Готові списки джерел за темами / Фундаменталізація освіти

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Фундаменталізація освіти"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фундаменталізація освіти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Фундаменталізація освіти"

1

Кузьменко, О. С., та І. М. Савченко. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ ТА ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ОСНОВІ STEM-ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 96–103. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-14.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається аналіз поняття фундаменталізації та формування особливостей вивчення фундаментальних понять з урахуванням розвитку сучасних тенденцій вищої освіти. Фундаменталізація забезпечує універсальне, системоутворювальне, інваріантне знання та сприяє його відбору з величезного обсягу нової наукової інформації. У межах знаннєвої парадигми інноваційного розвитку на засадах STEM‑освіти є пошук шляхів розв’язання цієї проблеми на рівні універсальних надпредметних знань, до яких належать методологічні. Окреслено принципи фундаменталізації, що ґрунтовно розкривають сутність STEM-освітніх показників та їх значення для подальшого вивчення професійно зорієнтованих дисциплін технічного закладу вищої освіти. Визначені нами принципи фундаменталізації свідчать про те, що зміст навчального матеріалу, форми, методи навчання, що використовуються в освітньому процесі з фізики на основі STEM‑технологій, мають відповідати системній логіці побудови тих професійно зорієнтованих дисциплін, теоретичною основою яких є фізика. На основі цих знань студенти зможуть моделювати пізнавальні та практичні завдання прикладного характеру з урахуванням концепції STEM-освіти. Відповідно до зазначеного потрібно формувати фундаментальне ядро знань і уявлень з фізики та методологічних STEM‑компетентностей, що є важливими для студентів у подальшому вивчення дисциплін прикладного характеру за освітніми програмами. Розв’язання цієї проблеми нами вбачається у визначенні міждисциплінарної інтеграції фізики та дисциплін технічного циклу через взаємозумовленість та взаємодоповненість науковості, емпірії та математизації. Відповідно, прослідковуючи фундаменталізацію змісту навчання фізики, потрібно враховувати узагальнені знання студентів на засадах STEM-освіти. У статті розглянуто як приклад визначення центра мас крила літака, де визначено технічний складник STEM-освіти (будова літака та його частин), інженерний складник – використання програми 3D-max для 3D моделювання літака та його конструкцій, а для розрахункових обчислень студентами використовувалась програма Excel. Визначено, що курс фізики для студентів технічного закладу вищої освіти потребує значної математизації та залучення елементів програмування, що сприятиме їхній адаптації до професійної діяльності, що зумовлено специфікою цих навчальних дисциплін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гончаренко, С. "Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип". Шлях освіти, № 1 (2008): 2–6.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Матяш, Н. Ю. "Фундаменталізація шкільної біологічної освіти – основа формування предметної компетентності учня". Український педагогічний журнал, № 1 (2018): 54–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Хорошун, Б. І. "Фундаменталізація - один із пріоритетних напрямів інноваційного розвитку вищої освіти". Міжнародний науковий вісник, Вип. 3 (22), ч. 1 (2011): 102–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Цимбал-Cлатвінська, Світлана. "ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛОГОПЕДІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 258–67. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.193.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. У статті визначено тенденції професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища вищих навчальних закладів: соціально-педагогічна зумовленість процесу підготовки майбутніх логопедів, яка орієнтована на міждисциплінарну інтеграцію в освітньому процесі; фундаменталізація загальної та спеціальної підготовки майбутніх логопедів; переорієнтація зі знаннєвої освітньої парадигми на діяльнісну, орієнтовану на формування готовності майбутнього логопеда до професійної діяльності; гуманістична спрямованість процесу підготовки фахівців до освіти дітей з порушеннями мовлення; інформатизація професійної підготовки майбутніх логопедів в умовах інформаційно-освітнього середовища; неперервність професійної підготовки майбутніх логопедів; інноваційний характер сучасної вищої освіти. Виокремлено, що до специфічних тенденцій у професійній підготовці майбутнього логопеда віднесено такі: переорієнтацію ціннісних смислів, інтенсифікацію освіти, необхідність управління педагогічним процесом, кризу спеціальної освіти, що складається під дією «зовнішніх» і «внутрішніх» чинників. Основою професійної компетентності логопеда є фундаментальні знання і вироблені на їхній основі вміння, які виступають, безумовно, в тісному єднанні з його особистісними якостями. У результаті системного аналізу традиційної практики освіти виявлено ряд проблем і суперечностей, характерних для лінійної освітньої системи, незалежно від індивідуальних особливостей і властивостей її суб’єктів. Серед них: проблема визначення мети в освіті; проблема відбору змісту освіти; проблема організації процесу навчання; проблема інтенсифікації процесу навчання в умовах переважаючої фронтальної взаємодії викладача та студентської групи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Генкал, Світлана. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ІСТОРИКО-НАУКОВИМИ ЗНАННЯМИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(92) (28 жовтня 2019): 198–209. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.08/198-209.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Колот, А. М. "Фундаменталізація та індвідуалізація економічної освіти як провідні тенденції її розвитку". Економічна теорія, № 1 (2006): 94–107.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Колот, А. "Фундаменталізація та індивідуалізація економічної освіти як провідні тенденції її розвитку". Вища школа, № 1 (2006): 59–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Шатковська, Г. "Фундаменталізація як стратегічний напрям модернізації змісту освіти у вищій школі". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Педагогічні науки, Вип. 108, ч. 2 (2012): 154–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Генкал, С. "Фундаменталізація біологічної профільної освіти шляхом удосконалення змісту історико-науковими знаннями". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8 (92) (2019): 198–209.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Фундаменталізація освіти"

1

Яковлєв, Анатолій Іванович. "Удосконалення підготовки фахівців у сучасних умовах". Thesis, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34724.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Фундаменталізація освіти"

1

Фундаменталізація вищої технічної освіти - необхідна умова випуску конкурентоспроможних фахівців. Харків, 2001.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот та Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.

Повний текст джерела
Анотація:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Фундаменталізація освіти"

1

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундаменталізація інформатичної освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/910.

Повний текст джерела
Анотація:
Інформатика – фундаментальна дисципліна, об’єктом якої є інформаційні процеси в оточуючому світі, предметом – математичні структури, що моделюють інформаційні процеси, та комп’ютерні інформаційні моделі, що відображають математичні структури на архітектуру обчислювальних систем, методологією – обчислювальний експеримент. Віднесення інформатики до фундаментальних наук відображає загальнонауковий характер поняття «інформація» та процесів її обробки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундаменталізація інформатичної освіти у вищій школі. АПБ ім. Героїв Чорнобиля, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/891.

Повний текст джерела
Анотація:
Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Це є ознакою надмірної технологізації інформатичної освіти і особливо яскраво проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Моделювання як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ НМетАУ, травень 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/951.

Повний текст джерела
Анотація:
Фундаменталізація, що передбачає поглиблення теоретичної, загальноосвітньої та загальнонаукової підготовки, є тенденцією, характерною для вищої професійної освіти Росії в цілому. Т. В. Мінькович, аналізуючи тенденції фундаменталізації шкільного курсу інформатики у Росії, пропонує шляхи інтеграції теоретичної інформатики та інформаційних технологій засобами комп’ютерного моделювання. Автор використовує апарат теорії управління для поєднання традиційної моделі комп’ютерної системи як сукупності апаратного та системного програмного забезпечення з моделлю інформаційних процесів через розв’язування таких задач інформатики, як подання повідомлень та описів інформаційних процесів, вивчення та організації кібернетичних систем, інформаційне моделювання реального світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Семеріков, Сергій Олексійович, та Ілля Олександрович Теплицький. Фундаменталізація шкільного курсу інформатики. [б.в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/970.

Повний текст джерела
Анотація:
Фундаментальний характер інформатики як науки суттєво впливає на розвиток змісту навчання інформатики в школі. При цьому фундаменталізація шкільного курсу інформатики повинна означати не переорієнтацію на вивчення в школі основ фундаментальної інформатики як науки, а виділення фундаментальних основ науки та їх дидактичну переробку для освіти школярів за допомогою інформатики для оволодіння ними соціальним досвідом людства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Лаврентьєва, Олена Олександрівна, та Тетяна Михайлівна Мішеніна, ред. Фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки: проблеми і перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Кривий Ріг, 22-23 жовтня 2015 р.). КПІ ДВНЗ «КНУ», листопад 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/316.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка відбула з нагоди 85-ї річниці заснування Криворізького педагогічного інституту. Основна тематика представлених доповідей відповідає напрямам роботи конференції: модернізація змісту середньої та вищої освіти відповідно до сучасних загальноєвропейських тенденцій і вимог соціально орієнтованої економіки; інтеграція змісту загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді; фундаменталізація змісту загальноосвітньої та професійної підготовки засобами дидактичної інноватики; оновлення змісту середньої та вищої освіти на ґрунті застосування сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій; роль та значення дидактичної взаємодії суб’єктів навчального процесу в забезпеченні якості сучасної освіти; формування професійної мобільності суб’єктів освітнього процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Професійна спрямованість фундаменталізації інформатичної освіти. Видавничий відділ КМІ, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/975.

