Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Фотометричний метод"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Фотометричний метод".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Фотометричний метод"
1
Pavlenko, Yu V., and S. E. Tuzhansky. "Photometric method and device for glucose monitoring of patients with diabetes mellitus." Optoelectronic Information-Power Technologies 37, no. 1 (November 2019): 63–68. http://dx.doi.org/10.31649/1681-7893-2019-37-1-63-68.
Повний текст джерела
2
Климаш, М., В. Мрак та О. Гордійчук-Бублівська. "Дослідження методів виділення динамічних об’єктів у відеопослідовностях". Information and communication technologies, electronic engineering 1, № 1 (липень 2021): 63–75. http://dx.doi.org/10.23939/ictee2021.01.063.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено найпоширеніші алгоритми виділення фону у відеопослідовностях, методи порівняльного аналізу та кількісні характеристики для вибору оптимальних алгоритмів виділення фону. В результаті проведеного дослідження запропоновано загальний показник ефективності роботи алгоритму виділення фону на відеопослідовностях, що отримані зі стаціонарних камер відеоспостереження у системах відеоспостереження. Здійснено дослідження методів виявлення динамічних об’єктів на відеопослідовностях. Дослідження ефективності застосування різних колірних схем у методах виділення динамічних об’єктів. За результатами аналізу переваг та недоліків низки колірних моделей прийнято припущення щодо можливості застосування інших колірних схем, окрім RGB, які характеризуються кращими фотометричними інваріантними особливостями, під час розроблення методу виділення динамічних об’єктів.
3
Сверстюк, A., O. Багрій-Заяць, A. Горкуненко, З. Майхрук та В. Гайда. "Кіберфізичні системи для визначення рівня глюкози". КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 36 (27 листопада 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-36-19.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуто фотометричні, біосенсорні, електрохімічні глюкометри. Окремо наведено інсулінову помпу, як метод вимірювання рівня глюкози з можливістю дозованого введення необхідного інсуліну. Наведено схематичне зображення біосенсора ока людини, в який інтегровані аналого-цифровий перетворювач, що перетворює електрохімічні сигнали в цифрові дані, та передавач, який може передавати дані по безпровідній мережі на мобільні пристрої. Запропоновано підхід до розробки кіберфізичної біосенсорної системи для вимірювання рівня глюкози. Наведено функціональну схему кіберфізичної системи для визначення рівня глюкози. В якості результатів чисельного моделювання представлено флуоресціюючі пікселі для проміжного оцінювання рівня глюкози.
4
Балишев, M. "Астрономія в Харкові у роки громадянської війни періоду Української революції (1917–1921)". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (6 січня 2021): 111–19. http://dx.doi.org/10.15421/272027.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто науково-дослідну діяльність астрономічної обсерваторії Харківського університету під час Української революції 1917–1921 рр. Проаналізовано публікації харківських астрономів зазначеного періоду, присвячені фотометричним спостереженням зір, поглинанню світла та його відбиття від матових поверхонь, вивченню близькополюсних зір та зір типу бети Цефея, дослідженню Нової Орла 1918 та спостереженням планет. Автором застосовано спеціальні методи, використання яких дозволило виділити основні етапи розвитку астрономії у досліджуваному періоді, розкрити змістовність наукового потенціалу харківських астрономів. З’ясовано біографічні відомості представників харківської астрономії та висвітлено їх участь у подіях громадянської війни. Висвітлено питання трансформації Харківської астрономічної обсерваторії на тлі перетворень Харківського університету у 1920–1921 рр. Передбачається, що матеріали історико-наукового дослідження будуть використані в науково-дослідній роботі з історії астрономії у Харкові першої половини ХХ ст.
5
Pyskiv, S. I., та M. D. Kuhtyn. "Моніторинг вмісту нітратів у молоці". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 41–45. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8508.
