Добірка наукової літератури з теми "Формули розрахунку, абсолютна стійкість"

Наведено систематизацію та узагальнення традиційних методів розрахунку гвинтових циліндричних пружин на міцність та повздовжню стійкість для загального випадку умов навантаження та закріплення пружин. Рекомендовано формули для визначення початкової швидкості навантаження пружини з гарантованою відсутністю ударів витків та формули для обчислення еквівалентних напружень при наявності ударів. Робота супроводжуються значним об’ємом нормативного та довідкового матеріалу стосовно об’єкту досліджень.

У статті приведено загальний алгоритм для визначення твердості за Брінеллем для вимірювальних приладів з оптичною системою на основі положень міжнародного стандарту ISO 6506, отримана результуюча формула для розрахунку твердості за Брінеллем для вимірювальних приладів з оптичною системою. На основі результуючої формули для розрахунку твердості отримані та проаналізовані абсолютна та відносна похибка, а також їх складові. Наведено теоретичний аналіз основних величин, що впливають на точність визначення твердості за методом Брінелля та шляхи їх зменшення для вимірювальних приладів з програмним забезпеченням для розрахунків та оптичною системою для вимірювання параметрів відбитку індентора. Приведений теоретичний аналіз складових похибок визначення твердості за методом Брінелля та шляхи їх зменшення, дають змогу більш детально оцінити похибку визначення твердості та мінімізувати вплив деяких складових відповідного устаткування для вимірювання твердості.

Подано означення тесту, складності тестового завдання, валідності, дискримінативності та надійності тестових завдань. Обґрунтовано необхідність проходження тестовими завданнями процесу спеціального оцінювання з використанням елементів математичної статистики. Розглянуто два основні підходи до створення тестів та головне питання теорії тестів – побудова оптимального тесту. Подано математичну постановку задачі створення і аналізу тестових завдань. На конкретних результатах тестових завдань розглянуто методику розрахунку тестових характеристик. Складність тестових завдань розкрито на підстаі емпіричної перевірки завдань, з підрахунком частки правильних відповідей, за відомими формулами розраховано коефіцієнти варіації та дисперсії. Зроблено оцінку валідності з використанням значущого зовнішнього критерію – експертної оцінки. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта валідності, щоб унеможливити створення неякісних тестових завдань. Для обчислення коефіцієнта дискримінативності застосовано метод крайніх груп, подано критерії інтерпретації значення коефіцієнта дискримінативності, розроблено конкретні рекомендації для створення тестових завдань з належним значенням коефіцієнта дискримінативності. Розглянуто два види надійності тестів: надійність як стійкість і надійність як внутрішню погодженість. Для визначення значення надійності як стійкості застосовано перетворений коефіцієнт кореляції Пірсона "фі" для дихотомічних даних. Наведено результати проведених розрахунків значення коефіцієнта надійності як внутрішньої погодженості вирахуваного за формулою Спірмена-Брауна з використанням формули Пірсона. Подано таблицю критеріїв для інтерпретації значення коефіцієнта надійності, використано метод Кьюдера-Річардсона як метод розщеплення тесту для оцінки надійності дихотомічних завдань тестів. Наведено інтерпретацію результатів та вироблення спрощених загальних рекомендацій укладачам, котрі можна застосовувати в тестологічній практиці.

The article focuses on quantitative methods of investigation of financial stability of the investment project. It refers to invest-ment projects of real (production) thrust, but not to the projects connected with investments into securities. The authors propose to investigate the financial stability of the investment project assessing values of the reserves of investment acceptability of the project for its parameters (in case of rent flow of project payments) or considering values of the basic criteria of financial efficiency of the project (in case of random flow of project payments). The concepts of investment acceptability of the project and dynamic point of investment acceptability were defined first in one of the previous articles of the authors, but only for rent flow of project payments and only for one parameter – production volume for one period of the project. In this article the authors have spread these concepts for rent payment flow of the project to all the basic project parameters (deriving precise analytical formulas for calculation of the values), and in case of random flow of project payments – to almost all the basic criteria of project financial efficiency. Discount payback period (DPP) is not included into the list of basic financial efficiency criteria, but this criterion in aggregated form will soon appear in the next article of the authors. The main idea of the approach proposed in the article is the following: the less the relative reserve of investment acceptability of the project for some of its parameter (in case of rent flow of project payments) or by values of one of the basic financial criteria (in case of random flow of project payments) is, the less is financial stability of the investment project and the higher is the risk of unacceptable project profitability. In fact, it’s a reverse vari-ant of analysis of sensitivity of project efficiency criteria. The idea is quite obvious, but as numerous experiments of the authors have shown, it is easily, seamlessly and efficiently implemented in the framework of scenario method and Monte Carlo method! The corresponding calculating formulas will be provided in the following article of the authors.Keywords: basic discount criteria of financial efficiency of the project, levels of profitability of the investment project, dynamic points of acceptability of the project by its basic parameters, relative reserves of investment acceptability of the project, risk of unacceptable project profitability. Стаття присвячена кількісним методам дослідження фінансової стійкості інвестиційного проєкту. Йдеться про інвестиційні проєкти реальної (виробничої) спрямованості, а не про проекти, пов’язані з інвестиціями у цінні папери. Автори статті пропонують досліджувати фінансову стійкість інвестиційного проєкту, оцінюючи величини запасів інвестиційної прийнятності проєкту для його параметрів (у разі рентного потоку проєктних платежів) або значення основних критеріїв фінансової ефективності проєкту (у разі довільного потоку проєктних платежів). Поняття запасу інвестиційної прийнят-ності проєкту та динамічної точки інвестиційної прийнятності вперше були визначені в одній із попередніх статей авторів, але тільки для рентного потоку проєктних платежів і тільки для одного параметру, а саме обсягу виробництва продукції за один період проєкту. У статті автори поширили ці поняття для рентного потоку проєктних платежів на всі основні параметри проєкту (з виведенням точних аналітичних формул для розрахунку значень), а у разі довільного потоку проєктних платежів – на майже всі основні критерії фінансової ефективності проєкту. Серед основних критеріїв фінансової ефективності поки що відсутній дисконтований період окупності проєкту (DPP), але цей критерій в узагальненому вигляді скоро з’явиться в наступній статті авторів. Основна ідея підходу, запропонованого у статті, полягає у такому: чим меншим є відносний запас інвестиційної прийнятності проєкту для якогось з його параметрів (у разі рентного потоку проєктних платежів) або за значеннями якогось з основних критеріїв інвестиційної ефективності проєкту (у разі довільного потоку проєктних платежів), тим меншою є фінансова стійкість інвестиційного проєкту і, відповідно, більшим є ризик неприйнят-ної проєктної прибутковості. Фактично це зворотній варіант аналізування чутливості критеріїв ефективності проєкту. Ідея достатньо очевидна, але, як показали численні експерименти авторів статті, вона дуже легко, органічно та ефективно реалізується в рамках методу сценаріїв та методу Монте-Карло. Відповідні розрахункові формули для цих методів будуть наведені у статті.Ключові слова: основні дисконтовані критерії фінансової ефективності проєкту, рівні прибутковості інвестиційного проєкту, динамічні точки прийнятності проєкту за його основними параметрами, відносні запаси інвестиційної прийнятності проєкту, ризик неприйнятної проєктної дохідності.

Виробники зернопереробної галузі все частіше стали звертати увагу на дрібнонасіннєві культури такі як сорго, амарант, ріпак, гірчиця, льон, мак та ін. Оскільки виробництво дрібнонасіннєвих культур зростає, то для визначення ефективних режимів їх післязбиральної обробки та зберігання необхідне проведення широкомасштабних досліджень. В статті наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень тепломасообмінних процесів. Отримані значення теплофізичних характеристик в залежності від вологості зерна та запропоновані формули для їх розрахунку, які можуть бути використані при виборі раціональних режимів сушіння, активного вентилювання та зберігання зернових і олійних дрібнонасіннєвих культур. Визначено питомі витрати повітря для активного вентилювання дрібнонасіннєвих культур. Важливою стадією процесу післязбиральної обробки насіння є сушіння складна і енергозатратна операція. Своєчасне і правильно проведене сушіння не тільки підвищує його стійкість під час зберігання, а й поліпшує якість насіння, тому проведено дослідження кінетики конвективного сушіння дрібнонасіннєвих культур в залежності від параметрів зерна і режимів сушіння. Нами був обґрунтований і рекомендований для використання на підприємствах двостадійний спосіб сушіння зерна. При запропонованому способі сушіння на 20…30 % підвищується продуктивність зерносушарок, на 15…25 % знижуються витрати палива, істотно поліпшується якість зерна (за рахунок зниження на 3…5 % кількості битих і розтріснутих зерен). У зв’язку з тим, що дрібнонасіннєві культури через їх розміри мають більший аеродинамічний опір в порівнянні з іншими культурами, товщину шару насіння при активному вентилюванні необхідно зменшувати. Дрібнонасіннєві культури, особливо олійні, можна вентилювати підігрітим повітрям (до 55 °С). Підвищення температури повітря прискорює процес сушіння, проте супроводжується зростанням нерівномірності знімання вологи по товщині шару з пересушуванням нижніх шарів і зволоженням верхніх шарів. Для надійного зберігання культур потрібно забезпечити ряд умов: на сито-повітряних або аеродинамічних сепараторах довести вміст домішок до рівня не більше 2 %, шляхом сушіння або активного вентилювання знизити вологість насіння до 6...8 %, засобами активного вентилювання знизити температуру насіння до 5...10 °С. Ці умови забезпечать довгострокове збереження якості дрібнонасіннєвих культур до їх відвантаження або переробки. Крім того, досліджено інтенсивність дихання зерна в залежності від його вологості і температури. Показано, що при збільшенні вологості з 7 до 11 % інтенсивність дихання дрібнонасіннєвих культур підвищується в 4,9...16,5 рази, а при збільшенні температури від 5 до 25 °С в 1,1…1,6 рази. Наслідком такого зростання інтенсивності дихання є підвищене тепловиділення, яке може приводити до самозігрівання насіння і їх псування. При інтенсивному диханні збільшуються також природні втрати насіння при зберіганні через витрачання на дихання власних сухих речовин. Для тривалого зберігання дрібнонасіннєві культури необхідно розміщувати в складах підлогового типу, які забезпечують хороший доступ повітря при порівняно невеликій висоті насипу дрібнонасіннєвих культур. Для короткочасного зберігання можна використовувати склади силосного типу. На підставі результатів проведених досліджень була удосконалена схема технологічного процесу зернозаготівельного підприємства, яка дозволяє підвищити ефективність використання основного обладнання підприємства, розширити їх функції і дозволяє формувати партії зерна різного цільового призначення.