Добірка наукової літератури з теми "Фахівець морської галузі"

У статті наголошено, що потреби розвитку морського та річкового транспорту, а також світового комерційного мореплавства, обумовили необхідність підготовки висококваліфікованих конкурентоздатних фахівців морської галузі. Зазначено, що актуальності набуває проблема міжкультурної взаємодії, яка тісно пов’язана з проблемою формування особистості, спроможної до толерантного міжкультурного спілкування.На основі аналізу констатовано, що потреба у толерантному фахівцеві морської галузі зумовлена плюралізмом ідеологій. Саме такий фахівець здатен побудувати конструктивний професійний діалог, співпрацювати з представниками та культурою інших країнУ статті узагальнено наукові погляди на поняття «толерантність» та акцентовано увагу на тому, що проблема толерантності в контексті професійної підготовки морських фахівців потребує особливої уваги.Обґрунтовано той факт, що майбутній фахівець повинен мати розвинені комунікативні якості, що дозволяють йому швидко адаптуватися до вимог замкнутого колективу, успішно співпрацювати з колегами, у тому числі у процесі міжкультурної взаємодії.Констатовано, що толерантність означає рівні права для всіх членів суднової команди, з одного боку, а з іншого – кожен представник мультинаціонального екіпажу повинен визнати і приймати право інших мати різні точки зору, думки, поведінку та волю.Схарактеризовано феномен інтолерантності, та зазначено, що будь-який із її видів є небезпечним для продуктивної роботи суднового екіпажу, оскільки може призвести до послаблення групової єдності, взаєморозуміння та вплинути на безпеку рейсу. Проаналізовано значення цінності толерантності як складової професійної компетентності морських фахівців для ефективного міжнаціонального спілкування.

Стаття присвячена проблемі бар’єрів у спілкуванні іноземною (англійською) мовою курсантами вищого навчального закладу морського профілю. Авторка зазначає, що єдиної класифікації бар’єрів не існує як такої, оскільки кожен учений, вивчаючи ту або іншу проблему, відзначає в ній наявність бар’єрів. Залежно від ситуації вчені виділяють специфічні бар’єри, які загалом є перешкодою на шляху виконання певної діяльності або дій. Авторка статті визначає бар’єри, які виникають у спілкуванні (зокрема розумінням на слух), а саме: фонетичний, семантичний, стилістичний, соціально-культурний. Однією з основних причин виникнення фонетичного бар’єра є некоректне використання звуків (фонем) у потоці мовлення, яке може призвести до нерозуміння та навіть помилкової інтерпретації інформації з обох сторін. Семантичний бар’єр пов’язаний з тим, що учасники спілкування використовують різні значення слів та ситуативність їх використання. Стилістичний бар’єр розуміння виникає при невідповідності стилю мовця ситуації спілкування, стилю мови, стану слухача. Соціально-культурний бар’єр спілкування пов’язаний з відмінностями соціального, релігійного характеру тощо. Авторка статті надає практичні рекомендації щодо шляхів подолання бар’єрів іншомовного спілкування в майбутніх фахівців морської галузі. Для подолання фонетичного бар’єра необхідне постійне аудіювання – перегляд фільмів, прослуховування аудіокниг. Для подолання семантичного та стилістичного бар’єрів слід вивчити ситуативні варіанти слів, особливо багатозначних, також варто ознайомитися з особливостями вживання слів у різних стилях мовлення. Подолання соціально-культурного бар’єра може відбутися лише за наявності знань не тільки мови, а й культурних особливостей нації, звичаїв та норм у вербальній та невербальній комунікації. Ключові слова: комунікація, подолання бар’єрів, майбутній фахівець морської галузі.

Туристична галузь відіграє важливу роль у світовому економічному секторі. Зокрема частка туризму у валовому внутрішньому продукті розвинених країн світу складає близько 10%. В Україні показники розвитку туризму не є такими високими. Однак, туристична галузь на сьогоднішній день зазнає динамічних змін. Перспективним напрямом розвитку туризму в Україні є морський туризм, який у першу чергу асоціюють з круїзним. Про розвиток морського туризму свідчить постійно зростаюча кількість вакансій на круїзних лайнерах. Підготовка фахівців туризму у морській галузі характеризується певними особливостями, адже умови їхньої професійної діяльності досить специфічні. Як наслідок, психологічний аспект підготовки таких фахівців є вагомим чинником формування їхніх професійних якостей. Фахівець туризму у морській галузі, за класифікацією Є. Клімова, належить до категорії професій «людина – людина». З одного боку, професійна діяльність таких фахівців вимагає опрацювання великих об’ємів інформації, з іншого, – постійного спілкування зі споживачами туристичних послуг. Саме тому основними якостями, якими повинен володіти майбутній фахівець туризму у морській галузі, є ввічливість, толерантність, доброзичливість, терпимість, уміння знаходити компроміси, уміння працювати в команді, аналітичне мислення. На рівень готовності випускника закладу освіти до професійної діяльності впливає багато факторів, одним з яких є професійна придатність. Наразі існує багато методик визначення професійної придатності особи. Відповідно до методики Дж. Голланда, представникам професій туристичної галузі притаманний соціальний тип особистості. Окрім природних здібностей та особистісних якостей, у професійній діяльності значну роль відіграють «м’які навички», які в психології відносять до соціальних. На думку більшості науковців, лише 15% таких навичок є вродженими, решту з них необхідно розвивати.

У статті обґрунтовано необхідність використання кейс-методу в професійній підготовці майбутніх морських фахівців при вивченні англійської мови. Визначено важливість вивчення англійської мови майбутніми спеціалістами морської галузі в умовах сьогодення. З’ясовано, що кейс-метод активно застосовується у закладах освіти морського профілю, оскільки відповідає потребам нинішнього часу і несе в собі великі можливості щодо професійного розвитку особистості майбутнього морського фахівця. Схарактеризовано необхідні навички майбутніх спеціалістів, які формуються при використанні кейс-методу, такі як: чітке виконання поставленої мети та завдання, вміння формулювати протилежну точку зору, вміння аргументувати та захищати власну думку, критично мислити, знаходити рішення в умовах обмеженого часу. Автор наголошує, що мета застосування кейс-методу при вивченні морської англійської мови має бути обґрунтованою та значною, оскільки робота з кейсом повинна зацікавити студентів завдяки напруженості ситуації, конфлікту та драматичності. Визначено зміст морського кейса, який має відображати навчальні цілі, містити дозовану інформацію, щоб студенти швидко зрозуміли суть проблеми, та надавати необхідні дані для її вирішення. Виявлено особливості роботи над кейсом, у процесі якої студенти повинні використовувати отриманні знання та проявляти свої особисті якості, такі як: здатність демонструвати рівень бачення професійної ситуації, рівень володіння морською англійською мовою та ін.Сформульовано послідовні кроки опрацювання змісту кейса морської тематики та чинники ефективної роботи, які залежать від якості самого кейса, рівня професійної підготовленості студентів та готовності викладача. Розглянуто типи кейсів, які необхідно використовувати при вивченні морської англійської мови. Подано визначення кейса морської тематики як єдиного інформаційного комплексу; опису подій, що містить певну проблемну ситуацію, яка потребує обговорення та прийняття обґрунтованого вирішення. Схарактеризовано кейс-метод як інтерактивний метод навчання, метод аналізу ситуації, який надає змогу наблизити процес навчання до реальної професійної діяльності морських фахівців.

Англійська мова за професійним спрямуванням має значний вплив на формування сучасного фахівця морського транспорту. На сьогодні вона є одним із найважливіших засобів професійного спілкування фахівців морської галузі та є досить специфічною. У статті характеризуються особливості викладання іноземної мови в морських закладах вищої освіти; аналізується зміст дисципліни «Англійська мова за професійним спрямуванням»; розглядається значення викладання цієї навчальної галузі з метою забезпечення безпеки мореплавства, дається визначення термінів «професійно орієнтована англійська мова» (ESP), «для навчальних/академічних цілей» (English for Academic Purposes) і «для професійних цілей» (English for Occupational Purposes). Ключові слова: професійно орієнтована англійська мова, англійська мова для навчальних/академічних цілей, безпека в мореплавстві, судноводіння, непорозуміння.

