Добірка наукової літератури з теми "Українські ТНК"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Українські ТНК".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Українські ТНК"
1
Левківський, В. М. "Транснаціональний характер діяльності ТНК: світовий досвід та українські реалії". Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. Сер. 1 "Економіка", вип. 3 (23) (2014): 14–22.
Знайти повний текст джерела
2
Тимошенко, Юрій. "Особливості сокільської діяльності українських організацій у Чехословаччині у міжвоєнні роки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 101–7. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.101-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті poзглянуто діяльність українських cокільських організацій міжвоєнного чaсу у Чехословаччині. З об’єктивних причин ці джepeла все ще залишаються поза увагою дослідників. Мета. Ознайомити читача з новими архівними матеріалами. Методи. Історичний аналіз архівних джерел. Результати. Було встановлено, що українські товариства «Сокіл» за межами своєї батьківщини формуються з 1922 р. в новопосталій Чехословацькій Pеспубліці і наступні кілька poків проводять в opганізаційних турботах у різних містах цієї кpаїни, де українці ще не становили організаційної єдності. Роз’єднаність і автономність українських «Соколів» припиняється у 1926 р., кoли у Празі проводиться VIII Сокільський Здвиг. У березні 1927 р. представники всіх українських сокільських організацій провели установчий з’їзд, який пpoголосив створення громадського об’єднання «Союз українських сокільських оргaнізацій у Чехословаччині». Фінансова проблема, повернення значної частини українців на батьківщину призвели до того, що в найближчі кілька років діяльність товариства припинилася. Багато українських соколів пepeїхали до Аргентини, що сприяло появі там українських фізкультурних організацій. Taким чином, у 1928 р. закінчується перший період організаційного існування українських сокільських організацій у ЧСР. Після ліквідації Союзу вся активна діяльнiсть зосepeджується у м. Подебради, що на певний час стає таким собі неофіційним центром українського сокільського життя. Biйськовe знищення мирних громадян України в Польщі (так звані «пацифікації») змусило українську еміграцію в Чехословаччині висловити свою позицію щодо цього злочину. 3 грудня 1930 р. «Український Сокіл» у Подебрадах схвалив протест проти польського терору, під яким підписалися українські соколи з Брно, Ржевниці, Пшибраму та Праги. Протест було надіслано до Президії Чехословацької Сокільської громади. Поява українських сокільських організацій за межами ЧСР поставила на порядок денний потребу створення Союзу Українського Сокільства за кордоном (СУСЗАК), який з’явився в 1931 р. Президентом було обрано В. Прохода. До середини 1930-х років українська еміграція була дуже політизованою. У попередні роки цього не спостерігалося. Трагізм такої ситуації полягає в тому, що протистояння йде не так по лінії комуністи-націоналісти, скільки в середовищі національно свідомого українства. Після нацистського загарбання Чехословаччини українські сокільські товариства відмовилися від підтримки окупаційної влади і саморозпустилися.
Ключові слова: сокільство, руханка, здвиг, українська еміграція.
3
Вербовий, Микола. "Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (13 грудня 2021): 197–214. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13357.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.
4
Myshchak, I. M. "Дипломатична діяльність УНР щодо визнання автокефалії Української церкви у 1919 – 1920 роках". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (29 серпня 2019): 23–30. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.04.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз дипломатичної діяльності Української Народної Республіки щодо визнання автокефалії Української церкви у 1919 – 1920 роках. Наукова новизна. Розкрито політику Української Народної Республіки та Української держави по відношенню до церкви. Проаналізовано зовнішньополітичну діяльність Української Народної Республіки щодо визнання автокефалії Української церкви. Висвітлено особливості роботи українського посла в Туреччині О. Лотоцького та його перемовини з Константинопольським патріархатом щодо надання автокефалії Українській церкві.Висновки. Рух за автокефалію Української церкви розпочався на початку 1917 р. як громадська ініціатива, а організованого вигляду набув наприкінці 1917 р. зі створенням Всеукраїнської православної церковної ради. Українська Центральна Рада та гетьман П. Скоропадський не виробили чіткої позиції щодо автокефалії Української церкви, декларуючи невтручання у церковні справи, і не вели на зовнішньополітичній арені відповідної діяльності. Натомість Директорія УНР проводила найбільш чітку позицію по відношенню до церкви та її незалежності, ухваливши 1919 року закон про автокефалію Української церкви. На виконання положень цього закону була спрямована діяльність українських дипломатів за кордоном щодо визнання Української церкви в країні перебування. Найбільш послідовно така позиція проявилася у відправці до Туреччини послом України колишнього Міністра віросповідань О. Лотоцького з проханням українського уряду до Константинопольського патріархату надати автокефалію Українській церкві. Серед інших зовнішньополітичних кроків української влади слід відзначити ініціативу звернення українців з різних держав світу до Константинопольського патріархату з проханням підтримати й благословити Автокефальну Православну Українську Церкву та призначити в Україні свого представника, що де-факто свідчило б про визнання Української церкви. Однак на дипломатичному рівні спроби Директорії УНР добитися визнання автокефалії Української церкви так і не досягли успіху.