Повний текст джерелаАнотація:
Безпечність молока є важливим критерієм оцінки якості молока. Коров’яче молоко становить основу раціону для харчування більшості людей. Особливо цей продукт є незамінним для харчування дітей. Одним із важливих завдань молокопереробної галузі є контроль якості молока за вмістом нітратів. Проаналізовано механізм дії нітратів на організм людини і їх токсичний вплив на дітей. Метою і завданням роботи є визначення вмісту нітратів у молоці сирому, яке поступає на переробні підприємства з особистих селянських господарств і молочних ферм та в питному молоці, яке реалізується в торговельній мережі у різні пори року. На основі отриманих даних довести актуальність пошуку методу денітрифікації молока з наднормативним вмістом нітратів. Вміст нітратів визначали колориметричним методом із застосуванням кадмієвої колонки з подальшим фотометричним визначенням азосполук, що утворюються при взаємодії нітритів з ароматичними амінами. Виявлено, що молоко надходить на молокопереробні заводи з різною кількістю нітратів. Встановлено, що у зимово-весняний період кількість проб молока з наднормативним вмістом нітратів перевищує кількість проб у літньо-осінній період. Визначено, що нормативам українського стандарту (до 10 мг/кг нітратів) відповідали 69,8% проб молока із особистих селянських господарств, які надходили в зимово-весняний період, і 92,2% проб молока літньо-осіннього періоду, а нормативам європейських стандартів (до 5 мг/кг нітратів) відповідали 10,5% і 56,3% проб молока відповідно (різниця у 45,8%). Встановлено, що нормативам українського стандарту відповідали 79,3% проб молока, що надходить з молочних фермв зимово-весняний період і 40% проб молока, що надходить з в літньо-осінній період. Нормативам європейських стандартів вкладалися 7,7% і 67,6% проб молока зимово-весняного і літньо-осіннього періоду відповідно (різниця у 59,9%). Визначено, що нормативам українського стандарту відповідали 73,7% проб питного молока зимово-весняного періоду і 91,4% проб молока літньо-осіннього періоду, а нормативам європейського стандарту відповідали15,8% і 60% проб молока відповідно (різниця 44,2%). Виявлено проблему надходження на переробку значної кількості молока, яке за вмістом нітратів не підлягає прийманню. Обґрунтовано доцільність пошуку шляхів денітрифікації молока для можливого подальшого його використання у переробному процесі. Одним із таких методів є застосування спеціальних заквасочних культур мікроорганізмів – активних денітрифікаторів. Важливо, щоб в кінцевому продукті вміст нітратів був би зниженим до європейського нормативу, це поліпшить якість молока, його безпечність.
6
М. Ю. Ромбовський, Р. В. Радченко. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИЧНОЇ ГУСТИНИ СКЛА ЯК ЗАГАЛЬНОЇ ОЗНАКИ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЦІЛОГО ЗА ЙОГО ЧАСТИНАМИ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 55–62. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є оцінка можливості визначення оптичної густини прозорих матеріалів як загальної їх ознаки під час ідентифікації цілого за його частинами з використанням замість обладнання, що дорого коштує, загальнодоступних матричних фотоприймачів: сучасних приладів із зарядовим зв’язком – ПЗЗ-матриць або комплементарною логікою на транзисторах – КМОН-матриць (метал – оксид – напівпровідник), в основі вимірювання фотометричної інформації яких лежить їх властивість сприймати найменші зміни яскравості об’єкта. Дослідженням підтверджено доцільність використання зазначених матричних фотоприймачів для реєстрації ослаблення інтенсивності падаючого світла під час проходження крізь прозорі скляні пластини, отримання цифрових зображень із фотознімків пластин скла рівної товщини (5 мм) і приблизно однакової площі поверхні (625 мм2) у рівномірному світлі, визначення за величиною цього ослаблення оптичної густини скла. Розроблено на основі пакета прикладних програм числового аналізу MATLAB робочу комп’ютерну програму, яка уможливлює автоматичний порівняльний аналіз досліджуваних зразків скла за їх цифровими зображеннями й за допомогою якої можна отримати значення оптичної густини скла. Поставлену мету статті досягнуто системним підходом до вирішення завдань дослідження, а достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням різних методів, а саме: фізичного – для дослідження фізичних ознак матеріалу, математичного –для розрахунків за отриманими даними, загальнологічних, зокрема синтезу та аналізу, у тому числі статистичного, в межах яких виявлено форми взаємодії елементів цілого, а також узагальнення.Ключові слова: ідентифікація цілого за його частинами; трасологічні дослідження; оптична густина; ПЗЗ-структура, КМОН-структура.