У статті автор на основі систематизації науково-педагогічних праць, що стосуються професійної підготовки фахівців морської галузі, у пошуку наукової літератури Google Академія та електронних каталогах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського подав його кількісний та якісний аналіз. Докладно вивчено дисертаційні дослідження сучасних українських науковців, зокрема Барсук С.Л., Волошинова С.А., Герганова Л.Д., Доброштан О.О., Козак С.В., Литвиненко І.Ю., Осадчої К.П., Пріміної Н.М., Сокола І.В., Спичак Т.С., Фролової О.О. Так, ґрунтуючись на науковій діяльності, що документально зафіксована в різні часові періоди, було констатоване зростання досліджень щодо професійної підготовки фахівців морської галузі та зокрема судноводіїв. Визначено такі аспекти вивчення проблеми професійної підготовки фахівців морської галузі в науково-педагогічній теорії: формування іншомовної компетентності (С.Л. Барсук, С.В. Козак, І.Ю. Литвиненко, Н.М. Пріміна), формування професійної компетентності (Л.Д. Герганов, І.В. Сокол), алгоритмічна підготовка (С.А. Волошинов), навчання математики (Т.С. Спичак, О.О. Доброштан), формування соціокультурної компетенції (О.О. Фролова), підготовка до професійно-орієнтованого спілкування (В.Б. Смелікова). У статті зазначається, що дисертаційні дослідження аспектів формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх морських спеціалістів зумовлені вимогами міжнародних документах морської галузі, особливостями професійної діяльності в мультинаціональному середовищі та зростанням конкуренції на світовому ринку праці. У дослідженні також наголошується, що формування ж професійної компетентності фахівців морського флоту теоретично та експериментально перевіряється структурними моделями в процесі вивчення фахових дисциплін т а на виробництві. Зазначається, що вивчення математики майбутніми морськими спеціалістами має бути побудовано на моделі методичної системи реалізації міжпредметних зв'язків. Подальші пошуки вбачаються в здійсненні аналізу практичного досвіду професійної підготовки фахівців морської галузі в Україні. Ключові слова: фахівці морської галузі, професійна підготовка, педагогічна теорія.

Міждисциплінарний підхід в освітньому просторі має значну кількість переваг, які зумовлюють необхідність його застосування в морських закладах вищої освіти під час вивчення дисципліни «Англійська мова (за професійним спрямуванням)». У статті проаналізовано можливості впровадження міждисциплінарної інтеграції як важливої дидактичної умови формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців морської галузі. Акцентовано увагу, що це послідовний процес зміни особистості в процесі опанування комплексу дисциплін, спрямований на розвиток здатностей пізнавати, описувати, оцінювати, перетворювати навколишню дійсність, ефективно спілкуватися засобами іноземної мови в іншомовній дискусійній діяльності. У роботі описано реалізацію принципів професійної спрямованості, наочності, соціокультурної та міжкультурної взаємодій у межах міждисциплінарного підходу. Ключові слова: педагогічні умови, міждисциплінарна інтеграція, дидактичні принципи навчання, професійна компетентність, фахівці морської галузі.

У статті розглянуто фахову компетентність майбутніх морських фахівців та висвітлено вплив гуманітарних дисциплін на її формування.Наведено приклади основних нормативно-правових актів, що мали вплив на зміст освіти, а саме закон України «Про вищу освіту», «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»), Концепції національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ ст., Морська доктрина України на період до 2035 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1108 від 18.12.2018).Проаналізовано навчальний план зі спеціальності 14.03 Експлуатація суднових енергетичних установок (спеціалізація 14.03.01 Для морського флоту) з метою порівняння кількості годин, відведених на вивчення дисциплін соціально-гуманітарного та природничого циклів з дисциплінами спеціального циклу, яких у незалежній Україні стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти.Зазначено перелік гуманітарних дисциплін, яких на початку 90-х стало більше у зв’язку з відродженням та гуманітаризацією системи освіти в незалежній Україні. Так, відповідно до Інструктивного листа міністерства освіти України № 1/9-64 від 19.05.1993 р. «Про викладання соціально-гуманітарних дисциплін» у навчальних планах з’явилися такі гуманітарні дисципліни як: «Всесвітня історія», «Історія України», «Ділова українська мова», «Світова література», «Біологія», «Географія», «Філософія з релігієзнавством», «Правознавство», «Основи економічної теорії», «Допризовна підготовка юнаків», «Основи соціальної екології», «Політологія», «Соціологія», «Українська та зарубіжна культура».Визначено провідні складові фахової компетентності здобувачів освіти, які ґрунтуються на реалізації організаційних, когнітивних, світоглядних, технологічних і комунікативних операційних процесів.У ході дослідження з’ясовано, що гуманітарні дисципліни відіграють важливу роль у підготовці та формуванні фахової компетентності майбутніх фахівців морської галузі, оволодіння якою в майбутньому послужить підґрунтям для професійної та особистісної самореалізації.

У статті представлено міркування щодо ролі гуманітарної освіти у розвитку ключових компетентностей конкурентоспроможних фахівців морської галузі. Гуманітарну освіту визначено як сукупність знань у сфері суспільних наук і пов’язаних з ними практичних умінь і навичок. Її забезпечують дисципліни гуманітарного циклу, зокрема філософія, культурологія, соціологія, психологія, педагогіка, історія, політологія, іноземні мови. Ці дисципліни мають об’єктивний змістовий потенціал, що впливає на формування всебічно розвиненої, високодуховної, гармонійної особистості. Результатом гуманітарної освіти є ключові компетентності, які, відповідно до рекомендацій Європейського Парламенту та Ради ЄС, необхідні для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування. Ідеться про спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки; навички роботи з цифровими носіями; навчання заради здобуття знань; соціальні та громадянські навички; ініціативність і практичність; обізнаність і самовираження у сфері культури. Гуманітарна компонента освіти має важливе значення під час підготовки майбутніх фахівців морської галузі. Це пов’язано з тим, що у вимогах Міжнародної Конвенції зі стандартів підготовки, дипломування моряків і несення вахти й однойменного Кодексу наголошується на необхідності підготовки фахівців морського транспорту з високим рівнем сформованості як професійних знань і практичних навичок, так і гуманітарних знань. Серед переліку компетентностей у цих документах містяться вимоги щодо знань, умінь і навичок, які формуються в майбутніх фахівців морської галузі під час вивчення дисциплін гуманітарного спрямування. Ідеться про знання принципів, методів і особливостей управління персоналом на судні та його підготовки; знання відповідних міжнародних морських конвенцій і рекомендацій, а також національного законодавства; знання методів ефективного управління ресурсами та вміння їх застосовувати; уміння здійснювати ефективну комунікацію, підтримувати серед членів суднової команди атмосферу взаєморозуміння та доброзичливості, дотримання загальнолюдських відносин і громадянських норм; володіння іноземною (англійською) мовою тощо. Крім цих компетентностей, майбутні фахівці мають володіти сформованими ціннісними орієнтаціями, високим рівнем загальної, комунікативної та професійної культури та бути цілісною особистістю з лідерським потенціалом.

The study analyzes the problem of formation of academic integrity in modern graduates of higher education institutions.The purpose of the article is to analyze the innovative means of forming the academic integrity of future professionals in the maritime field.In the process of research the methods of analysis, synthesis, generalization, induction, and deduction were applied.The results of the scientific research allowed determining the interpretation of the key category of scientific research “academic integrity” in the context of state and regulatory documents that declare the requirements for the educational process in higher education. Emphasis is placed on the fact that the system of the second (master’s) level of higher education is dominated by the strategy of developing research skills of the future specialist. The production of new knowledge takes new forms: students not only master professional courses, but also work on their own research projects: qualification work, scientific article, report on preliminary defense and defense of research, student scientific readings, discussions, research studies and more. The article emphasizes that taking into account the professional capabilities of students of RVO “Master” and the trajectory of dual education in higher education, in the future they can teach some professional courses. Accordingly, the acquired knowledge, skills and abilities will contribute to the formation of professional and methodological competencies (ability to methodically, competently organize educational activities, work with scientific texts and scientific sources, etc.), help in work and communication in the team (both permanent and variable), social adaptation; will help to create a favorable emotional atmosphere around you.The logic of the study confirms the need for practical orientation of the educational process in the plane of development of scientific speech of students. It is noted that by means of the innovative strategy “Fishbone” applicants-future specialists in the maritime industry effectively master important categories that avoid plagiarism in their own texts (qualifications, course projects, research articles, reports, reviews, etc.). The article presents exercises and tasks that are practice-oriented to master the parameters of scientific identification ORCID, DOI, author’s h-index, etc.Conclusions. In the process of scientific research the need for development and improvement of scientific ethics of undergraduates-future specialists in the maritime field in the process of formation of academic integrity is substantiated; the method of applying the “Fishbone” strategy in the educational process of future marine specialists is represented.Key words: research competence, scientific ethics, language culture, scientific product. У дослідженні проаналізовано проблему формування академічної доброчесності у сучасних випускників закладів вищої освіти.Мета статті полягає в аналізі інноваційних засобів формування академічної доброчесності майбутніх фахівців морської галузі.У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення.Результати наукового пошуку дали змогу визначити трактування ключової категорії наукового дослідження «академічна доброчесність» у контексті державно-нормативних документів, які декла-рують вимоги до освітнього процесу у вищій школі. Акцентовано увагу на тому, що в системі другого (магістерського) рівня вищої освіти домінує стратегія розвитку дослідницьких навичок майбутнього фахівця. Продукування нових знань набуває нових форм, адже здобувачі освіти не тільки опановують фахові курси, але й працюють над власними науковими проєктами, зокрема кваліфікаційною роботою, науковою статтею, доповіддю на попередньому захисті та на захисті дослідження, студентських наукових читаннях, у дискусіях, наукових студіях. У статті підкреслено, що, враховуючи професійні можливості здобувачів освіти РВО «Магістр» та траєкторію дуальної освіти у вищій школі, в подальшому вони можуть викладати окремі фахові курси. Відповідно, набуті знання, уміння й навички сприятимуть формуванню професійно-методичних компетентностей (вмінню методично, грамотно організовувати освітню діяльність, працювати з науковими текстами та науковими джерелами тощо), допоможуть у роботі та спілкуванні в колективі (як у сталому, так і в змінному), соціальній адаптації, допоможуть створити навколо себе сприятливу емоційну атмосферу.Логіка дослідження підтверджує необхідність практичного спрямування освітнього процесу в аспект розвитку наукового мовлення здобувачів освіти. Відзначено, що засобом інноваційної стратегії «Фішбоун» здобувачі – майбутні фахівці морської галузі ефективно опановують важливі категорії, що дають змогу уникнути плагіату у власних текстах (кваліфікаційні роботи, курсові проєкти, наукові статті, доповіді, відгуки тощо). У статті репрезентовано вправи й завдання, які практико-орієнтовані на опанування параметрів наукової ідентифікації ORCID, DOI, h-індекс автора тощо.Висновки. У процесі наукового пошуку обґрунтовано потребу розвитку та вдосконалення науко-вої етики магістрантів – майбутніх фахівців морської галузі в процесі формування академічної добро-чесності; репрезентовано методику застосування стратегії «Фішбоун» в освітньому процесі майбутніх морських фахівців.Ключові слова: науково-дослідницька компетентність, наукова етика, мовна культура, науковий продукт.

Блінцов, В. С., Жук Д. О. Особливості підготовки вітчизняних суднових електромеханіків в сучасних умовах / В. С. Блинцов, Д. О. Жук // Матеріали Всеукр. наук.-техн. конф. з міжнар. участю "Проблеми автоматики та електрообладнання транспортних засобів". – Миколаїв : НУК, 2012.
Підготовка осіб командного складу морського транспорту є найбільш відповідальною і трудомісткою задачею, порівняно із підготовкою фахівців, спрямованих на промислово-виробничий комплекс або його проектний сектор. Вказане обумовлюється необхідністю забезпечення відповідності випускників морських вищих навчальних закладів не тільки освітнім стандартам України, але й стандарту компетентності, визначному Міністерством інфраструктури України (в минулому Міністерством транспорту і зв’язку України) та вимогам міжнародних конвенцій (в т.ч. Міжнародній конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ-78) з поправками).