5
FEDYK, Ivan. "ВПЛИВ ПАЦИФІКАЦІЇ НА ІДЕОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 21 (3 листопада 2020): 41–48. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2020.21.3102.
Повний текст джерелаАнотація:
Пацифікація - це сукупність політичних дій та силових акцій, здійснених урядом міжвоєнної Польщі на території Галичини та Західної Волині та представлених як відповідь на так звану диверсійну кампанію, що проводилася на західноукраїнських територіях у літні місяці 1930 р. Українські політичні партії, а також Організація українських націоналістів заявили, що ця диверсійна кампанія була реакцією західноукраїнського суспільства на нові урядові законопроекти про колонізацію та осадництво на західноукраїнських землях. Наприкінці 1929 р. Відносини між українською меншиною та політичним середовищем з одного боку та польською владою з іншого знову погіршились через те, що економічний і політичний тиск уряду на населення Західної України посилився. Це викликало відповідну реакцію української сторони. Українське національно-демократичне об’єднання, як найбільша із легальних українських партій опинилося під серйозним політичним та поліційним викликом, що призвів до певних змін ідеологічного та організаційного характеру у його діяльності. Водночас політика Пацифікації спричинилася до переформатування відносин УНДО не лише із владою, а й з іншими політичними середовищами на західноукраїнських землях.
6
Конєва, Тетяна. "«ДІАЛОГ КУЛЬТУР» У ТВОРЧОСТІ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (9 квітня 2021): 345–49. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.071.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті виявлено параметри зв`язків творчості Шолом-Алейхема з Україною. Розглянуто тематику прози митця так званого «київського періоду», розкрито українськи мотиви у ній. Зокрема підкреслено, що найбільш потужними у цьому відношенні є повісті й романи ліричного спрямування («Пісня пісень», «З ярмарку», «Тев`є-молочар», «Хлопчик Мотл», «Потоп», «Блукаючі зірки»), у яких згадуються українські міста та селища, або відбуваються у них події, втім, українські міста та їх населення скоріше є лише тлом для зображення драми єврейської спільноти. Водночас зазначено, що у повістях «Пісня пісень» й «Тев`є-молочар» подано описи української природи, хоча переважно крізь призму сприйняття головного героя, що надає творам особливої ліричності. Ще одним ракурсом зображення України у творах Шолом-Алейхема є звернення до українських характерів, української культури і традицій.
7
Бортнік, Тетяна. "НА ШЛЯХУ ДО СТВОРЕННЯ «СЕЛЬСОЮЗУ»: КОНСОЛІДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТИКУМУ ВОЛИНІ, ХОЛМЩИНИ ТА ПІДЛЯШШЯ (1922–1924)". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано основні етапи діяльності українських діячів Холмщини та Підляшшя, Волині. Висвітлено соціально-економічні обставини та політичний контекст, які впливали на життя української громади окреслених регіонів, отже, і на їхню політичну активність. Показано основні етапи самоорганізації української інтелігенції, яка в перші роки після Першої світової війни намагалась вирішити нагальні потреби місцевого українства: тво- рення господарських та культурно-освітніх осередків, поступовий перехід до політичної діяльності. Показано, що одним із перших таких кроків у політичній сфері стало підписання українським активом так званого «Меморіалу православного населення Холмщини». У документі, надісланому українською делегацією до Варшави, містилось прохання про творення Українського комітету, який б репрезентував перед владою питання освітньо-культурного та релігійного характеру, Українського доброчинного товариства. Стверджено, що ігнорування українських вимог адміністрацією було продиктоване трактуванням українського питання як суто внутрішньої проблеми (відсутність організованого українського життя в політичній, суспільно-економічній та культурній сферах) та остаточним переходом до асиміляційного курсу політики. Зауважено, що вибори до польського сейму та парламенту в листопаді 1922 р. стали переломним момен- том для українських діячів окресленого терену. Активізувавши свої зусилля інтелігенція створила Холмський та Волинський виборчі комітети, які згодом злились в одну структуру – Український центральний виборчий комітет (УЦВК). Український центральний виборчий комітет як самостійна організація разом із представ- ництвами інших національних меншин сформували єдину виборчу платформу – Блок національних меншин (БНМ). Підсумовано, що вибори 1922 р. були успішними для політикуму Волині, Холмщини та Підляшшя та стали першим досвідом парламентської діяльності в новопосталій Польській державі.
8
БОРТНІК, Тетяна. "“З СОЙМУ ТА СЕНАТУ”: ПАРЛАМЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ “СЕЛЯНСЬКОГО СОЮЗУ” 1924 – 1925 рр. НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТИ “НАШЕ ЖИТТЯ”". Східноєвропейський історичний вісник, № 22 (27 березня 2022): 103–14. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253724.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Цілісно проаналізувати парламентську діяльність Українського соціалістичного об’єднання “Селянський союз” у 1924 ‒ 1925 рр., виокремити ключові напрями роботи, відносини з іншими українськими партіями, що входили до складу Української парламентської репрезентації у зазначений період. Методологія дослідження базується на принципах історизму, застосуванні загальнонаукових (узагальнення, типологізація) та спеціально-наукових методів дослідження, зокрема, порівняльно-історичного, історико-системного, критичного аналізу джерел. Наукова новизна. На основі комплексного вивчення часопису “Наше життя” цілісно прослідковано ключові ланки політичної діяльності об’єднання “Селянський союз”. Це, зокрема діяльність групи “Сельсоюз” як частини Української парламентської репрезентації, взаємодія під час парламентських засідань з іншими партіями, організація з’їздів на місцях, звітування перед виборцями (так звані “справоздавчі віча”) на теренах Холмщини, Підляшшя, Волині та Полісся. Висновки. “Селянський союз” протягом 1924 ‒ 1925 рр., незважаючи на критику та ідеологічні розбіжності всередині Українського клубу, підтримував низку конструктивних відозв та поправок до законопроектів, які ініціювали діячі УНДО. Цей невеликий період українські партії консолідовано боролись проти впровадження утраквістичної системи шкільної освіти, та за втілення низки зауваг до проєктів законів про парцеляцію, земельну реформу, які мали на меті забезпечити українських безземельних та малоземельних селян наділами на безкоштовній основі, або ж за посильну виплату. Комплексно ці заходи мали на меті розв'язання нагальних проблем української спільноти, а також протистояти полонізації окреслених теренів.
Ключові слова: Українське соціалістичне об’єднання “Селянський союз”, Українська парламентська репрезентація, УНДО, Павло Васиньчук, Сергій Козицький, Максим Чучмай.
9
Mynenko, Jurij. "Зародження українського бароко у контексті контрреформаційних впливів у Речі Посполитій середини XVI століття". TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 5, № 13 (5 листопада 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.31743/teka.5702.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття досліджує питання походження стилю бароко в українській літературі. Наводяться твердження видатних українських медієвістів ХХ століття (Володимир Перетц, Михайло Возняк, Дмитро Чижевський,) і сучасності (Вікторія Назарук, Богдана Криса, Валерій Шевчук). На появу стилю бароко мали вплив як українська народна творчість, так і польське віршування, що з'явилося на українських землях після підпорядкування їх Польщі на Люблінському сеймі 1569 року. Важливе значення для розвитку українського бароко мали контрреформаційні зміни у тодішній Речі Посполитій. Саме 80-ми роками ХVІ століття варто датувати виникнення цього стилю в українській літературі невдовзі після його появи у польському письменстві (Чеслав Гернас). Першим бароковим віршем є геральдична поезія Герасима Смотрицького 1581 року на герб князя Острозького в Острозькій Біблії, що була першим повним виданням Святого Письма українською мовою. У поезії виразно виявляється вплив польських стемматів у тлумаченні символіки герба шляхтича. Ще одним прикладом раннього бароко є Хронологія Андрія Римші, що також була надрукована того ж року в острозькій друкарні. У цих творах поєднується ренесансний (невластивий середньовіччю) зміст і барокова форма.
10
Гальчак, Богдан, та Ольга Харчишин. "ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ПОПУЛЯРНОЇ ПІСНІ „HEJ, SOKOŁY!” («ГЕЙ СОКОЛИ!»)". РУСИНИСТИЧНИ СТУДИЇ 4, № 4 (18 лютого 2021): 39. http://dx.doi.org/10.19090/rs.2020.4.39-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито історію пісні „Hej Sokoły!”, яка сьогодні популярна як у Польщі, так і в Україні. У цій пісні розповідається про молодого козака, який виїхав за кордон і тужить за рідною Україною та коханою дівчиною, що залишилася там. Хоча твір і виражає любов до України, та це не українська, а польська пісня. Вона пов’язана зі середовищем поляків, які залишили українські землі після Другої світової війни. У 1918–1939 рр. сучасні терени Західної України (Галичина і Волинь) входили до складу Польської держави. Там проживало багато польських сімей. Коли після Другої світової війни Волинь та Галичина увійшли до складу Української РСР, то велика кількість поляків виїхала звідти до Польщі в її нових межах. Виражена в пісні „Hej Sokoły!” туга за Україною не однозначна з українського й польського поглядів. Водночас цей твір, перекладений українською мовою, набув популярності та вважається українською патріотичною піснею. Відтак запропонована у статті версія походження пісні „Hej Sokoły!”цілком спростовує поширену в наш час думку про автора цієї пісні Томаша (Тимка) Падуру (1801–1871) та показує, наскільки складні польсько-українські відносини.
