Добірка наукової літератури з теми "Туристична галузь України"

Статтю присвячено дослідженню туристичної галузі України в контексті сучасних інтеграційних процесів. У сучасному світі туризм є каталізатором соціально-економічного розвитку країни, оскільки має великий вплив на такі ключові галузі, як торгівля, транспорт, зв’язок, будівництво та багато інших. Для багатьох країн світу сфера туризму є важливим інструментом, і часто функціонує як джерело валютних надходжень в економіку країни, ефективний засіб для створення сприятливого інвестиційного клімату і позитивного іміджу держави. Здійснено узагальнення передумов України для ефективного розвитку в’їзного і внутрішнього туризму: сприятливий клімат, вигідне географічне положення та рельєф, багатий природний, туристично-рекреаційний і культурно-історичний потенціал. Представлено SWOT-аналіз розвитку українського туризму, що дозволяє зробити висновок, що Україна об’єктивно має туристичний потенціал та можливості для його розвитку, але на даний момент це не використовується країною ефективно. Проаналізовано конкурентні переваги туристичної галузі України, проведено детальний аналіз даної галузі. Обгрунтовано, що підвищення конкурентоспроможності туристичного сектору повинно стати ключовим завданням української економіки. Важливим є спрямування зусиль на створення привабливого іміджу України на міжнародному ринку як країни, що здатна забезпечити туристів не тільки доступом до огляду культурних та природних об’єктів, але й безпекою, комфортними умовами для проживання та подорожей, зваженою ціновою політикою, високими стандартами гостинності. У той же час існує необхідність постійно працювати над вдосконаленням власного туристичного продукту та його конкурентоспроможністю. Розглянуто вплив пандемії на розвиток туризму та вказано на необхідність впорядковування та розвитку всіх туристичних напрямків і ресурсів, що сприятиме подальшому соціальному та економічному розвитку як зовнішнього, так внутрішнього туризму. Обгрунтовано, що вживання певних заходів щодо подолання пандемії та подальшого покращення ринкової економіки в усіх сферах діяльності, у тому числі й в туристичній, є необхідним.

У статті, виходячи з розуміння поняття «якість», розроблено теоретичний підхід щодо дослідження особливостей терміну «якість туризму». Використовуючи логіку методики оцінки якості туристичних послуг SERVQUAL (фактичний рівень якості обслуговування складає різницю між очікуваннями та сприйняттям послуг споживачами), запропоновано інструментарій оцінювання якості туризму на рівні країни.Доведено, що для держави є необхідними дві умови забезпечення якості туризму – на рівні окремих туристичних підприємств і на рівні всієї туристичної галузі з метою забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку туристичних послуг. На основі структури субіндексів Індексу конкурентоспроможності країн у сфері подорожей та туризму, визначено фактори, котрі безпосередньо впливають на конкурентоспроможність туристичної галузі: суперництво між конкурентами, нові конкуренти, подібні за своїм складом туристичні послуги або туристичні послуги вищого рівня, постійна зміна уподобань споживачів туристичних послуг стосовно характеристики туристичної послуги, зміна загальної ситуації в країні. З допомогою складових індексу конкурентоспроможності країн з подорожей та туризму здійснено оцінку якості вітчизняного туризму, який відображає загальну оцінку чинників, що сприяють розвитку туристичного бізнесу в країні. Результати проведеного оцінювання дали змогу зробити узагальнення щодо низького стану показників якості туризму з позицій зацікавлених сторін: споживачів туристичних послуг, бізнесу, інвесторів і держави. Проведено групування основних проблем у сфері забезпечення якості туризму, зокрема: інституційні (неефективна діяльність органів державної влади у сфері туризму); політичні (політичні кризи, революції, війни); фінансово-економічні (недостатнє фінансове забезпечення туристичної галузі країни з боку держави, не повною мірою розвинуті фінансові ринки, часті фінансові кризи; високі банківські кредитні ставки, великий податковий тиск на туристичні підприємства тощо). Через визначену проблематику туристична галузь країни не може конкурувати на світовому ринку туристичних послуг і, відповідно, надавати якісні туристичні послуги, здійснювати інноваційну і інвестиційну діяльність у сфері туризму.

