Добірка наукової літератури з теми "Фізіологічна лабораторія"

Метою роботи було розробити інноваційну систему моніторингу забруднюючих газів та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму тваринницьких приміщень. Методи. Дослідження проводили в умовах технологічної лабораторії Черкаської ДСБ НААН і лабораторії ФОП «Онищенко Р.О.». Розроблення газоаналітичної та структурної блок-схем здійснювали шляхом узагальнення літературних даних за тематикою досліджень та виготовлення технічних креслень і робочої документації вимірювальних блоків та блоку керування. Проведено закупівлю складових елементів, монтаж і пуско-налагоджувальні роботи вимірювальної системи. Розроблено програмне забезпечення мікропроцесорної системи та спосіб регулювання температурно-вологістного режиму. Результати. Розроблено мультипараметричну систему моніторингу забруднюючих газів тваринницьких приміщень. Вона є автоматизованою, компактною і портативною. Основною частиною системи виступає мікроконтролер. Мультипараметрична система дозволяє оперативно здійснювати оцінку санітарно-гігієнічних умов утримання тварин для прийняття відповідних управлінських рішень. Теплокровні тварини характеризуються розвинутим гомеостазом температури тіла та інших фізіологічних параметрів організму. Занадто стабілізовані впродовж доби умови мікроклімату є причиною надмірного зніження тварин. У зв’язку з цим, в приміщенні для утримання ремонтного молодняку кролів циркадне коливання температури взимку має становити від 8 до 11°C, у перехідний період року від 13 до 16°C і влітку від 18 до 21°C. Аналогічно повинна змінюватися і відносна вологість повітря взимку від 62 до 74 %, у перехідний період від 60 до 72% і влітку від 58 до 70 %. Впродовж добового періоду, запрограмований мікропроцесор, через заданий проміжок часу (2 год.) з відповідним кроком (0,5 °C) задає сигнал необхідної температури та з відповідним кроком (2 %) задає сигнал необхідної відносної вологості повітря. Висновки. Перехід вітчизняного кролівництва на промислову основу сприяв запровадженню кліткового способу утримання тварин у приміщеннях з контрольованим мікрокліматом. Мультипараметрична вимірювальна система здійснює добовий моніторинг низки забруднюючих газів в автоматизованому режимі, що економить 200-224 люд./год. робочого часу в рік зоотехніка-технолога. Експлуатаційні затрати на одне дослідження компонента шкідливого газу в 2,5 рази менші, ніж хімічними методами. Впровадження циркадного ритму дозволяє забезпечити фізіологічні потреби тварин у ритмічних добових змінах температури і відносної вологості повітря тваринницького приміщення. Це дозволяє підвищити резистентність організму тварин, шляхом стимулювання роботи нервової та нейрогуморальної систем.

Крохмаль має широке використання в харчовій промисловості. Проте фізико-хімічні властивості дають змогу використовувати цей вуглевод в інших галузях народного господарства. Сорбційні властивості крохмалю дозволяють приєднувати до нього органічні сполуки в тому числі ензими та клітини мікроорганізмів. Крохмаль може виступати носієм для іммобілізації мікроорганізмів. Переваги крохмалю як носія полягають у його доступності, відновлюваності та відносно невисокій вартості. Для збільшення місткості крохмалю як носія в лабораторії НДІ харчових технології і технологій переробки продукції тваринництва Білоцерківського національного аграрного університету проведено комплекс робіт із його модифікації фізико-хімічними методами. Використання модифікованого крохмалю як носія для іммобілізації клітин мікроорганізмів заквасок для кисломолочних продуктів передбачає вивчення його нешкідливості. Дані дослідження було проведено на лінійних мишах із масою тіла 19-21 г. Модифікований крохмаль дослідним тваринам водили внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду. По завершенню досліду тварин забивали, відбирали тканини і органи для проведення біохімічних досліджень. Експериментально встановили, що за внутрішньошлункового введення мишам по 0,3 см3 5,0 % та 10,0 % розчину модифікованого крохмалю захворювань та загибелі тварин протягом усього експерименту не відмічалось. Етологія тварин була аналогічною контрольним мишам. Введення підвищених доз модифікованого крохмалю не вплинуло на зовнішній вигляд печінки, селезінки, нирок та органів травлення тварин. Дослідженнями показників білкового обміну було доведено, що активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази у печінці мишей, яким водили модифікований крохмаль вірогідно не відрізнялась від аналогічних даних у тварин, яким водили фізіологічний розчин. Різниця щодо вмісту загального білка у печінці та сечовини у крові дослідних і контрольних тварин не мала вірогідного характеру. Гемоглобін у крові мишей після внутрішньошлункового введення їм різних доз досліджуваного фактора був в межах фізіологічної норми.

У статті наведена оцінка техніки годівлі службових собак в умовах навчальної лабораторії кінології Поліського національного університету. Аналізуючи звіти лабораторії кінології, слід відмітити, що кількість та породний склад собак за останні 3 роки поступово збільшується і на кінець 2020 року становить: Німецька вівчарка – 10 голів, Середньоазіатська вівчарка – 4, Лабрадор – 4, Самоїд –2, Далматинець – 1 голова. Основу раціону для службових собак займають корми тваринного походження (субпродукти, м'ясо, молоко та молочні продукти, жир тваринний), рослинного походження (крупа вівсяна, ячмінна, пшоно, овочі), морська риба або морепродукти, мінеральні добавки (кісткове борошно, сіль кухонна), вітамінні препарати (тетравіт, катозал). В умовах навчальної лабораторії собаки харчуються двічі на добу – уранці і у вечері, приблизно за 1,5 години до виконання службових обов’язків і через 30-60 хвилин після роботи. Годівля собак залежить від розпорядку доби. Собакам, які охороняють територію у нічні часи годування проводять за 80-120 хвилин до роботи, а зранку після того, як їх зняли з охорони після відпочинку. Напування службових собак без обмежень. Результати дослідження крові доводять нам про те, що всі фізіологічні процеси в організмі тварин відбуваються нормально, без відхилень. При розрахунках економічної ефективності наведені дані говорять про те, що витрати на раціони годівлі тварин у періоді спокою на 2115 гривень менші, ніж у собак, які виконують службові обов’язки. Це пояснюється тим, що тварини, які залучені на охорону об’єктів, територій, витрачають значно більше енергії та потребують підвищену потребу у поживних речовинах (м'ясо, риба).

В статті наведено результати досліджень деяких біохімічних показників сироватки крові, а також відгодівельних і м’ясних якостей молодняку свиней великої білої породи різних генотипів за геном рецептора меланокортину МС4R. Дослідження проведено в СТОВ «Дружба-Казначеївка» Дніпропетровської області, м’ясокомбінаті «Джаз», науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, лабораторії генетики Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН та лабораторії тваринництва Державної установи Інститут зернових культур НААН. Оцінку молодняку свиней великої білої породи за відгодівельними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм, довжина охолодженої туші, см.; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см. (Березовський, Хатько, 2005). ДНК-типування тварин проводили в лабораторії генетики Інституту свинарства і АПВ НААН (Kim, Lee, Shin та ін., 2006). Вміст загального білку (г/л) і рівень сечовини (ммоль/л) у сироватці крові 5-місячних тварин досліджували за загальноприйнятими методиками (Влізло та ін., 2012). Біометричні показники розраховували за методиками Лакіна (1990). Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідних груп відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин, а молодняк свиней генотипу МС4RАG достовірно переважають ровесників генотипу МС4RАА за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші в середньому на 4,47 %. Кількість достовірних кореляційних зв’язків між біохімічними показниками сироватки крові, відгодівельними і м’ясними якостями молодняку свиней великої білої породи генотипу МС4RАА становить 40,00 %, МС4RАG – 50,00 %. Зазначене свідчить про можливість використання показників інтер’єру для раннього прогнозування відгодівельних і м’ясних якостей у молодняку свиней великої білої породи. Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від молодняку свиней великої білої породи генотипу МС4RАG за геном рецептора меланокортину. Вона становить +2,02 %.

Вступ. Механізми впливу тиреоїдних гормонів на серцево-судинну систему є багатофакторними. Головними вважаються такі: вплив тиреоїдних гормонів на рівні геному; негеномний прямий вплив тиреоїдних гормонів на міокард, який включає дію на мембрани, саркоплозматичний ретикулум, мітохондрії; вплив тиреоїдних гормонів на периферичну циркуляцію. Мета дослідження: проаналізувати функціональний стан центральної та інтракардіальної гемодинаміки у жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом. Об’єкт дослідження – гемодинамічний статус організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом. Предмет дослідження: зміни гемодинамічного статусу організму жінки з ГЩЗ та безкалькульозним холециститом. Матеріали та методи: загальноклінічні, стандартні лабораторні методи обстеження, спеціальні клініко-лабораторні методи: фізіологічні, біохімічні, статистичні. Параметри центральної та інтракардіальної гемодинаміки реєстрували в стані спокою методом двомірної ехокардіографії в М-режимі ехокамерою «Toshiba-140» (Японія). Результати досліджень та їх обговорення. Динаміка змін показників центральної та інтракардіальної геодинаміки вказує на різні, паралельно існуючі шляхи вторинних порушень з боку серцево-судинної системи. Так, значне збільшення ЗПОС, пов’язане зі зниженням еластичності (підвищенням жорсткості судинної стінки) артерій, є елементом концентричного типу гіпертрофії лівого шлуночка. Зростання поштовхового об’єму за відсутності вазоспастичних реакцій та підвищенні венозного тонусу є елементом ексцентричної гіпертрофії. Висновки. На підставі отриманих даних можна також говорити про наявність у пацієнтів систолічної дисфункції, яка, однак, має переважно функціональний характер. Виявлені специфічні зміни гомеостатичних характеристик в організмі жінок з гіперплазією щитоподібної залози та безкалькульозним холециститом вимагають розробки нових, більш ефективних (бажано немедикаментозних, зважаючи на патологію печінки і порушення, внаслідок цього її детоксикаційної здатності) підходів до лікування таких хворих. Ключові слова: гіперплазія щитоподібної залози, безкалькульозний холецистит, гіпотериоз, серцево-судинна система, гемодинаміка серця.

У роботі наведено результати досліджень деяких біохімічних показників сироватки крові тафізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, розрахованоосновні біометричні параметри, що характеризують мінливість ознак та їхній кореляційний зв’язок.Експериментальну частину досліджень проведено в агроформуваннях Дніпропетровської області(ТОВ «АФ «Дзержинець», ТОВ «АФ «Відродження»), Полтавської області (ТОВ «Глобинськийм’ясокомбінат»), науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсівАПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету, лабораторії зоохімічногоаналізу Інституту свинарства і АПВ НААН, лабораторії тваринництва ДУ Інститут зерновихкультур НААН України. Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах агроформуваньзгідно із загальноприйнятим вимогами (М. Д. Березовський, І. В. Хатько, 2005). У сироватці кровідосліджували вміст загального білка (г/л), вміст сечовини (ммоль/л), активність аспартатамінот-рансферази (АсАТ) (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л), а також лужноїфосфатази (од./л) (В. В. Влізло та ін., 2012). У зразках м’язової тканини досліджували такіпоказники: вологоутримуюча здатність (%), інтенсивність забарвлення (од. экст.×1000), активнакислотність (рН) (од. кислотності), ніжність (с), втрати при термічній обробці (уварюваність)(%). Біометричну обробку одержаних даних проводили за методиками Г. Ф. Лакіна (1990).Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней великої білої породи відпові-дають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Кількість зразків високої якості за показниками«вологоутримуюча здатність, %», «інтенсивність забарвлення, од. екст. × 1000» та «ніжність, с»коливається від 12,0 до 16,0 %. Коефіцієнт варіації біохімічних показників сироватки крові і фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини у тварин піддослідної групи коливається в межах від 2,49(активна кислотність (рн), одиниць кислотності) до 27,06 % (активність аспартатамінотрансфера-зи (АсАТ), ммоль/год/л). Достовірні показники коефіцієнту кореляції встановлено між такими парамиознак: активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) (r=+0,443, tr=2,37),активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення, од. екст. (r=−0,483, tr=2,65).

Мета дослідження – встановити вплив інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту на стан хворих із хронічним бронхітом / гастроезофагеальною рефлюксною хворобою в комплексному лікуванні хворих на загострення хронічного бронхіту на підставі обчислення динаміки показника бактеріального навантаження нижніх дихальних шляхів.Матеріали та методи. Обстежено і проліковано 85 пацієнтів із загостренням хронічного бронхіту. Використано клінічні, рентгенологічні, функціональні, лабораторні, мікробіологічні (з посівом бронхоальвеолярного змиву на поживні середовища з обрахуванням суми логарифмів концентрації мікроорганізмів) та ендоскопічні (бронхоскопія, гастроезофагоскопія) методи. Пацієнти І групи (29 хворих) мали супутню гастроезофагеальну рефлюксну хворобу; 56 хворих на хронічний бронхіт без гастроезофагеальної рефлюксної хвороби становили ІІ групу. На тлі традиційної терапії додатково отримали інтрабронхіальні інфузії монооксиду азоту (NO) за допомогою апарата «Плазон» при бронхоскопії (4–5 сеансів на курс лікування): у І групі (1 NO+) – 13 осіб, у ІІ групі (2 NO+) – 29 хворих. Не одержували NO в І групі (1 NO–) – 16 осіб,у ІІ групі (2 NO–) – 27 хворих (контроль), але при бронхоскопії їм проводили тільки бронхіальну санацію з фізіологічним розчином.Результати і висновки. Додаткове включення до традиційного комплексного лікування хворих на загострення хронічного бронхіту з супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою інтрабронхіальних інфузій монооксиду азоту приводить до вираженої санації нижніх дихальних шляхів від мікроорганізмів (бактерій та мікрогрибів).

THE CRITERION "STRENGTH – WEAKNESS" OF THE NERVOUS VOCATIONAL SYSTEM IN APTITUDE OF WORKERS INVOLVED IN HAZARDOUS ACTIVITIESKorobchanskiy V. O., Grygorian О. V.The principal aim of the paper is to make a physiological and hygienic assessment of the criterion “strength-weakness” of the nervous system in vocational aptitude of workers involved in hazardous activities. Interpretation of findings was carried out by means of generally recognized physiological consistency, where, according to Ya. Streliau, it was established that the optimal value of the criterion “strength-weakness” of the nervous system was 100%. In accordance with the study, the criteria for nosological diagnosis of people working under highly dangerous conditions were suggested. It was established that most people matched psychophysiological criteria. At the same time, the indeterminate number of people was considered as conditionally suitable for work (6%) and non-suitable (1%). The findings are considered as an experiment of confirmed principles of medicine as well as a ground for practical application of the criteria for nosological diagnosis under conditions of laboratory of clinical occupational pathology and psychophysiological expertise.Key words: strength of nervous system, highly dangerous occupations, job specification, chromoreflexometry, occupationally significant functions КРИТЕРІЙ «СИЛА-СЛАБКІСТЬ» НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПРИДАТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ПРОФЕСІЙКоробчанський В.О., Григорян О.В.Основною метою роботи є здійснення фізіолого-гігієнічної оцінки значення критерію «сила-слабкість» нервової системи у професійної придатності працівників, які виконують небезпечні роботи. Інтерпретація отриманих даних будувалася на загальновизнаній фізіологічній закономірності, яка за формулою Я. Стреляу встановлює, що оптимальною величиною критерію «сила-слабкість» нервової системи є величина 100%. На підставі проведених досліджень запропоновані критерії до нозологічної діагностики осіб, які працюють в особливо-небезпечних умовах праці. Було встановлено, що більшість осіб відповідають психофізіологічним критеріям. Разом з тим, невизначене число осіб були віднесені до умовно придатних (6%) та непридатних (1%). Отримані результати з'явилися експериментом підтверджених принципів медицини прикордонних станів, а також підставою для впровадження критеріїв донозологічної діагностики в практику праці лабораторії клінічної профпатології та психофізіологічної експертизи.Ключові слова: сила нервових процесів, особливо небезпечні професії, професіографія, хронорефлексометрія, професійно значущі функції. КРИТЕРИЙ «СИЛА-СЛАБОСТЬ» НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПРИГОДНОСТИ РАБОТНИКОВ ОПАСНЫХ ПРОФЕССИЙКоробчанский В.А., Григорян Е.В.Основной целью работы является осуществление физиолого-гигиенической оценки значения критерия «сила-слабость» нервной системы в профессиональной пригодности работников, которые выполняют опасные работы. Интерпретация полученных данных строилась на общепризнанной физиологической закономерности, которая по формуле Я.Стреляу устанавливает, что оптимальной величиной критерия «сила-слабость» нервной системы является величина 100%. На основании проведенных исследований предложены критерии донозологической диагностики лиц, которые работают в опасных условиях труда. Было установлено, что большинство лиц отвечают психофизиологическим критериям – 93%. Вместе с тем, неопределенное число лиц было отнесено к условно пригодным (6%) и непригодным (1%). Полученные результаты явились экспериментом подтвержденных принципов медицины пограничных состояний, а также основанием для внедрения критериев донозологической диагностики в практике работы лаборатории клинической профпатологии и психофизиологической экспертизы.Ключевые слова: сила нервных процессов, опасные профессии, профессиография, хронорефлексометрия, профессионально значимые функции.

