Добірка наукової літератури з теми "Фізико-хімічні і біологічні властивості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фізико-хімічні і біологічні властивості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Фізико-хімічні і біологічні властивості"
1
Cheliabiieva, Viktoriia, та Svіtlana Olshevska. "ОТРИМАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ЖИРІВ ПІДВИЩЕНОЇ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 281–85. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-281-285.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Якісний склад споживаних жирів впливає на здоров’я людини Споживання мононенасичених жирів має певні переваги: веде до зниження ризику захворювань на діабет, знижує захворювання серцево-судинної системи й ожиріння. Правильне споживання жирів призводить до загального зниження ризику смертності від усіх причин. Постановка проблеми. Для підвищення біологічної цінності продукту доцільним є часткова заміна молочного жиру рослинними оліями, багатими на вміст, олеїнової, лінолевої та ліноленової жирних кислот, збагачення харчових жирів цінними біологічно активними речовинами шляхом введення до їх складу, наприклад, рослинних добавок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні розроблені види вершкового масла з багатофункціональними рослинними харчовими добавками, які володіють лікувально-профілактичними властивостями: пектином, інуліном, кріопорошками зі столового буряка, бруньок чорної смородини, моркви, топінамбура та ін. Інший шлях підвищення біологічної цінності харчових жирів – заміна молочного жиру рослинними оліями або жирами. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У результаті проведеного аналізу виявлено, що обмежена інформація про використання куркуми, імбиру, масла какао в технології харчових жирів та жирових сумішей.Постановка завдання. Дослідити вплив на якісні показники масла солодковершкового куркуми та імбиру. Розробити рослинно-жирову суміш з використанням масла какао. Виклад основного матеріалу. Для отриманих зразків масла з додаванням куркуми та імбиру фізико-хімічні та мікробіологічні показники якості відповідають ДСТУ 4339:2005. Масло вершкове. Додавання куркуми та імбиру в рецептуру масла вершкового підвищує мікробіологічну чистоту готового виробу. Бактерій групи кишкової палички, дріжджів, плісняви в дослідних зразках не виявлено. Розроблена рослинно-жирова суміш, яка містить у своєму складі рослинну олію, масло какао, вершки, лецитин і пектин. Отриманий продукт має смак та запах із горіхово-шоколадним відтінком. Висновки відповідно до статті. Внесення в масло солодковершкове куркуми та імбиру не впливає на органолептичні та фізико-хімічні показники якості готового продукту і, враховуючи вміст біологічно активних речовин у запропонованих добавках, сприяє підвищенню його біологічної цінності. З огляду на біологічну цінність і фізико-хімічні властивості масла какао воно є перспективною сировиною для використання в розробці рослинно-жирових сумішей функціонального призначення.
2
Гуменюк, О. Л., Ж. В. Замай, Р. М. Волкова, О. Б. Хребтань та В. А. Тітенко. "ПЕРСПЕКТИВА ВИКОРИСТАННЯ НАСІННЯ ЧІА ЯК ФОРТИФІКАЦІЙНОЇ ДОБАВКИ ДО ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, № 26 (3 серпня 2021): 31–38. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-26-04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено можливість використання насіння чіа як добавки для фортифіка- ції хлібобулочних виробів задля підвищення їх біологічної цінності, що пов’язане з необхідністю профі- лактики серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому тощо. Метою статті є визначення впливу добавки насіння чіа на показники якості напівфабрикатів та готових хлібобулочних виробів. Проведено аналітичний огляд літератури щодо способів збагачення хлібобулочних виробів біологічно активними речовинами, визначено основні тенденції у їх фортифікації. Проаналізовано використання насіння чіа в харчовій промисловості. Розглянуто хімічний склад, біологічну активність та функціо- нально-технологічні властивості насіння чіа як сировини для хлібопекарського виробництва. З’ясовано, що насіння чіа характеризується високим вмістом білків, поліненасичених жирних кислот, харчових нерозчинних і розчинних волокон, вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Серед харчових волокон, що містяться в насінні чіа, більша частка припадає на нерозчинну клітковину, а розчинна клітковина представлена слизом, який має високу здатність поглинати воду. Насіння чіа має низьку кількість вуглеводів, високий вміст білків і ліпідів, високий вміст омега-3 та омега-6 жирних кислот. Спожи- вання насіння чіа допомагає у профілактиці ожиріння, серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Досліджено вплив добавки насіння чіа в нативній формі та у вигляді борошна на фізико-хімічні та сенсорні властивості хлібобулочних виробів. Обґрунтовано використання борошна насіння чіа як добавки, що містить значну кількість поживних і біологічно активних речовин у хлібобулочні вироби. На основі органолептичної оцінки та фізико-хімічних досліджень показників якості напівфабрикатів та готових виробів визначено раціональне співвідношення пшеничного борошна та насіння чіа.
3
Шевчук, T. В. "ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОБІЧНИХ ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ ТОВАРНОГО МОЛОДНЯКУ ПЕСЦЯ БЛАКИТНОГО". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (2 травня 2020): 189–201. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.189-201.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню стану використання побічної продукції забою хутрових звірів. Подано результати літературного пошуку за обраною темою. Установлено, що за промислового вирощування хутрових звірів та їх забою утворюється ціла низка цінних продуктів. До них відносять тушки забитих тварин, зарізи шкурок, пух, обрізь, жир-сирець, окремі внутрішні органи, екскременти тощо. Провідні звірогосподарства світу широко використовують їх у різних галузях народного господарства: землеробстві, легкій, кормовій, харчовій промисловості. Багаті на біологічно активні речовини побічні продукти забою хижих ссавців, які здавна використовувалися у народній медицині, знайшли застосування у фармакології, терапії та геронтології. В Україні більшість вітчизняних звіроферм не повністю використовують потенціал поголів’я звірів, так як майже вся побічна продукція забою утилізується. З огляду на це прибутковість виробництва хутра падає, виникають екологічні проблеми. Тому актуальним є докорінне вивчення складу і властивостей побічних продуктів забою хутрових звірів.
Вивчено хімічний склад та фізико-хімічні властивості побічних продуктів забою товарного молодняку песця блакитного (гомогенату із термічно оброблених тушок та жиру). Встановлена висока поживність та біологічна цінність гомогенату, який характеризувався високою жирністю (до 23%) та вмістом білка (до 20%). Доведено, що за зберігання глибоко замороженого (-18 – -20оС) гомогенату його хімічний склад достовірно не змінювався, проте спостерігалося зниження активної кислотності та зростав показник кислотного числа.
Досліджено хімічний склад песцевого жиру у свіжому та замороженому вигляді. Доведено, що жир песця блакитного характеризувався високим вмістом нейтральних жирів та виявився цінним джерелом незамінних поліненасичених жирних кислот: лінолевої та ліноленової. Установлено, що 150-добове зберігання топленого жиру песця негативно відбилося на його фізико-хімічних властивостях, з-за окисних процесів, зумовлених частковим ліполізом.
4
Божко, Н. В., В. І. Тищенко та В. М. Пасічний. "УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРАФТОВИХ КОВБАСОК ІЗ МЯСОМ ВОДОПЛАВНОЇ ПТИЦІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 38–44. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто важливість розв’язання питань розробки нових видів функціо- нальних продуктів, розширення асортименту оздоровчих виробів масового споживання, раціональ- ного використання м’ясної сировини. Розробка нових комбінованих м’ясопродуктів із такими функ- ціональними інгредієнтами, як м’ясо водоплавної птиці і бамбукова клітковина, дасть змогу досягти ефекту синергізму і, як результат, збільшення терапевтичного ефекту як м’ясної, так і рослинної сировини. Метою роботи було вивчення можливості заміни м’яса в рецептурі напівкопчених ковбасок «Мисливських» відповідною кількістю м’яса качки мускусної та впливу кількості доданоï гідратованоï бамбукової клітковини на функціонально-технологічні та органолептичні властивості готових виро- бів. У процесі досліджень встановлено, що повна заміна яловичини на м’ясо качки в рецептурі напів- копчених ковбасок не знижує фізико-хімічні та органолептичні якісні показники готового продукту. Визначено оптимальний ступінь гідратації бамбукової клітковини 1:3, який забезпечує високий рівень функціонально-технологічних і органолептичних показників нових виробів. Сполучення м’яса качки і бамбукової клітковини в розробленому співвідношенні дає змогу отримати фаршеві модельні системи і підвищити вологозв’язуючу здатність на 19,8%, вологоутримуючу здатність – на 32,35%, емульгу- ючі властивості – в середньому на 20%. Високі ФТВ розроблених фаршів забезпечують отримання якісних показників органолептичної оцінки готових виробів. Технологічні і медико-біологічні ризики, які присутні в технології нового продукту, залежать від контакту харчової системи із сонячним світ- лом, повітрям, порушенням терміну зберігання. Ці чинники зумовлюють погіршення органолептич- них властивостей продуктів та потенційно можуть сприяти деструкції корисних із фізіологічної точки зору нутрієнтів. Сполучення нових інгредієнтів, хімічні модифікації речовин під час зберігання створюють ризик окислювального псування. Тому подальші перспективи досліджень нового продукту полягають у застосуванні додаткових прийомів запобігання окисленню і пов’язаного з цим погіршення органолептики виробів.
5
Мінцер, О. П., та В. М. Заліський. "САМООРГАНІЗАЦІЯ ПЕПТИДНИХ НАНОСТРУКТУРОВАНИХ НАПІВПРОВІДНИКІВ — ПОТЕНЦІЙНА ОСНОВА ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ НЕОРГАНІЧНИМИ ТА ОРГАНІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВОГО". Medical Informatics and Engineering, № 1 (22 червня 2020): 29–37. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11127.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено проблемам використання біологічних інструментів для нанотехнологічних застосувань, не пов'язаних із біологією, таких як мікроелектроніка та наноелектроніка, мікроелектромеханічні та наноелектронні системи. Здійснено узагальнення досвіду використання біологічних інструментів і каркасів для створення пептидних наноструктУрованих напівпровідників. У результаті дослідження з'ясовано, що забезпечення більшої селективності, яке проявляється білками в біологічній хімії, можна досягти одночасним використанням декількох неорганічних матеріалів для паралельної конструкції, наприклад, як перша комбінація самозборки на основі ДНК і молекулярного розпізнавання пептидів для демонстрації візерункової синтетичної біомінералізації. Короткі пептиди, що містять ароматичні амінокислоти, можуть самоорганізовуватися в різні надмолекулярні структури, які залишаючись кінетично та термодинамічно стабільними, утворюють агрегати дифенілаланіну або фенілаланін-триптофану. Різні методи утворення агрегатів можуть бути використані для ініціації специфічної функціоналізованої організації нано-струткурних блоків із точно настроєною структурною геометрією та контрольованими напівпровідниковими характеристиками. Такі методи налаштування включають мікрофлюїдику, молекулярну модифікацію, хімічні та фізичні методи осадження з пароподібного стану, збірний стратегічний метод одночасного укладання, а також використання зовнішнього електромагнітного поля. Залучення теорії молекулярної щільності показало, що великі спрямовані ароматичні амінокислотні при взаємодії з мережами, які зв'язують водень, призводять до утворення квантово замкнутих областей в органічних наноструктурах, які лежать в основі молекулярного походження їх напівпровід-ності. Останні дослідження додатково виявили деякі фізико-хімічні особливості біоінспірованих надмолекулярних органічних напівпровідників, включаючи стійкі спектри поглинання, характерні для одновимірних квантових точок, або двомірних квантових свердловин, емісію фотолюмінесценції оптичних хвилеводів, залежну від температури електропровідність, а також сегнетоелектричні (п'єзо- та піроелектричні) властивості.