У статті визначається, що туристична галузь є третьою за прибутковістю галуззю серед усіх інших галузей світової економіки. Крім того, для економіки багатьох інших держав вона є базовою. Кількість туристичних компаній постійно збільшується. Договір надання туристичних послуг посідає одне із центральних місць у туризмі, у тому числі міжнародному. На відміну від неорганізованої туристської поїздки, регламентованої безліччю різноманітних цивільно-правових договорів, що укладаються туристом із виконавцями окремих послуг, для здійснення організованої туристської поїздки досить укладення одного договору з туристського обслуговування з особою, яка перебирає на себе зобов'язання щодо надання туристичного обслуговування. Основними сегментами ринку туристичних послуг є корпоративний туризм, під яким розуміють організацію ділових поїздок і відпочинку співробітників різних компаній. Він почав розвиватися водночас із появою в Україні великих іноземних і спільних підприємств; індивідуальний туризм - організація відпочинку за індивідуальною програмою, а також організація VIP перевезень; масовий туризм - туристичні поїздки за кордон, а також усередині країни за стандартними турпаке-тами. Усе більш популярні такі нові категорії, як екологічний та екстремальний туризм, а також упевнено розвивається сектор молодіжного і студентського туризму. Для задоволення попиту на перерахованих сегментах туристичного ринку найдоцільніше використовувати повітряний транспорт, оскільки швидкість доставки пасажирів і протяжність маршрутів відіграють тут визначальну роль.

У статті проведено аналіз трактування поняття туристично-інформаційного центру. Проаналізовано, що для просування національного туристичного продукту на міжнародному ринку та підвищення інтенсивності внутрішніх туристичних потоків необхідна державна підтримка та ефективна програма створення та функціонування туристичних інформаційних центрів. У статті розглянуто, що у сфері туризму інформація про об’єкти туризму та туристичної інфраструктури, умови і фактори розвитку туристичної діяльності стає головним ресурсом. Потребують питання розробки пріоритетних інноваційних туристичних продуктів і наукового обґрунтування регіональної системи їх інформаційного забезпечення. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що вивчення питання про створення туристично-інформаційних центрів є своєчасним і демонструє рівень успішного просування національного туристичного продукту. Використання в Україні міжнародного досвіду та зацікавленість місцевих органів виконавчої влади у розвитку в'їзного та внутрішнього туризму на сучасному етапі державотворення відображено в практичній діяльності туристично-інформаційних центрів. Проте виявлено, що процес організації та діяльності вітчизняних туристично-інформаційних центрів ще не достатньо висвітлений у вітчизняній науковій літературі. У статті доведено, що структура та форма організації туристично-інформаційних центрів залежать від цілей та завдань, які він має вирішувати, статусу та місця у структурі, пріоритетів у туристичній діяльності регіону. Також детально проаналізовано нормативно-правову базу створення та діяльності туристично-інформаційних центрів в Україні. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що створення туристично-інформаційних центрів є одним із стратегічних напрямів діяльності органів виконавчої влади в галузі туризму, важливо дотримуватись технології організації та функціонування таких інституцій. На основі проведеного аналізу встановлено, що Закарпатський туристичний інформаційний портал дає можливість переглянути інформацію про туристичний потенціал області, а також інформацію про маршрути і туристичні новини краю. Детально проаналізовано роботу Мукачівського міського туристично-інформаційного центру в співпраці з Мукачівським історичним музеєм (Замок «Паланок») в рамках реалізації проектів розвитку. Практичне значення дослідження полягає в необхідності врахування діяльності туристично-інформаційних центрів як важливого елементу інноваційної інфраструктури туристичної індустрії держави.

У статті розглянуто сучасний стан туристичної галузі Закарпаття, що є пріоритетним напрямом соціально-економічного розвитку регіону, охарактеризовано унікальність геополітичного розташу-вання області. Метою статті є дослідження стану та визначення напрямів розвитку сфери туризму Закар-патської області як складової туристичної галузі України. У ході дослідження встановлено, що за останні роки спостерігається нестійкий попит на туристичні послуги суб’єктів туристичного ринку на різних рівнях адміністративно-територіального поділу держави, що залежить від впливу географічних, політичних, соціально-економічних, демографічних, психологічних та інших чинників. На основі вивчення статистичної інформації проаналізовано туристичні потоки у Закарпатській області за 2001-2018 роки, зазначено об’єктивні чинники, що характеризують їхню динаміку зростання чи спадання. Встановлено, що в інфра-структурі рекреаційної галузі важливе місце займають колективні засоби розміщування. Проведено аналіз даних про колективні засоби розміщення та дитячі заклади оздоровлення і відпочинку, які працювали влітку. Визначено частку Закарпаття у туристичній галузі України за кількістю туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності, громадян, які виїжджали за кордон та відвідали Україну, за кількістю готелів і ана-логічних засобів розміщення, їх місткістю та чисельністю осіб, що перебували у цих закладах. Встановлено, що, зважаючи на значний туристичний потенціал Закарпаття, існує потреба в системному підході щодо ро-звитку туристичної галузі області, розробці й реалізації комплексу заходів, які забезпечать сталий розвиток регіону. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на вивчення впливу фінансово-економічних та соціаль-но-економічних факторів на розвиток туристичних потоків регіонів України з використанням економетрич-них методів і моделей.

У статті розглянуто роль та значення іноземних інвестицій для розвитку туристичної галузі в Україні. Здійснено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в туристичній сфері. Вивчено проблеми залучення інвестицій в туристичну сферу України та запропо

УДК 338.488.2:640.4 (477), JEL Classification: Z310, L83 Мета. Метою дослідження є тенденції розвитку індустрії гостинності, зокрема її складових: готельного та ресторанного господарства в умовах підвищених вимог, пов’язаних з карантинними заходами. Методика дослідження. У статті використано методи, що дозволяють реалізувати мету дослідження, зокрема: логічного узагальнення – під час визначення сучасного стану індустрії гостинності України; теоретичного узагальнення – під час визначення понятійного апарату сфери гостинності; аналізу та синтезу – під час дослідження сучасних тенденцій розвитку сфери гостинності та її складових: готельного та ресторанного господарства. Результати. Установлено, що в умовах карантинних обмежень найбільш вразливою стала сфера гостинності та її складові: туристична галузь, ресторанне та готельне господарство. На основі запропонованих МОП заходів для керівників підприємств авторами систематизовано рекомендації для готельного та ресторанного господарства. На підставі вивченого досвіду роботи підприємств ресторанного господарства запропоновано схему їх роботи під час пандемії, систематизовано вимоги до виробничого процесу в закладах ресторанного господарства. Наукова новизна. На основі дослідження сучасних тенденцій розвитку індустрії гостинності запропоновано напрями покращення стану галузі. Систематизовані для ресторанного господарства схема реалізації продукції під час пандемії та рекомендації для виробничого процесу. Практична значущість. Упровадження в діяльність підприємств ресторанного господарства запропонованої авторами схеми роботи під час пандемії дозволить попередити скупчення людей і підвищить рівень безпеки як гостей, так і персоналу. Дотримання рекомендацій щодо виробничого процесу в закладах ресторанного господарства надасть їм можливість функціонувати навіть в умовах підвищених карантинних вимог.

Актуальність теми дослідження. З 2014 року Україна зазнала значне зниження показників розвитку туризму, в тому числі в’їзних туристичних потоків, що негативно позначилося на показниках розвитку економіки країни в цілому. Постановка проблеми. Нажаль, останнім часом спостерігається погіршення показників, що відображають стан розвитку туризму та характеристику споживання туристичних послуг в країні. В таких умовах доцільно використовувати досягнення антикризового менеджменту, а саме антикризових планів, що пов’язані з профілактикою форс мажорних обставин, а особливо, військових дій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку туризму в умовах військових дій ретельно вивчались провідними іноземними науковцями Л-Енн Бленчард, А. М. Леонг, С. Литвин, О. Муфаккір, Н. Салазар, М. Хані, Ж. Хесслі, Дж. Джафарі, Р. Батлер. Проблеми туристичної галузі Україні під впливом військових дій досліджували А. Ю. Парфієнко, А. А. Романова, І. А. Савченко та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо досліджені статистичні показники розвитку галузі туризму в Україні та вплив на них кризових ситуації. Відсутній досвід розробки антикризових планів (програм) та заходів під час кризових ситуації в галузі туризму Україні. Постановка завдання. Метою статті є аналіз системи статистичних показників розвитку туризму в Україні, та розробка пропозиції, щодо використання антикризових заходів для попередження виникнення кризи в туристичній галузі. Виклад основного матеріалу. З’ясовано методичні засади для вивчення кризових станів у туристичній галузі України. Це видання Всесвітньої Організації туризму ООН «Інструменти для кризових комунікацій в туризмі», у якому розглянуто різноманіття кризових станів та форс мажорних обставин, та їх вплив на розвиток туристичної галузі. Висновки. На підставі проведеного дослідження були визначені тенденції кризи у розвитку туризму в Україні. Розвиток туристичної діяльності значною мірою залежить від політичних факторів й, зокрема, соціальноекономічної стабільності в Україні. Її порушення у зв’язку з революційною ситуацією й веденням військових дій на сході країни суттєво впливає на скорочення туристичних потоків

Сьогодні в умовах глобальних перебудов і переорієнтації галузей економіки важливим є зростання потреб і мотивів людей до туристичної діяльності. Туризм як галузь економіки поступово займає лідерські позиції в багатьох країнах світу, а також у перспективі і в Україні. Отже, маємо значний нереалізований людський, природно-ресурсний, історико-культурний, туристично-рекреаційний та науково-технічний потенціал, вдале географічне розміщення, сприятливий клімат. Також особливості ситуації в країні, економічна та політична нестабільність, умови військового конфлікту підштовхують до подальшої розбудови нашої держави, яка обов’язково повинна включати створення умов для розвитку туристичної галузі. При цьому формування високорозвинутої індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем і залучення міжнародного досвіду. У статті розкрито, що феноменом ХХІ ст. визначають сьогодні індустрію гостинності, що стала одним із провідних напрямів соціально-економічної діяльності. Доведено, що це бізнес ХХІ ст., який сприяє створенню нових робочих місць, пошуку методів підвищення конкурентоспроможності підприємств на світовому рівні, популяризації країни на міжнародному ринку послуг та, як наслідок, підвищенню рівня національної економіки. Проте впродовж останніх років індустрія гостинності в Україні перебуває у стані стагнації, тому визначення факторів впливу на розвиток індустрії є актуальним, адже за допомогою отриманих знань можна запобігти деградації однієї з найперспективніших галузей міжнародного бізнесу. У статті розглянуто вплив чинників на розвиток індустрії гостинності, економічні дослідження потенційних можливостей цієї галузі в межах загальної стратегії соціально-економічного розвитку світу загалом та України зокрема.

Вигідне географічне розташування України, наявність унікальних туристично-рекреаційних ресурсів, розмаїття та багатство культури, а також сформована у радянські часи інфраструктура для оздоровлення та відпочинку здатні забезпечити активний та конкурентоспроможний розвиток туристичної галузі. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30203

Досліджено вплив логістики на розвиток туризму, зокрема в контексті підвищення якості туристичних послуг, наближення їх до світових стандартів, оптимізації матеріальних та інформаційних потоків, скорочення витрат щодо туристичного супроводу, сервісу та обслуговування.

Гуменюк, А. І. Реалізація державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / А. І. Гуменюк. - Чернігів, 2021. - 251 с.
Дисертаційна робота присвячена вивченню науково-теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні. Удосконалено низку дефініцій предметної галузі дослідження, а саме: «державна політика розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «механізми реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні», «система механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні». Розвинуто концептуальні засади дослідження системи механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні, які передбачають: першооснову принципу функціонування; інформаційно-аналітичне забезпечення системи взаємодії та розвитку; інструменти забезпечення нормативно-правового, фінансово-економічного, соціально-екологічного, організаційно-інфраструктурного, науковоосвітнього механізмів та фактори (зовнішні та внутрішні), які на них впливають. Результативність функціонування запропонованої системи механізмів залежить від: стану та видів інфраструктури туристичної галузі; рівня взаємодії держави з громадськістю для виконання національних планів розвитку туристичної галузі; повноти імплементації всіх механізмів, зокрема й інноваційних, які безпосередньо орієнтовані на формування сприятливого середовища для розвитку туристичної галузі. Узагальнено світовий досвід реалізації державної політики розвитку туристичної галузі та представлено такі його особливості: регулювання розвитку туризму є багаторівневою системою; туристична політика як дієвий компонент сучасної регіональної політики; визначальна роль туризму в реалізації соціальної політики держави; узгодження планів розвитку туризму із завданнями соціально-економічного розвитку країн; створення на рівні держави єдиного органу, який регулює діяльність туристичної галузі; активізація науково-дослідних робіт у сфері розвитку туризму; активізація державних інвестицій у сферу туризму. Доведено, що для забезпечення розвитку вітчизняної туристичної галузі доцільно імплементувати світовий досвід у частині: розвитку туристичної інфраструктури на засадах взаємодії між державою і громадськістю з метою формування туристичних центрів; використання концесії як дієвої форми залучення інвестицій у розвиток туристичної галузі; розробки та впровадження макромаркетингових технологій; прийняття довгострокових стратегій із забезпечення соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі; посилення ролі органів державної влади та органів місцевого самоврядування для підвищення рівня конкурентоспроможності загальнонаціональних туристичних продуктів і послуг; державної підтримки соціального туризму тощо. Окреслено особливості функціонування механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України з урахуванням проблемних пріоритетів на регіональному рівні: невідповідність нормативноправової бази міжнародним стандартам; відсутність системності в реалізації механізмів регулювання розвитку туризму на регіональному рівні; відсутність дієвої фінансової підтримки і налагоджених взаємозв’язків усіх учасників механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі; погіршення якості обслуговування туристів. Охарактеризовано чинну практику впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на результативність державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні шляхом використанням комбінованих методів PEST й SWOT-аналізу. На основі цього запропоновано відповідну методику, яка є ефективним і доступним способом оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Визначено, що політико-правові (відсутність спеціальних нормативноправових актів щодо регулювання туристичної галузі; недостатня державна підтримка; анексія Кримського півострову) й економічні (відсутність нормалізованого бізнес-середовища; низький показник схильності до зберігання доходів; постійні коливання курсу гривні; низький рівень добробуту населення) фактори мали значний негативний вплив на державну політику розвитку туристичної галузі України, що спонукало до розробки стратегічних заходів їх нейтралізації. PEST-аналіз дає можливість детальніше дослідити фактори зовнішнього середовища щодо туристичної галузі, а SWOT-аналіз – визначення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз для туристичної галузі, які виходять із його найближчого оточення. Така методика є ефективним і доступним способом для оцінювання управлінської ситуації в досліджуваній галузі за умови достовірності вибору показників, які вимірюють вплив державної політики на розвиток туристичної галузі. Запропоновано використовувати такі групи показників: зміна довгострокових темпів зростання туристичної галузі; вплив адміністративних органів і зміна політики уряду; соціальна значущість туристичної галузі; рівень глобалізації туристичної галузі; стійкість туристичної галузі до диспропорцій в економіці країни. Обґрунтовано стратегічні напрями удосконалення механізмів реалізації державної політики розвитку туристичної галузі на регіональному рівні в контексті розробки інформаційної платформи, яка включає сукупність заходів – суспільно-політичних (підвищення якісного рівня прийняття державноуправлінських рішень); нормативно-правових (відповідність національних стандартів у сфері туризму міжнародним нормам); фінансово-економічних (реалізація економічних ініціатив, спрямованих на впровадження економічно безпечних технологій і видів діяльності); соціально-екологічних (підтримка сектора соціально орієнтованих туристично-рекреаційних продуктів); організаційно-інфраструктурних (організація туристично-інформаційних центрів з метою ведення інформаційно-аналітичної діяльності); науковоосвітніх (здійснення систематичних наукових досліджень стану, проблем і перспектив розвитку туризму, підвищення кваліфікації кадрів). Розроблено дескриптивну модель реалізації державної політики соціоеколого-економічного розвитку туристичної галузі України на засадах гармонізації інтересів ключових груп суб’єктів державної політики (туристична галузь, держава, громадськість) та шляхом використання організаційно-інституційних форм і способів регулювання розвитку туристичної галузі на регіональному рівні. Виокремлено ключові напрями державної політики, які орієнтовані на результативність реалізації такої моделі: удосконалення законодавства у сфері регулювання туристичної галузі на регіональному рівні, становлення сприятливого середовища для суб’єктів вітчизняної туристичної галузі, бенчмаркінг державного регулювання туристичної галузі та тощо. У результаті дослідження перспектив забезпечення ефективності імплементації інструментарію реалізації державної політики розвитку туристичної галузі України на регіональному рівні в умовах євроінтеграції запропоновано впровадити інтелектуальну смартспеціалізацію на рівні регіонів, що може стати реальним драйвером для стійкого соціальноекономічного зростання в Україні. Визначено стратегічні пріоритети регіонів України (збалансоване інклюзивне соціально-економічне зростання на основі інноваційного розвитку туристичної галузі в контексті розвитку наукоємних високотехнологічних виробництв, ресурсо- й енергозберігаючих технологій; регіональний розвиток туристичної галузі на засадах розумної спеціалізації шляхом активізації інноваційно-інвестиційного потенціалу регіонів, ефективної реалізації ресурсного, виробничого, транзитного потенціалів), вектори державної політики (підвищення соціально-економічного потенціалу регіонів; підтримка споживчого попиту і нарощування конкурентоспроможності регіонального туристичного продукту й продукції інших суміжних галузей; проведення структурних регіональних трансформацій в економіці з метою зростання частки сфери послуг у регіонах) та завдання (зростання рівня та якості життя людини, формування системи відповідного моніторингу; синергізм туристичної галузі, науки та громадськості в регіонах; розробка конкурентного інноваційного туристичного продукту тощо) щодо соціо-еколого-економічного розвитку туристичної галузі на засадах інтелектуальної смартспеціалізації.
The dissertation is devoted to the study of scientific and theoretical principles and the development of practical recommendations aimed at improving the mechanisms of implementation of the state policy of development of the tourism industry of Ukraine at the regional level. A number of definitions of the subject area of research have been improved, namely: "state policy of tourism industry development at the regional level", "mechanisms for implementing state policy of tourism industry development at the regional level", "system of mechanisms for implementing state tourism policy development at the regional level". Conceptual bases of research of system of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch at the regional level which provide: the first principle of the principle of functioning are developed; information and analytical support of the system of interaction and development; tools to ensure regulatory and legal, financial and economic, socio-environmental, organizational and infrastructural, scientific and educational mechanisms and factors (external and internal) that affect them. The effectiveness of the proposed system of mechanisms depends on: the state and types of infrastructure of the tourism industry; the level of state interaction with the public for the implementation of national plans for the development of the tourism industry; completeness of implementation of all mechanisms, including innovative ones, which are directly focused on the formation of a favorable environment for the development of the tourism industry The world experience of realization of the state policy of development of tourist branch is generalized and its following features are presented: regulation of development of tourism is a multilevel system; tourism policy as an effective component of modern regional policy; the decisive role of tourism in the implementation of social policy of the state; coordination of tourism development plans with the tasks of socio-economic development of countries; creation at the state level of a single body that regulates the activities of the tourism industry; intensification of research work in the field of tourism development; intensification of public investment in tourism. It is proved that to ensure the development of the domestic tourism industry it is advisable to implement world experience in terms of: development of tourism infrastructure on the basis of interaction between the state and the public in order to form tourist centers; use of concessions as an effective form of attracting investment in the development of the tourism industry; development and implementation of macromarketing technologies; adoption of long-term strategies to ensure the socio-ecological and economic development of the tourism industry; strengthening the role of public authorities and local governments to increase the competitiveness of national tourism products and services; state support for social tourism, etc. Peculiarities of functioning of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch of Ukraine taking into account problematic priorities at the regional level are outlined: inconsistency of normative-legal base to the international standards; lack of systematization in the implementation of mechanisms for regulating the development of tourism at the regional level; lack of effective financial support and well-established relationships of all participants in the mechanisms of implementation of state policy for the development of the tourism industry; deterioration of the quality of tourist services. The current practice of influencing internal and external factors on the effectiveness of the state policy of development of the tourism industry of Ukraine at the regional level through the use of combined methods of PEST and SWOTanalysis is described. Based on this, an appropriate methodology is proposed, which is an effective and affordable way to assess the management situation in the study area, provided the reliability of the choice of indicators that measure the impact of public policy on the development of the tourism industry. It is determined that political and legal (lack of special regulations on tourism regulation; insufficient state support; annexation of the Crimean peninsula) and economic (lack of normalized business environment; low propensity to store income; constant fluctuations in the hryvnia exchange rate; low level of welfare population) factors had a significant negative impact on the state policy of development of the tourism industry of Ukraine, which prompted the development of strategic measures to neutralize them. PEST-analysis provides an opportunity to explore in more detail the environmental factors of the tourism industry, and SWOT-analysis - to identify strengths and weaknesses, opportunities and threats to the tourism industry that come from its immediate environment. This technique is an effective and affordable way to assess the management situation in the study area, provided the reliability of the choice of indicators that measure the impact of public policy on the development of the tourism industry. It is proposed to use the following groups of indicators: change in long-term growth rates of the tourism industry; the influence of administrative bodies and changes in government policy; social significance of the tourism industry; the level of globalization of the tourism industry; resistance of the tourism industry to disparities in the country's economy. Strategic directions of improvement of mechanisms of realization of the state policy of development of tourist branch at regional level in the context of development of an information platform which includes set of actions - social and political (increase of a qualitative level of acceptance of state and administrative decisions) are substantiated; regulatory (compliance of national standards in the field of tourism with international standards); financial and economic (implementation of economic initiatives aimed at implementing economically safe technologies and activities); socio-ecological (support of the sector of socially oriented tourist and recreational products); organizational and infrastructural (organization of tourist information centers for the purpose of conducting information and analytical activities); scientific and educational (implementation of systematic scientific research of the state, problems and prospects of tourism development, professional development). A descriptive model of implementation of the state policy of socio-ecological and economic development of the tourism industry of Ukraine on the basis of harmonization of interests of key groups of state policy actors (tourism industry, state, public) and by using organizational and institutional forms and methods of regulating tourism development at the regional level . The key areas of state policy are identified, which are focused on the effectiveness of such a model: improving legislation in the field of tourism regulation at the regional level, creating a favorable environment for domestic tourism, benchmarking of state regulation of tourism and more. As a result of research of prospects of efficiency of implementation of tools of realization of the state policy of development of tourist branch of Ukraine at regional level in the conditions of European integration it is offered to introduce intellectual smart specialization at regional level that can become the real driver for steady social and economic growth in Ukraine. The strategic priorities of the regions of Ukraine (balanced inclusive socio-economic growth based on innovative development of the tourism industry in the context of high-tech industries, resource and energy-saving technologies; regional development of the tourism industry on the basis of reasonable specialization by activating innovation and investment potential of regions, , production, transit potentials), vectors of state policy (increasing the socio-economic potential of regions; supporting consumer demand and increasing the competitiveness of regional tourism product and products of other related industries; structural regional transformations in the economy to increase the share of services in the regions) and tasks (growth of the level and quality of human life, formation of a system of appropriate monitoring; synergy of the tourism industry, science and the public in the regions; development of competitive innovation national tourist product, etc.) on the socio-ecological and economic development of the tourism industry on the basis of intellectual smart specialization.

На сьогоднішній день вітчизняна туристична діяльність розвивається швидко та динамічно, випереджаючи своїм розвитком та темпами зростання доходів такі галузі промисловості, як нафтовидобування та автомобіле-будування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32621

В даній роботі зазначено, що в загальному розумінні, термін «внутрішній туризм» можна визначити, як туризм в межах однієї «своєї» держави, тобто без виїзду за кордон. У даних подорожах існує маса переваг, наприклад, не потрібно робити закордонний паспорт та оформлювати візу, знати іноземну мову, витрачати неймовірні суми грошей на авіа перельоти і бронювання готелів, також немає складнощів з обміном валюти та інше. В даний момент практично будь-якому із закордонних курортів можна знайти гідну заміну в Україні.
In this paper, it is noted that in the general sense, the term "domestic tourism" can be defined as tourism within one "own" state, that is, without going abroad. There are many benefits to travel, for example, you do not need to make a passport and apply for a visa, know a foreign language, spend incredible amounts of money on air travel and booking hotels, there is also no difficulty in exchanging currency, and so on. Currently, almost any of the overseas resorts can be found worthy replacement in Ukraine.

На сьогодні туристична галузь в Україні досить розвинена і здатна приносити великі прибутки. Туризм дозволяє ознайомитися з історією, культурою нашої держави. Переважно Український туризм робить орієнтацію на виїзд, але до нас також приїжджають і іноземці. Здійснивши аналіз даних Державної служби статистики України можемо відзначити, що за останні 5 років відвідування України іноземними туристами скоротилося на 95,5%.

Реалізація стратегічної мети розвитку туризму в Україні, пов‘язаної із забезпеченням конкурентоспроможної на світовому ринку туристичної галузі на основі максимально повного задоволення попиту споживачів, можлива лише за умов стійкого розвитку туристичного бізнесу, що в свою чергу забезпечується його фінансовим потенціалом. Являючись об‘єктивною основою здійснення ефективної виробничо-продуктової діяльності, фінансові ресурси трансформуються в інші фактори розвитку туристичного підприємництва, представляючи собою одну із важливих системних складових.Для створення сприятливих умов реалізації програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності туристичним підприємствам необхідно вміти ефективно використовувати фінансовий потенціал, прагнути до зростання прибутку, що можливо досягнути на основі глибоких знань законів і закономірностей ринкової економіки, особливостей фінансового забезпечення туристичної галузі. В наукових дослідженнях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених відсутній комплексний підхід до вирішення проблеми управління фінансовим забезпеченням туристичних підприємств. В публікаціях вітчизняних науковців відображені проблеми фінансування туристичної галузі, формування фінансового механізму, організації та планування фінансової діяльності туристичних підприємств в ринкових умовах.