Добірка наукової літератури з теми "Традиційний фольклор"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Традиційний фольклор".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Традиційний фольклор"

1

Овчаренко, Святослав. "ТРАДИЦІЙНА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЧЕРНІГІВЩИНИ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ДИНАМІКИ ХХ–ХХІ СТОЛІТТЯ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (23 грудня 2020): 261–65. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.352.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто особливості традиційної музичної культури Чернігівщини. Окреслено роль фольклору, як компоненту нематеріальної спадщини, що віддзеркалює різні історичні та культурні чинники, які впливають на його модифікацію. Виділено вплив глобалізаційних тенденцій на соціокультурну динаміку XX ст. та їх роль у функціонуванні традиційної музики. Народна культура Чернігівщини зберігає свої сутнісні ознаки, її фольклорна спадщина сформувалась як результат взаємодії різних етносів. Досліджено, що в певних регіонах Полісся наявні осередки, де традиційна музична культура продовжує бути частиною життя соціуму. Фольклор Чернігівщини в контексті соціокультурної динаміки ХХ ст. зберігає автохтонний характер. Активізувалась дослідницька етнографічна діяльність, почали системно здійснюватись фольклорні розвідки. Також неабияку роль відіграє практика організації фестивалів та конкурсів на Чернігівщині, пов’язаних із традиційною музичною культурою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Лисюк, Н. "Традиційний фольклор у культурному просторі ХХІ століття". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, Вип. 21 (2010): 51–55.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пастух, Наталя Харчишин. "Традиційний фольклор українців північної Молдови: Актуальність і специфіка дослідження". Народна творчість та етнографія, № 2 (2009): 40–46.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Мельник, Наталя. "Роман М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу» як фольклорний метатекст". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 14 (20 лютого 2020): 198–206. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v14i0.3819.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються функції фольклорного метатексту в романі М. Дочинця «Вічник. Сповідь на перевалі духу». Спираючись на сучасні концепції метатексту, розуміючи фольклор як комплекс народних знань, утілених у художньому тексті в різних формах, авторка визначає зв’язок змісту досліджуваного роману з фольклорною свідомістю, окреслює функції фольклорного метатексту. Використання письменником великого формального та змістового арсеналу українського фольклору сприяє формуванню цілісної ідейно-художньої концепції твору, визначає його смислове навантаження, моделює наративні стратегії тексту. У роман залучено широкий жанровий діапазон фольклорної системи (молитви-замовляння, легенди, перекази, прислів’я та приказки, лікувальні замовляння); концепти світоглядних уявлень, традиційні фольклорні прийоми творення образів, що дозволяє носієві культурної національної традиції сприймати твір на архетипно-асоціативному рівні. Фольклорна першооснова твору виконує текстоутворюючу функцію, окреслює його комунікативну настанову та сприяє вірогідності описуваного. Такий підхід призводить до співтворчості читача, визначає колективність авторського наративу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Мицюк, М. В., та О. В. Наумовська. "МОРАЛЬНО-ЦІННІСНІ ІДЕАЛИ УКРАЇНЦІВ: ВІД ФОЛЬКЛОРУ ДО МАСМЕДІА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 275–81. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-38.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено український фольклор як системотвірну домінанту сучасного медіапростору. Розкрито парадигми масмедіа як наступника усної словесності, орієнтованого на соціальну модернізацію і духовний розвиток особистості у глобалізованому світі; обґрунтовано передумови взаємодії фольклору і масмедіа. Виявлено морально-ціннісний потенціал фольклору як змістовного феномену сучасної масової культури (зокрема, масмедіа), що сприяє утвердженню філософсько-культурологічних основ функціонування людини у природному і соціокультурному середовищі (засади моральності, моралі, права, гармонійних взаємин особистості і суспільства). Охарактеризовано закономірності еволюції традиційної словесності як поліфункціональної соціальної полістадіальної художньої системи, архітектоніка якої зумовлена історико-культурними чинниками. Визначено сенс-змістовні основи фольклору в контексті виявлення філософсько-культурологічних принципів і актуалізації його жанрової природи, що забезпечують усній традиції позачасову затребуваність, зважаючи на її здатність представляти національно- державні і власне індивідуальні (людські) засади. Описано фольклор як унікальну синкретичну, поліфункціональну систему, що відобразила різні світоглядні настанови й історико-культурні реалії. Визначено діалог словесного фольклору і масмедіа, що зумовлений низкою критеріїв, які стали парадигмальними умовами здійснення комунікації. Досліджено фольклор у контексті масової культури, що транслює базові філософсько- культурологічні цінності, які втілені в численних архетипних образах і постають сенс-змістовними домінантами сучасного медіапростору, зокрема масмедіа (телебачення, радіо, інтернет, кіно, фото, анімація тощо). Проаналізовано способи вираження інформації у фольклорі та масмедіа; визначено особливості комунікативного процесу, основи знакової системи, функції та системні принципи як критерії комунікації фольклору та масмедіа.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Мельник, Наталя Георгіївна. "Соціально-побутова коломийка: традиційне осмислення суспільної дійсності". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 204–10. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.433.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується проблема відображення традиційної суспільної дійсності в жанрі коломийки. Фольклор розуміється як динамічний процес, що передбачає трансформацію традиційних оцінок дійсності залежно від історичних, політичних, соціальних, психологічних ознак доби.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Мельник, Наталія Георгіївна. "Традиційний фольклорний образ москаля: соціально-психологічні параметри". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 204–13. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.177.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується традиційний фольклорний образ москаля. Його трактування продиктоване історичними, політичними, психологічними чинниками української історії. здебільшого цей образ постає у фольклорі у двох соціально-психологічних варіантах. Це москаль-солдат (вояк російської армії, можливо, українець за походженням) та москаль – росіянин за походженням. У народних оцінках цих фольклорних типів є певні відмінності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

П’ятаченко, С. В. "ФОЛЬКЛОР СЕЛА НИЖНЯ СИРОВАТКА У ЗАПИСАХ БОРИСА ГРІНЧЕНКА". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 156–67. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.12.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу фольклорного матеріалу, зібраного Борисом Грінченком у 1884-1885 роках у селі Нижня Сироватка Сумського повіту Харківської губернії. Ці матеріали разом із записами з інших регіонів були опубліковані у збірниках «Етнографічні матеріали» (1895-1899) та «З вуст народу» (1901), які з того часу стали бібліографічною рідкістю і не доступні масовому читачеві. Увага до регіональних аспектів аналізованих збірників продиктована необхідністю глибшого осмислення регіональних аспектів народної традиційної культури та пов’язана із активізацією процесів національного самоусвідомлення населення сучасної Слобожанщини. Активну допомогу у збиранні фольклору Борису Грінченку надавали його учні, деякі з них пізніше продовжили справу свого вчителя. Увага до варіантів записаних пісень свідчить про науковий підхід до записування народної творчості. Фіксація народних творів відбувалася зі збереженням усіх локальних мовних, зокрема діалектних лексичних і фонетичних особливостей. Вміщені зразки творів супроводжувалися вказівками на те, де, ким і від кого вони записані, що свідчить про впровадження вченим елементів наукової паспортизації творів. До нижньосироватського фольклору, записаного Б. Грінченком, можна віднести 119 зразків народної прози, 175 різножанрових пісень і понад два десятки приказок, загадок і прикмет. Зафіксовані прозові твори – це легенди, перекази, казки і оповідки. Пісні з цього села – це низка календарнообрядових пісень та ліричні пісні. Окрасою збірника є розлогий запис народного весілля з Нижньої Сироватки, який містить 85 весільних пісень та опис епізодів цієї народної драми. Записано також було кілька дитячих та жартівливих пісень. Фольклорні матеріали, записані Б. Грінченком у Нижній Сироватці, відтворюють типовий зріз слобожанського фольклору, характерні жанри, сюжети та мотиви, а також зберігають характерні мовні особливості, притаманні цьому краю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мельник, Наталя Георгіївна. "Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: динаміка традиції та національна ментальність". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 210–22. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.632.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються особливості вияву традиційних поглядів людини на життя в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики та їх трансформації під впливом соціально-економічних чинників. Особлива увага приділяється проблемі зміни складових рис національної ментальності українців у залежності від суспільно-історичних умов. Ключові слова: традиція, ментальність, фольклор, заробітчанство, тематика.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Мельник, Наталія Георгіївна. "Прозові наративи: динаміка традиції (на матеріалі фольклору Дніпропетровщини)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (25 червня 2015): 160–67. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1246.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються традиційні риси народних оповідань про голод 1921-1922 рр., 1932-1033 рр., 1946-1947 рр. Акцентовано увагу на змісті та структурних особливостях народних оповідальних жанрів, які репрезентують народну концепцію історичних подій. Результати дослідження свідчать про активне побутування названих творів у межах традиції та фольклоризацію фактів усної історії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Традиційний фольклор"

1

Левчук, Я. М. "Традиційний український дитячий фольклор: когнітивні можливості формування світогляду". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Красиков, Михаил Михайлович. "Інтернет як джерело фольклору". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42557.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Семененко, В. П. "Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі : традиційний ідеал". Дис. канд. філол. наук, КНУТШ, 2010.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Плисюк, Ю. О. "Особливості використання етнічних мотивів в інтер'єрі". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13484.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Традиційний фольклор"

1

Мельник, Н. Г. Соціально-побутова пісенність заробітчанської тематики: етико-естетичні модуси. Криворізький державний педагогічний університет, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1568.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджується проблема відображення етико-естетичних принципів народу в соціально-побутовій пісенності заробітчанської тематики. Суспільно-побутова (станова) пісня конденсує в собі народні оцінки суспільних явищ та репрезентує систематизоване, узагальнене сприйняття представників різних соціальних груп . Акцентовано на синкретичному поєднанні етичного та естетичного в фольклорному тексті та філософсько-психологічному характері заробітчанського фольклору. У бурлацькій та сирітсько-наймитській пісні якнайкраще репрезентовані народні уявлення про залежність долі людини від її соціальної та економічної приналежності, специфічно потрактовано категорію свободи. Осмислення ролі та поведінки цих соціальних типів підпорядковане побутуванням у народі традиційних уявлень про активність, значимість особистості, сформованих в козацькому середовищі. Тип козака як ідеального чоловіка, що вирішує глобальні суспільні завдання, відповідального за долю країни, диктує народні оцінки, зумовлені високими вимогами щодо діяльності особистості. Емігрантська пісенність – одна з найцікавіших гілок заробітчанського фольклору, оскільки відображає світогляд особистості, яка перебуває в соціальних та етнографічних умовах, відмінних від усталених, унормованих. Емігрантська пісня утверджує народне переконання в тому, що людина, позбавлена рідного мікрокосму, стає національно та морально дезорієнтованою, загубленою, втрачає ознаки своєї духовної сутності. Вміння цінувати рідне, традиційне набирає в емігрантській пісенності моральної валідності, в той час як бажання залишити рідну домівку, навіть із причин цілком вмотивованих, викликає в народному середовищі негативну оцінку. Образ батьківщини набуває рис ідеалізації, чужина часто осмислюється через концепт «неволя». Побутові деталі, рідні краєвиди, усталені, унормовані традиційні стосунки між людьми набувають особливого значення, стають естетичною потребою емігранта. Роздуми про важливість забезпечення духовних та матеріальних потреб особистості в мовах рідної країни, необхідність суспільної активності у власній державі – провідні в емігрантській пісенності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії