Добірка наукової літератури з теми "Управління модернізацією"

Однією з причин, яка гальмує інноваційний розвиток залізничного транспорту, виступає недостатній обсяг фінансування капітальних інвестицій на залізничному транспорті. У статті розглянуто питання, пов‘язані з оновленням та модернізацією рухомого складу залізничного транспорту країни. Розглянуто структурний склад залізничного транспорту країни та виділено основні складники цього сектору виробничої інфраструктури національної економіки. Наведено характеристику реформ, що реалізуються на залізничному транспорті в сучасних умовах. Проаналізовано розподіл рухомого складу залізничного транспорту України за роками випуску та зроблено висновок про те, що парк рухомого складу значно застарілий. Розглянуто питання інвестиційного забезпечення розвитку залізничного транспорту України на сучасному етапі. Зроблено висновок про те, що необхідно забезпечити цільове використанням фінансових ресурсів, які виділяються на розвиток та модернізацію залізничного транспорту, а також єдиної системи управління цією структурою.

УПРАВЛІННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИМИ ДАНИМИУ роботі досліджується питання розробки механізмів правового забезпечення управління ідентифікаційними даними пристроїв ІоТ. Аналізуються сучасні технічні та юридичні механізми і процедури ідентифікації суб’єк¬тів та об’єктів. Запропоновано застосувати як приклад мережеву модель OSI для класифікації елементів мережі пристроїв ІоТ за функціональними ознаками. Також здійснено огляд різновидів сучасних технологій, що вико¬ристовуються для забезпечення функціонування екосистем пристроїв ІоТ, а саме: радіотехнології, різних універ¬сальних ідентифікаційних систем, технічних стандартів, рішень, що забезпечують безпеку даних, та платформи сумісності пристроїв ІоТ, а також напрями розвитку технологій ідентифікації та управління ідентифікаційними даними відомих розробників.Проаналізовано стан національного законодавства, що регулює правовідносини у сфері управління іденти¬фікаційними даними. Підкреслено, що Україна має певний позитивний досвід в напрямі технічної організації та розвитку процесів електронної ідентифікації та правову основу з метою формування сучасного законодавства у сфері управління ідентифікаційними даними. Водночас вказано на низку характерних недоліків, пов’язаних із ситуативною, малосистемною і неструктурованою модернізацією національного законодавства, насиченням його незбалансованою в юридичному та нормопроєктувальному сенсі термінологією.Автором запропоновано сучасне рішення, яке полягає у створенні системи технічних стандартів, юридичних правил та норм, порядків і процедур перевірки ідентифікаційних даних. Дане рішення, як багаторівнева соціотех- ніча система, забезпечить тотожність ідентифікаційних даних з фізичною або юридичною особою, пристроєм або цифровим об’єктом для взаємодії із цифровою екосистемою. Модернізація нормативно-правової бази, яка здійс¬нює регулювання суспільних відносин у сфері управління ідентифікаційними даними, спрямована на визначення та формування суб’єктів та об’єктів цієї сфери, їх прав та обов’язків, а також формування видів правопорушень та відповідальності за їх скоєння. Відповідно, не омине осучаснення і діючих правових норм чинного законодав¬ства України.

Пильгун Н. В., Слуцька О. С. Теоретико-правовий аналіз політичної системи України. – Стаття. У статті проведено теоретико-правовий аналіз політичної системи України. Запропоновано визначення, що загалом політична система – це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов’язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством. Велике значення для формування всієї політичної системи має правосвідомість суб’єктів та безпосередній рівень політики у сучасному суспільстві. На систему політики впливають правові основи, які здійснюються завдяки усвідомленню особами обов’язковості правових норм і принципів, сприйняття критеріїв правильності, соціальної виправданості та вплив самої поведінки суб’єктів політичної системи на всю систему державотворення. В основі політичної системи виникає ряд проблем, пов’язаних з модернізацією всього суспільства, а саме: непідготовленість самої системи до реформування державного політичного режиму; заміна неефективних владно-політичних інститутів інститутами громадського суспільства; необхідність подолання кризи легітимності.На цей час тенденції розвитку політичної системи зосереджують свою увагу на збереженні соціальних стандартів, а реформування державно-правової системи супроводжується відсталістю змін, які відбуваються у свідомості громадян, що, відповідно, впливає на державотворення і законодавчий процес. Політична система здійснює монопольний вплив на владу у масштабах всього суспільства, що своєю чергою є визначальним для розвитку сфер суспільства, формування правосвідомості і правової системи, створення структур управління над суспільними процесами. Перш за все політика мотивує до здійснення реформ і покращення суспільного життя.