7
ВАЛЕРКО, Руслана, та Людмила ГЕРАСИМЧУК. "ОЦІНКА РИЗИКУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З НАДХОДЖЕННЯМ ЗАЛІЗА З ПИТНОЮ ВОДОЮ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 10–16. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є оцінка вмісту заліза у питній воді джерел нецентралізованого водопостачання сіль- ських населених пунктів Житомирської області та виявлення кількісних характеристик його перорального над- ходження з питною водою для різних вікових груп сільського населення. Методологія. Загалом було відібрано 450 зразків питної води з усіх районів Житомирської області. Аналітич- ні дослідження зразків води на вміст заліза загального здійснювали фотометричним методом на базі вимірю- вальної лабораторії Поліського національного університету. Наукова новизна полягає в оцінюванні ризику виникнення неканцерогенних ефектів через надходження заліза з питною водою для сільського населення Житомирської області різних вікових категорій. Висновки. Середній вміст заліза загального у питній воді сільських населених пунктів коливався від 0,55 у Жито- мирському районі до 1,06 мг/дм3 – на території Новоград-Волинського району. Максимальний його вміст виявлено на рівні 10,6 мг/дм3 у Бердичівському та Новоград-Волинському районах. Встановлено, що середньодобова доза надходження заліза з питною водою для дорослих варіювала у межах від 0,02 до 0,04 мг/кг×добу за середньої його концентрації та від 0,21 до 0,35 мг/кг×добу – за максимальної концентрації заліза. Для дітей за середнього вмісту заліза ця величина коливалась у межах 0,02–0,05 мг/кг×добу, а за максимального вмісту – 0,2–0,51 мг/кг×добу. Роз- раховані величини перевищують референтну дозу, яка становить 0,3 мг/кг×добу, лише за максимальних концен- трацій заліза. Найменші коефіцієнти небезпеки були зафіксовані для підлітків, чоловіків та жінок Житомирського району за середньої концентрації заліза 0,55 мг/дм3, а найбільші величини виявлені для дитячого населення у Берди- чівському та Новоград-Волинському районах за максимальної концентрації заліза на рівні 10,6 мг/дм3. Встановлено, що величина ризику перевищує одиницю лише за умови зростання концентрації заліза до 10 мг/дм3 і більше.
8
Vusyk, D. O. "Зміни гематологічних та біохімічних показників крові кішок за піометри до і після лікування". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (26 лютого 2018): 40–43. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8308.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед акушерських та гінекологічних захворювань одні з перших місць займають ендометрит та піометра. Для постановки діагнозу і в якості контролю лікування широко використовують клінічний і біохімічний аналізи крові. У кішок діагностика піометри частіше базується на клінічних ознаках тому, що лабораторні методи діагностики не достатньо обґрунтовані. Дослідження проводились на кафедрі хірургії Сумського національного аграрного університету та в центрі ветеринарної медицини «Хелс» міста Суми. У роботі викладені матеріали власних досліджень авторів щодо визначення морфологічного складу крові та біохімічних показників у здорових тварин та кішок за піометри. Дослідження проводили до і після проведення терапії. Визначали діагноз загальноклінічними методами результати яких підтверджували лабораторними та спеціальними методами досліджень. Для консервативного лікування кішок за піометри використовували комбінацію препаратів алізін 10 мг/кг та галапан 0,001–0,002 мг/кг в поєднанні з кобактаном. Під час морфологічного дослідження крові визначали такі показники: кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, кількість лейкоцитів, лімфоцитів, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкограму. Біохімічні дослідження крові проводили фотометричним способом на біохімічному аналізаторі-напівавтоматі StatFax 1804. Загальний білок, сечовину, креатинін, АЛТ, АСТ, діастазу, йодну пробу, глюкозу визначали за загальноприйнятою методикою. У статті описані зміни морфологічного складу крові в різні періоди прояву піометри. Встановлено, що підвищення рівня лейкоцитів не є обов’язковою ознакою при піометрі, а навпаки, при розвитку патологічного процесу рівень лейкоцитів знижується. Виражений лейкоцитоз (21,6 ± 1,12 Г/л) спостерігався лише в перші доби прояву піометри. Аналіз даних проведеного нами дослідження показало, що у кішок за піометри, на відміну від здорових самок, відбувається збільшення показників сечовини, креатиніну, АЛТ і АСТ, діастази. Йодна проба позитивна і спостерігається явище гіперглікемії. Консервативне лікування тварин за піометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалізації кількості паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів та лімфоцитів. Після терапії кішок за піометри показники креатиніну, сечовини, АЛТ, АСТ, діастази та глюкози поступово нормалізувались.
9
Ковальчук, Ю. П., Г. Ю. Павленко, С. В. Кириченко, В. І. Жилюк та Г. О. Ушакова. "НЕЙРОНАЛЬНА МОЛЕКУЛА КЛІТИННОЇ АДГЕЗІЇ І ПОКАЗНИКИ ОКИСНОГО СТРЕСУ В СЕРЦІ ЩУРІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГІПЕРГЛІКЕМІЇ ТА ВПЛИВУ МЕЛАТОНІНУ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 54–62. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12022.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. На сьогодні відомо, що цукровий діабет викликає серйозні патологічні зміни мікроциркуляторного русла в багатьох органах і тканинах та водночас пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку коронарних і периферичних макросудинних патологій. Окисний стрес, що виникає в тканинах організму за умов хронічної гіперглікемії, та послаблення антиоксидантної активності є пусковим механізмом розвитку діабетичних ускладнень. Фізіологічна активність міокарда залежить від регуляції ЦНС. Мета дослідження – вивчити зміни вмісту нейрональної молекули клітинної адгезії і показників окисного стресу в серці щурів за умов гіперглікемії та впливу мелатоніну. Методи дослідження. Дослідження проводили на статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Тварин поділили на 3 групи (n=7): 1-ша – контрольна; 2-га – щури з індукованим цукровим діабетом 2 типу; 3-тя – тварини, які отримали мелатонін після індукції цукрового діабету 2 типу. Рівень загального протеїну визначали за методом Бредфорда, вміст малонового діальдегіду – фотометрично за реакцією з тіобарбітуровою кислотою, активність супероксиддисмутази – за реакцією окиснення кверцетину, вміст нейрональної молекули клітинної адгезії – згідно з імуноферментним аналізом. Статистичну оцінку даних виконано за однофакторним дисперсійним аналізом ANOVA. Результати й обговорення. Встановлено зміни вмісту нейрональної молекули клітинної адгезії та показників окисного стресу в серці щурів за умов гіперглікемії. Вміст мембранної форми цієї молекули в серці тварин з індукованим цукровим діабетом 2 типу мав вірогідну тенденцію до збільшення. Відзначено достовірне підвищення вмісту малонового діальдегіду, а також значне зниження активності супероксиддисмутази і каталази в серці щурів діабетичної групи, що є характерною ознакою окисного стресу. Застосування мелатоніну після індукції цукрового діабету 2 типу призводило до зменшення вмісту нейрональної молекули клітинної адгезії в серці піддослідних тварин порівняно з групою щурів з індукованим цукровим діабетом 2 типу. Висновки. Окисний стрес спричиняє метаболічні порушення в тканинах міокарда, що призводить до появи і розвитку діабетичних ускладнень. Нейрональна молекула клітинної адгезії може відігравати роль компенсаторного кардіопротекторного фактора, що активується за умов метаболічного стресу. Встановлено позитивний ефект мелатоніну в рамках захисту метаболізму мембранних адгезивних протеїнів у серці щурів при гіперглікемії.
10
Bambuliak, A. V., N. B. Kuznyak, R. R. Dmitrenko та V. A. Goncharenko. "Динаміка показників маркерів кісткового метаболізму при заміщенні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканинина основі ммск-жт". Clinical Dentistry, № 3 (8 листопада 2019): 68–75. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.3.10568.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мультипотентні мезенхіальні стромальні клітини з жирової тканини (ММСК-ЖТ) здатні до диференціації в адипогенному, остеогенному, хондрогенному, ендотеліальному, міогенному, гепатогенному, епітеліальному та нейрогенному напрямках. Оскільки загоєння кісткової тканин відбувається за допомогою заміщення дефекту сполучною тканиною, завданням було трансплантувати мультипотентні стовбурові клітини, які в подальшому будуть диференціюватись, у власне кісткову тканину. Питання остеогенезу і процесів мінералізації кісткової тканини щелеп при стоматологічних втручаннях є актуальними. До ферментів, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і мають безпосередній вплив на процеси резорбції та регенерації (як фізіологічної, так і репаративної), що постійно перебігаючі у кістці, відносять кислу і лужну фосфатази.
Мета дослідження – визначити зміни в показниках кісткового ремоделювання при заповненні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканини на основі мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини (ММСК-ЖТ).
Матеріали і методи. Експеримент проведено на щурах лінії Вістар масою 200–250 г, яких поділили на 6 груп. Модель кісткового дефекту формували в тім’яній ділянці черепа щурів. В утворений дефект імплантували заготовлений матеріал. Активність лужної фосфатази (ЛФ) у крові щурів досліджували за уніфікованим методом з використанням набору «Щелочная фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Загальну кислу фосфатазу (КФ) у крові тварин досліджували фотометричним оптимізованим кінетичним методом з використанням набору «Кислая фосфатаза-02-ВИТАЛ» (ф-ма «Витал-Диагностикс, Спб», Санкт-Петербург). Кров з хвостової вени тварин збирали через 1; 2; 3 місяці експерименту. Отримані результати опрацьовано статистично.
Результати досліджень та їх обговорення. На 90 добу спостережень у крові експериментальних тварин досліджували збільшення активності лужної фосфатази. При цьому в щурів четвертої та шостої дослідних груп значення показника, який вивчали, були максимальними ((14,49±0,08) ммоль/с×л, р1 – р2˂0,01, та (14,74±0,09) ммоль/с× л, р1, р2˂0,01, р3˃0,05, р4˂0,01 відповідно)). У тварин інших груп дослідження через 3 місяці після спостережень значення проаналізованого параметра були нижче від даних у тварин першої групи: на 20,37 % – в другої, р˂0,01, на 11,08 % – у третій, р, р1˂0,01 та на 18,91 % у п’ятій групах, р˂0,01, р2, р3˂0,01, р2˃0,05. Ця тенденція показує, що у даний термін спостережень активність ЛФ досягає максимальних значень, сприяючи синтезу позаклітинної матриці й мукополісахаридів, в утворенні фібрилярних білків та відкладенню мінеральних солей.
Висновки. Проведені дослідження показали здатність мультипотентних мезенхімальних клітини жирової тканини (ММСК-ЖТ) стимулювати процеси остеогенезу, впливаючи, головним чином, на мінералізуючу функцію, про що свідчить збільшення показника ЛФ/КФ.
Дисертації з теми "Фотометричний метод"
1
Бабенко, В. В., та Т. А. Пальчевська. "Фотометричний метод аналізу. Контроль якості лікарських засобів". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4651.
Повний текст джерела
2
Карандашов, О. Г., В. Л. Авраменко та Лідія Пилипівна Підгорна. "Санітарно-хімічні дослідження епоксидних склопластикових труб". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/49169.
Повний текст джерела