Добірка наукової літератури з теми "Фізичний захист"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фізичний захист".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Фізичний захист"
1
Kuzmyak, I., та V. Kravtsov. "З досвіду імплементації основоположних принципів фізичного захисту ядерних установок, ядерних та інших радіоактивних матеріалів". Nuclear and Radiation Safety, № 4(56) (16 грудня 2012): 67–73. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2012.4(56).15.
Повний текст джерелаАнотація:
Україна, маючи розвинену інфраструктуру ядерної енергетики, була одним з ініціаторів розробки та прийняття Рекомендацій МАГАТЕ «Фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок» та Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу. Беручи до уваги, що основоположні принципи фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, які викладені у Поправці, є квінтесенцією норм фізичного захисту, протягом останніх років всі зусилля прикладаються до імплементації цих принципів як на рівні експлуатуючих організацій, інших ліцензіатів, так і на рівні держави. Основними кроками стало впровадження цих принципів у законодавство з фізичного захисту, а також створення державної системи фізичного захисту й модернізація систем фізичного захисту установок і об’єктів.
Ця стаття присвячена розгляду окремих загроз і ризиків у сфері використання ядерної енергії, основним інструментом у протидії яким є забезпечення фізичного захисту та конкретних заходів з упровадження кожного з основоположних принципів, а також дуже стислому огляду стану ядерної захищеності в Україні.
2
Гнидюк, Олександр. "НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ: СУТНІСНО-ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 43–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.629.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності базових понять проблеми неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на різних рівнях військової освіти. З’ясовано, що неперервна фізична підготовка офіцерів-прикордонників – це постійний керований процес фізичного розвитку та самовдосконалення, набуття ними вміннями і навичками особистої безпеки, фізичної витривалості, здатності застосовувати набуті прикладні знання фізичних тренувань та фізично-вольові якості у процесі оперативно-службової діяльності, що передбачає послідовне чергування навчання на рівнях військової освіти з професійною діяльністю або практикою для формування загальної фізичної та спеціальної фізичної готовності з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону. Метою неперервної фізичної підготовки офіцерів є опанування ними визначеним обсягом теоретичних знань, прикладних рухових навичок, формування і розвиток фізичних і психологічних якостей, тактико-технічних навичок захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, готовність їх застосувати у необхідний момент; здатності переносити значні фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону України, а при необхідності – під час ведення сучасного бою; опанування методичними навичками навчання підлеглих застосовувати силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків.
Встановлено, що результатом неперервної фізичної підготовки є здатність до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, уміння застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків, фізична витривалість переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. Ця здатність охоплює фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону.
3
Димова, Г. "Аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (21 грудня 2021): 12–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню існуючих методів оцінки ефективності систем фізичного захисту об’єктів інформатизації. Питання забезпечення безпеки різних об'єктів, в першу чергу, таких як критична інфраструктура, інформатизація, якими в даний час є переважна більшість об'єктів є дуже важливими. Один з найважливіших елементів практично будь-якої системи безпеки – це система фізичного захисту (СФЗ). Крім того, захист інформації включає в себе, серед інших, і фізичний захист, яка полягає в застосуванні організаційних заходів і сукупності засобів, що створюють перешкоди для проникнення або доступу неуповноважених фізичних осіб до об'єкта захисту. Створення такої СФЗ об'єктів інформатизації (ОІ) передбачає аналіз ефективності і уразливості СФЗ як важливий етап розробки будь-якої системи. У свою чергу, складність сучасних СФЗ, а також різноманіття моделей порушників і способів проникнення спричиняє необхідність застосування засобів автоматизації процесів моделювання таких систем. Різні методи аналізу ефективності СФЗ базуються на даних експертних оцінок основних параметрів і, отже, мають високий ступінь суб'єктивності. Вони вимагають трудомістких експериментальних досліджень. Крім того, їх складно використовувати в задачах математичного моделювання. Таким чином, актуальними є питання підвищення точності аналізу ефективності СФЗ ОІ. У статті проведено порівняльний аналіз методів оцінки ефективності систем фізичного захисту, до яких увійшли такі підходи: детерміністичний, логіко-ймовірнісний, ймовірнісно-часовий, метод аналізу ієрархій та нечітких множин. Також були розглянуті відомі комп’ютерні моделі та програмні продукти призначені для виявлення загроз об’єкта інформатизації. Приведені основні характеристики і параметри оцінки ефективності СФЗ та необхідні завдання щодо впровадження системи фізичного захисту.
4
Манжул, І. В. "Фізичний захист ядерної безпеки: поняття, цілі, умови досягнення". Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія "Право", вип. 1, ч. 1 (2015): 12–18.
Знайти повний текст джерела
5
Katunin, Y., та L. Salii. "Облік, контроль і фізичний захист ядерних материалів на об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС". Nuclear and Radiation Safety, № 1(49) (10 березня 2011): 53–57. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.1(49).11.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено наявні оцінки кількості ядерних материалів у післяаварійному енергоблоці № 4 ЧАЕС. Розглянуто систему й методи обліку та контролю ядерних материалів на об’єкті «Укриття». Продемонстровано спільність завдань, що стоять перед обліком, контролем і фізичним захистом ядерних материалів. Описано конфігурацію системи фізичного захисту на об’єкті «Укриття», її специфіку та фактори, що здатні негативно впливати на її ефективність.
6
Біла-Кисельова, А. А. "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНІ СВОБОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (22 липня 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.655.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду про захист фізичних осіб під час обробки персональних даних. Автор вважає, що досвід Європейського Союзу для України міг би зіграти вирішальну роль під час урегулювання в національному законодавстві певних недоліків щодо організації роботи державних органів у системі захисту фізичних осіб під час обробки персональних даних.
Проаналізована практика Європейського суду з прав людини щодо захисту персональних даних у контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведено приклади рішень ЄСПЛ, у яких констатовано порушення прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зроблено висновок, що відкритий режим тримання персональних даних (інформації) може спричинити шкоду фізичній особі. Фізичні особи потерпають від порушень щодо доступу до їх персональної інформації без їх згоди.
Автор звертає увагу на те, що інформатизація суспільства призводить до виникнення нових труднощів для захисту персональних даних фізичних осіб. Зріс обмін персональними даними між публічними та приватними суб'єктами, між публічними суб'єктами різних галузей в органах державної влади. Такі зміни вимагають наявності більш узгоджених засад щодо захисту персональних даних. Встановлено, що в Україні діє не на достатньому рівні процедура захисту прав особи від протизаконного втручання в її особисте життя.
Зроблено наголос на тому, що право на захист персональних даних не є абсолютним правом, але державні органи мають пам'ятати, що «збір, використання, обмін зібраною інформацією, зберігання інформації, а також розповсюдження третім особам такої інформації охороняється сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Право на захист персональних даних повинно розглядатися в зв'язку з його функцією в суспільстві та бути збалансованим з іншими фундаментальними правами згідно з принципом пропорційності. Саме тому слід спиратися на міжнародний досвід та модернізувати національне законодавство в питанні захисту фізичних осіб під час використання та обробки персональних даних.
7
Szalay, K., B. Keller, L. Kovács, R. Rák, N. Peterfalvi, F. Sillinger, G. Golub, S. Kukharets, J. Souček, and A. Jung. "PHYSICAL PROTECTION IN EXPERIMENTAL RASPBERRY PLANTATION." INMATEH Agricultural Engineering 57, no. 1 (April 30, 2019): 115–22. http://dx.doi.org/10.35633/inmateh_57_12.
Повний текст джерела
8
Sayko, O. V. "Психологічний та соматичний захист інсультних хворих — дві складові однієї проблеми". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 4.58 (1 лютого 2013): 119–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.58.2013.85516.