Мета роботи. Публічно-управлінський прогрес суспільства потребує змін, пов’язаних із формуванням нової якості структури та функцій суспільних відносин. Модернізація включає у себе глобальні процеси, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, які визначають його рівень готовності та здатності до еволюції. Метою дослідження є роз- криття механізмів модернізації моделі публічного управління Міністерства освіти і науки України. Методологія. Щоб досягнути мети дослідження, в роботі послідовно застосовуються три основні методологічні прийоми: неоінституціональний підхід, структурно-функціональний аналіз і системний підхід. Використання неоінституціонального підходу дозволяє дійти висновку, що в українському суспільстві наявні інституційні передумови для модернізації моделі публічного управління на основі теорії суспільного вибору. Модернізаційний розвиток інститутів при цьому представлено як свідомий вибір акторів змін в управлінській сфері. Завдяки структурно-функціональному аналізу стає можливим виокремлення складників публічного управління та їх функціональної спрямованості. Модернізація моделі публічного управління центрального органу виконавчої влади стосується не стільки існування деяких можливостей перетворення, скільки якості отримуваних освітніх послуг, тобто характеру функціонування певних інститутів, органів і структур. Використання системного підходу дозволяє розглянути два комплекси модернізаційних змін: у МОН як цілісну сукупність публічно-управлінських процесів, і в КМУ, який спрямовує та координує діяльність МОН. Наукова новизна. Дослідження характеризується двома основними положеннями науково-дослідницької новизни: з’ясовано інституційні передумови модернізації моделі публічного управління центральних органів виконавчої влади, а також окреслено публічно-управлінську модель ефективного функціонування МОН України. Висновки. Модернізація моделі публічного управління МОН уможливлюється у разі врахування опти- мізації інституційного та функціонального складників, а також завдяки вдосконаленню характеру функціонування Міністерства.

У статті обґрунтовано актуальність переходу до корпоративної моделі управління закладами вищої освіти.Розглянуто основні соціально-економічні проблеми корпоративного управління для закладів, які виникають в умовах сучасної модернізації освіти. Виокремлено фундамен-тальні елементи моделі ефективного корпоративного управління навчальними закладами. Визначено роль корпоративної культури в управлінні. Розвиток корпоративної культури є одним з найкращих показників, які сприяють досягненню високого рівня освіти та її якості.Відзначено, що демократизація управління підвищить конкурентоздатність вищих навчальних закладів.

У статті науково обґрунтовано теоретичні підходи до аспектів формування підприємництва учителя в сучас- них освітніх умовах. Здійснено дефінітивний аналіз наукових розвідок із проблем підприємництва, що дозволяє розглядати поняття «підприємництво» як систему педагогічних дій, спрямованих на розвиток педагогічної сис- теми, мета якої полягала б у формуванні сукупності елементів підприємництва учителя Нової української шко- ли, яке є системною, багатофакторною, поліфункціональною, індивідуальною якістю педагога з характерним комплексом підприємницьких знань, умінь, навичок, здібностей до виконання професійних завдань, визначення траєкторії власного професійного зростання, реалізації власних підприємницьких ідей, модернізацією власної діяльності, орієнтованої на успіх та розвиток підприємницької ініціативи. Проаналізовано підходи до підпри- ємництва в педагогічній практиці учителя Нової української школи. Визначено роль та місце освітнього підпри- ємництва на ринку освітніх послуг, суть освітнього антрепренерства й інтрапренерства як принципово нових методів управління ринком освітніх послуг і найбільш прогресивних форм підприємництва. У процесі роботи над науковою розвідкою використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: аналіз і синтез під час опрацю- вання педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду учителів і власного досвіду роботи для визначення передумов формування підприємництва в освітній сфері; емпіричні: спостереження й аналіз занять із підприємницьким тлом. Подальші наукові пошуки автора будуть пов’язані з розробленням і впровадженням педагогічних технологій формування підприємництва учителів Нової української школи з урахуванням визначених підходів та закономірностей освітнього підприємництва, що дозволить спостерігати динаміку цього процесу й деталізувати предмет дослідження.

Магістерська дисертація на здобуття ступеня магістра на тему «Управління модернізацією виробничої діяльності підприємства» містить 98 сторінок, 47 таблиць, 8 рисунків, 3 додатків. Перелік посилань нараховує 63 найменувань. Актуальність теми дослідження зумовлена тяжкими конкурентними умовами, нечисленність фінансових ресурсів та малорозвиненість в організації виробничої діяльності. Причиною цього є також відставання у розвитку інформатизації, глобалізації та адаптаційних виробничих систем. У сучасній українській економіці спостерігається відсутність узгодженості між імовірними можливостями промислових підприємств, які, з одного боку, присутні у технологіях та техніці, а з іншого боку - у методиці організації виробництва. Необхідність вирішення порушених питань потребує розроблення організаційно - економічного механізму модернізаційного розвитку підприємства. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень кафедри менеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського у межах науково-дослідної теми «Управління розвитком інноваційного підприємництва в умовах неоіндустріальної економіки» (№ ДР 0118U100598). Автором узагальнено та обґрунтовано управління модернізацією виробничої діяльності підприємства, зокрема запропоновано процедуру управління процесом модернізації. Метою магістерської роботи є узагальнення теоретико-методичних засад та розроблення практичних рекомендацій з управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є процеси модернізації виробничої діяльності підприємства. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. База дослідження: ТОВ «Нібулон». У процесі виконання магістерської роботи основою магістерської роботи виступив системно-структурний підхід, що розглядає процес управління модернізацією виробничої діяльності підприємства як цілісну структуровану систему, що є одночасно частиною управління підприємством в цілому. Вирішення поставлених у роботі завдань забезпечувалося використанням основних методів дослідження, а саме методів наукової абстракції, аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, логічного аналізу, системного підходу. Для розв’язання визначених завдань також застосовувалися наступні методи: монографічний – при вивченні літературних джерел та нормативно-правових актів, теоретичне узагальнення, порівняння та аналогії – для розкриття сутності понять “модернізація” та “управління”, балансовий та аналізу – для дослідження тенденцій функціонування підприємства, синтезу – для формування висновків та контролю господарської діяльності підприємства. Науковою новизною одержаних результатів полягає у розробленні практичних рекомендацій з удосконалення управління модернізацією виробничої діяльності підприємства, зокрема запропоновано процедуру управління процесом модернізації виробничої діяльності підприємства, що реалізується в межах розробленого проєкту. Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів підвищення ефективності системи управління модернізацією виробничої діяльності підприємства. Визначено економічний ефект від реалізації запропонованих заходів. Апробація результатів роботи: Бояринова К.О., Копча Е.І. Проблеми модернізації матеріально-технічної бази виробництва. Економіка, облік, фінанси та право: концептуальні та практичні аспекти розвитку: матеріали міжнар. наук. –прак. конф, м. Полтава, 3 грудня 2021р. Полтава. URL: http://www.economics.in.ua Бояринова К.О., Копча Е.І. Модернізація виробничої діяльності як основа розвитку промислового підприємства. Економіка, облік, фінанси та право: концептуальні та практичні аспекти розвитку: матеріали міжнар. наук. –прак. конф, м. Полтава, 3 грудня 2021р. Полтава. URL: http://www.economics.in.ua/
The master's dissertation for a master's degree on "Management of modernization of production activities of the enterprise" contains 98 pages, 29 tables, 10 figures, 6 appendices. The list of links includes 63 items. The relevance of the research topic is due to difficult competitive conditions, lack of financial resources and underdevelopment in the organization of production activities. The reason for this is also the lag in the development of informatization, globalization and adaptive production systems. In the modern Ukrainian economy there is a lack of consistency between the probable capabilities of industrial enterprises, which, on the one hand, are present in technology and engineering, and on the other hand - in the methodology of organization of production. The need to address the issues raised requires the development of organizational and economic mechanism of modernization of the enterprise. Intercourse of work with scientific programs, plans, topics. The work was performed in accordance with the research plan of the Department of Management of KPI named after Igor Sikorsky within the research topic "Management of innovative entrepreneurship in a neo-industrial economy" (№ DR 0118U100598). The author summarizes and substantiates the management of modernization of production activities of the enterprise, in particular, proposes a procedure for managing the process of modernization of production activities of the enterprise, which is implemented within the developed project. The purpose of the master's work is to generalize the theoretical and methodological principles and develop practical recommendations for managing the modernization of production activities of the enterprise. The object of research is the processes of modernization of production activities of the enterprise. The subject of research is the theoretical, methodological and applied principles of management of modernization of production activities of the enterprise. Research base: Nibulon LLC. In the process of master's work the basis was a system-structural approach, which considers the process of managing the modernization of production activities of the enterprise as a holistic structured system, which is also part of the management of the enterprise as a whole. The solution of the tasks set in the work was provided by the use of basic research methods, namely the methods of scientific abstraction, analysis, synthesis, systematization, generalization, logical analysis, systems approach. The following methods were also used to solve certain tasks: monographic - in the study of literature and regulations; theoretical generalization, comparison and analogy - to reveal the essence of the concepts of "modernization" and "management"; method of analysis - to study the trends of the enterprise; method of synthesis - to draw conclusions and control the economic activities of the enterprise. The scientific novelty of the results is the development of practical recommendations for improving the management of modernization of production activities of the enterprise, in particular, proposed a procedure for managing the process of modernization of production activities, implemented within the project of modernization of production activities. The practical significance of the obtained results lies in the substantiation of the directions of increasing the management system’s efficiency of the production activity’s modernization of the enterprise. The economic effect of the implementation of the proposed measures is determined. Approbation of work results: Boyarynova K.O., Kopcha E.I. Problems of modernization of material and technical base of production. Economics, Accounting, Finance and Law: Conceptual and Practical Aspects of Development: materials of the International scientific-practical conference, Poltava, December 3, 2021. Poltava. Boyarynova K.O., Kopcha E.I. . Modernization of production activities as a basis for the development of industrial enterprises. Economics, Accounting, Finance and Law: Conceptual and Practical Aspects of Development: materials of the International scientific-practical conference, Poltava, December 3, 2021. Poltava.

Вовк, О. М. Імперативи модернізації підприємств інфраструктурної сфери в контексті сучасних тенденцій інноваційного розвитку економіки : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.04 / О. М. Вовк. - Київ, 2021. - 487 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо модернізації підприємств інфраструктурної сфери, обґрунтування методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування й імплементації імперативів модернізації підприємств в умовах інноваційного розвитку економічних систем. Дослідження підходів до трактування теорії модернізації та цивілізаційного розвитку на засадах інноваційної економіки дозволило розширити понятійно-категоріальний апарат теорії модернізації економічних систем та дефініційний зміст процесів модернізації підприємств за рахунок поглиблення сутності окремих понять, з яких: «модернізація» - цілеспрямований, стратегічноорієнтований вплив на процеси впровадження науково-технологічних та управлінських змін, реалізації інноваційних трансформацій (через позитивне реформування економічної системи в умовах ефективного і якісного застосування інтелектуально-цифрових технологій, активізації економічного потенціалу, актуалізації соціокомунікацій) та когнітивно-мотиваційного сприйняття через адаптацію до динамічно-конкурентного реформування, що в синергійний взаємодії забезпечують дифузію інновацій, капіталізацію інтелектуального капіталу та компетенцій, ефективність реалізації потенціалу економічних систем, а також інтегрованість окремих територіальних просторів у світовий економічний поступ; «модернізація підприємства» - комплексне управління процесами синхронізованого та послідовного впровадження на усіх рівнях інноваційних змін, що спрямовуються на підвищення ефективності функціонування системоформуючих елементів підприємства, техніко-технологічне оновлення активів і цифровізацію бізнес-процесів, інтелектуалізацію комунікацій та персоналу, вдосконалення технологій виробництва якісної продукції, що забезпечує реалізацію цілей стратегічного управління та нарощування конкурентоспроможності підприємства; «модернізація підприємств інфраструктурної сфери» – це стратегічноорієнтоване управління процесами узгодженого технічного та інтелектуально-цифровізованого оновлення підприємства шляхом застосування інфраструктурних та ринкових інновацій, що забезпечує якість і безпечність інфраструктурних послуг, нарощування цінності як капіталу підприємства так і його конкурентної позиції, підвищення компетентності та вмотивованості персоналу та повне задоволення споживачів; «модернізаційний потенціал» – сукупність ресурсів та засобів (можливостей) їх активізації в процесах модернізації з подальшим інноваційним оновленням активів, технічного забезпечення, технологій надання сервісних послуг та управління системами підприємства, що в синергійності впливів формує результативність економічного розвитку; «імперативи модернізації» - це концептуальні економічні й нормативні засади регулювання динамічності й результативності інноваційної адаптації й інтелектуалізації через управління модернізаційним потенціалом й інструментарій модернізаційної конвертації інтелекту, як елементу економічного капіталу, в технології управління інвестиційно-інноваційними процесами і техніко-технологічним оновленням підприємств інфраструктурної сфери; «інноваційно-когнітивна парадигма» - світогляд та цінності, що формують методологічні засади модернізації підприємств в умовах прискорення інноваційного розвитку та зміни стратегічних орієнтирів економічної діяльності на забезпечення інноваційності, інтегрованості, стратегічності, інтелектуалізації, комерціалізації та ресурсоефективності реалізації модернізаційного потенціалу. На основі дослідження ґенези розвитку теорії модернізації виокремлено множину субетапів в інноваційно-технологічній стадії досліджень, що дозволило комплексно проаналізувати зміни в підходах та концепціях управління модернізаційним процесом на підприємствах. Сформовано авторські класифікаційні ознаки у визначенні видового різноманіття модернізації підприємств, до яких віднесено об’єктність, характер і спрямованість впливу. Виокремлено понятійні інтерпретації імперативів модернізації економічних дослідженнях, що дозволило встановити їх місце і роль в розвиткових процесах на підприємствах інфраструктурної сфери. Обґрунтовано авторські концепції формування імперативів модернізації, що розкривають інноваційній, просторові та інтеграційні засади розвитку підприємства у процесі «модернізаційні зміни» - «системні зрушення» - «реформаційні трансформації» - «інноваційний розвиток» - «модернізація». Акцентовано пріоритетність стратегічної концепції модернізації підприємств інфраструктурної сфери, що спровокована необхідністю формування базових імперативів: ресурсоефективності, інтелектуалізації та інституційнійності. Виокремлено мотиватори та каталізатори модернізації підприємств, що детермінується інноваційним розвитком. Описано роль і вплив інноваційного розвитку на трансформацію активів підприємства у процесі «ресурсозабезпечення» - «інтелектуалізація» - «капіталізація» - «модернізаційний потенціал» - «модернізація», що забезпечує конвертацію інтелекту в інноваційні технології та реалізується при наявній інвестиційноінноваційній підтримці, достатнього рівня акумульованого модернізаційного потенціалу та інституційного сприяння. Обґрунтовано методологічні засади застосування інноваційно-когнітивної парадигми в управлінні процесами модернізації підприємств шляхом формалізації гіпотези і аксіоми, детермінанти, теоретичного і методичного, практичного базису забезпечення результативності модернізації в умовах інноваційно-цифровізованої економіки та зміни парадигмальних цінностей сучасного суспільства. Аксіомічним твердженням в методологічному базисі дослідження вважаємо, що концептуальні засади модернізації підприємств інфраструктурної сфери, ґрунтуючись на закономірностях та принципах інноваційно-когнітивної парадигми розвитку підприємства, цілеспрямовано впливають на ефективність активізації модернізаційного потенціалу та інтелектуально-цифровізовану трансформацію структури підприємств в напрямах нарощування прибутковості, конкурентоспроможності та безпековості розвитку. На основі дослідження закономірностей та факторів модернізації виокремлено в класифікації принципів модернізації інфраструктурних підприємств інноваційноформуючі (на базі формалізації специфічних принципів) та когнітивні. Когнітивні принципи модернізації згрупуровано у мотиваційні, корпоративні, холістичні, знаннєво-компетентнісні та соціальнокультурні блоки. Це дозволяє більш глибоко структуризувати пріоритети модернізації окремих підприємств інфраструктурної сфери. Встановлено, що модернізаційний процес на підприємстві відбувається за рахунок наявного модернізаційного потенціалу. Рівень ефективності реалізації модернізаційного потенціалу та його ресурсомісткість визначають результативність розвитку підприємства. Авторкою обґрунтовано інструментарій оцінювання та градацію рівня профілю реалізації модернізаційного потенціалу на підприємствах інфраструктурної сфери. Досліджено чинники інтеграційного впливу модернізації на конкурентоспроможність підприємств в контексті ресурсозабезпечення і ресурсоефективності, що формалізовано авторкою у моделі факторного аналізу інтеграційного впливу модернізації на конкурентоспроможність за параметрами швидкості, стійкості й просторовості модернізації (модель «3S»). Просторову трансформацію модернізаційного потенціалу запропоновано візуалізувати за допомогою моделі спіралеподібного векторного моделювання (модель «SVMM»). Запропонований підхід шляхом адаптації математичного інструментарію аналізу дозволив досліджувати секторальність площин модернізації, тривалість етапів та об’єктність впливів, а також параметри ресурсомісткості, пріоритетності та результативності модернізаційного процесу. Спрямованість та кут нахилу вектору від вісі в моделі «SVMM» дозволяє аналізувати рівень реалізованості модернізаційного потенціалу, що відображає освоєність модернізаційних технологій інтелектуалізації та цифровізації, інновацій та визначає стратегічні орієнтири. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності модернізації підприємств шляхом співставлення вартісних показників капіталізованих результатів із скорегованою вартістю реалізації складових елементів модернізаційного потенціалу результативності модернізації, що на відміну від існуючих, дозволяє аналізувати секторальну реалізацію складових потенціалу в модернізаційних процесах, залученість капіталізованого гудвілу та вплив на вартісні показники якісних характеристик модернізаційних змін: інноваційності, інтелектуалізованості, цифровізації, інтегрованості, нарощування якості, безпеки підприємств інфраструктурної сфери. Запропоновано механізм управління модернізаційним процесом, який включає підсистеми забезпечення стратегічності, інноваційності, компетентності. Економічно-організаційний механізм побудовано зі застосуванням положень реалізації інноваційно-когнітивної парадигми та стратегічного управління розвитком, що базуються на інтелектуалізації персоналу, цифровізації процесів, активізації модернізаційного потенціалу та спрямовуються на забезпечення конкурентоспроможності й інноваційності підприємств інфраструктурної сфери. Механізм управління модернізацією підприємств включає характеристики суб’єктно-об’єктних відносин та забезпечує загальну ресурсно-просторову цілісність, враховує фінансові, інвестиційні, кадрові та інтелектуально-цифровізовані аспекти функціонування підприємств інфраструктурної сфери в умовах інноваційної економіки. Сформовано механізм активізації модернізаційного потенціалу інфраструктурних підприємств на засадах концепції стратегічного управління, що, в результаті проведення стратегічного аналізу за авторськими моделями, забезпечує виконання векторних напрямів реалізації стратегічного набору, програмних функцій та результатів. Запропоновано систему ексклюзивних функціональних стратегій та методичний підхід до вибору стратегічних пріоритетів модернізації підприємства на основі параметричного аналізу і оптимізації преференцій в реалізації інвестиційно-інноваційних стратегій (модель «PIIIS»). Розроблено методичний підхід до проєктування стратегічного вибору напрямів активізації резервів модернізаційного потенціалу (модель «ARMP»), що базується на побудові критеріальної ієрархії модернізаційних змін, забезпечує удосконалення процесів проєктування безпекових, цифрових, інноваційних та енергозберігаючих стратегій і програми розвитку. Це дозволить обґрунтувати форми, джерела, способи ресурсозабезпечення та пріоритетності напрямів активізації модернізаційного потенціалу. Обґрунтовано систему соціально-економічних імперативів модернізації підприємств інфраструктурної сфери, що побудовано за рівнями їх формування і прийнятності: перший рівень – безумовні та базові імперативи – включає імперативи ресурсоефективності, безпековості та інтелектуалізації; другий – розвитковий – містить імперативи інституційності, інтеграції, конкурентоспроможності; третій рівень – результуючий – включає імперативи інноваційності, стратегічності та корпоративізації. Формування системи модернізаційних імперативів підприємства проходить ряд етапів: від дослідження закономірностей функціонування і запитів середовища до контролю за виконанням поставлених стратегічних цілей. Встановлено, що основними мотиваторами імплементації європейського досвіду регулювання модернізації підприємств інфраструктурної сфери є розвиток транс’європейських коридорів, приклади інституційного регулювання та мотивації, спільні інфраструктурні проєкти. Запропоновано методичний підхід до визначення спрямованості та мультизадачності регулювання соціально-орієнтованих реформ, інтеграції транспортно-логістичних функцій бізнесу з державними інституціями та практик стратегічного планування інноваційного розвитку інфраструктурної економіки. З метою проєктування процесів формування та імплементації імперативів модернізації розроблено економіко-математичну модель визначення векторності модернізації у спіралеподібному просторі розвитку модернізаційного потенціалу. Обґрунтовано, що базовими показниками проєктування є ефективність модернізації (висота вектору модернізації підприємства на спіралі), профіль модернізаційного потенціалу (площина та радіус витка на спіралі) та сектор реалізації модернізаційного потенціалу (градус кута витка спіралі від осі ординат в горизонтальній площині спіралі). Застосувавши метод адитивної згортки при формуванні альтернативних площин у просторі спіралеподібного розвитку, було визначено варіативні точки зміни положення вектору модернізації, що дозволяє визначити ймовірну вартість активізації модернізаційного потенціалу, сценарії та прийнятність реалізації стратегій модернізації
The thesis is devoted to deepening of theoretical positions concerning modernization of the enterprises of infrastructural sphere, substantiation of methodological bases and practical recommendations concerning formation and implementation of imperatives of modernization of the enterprises in the conditions of innovative development of economic systems. The study of approaches to the interpretation of the modernization and civilizational development theory on the basis of innovative economy allowed expanding the conceptual and categorical apparatus of the modernization theory of economic systems and the definitive content of modernization of enterprises by deepening the certain concepts essence of scientific-technological and managerial changes, implementation of innovative transformations (through positive reform of the economic system in terms of effective and high-quality application of intellectual and digital technologies, activation of economic potential, actualization of sociocommunications) and cognitive-motivational perception through adaptation to dynamic-competitive reform. interactions provide diffusion of innovations, capitalization of intellectual capital and competencies, efficiency of realization of potential of economic systems, and also integration of separate territorial their spaces in world economic progress; “Enterprise modernization” – comprehensive management of synchronized and consistent implementation at all levels of innovative changes aimed at improving the efficiency of system-forming elements of the enterprise, technical and technological renewal of assets and digitalization of business processes, intellectualization of communications and personnel, improvement of quality products, which ensures the implementation of the goals of strategic management and increasing the competitiveness of the enterprise; “Modernization of infrastructure enterprises” – is a strategically oriented management of the processes of coordinated technical and intellectual-digital renewal of the enterprise through the use of infrastructure and market innovations, which ensures the quality and safety of infrastructure services, increasing the value of both capital and competitive position, competence and motivation. and complete customer satisfaction; “Modernization potential” – a set of resources and means (opportunities) to activate them in the process of modernization with subsequent innovative renewal of assets, technical support, service technologies and management systems of the enterprise, which in the synergy of influences forms the effectiveness of economic development; “Modernization imperatives” – are conceptual economic and normative bases of regulation of dynamism and efficiency of innovative adaptation and intellectualization through management of modernization potential and tools of modernization conversion of intelligence as an element of economic capital, in technology of management of investment-innovative processes and technicalinfrastructural renewal; “Innovation-cognitive paradigm” – worldview and values that form the methodological principles of modernization of enterprises in terms of accelerating innovation development and changing strategic guidelines for economic activity to ensure innovation, integration, strategic, intellectualization, commercialization and resource efficiency of modernization potential. Based on the study of the genesis of the modernization theory, six sub-stages in the innovation-technological stage of research have been identified, which allowed a comprehensive analysis of changes in approaches and concepts of modernization process management in enterprises. The author's classification features in determining the species diversity of modernization of enterprises, which include objectivity, nature and direction of influence. Conceptual interpretations of the modernization’ imperatives of economic research are singled out, which allowed establishing their place and role in development processes at the enterprises of the infrastructural sphere. Author's concepts of formation of modernization imperatives are revealed, which reveal innovative, spatial and integration principles of enterprise development in the process of “modernization changes” – “systemic shifts” – “reformation transformations” – “innovative development” – “modernization”. The priority of the strategic concept of modernization of enterprises in the infrastructure sphere is emphasized, which is provoked by the need to form basic imperatives: resource efficiency, intellectualization and institutionality. Motivators and catalysts of enterprises’ modernization, which is determined by innovative development, are singled out. The role and influence of innovative development on the transformation of enterprise assets in the process of “resource supply” – “intellectualization” – “capitalization” – “modernization potential” – “modernization”, which provides the conversion of intelligence into innovative technologies and is implemented with available investment and innovation support, sufficient level of accumulated modernization potential and institutional assistance. Methodological bases of application of innovative-cognitive paradigm in management of processes of modernization of the enterprises by formalization of a hypothesis and axiom, determinants, theoretical and methodical, practical basis of maintenance of efficiency of modernization in the conditions of innovativedigitalized economy and change of paradigmatic values of a modern society are substantiated. Axiomatic statement in the methodological basis of the study we believe that the conceptual principles of modernization of enterprises in the infrastructure sector, based on the laws and principles of innovation-cognitive paradigm of enterprise development, purposefully affect the effectiveness of modernization potential and intellectualization development. Based on the study of modernization patterns and factors, the classification of the infrastructure enterprises modernization principles innovation-forming (based on the formalization of specific principles) and cognitive are distinguished. Cognitive principles of modernization are grouped into motivational, corporate, holistic, knowledge-competence and socio-cultural blocks. This allows for a deeper structuring of the priorities of modernization of individual enterprises in the infrastructure sector. The factors of integration influence of modernization on competitiveness of enterprises in the context of resource supply and resource efficiency are investigated, which is formalized by the author in the model of factor analysis of influence of modernization on competitiveness on parameters of speed, stability and space of modernization (model 3S). It is established that the modernization process at the enterprise is due to the available modernization potential. The level of realization efficiency of modernization potential and its resource intensity determine the effectiveness of enterprise development. The author substantiates the tools for assessing and grading the level of the profile of realization of modernization potential at the enterprises of the infrastructure sphere. It is proposed to visualize the spatial transformation of the modernization potential with the help of the spiral vector modeling model (“SVMM” model). The proposed approach by adapting the mathematical tools of the analysis allowed studying the sectoral nature of the modernization planes, the duration of the stages and the objectivity of the impacts, as well as the parameters of resource consumption, priority and effectiveness of the modernization process. The orientation and angle of the vector from the axis in the model “SVMM” allows you to analyze the level of realization of modernization potential, which reflects the development of modernization technologies of intellectualization and digitalization, innovation and defines strategic guidelines. A methodical approach to assessing the effectiveness of modernization of enterprises by comparing the cost indicators of capitalized results with the adjusted cost of implementation of components of modernization potential of modernization, which, in contrast to existing, allows to analyze the sectoral implementation of components characteristics of modernization changes: innovation, intellectualization, digitalization, integration, quality enhancement, safety of infrastructure enterprises. The mechanism of modernization process management which includes subsystems of maintenance of strategicity, innovation, competence is offered. The economic and organizational mechanism is built using the provisions of the innovation-cognitive paradigm and strategic development management, based on staff intellectualization, digitalization of processes, and activation of modernization potential and aimed at ensuring the competitiveness and innovation of infrastructure enterprises. The mechanism of enterprise modernization management includes the characteristics of subject-object relations and provides general resource-spatial integrity, takes into account financial, investment, personnel and intellectually digitized aspects of the functioning of infrastructure enterprises in an innovative economy. The mechanism of activation of modernization potential of infrastructure enterprises on the basis of the concept of strategic management is formed that, as a result of carrying out the strategic analysis on author's models, provides performance of vector directions of realization of a strategic set, program functions and results. A system of exclusive functional strategies and a methodical approach to the choice of strategic priorities of enterprise modernization on the basis of parametric analysis and optimization of preferences in the implementation of investment and innovation strategies (“PIIIS” model) are proposed. A methodical approach to designing a strategic choice of directions for activating the reserves of modernization potential (model “ARMP”), based on the construction of a criterion hierarchy of modernization changes, improves the design of security, digital, innovative and energy saving strategies and development programs. This will justify the forms, sources, methods of resource provision and priorities for activating the modernization potential. The system of socio-economic imperatives of modernization of infrastructure enterprises is substantiated, which is built on the levels of their formation and acceptability: the first level – unconditional and basic imperatives – includes imperatives of resource efficiency, security and intellectualization; the second – developmental – contains the imperatives of institutionality, integration, competitiveness; the third level – the resultant – includes the imperatives of innovation, strategy and corporatization. The system formation of modernization imperatives of the enterprise goes through a number of stages: from the study of patterns of functioning and demands of the environment to monitoring the implementation of strategic goals. It is established that the main motivators for the implementation of European experience in regulating the modernization of infrastructure enterprises are the development of trans-European corridors, examples of institutional regulation and motivation, joint infrastructure projects. A methodical approach to determining the direction and multitasking of the regulation of socially-oriented reforms, integration of transport and logistics functions of business with state institutions and practices of strategic planning of innovative development of the infrastructure economy is proposed. In order to design the processes of formation and implementation of modernization imperatives, an economic-mathematical model for determining the vector of modernization in the spiral space of development of modernization potential has been developed. It is substantiated that the basic design indicators are the efficiency of modernization (height of the modernization vector of the enterprise on the spiral), the profile of the modernization potential (plane and radius of the spiral) and the sector of realization of the modernization potential (degree of the spiral angle from the ordinate axis). Applying the method of additive convolution in the formation of alternative planes in the space of spiral development, the variable points of change of the position of the modernization vector were determined, which allows to determine the probable cost of activation of modernization potential, scenarios and acceptability of modernization strategies

Управління морським природокористуванням має виходити з раціонального поєднання елементів державного, галузевого та територіального управління з метою запобігання конфліктних ситуацій між морськими природокористувачами та сприянню комплексному вирішенню екологічних проблем морів та узбережжя. Територіальне планування є одним з ключових компонентів територіальної діяльності, воно має конкретний зміст і визначається як процес регулювання використання територій та акваторій При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11386

Метою даної роботи є модернізація системи управління припливно-витяжної вентиляції за рахунок застосування мікроконтролера. Завдяки використанню в регуляторі закону ПІД-регулювання досягається найбільша точність підтримки температури припливного повітря в системі, що дозволяє гнучко налаштовувати прилад для роботи в різних режимах.

У дипломній роботі розроблено систему управління водогрійного котла КВГ-6,5-150 на базі програмованого логічного контролера ОВЕН ПЛК160. Зроблено розрахунок контуру управління витратою повітря атмосферного в пальнику котла і розроблений алгоритм управління технологічним процесом. Задовільну якість роботи водогрійного котла КВГ-6,5-150 підтверджено результатами моделювання на ЕОМ.

Природне багатство може забезпечити Україні належне місце у світовому господарському комплексі. Важливо своєчасно і сповна скористатися цим, щоб не втратити нинішні та отримати нові конкурентні переваги. Тому пошук можливостей забезпечити модернізацію територіальних природно-господарських комплексів нашої країни, у першу чергу – в сфері управління, використовуючи повноцінний синергетичний ефект від залучення компонентів природного багатства в господарський обіг комбінацію глобалізації з регіональною самодостатністю і забезпеченням національних інтересів - надзвичайно актуальне завдання, яке може бути реалізовано тільки із застосування інноваційних підходів, серед яких варто відзначити на перспективу екосистемний підхід, фінансизацію природокористування, капіталізацію природних ресурсів, кластерний підхід до господарювання в регіонах, проектні форми управління та фінансування економічної діяльності.

У статті висвітлено головні перешкоди на шляху адаптації діяльності регіональної вищої освіти до Болонського процесу. До факторів, що значно ускладнюють модернізацію вищої школи в регіоні, віднесено невизначеність статусу освіти, недостатність фінансування, нерівномірність розвитку регіонів тощо.