В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові та фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, визначено ступінь їх мінливості та розраховано рівень кореляційних зв’язків між ознаками. Дослідження проведено в ТОВ «АФ «Дзержинець» Дніпропетровської області, ТОВ «Глобінський м’ясокомбінат», лабораторії зоохіманалізу Інституту свинарства і АПВ НААН, науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (Березовський, Хатько, 2005). У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст загального білку (г/л), активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л) та лужної фосфатази (од/л) (Влізло та ін., 2012). Фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини (m. longissimus dorsi) досліджували з урахуванням наступних показників: «активна кислотність (рН) через 24 години після забою, одиниць кислотності», «ніжність, с», «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000», «вологоутримуюча здатність, %» «втрати при термічній обробці, %», (Методические рекомендации по …, 1987, Поливода, Стробыкина, Любецкий, 1977). Біометричну обробку одержаного матеріалу проводили за методиками Лакіна (1990) з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Згідно класифікації Поливоди (1976), кількість зразків категорії «висока якість» за показником «ніжність, с» становить 8,33 %., «волого утримуюча здатність, %» - 8,33 %, «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000» - 20,83 %. Достовірні зв’язки встановлено між наступними парами ознак: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (r=+0,405), ніжність × вологоутримуюча здатність (r=+0,400), ніжність × інтенсивність забарвлення (r= –0,365), вологоутримуюча здатність × втрати при термічній обробці (r= –0,416), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) через 24 години після забою (r=+0,446), активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення (r= –0,543). З метою раннього прогнозування якісного складу м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи за активною кислотністю (рН) через 24 години після забою (од. кислотності) та інтенсивність забарвлення (од. екс. × 1000) пропонуємо використовувати наступні біологічні маркери активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та активність лужної фосфатази.

Стаття присвячена вивченню особливостей вікової динаміки індивіду- ально-типологічних показників мікроциркуляції крові на пубертатному і постпубертатному періодах розвитку організму людини. Дослідження проводилися на базі лабораторії фізіологічних досліджень. У дослідженні взяли участь 63 умовно здорові досліджувані за добровільною згодою віком 14–15 та 18–19 років. З метою вивчення функціонального стану мікроцир- куляції крові в організмі людини був використаний метод лазерної доппле- рівської флоуметрії. В осіб чоловічої та жіночої статей на вивченому етапі онтогенезу спостерігали збереження гетерохронності за величинами пара- метрів мікроциркуляції крові та середнього квадратичного відхилення тка- нинного кровотоку. Так, на одному віковому відрізку були вищими показ- ники у досліджуваних жіночої статі, а на іншому – в осіб чоловічої статі. Середні величини показників мікроциркуляції крові у хлопців та дівчат одного віку достовірно не відрізнялися. Комп’ютерна програма обробки дозволяла визначити такі характеристики мікроциркуляції, як: параметр мікроциркуляції, середнє квадратичне відхилення реєстрованих доппле- рівських сигналів та коефіцієнт варіації. В обстежених пубертатного та постпубертатного віку обох статей виявлено три типи мікроциркуляції. Аперіодична ЛДФ-грама відповідала нормоемічному типу мікроцирку- ляції крові, що характеризується збалансованістю механізмів вазомотор- ної, метаболічної та нейрогенної регуляції мікроциркуляції за частотою і амплітудою. Для синусоїдальної ЛДФ-грами, що відповідає гіпоемічному типу мікроциркуляції крові, характерний низький показник параметру мікроциркуляції, зумовлений зниженням вазомоторних механізмів у регу- ляції. Монотонна ЛДФ-грама гіперемічного типу характеризувалася висо- ким параметром мікроциркуляції, переважанням пасивних механізмів, дихальних і серцевих ритмів у регуляції мікроциркуляції. Частота спів- відношення різних мікроциркуляторних типів приблизно однакова у осіб жіночої та чоловічої статі і безпосередньо залежить від їхнього віку.