Повний текст джерелаАнотація:
Після гострого порушення мозкового кровообігу в частини хворих залишається необоротний неврологічний дефіцит (фізичний дефект). Серед тих хворих, які перенесли інсульт в умовах ангіоневрологічного стаціонару (протягом перших двох тижнів захворювання), мають депресивні розлади 20–70 %. При виснаженні резервного потенціалу соматично ослаблених систем унаслідок інсульту та функціональних систем під прогресуючим тиском масивного психічного стресу, яким і є діагноз інсульту зі всіма його симптомами та наслідками, можливий розвиток повільної форми психогенної смерті у інсультних хворих, яка, ймовірно, має місце й зустрічається досить часто. Між інсультом і прогресуванням дисциркуляції головного мозку, виникненням ускладнень, які тягне за собою інсульт, і психогенною смертю існує посередник — нейроендокринно-імунна вісь, на яку лягає вся тяжкість синдрому дезінтеграції мозку. У зв’язку з цим обидва полюси осі повинні стати зонами програми лікувально-профілактичних заходів.
9
ГНИДЮК, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ НА ТАКТИЧНОМУ ТА ОПЕРАТИВНОМУ РІВНЯХ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (20 квітня 2022): 34–46. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.954.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено особливості діагностики фізичної підготовленості офіцерів-прикордонників на тактичному та оперативному рівнях військової освіти. З’ясовано, що результатом неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників є здатність, що охоплює прагнення офіцерів до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, готовність застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби у визначених законодавством ситуаціях під час виконання службових обов’язків. Ця здатність охоплює фізичну витривалість, сформовані фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість, що в сукупності дозволяють переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. З урахуванням структури фізичної підготовленості, що поєднує чотири основних компоненти – мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, операційно-діяльнісний та професійно-особистісний, визначено, що критеріями сформованості цієї здатності (як результату неперервної фізичної підготовки) доцільно вважати психолого-аксіологічний, предметно-інструментальний, поведінково-компетентнісний та індивідуально функціональний критерії. Визначення діагностичного апарату дозволяє здійснити якісний і кількісний аналіз традиційної системи фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на рівнях військової освіти в умовах традиційного освітнього процесу.
10
МІЛОВСЬКА, НАДІЯ. "Сторони договору страхування та особливості їх правосуб’єктності". Право України, № 2021/07 (2021): 72. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-07-072.
Повний текст джерелаАнотація:
Незважаючи на врегульованість страхових відносин вітчизняним законодавством, у ньому все ж існують деякі прогалини, що перешкоджають належному використанню інституту страхування для захисту майнових інтересів його учасників. У зв’язку з цим уваги з боку як науковців, так і законодавця потребують питання врегулювання правового статусу учасників страхових відносин, визначення їх місця у таких відносинах. Метою статті є дослідження правового статусу сторін договору страхування, аналіз існуючих підходів до його визначення, встановлення особливостей правосуб’єктності сторін договору страхування та надання пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері. Характерною ознакою договору страхування як самостійного виду цивільноправових зобов’язань у межах групи договорів про надання послуг є те, що укладення договорів страхування становить безпосередньо предмет діяльності спеціальноуповноважених учасників цивільних відносин – страхових організацій (страховиків). У договірних відносинах страхування на стороні страховика може бути тільки та юридична особа, яка наділена можливістю здійснення нею страхової діяльності лише після одержання спеціального дозволу (ліцензії), що свідчить про наявність у юридичних осіб – страховиків спеціальної правосуб’єктності. Страхова організація наділена загальною правоздатністю юридичної особи зі спеціальним обсягом дієздатності як фінансової установи. Замовником страхової послуги – страхувальником за договором страхування може бути дієздатна фізична особа або юридична особа, яка має страховий інтерес, тобто зацікавленість в ненастанні страхового випадку. З урахуванням значної ролі страхового інтересу у виникненні та існуванні договірних страхових правовідносин, обґрунтовано доцільність передбачення на законодавчому рівні втрати страхового інтересу страхувальника (застрахованої особи) як однієї з підстав припинення договору особистого страхування та страхування цивільної відповідальності, за якими не передбачається можливості передання страхового захисту іншій особі. Водночас припинення існування страхового інтересу страхувальника за договором майнового страхування не може бути підставою для припинення дії відповідного договору. Непрофесійний статус страхувальника й асиметрія сторін договору страхування дають можливість розглядати страхувальників – фізичних осіб як споживачів страхових послуг і, відповідно, поєднувати питання здійснення та захисту їхніх прав зі здійсненням і захистом прав споживачів. У зв’язку з цим встановлено, що до договірних відносин зі страхування за участю фізичної особи як споживача можуть застосовуватися норми Закону України “Про захист прав споживачів” у частині, не врегульованій страховим законодавством. Споживачем страхових послуг запропоновано вважати не лише дієздатну фізичну особу, яка укладає зі страховиком договір страхування, а й фізичну особу, в інтересах та на користь якої укладений договір страхування, та яка отримує страхову послугу, необхідну для задоволення особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю цієї фізичної особи або виконанням нею обов’язків найманого працівника.
Дисертації з теми "Фізичний захист"
1
Зацепіна, Орислава Олександрівна. "Система захисту інформаційної діяльності ТОВ «ХмельницькІнфоком» від внутрішніх загроз". Бакалаврська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10387.
Повний текст джерела
2
Демішонкова, А. О., та Л. М. Липчанська. "Вплив фізичної культури на соціальний захист населення". Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6118.
Повний текст джерела
3
Саприкіна, І. В. "Захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи за законодавством України". Дис. канд. юрид. наук, КНУШТ, 2006.
Знайти повний текст джерела
4
Заярнюк, О. В., та Oleksii Zaiarniuk. "Забезпечення соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями: регіональний аспект". Thesis, Наука і освіта, 2004. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5428.
Повний текст джерела
5
Безвух, С. В. "Стратегія розвитку системи захисту вкладів фізичних осіб і суб’єктів господарювання в банківських установах України". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63036.
Повний текст джерела
6
Горкава, Оксана Василівна, та Oksana Vasylivna Horkava. "Реалізація державної стратегії розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в Україні". Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11331.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розкрито зміст ключових понять дослідження: «людина з обмеженими фізичними можливостями», «державна стратегія», «система соціального захисту», «соціальний захист», «соціальна інтеграція», «соціальна допомога», «соціальна реабілітація» та інших; визначено сутність соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями як соціальної проблеми та об’єкту наукових досліджень; досліджено процес розвитку законодавчого забезпечення системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в Україні; визначено основні проблеми чинних нормативно-правових документів, що діють у системі соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями; проаналізовано стан реалізації державної стратегії розвитку соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в Сумській області; зробити оцінку чинників, що впливають на реалізацію державної стратегії розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями в регіоні; обґрунтовано напрями щодо вдосконалення реалізації державної стратегії розвитку системи соціального захисту людей з обмеженими фізичними можливостями на регіональному рівні.The paper reveals the content of key research concepts: "a person with disabilities", "state strategy", "social protection system", "social protection", "social integration", "social assistance", "social rehabilitation" and others ; the essence of social protection of people with disabilities as a social problem and an object of scientific research is determined; the process of development of legislative support of the system of social protection of people with disabilities in Ukraine is investigated; the main problems of the current legal documents operating in the system of social protection of persons with disabilities are identified; the state of implementation of the state strategy for the development of social protection of people with disabilities in Sumy region is analyzed; to assess the factors influencing the implementation of the state strategy for the development of the social protection system for people with disabilities in the region; directions for improving the implementation of the state strategy for the development of the social protection system for people with disabilities at the regional level are substantiated.
7
Чепур, В. О. "Охорона інтересів фізичної особи, зображеної на фотографіях та в інших художніх творах". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66165.
Повний текст джерелаАнотація:
Охорона інтересів фізичної особи при створенні й використанні фотографій та
інших художніх творів з її зображенням стала актуальною в наш час, оскільки стрімко
зросла поява цифрової фотографії, яку зараз надзвичайно легко зробити через сучасні
фотографічні засоби, які є майже в кожного пересічного громадянина.
Цивільний кодекс України у ст.ст. 307, 308 визначає специфіку захисту інтересів
фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле-, відеозйомок та охорону інтересів
фізичної особи, зображеної на фотографіях та в інших художніх творах, оскільки процес
відповідної зйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної
особи.
8
Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна, Елена Валентиновна Шевченко-Битенская та Olena V. Shevchenko-Bitenska. "Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства". Thesis, Одеса, 2015. http://hdl.handle.net/11300/2325.
Повний текст джерелаАнотація:
Шевченко-Бітенська О. В. Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства : дис. ... канд. юрид. наук : спец. : 12.00.11 / Шевченко-Бітенська Олена Валентинівна. - Одеса, 2015. - 210 с.Дисертація містить визначення та систематизацію правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства та пропозиції щодо їх ефективного застосування у правовій системі України. У роботі висвітлюється генезис міжнародного права прав дитини на універсальному та регіональному (європейському) рівнях та відповідне міжнародно-правове закріплення понять «дитина» і «насильство». Виявлено три види правових механізмів у сфері захисту дітей від насильства: договірний, інституційний та програмний. Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства розглядаються як система правових та пов’язаних з ними організаційних засобів, які використовуються в рамках договірного та позадоговірного співробітництва держав-членів Ради Європи з метою захисту дітей від протиправного фізичного впливу та/або порушення їх психічної цілісності. Проаналізовано механізми створення та реалізації (зокрема контролю та заохочення) стандартів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства. Розроблено конкретні пропозиції щодо удосконалення конституційного, кримінального та сімейного законодавства України відповідно до стандартів Ради Європи та застосування правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства у правовій системі України.
В диссертации определяются и систематизируются правовые механизмы Совета Европы в сфере защиты детей от насилия и разрабатываются предложения по их эффективному применению в правовой системе Украины. В работе исследован генезис международного права прав ребенка на универсальном и региональном (европейском) уровне и соответствующее международно-правовое закрепление понятий «ребенок» и «насилие». Учитывая, что Совет Европы является единственной европейской региональной организацией, которая значительную часть своей деятельности направляет на поддержку, развитие и защита прав ребенка, выявлено три вида правовых механизмов в сфере защиты детей от насилия: договорно-правовой механизм охватывает средства разработки, принятия и реализации договорных норм с помощью судебного или других видов контроля по исполнению сторонами своих обязательств. Институционно-правовой механизм охватывает средства координации деятельности уставных органов и специализированных учреждений и принятие актов рекомендательного характера. Программный механизм охватывает поощрительные меры, предоставление консультаций и технической помощи государствам-членам Совета Европы для эффективной имплементации стандартов в сфере защиты детей от насилия. Правовые механизмы Совета Европы в сфере защиты детей от насилия рассматриваются как система правовых и связанных с ними организационных средств, которые используются в рамках договорного и внедоговорного сотрудничества государств-членов Совета Европы с целью защиты детей от противоправного физического воздействия и/или нарушения их психической целостности. Разработаны конкретные предложения по совершенствованию конституционного, уголовного и семейного законодательства Украины в соответствии со стандартами Совета Европы и применения проанализированных правовых механизмов в сфере защиты детей от насилия в правовой системе Украины.
The thesis contains definition and systematization of legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence and proposals for their effective implementation in the legal system of Ukraine. The paper highlights the genesis of International Children Rights’ Law on the universal and regional (European) level and appropriate international legal consolidation of definitions "child" and "violence." Three types of legal mechanisms in sphere of protection children from violence were discovered: treaty, institutional and program. Legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence are seen as a system of legal and related organizational tools which are used as a part of the treaty and non-contractual cooperation among member states of the Council of Europe to protect children from unlawful physical action and / or violation of their mental integrity. Mechanisms of creation and implementation (including monitoring and promotion) Council of Europe standards in sphere of protection of children from violence have been analyzed. Specific proposals for improvement of constitutional, criminal and family law of Ukraine in accordance with Council of Europe standards and the application of legal mechanisms of the Council of Europe in sphere of protection of children from violence in the Ukrainian legal system are developed.
9
Шлапко, Тетяна Вікторівна, Татьяна Викторовна Шлапко, Tetiana Viktorivna Shlapko та Ю. В. Номировська. "Особливості дисциплінарної відповідальності адвоката". Thesis, Донецький юридичний інститут ГУ НП в Донецькій області; Маріупольський центр первинної професійної підготовки «Академія поліції», 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/68331.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність адвоката є специфічним різновидом професійної юридичної діяльності та спрямована на представництво юридичних та фізичних осіб і захист порушених прав. Специфіка роботи адвоката та комплексний характер його обов’язків, необхідність дотримання деонтологічних вимог та правил зумовлюють особливий характер дисциплінарної відповідальності адвоката. В умовах триваючої судової реформи та євроінтеграційних процесів питання вдосконалення дисциплінарної відповідальності адвоката набувають особливої актуальності.Деятельность адвоката является специфической разновидностью профессиональной юридической деятельности и направлена на представительство юридических и физических лиц и защита нарушенных прав. Специфика работы адвоката и комплексный характер его обязанностей, необходимость соблюдения деонтологических требований и правил обусловливают особый характер дисциплинарной ответственности адвоката. В условиях продолжающейся судебной реформы и евроинтеграционных процессов вопросы совершенствования дисциплинарной ответственности адвоката приобретают особую актуальность.
The activity of a lawyer is a specific kind of professional legal activity and is aimed at representing legal entities and individuals and protecting violated rights. The specifics of the work of the lawyer and the complex nature of his duties, the necessity of observing the deontological requirements and rules determine the special nature of the disciplinary liability of the lawyer. In the context of ongoing judicial reform and European integration processes, the issue of improving the disciplinary liability of a lawyer becomes particularly relevant.
10
Мазаєв, Андрій Олександрович. "Механізм захисту прав вкладників банків". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2891.
Повний текст джерелаАнотація:
Мазаєв А. О. Механізм захисту прав вкладників банків : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник О. О. Щипанова. Зaпорiжжя : ЗНУ, 2020. 134 c.UA : Робота викладена 134 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 100 джерел. Економіка будь-якої держави залежить передусім від стабільності банківської системи та нею обумовлена. Значний сегмент даної діяльності складають пасивні банківські операції, що опосередковуються договором банківського вкладу (депозиту). З можливих двох шляхів забезпечення повернення вкладів фізичних осіб –страхування вкладів та державного гарантування вкладів, Україною пріоритетним визнано саме інститут державного гарантування банківських вкладів. Про це свідчить уже більш як 15-річне функціонування даного інституту, оскільки ще 10вересня 1998 року Президентом України підписаний Указ № 996/98 «Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб -вкладників комерційних банків», яким було затверджене «Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів», а також кроки вітчизняного законодавця щодо реформування системи гарантування вкладів, що втілились у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який прийнятий Верховною радою України 23 лютого 2012 року та набув чинності 22 вересня 2012 року (далі –Закон). Беззаперечним залишається факт, що засоби врегулювання відносин, яким характерні такі ознаки як: свобода договору, юридична рівність, диспозитивність, самостійна майнова відповідальність –проникають у такі сфери суспільного життя, регулювання яких раніше було публічно-правовим. Система гарантування вкладів фізичних осіб не є винятком у цьому сенсі. Якщо ще до недавнього часу регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі –Фонд) належало до сфери публічного права, то на сьогодні можна з упевненістю стверджувати про наявність тенденції до поширення приватно-правових механізмів урегулювання відносин окресленої сфери. У чинному Законі перед наукою цивільного права поставлене завдання, що полягає у тлумаченні законодавчої моделі Фонду, зокрема, в аспекті специфіки управління, правової природи, особливостей його правосуб’єктності. Об’єктом дослідження є суспільні відносини що виникають під час реалізації механізму захисту прав вкладників банків. Предмет дослідження становить механізм захисту прав вкладників банків
EN : The work outlines 134 pages of printed text. The list of links includes 100 sources. The economy of any state depends first and foremost on the stability of the banking system. A significant segment of this activity consists of passive banking transactions, which are mediated by a contract of bank deposit (deposit). Of the two possible ways of securing the return of deposits of individuals - deposit insurance and state guarantee of deposits, the institution of state guarantee of bank deposits was recognized as a priority by Ukraine. This is evidenced by more than 15 years of functioning of this institute, since on September 10, 1998, the President of Ukraine signed Decree No. 996/98 "On measures to protect the rights of natural persons - depositors of commercial banks", which approved the "Regulations on the procedure for establishing a Guarantee Fund deposits of individuals, formation and use of its funds ", as well as the steps of the domestic legislator to reform the deposit guarantee system embodied in the Law of Ukraine" On Deposit Guarantee System ", adopted in The Verkhovna Rada of Ukraine on February 23, 2012 and entered into force on September 22, 2012 (the Law). It is undeniable that the means of regulating relations, which are characterized by such features as: freedom of contract, legal equality, dispositiveness, independent property liability, are penetrating into such spheres of public life, the regulation of which was previously public law. The individual deposit guarantee system is no exception in this sense. If until recently the regulation of the activity of the Deposit Guarantee Fund (hereinafter - the Fund) belonged to the sphere of public law, today it is safe to say that there is a tendency to expand the private legal mechanisms for regulating the relations of the outlined sphere. In the current Law, the task of civil law is given the task of interpreting the legislative model of the Foundation, in particular, in the aspect of the specific nature of management, legal nature, peculiarities of its legal personality. The object of the study is the public relations that arise during the implementation of the mechanism for protecting the rights of depositors of banks. The subject of the study is the mechanism for protecting the rights of bank depositors
Книги з теми "Фізичний захист"
1
Стефанчук, Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захісту). Київ: КНТ, 2008.
Знайти повний текст джерелаЧастини книг з теми "Фізичний захист"
1
Комар, Володимир, та Євгеній Хоролець. "ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною метою цієї роботи є – визначення сутності та структури формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки. Використання новітніх нумерологічних технологій в системі професійної освіти майбутніх офіцерів-правоохоронців Національної поліції України (НПУ) – забезпечує формування необхідних професійних компетентностей та є актуальним напрямком наукових досліджень. Не дивлячись на значну кількість робіт зазначеного напряму наукових розвідок, питанням визначення сутнісних характеристик формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки нами не виявлено, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців НПУ із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у майбутніх офіцерів-правоохоронців ключових професійних компетентностей, готовності до захисту України, до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності та забезпечує узгодження ними знань про зміст та структуру професійної діяльності із урахуванням нумерологічних особливостей індивіда та вимог цієї діяльності до рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також психофізіологічного стану, сформованих компетентностей професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами, а також структуру такої готовності за мотиваційним, функціональним, прикладним, та стресостійким компонентами.
2
Izarova, Iryna. "Civil Procedure Reforms During the Period of Ukrainian Independence: New Goals and Principles." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 32–59. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до правосуддя є невід’ємним елементом верховенства права й демократичної правової держави. Забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх визначено у цілях сталого розвитку, що пояснює підвищення інтересу до вивчення ефективних шляхів його досягнення, зокрема, із досвіду провідних держав світу. Виходячи з наведеного, для держав, що вибороли свою незалежність не так давно, серед яких і Україна, особливої актуальності набувають розбудова ефективної системи правосуддя та її трансформація в умовах прагнення до сталого розвитку. Тридцятиріччя незалежності нашої країни — це гарна нагода для переосмислення проміжних результатів і досягнень, пошуку шляхів подальшого розвитку з урахуванням геополітичної ситуації й загальносвіто- вих тенденцій. Україна є однією з держав — засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН)1, і українська влада підтримує Цілі сталого розвитку ООН2. Крім того, Україна є однією з найбільших країн Європи за територією та кількістю населення3. Водночас у звіті Світового банку, у якому порівнюється регулювання підпри- ємницької діяльності, наша країна посідає 64 місце із 190 з точки зору просто- ти ведення бізнесу4. За даними Freedom House у звіті «Свобода у світі», Україні надано статус «частково вільної» (partly free status) через дуже низькі показни- ки верховенства права (6/16), незалежності судової влади (1/4), а також через низький рівень захисту від незаконного застосування фізичної сили і свободи від війни і повстань (1/4)5. У цій главі будуть узагальнені досягнення реформ цивільного процесуаль- ного права, що були провадилися упродовж періоду незалежності України, а також охарактеризовані нові підходи до визначення мети й окремих прин- ципів сучасного цивільного процесу, зокрема, принципу співробітництва суду і сторін у цивільному судочинстві. Визначальними у даному контексті є підтримка ідеї сталого розвитку й необхідність досягнення цілей сталого розвитку, насамперед забезпечення доступу до правосуддя для всіх, мирних і ефективних інституцій на всіх рівнях3.