Добірка наукової літератури з теми "Формування держави"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Формування держави".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Формування держави"

1

Мельничук, Олег. "ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ РЕЛІГІЇ ТА ЦЕРКВИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ". KELM (Knowledge, Education, Law, Management) 2, № 8 (13 липня 2021): 135–39. http://dx.doi.org/10.51647/kelm.2020.8.2.21.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена, по-перше, визначенню ролі держави у формуванні відносин держави та церкви через здійснення відповідної державної політики, по-друге, усвідомленню ролі суб’єктів публічного адміністру- вання у процесі формування та реалізації державної політики у сфері релігії та церкви. Наголошено на тому, що держава повинна забезпечити реалізацію права особи на свободу віросповідання, створюючи для цього сприятли- ві умови, а також держава повинна охороняти та захищати це право особи від будь-яких протиправних посягань чи обмежень. Доведено, що процес формування та реалізації державної політики у окресленій сфері має багато проблем, які притаманні як країнам Європи, так і Україні. Встановлено, що національне законодавство передба- чає досить широке коло суб’єктів, які формують та реалізують державну політику у сфері релігії. Це може поро- джувати не тільки різночитання основних засад такої політики, а й протиріччя між моделлю відносин держави та церкви, що закріплена в Конституції України, та політикою, яку реалізують на практиці перераховані вище державні органи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Даніліна, М. І. "Конституційні основи становлення соціальної держави". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (12 серпня 2020): 56–61. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1825.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених, норм чинного законодавства України досліджено та охарактеризовано конституційні засади становлення та формування України як соціальної держави. Визначено конституційне закріплення України соціальною державою, основи формування та побудови соціальної держави в розрізі Конституції України. Досліджено поняття соціальної функції держави. Визначено, які завдання виконує соціальна держава. З'ясовано, що виявом соціального характеру держави є державно-владна діяльність у соціальній сфері чи соціальна політика самої держави. Визначено, що соціальна сутність держави характеризується здатністю держави задовольняти потреби всього суспільства, насамперед забезпечувати його збереження, виживання як цілісного соціального «організму та можливість держави задовольняти інтереси насамперед домінуючої, зокрема панівної, частини населення. Досліджено, що важливе значення для формування соціальної держави в Україні має стаття 3 Основного Закону, яка проголосила людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в Україні; закріпила, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; встановила відповідальність держави перед людиною за свою діяльність; визнала головним обов'язком держави утвердження і забезпечення прав і свобод людини. З'ясовано, що важливим аспектом конституційного закріплення України соціальною державою можна вважати статтю 8 Основного Закону України, яка гарантує всім суб'єктам суспільних відносин можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. Ще один головний аспект побудови соціальної держави закріплено у статті 13 Конституції України, яка на найвищому правовому рівні визначила соціальну спрямованість економіки. Розділ ІІ Конституції України дає всі підстави стверджувати, що на формування в Україні соціальної держави суттєвий вплив має закріплення на рівні Основного Закону України переліку прав та свобод людини і громадянина.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

БАТРУН, Ірина. "ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ НУШ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток особистості громадянина України, формування інноватора і патріота з метою збереження цілісності вітчизняної держави передбачає формування громадянських якостей. Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти загалом. Заклади освіти є державно-громадськими установами, які організовують свою діяльність на ґрунті національної культури і національних традицій, які за змістом, формами роботи відповідають національно-культурним потребам України, її розвитку як суверенної держави. Отже, національно-патріотичне виховання є важливою складовою частиною сучасного освітнього процесу. Формування здатності людини, громадянина до активної діяльності у справах суспільства, держави на основі усвідомлення своїх прав та обов’язків із гармонійним поєднанням національно-патріотичних почуттів розглядається як громадянськість. Формування громадянських якостей взаємопов’язано із поняттям патріотизму, що сьогодні ототожнюється із захистом національних інтересів, наведенням порядку, забезпеченням соціальної справедливості. Патріотизм несе в собі повагу до інших народів, країн, їхньої культури. Повага до своєї країни, до її національних традицій, історії і багатої культури є основою будь-якого виховання. У 2017 році почалися реформи в загальній середній освіті – початок реалізації Концепції «Нова українська школа». Це реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність. У 2017–2018 навчальному році 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018–2019 року усі перші класи навчаються за ним. Шкільне середовище в умовах НУШ має виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Завдання педагогів полягає в тому, щоби слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого сенсу. Важливим напрямом є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів − Герба, Прапора, Гімну. Важливим аспектом національно-патріотичного виховання та формування громадянськості є повага та любов до державної мови. Мовне середовище завжди впливає на формування учнягромадянина, патріота України. Багато поколінь українців боролись за незалежність України, яка стала реальністю 24 серпня 1991 року. Сьогодні нашій державі ще тільки 30 років. Відзначаючи і вшановуючи своє державне тридцятиріччя, важливо у дитячому шкільному просторі провести його цікаво, привертаючи увагу до знакових подій і до постатей знакових наших сучасників, які активно брали участь у розбудові України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Степчук, Алла, та Сергій Загородній. "УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА АПАРАТУ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ: ПОНЯТТЯ, ФОРМИ, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 23–26. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.005.

Повний текст джерела
Анотація:
Україна, впродовж уже майже трьох десятків років, будує демократичну, соціальну, правову державу і процеси, які відбуваються в суспільстві, господарських зв´язках, зовнішніх та внутрішніх відносинах, що виникають і будуються на нових засадах, мають знаходитися під управлінням держави. В усьому світі держави з різними формами правління здійснюють свої функції і впливають на формування відносин в суспільстві, при цьому характер управління і заходи, які його супроводжують, свідчать про характер державної влади та її спрямованість, відповідність проголошеним демократичним принципам розвитку. Предметом для обговорення постають співвідношення понять «державний службовець», «посадова особа», «службова особа». Узагальнено, що службова особа — найширше поняття, яке охоплює собою всі інші, і відноситься як до працівників державних, так і комерційних структур. Установлено, що державний службовець завжди є службовою, але не завжди посадовою особою, адже, посадова особа може працювати як у державних, так і в органах місцевого самоврядування. Конституція України використовує встановлені межі «посадові / службові особи органів державної влади / органів місцевого самоврядування».Виходячи зі змісту поняття публічної служби, також досліджено про «публічних службовців» - осіб, які обіймають державні політичні посади, судді, прокурори, військовослужбовці, альтернативні (невійськові) службовці, дипломати, інші державні службовці, службовці органів влади Автономної Республіки Крим, службовці місцевого самоврядування.Установлено, що державними службовцями є особи, на яких покладається безпосереднє виконання функцій держави на відповідній території, у конкретній галузі державного управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Блінова, Ганна. "Правові засади використання електронних інформаційних ресурсів в концепції цифрової держави". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування, № 2 (5 січня 2022): 53–60. http://dx.doi.org/10.54929/pmtl-issue2-2021-10.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено зміст поняття «цифрова держава». Визначено індикатори становлення в Україні системи суспільних відносин, характерних для цифрової держави. Висвітлено основні напрями формування державної політики обумовлені реалізацією потреб інформаційного суспільства, цифрового виробництва та електронного урядування в Україні. Визначено сучасний стан правового регулювання процесів формування цифрової інфраструктури України та перспективи його удосконалення відповідно до міжнародних норм. Доведено, що основне призначення державних електронних інформаційних ресурсів – це задоволення інформаційних потреб органів публічної адміністрації. Визначено загальні засади правового регулювання формування, експлуатації, модернізації, ліквідації державних електронних інформаційних ресурсів. З’ясовано основне коло державних електронних інформаційних ресурсів та органів публічної адміністрації, що є їх держателями та користувачами. Метою статті є аналіз специфіки правового регулювання суспільних відносин у сфері використання електронних інформаційних ресурсів в аспекті становлення цифрової держави в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань: 1) розкриття сутності поняття «цифрова держава»; 2) ілюстрація її проявів в Україні; 3) дослідження державних електронних інформаційних ресурсів як об’єкту суспільних відносин. Наукова новизна. У статті розглянуто такі елементи цифрової держави в Україні як: електронне урядування, електронне правосуддя, електронна система охорони здоров'я, електронна торгівля, цифрові робочі місця, державні електронні інформаційні ресурси та інше. Як висновок, у статті наголошується, що виявлено відсутність повноцінної електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами та пов’язані із нею проблеми електронного урядування; проблеми правового регулювання функціонування та використання органами публічної адміністрації державних електронних інформаційних ресурсів; доведено термінологічна не узгодженість різних нормативно-правових актів, що визначають порядок функціонування та використання державних електронних інформаційних ресурсів. Обґрунтовано необхідність розробки та нормативного закріплення загальних засад та принципів організації, функціонування, використання, зберігання державних електронних інформаційних ресурсів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ЗАБАРНИЙ, Максим. "ІСТОРИКО-ПРАВОВІ ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ". Law. State. Technology, № 4 (10 січня 2022): 89–93. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2021-4-15.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується питання історико-правових особливостей запобігання злочинності із використанням методу кримінологічного аналізу. Констатовано, що корупція в Україні є проблемою номер один протягом всієї історії формування та функціонування української державності. Визначено, що концептуальний аналіз у галузі запобігання корупції в Україні варто розглядати крізь певну матрицю формування державно організованого корупційного складника. В Україні протягом всієї історії склалося кілька типів державності, які, безумовно, мали корупційне підґрунтя у вигляді вотчинного, поліцейського і палацового формату. Під час розшифровки вотчинного типу держави ми виявили, що інституційна матриця функціонування зумовлена беззаперечним служінням державі і тотальному холопству, що призводить до роздаткової економіки, побудованої за принципом системи «годування». Найбільш негативні моменти палацової державності в Україні були зумовлені відчуженням влади від суспільства. Цей вододіл зберігається і сьогодні в недовірі до владних структур, чиновників усіх мастей. Сьогодні держава намагається збудувати певні мости між владою і суспільством шляхом створення інститутів громадянського суспільства. Але проблем залишається досить багато. Зроблено висновок, що запобігання корупції в Україні криється в проблемі законодавства. У боротьбі з корупцією повинні задіюватися всі інститути держави, громадські організації, громадяни. Велика відповідальність лежить на владі, яка повинна діяти відкрито і бути підконтрольною суспільству. Відкритість влади означає забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність виконавчих органів влади, про корупцію та результати і способи боротьби з нею, про процедури прийняття та виконання владних рішень, про обов’язкове декларування доходів державних службовців, надання відомостей про нерухомість чиновників і членів їхніх сімей тощо. Найважливішим союзником держави у боротьбі з корупцією є громадянське суспільство. Без ефективної взаємодії з неурядовими організаціями, громадянським суспільством, та без включення громадськості і суспільних формувань у цей процес вирішити проблему корупції неможливо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Дурман, Олена Леонідівна, та Микола Олександрович Дурман. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 13–19. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.2.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу таких доктрин, як зовнішня політика і міжнародні відносини, з точки зору міждисциплінарного підходу, оскільки, маючи багато схожих рис, це все ж таки різні науки. Хоча з точки зору державного управління держава тримає основні позиції у цих двох векторах, тому дуже часто в галузі саме державного управління ці детермінанти використовуються або як синоніми, або як поняття, близькі за значенням. Тому, здійснюючи свої зовнішньополітичні функції, кожна держава проводить певну політику за межами своєї країни, на міжнародній арені у взаємодії з іншими країнами та міжнародними організаціями. Зовнішня політика держави є похідною ознакою міжнародних відносин. Зовнішня політика держави визначається її внутрішнім життям і внутрішньою політикою, яка саме і зумовлює механізми та інструменти (напрями, форми і засоби) формування та реалізації зовнішньої політики держави. Досліджено, що міжнародні відносини і зовнішня політика на рівні держави здійснюються одними і тими самими інституціями, які діють на території держави та поза її межами і представляють державу в її офіційних відносинах з іншими державами та суб’єктами міжнародного права. Досліджено, що слабкістю теорії міжнародних відносин є відсутність науково апробованої теорії, тому виникає потреба у можливості широкого застосування міждисциплінарних сучасних наукових методів та підходів. Розкрито, що у реалізації інтересів у сфері міжнародних відносин використовуються наявні методи та засоби, якими оперує держава у разі виконання основоположних засад внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема економічними, політичними, ідеологічними, дипломатичними, оборонними, і всі вони перебувають під впливом тенденцій глобалізації. Теорія міжнародних відносин є відносно молодою наукою і не має у своєму арсеналі набору власних методів дослідження, тому проводить відбір щодо свого об’єкта загальнонаукових методів і методів інших дисциплін наукового пізнання. Саме це визначило, що до аналізу зовнішньої політики і міжнародних відносин треба застосувати міждисциплінарний підхід, який дасть змогу використати більше інструментів з інших галузей наукового пізнання, які раніше не бралися до уваги у разі вивчення процесів формування та реалізації зовнішньої політики держави.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Matviienkiv, Svitlana. "ВПЛИВ НАЦІОНАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР ДЕРЖАВИ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 126–36. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-126-136.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено актуальність вивчення проблем формування сучасної політичної свідомості; розкрито її сутність як процесу віддзеркалення політичної реальності; проаналізовано взаємовплив національної свідомості громадян і сучасної політичної ситуації в Україні; здійснено спробу витлумачити національно-політичну свідомість як інтегруючу силу в процесі державотворення; доведено, що стан політичної свідомості істотно впливає на формування політичної системи, на особливості політичного режиму, на політичну поведінку громадян. Національна свідомість є одним із найважливіших чинників формування політичної нації, стійкого розвитку політичної системи, легітимації інститутів держави. В Україні поки що не сформувалася повноцінна політична нація з чітко окресленими національними інтересами, щодо яких склався б консенсус як серед еліти, так і серед громадян. За цих обставин процес українського державотворення розгортається складно й неоднозначно. Україна як демократична держава може успішно розвиватися лише на основі усвідомлення українською політичною нацією держа­во­творчих завдань та активної соціально-політичної участі громадян у державотворчих процесах. Пріоритетними у формуванні національної свідомості громадян сучасної України є визначення системи базових цінностей, вироблення гуманітарної політики держави (історична пам’ять українського народу, мовна єдність суспільства, єдиний інформаційно-культурний простір, культурна політика), державна етнонаціональна політика України й патріотичне виховання громадян.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Лебідь, Ольга, та Надія Лебєдєва. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО АМАТОРСЬКОГО КІНОМИСТЕЦТВА". Public management 16, № 1 (30 січня 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-16-1-84-94.

Повний текст джерела
Анотація:
Досвід, що давно існує та використовується світовими підпри- ємствами, поступово впроваджується в інших галузях життя суспільства. З такої точки зору актуальності набуває застосовування механізмів держав- ного управління в контексті протекціоністської політики держави щодо аматорського кіномистецтва. Формуванню інноваційних механізмів управ- ління в Україні присвячено багато досліджень провідних українських нау- ковців: В. Баштаник, Н. Дармограй, І. Чаплай, І. Чухно та ін. Потребами су- часного розвитку нашої держави, спираючись на наукові праці з державного управління українських науковців В. П. Рубцова та Н. І. Перинської можемо виокремити соціальний механізм формування та реалізації протекціоніст- ської політики державного управління аматорським кіномистецтвом, що може бути зображено як низка взаємопов’язаних явищ, що опосередковані державою як суб’єктом управління: духовні потреби суспільства патріотич- ного спрямування — інтереси суспільства стосовно духовних потреб — цілі, тобто наявність компетентних фахівців з державного управління на всіх рів- нях культурної галузі — рішення щодо покращення кінопослуг — результа- том чого є якісна і конкурентоспроможна мистецька галузь України. Напрямом протекціоністської політики держави щодо аматорського кі- номистецтва стає соціальна форма, що являє собою адекватність самороз- витку та самореалізації національних інтересів. Разом з нею маємо функ- ціональну форму, тобто протекціоністська політика щодо аматорського кіномистецтва стає арсеналом інструментів повного невтручання держави у творчий процес. Формування механізмів протекціоністської політики щодо аматорського кіномистецтва є важливим процесом реформування держав- ного управління в Україні. Спираючись на наукові праці сучасних українських науковців, розгля- нуто перспективи розвитку й удосконалення механізмів протекціоністської політики державного управління аматорським кіномистецтвом і вдоскона- лення механізмів державного управління, що відрізняються від існуючих наявністю вдосконаленого організаційно-правового механізму та маркетин- гового механізмів державного управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

ШЕВЧУК, ЛІЛІАНА, та ТАРАС ШЕВЧУК. "Основоположні засади та чинники формування національної правової системи Української козацької держави – Гетьманщини". Право України, № 2020/01 (2020): 140. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-01-140.

Повний текст джерела
Анотація:
Одним із етапів розвитку української державності була доба козацтва, ознаменована утворенням і діяльністю Української козацької держави – Гетьманщини в період 1649–1764 рр. Метою статті є спроба підійти до питання аналізу формування національної правової системи в один із важливих періодів її еволюції, а саме в Українській козацькій державі – Гетьманщині не лише з позицій позитивізму, а й “jus naturalе”, тобто права природного. Становлення і розвиток національної правової системи Гетьманщини відбувалися на засадах характерних для національних правових систем тогочасних європейських держав, основоположними серед яких є передусім історичність і наступність (спадковість) права. Значний вплив на характер і розвиток національної правової системи Гетьманщини справила європейська правова традиція, зокре ма обумовивши відповідний рівень правової культури Гетьманщини з притаманним їй правовим менталітетом. Її головні елементи, відтворюючи своєрідність і самобутність успадкованої правової культури, були стримуючим чинником на шляху поширення ментально чужої та відсталої за своєю сутністю і змістом російської правової системи. Система домінуючих правових цінностей Української козацької держави формувалася у доволі складних умовах становлення і розвитку української державності. З середини XVII ст. у національній свідомості українців особливої ваги набувають такі політико-правові цінності-категорії, як свобода особистості, демократія, рівноправність, національна самоідентифікація тощо. Впродовж першої половини 1649 р. українському керівництву вперше в історії української суспільно-політичної думки вдалося сформувати національну державну ідею створення незалежної держави в етнічних межах України як провідну у визвольних змаганнях народу всіх наступних століть. На початку XVIII ст. вперше в історії українського права було створено правові основи представницького правління та парламентаризму передусім завдяки появі Конституції П. Орлика 1710 р. Позитивно вплинула на розвиток національної правової системи Гетьманщини і досить активна її міжнародно-правова діяльність. Українська козацька держава – Гетьманщина стала однією із важливих віх розвитку української державності, а її національно-правова система відобразила сутність і зміст намагань та прагнень українського народу до незалежності й самостійності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Формування держави"

1

Дорожинська, О. В. "Формування фінансових ресурсів держави". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14305.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сухонос, Володимир Вікторович, Владимир Викторович Сухонос та Volodymyr Viktorovych Sukhonos. "Децентралізація як напрям формування «мінімальної держави»". Thesis, Одеська юридична академія, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81148.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі досліджується «мінімальна держава». Зокрема, детально розглядаються функції «мінімальної держави». Основна увага приділяється децентралізації як напряму формування «мінімальної держави»
В работе исследуется «минимальное государство». В частности, детально рассматриваются функции «минимального государства». Основное внимание уделяется децентрализации как направлению формирования «минимального государства»
The paper examines the «minimal state». In particular, the functions of the «minimal state» are examined in detail. The main attention is paid to decentralization as a way of the formation of a «minimum state»
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пильгун, Наталія Василівна. "Проблеми формування соціальної держави в Україні". Thesis, Національні та міжнародні стандарти сучасного державотворення: тенденції та перспективи розвитку :[Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 24 лютого 2011 р.] - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. - 460 с, 2011. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18545.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пильгун, Наталія Василівна, та Дарія Олександрівна Следь. "Особливості формування правової держави в Україні". Thesis, Тернопіль: Вектор, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39056.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасна правова держава в Україні проходить складний і нелегкий час. Правовий характер Української держави увиразнюється передусім у принципі верховенства права, який традиційно пов’язують із ідеями панування права в життєдіяльності громадянського суспільства і який залишається одним із найпрогресивніших здобутків цивілізаційної історії людства у сфері регулювання соціальних відносин.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ажель, Т. О. "Проблеми формування правової держави в Україні". Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15551.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Поліщук, Інна Іванівна. "Формування української держави у 1648-1657 рр." Дис. канд. іст. наук, КУ, 1995.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Циганенко, Олена Василівна, Елена Васильевна Циганенко та Olena Vasylivna Tsyhanenko. "Формування екологічної політики держави в сучасних умовах". Thesis, Мелітопольський інститут державного та муніципального управління "Класичного приватного університету", 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29494.

Повний текст джерела
Анотація:
Визначено роль та особливості екологічної політики держави згідно концепції екологозбалансованого розвитку, розглянуто ряд екологічних проблем та запропоновано цілі сучасної екологічної політики щодо забезпечення переходу до сталого розвитку економіки та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29494
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Житинський, О. В., та О. В. Зінченко. "Формування правової системи Польщі: досвід сусідньої держави". Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77908.

Повний текст джерела
Анотація:
Польське право має винятково багату і складну історію. Століттями правова система Польщі відчувала на собі вплив німецького, римського, французького, австрійського, російського та радянського права. Дослідження досвіду формування правової системи Польщі може мати прикладний характер, тому що вона має певне спільне історичне минуле з Україною, в тому числі і соціалістичне, а після переходу до демократичного політичного режиму Польща дуже швидко реформувала економіку та інші сфери, підвищивши рівень зростання ВВП в три рази.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Нагачевська, Т. В. "Міжнародний досвід формування та просування інвестиційного бренду держави". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/15700.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Осадчий, Юрій Григорович, Юрий Григорьевич Осадчий та Yurii Hryhorovych Osadchyi. "Формування збройних сил Української держави гетьмана П. Скоропадського". Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63224.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто процес формування збройних сил як один із заходів гетьмана П. Скоропадського щодо створення Української держави. Аналізуються деякі аспекти процеса поновлення українського козацтва як резерву національної армії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Формування держави"

1

Степанков, В. С. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654). Львів: Світ, 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Степанков, В. С. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654). Львів: Світ, 1991.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кравчук, В. М. Громадські організації і держава: взаємовідносини в умовах формування громадянського суспільства в Україні (теоретико-правові аспекти). Тернопіль: Терно-граф, 2011.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. Харків: Національна юридична академія України, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Актуальні проблеми формування правової держави в Україні. Харків: Національна юридична академія України, 2000.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Паливода, В. О. Трансформація спеціальних служб постсоціалістичних країн Європи. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.19.

Повний текст джерела
Анотація:
Після Другої світової війни у країнах Центральної та Східної Європи, які потрапили до сфери впливу СРСР, створення спеціальних служб відбувалося за радянським зразком (з деякими національними особливостями) і за допомогою радників із Москви. При органах безпеки згаданих країн діяли представництва НКВС-МДБ-КДБ СРСР, які пізніше виконували також функцію координації діяльності спецслужб у рамках Організації Варшавського договору (далі – ОВД). ОВД існувала з травня 1955 р. до липня 1991 р. Країни-учасниці: Народна Республіка Албанія (у 1968 р. вийшла з ОВД), Народна Республіка Болгарія, Німецька Демократична Республіка (у 1990 р. вийшла з ОВД після об’єднання Німеччини), Польська Народна Республіка, Соціалістична Республіка Румунія, СРСР, Угорська Народна Республіка, Чехословацька Соціалістична Республіка. Процеси, які відбувалися в Радянському Союзі наприкінці 1980-х рр., безпосередньо вплинули на держави так званої соціалістичної співдружності. До 1991 р. практично в усіх цих державах до влади прийшли представники антикомуністичної опозиції, а нові уряди взяли курс на формування багатопартійної системи та демократичного суспільства, що супроводжувалось трансформацією спеціальних служб.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Паливода, В. О. Трансформація спеціальних служб незалежних держав пострадянського простору. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.07.

Повний текст джерела
Анотація:
На різних етапах історичного розвитку будь-якої держави змінюється роль її спеціальних служб та їхнє місце у системі державних органів. Під терміном «спеціальні служби» у контексті цього дослідження розуміються державні органи, які відповідно до національного законодавства призначені здійснювати розвідувальну та контррозвідувальну діяльність, а також інші спеціальні функції з метою забезпечення державної безпеки. У цьому контексті СРСР посідає особливе місце, оскільки після розпаду Радянського Союзу на його території з’явилося 15 нових суб’єктів міжнародного права, у кожному з яких розпочалися власні процеси державотворення з формуванням національних спецслужб (тією чи іншою мірою на основі радянського спадку).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Роль науки в формуванні громадянського суспільства та правової держави. Харків: Диса плюс, 2013.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Маркєєва, О. Д., та Б. Л. Розвадовський. Держава та приватний сектор на захисті національної безпеки: від взаємодії до партнерства. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.23.

Повний текст джерела
Анотація:
Присвячено проблемам формування ефективного державно-приватного партнерства у сфері національної безпеки. Проаналізовано теоретичні підходи до державно-приватного партнерства та їхні особливості в безпековій сфері. Досліджено кращий світовий досвід (США, ЄС, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Бельгії та інших країн) із розбудови довіри між державним і приватним сектором у сфері національної безпеки. Розглянуто нормативно-правові та організаційні засади державно-приватного партнерства в Україні, наведено ефективні приклади такої взаємодії. Окреслено перспективні напрями розвитку безпекового державно-приватного партнерства в Україні та можливі способи їх імплементації. Визначено, що недержавний (приватний) сектор безпеки має стати невід’ємним складником системи забезпечення національної безпеки України. Розраховано на фахівців, які займаються теоретичною й практичною діяльністю у сферах національної безпеки і оборони, державного управління, приватної та корпоративної безпеки, науковців, викладачів, аспірантів, докторантів і студентів, а також працівників недержавного (приватного) сектору, які цікавляться сучасними проблемами державно-приватного партнерства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Корнієвський, О., Д. Сидоренко та Н. Пеліванова. Ключові виклики для розвитку громадянського суспільства, 2020. Стан розвитку громадянського суспільства в Україні у 2020 році. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано основні тенденції розвитку громадянського суспільства в Україні. Визначено ключові виклики у сфері формування та реалізації державної політики сприяння інститутам, організаціям громадянського суспільства. Висвітлено діяльність організацій громадянського суспільства в різних соціальних сферах. Подано рекомендації щодо нормативно-правового забезпечення їхньої діяльності, розвитку інституційної стійкості організацій громадянського суспільства. Адресовано державним службовцям і посадовим особам органів місцевого самоврядування, політикам і експертам, усім, хто виявляє інтерес до проблематики утвердження громадянського суспільства в Україні як гарантії її демократичного розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Формування держави"

1

Смерічевський, С. Ф., О. В. Чумак, and В. Є. Командровська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-28.

Повний текст джерела
Анотація:
Стратегічне управління розглянуто крізь призму умов ефективного функціонування підприємств за ринкових умов та кола визначених імперативів, для чого проаналізовано трактування цього терміна в науковій літературі та зауважено на основних проблемах сьогодення щодо даної теорії. Зауважено на важливість одного з інструментів зв’язку між урядом і установою, яка реалізує права власника, – стратегічного плану. У розвиток даного тезису акцентовано на необхідності розроблення корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрям розвитку підприємства та бізнес-стратегії. Оскільки формування стратегії державного підприємства базується на стратегії власності держави, із метою підвищення дієвості та співвідношення процесу стратегічного управління економічним розвитком державних підприємств за умов кризових явищ запропоновано складати Карту програми стратегії управління, яка дає змогу враховувати ключові складники стратегії, що визначають результативність стратегічного плану. Рекомендовано акцентувати увагу на концептуальному складнику підходу до стратегічного управління, який передбачає, зокрема, побудову функціональних стратегій залежно від виду державних підприємств. Стратегічне управління посилює встановлення балансу між централізованою та децентралізованою системами управління державним підприємством за умов розроблення комунікаційної інфраструктури для їх ефективної взаємодії по вертикалі й горизонталі управління.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Микитюк, С. О., та В. О. Микитюк. "Держава і право Японії в період формування правової держави (ріцурьо кокка)". У ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ТА ПРИВАТНОГО ПРАВА, 91–118. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-237-4-4.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Поплавська, Оксана, Наталія Данилевич та Дарія Пасічніченко. "СИСТЕМА РЕГЛАМЕНТУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті узагальнено практики та критичний аналіз регламентів організації трудової діяльності, зокрема у банківській сфері в умовах пандемії, що формують основу системи регламентування соціально-трудових відносин. Обґрунтовано, що під системою регламентування соціально-трудових відносин розуміється сукупність правил, стандартів, домовленостей щодо залучення, використання, реалізації праці, що дозволяє не лише ефективно реалізовувати такі відносини, але й досягати достатнього рівня якості, що сприяє формуванню позитивного бренду, іміджу компанії як роботодавця, забезпечує синергетичний ефект у реалізації цілей сталого розвитку. Авторські дослідження у банківській сфері дозволили узагальнити досвід та розробити рекомендації щодо формування системи регламентів соціально-трудової сфери, зокрема з організації трудової діяльності: унормування режиму праці та відпочинку, комунікацій, створення безпечних умов праці, організації робочих місць, тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бутенко, Олена. "СУМІЩЕННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-1.02.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Кудлаєва, Наталія, та Світлана Скрипник. "ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ ТА ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ПОВ`ЯЗАНИХ ІЗ НЕЮ ВИПЛАТ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття (2nd ed.). 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.09.

Повний текст джерела
Анотація:
Заробітна плата виступає ключовим джерелом доходів громадян, основою їх фінансової стабільності та забезпечення необхідного рівня благополуччя. Відтак, закономірно, що будь-які процеси, які впливають на оплату праці, особливо в частині її зменшення, формують потребу негайного прийняття заходів по відновленню усталених балансів. Карантин, запроваджений по всьому світу через поширення коронавірусної інфекції COVID-19 став значним ударом по економіці не лише України, а й усіх країн світу. Відтак, на законодавчому рівні започаткувався процес внесення змін у порядок оплати працівників для формування стабільного джерела фінансування їхніх життєвих потреб, а також підтримки роботодавців для захисту їх від закриття діяльності. З метою встановлення особливостей нарахування та обліку заробітної плати та пов’язаних з нею виплат в умовах карантину нами встановлено сутність та складові заробітної плати. Визначено, що на час карантину із структури заробітної плати виключаються додаткові та заохочувальні виплати. Досліджено варіанти оплати праці працівникам у разі прийняття рішення роботодавцями про продовження діяльності в умовах карантину, а саме: введення простою із оплатою 2/3 тарифної ставки працівника, переведення працівників у відпустку без збереження заробітної плати, на неповний робочий час або на віддалену (надомну) роботу. Встановлено особливості нарахування та обліку заробітної плати в кожному із описаних варіантів. Проаналізовано вплив карантинних обмежень на рівень безробіття, середню та мінімальну заробітну плату, а також середню заробітну плату в розрізі галузей економіки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Нікішина, О. В., С. А. Бондаренко, and О. О. Зеркіна. "СЕЛЕКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У КООРДИНАТАХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Prytyka, Yurii. "Civil Procedure of Ukraine: The Main Trends of Evolution During the Period of Independence." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 10–31. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-1.