Дисертації з теми "Українські ТНК"
1
Максименко, Яна Анатоліївна, Н. В. Щербак та Г. О. Савчук. "Формування конкурентних переваг транснаціональних компаній в умовах глобалізації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/34609.
Повний текст джерела
2
Лапта, Д. І. "Проблеми створення українських ТНК". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16179.
Повний текст джерела
3
Величко, Владислав Сергійович. "Еволюція жанру ток-шоу в українському медіапросторі (на прикладі проєктів "Правила виживання" і "Корисна програма")". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41799.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота публікується згідно наказу ректора від 21.01.2020 р. №008/од "Про перевірку кваліфікаційних робіт на академічний плагіат 2019-2020р.р. навчальному році" . Керівник проекту: д. іст. н., професор Кравченко Володимир ІвановичМета дипломної роботи – дослідити і охарактеризувати жанр телевізійного ток-шоу, вивчити типологічну характеристику, жанрову і тематичну своєрідність, його структуру і тенденції розвитку. Об'єкт дослідження – телевізійне ток-шоу, що розглядається з точки зору своїх характеристик. Предмет дослідження – жанрові особливості ток-шоу, його принципи, прийоми, а також структурно-тематична своєрідність і тенденції розвитку. Методи дослідження, використані в роботі, визначаються метою, завданнями, об'єктом і предметом дослідження і включають в себе: структурно-функціональний метод – при характеристиці системи жанрів; метод моніторингу, застосований при відборі емпіричного матеріалу дослідження; якісний аналіз контенту був спрямований на уточнення та інтерпретацію змісту сюжетів, відібраних для аналізу; метод аналізу джерел, обробка емпіричних даних – при вивченні емпіричної бази; метод типологізації – при класифікації жанрів; реферативно-аналітичний, індуктивно-дедуктивний і порівняльний методи – для систематизації теоретичного матеріалу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі зроблена спроба обгрунтувати той факт, що сучасне телевізійне ток-шоу не виконує свої функції, тобто будучи аналітичним жанром, не приносить результативності і не відповідає вимогам ефективності. Обговорення в студії якої-небудь проблеми тільки мають зовнішні ознаки аналітичної програми. За цими ознаками на першому місці стоїть рекреативна функція, тобто головне завдання сучасних ток-шоу - заповнити вільний час телеглядачів, зняти напругу, забезпечити емоційну розрядку. Жанр ток-шоу на перших щаблях свого розвитку мав ідеологічну (соціально-орієнтуючу) функцію, яка пов'язана в першу чергу з прагненням мати глибокий вплив на світоглядні основи і ціннісні орієнтації аудиторії, на самосвідомість людей, їх ідеали та прагнення, включаючи мотивацію поведінкових актів. Для того щоб прийти до висновку про те, що жанр ток-шоу має проблеми розвитку за рахунок невиконання критеріїв, був вивчений теоретичний матеріал, а також емпірична база. Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки, отримані в ході роботи, можуть бути використані з метою проведення подальших досліджень в області вивчення сучасного телевізійного мовлення, що актуалізує теоретичну значимість проведеної роботи. Результати даного дослідження можуть також бути застосовані в якості методичного матеріалу у викладанні курсів по телевізійній журналістиці. Практична цінність роботи полягає в тому, що в даному дослідженні систематизуються і теоретично обґрунтовуються проблеми і тенденції розвитку сучасного телевізійного ток-шоу, які можуть застосовуватися в практиці мовлення сучасних телеканалів.
4
Чернишев, Володимир Леонідович, В. П. Бабенко та М. Є. Поліщук. "До питання про застосування непараметричних методів оцінки рівня надійності бронетанкової техніки з низькою інтенсивністю експлуатації". Thesis, НТУ "ХПІ", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38171.
Повний текст джерела
5
Деревянко, Богдан Володимирович, Богдан Владимирович Деревянко та Bohdan Volodymyrovych Derevianko. "Щодо визначення напрямів розвитку законодавства про об’єднання підприємств в Україні". Thesis, ООО "Юго-Восток, Лтд", 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/53877.
Повний текст джерелаАнотація:
Зроблено висновки про відносну ефективність українського законодавства про об'єднання підприємств. Корпоративне законодавство України повинно спрямовуватися на:
- підтримку стратегічно важливих галузей виробництва шляхом надання пільг суб’єктам господарювання, які господарюють у них;
- розробку державних, галузевих та регіональних програм соціально-економічного розвитку, стимулювання їх виконання і контроль за цільовим використанням наданих пільг та державних позик;
- стимулювання об’єднавчих процесів між вітчизняними суб’єктами господарювання різних секторів та сфер виробництва (у першу чергу – банків, промислових підприємств та наукових установ) з метою утворення впливових вітчизняних ПФГ, ТНК, холдингів, консорціумів тощо як ефективних конкурентів закордонним ТНК і захисників вітчизняних інтересів на світових ринках.Conclusions about the relative effectiveness of Ukrainian legislation of corporations. Corporate legislation of Ukraine should be directed to: - support for strategic industries by providing benefits to economic entities that hosted them; - the development of national, sectoral and regional socio-economic development, promotion and implementation of control over the proper use of benefits and government loans; - encouraging the integration processes between local entities of various sectors and spheres of production (primarily - banks, industries and academic institutions) to form powerful domestic industrial-financial groups, multinational corporations, holding companies, consortia, etc. as effective competitors to foreign multinationals and defenders national interests in global markets.
Книги з теми "Українські ТНК"
1
Кубайчук, В. Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови. Київ: К.І.С., 2004.
Знайти повний текст джерела
2
Сорокін, В. Г. Цукровий Кремль. Харків: Фоліо, 2010.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Це — перший переклад українською мовою нової книжки відомого російського письменника Володимира Сорокіна «Цукровий Кремль». Історії, об"єднані однією назвою, продовжують тему ймовірного близького майбутнього, що так яскраво автор змалював у романі «Деньопричника» (переклад українською також підготувало видавництво «Фоліо»)... Отже, 15 історій, 15 різних поглядів на Русь-матінку 2028 року, де поєднуються лубочні мотиви й нові технології: відрубані собачі голови на «мерседесах», публічні биття на лобнихмісцях і голограми, стрілецькі й роботи... А ще дисиденти, черги у магазинах, продукти по мінімуму, засилля китайської мови, обожнювання Государя, блаженні, кабаки, доноси... Так якою ж буде Росія 2028 року?
3
А українською - так. Т. 2. Київ: [б. в.], 2011.
Знайти повний текст джерела
4
Колоїз, Ж. В. Науковий стиль української мови. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2552.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано практичні завдання, що сприятимуть підготовці й виконанню як магістерського наукового проекту, так і кваліфікаційного завдання. Акцентовано на їх композиційних особливостях, найтиповіших недоліках, апробації результатів проведеного дослідження, їх презентації.
5
Романець, Наталя Радомирівна, Дмитро Дмитрович Білий, Володимир Андрійович Василенко, Андрій Михайлович Козицький, Ніна Василівна Лапчинська, Катерина Юріївна Лук’янець, Світлана Василівна Маркова та ін. Голодомор 1932–1933 років – геноцид української нації. Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5040.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчальний посібник є одним із перших навчальних видань, яке повною мірою висвітлює передумови, обставини та наслідки Голодомору 1932– 1933 рр. – геноциду української нації – та масових штучних голодів 1921– 1923 рр., 1946–1947 рр. в широкому історичному контексті як української, так і всесвітньої історії. Автори подають ґрунтовний фактологічний матеріал, поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму. Посібник може бути використаний у підготовці до уроків з історії України, громадянської освіти, написанні узагальнювальних наукових праць. Посібник рекомендовано вчителям історії, правознавства, громадянської освіти, викладачам, працівникам культурно-освітніх установ, студентам, учням та всім, хто цікавиться історією України.
6
Собкевич, О. В., А. В. Шевченко та В. М. Русан. Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У реальному секторі створюється понад третини валової доданої вартості економіки, тому від його функціонування залежить стійкий соціально-економічний розвиток України. У 2020 р. у реальному секторі української економіки набули розвитку кризові тенденції, спричинені впливом пандемії COVID-19. За підсумками 2020 р. падіння виробництва у промисловості становило 5,2 %, сільському господарстві – 11,5 %, обсяги вантажних перевезень скоротились на 10,6 % (без урахування трубопровідного транспорту), пасажирських – на 39,7 %. Темпи відновлення зростання залежатимуть від результативності державної політики у напрямі як протидії наявним ризикам, так і подолання ґрунтовних системних проблем. Структурна диспропорційність промисловості спричиняє її неспроможність адекватно реагувати на потреби ринку у нових умовах, забезпечувати попит на продукцію як споживчого, так і інвестиційного призначення, унеможливлює досягнення необхідних для відновлення економіки темпів економічного зростання.
7
Веремій, І. Г., М. О. Паламарчук, Р. Е. Юлдашев, Н. М. Гавриленко, Г. М. Широкий, Д. М. Серебрянський, О. В. Литвиненко та О. О. Сінайко. Трансформація зовнішньоекономічних відносин України з Російською Федерацією: 2010–2020 роки. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Відносини між Російською Федерацією (РФ) та Україною визначаються насамперед міждержавним конфліктом із збройною складовою в Донецькій та Луганській областях. Спроба незаконної анексії Росією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя в 2014 р. та їх окупації, збройне протистояння на Донбасі зумовлюють довгостроковий характер міждержавної конфронтації. Цей конфлікт є асиметричним. Для України наслідки протистояння з РФ – життєво важливі, а перебіг конфлікту впливає майже на всі значущі соціальні процеси. Натомість керівництво Росії розглядає Україну переважно одним з полів конкуренції із Заходом задля «утвердження позицій Російської Федерації як одного з впливових центрів сучасного світу». Пострадянський простір визначений пріоритетом зовнішньої політики Росії, водночас більше значення надається співробітництву з державами, які беруть участь у російських інтеграційних проєктах. Стратегією економічної безпеки РФ на період до 2030 року, ухваленою в 2017 р., пріоритетом розвитку російської економіки визначено створення умов для реалізації стратегічних національних пріоритетів РФ. Так констатується підпорядкування економіки реалізації насамперед стратегічних цілей, визначених політичним керівництвом. Економічний тиск Росії, який був важливим інструментом її політики щодо України й до 2014 р., після початку агресії набув якісно нового рівня. Так само як і застосування воєнних інструментів, обмеження українського експорту, припинення транзиту українських товарів російською територією, спрямоване, зокрема, на виснаження економічних ресурсів України та обмеження її розвитку, а також примушення політичних лідерів нашої держави до прийняття вимог Кремля. Російська Федерація продовжує докладати зусиль для максимального послаблення залежності від економічної співпраці з Україною. Йдеться про зменшення ролі України як транзитної держави для експорту російських енергоносіїв, розірвання усталених коопераційних зв’язків, насамперед у сфері військово-промислового комплексу. Російська політика практично не зважає на інтереси російського бізнесу, які зберігаються на території України, попри суттєве зменшення відповідної активності порівняно з максимальними рівнями, досягнутими на початку 2010-х років. Головним пріоритетом є прагнення утримати Україну в орбіті свого впливу, що в майбутньому має забезпечити компенсацію нинішніх втрат, зокрема й економічних.
Частини книг з теми "Українські ТНК"
1
Хмара, Марина. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ В ПЕРІОД 2002-2022 РОКІВ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано зміст експериментальних навчальних програм з фізичного виховання в Україні в період 2002-2022 років. Встановлено їх основні напрями освітньої діяльності, а саме: збереження та зміцнення здоров’я учнів; підвищення рівня рухової активності, розвитку рухових здібностей, фізичної працездатності та фізичного розвитку школярів; ціннісно орієнтоване навчання на уроках фізичної культури та створення ефективної фізкультурно-оздоровчої системи в загальноосвітньому навчальному закладі як при традиційному навчанні, так і при дистанційному або гібридному (змішаному). Представлені результати теоретичного аналізу ефективності даних програм, загальні тенденції і особливості їх впровадження та встановлено, що впровадження нових форм, засобів та методів навчання з фізичного виховання в освітній процес українських шкіл відбувалося з чіткім дотриманням принципів фізичного виховання.
2
Лебедь, Юлія, and Людмила Радомська. "МІЖМОВНІ КОНОТАТИВНІ АНТРОПОНІМИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ." In Pedagogical concept and its features, social work and linguology (2nd ed.). 2nd ed. Primedia eLaunch LLC, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/pcaifswal.ed-2.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження власних назв, представлених у стилі масової комунікації, реалізує виявлення як загальних тенденцій розвитку національної літературної мови, так і специфічних, властивих масмедійному мовленню. У роботі проаналізовано специфіку конотативних апропонімів у сучасному українському медіапросторі, на конкретних зразках визначено їхні характерні ознаки, особливості творення й використання. Актуальність роботи визначена, з одного боку, потребою системного аналізу сучасного медійного мовлення, з іншого – потребою доповнення та увиразнення теоретичних відомостей щодо конотонімії як універсального явища. Конотація як процес набування власними назвами нових значень – явище, особливо поширене серед антропонімів, передусім особових імен та поетонімів. За механізмом утворення конотативного значення виділено вмотивовані та невмотивовані власні назви, що утворюються на основі метафори, метонімії, перифразу. Зроблено висновок про узуальний характер і значну поширеність міжмовних конотонімів у сучасних українських медіатекстах. Як основну ознаку конотативних топонімів визначено їхню здатність інтенсифікувати значення, тобто підкреслювати конкретну сему із загального значення власної назви.
3
Izarova, Iryna. "Civil Procedure Reforms During the Period of Ukrainian Independence: New Goals and Principles." In Access to justice in the light of sustainable development: to the 30th anniversary of Ukraine's independence ed. by Yuri Prytyka and Iryna Izarova, 32–59. VD Dakor, 2021. http://dx.doi.org/10.33327/ajee-18-21-cp1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Доступ до правосуддя є невід’ємним елементом верховенства права й демократичної правової держави. Забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх визначено у цілях сталого розвитку, що пояснює підвищення інтересу до вивчення ефективних шляхів його досягнення, зокрема, із досвіду провідних держав світу. Виходячи з наведеного, для держав, що вибороли свою незалежність не так давно, серед яких і Україна, особливої актуальності набувають розбудова ефективної системи правосуддя та її трансформація в умовах прагнення до сталого розвитку. Тридцятиріччя незалежності нашої країни — це гарна нагода для переосмислення проміжних результатів і досягнень, пошуку шляхів подальшого розвитку з урахуванням геополітичної ситуації й загальносвіто- вих тенденцій. Україна є однією з держав — засновниць Організації Об’єднаних Націй (ООН)1, і українська влада підтримує Цілі сталого розвитку ООН2. Крім того, Україна є однією з найбільших країн Європи за територією та кількістю населення3. Водночас у звіті Світового банку, у якому порівнюється регулювання підпри- ємницької діяльності, наша країна посідає 64 місце із 190 з точки зору просто- ти ведення бізнесу4. За даними Freedom House у звіті «Свобода у світі», Україні надано статус «частково вільної» (partly free status) через дуже низькі показни- ки верховенства права (6/16), незалежності судової влади (1/4), а також через низький рівень захисту від незаконного застосування фізичної сили і свободи від війни і повстань (1/4)5. У цій главі будуть узагальнені досягнення реформ цивільного процесуаль- ного права, що були провадилися упродовж періоду незалежності України, а також охарактеризовані нові підходи до визначення мети й окремих прин- ципів сучасного цивільного процесу, зокрема, принципу співробітництва суду і сторін у цивільному судочинстві. Визначальними у даному контексті є підтримка ідеї сталого розвитку й необхідність досягнення цілей сталого розвитку, насамперед забезпечення доступу до правосуддя для всіх, мирних і ефективних інституцій на всіх рівнях3.
Звіти організацій з теми "Українські ТНК"
1
Большаніна, Ольга Валентинівна. Патріотичне виховання в школі Олекси Новаківського. Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5076.
Повний текст джерелаАнотація:
Беручи до уваги події останніх років в Україні, варто наголосити на тому, що проблема патріотичного виховання стала надзвичайно актуальною темою в сучасному суспільстві та перебуває у центрі уваги як громадськості, так і вітчизняних науковців. Власне уся історія становлення української державності напряму пов’язана з діяльністю патріотично налаштованих громадян, громадських діячів, інтелігенції, митців. Вони були тією рушійною силою, яка у певні періоди української історії дозволяла зберегти українську ідентичність. Тому, у статті ми звертаємо свою увагу на історичне минуле і досвід попередніх поколінь щодо організації патріотичного виховання в один із періодів розквіту культури та освіти України. Досліджуючи першу половину ХХ століття, на прикладі діяльності окремих українських митців, серед яких яскрава особистість Олекси Новаківського є, на нашу суб’єктивну думку, однією з провідних з точки зору патріотичного впливу на молодь.
2
Царук, О. В. Специфічно українські різновиди імперсонального речення у компаративному аналізі. Чернівецький державний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2075.
Повний текст джерелаАнотація:
З’ясовано, що граматичні дані (у даному дослідженні порівняння специфічно українських різновидів безособового речення) переконливо свідчать про пов'язаність української мови як із східним, так із західним слов'янським ареалом. Проаналізовано особливості специфічно українських різновидів імперсонального речення у компаративному аналізі.
3
Качайло, К. А. Конфіксальні структури з пол-(полу-)...-ок в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5856.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено конфіксальні структури з пол-(полу-)...-ок в українській мові. Доведено, що шляхом конфіксації за допомогою форманта пол-(полу-)...-ок утворилася велика кількість похідних, які складають окремі лексико-словотвірні групи. Похідні з пів - (полу-)...- ок широко функціонують як у літературній мові, так і діалектах.
4
Качайло, К. А. Конфіксальні структури з пол-(полу-)...-ок в українській мові. Криворізький державний педагогічний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5856.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено конфіксальні структури з пол-(полу-)...-ок в українській мові. Доведено, що шляхом конфіксації за допомогою форманта пол-(полу-)...-ок утворилася велика кількість похідних, які складають окремі лексико-словотвірні групи. Похідні з пів - (полу-)...- ок широко функціонують як у літературній мові, так і діалектах.
5
Царук, О. В. Вихідні щаблі формування української ментальності в аспекті мови. Криворізький державний педагогічний університет, 1995. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2061.
Повний текст джерелаАнотація:
Простежено початки формування українського етносу. Визначено, що українська мова містить в собі як шар лексики, граматичних моделей, що співвідносяться із загальнослов’янськими морально-етичними й культурними принципами, так і низку утворень, що відображають основу світогляду окремої слов’янської (протоукраїнської) групи
6
Василенко, І. М. Специфіка літературного портрета як жанру сучасної української мемуарної прози. Дніпропетровський державний університет, 1997. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3646.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук з спеціальності 10.01.06 – Теорія літератури, – досліджено теоретичну концепцію жанрової специфіки літературного портрета в українській мемуаристиці. Доведено, що літературний портрет, будучи невід'ємною частиною жанрової системи мемуаристики, що підпорядковується загальним законам мемуарної літератури та йому властиві суб'єктивність, ретроспективність, документальність, асоціативність, концептуальність. Літературний портрет має також специфічні властивості, зумовлені природою жанру: портретність, лаконізм, емоційність, психологізм, авторська концепція людини, художня виразність, драматична насиченість тощо. Специфіка літературного портрета відбиває гуманізм, національна своєрідність, складність та величезний творчий потенціал жанрів як сучасної української мемуаристики, так і всієї художньо-документальної прози.
7
Колоїз, Ж. В. Дмитро Загул і його поетичний переспів «Екклезіаста». Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/521.
Повний текст джерелаАнотація:
Створення віршованих перекладів біблійних книг є давньою традицією як в українській, так і у світовій літературі. Це пов’язано насамперед із тим, що, по-перше, значна частина Біблії складається з поетичних розділів і цілих віршованих книг, по-друге, Біблія порушує вічні питання про людину і життя, що завжди хвилювали і хвилюватимуть людей. Залишався вірним цій традиції й один із маловідомих українських письменників, чиє життя обірвалося через безпідставні обвинувачення в націоналізмі і репресії, − Дмитро Загул, творчий доробок якого ще належним чином не поцінований і передусім тому, що його ім’я зазвичай асоціюється з символізмом, течією, яка вважалася нецікавою, украй декадентською, позбавленою виразного національного обличчя.
8
Дпрда, І. А., та З. П. Бакум. Психологічні чинники розвитку полікультурної компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови. РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3383.
Повний текст джерелаАнотація:
Завдяки збільшенню кількості студентів з інших країн освітній простір України характеризується зростанням етнокультурного різноманіття, що призводить до ускладнення стосунків між студентами (як іноземними, так і українськими). Задля попередження негативних проявів у спілкуванні необхідно виокремити психологічні чинники, які впливають на ефективність міжкультурної комунікації, що передбачає рівність всіх культур, толерантне ставлення до культурного різноманіття, особливостей інших народів тощо. Серед психологічних чинників здебільшого виокремлюють: мотиви, цілі, упереджене ставлення, стереотипи.
9
Бережна, М. В. Відтворення мовленнєвої характеристики персонажів (на матеріалі англомовних художніх текстів та їх перекладів українською мовою). Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2489.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена засобам створення мовленнєвої характеристики персонажа в сучасних англомовних художніх аудіомедіальних та друкованих текстах, і способам їх відтворення в українському перекладі. Мовленнєву характеристику сприймаємо як поєднання стилістичних елементів будь-якого рівня, характерних для мови окремого персонажа. До засобів створення мовленнєвого портрету також відносимо використання як високої, так і зниженої лексики. Для перекладу характерне використання еквівалентних одиниць, крім випадків перекладу діалектизмів (які часто відтворюються розмовною лексикою), ламаної мови іноземців (яку передають ламаною українською з урахуванням відтворюваного акценту) і вульгаризмів (частину яких відтворюють авторськими евфемізмами, розмовною лексикою або вилучають).
10
Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Розробка систем мобільного доступу до Інтернет-аукціону Aukro у підготовці фахівців з інформаційних технологій. Мінрегіон України, вересень 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/965.
Повний текст джерелаАнотація:
Aukro (Aukro.ua) найбільший і найпопулярніший Інтернет-аукціон в Україні, що існує з 2007 року і з самого свого заснування міцно утримує позиції лідера. Інтернет-аукціон побудований на відомій східноєвропейській платформі Allegro, перші сайти на якій з’явились у Чехії (http://aukro.cz), Польщі (http://allegro.pl). Найвідомішими у СНД сайтами, побудованими на цій платформі, є російський сайт «Молоток.ру» (http://molotok.ru), казахський (http://aukro.kz) та український Aukro російською (http://aukro.ua) та українською мовами (http://ua.aukro.ua). Так само, як і Інтернет-аукціон eBay, Aukro має відкритий програмний інтерфейс – API доступу до Web-сервісів, за допомогою якого можна розробляти програмне забезпечення, що підвищує зручність роботи як продавців, так і покупців Інтернет-аукціону: масове завантаження описів лотів, відстеження обраних лотів у реальному часі і т.п. Для всіх перелічених вище аукціонів спільним таким програмним забезпеченням є ALoader, що працює на персональних комп’ютерах. Ураховуючи суттєву зручність використання мобільних пристроїв для оперативних торгів, для польського, чеського, російського та казахського варіантів платформи Allegro були розроблені відповідні мобільні додатки для пристроїв під управлінням Google Android. Актуальність розробки визначається тим, що для Інтернет-аукціону Aukro відсутнє програмне забезпечення для мобільного доступу з все більш широко поширюваної платформи Google Android.