Повний текст джерела
Анотація:
За В. Д. Шадриковим, професійна спрямованість формується у мотиваційній сфері та являє собою «систему мотивів, що спонукають професіонала до виконання професійних завдань та задач професійного розвитку. В якості мотивів виступають потреби, інтереси, установки, переконання, ідеали та інші психологічні утворення людини. Головна їх особливість полягає в тому, що вони ... реалізуються в процесі виконання професійної діяльності чи розв’язування задач професійного розвитку».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Семеріков, Сергій Олексійович. Фундіювання змісту навчання як основа фундаменталізації інформатичної освіти. ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/916.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто місце фундіювання змісту навчання в модифікації методичної системи навчання інформатичних дисциплін на основі концепції фундаменталізації. Встановлено зв’язок фундіювання та стабілізації змісту, визначено шляхи та умови ефективності фундіювання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Семеріков, Сергій Олексійович. Стабілізація курсів інформатики як засіб фундаменталізації інформатичної освіти. Рідна школа, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/896.

Повний текст джерела
Анотація:
Перехід від індустріальної до постіндустріальної цивілізації, що розпочався в останні десятиліття, призводить до підвищення наукомісткості виробництва, впровадження безвідходних технологій, мініатюризації (аж до нанорівня) та гуманізації техніки. Формування інформаційного суспільства, що супроводжує цей процес, призводить до інтернаціоналізації та децентралізації виробництва, створення розподілених виробничих структур. Обумовлене цим зростання швидкості застарівання технологічних знань (особливо в інформатиці) породило концепцію “навчання впродовж усього життя”. Гуманістична спрямованість цієї концепції та відповідна технологічна підтримка роблять її дуже привабливою, особливо при реалізації в системах дистанційного навчання. Будь-який працюючий фахівець при дистанційній формі навчання може швидко оновити знання та навички із своєї предметної області, реалізуючі при цьому власні прагматичні, вузькоспеціалізовані цілі навчання, що призводить до дедалі більшого зростання ролі технологічної (прикладної) складової. Проте при цьому ми неминуче зіштовхуємося з природними обмеженнями, обумовленими відсутністю або недостатністю фундаментальної бази. Так, саме “технологічний уклін” породив одну з головних проблем, з якою стикаються викладачі інформатики – необхідність швидкого реагування на зміни в цій галузі з подальшою адаптацією програмно-методичного забезпечення відповідних курсів. При цьому практично не розрізняються суттєві зміни (такі, що вимагають модифікації окремих теоретичних положень), та несуттєві (пов’язані переважно з оновленням застосовуваного програмного забезпечення). Огляд підручників та навчальних посібників з інформатики показує, що головними причинами їх застарівання є штучне прив’язування змісту курсу інформатики до технологічної складової – використовуваного програмного забезпечення. Особливо яскраво це проявляється в курсах, пов’язаних з вивченням прикладного програмного забезпечення, операційних систем, проектування інтерфейсів користувача, системного програмування та ін. Штучно нав’язувана “мода” на постійне оновлення апаратного та програмного забезпечення, спрямована на задоволення комерційних потреб фірм-виробників, в силу свого походження не повинна впливати на зміст курсу інформатики. Наслідування їй в процесі навчання інформатики не здатне сформувати компетентного спеціаліста, тому що призводить до переорієнтацію інформатичної освіти виключно на прикладну підготовку, що не дозволяє реалізувати в процесі навчання принципи системності, науковості та міждисциплінарності, які забезпечуються саме фундаментальною підготовкою, основу якої складають загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Семеріков, Сергій Олексійович. Теоретичні основи фундаменталізації інформатичної освіти у вищій школі. Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, вересень 2009. http://dx.doi.org/10.31812/0564/935.

Повний текст джерела
Анотація:
В умовах перманентної науково-технологічної революції життєвий цикл сучасних технологій стає меншим, ніж термін професійної діяльності фахівця. За цих умов домінуючим стає формування здатності фахівця на основі фахової фундаментальної підготовки перебудовувати систему власної професійної діяльності з урахуванням соціально значущих цілей та нормативних обмежень – тобто формування особистісних характеристик майбутнього фахівця.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Перспективи фундаменталізації шкільного курсу інформатики. Видавничий відділ НМетАУ, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/963.

Повний текст джерела
Анотація:
Інформатична освіта має практико-орієнтовану спрямованість, яка полягає в тому, що практика є не лише джерелом нових задач, а й критерієм для вибору можливих напрямів досліджень. Це означає, що прогрес інформатики відбувається як під впливом внутрішніх потреб розвитку, так і під впливом запитів практики (задач, що виникають в математиці, економіці, природознавстві, інженерії, всередині самої інформатики тощо). М. І. Жалдак наголошує, що фундаментальні знання мають важливе значення для прикладних досліджень, а потреби повсякденної виробничої практики викликають і стимулюють пізнавальну діяльність, спрямовану на розкриття законів фундаментального характеру, що в свою чергу є одним з аспектів гуманітаризації освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Фундаменталізація освіти" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії