Добірка наукової літератури з теми "Установка на здоров'я"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Установка на здоров'я".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Установка на здоров'я"
1
Tanasiichuk, Iuliia. "МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". World Science 3, № 6(58) (30 червня 2020): 23–29. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30062020/7118.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз мотиваційно-ціннісної складової підготовки майбутнього вчителя фізичної культури фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Встановлено, що її характеризує: зрілість і ієрархія мотивів в здоровому способі життя на основі ціннісних орієнтацій, ставлення майбутніх фахівців до здорового способу життя і своєї майбутньої професії як цінності. Звідси мотивуючі діяльність фактори розділені на три групи: потреби, мотиви, ціннісні орієнтації (установки). Можна вважати, що потреби (як джерело мотивації), мотиви (як причини мотивації) і установки (як механізм мотивації), є елементами першого рівня ієрархічної структури мотиваційної готовності. Доведено, щосі інші елементи є похідними від них. Зокрема, до похідних віднесено волю, емоції, цінності, потреби.Показниками мотиваційно-ціннісної сфери обрано: мотиваційну переконаність та ціннісне ставлення до професійної діяльності (націленість на формування ціннісного ставлення до власного здоров’я учнів засобами фізичної культури; переконання в необхідності формування здорового способу життя учнів), усвідомлення соціальної значущості здоров'я та способу життя, необхідного для формування, збереження і зміцнення здоров'я особистості; ціннісне ставлення до здоров'я своїх вихованців і власного здоров'я, усвідомлення здоров'я як цінності, можливості реалізувати свої потреби в здоров'ї в конкретній діяльності, формування позитивного ставлення і ціннісно-смислових установок, переконання в необхідності здорової життєдіяльності для самовдосконалення, самоствердження, для реалізації життєвих і професійних цілей; емоційно-ціннісне ставлення до здорового способу життя; дієвість вольових зусиль для прояву здоров’ятворчості в практичній діяльності, формування якостей, що характеризують психоемоційну стійкість особистості: витримки, тактовності, доброзичливості, акуратності і старанності у зміцненні здоров'я.
2
Падун, М. А., С. С. Белова та Т. А. Нестик. "Установки приверженности масочному режиму российских респондентов в период пандемии COVID-19". Психология. Журнал Высшей школы экономики 18, № 4 (30 грудня 2020): 770–91. http://dx.doi.org/10.17323/1813-8918-2021-4-770-791.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья представляет эмпирическое исследование установок российских респондентов в отношении масочного режима в начале второй волны пандемии COVID-19 (октябрь 2020 г.; N = 884). Представлен оригинальный опросник из 7 шкал установок приверженности, определяющих следование масочному режиму. Структура установок наилучшим образом описывалась иерархической моделью с общим фактором установки приверженности, тремя факторами установок второго порядка в отношении «дискомфорта в связи с масками», «угрозы COVID-19 для себя и других», «рациональной оценки пандемии COVID-19», 7 факторами частных установок по опроснику. Их составили: 1) просоциальность; 2) толерантность к физическому дискомфорту; 3) страх за себя и близких; 4) антиконспирологическая установка в отношении COVID-19; 5) комфортность общения в маске; 6) принятие ограничений индивидуальной свободы; 7) устойчивость самооценки. Выявлено, что частные установки значимо дифференцировали группы респондентов, различавшихся соблюдением масочного режима и мотивами его неустойчивого соблюдения. Описаны социально-демографические различия в установках и приверженности масочному режиму. Показано, что на уровне установок мужчины менее ориентированы на соблюдение масочного режима: в сравнении с женщинами они менее просоциальны, ассоциируют ношение масок с проявлением слабости, приуменьшают угрозу COVID-19 для себя и близких, менее толерантны к физическому дискомфорту в связи с масками. В заключение обсуждается проблема одномерности самоотчетов об установках приверженности режиму ношения масок. Делается вывод о центральной роли просоциальности как установки на необходимость заботы о здоровье других людей. Обозначаются направления для разработки практических рекомендаций по поддержке приверженности ограничительным мерам при COVID-19 для отдельных групп респондентов.
3
ТАНАСІЙЧУК, Юлія. "ОБҐРУНТУВАННЯ ДІЯЛЬНІСНО-РЕФЛЕКСИВНОГО КРИТЕРІЮ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (вересень 2020): 367–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-367-379.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано діяльнісно-рефлексивний критерій готовності майбутнього вчителя фізичної культури до здійснення здоров'язбережувальної діяльності. Критеріями обґрунтування обрано: професійну спрямованість, професійну освіченість, професійно-ціннісні орієнтації, професійну рефлексію. Ознаками професійної спрямованості є такі аспекти: мотиваційний (стійка установка та спрямованість на здоров’язбережувальну діяльність; стійкий інтерес до особистості дитини); цільовий (готовність до самоосвіти, саморозвитку, самопізнання; бажання застосовувати педагогічні знахідки в своїй практиці); особистісний (наявність рис характеру: врівноваженості, активності, діалогічність, конгруентності, емпатії); професійна освіченість (теоретичний (система знань, умінь в області концепцій, підходів, методів, форм виховання основ цінностей здоров'я (харчування, психоемоційна стійкість, самооцінка і рівень домагань, мотивація досягнення, рухова активність тощо), готовність співвіднести з ними свою практику; методичний (професійна компетентність до здійснення здоров'язбережувальної діяльності, здатність застосовувати знання в практичній діяльності; наявність проблематики здоров'я в методичній роботі педагогів); поведінковий (наявність інтелектуально-творчої ініціативи; потреби і здатності до планування і проектування виховного процесу щодо взаємодії з підлітками, виробленні конструктивних прийомів взаємодії) аспекти; професійно-ціннісних орієнтацій (ціннісне ставлення до педагогічної діяльності (аксіологічна спрямованість, визначення мети і особистісного сенсу даної діяльності); ціннісне ставлення до особистості підлітка, ціннісне ставлення до колег, до себе самого як педагога); професійної рефлексії (рефлексивно-оцінний (потреба і здатність педагога до самоаналізу і самооцінки власної діяльності і самого себе як її суб'єкта); комунікативний (уміння аналізувати і рефлексувати комунікативну ситуацію, стиль спілкування, а також оцінювати результати спілкування з підлітками і власний стан). Ключові слова: діяльнісно-рефлексивний критерій, готовність, майбутній вчитель, фізична культура, здоров'язбережувальна діяльність
4
БОЙКО, Юлія. "ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ, КРИТЕРІЇВ ТА РІВНІВ ЇХ СФОРМОВАНОСТІ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНИХ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 182–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-182-194.
Повний текст джерелаАнотація:
АНОТАЦІЯ Проблема збереження здоров’я студентської молоді включає аксіологічний контекст (розгляд цінностей здоров’я у сфері мислення студентів, виявлення їх мотивації до здорового способу життя тощо). Суспільні трансформації можуть стати одним із чинників змін ціннісних орієнтацій сучасних студентів. Ці умови створюють новий контекст для дослідження проблем здорового способу життя, виявлення їх місця в системі цінностей студентів. Метою статті є обґрунтування та виділення компонентів, критеріїв та показників аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Визначені компоненти, критерії та показники стають базовими для визначення рівнів сформованості у студентів цього особистісного утворення. У статті досліджуються такі компоненти аксіологічних установок до здорового способу життя: когнітивно-цільовий (знання про здоров’я і здоровий спосіб життя, про цінності здоров’я і здорового способу життя, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров’я, уміння, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), регулятивно-діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя: дотримання вимог здорового способу життя в повсякденному житті) та рівні, які відображають їх сформованість: високий, середній, низький. Розуміння рівнів сформованості аксіологічних установок до здорового способу життя сприяє вирішенню поставленої проблеми й дозволяє зробити певні висновки про результативність цього процесу. Окреслюється перспектива подальших розвідок, яка полягає в розробці моделі формування аксіологічних установок до здорового способу життя студентської молоді. Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, компоненти здорового способу життя, рівні сформованості аксіологічних установок.
