Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Установка газотурбінна"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Установка газотурбінна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Установка газотурбінна"
1
Лавренченко, Г. К. "Використання кисню і природного газу для підвищення ефективності паротурбінних установок". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2169.
Повний текст джерелаАнотація:
Паротурбінні установки становлять основу теплоенергетики. Незважаючи на їх поширеність, вони потребують вдосконалення із залученням результатів новітніх досліджень. При цьому в першу чергу фахівці повинні звертати увагу на те, що максимальна температура пари в цих установках не перевищує 550 °С через низьку корозійну стійкість і недостатню міцність трубок котельних агрегатів, що працюють при високій різниці тисків (до 25 МПа) всередині та зовні трубок. У той же час у сучасних газотурбінних установках температура робочого тіла при вході в турбіну високого тиску становить 1400-1500 °С. Цього досягають тим, що лопатки турбін, які виготовлені із жароміцної сталі, здатні витримувати температуру, що істотно перевищує максимальну межу, встановлену в даний час для паротурбінних установок. Лопатки турбін, до того ж, не схильні до впливу такої великої різниці тисків, як трубки котельних агрегатів. Для підвищення ефективності паротурбінних установок запропоновано новий спосіб підвищення температури пари перед турбіною. В його основі лежить використання кисню та природного газу. Підвищення максимальної температури циклу від 540 до 800 °С дозволяє збільшити термічний ККД на 8,1 %, а ефективність – на 6,4 %. Описується нетрадиційний спосіб підвищення максимальної температури циклу паротурбінної установки К-1200-240 до 800 °С, що дозволяє суттєво підвищити її термічний та ефективний ККД. Сутність способу полягає у змішуванні перегрітої пари, що виходить з пароперегрівача котла, з продуктами згоряння вуглеводневого палива в кисні. Таке рішення дозволяє уникнути проблеми механічної міцності і корозійної стійкості трубок пароперегрівача при високих температурах. Одним із наслідків застосування способу є отримання значної кількості чистого діоксиду вуглецю (340 т/добу в установці потужністю 1200 МВт), який можна утилізувати або поховати з метою зниження викидів в атмосферу
2
Урум, Н. С., Р. М. Гімпель, В. В. Ліганенко, О. І. Рященко та О. С. Бабере. "Аналіз досліджень щодо використання альтернативних видів палива для газотурбінних енергетичних установок на морських суднах сигналів". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 119–23. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.16.
Повний текст джерелаАнотація:
На даний час морська транспортна галузь переживає ряд проблем, пов'язаних з використанням традиційного палива для морських суден, наприклад, дизельного палива. Так, дизельне паливо вважається основним компонентом, що викликає як екологічні, так і економічні проблеми, особливо в зв'язку з постійним зростанням вартості палива. Метою статті є вибір найбільш ефективних з екологічної та економічної точок зору видів палива для морських суден за результатами аналізу досліджень з використання альтернативних видів палива. Зокрема, в даній статті досліджується можливість використання природного газу і водню в якості альтернативного палива замість дизельного палива для газотурбінних енергетичних установок. Розглянуто вплив альтернативного палива на термодинамічні характеристики газотурбінних енергетичних установок. Результати показали, що природний газ і водень можуть бути успішно використані в якості альтернативи для заміни використовуваного в даний час дизельного палива в морських газотурбінних енергетичних установках.
3
Кравченко, В. П., М. П. Галацан та В. А. Отрода. "Підвищення ресурсу АЕС за рахунок комбінування з газотурбінною установкою". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1979.
Повний текст джерелаАнотація:
В Україні у більшості блоків АЕС закінчився проектний термін експлуатації. У зв’язку з цим запропоновано продовжити термін експлуатації АЕС за рахунок комбінування з газотурбінною установкою (ГТУ), а саме, використання котла-утилізатора (КУ) на відпрацьованих газах для виробництва 20% номінальної витрати пари. При цьому потужність реакторної установки знижується до 80%, що дає можливість збільшити ресурс роботи реактора за рахунок зменшення швидкості накопичення флюенсу, а парова турбіна буде працювати при номінальному режимі. До того ж ГТУ може використовуватися у якості резервного джерела енергії для реакторної установки. В представлених в літературі схемах комбінування паротурбінних установок (ПТУ) АЕС з ГТУ розглядаються варіанти збільшення потужності парової турбіни. З проведеного аналізу видно, що це завжди призводить до непроектного режиму, який характеризується зниженням ефективності роботи ступенів та турбіни в цілому. В запропонованій схемі ПТУ працює в номінальному режимі з проектним ресурсом та ефективністю. В роботі розглянуто методику розрахунку запропонованої схеми комбінування ГТУ з АЕС та проведено оптимізацію основних параметрів (ступінь стиснення газу, температура газу після КУ, температурний напір в КУ) відносно максимуму електричного ККД ГТУ та ядерно-енергетичного комплексу (ЯЕК) (ηГТУ = 40,79%; ηЯЕК = 41,19%). Проаналізовано схему з проміжним перегрівом газу в КУ. В результаті визначено, що проміжний перегрів газу в дозволяє підвищити ККД ГТУ до 45,44% (Т0 = 1350 ºС, ступінь стиснення 25 та температура газу на виході КУ 903 К). При цьому ККД ЯЕК ηЯЕК = 42,9%. Такий режим роботи протягом 20 років дає можливість продовжити термін експлуатації АЕС на 5 років, що достатньо для будівництва нового блоку. В автономному режимі, при байпасі КУ та нагріві повітря в регенеративному підігрівачі, ηГТУ = 50,87%
4
Литвяк, О. М., та С. В. Комар. "Обгрунтування законів регулювання гідрогальмівної установки для наземних випробувань турбовальних ГТД". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(63), (7 квітня 2020): 96–102. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.63.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються проблеми, що виникають при наземних випробуваннях авіаційних турбовальних газотурбінних двигунів на гідрогальмівних установках. Представлені експериментальні завантажувальні характеристики гідрогальма і несучого гвинта вертольота. Показано, що невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальма відповідним характеристикам несучого гвинта може призвести до незадовільної роботи регулятора частоти обертання ротора вільної турбіни двигуна. Дано обґрунтування закону регулювання завантаженням гідрогальма, що забезпечує завантажувальні характеристики близькі до завантажувальних характеристик несучого гвинта вертольота. Показано, що гідрогальмівна установка з системою автоматичного керування завантаженням дозволяє наблизити динамічні характеристики гідрогальма до динамічних характеристик несучого гвинта вертольота і забезпечити коректні наземні випробування турбовальних ГТД.
5
Литвяк, О. М., та С. В. Комар. "Проблеми наземних випробувань турбовальних газотурбінних двигунів типу ТВ3-117". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(42,) (21 січня 2021): 61–70. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.07.
Повний текст джерелаАнотація:
При наземних випробуваннях газотурбінних двигунів ТВ3-117 на гідравлічних гальмівних установках часто реєструють автоколивання частоти обертання ротора вільної турбіни і параметрів турбокомпресора в області роботи регулятора обертів вільної турбіни. Однією з причин розвитку автоколивань в системі автоматичного регулювання вільної турбіни є невідповідність завантажувальних характеристик гідрогальмівної установки завантажувальним характеристикам несучого гвинта вертольота. При наземних випробуваннях об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором гідрогальма. При роботі двигуна в складі силової установки вертольота об'єктом регулювання є вільна турбіна з підключеним ротором несучого гвинта. Зміна параметрів об'єкта регулювання без відповідної корекції параметрів регулятора може призводити до незадовільної динаміки системи автоматичного регулювання. Іншою причиною розвитку автоколивань є нелінійність характеристик елементів системи автоматичного регулювання. Розроблено математичну модель системи автоматичного регулювання обертів вільної турбіни, що враховує нелінійні особливості характеристик реальних регуляторів. Проведено розрахункові дослідження впливу розриву статичної характеристики і зони нечутливості регулятора на розвиток автоколивань в системі автоматичного регулювання обертів вільної турбіни при наземних випробуваннях вертолітного двигуна. Дано рекомендації щодо вибору параметрів регулятора обертів вільної турбіни для запобігання виникненню і розвитку автоколивань обертів турбокомпресора і вільної турбіни.
6
Радченко, А. М., Я. Зонмін, С. А. Кантор та Б. С. Портной. "Аналіз паливної ефективності глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки в різних кліматичних умовах". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 6 (30 грудня 2018): 23–27. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i6.1258.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано паливну ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки (ГТУ) при для кліматичних умов півдня України (регіон м. Одеса) та субтропічного клімату КНР (на прикладі м. Чженьцзян, провінція Цзянсу). Досліджено ефективність двоступеневого охолодження повітря на вході газотурбінної установки: попереднього охолодження зовнішнього повітря холодною водою з температурою 7ºС від абсорбційної бромистолітієвої холодильної машини (АБХМ) до температури 15ºС у першому високотемпературному ступені повітроохолоджувача та наступного більш глибокого його доохолодження до температури 10ºС у другому низькотемпературному ступені киплячим хладоном від ежекторної холодильної машини (ЕХМ), як конструктивно найбільш прості і надійні в експлуатації. При цьому як абсорбційна бромистолітієва холодильна машина, так і хладонова ежекторна машина використовують для отримання холоду теплоту відпрацьованих газів газотурбінної установки. В якості критерія застосовано питому витрату палива. Ефективність глибокого охолодження повітря на вході газотурбінної установки аналізували як за поточними величинами зменшення питомої витрати палива упродовж року при змінних кліматичних умовах експлуатації, так і за накопиченням щомісячно та за рік. Показано, що більш глибоке охолодження повітря на вході ГТУ до температури 10 ºС в ЕХМ забезпечує зменшення витрати палива у півтора-два рази завдяки взаємно пов’язаному подвійному ефекту: збільшенню самої величини зниження температури повітря Dt10 до 10 ºС за рахунок обумовленого нею ж зростання тривалості охолоджувального сезону на 20…30 % порівняно з традиційним охолодженням повітря до температури 15 ºС в АБХМ. Результати аналізу паливної ефективності застосування двоступеневого охолодження повітря в украй напружених тепловологісних умовах, зокрема субтропічного клімату, дають підстави для розширення географії застосування глибокого охолодження повітря й на регіони, в яких найбільш поширене традиційне охолодження повітря в АБХМ, а застосування контактних методів зниження температури повітря упорскуванням води не дає бажаного ефекту через високу вологість повітря.
7
Коновалов, Дмитро Вікторович, та Галина Олександрівна Кобалава. "ПРОМІЖНЕ ОХОЛОДЖЕННЯ ЦИКЛОВОГО ПОВІТРЯ В ГАЗОТУРБІННИХ УСТАНОВКАХ АЕРОТЕРМОПРЕСОРАМИ". Aerospace technic and technology, № 1 (25 лютого 2018): 29–36. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.1.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Existing technologies to improve the fuel and energy efficiency of gas turbine plants due to intercooling of the cycle air are analyzed. One of the promising ways for increasing the efficiency of such technologies is using thermogasdynamic compression in the heat recovery processes of secondary energy resources. A feature of this process is the pressure rate increase due to the instant evaporation of a finely dispersed liquid is injected into the air stream which accelerated to the speed of sound. When the pressure of the boiling liquid is increased, the power consumption for compressing the working fluid (cyclic air) is reduced, the efficiency is increased and the consumption of the fuel and energy resources of the gas turbine plant is reduced.The advantages of cooling technology with an aerothermopressor are outlined in the article. The aerothermopressor is a multifunctional jet apparatus, whose work consists in injecting water into the stream of cyclic air when it is compressed in the gas turbine plant compressor. If this apparatus is used for cooling of cycle air, it will be compensate for aerodynamic losses along the air path and it will reduce compression work in the compressor, increase the consumption of the working fluid and, as a result, increase the gas turbine plant power. The basic schemes of the aerothermopressor installation between the stages of low and high pressure compressors are considered. Theoretical thermodynamic cycles of such gas turbine plants are presented and the advantage of using a contact cooler for intercooling of the cyclic air in comparison with surface air coolers for intercooling is defined in this paper.The proposed cooling technology makes it possible using low-potential heat of secondary energy resources of gas turbine plants (heat of cyclic air), the utilization of which by traditional methods is problematic because the temperature of waste heat sources is low.The tasks are determined, the solution of which will ensure the possibility of rational organization of cooling processes in the aerothermopressor, which in turn will allow achieving optimal parameters for increasing the efficiency of the gas turbine plant and reducing the specific fuel consumption in relation to the variable climatic conditions of operation
8
Коновалов, Д. В., та Г. О. Кобалава. "Застосування контактного охолодження повітря аеротермопресором в циклі газотурбінної установки". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 62–67. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1248.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз існуючих газотурбінних установок (ГТУ) із застосуванням проміжного охолодження циклового повітря різних фірм-виробників, визначені основні технічні характеристики та головні параметри роботи цих ГТУ. Розглянуто основні шляхи реалізації проміжного охолодження циклового повітря ГТУ, а саме охолодження в поверхневому теплообміннику та контактне охолодження при упорскуванні диспергованої води. Перспективним способом зволоження робочого середовища ГТУ може бути застосування аеротермопре-сорного апарату, в основу роботи якого покладено процес термогазодинамічної компресії (термопресії). Особливістю цього процесу є підвищення тиску в результаті миттєвого випаровування рідини, що упорскується в повітряний потік, який прискорений до швидкості близько звуковій. При цьому на випаровування води відводиться теплота від газу, в результаті чого знижується його температура. В роботі проведено порівняльний аналіз існуючих та аеротермопресорних технологій для проміжного охолодження повітря ГТУ. Виявлено, що аеротермопресор дозволяє підвищити тиск циклового повітря між ступенями компресора на 2…9 %, що призводить до зменшення роботи на стиснення в ступенях компресора, а упорскування води, відповідно, до збільшення кількості робочого тіла в циклі на 2…5 %, і, як наслідок, збільшується питома потужність на 3…10 % та ККД ГТУ на 2…4 %.
9
Радченко, Андрій Миколайович, Ян Зонмін, Сергій Анатолійович Кантор та Богдан Сергійович Портной. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ В УМОВАХ ПОМІРНОГО І СУБТРОПІЧНОГО КЛІМАТУ". Aerospace technic and technology, № 6 (20 грудня 2018): 34–38. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2018.6.05.
Повний текст джерела
10
Радченко, Андрій Миколайович, Ян Зонмін, Микола Іванович Радченко, Сергій Анатолійович Кантор, Богдан Сергійович Портной та Юрій Георгійович Щербак. "ВИЗНАЧЕННЯ ВСТАНОВЛЕНОЇ ХОЛОДОПРОДУКТИВНІСТІ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ НА ВХОДІ ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ ЗА ПОТОЧНИМ ТЕПЛОВИМ НАВАНТАЖЕННЯМ". Aerospace technic and technology, № 2 (22 квітня 2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.32620/aktt.2019.2.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Significant fluctuations of the current temperature and relative humidity of the ambient air lead to significant changes in the thermal load on the cooling system at the inlet of gas turbine units (GTU), which acutely raises the problem of choosing their installed (design) thermal load. Calculations of ambient air cooling processes were carried out for different climatic conditions, for example, southern Ukraine (Mykolaiv) and Central China (Beijing). It is analyzed two methods of determination of the installed (design) cooling capacity of the ambient air cooling system at the GTU inlet according to the maximum current reduction of fuel consumption and according to the maximum rate (increase) of annual reduction of fuel consumption following to increasing of the installed cooling capacity, calculated by summarizing the current values of fuel consumption reduction. It is shown that the values of the installed cooling capacity of the air cooling system at the GTU inlet, determined by both methods, are close enough but differ significantly for different climatic conditions. The advantage of the method of calculating the installed cooling capacity of the air cooling system at the GTU inlet according to the maximum rate of annual reduction in fuel consumption is the possibility of a more precise definition of it due to the absence of significant fluctuations in the annual reduction in fuel consumption, calculated by summarizing the current values of fuel consumption reduction. Since the maximum reduction in fuel consumption per year is achieved with some decrease in the rate of its increment at high values of the design cooling capacity, required in the hottest hours in the summer and excessive in somewhat cool periods (at night and in the morning even in the summer), the installed cooling capacity, determined according to the maximum rate of the reduction of fuel consumption, will be insufficient in times of increased thermal loads above their design value. In such cases, the elimination of the deficit in cooling capacity is possible by using an excess of cold accumulated during reduced thermal loads
Дисертації з теми "Установка газотурбінна"
1
Клименко, В. В., М. В. Босий та С. О. Прилипко. "Газогідратний дотискувач паливного газу для забезпечення пуску газотурбінної установки". Thesis, ОНАХТ, 2015. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/3469.
Повний текст джерела
2
Толбатов, Андрій Володимирович, Андрей Владимирович Толбатов та Andrii Volodymyrovych Tolbatov. "Розвиток і перспективи розширення предметної галузі використання інформаційної технології для діючої газотурбінної установки". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44294.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування такого складного технічного об’єкта, як газотурбінна установка (ГТУ), забезпечується при взаємодії значної кількості інформаційних технологій. інформаційна технологія управління паливним регулятором є основною при функціонуванні ГТУ. Наведемо приклади перспективного використання результатів інформаційного моніторингу сигналів в інших інформаційних технологіях ГТУ.
3
Толбатов, Володимир Аронович, Владимир Аронович Толбатов, Volodymyr Aronovych Tolbatov, Андрій Володимирович Толбатов, Андрей Владимирович Толбатов та Andrii Volodymyrovych Tolbatov. "Методика використання інформаційної технології аналізу процесів функціонування газотурбінної установки". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39344.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення інформаційної технології (ІТ) аналізу динаміки процесів функціонування такого складного енерготехнологічного об’єкта, як газотурбінна установка (ГТУ), потребує розробки методу побудови
конструктивних моделей сигналів вимірювального контролю параметрів поточного стану технічних підсистем даного об’єкта і техніко-економічних характеристик функціонування об’єкта в цілому.
4
Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та С. В. Политучий. "Оценка эксергетической эффективности системы охлаждения циклового воздуха газотурбинной установки". Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/39532.
Повний текст джерелаАнотація:
В наше время на территории Украины 90% предприятий
использующих силовые ГТУ (на компрессорных станциях магистральных
газопроводов) выбрасывают выхлопные газы в атмосферу, не используя их
тепловой потенциал. Большой массовый расход продуктов сгорания с
высокой температурой обуславливает необходимость их утилизации.
Наиболее широко применимая практика утилизации высокопотенциальных
энергетических ресурсов есть применение циклов паротурбинных установок.
Однако применение ПТУ не всегда целесообразно из-за необходимости
дополнительной постройки инфраструктуры и отсутствия потребителя тепла
и электроэнергии. Таким образом утилизация высокопотенциальных сбросов
ГТУ направленная на повышение эффективности самого привода за счет
охлаждения атмосферного воздуха на всасывании в компрессор ГТУ
приводит к снижению удельных затрат мощности на его привод от силовой
турбины. Кроме того полученный холод может использоваться для
охлаждения перекачиваемого на компрессорной станции природного газа.
5
Бойко, Анатолій Володимирович, Юрій Миколайович Говорущенко, Олександр Павлович Усатий та О. С. Руденко. "Оптимізація проточних частин газових турбін та її вплив на інтегральні характеристики установки". Thesis, НТУ "ХПІ", 2011. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/37123.
Повний текст джерела
6
Ємельяненко, А. Л. "Дослідження методів підвищення ефективності ГТУ відкритокого типу із проектуванням компресора". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72189.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено методи підвищення ефективності ГТУ відкритокого типу із проектуванням компресора.В работе исследованы методы повышения эффективности ГТУ открыток типа с проектированием компрессора.
In work methods of increase of efficiency of GTU of postcards of type with design of the compressor are investigated.
7
Золотницький, Анатолій Володимирович, та Anatolii Zolotnytskyi. "Енергоефективність комбінованих систем енергозабезпечення на базі міні-ТЕЦ". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра електричної інженерії,Тернопіль, Україна, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35311.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційні теплофікаційні системи не забезпечують розрахункової економії палива і загальної ефективності. Це пов'язано, в основному, з двома причинами. Ефект економії палива від централізації теплопостачання практично зведений до нуля внаслідок того, що ККД котелень підвищений до рівня ККД енергетичних котлів. Друга складова паливного ефекту від комбінованого виробництва електричної та теплової енергії на ТЕЦ також виявилася нижче розрахункової внаслідок теплових втрат і витрат з витоками при транспорті гарячої води на великі відстані.
Таким чином, будівництво нових великих ТЕЦ для покриття дефіциту теплових потужностей неминуче пов'язане з проблемою пошуків джерел фінансування. Орієнтація ж на будівництво великих котелень є безперспективним напрямом через збільшення потреб в паливі та необхідністю вирішення екологічних проблем.
У цих умовах актуальною є тенденція на будівництво децентралізованих джерел електро- і теплопостачання, як правило, з використанням конверсійних газотурбінних установок. Створення таких енергоустановок, поряд з низкою переваг, таких як короткі терміни будівництва, підвищення надійності теплопостачання, використання потенціалу конверсійних підприємств та інших, має ряд недоліків, пов'язаних з труднощами їх розміщення, можливою перевитратою палива в системі і необхідністю вирішення екологічних завдань.
Одним з напрямків створення високоефективних теплопостачальних систем, що поєднують позитивні якості централізованого та децентралізованого енергопостачання, є створення комбінованих
децентралізованих систем теплопостачання, що включають районні ТЕЦ з комбінованим виробленням електроенергії та тепла для потреб гарячого водопостачання та її транспортування і утилізаційних ГТУ малої і середньої потужності для комбінованого виробництва електроенергії та тепла для потреб опалення.
Створення таких комбінованих децентралізованих систем теплопостачання вимагає проведення великого комплексу наукових досліджень, які включають визначення їх системної теплової та паливної ефективності з урахуванням режимів теплоспоживання і кліматичних факторів, вирішення питань забезпечення надійності теплопостачання споживачів, питань розміщення, екологічного впливу на навколишнє середовище і загальної ефективності.Одним з напрямків створення високоефективних теплопостачальних систем, що поєднують позитивні якості централізованого та децентралізованого енергопостачання, є створення комбінованих децентралізованих систем теплопостачання, що включають районні ТЕЦ з комбінованим виробленням електроенергії та тепла для потреб гарячого водопостачання та її транспортування і утилізаційних ГТУ малої і середньої потужності для комбінованого виробництва електроенергії та тепла для потреб опалення. Проведено розрахунок параметрів циклу ГТУ на номінальному режимі по відомій температурі зовнішнього повітря, ступеня підвищення тиску, ККД турбіни, потужності ГТУ і температури після КС. Також проведено розрахунках котла-утилізатора на змінних режимах. Розроблений алгоритм розрахунку, який дає можливість аналізу варіантів на вибір найбільш раціонального складу обладнання з точки зору теплової економічності ГТУ-ТЕЦ.\
One of the directions of creating highly efficient heat supply systems, combining the positive qualities of centralized and decentralized energy supply, is the creation of combined decentralized heat supply systems, including district СРР with combined heat and power generation for hot water supply and transportation. production of electricity and heat for heating needs. The calculation of the parameters of the GTU cycle at the nominal mode according to the known outside air temperature, the degree of pressure increase, turbine efficiency, GTU power and temperature after the recycling boiler. Also calculations of the boiler-utilizer on variable modes are carried out. The calculation algorithm is developed, which gives the opportunity to analyze the options for choosing the most rational composition of the equipment in terms of thermal efficiency of GTU-СРР.
ЗМІСТ ВСТУП 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Стан і тенденції розвитку теплофікаційних систем 8 1.2 Аналіз виконаних досліджень по оптимізації параметрів і визначення ефективності міні-ТЕЦ 12 1.3 Висновки до розділу 15 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 16 2.1 Схеми, параметри і характеристики міні-ТЕЦ на базі ГТУ малої і середньої потужності 16 2.2 Вибір розрахункових схем систем комбінованого теплопостачання 25 2.3 Висновки до розділу 31 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 32 3.1 Розрахунок міні-ТЕЦ в умовах змінних режимів роботи 32 3.2 Обгрунтування граничної теплової потужності міні-ТЕЦ 52 3.3 Висновки до розділу 61 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 62 4.1 Заходи, які зменшують небезпеку виникнення вибухів та пожеж 62 4.2 Фізичні основи електробезпеки 65 4.3 Захист від статичної електрики 66 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ68 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 69
8
Pikul, Marina, and Volodymyr Otroshchenko. "Analysis of the efficiency of a gas turbine unit with two-stage compression." Thesis, National aviation university, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/52790.
Повний текст джерелаАнотація:
1. Теория авиационных газотурбинных двигателей / Ю.М. Терещенко, Л.Г. Волянская, Н.С. Кулик, В.В. Панин - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 500 c.
2. Моляков В.Д., Осипов М.И., Тумашев Р.З. Повышение эффективности режимов работы газотурбинного двигателя // Вестник МГТУ им. Н.Э. Баумана. Сер. Машиностроение. 2006. № 3. С. 80-95.A promising direction in the development of the power engineering is the use of energy-saving technologies based on gas turbine units, which can significantly increase the efficiency of using fossil fuel. In a number of cases, the operation of a gas turbine unit is carried out at modes below the optimum in terms of efficiency. Therefore, the economic efficiency of the unit is of great interest. During the last years, gas turbine efficiencies were successfully improved by raising the compressor pressure ratio and the turbine inlet temperature. The challenge of constantly improving the gas turbine efficiency by these methods has reached a critical moment, raising of the compressor pressure ratio and the turbine inlet temperature ran up to the limit. A high level of these parameters require the using of new expensive durable heat-resistant materials.
Перспективним напрямком у розвитку енергетики є використання енергозберігаючих технологій на базі газотурбінних установок, що дозволяє значно підвищити ефективність використання викопного палива. У ряді випадків робота газотурбінного агрегату здійснюється на режимах, нижчих за оптимальний з точки зору ККД. Тому його економічна ефективність становить великий інтерес. Протягом останніх років ефективність газових турбін була успішно покращена шляхом підвищення коефіцієнта тиску компресора та температури на вході турбіни. Завдання постійного підвищення ефективності газової турбіни за допомогою цих підходів досягло критичного моменту, коли коефіцієнт тиску компресора та температура на вході турбіни піднялися до граничних значень. Високий рівень цих параметрів вимагає використання нових дорогих міцних термостійких матеріалів.
9
Юкало, Дмитро Миколайович, та Dmytro Yukalo. "Розробка біогазової енергетичної газотурбінної установки". Bachelor's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, кафедра електричної інженерії,Тернопіль, Україна, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35319.
Повний текст джерелаАнотація:
Економія традиційних видів палива є актуальною у наш час. Завдяки використанню біогазових установок отриманий біогаз ми можемо витратити на виробництво теплової і електричної енергії. Забруднення атмосфери – проблема, яка стосується кожного з нас, а при використанні даних установок ми можемо знизити викиди парникових газів в атмосферу, припинити вивіз органічних відходів на полігони їхнього поховання.
В даний час спостерігається збільшення застосування ДВЗ для отримання теплової та електричної енергії. Ці автономні теплоелектростанції (когенераційні установки) відповідають найсучаснішим вимогам і мають високий ККД. Спільне виробництво тепла і електроенергії можливо, як при використанні газопоршневих двигунів, так і газових турбін. Але, за оцінками багатьох експертів, застосування турбін більш доцільно при експлуатації установок великої потужності (10 - 20 МВт), а також в тих випадках, коли цілий рік існує потреба в постійному великому споживанні теплової енергії. Така точка зору заснована на високу вартість розробки і монтажу існуючих установок іноземного виробництва. Сучасні мікро- газотурбінні установки (МГТУ) мають високу вартість, складні в обслуговуванні, експлуатації, а ремонт вимагає спеціально підготовленого персоналу. Використання в мікро- газотурбінних установках заводських вузлів, що серійно випускаються, дозволяє знизити їх вартість і переглянути існуючу думку про недоцільність їх використання.Економія традиційних видів палива є актуальною у наш час. Завдяки використанню біогазових установок отриманий біогаз ми можемо витратити на виробництво теплової і електричної енергії. Виходячи зі зробленого аналізу існуючих конструкторських рішень газотурбінних установок і мікро газотурбінних установок найбільш придатною є радіальна доцентрова турбіна. У роботі проведено огляд і аналіз існуючих систем енергопостачання на основі газотурбінних технологій. Проаналізовано та вибрано методики розрахунку для створення мікро- газотурбінної електростанції, що використовує турбокомпресор двигуна внутрішнього згорання з можливістю роботи на різних видах газоподібного палива. Запропоновано систему автоматичного управління, що дозволяє здійснювати регулювання всіх необхідних параметрів в потрібній заданій послідовності з дотриманням заданого режиму горіння.
Saving traditional fuels is relevant today. Due to the use of biogas plants, the obtained biogas can be spent on the production of heat and electricity. Based on the analysis of existing design solutions of gas turbines and micro gas turbines, the most suitable is a radial centrifugal turbine. The paper reviews and analyzes the existing power supply systems based on gas turbine technologies. The calculation methods for the creation of a micro-gas turbine power plant using a turbocharger of an internal combustion engine with the ability to work on different types of gaseous fuel are analyzed and selected. An automatic control system is proposed, which allows to adjust all the necessary parameters in the desired set sequence in compliance with the set combustion mode
ВСТУП 1 АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ 8 1.1 Області застосування й існуючі системи автономного енергопостачання 8 1.2 Переваги та недоліки газотурбінних генераторів 10 1.3 Висновки до розділу 15 2 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 16 2.1 Принцип роботи газотурбінних установок 16 2.2 Методика підбору турбокомпресора ДВЗ, для використання в МГТУ в якості головного робочого органу двигуна 20 2.3 Методика розрахунку термодинамічних параметрів газового потоку в жарову трубу МГТУ 30 2.4 Висновки до розділу 42 3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 43 3.1 Розрахунок параметрів камери згоряння при використанні різних видів палива на газотурбінній установці 43 3.2 Методика розрахунку камери згоряння для багатопаливної МГТУ 46 3.2.1 Розрахунок паливної форсунки і тиску подачі пропан-бутану або біогазу в камеру згоряння 46 3.2.2 Розрахунок геометричних параметрів жарової труби камери згоряння 58 3.2.3 Розрахунок геометричних параметрів камери згоряння 64 3.3 Розрахунок параметрів силової турбіни 69 3.4 Розробка системи управління 70 3.5 Розрахунок ККД газотурбінної установки 74 3.6 Висновки до розділу 75 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 76 4.1 Основні вимоги безпеки до улаштування та експлуатації технологічного обладнання 76 4.2 Особливості електротравматизму, електричний струм як чинник небезпек 80 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 81 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 82
10
Арсеньєв, В`ячеслав Михайлович, Вячеслав Михайлович Арсеньев, Viacheslav Mykhailovych Arseniev та М. О. Дробязко. "Оптимізація енергоефективної газотурбінної установки для газоперекачувального агрегату". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40570.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконана робота стосується транспортування газу, яка є важливою
складовою паливно-енергетичного комплексу України та температури
повітря перед входом в компресор, яка приводить до підвищення потужності
і КПД газоперекачувального агрегату (ГПА), який досягається за допомогою
паро ежекторної холодильної машини (ПЕХМ).