Добірка наукової літератури з теми "Форми освітнього процесу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Форми освітнього процесу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Форми освітнього процесу"
1
Козак, Людмила. "ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 49–57. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.308.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено актуальність питання використання сучасних форм організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти; встановлено, що освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти – це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та просторі в межах певної системи і спрямований на досягнення соціально-значущих результатів − набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності; доведено, що сучасний освітній процес характеризується інтегративністю, проблемно-ігровою спрямованістю, передбачає пізнавальне спілкування вихователя і дітей, самостійність дітей і особистісно орієнтований підхід педагога; наголошено на доцільності організації освітньої діяльності з дітьми дошкільного віку у формі педагогічного спілкування в колі, різних видів занять, освітніх ситуацій та подорожей, тематичних проєктів, прогулянок, екскурсій, дослідницько-пошукової діяльності, ігор, гурткової роботи, продуктивної праці, самостійної діяльності дітей відповідно до завдань фізичного, соціального, комунікативного, пізнавального та художньо-естетичного розвитку; проаналізовано наукові дослідження стосовно питань застосування сучасних форм організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти; розкрито зміст понять «освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти», «форми організації освітнього процесу», «спілкування в колі», «сучасне заняття», «освітня ситуація», «освітня подорож», «проєктна діяльність», «колекціонування», «експериментування», «квест», «геокешинг», «ігри з вільними матеріалами», «гра-стратегія»; охарактеризовано особливості сучасних форм організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти; визначено найбільш використовувані форми організації освітньої діяльності дошкільнят.
2
Красицька, Лариса Василівна. "ЗАСТОСУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ПРАВНИКІВ: ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано питання застосування дистанційної форми навчання в процесі підготовки правників. Визначено, що виклики сьогодення, пов’язані із запобіганням виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), показали, що застосування дистанційної форми навчання в освітньому процесі підготовки правників є необхідністю. Визначено, що до переваг дистанційної форми навчання, зокрема, належать: 1) гнучкість та мобільність, що уможливлює одержання знань без перебування в закладі освіти і запобігає поширенню захворювань серед учасників освітнього процесу; 2) переваги для заочної форми навчання правників у частині одержання інформації і проведення поточного контролю знань (ураховуючи болонську систему оцінювання); 3) економія коштів закладу вищої освіти на забезпечення навчального процесу; 4) розвиток цифрових технологій, які використовують у процесі дистанційного навчання. Доведено, що до ризиків дистанційного навчання, зокрема, належать: 1) відсутність або зменшення соціальних зв’язків учасників освітнього процесу; 2) зменшення мотивації студента щодо особистісного професійного зростання; 3) недовіра до якості освітніх послуг; 4) збільшення самостійної роботи студента; 5) недостатність або неякісність матеріального забезпечення дистанційної форми навчання; 6) непрозорість критеріїв оцінювання; 7) відсутність усталених правил етичної поведінки учасників освітнього процесу. Запропоновано запроваджувати не дистанційну форму здобуття вищої юридичної освіти, а елементи дистанційного навчання, причому в заочну форму навчання, а деякі елементи дистанційного навчання – у денну форму навчання правників.
3
Вернидуб, Оксана. "Особливості роботи з обдарованими учнями в сучасних умовах на прикладі проведення учнівських онлайн-олімпіад". New pedagogical thought 108, № 4 (29 грудня 2021): 50–55. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-108-4-50-55.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті схарактеризовано поняття дистанційного навчання як інноваційної форми роботи, що застосовується в усіх видах освітньої діяльності, забезпечуючи розвиток творчої та особистісної складових освітнього процесу. Проаналізовано інноваційні форми роботи з обдарованими учнями в процесі їхньої підготовки до участі в онлайн-олімпіадах, зокрема використання дистанційного навчання, а також новітніх форм і методів роботи, що покликані забезпечили потреби дітей у самовираженні, сприяти самостійному пошуку відповідей на питання, що їх цікавлять.
Розглянуто олімпіади як одну із форм позакласної роботи з обдарованими учнями. Окреслено структуру всеукраїнських і міжнародних предметних онлайн-олімпіад з астрономії та астрофізики як однієї із перспективних у роботі з обдарованими учнями, визначено алгоритм дій щодо їх підготовки та проведення, зокрема використання пакету інструментів Google, серед яких Google-Документи, Google-Форма та ін. Доведено, що застосування нових підходів до організації онлайн-олімпіад допомагає педагогам вийти на новий, більш якісний рівень у підготовці обдарованих учнів.
4
Чернець, Ігор Валерійович, та Світлана Олегівна Даньшева. "Віртуальне освітнє середовище як фактор конкурентоспроможності вищої освіти". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 3 (25 грудня 2015): 234–41. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i3.1005.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті різні аспекти визначення «віртуальне освітнє середовище».
Мета: виявлення педагогічних умов ефективного використання віртуального освітнього простору ВНЗ для організації саморозвитку студентів.
Завдання: 1) здійснити теоретичний аналіз досліджень, присвячених вивченню ролі віртуального інформаційного простору у розвитку особистості; 2) виявити можливості використання віртуального інформаційного простору для організації самонавчання і самовиховання студентів.
Об’єкт дослідження: процес педагогічного супроводу саморозвитку студентів у ВНЗ.
Предмет дослідження: процес оптимізації саморозвитку студентів в умовах їх знаходження у віртуальному освітньому просторі університету.
Методи дослідження: класифікація, систематизація, системно-структурний аналіз.
Результати: запропоновано власне визначення цього поняття, проаналізовано переваги та недоліки віртуальної форми мобільності, а також її ефективність та основні суб’єкти віртуального освітнього середовища.
Висновки: організація процесу навчання у ВНЗ повинна сприяти реалізації педагогічних умов, що забезпечують оптимальний педагогічний супровід самонавчання і самовиховання студентів в процесі їх знаходження в інформаційно-освітньому просторі.
5
Gladysh, M. O. "РОЗВИТОК СИСТЕМИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються такі поняття, як «інтегрований підхід», «інклюзивне середовище» й «інклюзивне навчання». Аналізуються різноманітні проблеми інклюзивного процесу в зарубіжній і вітчизняній науці. Виділяються особливості інтегрованого навчання осіб з особливими потребами. Інтеграція осіб з обмеженими фізичними можливостями в суспільство стала провідною тенденцією, яка базується на визнанні їхньої громадської рівноправності. При такому розумінні виділення людей з фізичними порушеннями стає неприпустимим, що й фіксується законодавчо на рівні держави. Ідеї інтеграції реалізуються в контексті суспільного протистояння будь-якому прояву дискримінації. Відбувається відмова від термінів «інвалід», «аномальність», «дефект», замість яких використовуються терміни «людина з інвалідністю», «особливі потреби», «нормалізація» тощо. Нова термінологія спрямована на гуманізацію суспільства й відповідає основній меті інтеграції в суспільство людей з особливими потребами. Аналізуються закономірності, процеси й особливості інтеграції в суспільство людей з особливими потребами завдяки отриманню вищої освіти. Розглянута інклюзія в освітньому середовищі, у професійному навчанні та подальшому прaцевлаштуванні. Аналіз педагогічних, психологічних, філософських теоретичних джерел засвідчує неухильне зростання наукового інтересу до створення освітнього середовища у вищих навчальних закладах, що потенційно гармонізує розвиток фізичних і духовних сил, здібностей, обдарувань особистості, оптимізує реалізацію потенціалу в умовах гуманізації суспільства, формування внутрішньої інтелектуально-моральної свободи людини. Стаття висвітлює організацію навчального процесу студентів з інвалідністю, спрямована на обґрунтування форм і методів пожвавлення їхньої освітньо-пізнавальної діяльності. Окреслено шляхи реалізації освітньої діяльності цієї категорії населення, подано практичні рекомендації, форми й методи гносеологічної діяльності студентів, основою якої став багаторічний досвід автора викладання на факультеті соціальної освіти і психології з використанням різних освітньо- кваліфікаційних рівнів і форм навчання. Стаття спрямована на педагогічних працівників, які забезпечують навчальний процес для молоді з інвалідністю, викладачів різних дисциплін.
6
Роганов, М. Л., та М. М. Роганов. "ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 182–90. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-182-190.
Повний текст джерелаАнотація:
Підготовка висококваліфікованих фахівців вважається важливим стратегічним чинником розвитку нашої країни; інформаційні процеси є невід'ємним компонентом у всіх галузях діяльності суспільства. У статті розглядаються сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології, які дозволяють активно і ефективно використовувати інформаційні ресурси для підвищення рівня освіти в закладах вищої освіти.
В умовах стрімкого розвитку інформатизації в суспільстві освітнє середовище для виконання поставлених завдань повинно адаптуватися до нових умов. Одним з елементів інформаційно-освітнього середовища є електронні навчальні матеріали, які відносяться до відкритих та локальних освітніх систем. Переведення навчально-методичного матеріалу на електронні носії, використання комп'ютерних мереж різного рівня (локальних, регіональних, глобальних) в якості каналів інформації і створення в навчальних закладах дисплейних класів спричинило еволюцію освітніх технологій. В результаті викладач, який використовує у своїй діяльності електронні навчальні матеріали за рахунок перерозподілу інформаційних потоків між ним, студентами та навчально-методичним матеріалом, може більш ефективно організувати навчальний процес і цілеспрямовано керувати ним.
Розглянуто основні напрямки і способи переходу до електронних форм подання навчально-методичної інформації та їх використання в навчальному процесі. Запропоновано і проаналізовано концептуальну модель процесу навчання в залежності від форми навчання. Виокремлено компоненти освітньої діяльності. Проаналізовано шляхи створення електронних навчальних матеріалів, галузь їх застосування і основні вимоги до них. Зроблено висновок, що електронні навчальні матеріали є важливим елементом інформаційно-освітнього середовища.
Ключові слова: інформаційні технології, електронні навчальні матеріали, джерело знань, споживач знань, канал передачі знань, інформаційно-освітнє середовище, дистанційне навчання.
7
Козир, Маргарита, та Анастасія Бречко. "МОДЕРНІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ У ЗВО ЯК ПЕРШООСНОВА ЯКОСТІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 174–88. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.393.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автори зауважують на важливості модернізації організаційних форм навчання у закладах вищої освіти як першооснові якості сучасної освіти. За мету визначають теоретичне обґрунтування та емпіричну перевірку проблеми модернізації організаційних форм навчання у ЗВО в умовах парадигмальних змін. Об’єктом дослідження окреслено процес модернізації організаційних форм навчання у ЗВО. Предметом дослідження – організаційні форми навчання у ЗВО в умовах парадигмальних змін.
Результати аналізу наукових джерел, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду авторів (викладання та навчання), результати спостережень за магістрантами дозволили зробити висновки про основні напрямки оновлення (інтенсифікації) процесу викладання у ЗВО: зменшення обсягу викладання лекцій у зв’язку з розширенням доступу до освітньої інформації і, відповідно, «переформатуванням» функцій та змісту лекційного курсу (орієнтаційні, інструктивні, проблемні лекції); подолання протиставлення лекційних та практичних методів навчання студентській діяльності; активне використання сучасних технологій у процесі викладання тощо.
Автори дійшли висновку, що модернізація форм організації навчання є необхідною умовою якісної освіти у закладі вищої освіти, але при цьому важливим є врахування психолого-педагогічних аспектів комунікації студентів та викладачів в умовах цих змін. У перспективі варто дослідити оптимізацію освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах дистанційного навчання.
8
Басенко, Олена, Ірина Алексєєва, Яна Алексєнко та Яна Жерновнікова. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ФІЗКУЛЬТУРНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 84 (31 серпня 2021): 11–17. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: проаналізувати організаційні та методичні особливості використання інформаційних засобів дистанційного навчання у підготовці майбутніх фахівців фізичної культури та спорту. Матеріал і методи: для реалізації поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; ресурси мережі Інтернет; опитування за допомогою Google-форми; аналіз, синтез та узагальнення отриманих даних; методи математичної статистики. В опитуванні брали учать 93 студенти першого, другого та третього курсів денної форми навчання Харківської держаної академії фізичної культури. Результати: розглянуто особливості організації навчального процесу в умовах карантинних обмежень з використанням засобів дистанційного навчання у закладах вищої освіти фізкультурного профілю. Проведено онлайн-опитування студентів, яке виявило їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання; їх вподобання та забезпеченість різними електронними ресурсами, програмами, інструментами інформаційних комунікацій, які використовувалися викладачами в навчальному процесі. Проаналізовано можливі складнощі і значимість для здобувачів освіти переваг дистанційного навчання. Висновки: дослідження показало, що викладачі академії за короткий термін та у складних умовах освоїли цифрові інструменти, комунікаційні ресурси та дистанційні платформи, які не використовували раніше. Онлайн-опитування студентів виявило неодностайність їх ставлення до дистанційної, очної і змішаної форм навчання. Результати дослідження підтвердили думку інших вчених про те, що дистанційне навчання, як альтернативна форма освітнього процесу, не може в повній мірі замінити традиційну очну форму навчання, а використання засобів дистанційного навчання дозволяє урізноманітнити освітній процес, зробити його значно цікавішим та ефективнішим. Ключові слова: дистанційне навчання, студенти, онлайн-заняття, засоби дистанційного навчання, програми для відеоконференцій, інструменти електронного навчання.
9
Боярчук, О. Р., та О. М. Мочульська. "ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАННІ ПЕДІАТРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА ЕТАПІ ДОДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12143.
Повний текст джерелаАнотація:
Дистанційне навчання має свої переваги та недоліки щодо зручності освітнього процесу для викладачів і студентів, проте сучасні реалії життя вимагають широкого використання цієї форми медичної освіти у вищих навчальних закладах Укрaїни. Дистанційна освіта забезпечує якісне та всебічне навчання без відриву від повсякденної діяльності, у найбільш зручному місці й часі, доступ до електронних баз знань, суттєво підвищує активну роль студентів у процесі самостійного навчання, а від викладачів вимагає вдосконалення викладання як за змістом, так і за його формою. Важливими перевагами дистанційного навчання у сфері вищої медичної освіти є широке охоплення цільової аудиторії, гнучкість та можливість індивідуалізації освітньої програми, прозорість і можливість незалежного оцінювання. Основними варіантами, доступними для навчання за дистанційної освіти, є такі традиційні форми освітньої підготовки, як лекція, практичне заняття, семінар, консультація, що відповідають чинному законодавству. Технології дистанційного навчання в системі вищої медичної освіти повинні постійно вдосконалюватися, шляхом використання сучасних освітніх цифрових платформ, якісного методичного контентного наповнення web-ресурсів, запровадження ефективної системи контролю якості отриманих знань, щоб сприяти адаптації до нових реалій освітнього процесу та забезпечити високу якість медичної освіти.
10
Котюжинська, С. Г., І. П. Шмакова та Л. В. Гончарова. "ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В МЕДИЦИНІ: СИЛЬНІ ТА СЛАБКІ СТОРОНИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.12006.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання про застосування дистанційної форми навчання в медичних навчальних закладах залишається дискусійним. З одного боку, перевагами дистанційної освіти є можливість навчання відразу великої кількості студентів та, виходячи з компетентнісного підходу в підготовці лікарів, передбачає нову роль студента в освітньому процесі: з пасивного споживача знань він повинен стати їх активним творцем, здатним критично мислити, планувати свою самостійну роботу, виявляти ініціативу, формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення, в тому числі в нестандартних ситуаціях. З іншого боку, освоєння практичних навичок, які є головною складовою при навчанні майбутніх медичних працівників, таким шляхом неможливе.
Мета – аналіз можливостей і перспектив використання дистанційної форми навчання в медичній освіті.
Основна частина. Особливостями сучасної медичної освіти є збільшення відсотка самостійної роботи студентів в процесі навчання, широке використання його інтерактивних форм. Глибоке вивчення тематичного матеріалу диктує необхідність застосування сучасних електронних технологій, що дозволяють надати студентам повний і вільний доступ до великого обсягу довідкових даних, моніторування змін змісту матеріалу відповідно до нових наукових досягнень світового масштабу.
До основних переваг дистанційного навчання можна віднести гнучкість, модульність, паралельність, далекодію, асинхронність, масовість, рентабельність, соціальність, інтернаціональність.
Застосування, поряд із традиційною формою навчання, елементів дистанційного навчання, сприяє вдосконаленню професійного рівня як викладачів, так і студентів. При цьому відбувається творчий та професійний розвиток особистості майбутнього лікаря. В результаті відбувається переорієнтація традиційного навчання на принципово новий рівень, де змінюється роль учня: він стає активним учасником освітнього процесу.
Висновки. Впровадження нових інноваційних підходів з елементами дистанційного навчання дозволяє перевести процес навчання на якісно вищий рівень, зробити його більш наочним, підвищити рівень компетентності у студентів та спонукати їх до активної участі в освітньому процесі.
Слід зазначити, що активний процес впровадження дистанційних технологій навчання з заміною очних форм доцільніший на етапі післядипломної освіти медиків, у структурі додипломної освіти ця форма може бути додатковою до практичних та семінарських занять.
Дисертації з теми "Форми освітнього процесу"
1
Іванишена, А. Д. "Застосування елементів дистанційної освіти студентами денної форми КНУТД". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8479.
Повний текст джерела
2
Шостак, В. П., та А. Ю. Манзюк. "Удосконалення суднових дизелів, дизельних установок і тематичного оцінювання навчальних досягнень студентів ВНЗ". Thesis, 2014. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1366.
Повний текст джерелаАнотація:
Шостак, В. П. Удосконалення суднових дизелів, дизельних установок і тематичного оцінювання навчальних досягнень студентів ВНЗ / В. П. Шостак, А. Ю. Манзюк // Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. "Сучасний стан та проблеми двигунобудування". – Миколаїв : НУК, 2014.Розглядається необхідність удосконалення освітнього процесу випускники ВНЗ – фахівців з питань проектування, побудови та експлуатації сучасних СДУ, як у напрямку передачі інформації на лекціях, практичних, лабораторних і індивідуальних заняттях, та і у напрямку контролю її засвоювання.
3
Рахманов, Віталій Олегович. "Форми організації навчально-виховного процесу підготовки майбутніх інженерів в умовах освітньо-інформаційного середовища". Thesis, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25865.
Повний текст джерела
4
Кочерга, Анна Вікторівна. "Підготовка студентів заочної форми навчання освітньої програми «фізичне виховання» до управління педагогічним процесом". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5621.
Повний текст джерелаАнотація:
Кочерга А. В. Підготовка студентів заочної форми навчання освітньої програми «фізичне виховання» до управління педагогічним процесом : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. В. Філь. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 132 с.UA : Робота викладена на 132 сторінках друкованого тексту, містить 7 таблиць, 5 рисунків. Перелік посилань включає 94 джерела. Об’єкт дослідження: підготовка студентів-заочників освітньої програми «фізичне виховання» в умовах закладу вищої освіти. Предмет дослідження: педагогічні умови підготовки студентів заочної форми навчання освітньої програми «фізичне виховання» до управління педагогічним процесом. Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов підготовки студентів заочної форми навчання освітньої програми «фізичне виховання» до управління педагогічним процесом. У роботі проведено теоретико-методологічний аналіз стану розвитку системи заочного навчання в закладах вищої освіти; виявлено особливості підготовки студентів заочної форми навчання у закладі вищої освіти; вивчено проблему професійної підготовки студентів заочної форми навчання до управління педагогічним процесом; визначено компоненти та рівні готовності фахівців з фізичної культури до управління педагогічним процесом; розроблено, обґрунтовано та апробовано педагогічні умови підготовки студентів заочної форми навчання освітньої програми «фізичне виховання» до управління педагогічним процесом. Практична значущість дослідження: розроблено та впроваджено курс «Управління педагогічним процесом» в практику професійної підготовки фахівців з фізичної культури; розроблено діагностичний інструментарій, що дає змогу здійснювати моніторинг формування готовності студентів до управління педагогічним процесом.
EN : The work is presented on 132 pages of printed text, contains 7 tables, 5 figures. The list of references includes 94 sources. Object of research: preparation of part-time students of the educational program "physical education" in the conditions of higher education institution. Subject of research: pedagogical conditions of preparation of students of the correspondence form of training of the educational program "physical education" to management of pedagogical process. The purpose of the study: to determine, theoretically substantiate and experimentally test the effectiveness of pedagogical conditions for preparing students of distance learning educational program "physical education" to manage the pedagogical process. The paper carries out a theoretical and methodological analysis of the state of development of the system of distance learning in higher education institutions; the peculiarities of training part-time students in higher education are revealed; the problem of professional preparation of part-time students for management of pedagogical process is studied; the components and levels of readiness of specialists in physical culture to manage the pedagogical process are determined; the pedagogical conditions of preparation of students of the correspondence form of training of the educational program "physical education" for management of pedagogical process are developed, substantiated and tested. Practical significance of the research: the course "Management of pedagogical process" was developed and introduced into the practice of professional training of specialists in physical culture; Diagnostic tools have been developed that allow monitoring the formation of students' readiness to manage the pedagogical process.
5
Сердюк, Валерія Романівна. "Академічна мобільність як одна із пріоритетних форм освітньої діяльності у закладах вищої освіти в Україні". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2959.
Повний текст джерелаАнотація:
Сердюк В. Р. Академічна мобільність як одна із пріоритетних форм освітньої діяльності у закладах вищої освіти в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник С. М. Кушнір. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 103 с.UA : Кваліфікаційна робота складається зі 103 сторінок, містить 80 джерел використаної інформації. Європейська інтеграція нашої держави передбачає вдосконалення форм та методів розвитку вищої освіти, запровадження нових технологій, зв’язків та розширення кордонів співпраці. Саме тому можна сказати що академічна мобільність здобувачів вищої освіти – це один із пріоритетних напрямків розвитку у сфері вищої освіти, як серед студентів так і серед викладацького складу. Адже це дає можливість дізнатись набагато більше, запозичити іноземний досвід викладання та навчання, підвищити свій кваліфікаційний рівень, розвивати набуті навички та вміння. Посилаючись на зарубіжний досвід, розвиток академічної мобільності є дуже важливим аспектом, який забезпечує право громадян на вільний вибір форм та методів навчання, можливість розширення світогляду, умовне знищення кордонів та забезпечення світової потреби в українських спеціалістах. Ці фактори зумовлюють актуальність обраної теми та необхідність проведення глибокого аналізу академічної мобільності як однієї із пріоритетних форм у закладах вищої освіти. Метою кваліфікаційної роботи є концептуальний аналіз правових засад організації та забезпечення академічної мобільності здобувачів вищої освіти українських закладів вищої освіти в умовах євроінтеграції, розробці рекомендацій та пропозицій до чинного законодавства з питань освіти, у визначенні конкретних шляхів удосконалення мобільності громадян. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є міжнародні відносини в сфері вищої освіти та розвитку міжнародних зв’язків закладів вищої освіти України. Предметом дослідження є правові засади організації та здійснення академічної мобільності в Україні в сучасних умовах міжнародної інтеграції. Методологічну основу роботи складають сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових принципів і підходів та спеціально-наукових методів пізнання конституційно-правових явищ, використання яких дало змогу отримати науково-обґрунтовані результати. Для проведення дослідження будуть застосовані такі загальнонаукові методи як: аналіз і синтез. Теоретико-методологічною основою дослідження в роботі є формально-логічний метод та діалектичний метод, застосування яких допомогло розглянути всі аспекти академічної мобільності в Україні, а в тісному зв’язку і взаємозалежності з міжнародною інтеграцією України, становленням державності та розвитку міжнародних комунікацій.
EN : Qualifying work consists of 103 pages, contains 80 sources of information used. The European integration of our country envisages improvement of forms and methods of higher education development, introduction of new technologies, communications and widening of the borders of cooperation. That is why it can be said that academic mobility of higher education applicants is one of the priority areas of development in higher education, both among students and among teaching staff. After all, it gives you the opportunity to learn a lot more, to borrow foreign experience of teaching and learning, to improve your qualification level, to develop the acquired skills and abilities. Referring to overseas experience, the development of academic mobility is a very important aspect, ensuring the right of citizens to freely choose forms and methods of study, the possibility of expanding their outlook, conditionally destroying borders and meeting the worldwide need for Ukrainian specialists. These factors determine the relevance of the chosen topic and the need for a thorough analysis of academic mobility as one of the priority forms in higher education institutions. The purpose of the qualification work is a conceptual analysis of the legal foundations of organizing and providing academic mobility for higher education applicants of Ukrainian higher education institutions in the context of European integration, developing recommendations and proposals to the current legislation on education, in identifying concrete ways of improving citizens' mobility. The subject of study of this qualification is international relations in the field of higher education and the development of international relations of higher education institutions of Ukraine. The subject of the study is the legal basis for the organization and implementation of academic mobility in Ukraine in the current conditions of international integration. The methodological basis of the work is a set of philosophical-philosophical, general scientific principles and approaches and specially-scientific methods of knowledge of constitutional-legal phenomena, the use of which has allowed to obtain scientifically-based results. For the study will be applied such general scientific methods as: analysis and synthesis. The theoretical and methodological basis of the research in the work is the formal-logical method and the dialectical method, the application of which helped to consider all aspects of academic mobility in Ukraine, and in close connection and interdependence with the international integration of Ukraine, the development of statehood and the development of international communications.
Книги з теми "Форми освітнього процесу"
1
Древняк, Л. П. Логопедична розминка, як сучасна форма мовленнєвого розвитку дошкільника. КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4139.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику представлено теоретичну та практичну інформацію щодо використання авторської розробки під час корекційно-розвиткової роботи та освітнього процесу в закладі дошкільної освіти з метою формування мовленнєвої компетентності дітей передшкільного віку. Навчально-методичний посібник адресовано корекційним педагогам та вихователям закладів дошкільної освіти.
2
Azaryan, Albert, Володимир Азарян та Аннаит Трачук. Оперативний контроль та управління якістю при розробці залізорудних родовищ. OKTAN PRINT, 2021. http://dx.doi.org/10.46489/oktuj-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У навчальному посібнику наведено технічні характеристики сучасних приладів та систем, що використовуються для оперативного контролю при розробці родовищ залізних руд, розглянуто їх структуру, наведено математичні моделі процесів управління якістю рудних вантажопотоків та представлено методику обґрунтування періоду опробування. Навчальний посібник може бути використаний при викладанні курсів «Управління якістю мінеральної сировини» та «Якість залізорудної сировини» для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 184 «Гірництво» за освітньо-професійною програмою «Відкриті гірничі роботи» (денна, заочна та перехресна форми навчання), а також для аспірантів та інженерно-технічних робітників гірничо-видобувних та переробних підприємств.
Частини книг з теми "Форми освітнього процесу"
1
Тимків, Оксана. "НЕПЕРЕРВНІСТЬ ТРАДИЦІЇ ЗАСТОСУВАННЯ СТИЛІЗАЦІЇ Й ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЖИВОПИСНИХ ТВОРІВ ГРАФІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ВИРАЗНОСТІ". У Культурна та історична спадщина, урбаністика та будівництво як форми мистецького надбання (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/kisybfmn.ed-1.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріал статті висвітлює методичну послідовність підготовки до вивчення композиції натюрморту через виконання вправ із застосуванням наслідування композиційної схеми твору видатного майстра, графічної стилізації та інтерпретації живописних творів. Методична послідовність висвітлюється в рамках дисципліни "Теорія, методика й практика композиції", що вивчається студентами освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" кафедри образотворчого мистецтва Муніципального закладу вищої освіти "Київська Академія мистецтв" (надалі МЗВО "КАМ"). Увага акцентується на неперервності традиції застосування графічної стилізації та інтерпретації у творах майстрів Європи та українських земель ХVІ - ХІХ ст., що працювали в царині графіки й живопису. Висвітлюється процес виконання практичних вправ, також представлено невелику кількість репродукцій зразків відповідних вправ, виконаних студентами.
2
Хмара, Марина. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД 2002-2022 РОКІВ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано зміст експериментальних навчальних програм з фізичного виховання в Україні в період 2002-2022 років. Встановлено їх основні напрями освітньої діяльності, а саме: збереження та зміцнення здоров’я учнів; підвищення рівня рухової активності, розвитку рухових здібностей, фізичної працездатності та фізичного розвитку школярів; ціннісно орієнтоване навчання на уроках фізичної культури та створення ефективної фізкультурно-оздоровчої системи в загальноосвітньому навчальному закладі як при традиційному навчанні, так і при дистанційному або гібридному (змішаному). Представлені результати теоретичного аналізу ефективності даних програм, загальні тенденції і особливості їх впровадження та встановлено, що впровадження нових форм, засобів та методів навчання з фізичного виховання в освітній процес українських шкіл відбувалося з чіткім дотриманням принципів фізичного виховання.
Тези доповідей конференцій з теми "Форми освітнього процесу"
1
Градова, Ю. В. "ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО ЯК ОДНА З ФОРМ БУЛІНГУ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". У LEGAL SCIENCE, LEGISLATION AND LAW ENFORCEMENT PRACTICE: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-92-1-54.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Форми освітнього процесу"
1
Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
2
Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
3
Пахомова, Олена Володимирівна, та Ольга Володимирівна Бондаренко. Поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище» у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі. Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3831.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальній проблемі інформатизації освітнього процесу і підготовки майбутніх учителів. У статті розглядається поняття «віртуальне інформаційно-освітнє середовище», аналізуються різні підходи до його розуміння, які представлені у зведеній таблиці. На основі аналізу наукової літератури дається визначення досліджуваного поняття з точки зору системного підходу. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище трактується авторами як цілісна організована система різноманітних ресурсів (інформаційних, дидактичних, технологічних) і форм інтеракції (синхронної, асинхронної; очної, дистанційної; комп’ютерної, телекомунікаційної) освітніх суб’єктів, спрямованих на формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Віртуальне інформаційно-освітнє середовище створюється у взаємодії освітніх суб’єктів і не існує поза комунікацією між ними, а технічні засоби чи електронні посібники є лише його елементами. Автори висвітлюють переваги застосування віртуального інформаційно-освітнього середовища у процесі підготовки майбутніх учителів, серед яких зазначаються: підвищення ефективності освітнього процесу; інтенсифікація процесу пізнання й міжособистісної інтерактивної комунікації; економія студентського часу; індивідуалізація освітнього процесу; формування інформаційної культури майбутнього вчителя; продуктивність засвоєння навчального матеріалу за рахунок доступу до тренажерів, сайтів. Зазначаються також перешкоди до запровадження віртуального інформаційно-освітнього середовища в освітньому процесі, такі як: низький рівень комп’ютеризації закладів вищої освіти і самих освітніх суб’єктів; низька кількість і якість необхідних програмних продуктів; недооцінка ролі віртуального інформаційно-освітнього середовища у професійному становленні майбутніх учителів та відсутність економічних стимулів.
4
Савченко, Карина Юріївна. Надання освітнього простору вільного вибору форм і методів моделювання педагогічних ситуацій на заняттях з педагогічних дисциплін. КДПУ, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/366.
Повний текст джерелаАнотація:
Освітній простір – це педагогічний феномен взаємодії людини з оточуючим її освітнім середовищем, у результаті чого відбувається його осмислення та пізнання. Представлені в нашому досліджені форми та методи можуть обиратися за основу залежно від того, наскільки вони зможуть дати чітке, ґрунтовне бачення моделюванню педагогічних ситуацій у навчальному процесі вищої школи. Виходячи зі сказаного, можна стверджувати, що групова форма навчальної діяльності студентів, індивідуальна проектна діяльність, ігрові методи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.
5
Дікунова, О. А., та О. О. Лебедюк. Шлях у 90 років: до ювілею бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5129.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено історію становлення й розвитку бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету. Розкрито роль університетської бібліотеки в інформаційному забезпеченні освітньо-наукового процесу, презентовано інноваційні форми діяльності.
6
Волощук, І. А., та І. Д. Мошков. Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій. Молодий вчений, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3066.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається типізація уроків з використанням ІКТ як ефективного шляху у виборі методів та форм подання навчального матеріалу вчителем, спрямованого на підвищення якості освітнього процесу при вивченні шкільного курсу інформатики.
7
Марчик, В. І., та Є. В. Кучерган. Хронологія впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес КДПУ. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6083.
Повний текст джерелаАнотація:
Система здоров’язбережувальної роботи навчального закладу почала формуватися в 1930 році з утворенням інституту професійного навчання. У 1933 році була організована військова кафедра, викладачі якої впроваджували фізичне виховання студентів. У 1955 році була створена на професійній основі кафедра фізичного виховання, яка пропагувала нові форми оздоровчої роботи. Серед здоров’язберігаючих дисциплін, як навчальна дисципліна була введена "Валеологія" до навчальних планів на початку 90-х рр., як окремі курси: "Основи валеології", "Основи здоров’я та фізична культура". В робочі навчальні плани педагогічного закладу вищої освіти з 1995 р. було введено навчальні дисципліни "Цивільна оборона" та "Безпека життєдіяльності". У 2017 році в КДПУ здійснено ліцензування підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 014 Середня освіта (Фізична культура) зі спеціалізацією спортивний туризм. Дослідження впровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес Криворізького державного педагогічного університету з 1930 року і по теперішній час за сучасними і архівними документами визначило їх відповідність програмно-нормативним та організаційним засадам державної освітньої політики збереження здоров’я.
8
Шишкіна, Марія Павлівна, Світлана Вікторівна Шокалюк та Майя Володимирівна Попель. Використання сервісів SageMathCloud для організації і підтримування спільної роботи студентів. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1071.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено актуальні питання застосування хмаро орієнтованих систем для організації і інформаційно-технологічного підтримування спільної діяльності студентів у процесі опанування математичних дисциплін, що є суттєвою умовою підвищення ефективності навчальної взаємодії. Обґрунтовано доцільність запровадження методики використання SageMathCloud у навчанні наукових і науково-педагогічних кадрів з метою більш активного поширення інноваційних підходів, форм і методів навчання у сучасному інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу.