Добірка наукової літератури з теми "Управління охороною праці"

У матеріалах статті розглянуто стан системи управління охороною праці в України та перспективи її реформування. Здійснено аналіз виробничого травматизму. Зазначено, що загальна його динаміка за 2015-2019 роки є неоднозначною, проте стабільно зростає кількість смертельних нещасних випадків. Причинами такої ситуації може бути неефективність системи управління охороною праці. Визначено стан імплементації міжнародних норм з охорони праці в національну нормативно-законодавчу базу: транспортування міжнародних норм здійснюється фрагментарно, переважно у формі наказів, що не дозволить комплексно реформувати усі аспекти безпеки і гігієни праці та знизить її впливовість. Охарактеризовано напрями удосконалення системи управління охороною праці з врахуванням ризикоорієнтованого підходу та законодавчих ініціатив з точки зору перспектив, загроз і недоліків. Акцентовано увагу на тому, що результативність охорони праці залежить від мотивації учасників виробничого процесу. Зазначено, що більшість вітчизняних підприємств перебуває на другому рівні в культурі безпеки (за кривою Бредлі). Вони використовують контроль та примус до виконання необхідних правил. Це не дозволить розв’язати проблему, тому запропоновано поширювати колективну позитивну мотивацію, спрямовану на створення організаційних умов безпечної праці. Виокремлено трансформаційні тенденції у сфері праці, які призведуть до змін у методах її охорони. Ними є технологічний прогрес, демографічна ситуація, кліматичні зміни і зміни організації праці. Окреслено основні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління охороною праці в Україні, які врахують її недоліки та адаптують до перспективних змін.

У статті досліджено динаміку професійних захворювань і травматизму в Україні за останні роки. Обумовлена необхідність надання достовірних даних підприємствами різних форм власності для формування прозорої та об'єктивної інформації про витрати на охорону праці для вирішення проблем підвищення рівня професійної безпеки. Внесено зміни у класифікацію факторів щодо оцінки ефективності системи управління охороною праці. Запропоновано впровадження інтегрованої системи управління небезпеками і ризиками, екологічними аспектами шляхом постійного вдосконалення діяльності підприємства в області охорони навколишнього середовища, здоров'я та безпеки на виробництві.

Стаття присвячена проблемі формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Мета статті – обґрунтування перспектив формування культури безпеки професійної діяльності в закладах вищої освіти. Теоретико-методологічною основою дослідження є міжнародні та вітчизняні правові документи: Конвенція Міжнародної організації праці про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище, Резолюція Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй «Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», Концепція реформування системи управління охороною праці в Україні, Національна стратегія у сфері прав людини, Закон України «Про вищу освіту», а також міжнародні стандарти в галузі управління якістю, в галузі управління охороною здоров’я та безпекою праці, в галузі екологічного управління. Здійснено теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури щодо визначення поняття «прогнозування», методів та етапів прогнозування. Автором обґрунтовано перспективні напрями вирішення означеної проблеми на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному, на рівні закладів вищої освіти. Основними прогностичними напрямами на загальнодержавному рівні вбачається розвиток і вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази в галузі забезпечення культури безпеки, фінансова підтримка наукових та педагогічних колективів щодо популяризації питань культури безпеки; на регіональному рівні пропонується підвищення обізнаності та інформування суспільства щодо культури безпеки, впровадження європейських стандартів безпеки праці, зарубіжного досвіду в галузі охорони праці та культури безпеки на виробництві; на рівні закладу вищої освіти передбачається створення в закладах вищої освіти сучасного безпечного освітнього середовища з пріоритетом безпеки праці та здоров’язбереження шляхом впровадження інноваційних технологій та методик навчання. Зроблено висновок про необхідність подальших досліджень теоретичних та методичних засад розвитку культури безпеки професійної діяльності у інженерів з охорони праці, основ формування, розвитку та виховання ціннісних орієнтацій у майбутніх інженерів з охорони праці у системі безперервної освіти.

У статті розглядаються актуальні питання попередження суб'єктивних причин небезпечних виробничих ситуацій та нещасних випадків з метою профілактики виробничого травматизму на виробничому підприємстві. Аналіз виробничих аварій і нещасних випадків показує, що головними причинами виробничого травматизму і професійної захворюваності є порушення трудової і технологічної дисципліни, низький рівень професійної підготовки персоналу, його некомпетентність в області безпеки, незнання техногенних небезпек і методів захисту від них, складні професійні умови, проблеми психологічної та фізіологічної напруги працівника, хронічна втома, конфліктні ситуації і т.д., тобто людський чинник у багатьох випадках є головною причиною негативних наслідків. Авторами проаналізовано основні аспекти суб'єктивних причини виробничого травматизму та визначено перспективні напрямки профілактики виробничого травматизму на підприємствах с подальшим розгорнутим удосконаленням процесу управління охороною праці на підприємстві. Існуючі методи аналізу виробничого травматизму, показники його рівня не дають повної інформації про дійсні причини травм, про стан і динаміку зміни небезпечних виробничих чинників, а також про стан психо-фізіологічних і соціально-психологічних чинників, що є основою суб'єктивних причин виробничого травматизму. Складність сучасних виробництв та підвищення надійності трудових ресурсів вимагає більш комплексного підходу до оптимізації системи управління охороною праці і створення інтегрованих систем менеджменту підприємства.

Управління ризиками виникнення нещасних випадків вважається необхідним механізмом профілактики виробничого травматизму, а отже і невід'ємною складовою ефективної системи управління охороною праці на підприємстві.

У дисертаційному дослідженні здійснено вирішення актуального наукового завдання - визначення перспектив і шляхів вдосконалення системи державного управління забезпеченням промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на основі її ретроспективного відтворення на різних етапах розвитку України. В роботі проведено аналіз методологічних засад державного управління забезпеченням промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, а також розкрито особливості застосування ретроспективного методу в науці державного управління та принципи проспективного аналізу державно-управлінських явищ. Досліджені передумови виділення функції забезпечення промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у системі державного управління та визначені основні етапи розвитку відповідної підсистеми державного управління в Україні. Встановлена спільність цілей, завдань, наступності компетенції із здійснення державних функцій у сфері забезпечення промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в різні періоди розвитку системи державного управління в Україні. На основі реконструкції історичного досвіду розроблені конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління забезпеченням промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у системі державного управління.
В диссертационном исследовании осуществлено решение актуальной научной задачи - определение перспектив и путей совершенствования системы государственного управления обеспечением промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора на основе ее ретроспективного анализа на различных этапах истории Украины. В работе проведен анализ методологических основ государственного управления обеспечением промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора, а также особенностей применения ретроспективного метода в науке государственного управления и принципов проспективного анализа государственно-управленческих явлений. Исследованы предпосылки выделения функции обеспечения промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора в системе государственного управления и определены основные этапы развития соответствующей подсистемы государственного управления в Украине. Установлена общность целей, задач, преемственности компетенции по осуществлению государственных функций в сфере обеспечения промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора в разные периоды развития системы государственного управления в Украине. На основе реконструкции исторического опыта разработаны конкретные предложения по совершенствованию системы государственного управления обеспечением промышленной безопасности, охраны труда и горного надзора в системе государственного управления.
The research is carried out by solving actual scientific problem - determining the prospects and ways to improve public administration in providing industrial safety, labor protection and mining supervision on the basis of its retrospective reproduction at different stages of Ukraine’s development. The work gives the analysis first, of methodological foundation in managing Industrial Safety, Labour Protection and Mining Supervision and also, second of the peculiarities of the retrospective method in the science of public administration as well as principles of prospective analysis of of public events. The preconditions for allocation of functions to ensure industrial safety, labor protection and mining supervision in public administration are researched and principal stages for the development of the corresponding subsystem of governance in Ukraine are defined. The mutual nature of goals, objectives, competences continuity in exercising public functions in the field of Industrial Safety, Labor Protection and Mining Supervision in different periods of development of public administration in Ukraine is disclosed. Based on the reconstruction of historical experience, concrete proposals to improve public administration in Industrial Safety, Labor Safety and Mining Supervision were developed. It was proved that industrial safety, labor protection and mining supervision are a state of security of industrial entities, resources and employees in cases of emergencies of industrial nature, when the early detection, prevention and neutralization of real and potential threats are provided. It is proved that ensuring adequate protection of industrial and mining entities and employees from the factors that generate danger of industrial nature is impossible without proper government regulation, public administration and governmental control. Creating special national agencies on ensuring industrial safety, labor protection and mining supervision in Ukraine is connected, as in Western countries, with the transition to industrial way of production. It is determined that the development of the system of industrial safety and health in Ukraine is divided into three stages, which were based on the allocation of defined tasks, principles, structure, content, functions, internal communications in public administration in the sphere of industrial safety, labor health and Mining Supervision, as well as socio-political, socio-economic and political processes in Ukraine: the first (imperial) period - (beginning of XIX - the end of the 10’s of XX centuries), second (Soviet) period (late 10’s of XX century - 1991), third period (1991-2014) - functioning of authorities on industrial safety, labor protection and mining supervision in times of independence. It is proved that in Ukraine there was formed the system of entities to ensure industrial safety, labor protection and mining supervision consisting of national institutions with relevant provision of administrative system that is governmental system and social groups, associations, citizens that is public system. Since its formation governmental system of industrial safety, labor protection and mining supervision, had four levels: national, regional, and local and of enterprises. The analysis of the historical experience of industrial safety, labor protection and mining supervision system testified the need to improve the existing system based on established traditions. Two main purposes in this area were defined according to which the reform should be done: on the one hand, to create a flexible and affordable control and supervision for business, ensuring the safety of people and industrial entities with less financial and labor costs compared to traditional control system; on the other hand, to increase the capacity of government agencies enabling them to detect more fully and accurately potential threats to industrial entities, staff, and events that may lead to threats.