6
Kryzhska, T. "Дослідження ефективності використання бактеріальних препаратів на якісні характеристики делікатесних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7515.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено упродовж визрівання фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні характеристики делікатесного продукту з м’яса птиці, виготовленого зі застосуванням бактеріального препарату та нетрадиційних інгредієнтів рецептури. У статті показано, що корисна мікрофлора бактеріального препарату, який містить композицію бактеріальних штамів, позитивно впливає на сировину – філе курчат-бройлерів, в якому відбувається зміна не лише фізико-хімічних, а головне – біохімічних показників. Перетворення вільних амінокислот і летких жирних кислот не тільки характеризує біологічну цінність продукту, а насамперед, обумовлює його смак і аромат. Доказом, є більш високий (до 30%) вміст вільних амінокислот як в якісному, так і в кількісному складі, порівняно з контролем. Показано, що в продукті з бактеріальним препаратом на кінцеву добу ферментування вміст летких жирних кислот на 11,6% був вищим, ніж у контролі. Ефективність використання у продукті бактеріального препарату підтверджена і результатами мікробіологічних досліджень, за яких дослідний продукт був готовий на 3 доби раніше, ніж контроль. Отже, доведено, що використання бактеріального препарату змінює інтенсивність та спрямованість процесу визрівання продукту, надає та формує специфічні смако-ароматичні властивості та забезпечує продукту гарантовану якість.
7
Savchenko, Olesya, та Yuliia Kalinichenko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БАЗИЛІКУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 183–91. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-183-191.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Хлібопекарські підприємства активно розвиваються в напрямку застосування прискорених технологій виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках. Постановка проблеми. Поширення ресурсозберігаючих прискорених технологій зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів, приводять до необхідності використання поліпшувачів і консервантів, часто синтетичного походження. Актуальним є пошук способів підвищення якості хлібобулочних виробів шляхом удосконалення технологій виробництва за рахунок використання природної сировини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність використання добавок природного походження, обґрунтовано доцільність використання їх для підвищення харчової цінності та поліпшення технологічних показників хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення зазначеної проблеми прискорення технологічного процесу та підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів слід надати рослинній сировині з високим вмістом біологічно активних речовин. Одним із перспективних напрямів наукових досліджень є додавання пряно-ароматичної сировини, зокрема базиліку. Аналіз показав, що нині базилік застосовують більше як пряності, а не поліпшувача технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням базиліку як поліпшувача природного походження. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням базиліку в кількості від 0,5 до 1,5 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що базилік покращує структурно-механічні властивості тіста зі слабкою клейковиною. Високий вміст біологічно активних речовин базиліку активує бродильну активність молочнокислих бактерій і покращує органолептичні та фізико-хімічні властивості хліба. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання базиліку для скорочення тривалості технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням досліджуваної добавки мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба.
8
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi та A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Повний текст джерелаАнотація:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
9
Kshyvetskyy, B. Ya, H. M. Datskiv та Yo V. Andrashek. "Загальні відомості про клеї, склеювання та термічно модифіковану деревину". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40290317.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено аналіз клеїв, які використовують для склеювання деревини у деревообробному і меблевому виробництвах, зважаючи на їх екологічність, токсичність, походження, економічність, способи виробництва і сфери застосування. Особливу увагу приділено термопластичним полівінілацетатним клеям, які є одними з найперспективніших на сьогодні для склеювання як звичайної, так і термічно модифікованої деревини. В умовах зростання вимог до екологізації промисловості та обмежень використання матеріалів, що містять шкідливі хімічні компоненти, виникла потреба у розробленні нових методів модифікування деревини, які базувались би на принципах екологічності та ресурсоощадності. Показано, що за дії на деревину температури 180–240 °С в її біологічному складі відбуваються незворотні зміни, які впливають на властивості кінцевого продукту, зокрема: покращена формостійкість та стійкість до високих температур, абсолютна стійкість до біологічних уражень, висока вологостійкість (адсорбційні властивості у 3–5 разів нижчі, ніж у звичайної деревини), однорідність кольору за глибиною, довговічність, екологічність тощо. Усі зазначені вище властивості термічно модифікованої деревини зумовлюють універсальність її використання: як конструкційного матеріалу, стійкого до атмосферних впливів (вуличні конструкції, ландшафтний дизайн, будівництво мостів, причалів, облицювання водних каналів), для зовнішнього та внутрішнього оздоблення фасадів та житлових приміщень, виготовлення меблів, підлогового покриття, музичних інструментів тощо. Сфера застосування термодеревини така ж широка, як і сфера застосування звичайної деревини. Зокрема, з термічно модифікованої деревини можна виготовляти малі архітектурні форми, садово-паркові конструкції. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень є вивчення термодеревини, що може використовуватися як матеріал для несних конструкцій. Зокрема, у вигляді композитного клеєного бруса ("клеєний термобрус"), що об'єднує ламелі з модифікованої та звичайної деревини. Наведено аналіз впливу зміни фізико-механічних властивостей термічно модифікованої деревини на міцність та довговічність клейових з'єднань.
10
Khalak, Victor. "МІНЛИВІСТЬ ТА РІВЕНЬ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ ТА ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СИРОВАТКИ КРОВІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 77–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові та фізико-хімічних властивостей м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи, визначено ступінь їх мінливості та розраховано рівень кореляційних зв’язків між ознаками. Дослідження проведено в ТОВ «АФ «Дзержинець» Дніпропетровської області, ТОВ «Глобінський м’ясокомбінат», лабораторії зоохіманалізу Інституту свинарства і АПВ НААН, науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Робота виконана згідно програми наукових досліджень НААН №30 «Свинарство». Контрольну відгодівлю молодняку свиней проводили в умовах господарства згідно «Методики оцінки кнурів і свиноматок за якістю потомства в умовах племінних заводів і племінних репродукторів» (Березовський, Хатько, 2005). У сироватці крові 5-місячних тварин визначали вміст загального білку (г/л), активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), (ммоль/год/л), аланінамінотрансферази (АлАТ), (ммоль/год/л) та лужної фосфатази (од/л) (Влізло та ін., 2012). Фізико-хімічні властивості найдовшого м’яза спини (m. longissimus dorsi) досліджували з урахуванням наступних показників: «активна кислотність (рН) через 24 години після забою, одиниць кислотності», «ніжність, с», «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000», «вологоутримуюча здатність, %» «втрати при термічній обробці, %», (Методические рекомендации по …, 1987, Поливода, Стробыкина, Любецкий, 1977). Біометричну обробку одержаного матеріалу проводили за методиками Лакіна (1990) з використанням програмованого модуля «Аналіз даних» в Microsoft Excel. Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові (вміст загального білка, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та лужної фосфатази у молодняку свиней великої білої породи відповідають фізіологічній нормі клінічно здорових тварин. Згідно класифікації Поливоди (1976), кількість зразків категорії «висока якість» за показником «ніжність, с» становить 8,33 %., «волого утримуюча здатність, %» - 8,33 %, «інтенсивність забарвлення, одиниць екст. × 1000» - 20,83 %. Достовірні зв’язки встановлено між наступними парами ознак: активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) × активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (r=+0,405), ніжність × вологоутримуюча здатність (r=+0,400), ніжність × інтенсивність забарвлення (r= –0,365), вологоутримуюча здатність × втрати при термічній обробці (r= –0,416), активність аланінамінотрансферази (АлАТ) × активна кислотність (рН) через 24 години після забою (r=+0,446), активність лужної фосфатази × інтенсивність забарвлення (r= –0,543). З метою раннього прогнозування якісного складу м’язової тканини молодняку свиней великої білої породи за активною кислотністю (рН) через 24 години після забою (од. кислотності) та інтенсивність забарвлення (од. екс. × 1000) пропонуємо використовувати наступні біологічні маркери активність аланінамінотрансферази (АлАТ) та активність лужної фосфатази.
Дисертації з теми "Фізико-хімічні і біологічні властивості"
1
Шугай, М. О. "Біологічні та фізико-хімічні властивості фагів молочнокислих бактерій, виділених за умов виробництва молочних ферментованих продуктів". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2006.
Знайти повний текст джерела
2
Рудь, Ю. П. "Молекулярно-біологічні властивості та фізико-хімічна характеристика іридовірусу комара Aedes flavescens". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2010.
Знайти повний текст джерела
3
Панченко, В. А. "Вплив на фізико-хімічні та механічні властивості конструкційних чавунів". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75697.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі було проведено аналіз літературних джерел. На основі аналізу експериментальних даних було зроблене припущення, що перший пік пов'язаний з розпадом пересичного твердого розчину. Другий – з процесами які відбуваються у другій фазі на границях зерен мідної матриці.
У ході проведення досліджень і виконання магістерської кваліфікаційної роботи було досліджено процеси дисперсійного твердіння в різних температурно-часових інтервалах. Було визначено, що найбільш впливовими технологічними параметрами є температура відпалу та концентрація легуючих елементів.
4
Чепурна, І. К. "Синтез та фізико-хімічні властивості сферично гранульованого гідратованого діоксиду цирконію". Дис. канд. хім. наук, НАНУ, Ін-т сорбції та проблем ендоекології, 2009.
Знайти повний текст джерела
5
Дикун, О. М. "Будова і фізико-хімічні властивості основ Шиффа і гідразонів госиполу". Thesis, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14885.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена дослідженню будови і антирадикальних властивостей основ Шиффа і гідразонів госиполу.
Синтезовано дев’ять імінопохідних госиполу (три з яких отримані вперше): сім основ Шиффа і два гідразона. Методами молекулярної спектроскопії (ІЧ, УФ, ЯМР) і квантової хімії досліджено будову і таутомерію цих сполук. Повне віднесення всіх сигналів (13С ЯМР) і смуг коливальних і електронних спектрів поглинання виконане за допомогою DFT і TD-DFT розрахунків.
Антирадикальні властивості імінопохідних госиполу оцінені в реакції з 2,2’-дифеніл-1-пікрилгідразилом (ДФПГ) і катіон-радикалом 2,2’-азино-біс-(3-етилбензтіазолін-6-сульфокислоти) (АБТС) в етанолі за допомогою стехіометричних коефіцієнтів реакції, EC50, VCEAC і TEAC. Отримані константи швидкості реакції імінпопохідних госиполу з ДФПГ на повільній стадії. За допомогою квантово-хімічних розрахунків встановлено найбільш реакційно здатні О–Н групи досліджених імінопохідних. Показано, що всі досліджені сполуки є ефективними антирадикальними агентами по відношенню до ДФПГ і катіон-радикала АБТС.
Проведено дослідження реакційної здатності основ Шиффа госиполу по відношенню до ДФПГ в присутності хлоридної кислоти. Показано існування кореляції між величинами хімічних зсувів протонів N–Н груп основ Шиффа госиполу і константами швидкості реакції, що дозволяє робити прогноз реакційної здатності основ Шиффа госиполу по відношенню до вільних радикалів.
Встановлено, що імінопохідні госиполу виявляють цитостатичну активність і є потенційними об’єктами для подальших біологічних досліджень.
6
Манілов, А. І. "Фізико-хімічні властивості гетероструктур Pd / пористий Si при взаємодії з воднем". Дис. канд. фіз.-мат. наук, КНУТШ, 2011.
Знайти повний текст джерела
7
Павліщук, Анна Віталіївна. "Синтез, структура і фізико-хімічні властивості екстракоординованих систем на основі металокраунів". Дис. канд. хім. наук, КНУТШ, 2011.
Знайти повний текст джерела
8
Рогова, Алла Леонідівна, Олена Шидакова-Каменюка та Лоліта Миколаївна Медведь. "ВПЛИВ ПОРОШКУ МОРКВИ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИРОБІВ З КЕКСОВОГО ТІСТА". Thesis, К.: НУХТ, 2015. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/4207.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання порошку моркви в технології кексів кількості у 15 % від загальної маси сировини зі зниженням еквівалентної за сухими речовинами кількості цукру підвищує показники вологості, питомого об’єму, знижує упік та лужність кексів. Оптимальним є внесення добавки на початку приготування емульсії, попередньо витримавши 10 хв. у яєчній суміші, що сприяє набряканню полісахаридів добавки. Нові вироби мають підвищену харчову та біологічну цінність: містять пектинові речовини, клітковину, каротиноїди та вітамін С, які відсутні у контрольному зразку.
9
Багдасарян, Артем Анатолійович, Артем Анатольевич Багдасарян, Artem Anatoliiovych Bahdasarian та В. І. Пуліка. "Мікроструктура та фізико – хімічні властивості високоентропійних сплавів, які містять міжвузлові атоми". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67911.
Повний текст джерелаАнотація:
Тенденції постійного зростання вимог, до надійності металообробної техніки та механізмів, обумовлює необхідність розвитку принципово нових концепцій синтезу або удосконалення матеріалів покриттів,а саме вимоги к стійкості до корозії, високої твердості та стійкості до окислення.. Останнім часом високоентропійні багатокомпонентні сплави (high-entropy alloy) привернули велику увагу дослідників завдяки своїй унікальній багатоелементній структурі твердого розчину і чудовими
властивостями.
10
Штефан, Вікторія Володимирівна, Надія Олександрівна Кануннікова та Віктор Павлович Підреза. "Одержання та фізико-хімічні властивості композиційних оксидних покриттів на сталі 08X18H10". Thesis, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42403.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримано композиційні оксидні покриття на сталі 08Х18Н10 методом електрохімічного оксидування. Досліджено їх фізико-хімічні властивості, морфологію та фазовий склад. На підставі отриманих поляризаційних залежностей та показників поляризаційного опору встановлено, що композиційні титан-,
алюмінійвмісні оксидні покриття підвищують корозійну стійкість сталі 08Х18Н10 у хлоридних розчинах. Додавання до складу покриттів оксидів титану та алюмінію підвищує електричний опір ізоляції матеріалів.
Тези доповідей конференцій з теми "Фізико-хімічні і біологічні властивості"
1
Олійник, Н. В., Ю. Г. Наконечна та І. І. Гузевська. "Вплив рецептурного складу пісочного печива на фізико-хімічні властивості готових виробів". У SCIENCE, ENGINEERING AND TECHNOLOGY: GLOBAL TRENDS, PROBLEMS AND SOLUTIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-046-9-37.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Фізико-хімічні і біологічні властивості"
1
Савосько, Василь Миколайович. Едафічна та геохімічна обумовленість успішності сингенезу трав’янистої рослинності на залізорудному відвалі. Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/490.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджені хімічні, фізичні та фізико-хімічні властивості едафотопів залізорудного відвалу. Проаналізовані показники успішності сингенезу трав’янистої рослинності в межах хроносерії відвалу. Виявлено, що серед властивостей едафотопів відвалу найбільше значення для розвитку процесів самовідновлення трав’янистої рослинності мають: вміст органічної речовини в гумусовому горизонті та насипна щільність.
2
Лобов, Вячеслав Йосипович, Ігор Ігорович Дубовик та Василь Миколайович Савосько. Спосіб сівби насіння. Кривий Ріг, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/565.
Повний текст джерелаАнотація:
Спосіб сівби насіння, що містить створення в ґрунті борозен, подачу в них через сошник насіння і ущільнення борозен, при цьому додатково здійснюють підготовку насіння, поєднуючи її з подачею насіння у борозни шляхом змішування в сошнику потоку насіння з потоком водяного розчину добрив і стимуляторів росту, а ущільнення борозен поєднують з подачею в них спільного потоку насіння і водяного розчину добрив і стимуляторів росту на глибину закладення шляхом інтенсивного зволоження ґрунту водою, причому додатково в робочій зоні сівалки у атмосферному повітрі вимірюють фізико-хімічні властивості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), який виникає при переміщені посівного агрегату, обчислюють гігроскопічність цього пилу, по якому визначають вологість ґрунту, і в залежності від її рівня автоматично керують виконавчими механізмами сошників сівалки, наприклад гідроциліндрами, які регулюють потрібні глибини борозен для закладання насіння, а у посівну борозну вводять порцію води для приведення ґрунту до стану оптимальної вологості, що забезпечує необхідну польову схожість насіння в тому випадку, якщо вологість ґрунту, розрахована за даними її вимірювань до висіву і в процесі висіву, менше нормованої, та визначають коефіцієнт спектральної яскравості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), по якому розраховують гумусові речовини ґрунту, та в залежності від його рівня керують виконавчими механізмами, які регулюють подачу у борозни органічних речовин, які необхідні рослинам для забезпечення потрібної родючості.