Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Туристичні маршрути"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Туристичні маршрути".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Туристичні маршрути"
1
Шаров, С. В., Д. В. Лубко та О. Г. Зинов’єва. "ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ У ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 69–75. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено аналізу основних напрямів використання інтелектуальних систем у туристичному бізнесі. Зазначається, що в умовах пандемії пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності серед туристичних операторів є дуже актуальною проблемою. Виявлено, що підвищення ефективності туристичного бізнесу досягається через введення в дію нових форм і видів туристичної діяльності (це, зокрема, віртуальні представництва, спеціалізовані маршрути, контекстний маркетинг тощо), упровадження сучасних програмних комплексів, вебсервісів, мобільних додатків. Їх використання дає можливість забезпечити цифровізацію туристичної галузі, сформувати єдиний туристичний інформаційний простір, розвинути e-туризм тощо. Здійснено огляд можливостей окремих типів інтелектуальних систем, що працюють на різних апаратних платформах. Їх використовують для формування екскурсійних маршрутів з урахуванням побажань різних категорій туристів, надання клієнтам релевантної інформації про туристичні об’єкти, місця проживання та харчування залежно від їх місцезнаходження, обчислення фінансових затрат на туристичний маршрут тощо. У такий спосіб забезпечується інформаційна підтримка кожного туриста, підвищується якість його обслуговування. Виявлено, що інтелектуальні системи використовують бази даних та бази знань для збереження інформації про вік, стать, сімейний стан туриста, його маршрут, відвідані ним туристичні об’єкти і їх кількість, обсяг витрачених ним грошей тощо. Проаналізовані дані використовуються для формування якісних рішень та відображення персоніфікованої туристичної інформації. Крім того, для підвищення функціональності в інтелектуальних системах використовуються сторонні вебсервіси (Google Maps, GPS-навігація). У перспективі передбачається сформувати вимоги до розроблення інформаційної системи оператора туристичного агентства та здійснити практичну реалізацію цього завдання.
2
Устименко, Леся Миколаївна, та Інна Петрівна Крупа. "НАЦІОНАЛЬНІ КУЛЬТУРНІ МАРШРУТИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ САМОБУТНІХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 222–30. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236025.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.
3
Smochko N., Luzhanska T. та Molnar-Babilya D. "РОЛЬ ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ У СТРАТЕГІЧНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ". Economic forum 1, № 1 (9 березня 2022): 11–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз трактування поняття туристично-інформаційного центру. Проаналізовано, що для просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку та підвищення інтенсивності внутрішніх туристичних потоків необхідна державна підтримка та ефективна програма створення та функціонування туристичних інформаційних центрів. У статті розглянуто, що у сфері туризму інформація про об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туристичної діяльності стає головним ресурсом. Потребують питання розробки пріоритетних інноваційних туристичних продуктів і наукового обґрунтування регіональної системи їх інформаційного забезпечення. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що вивчення питання про створення туристично-інформаційних центрів є своєчасним і демонструє рівень успішного просування національного туристичного продукту. Використання в Україні міжнародного досвіду та зацікавленість місцевих органів виконавчої влади у розвитку в'їзного та внутрішнього туризму на сучасному етапі державотворення відображено в практичній діяльності туристично-інформаційних центрів. Проте виявлено, що процес організації та діяльності вітчизняних туристично-інформаційних центрів ще не достатньо висвітлений у вітчизняній науковій літературі. У статті доведено, що структура та форма організації туристично-інформаційних центрів залежать від цілей та завдань, які він має вирішувати, статусу та місця у структурі, пріоритетів у туристичній діяльності регіону. Також детально проаналізовано нормативно-правову базу створення та діяльності туристично-інформаційних центрів в Україні. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що створення туристично-інформаційних центрів є одним із стратегічних напрямів діяльності органів виконавчої влади в галузі туризму, важливо дотримуватись технології організації та функціонування таких інституцій. На основі проведеного аналізу встановлено, що Закарпатський туристичний інформаційний портал дає можливість переглянути інформацію про туристичний потенціал області, а також інформацію про маршрути і туристичні новини краю. Детально проаналізовано роботу Мукачівського міського туристично-інформаційного центру в співпраці з Мукачівським історичним музеєм (Замок «Паланок») в рамках реалізації проектів розвитку. Практичне значення дослідження полягає в необхідності врахування діяльності туристично-інформаційних центрів як важливого елементу інноваційної інфраструктури туристичної індустрії держави.
4
Pankiv, N. E. "Природоохоронні території як база розвитку екологічного туризму у Львівській області на прикладі національного природного парку "Сколівські Бескиди"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290517.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано наявні об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області, які мають важливе рекреаційне туристичне значення. Виявлено, що найбільше значення для рекреаційно-туристичної сфери мають національні природні парки, в яких активно розвивається екологічний туризм. Проаналізовано особливості розвитку екологічного туризму у Національних природних парках та встановлено, що найпоширенішим видом екологічного туризму у природно-заповідних зонах є прогулянки екологічними стежками. Розглянуто рекреаційно-туристичні ресурси Національного природного парку "Сколівські Бескиди", шляхи їх збереження та раціонального використання. Зокрема, еколого-пізнавальні стежки та маршрути: "м. Сколе – г. Парашка – с. Майдан"; "Бучина"; "Лопата"; "Водоспад"; "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе" та велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий". Встановлено, що перспективними для рекреаційного використання є долина р. Велика річка, фортеця "Тустань" (Підгородцівське лісництво), долина р. Кам'янки (Дубинське лісництво), урочища Павлів Потік, Зелем'янка (Сколівське лісництво), м. Сколе, урочище Панасівка (Коростівське лісництво). Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних ресурсів Сколівщини для екотуризму.
5
КРАВЧЕНКО, Оксана. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, НАПРЯМИ ТА ВИДИ". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі вивчення наукових джерел розкрито зміст і спрямованість інклюзивного туризму як технології соціальної реабілітації в умовах закладу освіти. Основними функціями інклюзивного туризму є: соціальна відновлювана, психологічна, комунікативна, освітньо-пізнавальна, особистісно-орієнтована, компенсаторна, гедоністична, реабілітаційна, адаптаційна, соціалізаційна. Інклюзивний ефект від туристичних маршрутів буде суттєвим, якщо діяльність ґрунтуватиметься на таких принципах: незалежності, залучення, інформативності, комплексності, індивідуального підходу, можливості для реалізації внутрішнього потенціалу, стимулювання саморозвитку, необхідної підтримки, гідності, рівності, суб’єктності, принцип особливого підходу. Саме інклюзивний туризм дозволяє створити для людини з інвалідністю такі умови, які максимально компенсують її обмеження і дозволять стати активним учасником соціуму. На основі відомих розвідок з проблеми дослідження розроблено таку класифікацію видів інклюзивного туризму: за ціллю; за основним видом заняття; за способом пересування; за сезонністю; за складом туристів; за ступенем навантажень. Напрямами інклюзивного туризму виступають: природотерапія; релігійні маршрути; етнографічний туризм; культурно-пізнавальний туризм; віртуальний туризм. Інклюзивний туризм можна реалізувати через різні форми: безпосередньо відвідуючи туристичні об’єкти та дистанційно. Яскравим прикладом використання для інклюзивного туризму сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є реалізація проекту факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» за підтримки Українського культурного фонду.
6
Pankiv, N. Ye, та M. I. Senkiv. "Створення еколого-пізнавального туристичного маршруту "шляхами графа Володимира Дідушицького" у Бродівському районі Львівської області". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 68–73. http://dx.doi.org/10.15421/40280613.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано еколого-географічні та історичні передумови створення природного заповідника на території північного Поділля. Проаналізовано сучасний стан НПП "Північне Поділля", зокрема територій комплексної пам'ятки природи місцевого значення "Пам'ятка Пеняцька" і Державного ботанічного заказника місцевого значення "Макітра"; ідентифіковано та проаналізовано біорізноманіття, ландшафтні та історико-культурні особливості цих територій, а також існуючі тут еколого-пізнавальні туристичні маршрути. Охарактеризовано природоохоронну діяльність графа В. Дідушицького, зокрема створення ним природного резервату "Пам'ятка Пеняцька" з метою збереження букового пралісу та охорони місця гніздування рідкісного виду птаха – орлана білохвостого, а також заснування ним Природознавчого музею у Львові. Обґрунтовано доцільність розроблення нового еколого-пізнавального туристичного маршруту на території північного Поділля для продовження природоохоронної діяльності в регіоні, яку започаткував В. Дідушицький. Запропоновано створення дводенного еколого-пізнавального туристичного маршруту "Шляхами графа Володимира Дідушицького" (Львів – Броди – Підкамінь – Пеняки – Пліснеське городище – Підгірці – Львів) та докладно охарактеризовано екскурсійні об'єкти, включені до цього маршруту. Проаналізовано значення новоствореного маршруту для збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Бродівщини.
7
Габчак, Н. Ф., та Л. Ф. Дубіс. "ФОРМУВАННЯ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МЕЖАХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ» ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 3 (62) (27 жовтня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/62-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню питань розвитку екотуристичної інфраструктури на природоохоронних територіях Закарпатської області. Розглянуто особливості розвитку екотуризму, указано на недостатнє залучення природоохоронних територій та їхнього потенціалу для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, виокремлено проблему слабкого впровадження форм сталого туризму. Розкрито суть та потенціал території дослідження щодо можливостей розвитку екологічного туризму та передумов функціонування екотуристичної інфраструктури. Виокремлено структурні елементи екотуристичної інфраструктури, а саме: еколого-пізнавальні стежки, туристичні маршрути, візит-центри, інформаційні туристичні пункти та центри, спеціально обладнані зони, історико-культурні об’єкти, заклади розміщення і харчування туристів тощо.
8
Тучковська, І. І. "ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджені проблеми України щодо формування туристично-екскурсійних маршру-тів. Аналіз наявних методичних підходів до формування туристично-екскурсійних маршрутів показав, що слід зосередити увагу на доступності таких маршрутів для осіб з інвалідністю. Запропоновано послідовність ор-ганізації туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Основними складовими доступного ту-ристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю є початковий, проміжні і кінцевий пункти, стежки і дороги, які їх з’єднують або розгалужують. Уточнено методичні підходи щодо формування конкурентоспро-можного туристично-екскурсійного маршруту з поетапним вирішенням складних організаційно-економічних завдань. Удосконалено методику розробки туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Роз-роблено програму туристично-екскурсійного маршруту для осіб з інвалідністю. Запропоновано тур для осіб з інвалідністю “Особливий відпочинок”, розрахований на 7 осіб (3 людини у візках, 4 супроводжуючих), які праг-нуть вести активний спосіб життя. Теоретична і практична значущість дослідження полягає в системному підході до предмета дослідження, що дає можливість використовувати отримані результати під час форму-вання туристично-екскурсійних маршрутів для осіб з інвалідністю. Зроблено висновок, що у дослідженнях віт-чизняних та іноземних науковців, присвячених проектуванню туристичного продукту для осіб з інвалідністю, не розглядають технології проектування туристичних маршрутів, тому необхідне створення методичних підходів до формування раціонального туристичного маршруту, які будуть базуватися на принципах форму-вання конкурентоспроможного туристичного продукту, де враховуються всі досліджені фактори.
9
Stativka, N., та M. Bubliy. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Theory and Practice of Public Administration, № 4 (67) (26 листопада 2019): 8–16. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості державного регулювання туристично-рекреаційної діяльності на основі концепції сталого розвитку. З’ясовано, принципи державного регулювання, що зумовлені територіальним походженням туристично-рекреаційних послуг і відповідальністю за їхні якість та безпеку, зокрема принципи: державного регулювання; переміщення споживача в конкретне місце (регіон, туристська дестинація, національний парк та ін.); задоволення різноманітних потреб туристів – принцип, що лежить в основі пропозиції регіоном унікальних, різноманітних, оригінальних туристичних послуг та продуктів, що відповідають міжнародним стандартам якості; територіальної локалізації туристичних послуг у межах конкретного регіону, дестинацій, туристичних центрів тощо; комплексності послуг; ресурсозабезпеченості; екологізації туризму; підвищення якості та безпеки надання туристичних послуг; принцип обліку суб’єктів туристичної діяльності в цілях державного регулювання туристично-рекреаційної індустрії; підвищення інформованості туристів про правила безпеки на туристичних маршрутах.
10
Барна, М. Ю., Л. К. Гліненко та Ю. А. Дайновський. "ЕКОТУРИЗМ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО І ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ". Підприємництво і торгівля, № 27 (17 листопада 2020): 82–89. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-27-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті констатовано, що за наявності у науковій літературі багатьох визначень екотуризму питання про його дефініцію ще не знайшло остаточного розв’язання. Зазначено, що принципових ознак екотуризму є дві: характер маршруту і відповідальне ставлення до природи. Усі інші ознаки, які окремі автори вживають при визначенні екотуризму слід сприймати, як його супутні характеристики, але не як обов’язкові елементи дефініції. Зокрема, це стосується участі місцевих мешканців у обслуговуванні туристів, підвищення їхнього добробуту вна- слідок екотуристичної діяльності, оскільки наявність навіть незначної кількості екотуристичних маршрутів у місця, де немає місцевого населення, не дає права використовувати цю особливість у дефініції поняття екотуризму. Підкреслено, що і туристична і готельна галузь повинна робити внесок у вирішення як регіональних, так і гло- бальних завдань екологічного характеру. Висвітлено найбільш популярні місця екотуристичних маршрутів у світі і в Україні. Зазначено, що одним з найважливіших природних ресурсів для розвитку екологічного туризму в Україні є національні парки, існуванню яких загрожує недостатнє фінансування, низька ефективність екотуристичної ді- яльності, незаконні вирубки лісу, відсутність дієвого правоохоронного та екологічного контролю. Констатовано, що розвиток екологічного туризму відбувається внаслідок ініціативних дій гравців ринку, а не внаслідок продума- ної політики регіонального чи місцевого планування. Проаналізовано проблеми в’їзного і виїзного туризму, зокрема відсутність надійної системи страхування ризиків і недостатнє просування українських туристичних продуктів за кордоном. Підкреслено важливість інновацій у розвитку туристичного і готельного бізнесу. Показані напрями діяльності екоготелів. Проаналізовано сучасні тренди, які впливатимуть на діяльність туристичних і готельних підприємств у перспективі. Наведено результати прогнозів щодо відновлення туристичного і готельного ринку. Сформульовано висновки стосовно забезпечення подальшого розвитку туристичної і готельної діяльності.
Дисертації з теми "Туристичні маршрути"
1
Плига, А. "Вплив рекреаційно-туристичного комплексу на розвиток економіки України". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16234.
Повний текст джерела
2
Нешатаєв, Борис Миколайович, Borys Mykolaiovych Neshataiev, Дмитро Васильович Острога, Dmytro Vasylovych Ostroha, Сергій Іванович Сюткін та Serhii Ivanovych Siutkin. "Концепція нового туристичного маршруту по території Краснопільського району Сумської області". СумДПУ імені А. С. Макаренка, Сумський відділ Українського географічного товариства, 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9472.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються перспективи використання природно-ресурсного потенціалу та історико-культурної спадщини території Краснопільського району з метою прокладання нового туристичного маршруту та залучення інвестицій для вирішення соціально-економічних проблемProspects for the use of natural resource potential and historical and cultural heritage of the Krasnopilski district in order to pave a new tourist route and attract investment to solve socio-economic problems are considered
3
Погорєлова, Тетяна Олексіївна. "Питання підвищення ефективності функціонування туристичної галузі Харківщини". Thesis, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47122.
Повний текст джерела
4
Коваленко, Олександр Вікторович, та Oleksandr Viktorovych Kovalenko. "Узагальнена методика розробки екскурсійних маршрутів в Україні". 2020. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/10209.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі зазначено, що існує чіткий та узагальнений алгоритм розробки нового екскурсійного маршруту, яким користуються багато установ, організацій та фірм туристичного напрямку в нашій державі, але затвердженого на державному рівні та стандартизованого порядку розробки та проведення екскурсій наразі в Україні не існує.This paper notes that there is a clear and generalized algorithm for developing a new tour route, which is used by many institutions, organizations and firms in our country, but approved at the state level and standardized procedure for developing and conducting tours does not currently exist in Ukraine.