5
БОЙКО, Юлія. "ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ УСТАНОВОК ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 266–78. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-266-278.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з даними літературних джерел, фахівці вважають, що формування здорового способу життя студентської молоді забезпечується через створення у закладах вищої освіти спеціальних педагогічних умов. В статті встановлено, що формування аксіологічних установок до здорового способу життя у студентів це багатогранний, суперечливий і цілісний процес, обумовлений сукупністю умов і факторів, які складають причину і рушійну силу його становлення і розвитку, є результатом цілеспрямованого оволодіння студентами знаннями про здоровий спосіб життя, уміннями і навичками його дотримання, набуття досвіду відповідального ставлення до власного життя і здоров’я, що є необхідним для успішної самореалізації у майбутній професійній діяльності. Метою написання статті є обґрунтування педагогічних умов формування установок до здорового способу життя студентів закладів вищої освіти, а саме: сприяння становленню і розвитку у студентів ціннісних орієнтацій на збереження і зміцнення здоров’я в умовах здоров’язберігального освітнього середовища закладу вищої освіти; формування у студентів ціннісного ставлення до здоров’я на основі розробки педагогічної стратегії їхньої мотивації на здоровий спосіб життя; активізація свідомого оволодіння студентами досвідом здоров’язбереження. В сукупності педагогічні умови торкаються когнітивної сфери особистості студента (сприяють усвідомленому ставленню до свого способу життя, усвідомленню значущості здорового способу життя у професійній діяльності, актуалізації потреби в ньому), мотиваційно-ціннісної (сприяють ціннісному прийняттю здорового способу життя) і дієво-практичної (сприяють реалізації потреби в здоровому способі життя в процесі професійного становлення, збагаченню досвіду і залученню до нього). Ключові слова: аксіологічні установки, здоровий спосіб життя, педагогічні умови формування аксіологічних установок до здорового способу життя.
6
ЛЕВИЦЬКИЙ, Олександр, та Олена ТРАЧ. "ВАРІАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ". Acta Paedagogica Volynienses, № 6 (14 лютого 2022): 53–58. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.6.9.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано ціннісну природу здорового способу життя. Аналізується одна з найважливіших проблем сьогодення: формування фізичного, психічного та морального здоров'я студентів в умовах освітнього процесу. Описано, що нині проблеми формування здорового способу життя студентської молоді набули актуальності, бо ключовими чинниками погіршення стану здоров’я молоді стали такі педагогічні моменти, як: стреси, інтенсифікація навчального процесу, низький рівень використання здоров’язбережувальних методик і технологій у навчальному процесі. Проаналізовано та доведено ключові моменти, які вміщують у собі низку педагогічних елементів формування ціннісного ставлення до здоров'я студентів. Зазначено, що стан здоров’я українського студентства – один із ключових чинників здоров’я українського суспільства та нації загалом. З'ясовано, що серед хвороб студентської молоді поширеними є хвороби нервової системи (невротичні розлади), проблеми, пов’язані із серцево-судинною та дихальною системою (фарингіти, хронічні тонзиліти), захворювання кишково-шлункового тракту (гастрити та холецистити) та опорно-рухового апарату. Доведено, що студенти мають низьку емоційну стійкість, постійно перебуваючи у стані стресу. Звернено увагу на основні чинники у формуванні культури здоров'я, залучення студентів до спорту та втілення у повсякденне життя педагогічних рекомендацій, дотримання яких є корисними для здоров’я. Доведено, що проблема формування здорового способу життя молодого покоління викликає тривогу не лише у педагогів, а й на державному рівні. Зазначено, що зміст освітніх програм у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» націлено на використання інноваційних технологій, підходів, форм та методів щодо формування культури здоров'я студентів, що активно впливають на процес вивчення предметів здоров'язбережувального циклу. Описано, що ключовими завданнями педагогічного процесу є: актуалізація знань про ціннісне ставлення студентів до власного здоров’я, усвідомлення ними мотиваційних установок на здоровий спосіб життя та культури здоров'я, ознайомлення молоді з основними принципами та методами профілактики поширених нині інфекційних захворювань, протидія травматизму та нещасним випадкам.
7
ПОПОВКИН, Андрей Владимирович. "Tolerance in Domestic National Politics: Conditions, Risks, and Opportunities." Известия Восточного Института 52, no. 4 (December 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.24866/2542-1611/2021-4/56-64.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается вопрос о толерантности как ценностной установке, реализуемой во внутренней политике. В ходе анализа понятия толерантности показано, что она есть ценностная установка, основанная на признании человеческого достоинства. Выявлена одна из основных причин интолерантности – несовпадение ценностных иерархий у людей или социальных групп. Исходя из выработанного понимания толерантности и анализа материала сформулирован принцип духовного здоровья человека (или социальной группы), на основе которого предложено решение проблемы границ толерантности. Рассмотрены проблемы и пути разрешения конфликтов, связанных с неприемлемыми убеждениями и обычаями социальных и этнических групп.
8
Барзилович, Анастасія Дмитрівна. "ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (14 вересня 2020): 34–48. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-34-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Величезне значення такого блага, як здоров’я, зумовлює необхідність його постійної охорони. Забезпечення громадян лікувально-профілактичною допомогою на високому якісному рівні та в достатньому обсязі залежить від наявної матеріально-технічної бази медичних закладів, професіональної підготовки та кваліфікації спеціалістів медицини. Серед обов’язкових умов надання високоякісних медичних послуг є фінансове забезпечення – один з фундаментальних чинників, що першочергово впливає на розвиток охорони здоров’я й соціально-економічну результативність медицини в цілому. Основною проблемою фінансування установ охорони здоров’я, надання медичних послуг для забезпечення галузі охорони здоров’я, є залишковий принцип, який пов’язаний із хронічним дефіцитом бюджетних коштів, виділених на вітчизняну медицину. У зв’язку із недостатнім фінансуванням та нераціональним використанням коштів державного бюджету, не в повному обсязі задоволення потреб населення в наданні медичних послуг, було прийнято рішення про реформування системи охорони здоров’я в Україні, що дасть змогу в короткі терміни мотивувати медичних працівників до надання якісної медичної допомоги населенню на всіх рівнях. У рамках спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги основним принципом вважається «гроші йдуть за пацієнтом». Установи охорони здоров’я у процесі проведення реформи є тепер фінансово мотивованими на використання доказових (ефективних) методів лікування, щоб можна було позбутися недієвих (недоцільних) процедур. Створення автономності установ охорони здоров’я сприяє тому, що збільшується фінансова та господарська незалежність медичних установ, управління закладами стає більш гнучким, формуються стимули покращення надання якісних медичних послуг населенню, а також одночасно підвищується економічна ефективність використання лікарняних активів.
9
Яремчук, І. В. "ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 2 (27 листопада 2018): 408–22. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.408-422.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості здійснення державного внутрішнього фінансового контролю в установах і організаціях медичного профілю в умовах реформування галузі охорони здоров’я в Україні, з’ясовано його недоліки та переваги. Висвітлено зміни державного внутрішнього фінансового контролю в умовах реформування галузі охорони здоров’я. Виявлено вплив державного внутрішнього фінансового контролю на функціонування установи та недоліки у державному внутрішньому фінансовому контролі у закладах охорони здоров’я, розроблено шляхи вирішення знайдених проблем.
10
Журавська, З. "Право засудженого на ізольоване тримання у місцях позбавлення волі як один із заходів забезпечення безпеки". Історико-правовий часопис 15, № 1 (18 лютого 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2020-1/18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання права засуджених на ізольоване утримання під час відбування покарання у виправних колоніях закритого типу для забезпечення їх безпеки. Відзначено, що в нормативно-правових актах України не врегульовані деякі питання поняття «безпечне місце» і процедура, пов'язана із забезпеченням особистої безпеки засуджених. Запропоновано поняття «безпечне місце в установах виконання покарань», під яким слід розуміти будь-яке спеціально обладнане приміщення, включаючи окрему камеру дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу або карцеру, доступ до якої для сторін конфлікту, інших засуджених або персоналу колонії без спеціального дозволу обмежений або заборонений, і яка максимально забезпечує особисту безпеку засудженого, який відповідно до закону звернувся за допомогою. У статті обґрунтовано пропозицію доповнити ст. 10 Кримінально-виконавчого кодексу обов'язком служби персоналу органів і установ виконання покарання по виявленню джерел небезпеки, які загрожують життю та здоров'ю засуджених у ході відбування покарання, а також пропозицію про доповнення Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань окремим розділом про порядок переведення засудженого в безпечне місце і положеннями про зміст понять «безпечне місце в установах виконання покарань», «небезпека для життя і здоров'я засудженого». Ізоляція засуджених у формі покамерного тримання суттєво впливає на підвищення рівня безпеки засуджених. Так, відповідно до Європейських пенітенціарних правил, пріоритетним є окреме тримання засуджених, тим більше, у країнах Європи таке утримання є звичною практикою. Жодна країна у світі не практикує тримання засуджених великими групами, окрім деяких пострадянських країн, зокрема і наша держава. У зв’язку із зазначеним, варто було б запозичити зарубіжний досвід задля дотримання міжнародних стандартів та пришвидшити перехід від казарменного способу утримання засуджених до покамерного.
Дисертації з теми "Установка на здоров'я"
1
Бельорін-Еррера, Олександра Михайлівна. "Суть методичної підготовки майбутнього вчителя основ здоров'я до створення здоров'яорієнтованого шкільного середовища". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48246.
Повний текст джерела
2
Марченко, Олександр Олександрович. "Необхідність формування мотиваційних установок на фізичне вдосконалення студентів технічних ВНЗ". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6758.
Повний текст джерела
3
Ляшенко, А. В. "Управління конфліктами в закладах охорони здоров’я (на прикладі Університетської клініки Сумського державного університету)". Master's thesis, Сумський державний університет, 2022. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/87717.
Повний текст джерелаАнотація:
У магістерській роботі здійснено оцінку системи управління конфліктами в Університетській клініці Сумського державного університету, а також запропановано основні напрями розв’язання конфліктних ситуацій в Університетській клініці Сумського державного університету, а саме: розробка програми профілактики щодо попередження та управління конфліктними ситуаціями в Університетській клініці; розробка моделі загальних, функціональних і специфічних компетенцій, необхідних для виявлення, регулювання та подолання конфлікту в Університетській клініці.В магистерской работе осуществлена оценка системы управления конфликтами в Университетской клинике Сумского государственного университета, а также предложены основные направления разрешения конфликтных ситуаций в Университетской клинике Сумского государственного университета, а именно: разработка программы профилактики по предупреждению и управлению конфликтными ситуациями в Университетской клинике; разработка модели общих, функциональных и конкретных компетенций, необходимых для выявления, регулирования и преодоления конфликта в Университетской клинике.
The conflict management system at the University Clinic of Sumy State University has been assessed in the master's thesis, as well as the main directions of conflict resolution at the University Clinic of Sumy State University have been proposed, namely: development of a program of prevention and management of conflict situations at the University Clinic; development of a model of general, functional and specific competencies necessary for identifying, regulating and overcoming the conflict in a university clinic.
4
Кортуняк, Оксана Валеріївна, та Oksana Kortuniak. "Організація обліку, аналізу та контролю за доходами та витратами в закладах охорони здоров’я (на прикладі Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»)". Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31341.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота містить теоретичне обґрунтування застосування бухгалтерського обліку в бюджетних установах, вивчення його методичних прийомів і формування доходів та витрат.
Досліджено теоретичні основи обліку доходів і витрат в бюджетних установах, визначено економічну сутність та завдання обліку доходів, наведено їх класифікацію, визначено економічну сутність, класифікацію та завдання обліку витрат. Наведено економіко-правові аспекти організації обліку доходів і витрат.
Охарактеризовано організацію аналітичного та синтетичного обліку доходів, розкрито методику проведення аналітичного та синтетичного обліку витрат. Досліджено методологію управлінського обліку в бюджетній установі як основу зниження видатків.
Обґрунтовано теоретичні засади аналізу та аудиту доходів і витрат, проведено аналіз доходів та витрат бюджетної установи. Вивчено основні засади здійснення контрольно-аудиторських заходів при обліку доходів і витрат в бюджетних установахThe work contains a theoretical justification for the use of accounting in budgetary institutions, the study of its methodological techniques and the formation of income and expenses. Theoretical bases of accounting of incomes and expenses in budgetary institutions are investigated, the economic essence and tasks of accounting of incomes are defined, their classification is given, the economic essence, classification and tasks of accounting of expenses are defined. The economic and legal aspects of organization of accounting of income and expenses are given. The organization of analytical and synthetic accounting of incomes is described, the method of carrying out analytical and synthetic accounting of expenses is exposed. The methodology of management accounting in the budgetary institution as a basis for reducing expenditures is investigated. The theoretical bases of analysis and audit of income and expenses are substantiated, the analysis of revenues and expenditures of the budgetary institution is carried out. The basic principles of implementation of control and audit measures in accounting of revenues and expenses in budgetary institutions are studied
Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи обліку доходів і витрат в бюджетних установах 6 1.1. Економічна сутність та завдання обліку доходів, їх класифікація 6 1.2. Економічна сутність, класифікація та завдання обліку витрат 12 1.3. Економіко-правові аспекти організації обліку доходів і витрат 19 Розділ 2. Облік доходів і витрат закладах охорони здоров'я Державної установи «Тернопільський лабораторний центр міністерства охорони здоров'я України» 24 2.1. Організація обліку виконання бюджету за надходженнями, доходами та витратами, видатками 24 2.2. Методика обліку надходжень, доходів Державної установи «Тернопільський лабораторний центр міністерства Охорони Здоров'я України» 30 2.3. Методика обліку видатків, витрат в бюджетній установі: Державна установа «Тернопільський лабораторний центр міністерства Охорони Здоров'я України» 37 Розділ 3. Фінансовий контроль та аналіз в Державній установі «Тернопільський лабораторний центр міністерства Охорони Здоров'я України» 41 3.1. Методичні прийоми та етапи аналізу в установі 41 3.2. Проведення контролю доходів і витрат в бюджетній установі 45 Розділ 4. Аналіз використання кошторису видатків та формування запасів «Тернопільський ЛЦ МОЗ України» 51 4.1. Аналіз надходження видатків бюджетної установи 51 4.2. Аналіз формування запасів бюджетної установи 54 Розділ 5. Обгрунтування результатів діяльності в Державній установі «Тернопільський лабораторний центр міністерства Охорони Здоров'я України» 59 5. 1. Оцінка результатів діяльності ДУ «Тернопільський ЛЦ МОЗ України» 59 5.2. Оцінка фінансової стійкості установи ДУ «Тернопільський ЛЦ МОЗ України» 63 Розділ 6. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 67 6.1. Охорона праці на підприємстві 67 6.2. Напрацювання заходів щодо зменшення дії вторинних факторів ураження, забезпечення життєдіяльності об’єкта у НС 70 Висновки та пропозиції 73 Список використаних джерел 77 Додатки 84
Книги з теми "Установка на здоров'я"
1
Zhuravleva, Irina V., Larisa Yu Ivanova, and Galina A. Ivakhnenko. Health of adolescents and the environment: changes over 20 years: [monograph]. Federal Center of Theoretical and Applied Sociology of the Russian Academy of Sciences, Moscow, Russian Federation, 2021. http://dx.doi.org/10.19181/monogr.978-5-89697-356-0.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
В основе монографии лежат исследования, проведенные по единой методике в семи регионах России в 1996 и 2017 годах. Представлен анализ различных аспектов жизни подростков, связанных со здоровьем: специфика подросткового возраста, демографические показатели, виды поведения, рискованные для здоровья. Особое внимание уделено экологическим проблемам в связи с экологическим сознанием в российском обществе и экологической культурой. Рассмотрены факторы, влияющие на само сохранительное поведение подростков (социально-демографические параметры, ценность здоровья, установка на его поддержание, стресс, роль семьи, употребление подростками психоактивных веществ, экологические установки). Монография предназначена для специалистов, занимающихся охраной здоровья детей и подростков в сфере здравоохранения и образования, а также для всех, интересующихся проблемами социологии здоровья.
Тези доповідей конференцій з теми "Установка на здоров'я"
1
Lukyanets, A. S. "Push factors of migration from the Far North of Russia." In Online conference devoted to the study of demographic and migration processes in the Russian Federation. Federation, countries of the Asia-Pacific region, and the relationship between migration processes and sustainable development. Знание-М, 2020. http://dx.doi.org/10.38006/907345-84-3.2020.78.93.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются основные факторы формирования миграционных потоков. Установлено, что миграция населения на протяжении всего времени с момента заселения Северных территорий была компонентом увеличения численности населения. В настоящее время внутрироссийская миграция является фактором депопуляции. Положительное сальдо международной миграции не может в полной мере компенсировать внутрироссийский миграционный отток. С учетом миграционной ситуации в подавляющем большинстве районов крайнего Севера и приравненных к ним территорий, выявленные факторы можно с уверенностью назвать факторами миграционного оттока населения. В результате исследования было установлено, что денежные доходы населения не являются ни определяющей причиной для переезда в регионы российского Севера, ни удерживающим инструментом для текущего населения рассматриваемых территорий. Выявлено, что с учетом стоимости жизни на районах крайнего Севера, среднедушевые денежные доходы населения исследуемых регионов остаются ниже среднероссийских. В результате проведенного опроса населения и представителей органов власти и бизнеса было определено влияние природно-климатических факторов на миграционные установки населения в районах Крайнего Севера и приравненных к ним территориям. Установлено диаметрально противоположное восприятие к глобальным климатическим изменениям у коренных малочисленных народов и обычного населения, проживающего на исследуемых территориях. Для коренных малочисленных народов климатические изменения, выражающиеся преимущественно в повышении среднемесячных температур, являются фактором дополнительного риска как для здоровья, так и для стабильного социально-экономического положения. Традиционные сферы деятельности, такие как оленеводство и рыболовство, подвергаются дополнительному негативному воздействию вследствие повышения среднемесячных температур во все месяцы в году. В то же время увеличение летнего периода и сокращение зимнего на фоне общего климатического потепления было положительно оценено как населением, так и предстателями органов власти и бизнес структур. По результатам исследования были сделаны выводы о низкой эффективности действующих мер экономической поддержки населения, проживающего в районах крайнего Севера и приравненных к ним территориям.
Звіти організацій з теми "Установка на здоров'я"
1
Марчик, Валентина Іванівна. Влияние психологической установки на физический статус человека. Наука і освіта, 2004. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2183.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджували оцінку рівня здоров’я 140 студентів 1-3 курсів та порівнювали результати з даними медичного огляду. Виявлено, 14% студентів, які оцінили свій рівень здоров’я на «добре» і 37% - на «задовільно» мають ті, чи інші хронічні захворювання.
2
Марчик, Валентина Іванівна, та Ірина Леонідівна Мінжоріна. Категорія здоров’я у цінностях сучасного студента. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/374.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті подається короткий огляд проблематики у можливості розуміння ролі і значимості здоров’я в особистому житті студента, що може спонукати його до більш усвідомленого використання засобів фізичної культури та формування навичок здорового способу життя. У дослідженні прийняли участь студенти (всього 41 осіб) різних курсів з 8-ти факультетів Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». Показано, що на сьогоднішній день акцент розуміння фізичної підготовки, що раніше поєднувався зі спортивними, технічними і тактичними вміннями, переміщується у сторону фізичної активності (health related fitness) як цільової життєвої установки. Визначено, що категорія «здоров’я» у цінностях сучасного студента у 49% розуміється як фізична, 15% - психофізична, 22% - духовна та 14% - соціальна категорія.