Добірка наукової літератури з теми "Траса польоту"

Статтю присвячено дослідженню механізму правового регулювання діяльності цивільної авіації крізь призму адміністративно-правових норм. Зазначається, що повітряне законодавство містить норми конституційного права (встановлюється повний і винятковий суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (наприклад, встановлюються порядок сертифікації та реєстрації повітряних суден й аеродромів, правила сертифікації авіаційної техніки, правила льотної придатності, правила безпеки польотів, Порядок накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті), цивільного права (встановлюються правила перевезення пасажирів і багажу, цивільно-правова відповідальність перевізника за цілість багажу і вантажу, а також за збиток, заподіяний пасажирам та іншим особам. Наявність характеристик авіаційного транспорту, авіаційної діяльності та цивільної авіації, авіації як галузі закріплених в ЗУ «Про транспорт», ПКУ, Положенні про використання повітряного простору України, приписів щодо обов’язковості реєстрації та сертифікації суб’єктів та об’єктів авіаційної діяльності, що містяться в інших нормативно-правових актах, дає можливість говорити саме про адміністративно-правове регулювання діяльності цивільної авіації, а звідси й про його механізм. Під останнім треба розуміти сукупність таких елементів, як норми права, правовідносини, правове становище суб’єктів авіаційної діяльності щодо використання об’єктів такої діяльності, акти реалізації їхніх прав та обов’язків щодо сертифікації авіаційного персоналу, реєстрації та сертифікації елементів авіатранспортної інфраструктури (повітряних суден та його компонентів, аеродромів, повітряних трас та повітряних ліній тощо), кожен з яких, взаємодіючи з іншими, функціонально спрямований на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства й економіки в повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Проаналізовано вміст і стан колекції мошок (Simuliidae), яка зібрана К. Б. Сухомлін, О. П. Зінченком, В. С. Теплюком, А. М. Теплюк, студентами факультету впродовж 1990–2017 рр. Вона містить препарати та проби, подаровані професором З. В. Усовою, зокрема, 9 вологих проб із Великої Британії, Норвегії та Фінляндії й 137 мікропрепаратів з Українських Карпат, Чукотки Російської Федерації, Вірменії та Норвегії. У колекції зберігаються матеріали співпраці фахівців кафедри зоології з працівниками паразитологічного відділу Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України у 2004–2009 рр. Роботу проведено задля ревізії колекції мошок. Колекція зберігається в лабораторії фауни і систематики безхребетних тварин біоценозів Західного Полісся кафедри зоології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Географія зборів уключає матеріали, зібрані в декількох сотнях точок території України та країн Європи. Значна частина зборів належить до пунктів, розміщених уздовж автомобільних трас, а також у межах міст України. Колекція складається з готових препаратів із діагностичними ознаками на предметних скельцях і заспиртованих особин імаго, лялечок і личинок. 2558 препаратів міститься в канадському бальзамі й презентують 84 види симуліїд. Спиртовий матеріал складається з 2689 пробірок із личинками, лялечками та імаго, представлений здебільшого невідпрепарованими екземплярами. У лабораторії фауни і систематики безхребетних тварин біоценозів Західного Полісся, окрім колекції мошок, наявні також матеріали (польові щоденники й журнали, детальний перелік виготовлених препаратів і т. ін.), які мають безпосереднє відношення до неї. 30-річні збори мошок, представлені в колекції, дають змогу провести фауністичний аналіз, спрямований на виявлення тенденцій зміни видового складу під впливом природних та антропогенних чинників. Колекція перебуває в хорошому стані й може зацікавити широке коло фахівців.

У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.