Повний текст джерела
Анотація:
Тридцятиріччя незалежності України дає змогу подивитися на пройдений складний і тернистий шлях, який наша країна пройшла, повстаючи з руїн по- страдянського простору і розбудовуючи незалежну демократичну правову державу, проаналізувати його й оцінити здобутки і виявити прорахунки, дати загальну оцінку змінам і численним реформам, що відбулися. Розуміння тенденцій еволюціонування сучасного цивільного процесу важ- ливе, оскільки дозволяє більш точно визначати шляхи вдосконалення законодавства й судової практики і сприяє формуванню адекватної до сус- пільних запитів системи цивільного процесу й системи цивільної юрисдик- ції в цілому. Інститути правосуддя й судочинства повинні модернізуватися відповідно до потреб сучасного суспільства, виходячи не тільки з такого очевидно- го цивілізаційного факту, як фундаменталізація прав людини у межах на- ціонального й інтернаціонального правопорядків. Тому беззаперечною є необхідність віднайдення відповідних концептів, що стосуються спад- коємності, традицій і новацій у цивілістичній процесуальній сфері і які відображали б сучасні теоретико-прикладні проблеми науки цивільного процесуального права1. Важливим для розвитку є й аспект міжнародно-правового характеру, оскіль- ки в сучасних умовах гармонізації й уніфікації цивільних процесуальних про- цедур, інститутів, вироблення загальносвітових і європейських стандартів спеціалісти, причетні до розробки процесуального законодавства, звісно, знаходяться під впливом цих концепцій і підходів. Орієнтиром для вдосконалення законодавства є потреби практики, котрі, накладаючись на історично сформовані способи їх вирішення за кордоном, тобто у міжнародному праві, стимулюють пошук і наближають віднайдення нового вирішення проблеми. Крім того, розвиток самого суспільства, сучасних технологій, зокрема, пов’я- заний із штучним інтелектом і комунікаціями, або неочікувані виклики всесвітнього характеру також впливають на еволюцію права, у тому числі цивільного процесуального. Так, пандемія Ковід-19 змусила скоріше перехо- дити на онлайн-технології здійснення судових процесів. Таким чином, на кожному витку розвитку процесуального права і всієї сис- теми цивільної юрисдикції необхідно обрати найбільш прийнятний і раціо- нальний процесуальний інструментарій, який буде адекватніше відображати існуючі реалії. Виходячи із сказаного, необхідно насамперед виокремити тенденції вдоскона- лення цивільного процесу, які характеризують його сучасний стан і дають змогу спрогнозувати шляхи його подальшого розвитку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Формування держави"

1

Кравцова, М. О., та А. А. Приходько. "Шляхи формування правової держави в Україні". У LEGAL EDUCATION AND SCIENCE AS THE NEED OF THE HOUR: NEW EUROPEAN CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-148-0-7.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Кавин, Ярослав. "ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG, chair Святослав Кавин, Ольга Кавин та Богдан Кавин. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.25.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Шевченко, Cвітлана. "ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ТРЕНДІВ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". У ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ ДУМКИ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/31.01.2020.10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кравець, І. М., та В. В. Присяжнюк. "КОНЦЕПЦІЯ «СТАЛОГО РОЗВИТКУ»: ОРІЄНТИРИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". У Economy digitalization in a pandemic conditions: processes, strate-gies, technologies. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-028-5-43.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Скибун, Олександр. "НОВИЙ ДИСКУРС ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ «ЦИФРОВОЇ ДЕРЖАВИ» В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ КІБЕРЗАГРОЗ". У MODALITĂȚI CONCEPTUALE DE DEZVOLTARE A ȘTIINȚEI MODERNE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v1.39.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Качан, Я. В. "Теоретичні основи формування професійної кар'єри державних службовців". У MODERN STRATEGIES OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE STATE AND SOCIETY IN THE CONTEXT OF GLOBAL CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-177-0-1.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Міщенко, В. С. "Роль держави та бізнесу у формуванні правової моделі сталого розвитку України". У LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT: TRADITIONS AND NEW EUROPEAN APPROACHES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-116-9-18.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Васиньова, Надія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ УКРАЇНИ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v2.13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Плахотнюк, Н. Г. "До питання про необхідність формування правової компетентності при підготовці державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування". У LEGAL EDUCATION AND SCIENCE AS THE NEED OF THE HOUR: NEW EUROPEAN CHALLENGES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-148-0-37.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Формування держави"

1

Братченко, Людмила Євгеніївна, та Олена Олексіївна Комарова. Характеристика структури системи пенсійного забеспечення сучасної України. ORT Publishing Schwieberdinger Str. 59 70435 Stuttgart, Germany, лютий 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3275.

Повний текст джерела
Анотація:
У роботі досліджуються категорії «пенсія», «пенсійне забезпечення», «пенсіонер», «пенсійна система». Розглядається історія пенсії та її зміни із розвитком держав, а також, як при цьому змінювалася й ідеологія пенсії. Досліджуються різні підходи науковців щодо визначення понять «пенсія» і «пенсійне забезпечення» та розглядаються відмінні ознаки пенсійного забезпечення (пенсійне законодавство, що встановлює коло забезпечуваних осіб, які мають право на певні види пенсій; джерела фінансування певних видів пенсій; умови пенсійного забезпечення; розміри видів пенсійного забезпечення; органи управління пенсійного забезпечення). Аналізується пенсійна система, яка є відкритою і постійно перебуває під впливом різних зовнішніх чинників, а саме: політичних, демографічних, макро та мікроекономічних, соціальних, трудових, пенсійних. Розглядаються національні моделі пенсійного забезпечення: за особливостями формування фінансових ресурсів (солідарна та накопичувальна система); за структурною побудовою (державне та недержавне пенсійне забезпечення); за стратегіями (солідарна, накопичувальна та змішана стратегія пенсійного забезпечення). Розглядається сучасна пенсійна система України, яка містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі. Акцентується увагу на те, що сьогодні в Україні функціонують лише перший і третій рівні. Проте, третій рівень (недержавне пенсійне забезпечення) не є ефективним і не користується довірою громадян України. Автори висловлюють свою думку з приводу того, що є причинами цієї недовіри та, що необхідно зробити для того, аби сприяти розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, за яких умов українці зможуть масово та добровільно користуватись НПФ, забезпечуючи собі гідні умови життя у періоді набуття статусу пенсіонер України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Скляр, Д. В. Формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови як умови їх ефективної реалізації. КДПУ, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5879.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті на підгрунті вивчення науково-педагогічної та методичної літератури, держаних документів визначаються особливості формування ключових компетенцій учнів на уроках російської мови. Стверджується, що вчитель російської мови має бути не транслятором інформації, а організатором спрямованої на розв'язання навчальних завдань діяльності учнів. Закономірною є зміна акцентів і в учнівській діяльності – вона має бути активною, передбачати самостійну й самоосвітню роботу. Робиться висновок, що застосування різних методів навчання формує знання, вміння, тобто мовні компетенції ціннісного характеру, а також світоглядні переконання і пов’язані з набутими компетнціями дії. Важливо навчити учня сприймати світ очима митців, оцінювати місце мистецтва в контексті живопису, музики, світової літератури. Результатом роботи вчителя мови є сформоване в учня вміння застосовувати набуті під час уроків знання на практиці для подолання життєвих криз, для правильного визначення пріоритетів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Білоконенко, Л. А. The Course of Communicology in the System of Vocational Training of Philologists. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5645.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто основні етапи роботи викладачів кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету з формування у здобувачів вищої освіти комунікативної компетентності, що дає змогу сучасному педагогу вийти на високий рівень здійснення професійних функцій на основі світових стандартів. Проаналізовано відповідності Державних стандартів спеціальності “Філологія” і змісту програм дисциплін кафедри, виокремлено три етапи комунікативної освіти. Акцентовано на перспективах комунікативної освіти в Україні як обов’язковому гуманітарному компоненті професійного навчання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сушенцева, Лілія Леонідівна. Професійна мобільність як умова професійного становлення особистості в сучасному соціокультурному просторі. ТОВ фірма «Планер», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/535.

Повний текст джерела
Анотація:
Обґрунтовано, що сьогодні досить гостро постала проблема підготовки професійно мобільного кваліфікованого робітника, як необхідної умови його професійного становлення в умовах соціокультурного суспільства. Розкрито, що відсутність сформованості професійної мобільності спричинює дезадаптацію до реалій ринку праці значної частини кваліфікованих робітничих кадрів. Визначено, що сучасна професійно-технічна освіта неспроможна забезпечити запити суспільства на підготовку кваліфікованих робітників, що володіють високою професійною мобільністю, здатних до постійного саморозвитку й самовдосконалення, що зумовлено знаннєвим підходом до підготовки робітничих кадрів, вузькою спеціалізацією, відсутністю спрямованості на формування психологічних механізмів адаптації до мінливих умов життєдіяльності в умовах соціокультурного суспільства. Висвітлено, що в умовах, які сьогодні склалися, необхідне слідування реальним і перспективним потребам ринку праці, підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників за вже існуючими професіями. Найважливішою складовою нової моделі професійно-технічної освіти стає розвиток системи професійних кваліфікацій. Це вказує на активне залучення роботодавців до розробки державних стандартів нового покоління, участі у суспільно-професійній акредитації програм професійної освіти і навчання, у процедурах контролю якості професійно-технічної освіти. Доведено, що це стане поштовхом для посилення інноваційної складової змісту професійно-технічної освіти, підвищення уваги до проблеми формування професійної мобільності робітничих кадрів, що, безумовно, сприятиме їх професійному вдосконаленню та відповідатиме вимогам регіональної економіки та соціокультурного суспільства загалом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пилипенко, О. С. STEM-компетентності: сутність та структура. [б. в.], 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4535.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту математичної компетентності та компетентності у галузі науки, технологій та інженерії (STEM-компетентностей) учнів. Автором зазначено, що для України сьогодні актуальною постає проблема активного творчого розвитку учнів, які вміють мобілізувати знання на практиці та швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій. Це зумовлює пошук забезпечення високої якості освіти на всіх рівнях. Можливим рішенням цієї проблеми є організація STEM-навчання, що вимагає формування в учнів STEM-компетентностей. Автором здійснено аналіз існуючих в наукових публікаціях та офіційних документах означень понять компетенція, компетентність, STEM-компетентності. З’ясовано компоненти STEM-компетентності, серед яких когнітивна, рефлексивно-аналітична, операційно-діяльнісна, ціннісно-мотиваційна. У статті визначено основні складові STEM-компетентності, яка складається зі здатності визначити проблему, умінні логічно розмірковувати, обґрунтовувати свої дії, розуміти та аналізувати різні точки зору у вирішенні проблем, вмінні нетрадиційно вирішувати проблему, здійснювати аналіз та оцінку отриманих результатів, формулювати дослідницьке завдання та визначати шляхи його вирішення, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях. З’ясовано, що методики, які спрямовані на формування STEM-компетентності учнів мають ґрунтуватися на застосуванні компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до організації навчання. У роботі наголошується, що ключові компетентності за державний стандарт базової середньої освіти в Україні ґрунтуються на рекомендаціях Ради Європейського Союзу. Автором здійснено порівняння ключових компетентностей для навчання протягом усього життя в Україні та в Європейського Союзі, детально розглянуто уміння та ставлення пов’язані з STEM-компетентністю. Виявлено, що математичну компетентність та компетентність у галузі науки, технологій та інженерії в Європейському Союзі виділяють як єдине ціле, на відмінну від України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії