Добірка наукової літератури з теми "Торговельно-економічні відносини"

Нігерія та Китайська Народна Республіка розвинули тісні відносини, які включають: китайські інфраструктурні проекти, інвестиції, позики, торгові угоди, передачу технологій, культурний обмін тощо. Нігерія є однією з країн, що швидко розвиваються у тропічній Африці. Найважливішим джерелом державного бюджету Нігерії є експорт переважно сирої нафти й інших природних ресурсів. Тож Китай має інтерес у відносинах з Нігерією, даючи багато позик, інвестуючи у нігерійську інфраструктуру, створюючи китайські культурні центри по всій Нігерії. У статті описано торговельно-економічні відносини між Китаєм і Нігерією у першому десятилітті ХХІ століття. Досліджено основні питання торгово-економічних відносин Китаю та Нігерії, вивчено конкретні сфери економічних проблем. Особливості китайсько-нігерійських торговельно-економічних відносин мало розкриваються у дослідженнях вітчизняних вчених, що має відношення до цього дослідження.

Метою статті є аналіз еволюції торговельної політики України та Польщі від періоду переходу до ринкової економіки та в умовах функціонування ринкових законів. Серед методів використано системний для вивчення польської політичної опінії щодо вигідності та перспективності взаємовигідної торгівлі, компаративний аналіз результатів української та польської зовнішньоекономічної діяльності з врахуванням вимог польського (як складового загальноєвропейського), українського законодавства. ПроаналізованопозиціюПольщіщодозміннапрямуукраїнськогостратегічногоспівробітництва (багатовекторності). Доведено, що для України Польща є країною великих очікувань. Офіційний Київ прагне відчутної допомоги від Польщі у протистоянні з Росією. Перемога України означатиме для Польщі покращення безпекової та зовнішньоекономічної ситуації. Наразі саме український кордон є рубежем від експансії Російської Федерації, тому оптимальним для Польщі стане розширення Європейського Союзу та НАТО на Схід задля здобуття нових ринків збуту та джерел сировини. Зроблено висновок, що у польських політиків є розуміння, що просування польської продукції в Україну означатиме зростання м’якої сили на стан прихильності українського суспільства. Зроблено рекомендації, що активні кроки офіційної Варшави щодо зростаючої інвестиційної зацікавленості на українському ринку призвели б до практичного втілення важливих польських національних інтересів. Виділено, що реалізація української експортної політики залежить від стратегій гравців європейського та польського ринків. В умовах російсько-українського конфлікту та анексії Криму польська політика активного торговельного співробітництва сприймається українськими можновладцями як проамериканська, тому офіційний Київ прагне залучити Польщу до вирішення ситуації щодо Північного потоку-2. Отож, Україна та Польща здатні самостійно створити нову якість безпекових та торговельних відносин в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні, з метою перетворитися на найпотужніших гравців.

Статтю присвячено дослідженню гібридних загроз в торговельно-економічних відносинах, які передбачають посилення протекціоніських та неопротекціоністських заходів зовнішньоторговельній сфері, отримання контролю на інвестиційними потоками, кібер-атаки на економічні та інфраструктурні об’єкти держави-об’єкта агресії під час формулювання та реалізації зовнішньоекономічної стратегії держави-агресора. Актуальність теми зумовлена тим, що в останнє десятиріччя змінився характер ведення міждержавних конфліктів, які набули ознак гібридних не тільки у зовнішньополітичній сфері, але й зовнішньоторговельній. Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних підходів до визначення ролі гібридних загроз при формуванні зовнішньоекономічної політики держави. У статті систематизовано підходи до визначення гібридних війн та їх ознак, як таких, що підривають основи національної безпеки через політичні, економічні, інформаційні та інші інструменти та передбачають розмиття меж відповідальності за одного боку, та централізоване та скоординоване управління з іншого. Визначено особливості здійснення гібридної агресії в Україні Російською Федерацією, та проаналізовані її основні прояви в зовнішньоекономічній сфері. Ідентифіковані напрями реалізації гібридних загроз у торговельно-економічних відносинах. Досліджено основні види торговельних обмежень, які були використані Російською Федерацією для підвищення рівня вразливості економічної системи України. Проведений критичний аналіз торговельних інтервенцій, серед яких виокремлено: тарифні та нетарифні (антидемпінгові заходи, субсидування, фітосанітарні вимоги, тощо) обмеження, санкції, фінансові заходи, захист прав інтелектуальної власності та інші. В результаті дослідження обґрунтовано, що своєчасна та виважена зовнішньоекономічна політика із протидії гібридним загрозам, яка є синхронізованою із загальною стратегією, може суттєво пом’якшити та/або уникнути наслідків агресивних дій.

Економічний та інвестиційний потенціал Китаю зростає системно і цілеспрямовано, незважаючи на сучасні торговельно-економічні конфлікти і неузгодженості, особливо зі своїм геополітичним конкурентом США. Унікальна конкурентоспроможність, збалансованість і стійкість економіки Китаю під час глобальних трансформацій не випадкова. Державне управління інвестиціями і фінансовими потоками в цій країні зосереджено, в першу чергу, на якісне вкладення коштів в реальний сектор економіки. Ці процеси перебувають під впливом урядових програм і регулятивних інструментів, фокусують їх на найбільш ефективні напрямки інноваційного, промислового та інфраструктурного розвитку Китаю. Так, згідно з введеною в Китаї державно-приватної моделі партнерства, міжнародні потоки капіталу спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів з найбільш високою рентабельністю. Як показує економічна статистика - інвестиції в Китай мають стабільні зростаючі потоки. При цьому Китай має специфічні протекціоністські умови для їх освоєння, але з огляду на значний зростаючий ринок китайських споживачів, це істотно заохочує іноземних інвесторів вкладати кошти в економіку Китаю. На зовнішніх ринках Китай продовжує утримувати позиції серед найбільших експортерів капіталу, при цьому чітко реалізуючи свої національні інтереси. Характеризуючи інвестиційні стратегії КНР за останній період, можна простежити зростаючі експансіоністські підходи до проведення інвестиційної політики, розпочатої в ході економічних реформ з 1979 року і до сих пір, що передбачає реалізацію тактики дрібних кроків з метою масштабного захоплення сировинних ринків, необхідних для подальшого зростання національної економіки КНР. В сучасних глобальних фінансово-економічних відносинах Китай поступово стає лідером з інвестування в різні регіони світу, активізує інфраструктурно-торговельні шляхи і є домінантним геополітичним гравцем світу. У контексті вищесказаного Україна може приєднатися до міжнародних існуючих і перспективних інвестиційно-інфраструктурних проектів Китаю, або залучити інвестиційні кошти на розвиток під більш низькі процентні ставки, використовуючи співпрацю з китайськими партнерами. У сучасному глобалізованому світі активно формуються нові торгові шляхи і ланцюжки доданої вартості, тому Україні потрібно інтегруватися в ці нові інфраструктурно-торговельні канали. За прикладом Китаю доцільно вибирати такі інфраструктурні проекти, які потім акумулювали б більш високу додану вартість і формували б експорт орієнтований дохід з різних регіонів світу.

У статті розглядається вплив Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем на розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин. Проаналізовано економічні вигоди для української економіки внаслідок запровадження нового торгового режиму між двома країнами. Висвітлено сучасний стан торговельно-економічного співробітництва. Зазначається, що набрання чинності Угодою сприятиме взаємній торгівлі, її гармонійному розвитку шляхом усунення бар'єрів у торгівлі товарами, лібералізації торгівлі між країнами, створення умов для добросовісної конкуренції в економічних відносинах між Україною та Ізраїлем, сприятиме розвитку та розширення світової торгівлі загалом. Акцент робиться на політичному значенні Угоди. Акцентовано увагу на політичному значенні Угоди, яка стає одним із наріжних каменів усього комплексу українсько-ізраїльських відносин. Він передбачає, що обидві сторони хочуть розвивати та зміцнювати дружні стосунки, особливо у сферах економічного співробітництва та торгівлі. Зазначається, що запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем забезпечить нові можливості для розвитку національних економік, створить нові робочі місця та покращить рівень життя наших народів. Це матиме позитивний вплив не тільки на саму торгівлю, але також забезпечить важливі сигнали для розвитку всього комплексу наших економічних відносин з Ізраїлем. Складається прогноз щодо збільшення торгівлі та переходу до нових форм економічного співробітництва. На основі вивчення досвіду Ізраїлю в галузі високотехнологічних технологій зроблено висновок, що Україна зацікавлена ​​в активізації науково-технічного співробітництва з Ізраїлем, і це має стати найперспективнішим напрямком двостороннього економічного співробітництва найближчим часом і за його межами.

Проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність «EXIMCOMPANY OU», здійснено аналітичний і SWOT аналіз впливу чинників, що сприяють та заважають оптимальному розвитку компанії. Розраховано середній прибуток від посередницької діяльності та можливий рівень доходів фірми. Запропоновано напрями вдосконалення міжнародної торговельно-посередницької діяльності фірми, розроблено заходи щодо оптимізації організаційної структури компанії та підвищення ефективності діяльності посередницької фірми та збуту пиломатеріалів шляхом введення та використовування розробленої CRM системи, використання можливостей електронної комерції.
The foreign economic activity of "EXIMCOMPANY OU" is analyzed, the analytical and SWOT analysis of influence of the factors promoting and interfering with optimum development of the company is carried out. The average profit from intermediary activity and the possible level of income of the firm are calculated. The directions of improvement of the international trade and intermediary activity of the firm are offered, measures on optimization of organizational structure of the company and increase of efficiency of activity of the intermediary firm and sale of lumber by introduction and use of the developed CRM system, use of possibilities of e-commerce are developed.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження особливостей розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та Турецькою Республікою в контексті європейської інтеграції обох країн.

Вислів «ХХІ століття буде століттям Азії» став одним з найуживаніших серед експертів-міжнародників. Пропонований читачеві огляд «Україна і країни Східної, Південно-Східної та Південної Азії: підсумки 2020 року та перспективи розвитку» яскраво ілюструє його справедливість. Автори спромоглися у загалом невеликому за обсягом тексті дати не лише глибокий аналіз політичних, економічних, торговельних, інвестиційних зв’язків України з величезним регіоном земної кулі, а й окреслити головні напрями розвитку цього динамічного обширу. В огляді цілком очікувано значну увагу надано відносинам України з Китайською Народною Республікою. КНР стала у 2020 р. головним торговельним партнером України, є одним з найбільших інвесторів, а у перспективі може посісти у цій сфері перше місце. Справедливо відзначається справжній прорив, який здійснив на китайський ринок український аграрний комплекс. Є й інші сфери, в яких вітчизняні експортери очікують на успіх. Зазначено й проблеми. Йдеться про неякісний вітчизняний інвестиційний клімат, часті зміни у законодавстві, відсутність верховенства права, а в ряді випадків – бюрократичну тяганину у розгляді й реалізації спільних проєктів. Українській стороні варто зважити на те, як будують свої торговельно-економічні відносини з КНР наші сусіди, країни Європейського Союзу.