Добірка наукової літератури з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Томосинтез, рак молочної залози".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

1

Hlovatska, K. D. "Метастатичний тричі негативний рак молочної залози: глухий кут чи перманентний стимул наукового пошуку в клінічній онкології? (Наукове есе)". Practical oncology 4, № 3-4 (4 лютого 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.4.3-4.2021.250855.

Повний текст джерела
Анотація:
Рак молочної залози залишається одним із найпоширеніших у світі злоякісних новоутворень у жінок як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Згідно з даними Globocan у 2020 році, кількість випадків захворювання на рак молочної залози становить 11,7 % від усіх випадків діагностування онкозахворювань. В Україні найвищий показник захворюваності (27,6 %) та смертності (25,5 %) від раку молочної залози серед жінок припадає на вік 30–54 роки, тобто на найбільш соціально активний період життя. Метастатичний рак молочної залози є узагальненим терміном для широкої групи захворювань зі спільним механізмом виникнення, але з вираженим різноманіттям у гістології, біології та клінічній картині. Сучасне лікування гормонпозитивного раку та HER2/neu-позитивного субтипу призводить до тривалого контролю над хворобою та значного покращення показників безрецидивної та загальної виживаності. Проте 10–15 % становить тричі негативний субтип, що традиційно характеризується агресивним перебігом, несприятливим прогнозом та дефіцитом мішеней для таргетної терапії. Отже, актуальним питанням лишається пошук нових мішеней, які можливо оцінити, та їх практичне застосування у лікуванні раку молочної залози.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Pogorila, T. Yu, S. M. Pashchenko та M. S. Shchurov. "ВИКОРИСТАННЯ АНТИГЕНУ Кі-67 В ДІАГНОСТИЦІ БАЗАЛЬНОПОДІБНОГО РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ ПІВДЕННОГО СХОДУ УКРАЇНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 23–27. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10389.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Серед усіх молекулярно-генетичних типів раку молочної залози на частку базальноподібних пухлин припадає 10–24 %. Базальноподібний рак молочної залози характеризується агресивним перебігом. Важливе місце серед факторів прогнозу посідає маркер проліферації Ki-67. Мета дослідження – визначити рівень експресії антигену Кі-67 у пацієнтів з базальноподібними раком молочної залози в умовах великого промислового регіону південного сходу України. Методи дослідження. У 150 хворих з базальноподібною формою раку молочної залози та 40 пацієнтів з іншими молекулярно-генетичними типами раку молочної залози було визначено рівень експресії (за B. Risberg та ін.) антигену Кі-67. Експресію маркера проліферації визначали імуногістохімічним методом. Результати й обговорення. Проаналізовано результати імуногістохімічних досліджень хворих на базальноподібний рак молочної залози, зокрема за ступенем експресії маркера проліферації Кі-67 залежно від місця проживання. Встановлено тенденцію до збільшення експресії цього маркера при оцінюванні хворих, які проживають у різних районах м. Запоріжжя (від екологічно сприятливих до районів, близьких до великих промислових об’єктів). Маркер проліферації Кі-67 визначався у всіх 150 пацієнтів з різним рівнем експресії. У хворих (40 осіб) з іншими молекулярно-генетичними типами раку молочної залози експресію Кі-67 виявлено у 24 (60,0 %) випадках; у 16 (40,0 %) спостереженнях вона не визначалась; високий рівень експресії встановлено у 2,5 % хворих цієї групи. Висновки. Встановлено особливості перебігу базальноподібного раку молочної залози від наявності Ki-67. Частота його виникнення зростає на 41–44 % у хворих, які проживають у районах м. Запоріжжя, близьких до промислових майданчиків. У них спостерігають збільшення експресії маркера проліферації Ki-67 на 45 %. Пацієнти з низьким рівнем експресії Кі-67 (0–15 %) живуть удвічі довше порівняно з хворими на базальноподібний рак молочної залози з високим рівнем (>50 %) експресії цього маркера. У пацієнтів з низьким рівнем експресії Кі-67 (за класифікацією Risberg) загальна виживаність сягає 25 місяців і більше. Метастазування у хворих на базальноподібний рак молочної залози залежить від рівня експресії маркера проліферації. При рівні експресії Кі-67 51–100 % метастазування виявлено в 56,80 %. Частота рецидивів у пацієнтів з базальноподібним раком молочної залози пов’язана з рівнем експресії маркера проліферації. У хворих, в яких експресія Кі-67 досягла 26–50 і 51–100 %, вона становила 7,40 та 22,22 % відповідно.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гандзюк, Н. М., та Н. О. Теренда. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ПРОГНОЗНІ ОЦІНКИ СМЕРТНОСТІ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ОНКОГІНЕКОЛОГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ Й ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (22 вересня 2021): 13–17. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12374.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: вивчити тенденцію захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень жіночих репродуктивних органів до 2023 р. Матеріали і методи. Проаналізовано дані Національного канцер-реєстру України за 2010–2020 рр. Використано бібліосемантичний, епідеміологічний, аналітичний методи дослідження. Результати. У статті наведено дані щодо захворюваності та смертності від онкогінекологічних патологій репродуктивних органів – молочної залози, шийки матки та тіла матки за 2010–2020 рр. У результаті досліджень показано, що до 2023 р. в Україні може відбутися зростання захворюваності на рак жіночих репродуктивних органів, зокрема, на рак молочної залози з 60,3 до 69,4 на 100 тис. жіночого населення, рак тіла матки з 29,4 до 40,4 на 100 тис. жіночого населення і рак шийки матки з 16,2 до 20,1 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від раку молочної залози в Україні до 2023 р. в Україні може збільшитися на 17,5 % порівняно із 2020 р., у Тернопільській області – зменшитися на 7,7 % (25,4 на 100 тис. жіночого населення), що практично не зміниться порівняно з 2010 р. – 24,9 на 100 тис. жіночого населення. Смертність від раку тіла матки може зрости до 12,3 % в Україні та в Тернопільській області на 6,3 % відповідно, від раку шийки матки збільшитися на 14,7 % в Україні та зменшитися на 11,1 % в Тернопільській області. Висновки. Серед жінок репродуктивного віку в Україні та в Тернопільській області до 2023 р. відслідковується тенденція до зростання захворюваності та смертності на рак молочної залози, рак тіла матки та рак шийки матки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "Активація протеїнкінази Akt у мононуклеарах периферичної крові. Зв’язок із рівнями інсуліну та інсуліноподібного чинника росту в крові хворих на рак і діабет". Endokrynologia 24, № 3 (20 вересня 2019): 228–32. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.228.

Повний текст джерела
Анотація:
Сигнальний каскад PI3K/Akt/mTOR/p70S6K відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у розвитку діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності тканин організму до інсуліну, а також в імунній відповіді на рак і підтримці пухлини. Метою дослідження було визначення активації Akt кіназою mTORC2 у мононуклеарах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та раком. Матеріал і методи. Вивчали такі групи: 1 — контрольна, 2 — хворі на рак молочної залози, 3 — хворі на рак матки, 4 — хворі на рак кишечника, 5 — хворі на рак підшлункової залози. Кількість фосфо-Akt (р-S473), інсуліну й інсуліноподібного чинника росту 1 (IGF‑1) визначали з вико-ристанням імуноферментних наборів. Результати. Рівні інсуліну й IGF‑1 у крові хворих на рак молочної залози й ендометрія були вищими за контрольний і в пацієнтів із раком кишечника та підшлункової залози. Зміна вмісту активованої Akt у PMBC у цілому відповідала концентрації інсуліну та IGF‑1 у крові. Відмінності між пухлинами молочної залози й ендометрія та пухлинами підшлункової залози і шлунка за вмістом IGF‑1/інсуліну в крові й активацією Akt у PMBC можна пояснити наявністю гормонального тла (естрогени), характерного для перших двох типів раку.Висновки. Хронічні захворювання, такі як діабет 2-го типу та рак, можуть впливати на сигнальні механізми в клітинах крові. Стан фосфорилювання Akt у PMBC може вказувати на активність mTORC1 і його субстратів, що є важливим для оцінки патологічного процесу й ефективності лікування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Pavlushenko, M. V., R. V. Liubota, R. I. Vereshchako, O. S. Zotov, M. F. Anikusko та I. I. Liubota. "Значення локорегіонарної терапії у хворих на тричі негативний рак грудної залози (огляд літератури)". Practical oncology 5, № 1 (10 травня 2022): 23–31. http://dx.doi.org/10.22141/2663-3272.5.1.2022.76.

Повний текст джерела
Анотація:
Тричі негативний рак молочної залози (ТНРМЗ) — це гетерогенне захворювання, що характеризується відсутністю терапевтичних мішеней, зумовлюючи обмеження можливостей лікувального впливу, та супроводжується вищою частотою виникнення місцевого рецидиву та віддалених метастазів, а отже, і гіршим прогнозом перебігу порівняно із іншими молекулярними підтипами раку молочної залози (РМЗ). Незважаючи на клініко-патогенетичну відмінність тричі негативних пухлин, чітко окреслених рекомендацій з приводу хірургічної тактики та доцільності застосування ад’ювантної променевої терапії на сьогодні не існує. Хірургічне втручання є основним методом, який забезпечує локорегіонарний контроль РМЗ. Проте в низці випадків тільки даний тип лікування не гарантує необхідного місцевого контролю захворювання, що потребує призначення ад’ювантної променевої терапії з метою зменшення частоти розвитку рецидиву. Лікування ТНРМЗ — це підґрунтя постійних наукових пошуків. Беручи до уваги неоднорідність систематизованих результатів, наведених у роботі, дана дискусія створює субстрат для проведення подальших досліджень з метою з’ясування, яка група пацієнтів може отримати найбільшу терапевтичну ефективність від променевої терапії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Хомуленко, Тамара, Ірина Кислова та Ніна Лесніченко. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТІЛЕСНОГО Я ЖІНОК, ХВОРИХ НА РАК РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 63 (2020): 107–16. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.63.07.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів. Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи. Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», м. Харків. Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т.Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т.Б. Хомуленко і В.О. Крамченкова). Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі. Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Skrypnikova, O. S., та T. P. Yurochko. "РАННЯ ДІАГНОСТИКА ТА СКРИНІНГ ЯК ОСНОВНІ СКЛАДОВІ СТРАТЕГІЇ ПРОТИДІЇ ОНКОЛОГІЧНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (17 жовтня 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10476.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета: проаналізувати сучасні показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань, роль ранньої діагностики та скринінгу у зниженні показників високої смертності від раку та підходи до скринінгу онкопатологій у світі та Україні. Матеріали і методи. У дослідженні використовувались бібліосемантичний, структурно-логічний та порівняльний аналізи, а також аналітичний метод. Результати дослідження та обговорення. Захворюваність та смертність від онкологічних захворювань зростають дуже швидко в усьому світі. Причини високої захворюваності - складні, але відображають як старіння, так і приріст населення, а також зміни поширеності та розподілу основних факторів ризику онкологічних захворювань, деякі з яких пов'язані із соціально-економічним розвитком. Проблема високої смертності від онкологічних захворювань дуже гостра для всіх країн світу, включаючи економічно розвинені. Від 30% до 60% пацієнтів померли від раку через пізнє діагностування онкопатології. Аналіз показав, що стратегії боротьби з раком у Великобританії, Франції, Польщі та Сполучених Штатах Америки засновані на Резолюції Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо профілактики та контролю онкологічних захворювань (2005) і включають профілактику, діагностику та скринінг. Завдяки впровадженню скринінгових програм в рутинну медичну практику країн ЄС та Споглучених Штатів, вдалося знизити рівень смертності від раку. В Україні є три обов’язкові скринінг-тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози. Однак програми скринінгу на ці види раку наразі малоефективні. Насправді, рання діагностика раку все ще випливає з самообстеження та усвідомлення змін у власному здоров’ї потенційного пацієнта, що призводить до пізньої діагностики та важкого перебігу захворювання. Висновки. Згідно з дослідженнями, опублікованими ВООЗ, реєструються мільйони смертей від різних видів раку щорічно у всьому світі. Однак було доведено, що рання діагностика, скринінг та раціональне лікування раку можуть знизити рівні захворюваності та смертності. Досвід країн Західної Європи та США показує, що систематична робота з ранньої діагностики та скринінгу дозволяє зменшити захворюваність та смертність на рак. В Україні існують обов'язкові скринінгові тести на рак молочної залози, шийки матки та передміхурової залози, але вони все ще є несистематичними та, як наслідок, неефективними.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Vatseba, T. S., L. K. Sokolova, V. V. Pushkarev, O. I. Kovzun, B. B. Guda, V. M. Pushkarev та M. D. Tronko. "Активация конечных протеинкиназ инсулинового сигнального каскада в мононуклеарных клетках периферической крови пациентов с диабетом и различными типами рака". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 302–10. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.302.

Повний текст джерела
Анотація:
Сигнальний шлях Akt/mTOR/p70S6K1 відіграє важливу роль у патогенезі раку та діабету. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у патогенезі діабету, діабетичного атеросклерозу, формуванні резистентності до інсуліну, а також імунної відповіді на рак та підтримці пухлини. Метою дослідження було вивчення активації Akt/mTOR/p70S6K1 у мононуклеарних клітинах периферичної крові (РВМС) пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (T2D) і раком. Результати. Рівень інсуліну в крові діабетичних пацієнтів із раком молочної залози та ендометрія був значно вищим порівняно з контролем, але не відрізнявся від контролю в крові діабетичних пацієнтів із коло- ректальним раком і раком підшлункової залози. Найвищий рівень інсуліну спостерігався в крові пацієнтів із T2D. Майже таку ж картину спостерігали відносно концентрації IGF‑1 у крові. Фосфорилювання S473 в Akt кіназою mTORC2 було вищим від контрольних значень у РВМС пацієнтів із діабетом і раком молочної залози та ендометрія. Рівень фосфорилювання Akt у PBMC у пацієнтів із діабетом і колоректальним раком та раком підшлункової залози був нижчим від такого в контрольних клітинах, що відповідає концентраціям інсуліну та IGF‑1 у крові. Активації Akt mTORC2 у PBMC пацієнтів із діабетом не спостерігалося. У PBMC пацієнтів із раком і діабетом не відбувалося активації mTORC1, але спостерігали значну його активацію в клітинах пацієнтів із T2D. Імовірно, активацію Akt mTORC2 не пов’язано з активацією mTORC1 у клітинах пацієнтів із T2D. Зниження активності mTORC1 відбувалося в клітинах хворих на діабет з усіма досліджуваними типами раку. Можна припустити, що пов’язаний із діабетом сигналінг PI3K/Akt у PBMC, імовірно, інтерферує з механізмами передачі сигналів, пов’язаних із раком. Відзначено відмінності в онкологічних пацієнтів із T2D і раком молочної залози/ендометрія та раком підшлункової залози/кишечника з оглядуна вміст IGF/інсуліну в крові й активацію Akt у PMBC, що можна пояснити специфічним гормональним тлом перших двох типів раку. Висновок. Обговорюється гіпотеза щодо реципрокного фосфорилювання Akt комплексами PDK1 і mTORC2 по T308 і S473 відповідно.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Lykholat, T. Y., S. V. Antoniuk та V. І. Probachay. "Особливості рецепторної відповіді чинників зростання пухлини у хворих на рак молочної залози". Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine 3, № 1 (30 березня 2012): 38–43. http://dx.doi.org/10.15421/021206.

Повний текст джерела
Анотація:
Characteristics of the receptor response of tumour growth factors in women with breast cancer varying according to the women’s age were investigated. The differences between the receptor profiles of the primary tumour and of the metastatic breast tissue have been found. The tumours characterised by a combination of antigen Ki-67 expression and hyperexpression of proliferative growth proto-oncogene Her-2/Neu are particularly aggressive. In case of such combination the hyperresistance to treatment is determined.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Анікіна, І. І. "Досвід надання психотерапевтичної допомоги жінкам, хворим на рак молочної залози, після мастектомії". Архів психіатрії 24, № 1 (92) (2018): 49–50.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

1

Рыбальченко, Н. С., та О. Г. Аврунін. "Томосинтез при диагностике рака молочной железы". Thesis, Харьков: АНПРЭ, ХНУРЭ, Издательство «Точка», 2017. http://openarchive.nure.ua/handle/document/4086.

Повний текст джерела
Анотація:
This work is devoted to a review of the problem of breast cancer and its diagnosis. The described problem of visualization and detection of low-contrast neoplasms of small sizes in mammography.Conducted the review of a new diagnostic technology – tomosynthesis. The advantages of the new method are compared with the previous ones. Сonclusions are drawn.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Линдін, Микола Сергійович, Николай Сергеевич Лындин та Mykola Serhiiovych Lyndin. "Експресія шаперону 90a тканиною раку молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41860.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Калашник, Аліна Олександрівна, Алина Александровна Калашник та Alina Oleksandrivna Kalashnyk. "Місце мамографії при ранній діагностиці раку молочної залози". Master's thesis, Вид-во СумДУ, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38564.

Повний текст джерела
Анотація:
Злоякісні захворювання, зокрема рак молочної залози, являють собою одну з найбільш важливих медичних проблем, оскільки рак цієї локалізації є однією з найпоширеніших онкологічних хвороб у жінок, що і визначає актуальність наукових досліджень даного напряму. Молочна залоза є частиною репродуктивної системи жінки і представляє собою одне з слабких місць жіночого організму. Загальновідомо, що основними факторами розвитку раку молочної залози є "онкологічна" спадковість, кількість пологів і абортів, кількість оперативних втручань на молочній залозі, гормональні порушення та несприятлива екологія навколишнього середовища. Стан молочної залози залежить від багатьох факторів, починаючи від екологічного стану регіону, місця проживання і, закінчуючи запальними процесами жіночої статевої системи. З огляду на це рання діагностика захворювань молочної залози є однією із актуальних задач сучасної медицини. В Україні, як і в більшості країн Європи, рак молочної залози займає перше місце у структурі онкологічних захворювань серед жінок, і становить 22-25%.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Трофимець, Д. О., А. С. Чернишенко, А. О. Прилуцький, В. Г. Шлопов та Л. І. Волос. "Патоморфологічні особливості низько- та недиференційованого раку молочної залози". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11313.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Калашник, А. О. "Місце мамографії при ранній діагностиці раку молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36428.

Повний текст джерела
Анотація:
Діагностика раку молочної залози залишається вельми важливою проблемою, оскільки протягом останніх років вона не має тенденції до зменшення. Так, захворюваність серед міського населення зустрічається частіше, ніж у сільського. Частіше хворіють жінки у віці 40–59 років. Щорічно рак молочної залози забирає життя майже 7,5 тис. жінок по всій Україні. Враховуючи це, метою нашої роботи є оцінка діагностичної ефективності мамографії при ранній діагностиці раку молочної залози. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36428
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Линдін, Микола Сергійович, Николай Сергеевич Лындин та Mykola Serhiiovych Lyndin. "Диференційна діагностика медулярного і протокового інфільтративного раку молочної залози". Master's thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33777.

Повний текст джерела
Анотація:
Рак молочної залози (РМЗ) займає перше місце серед всіх локалізацій злоякісних пухлин у жінок: на його долю припадає майже 30% захворюваності і 16-18% смертності. Щорічно цю патологію діагностують у 16 тисяч українок (Україна за показниками захворюваності на рак молочної залози посідає 5 місце в світі, що становить 64,5 на 100 тис. жіночого населення). Кожні 35—37 хвилин в нашій державі виявляється новий випадок захворювання на рак молочної залози і щогодини вмирає жінка від даної недуги. Рівень захворюваності за останні 40 років збільшився більш ніж утричі. Згідно даних американських авторів при локалізованих стадіях раку МЗ 5-річна виживаність досягає 90%, при залученні підпахвинних лімфатичних вузлів – 68%, а при виникненні віддалених метастазів – 18%. Недоліки діагностики часом доповнюються помилками в лікуванні, які в свою чергу можуть привести до підвищення смертності хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33777
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Романюк, Анатолій Миколайович, Анатолий Николаевич Романюк, Anatolii Mykolaiovych Romaniuk, Микола Сергійович Линдін, Николай Сергеевич Лындин, Mykola Serhiiovych Lyndin та С. А. Романюк. "Морфологічні критерії діагностики медулярного та інфільтративного раку молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32097.

Повний текст джерела
Анотація:
Рак молочної залози займає перше місце серед всіх локалізацій злоякісних пухлин у жінок: на його долю припадає майже 30% захворюваності і 16-18% смертності. Нині відомо більше 50 гістологічних його видів. Серед всіх карцином молочної залози, які зустрічаються повсякденно в практиці онкологів, значний відсоток займають протоковий інфільтративний (40-80%) та медулярний рак (2-7%). Саме ці два види карцином мають найбільше спільного в гістологічній картині, що ускладнює верифікацію остаточного діагнозу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32097
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Бобошко, Г. В., Н. О. Дмитренко та В. І. Середа. "Вплив груп крові на захворюванність на рак молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32556.

Повний текст джерела
Анотація:
Захворюваність на рак молочної залози в Україні становить 61,8 на 100 тис. населення, а у Сумській області – 65,3 на 100 тис. населення (Быкорез А.И., 2008). Незважаючи на зусилля медичних працівників, тенденції до зменшення захворюваності не спостерігаються (Щепотіна І.Б., 2006 ). При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32556
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Мірошніченко, М. В. "Участь шаперону 90 у прогресуванні раку молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45122.

Повний текст джерела
Анотація:
Рак молочної залози займає перше місце серед всіх локалізацій злоякісних пухлин у жінок: на його долю припадає майже 30% захворюваності і 16-18% смертності від них. Найвагоміший відсоток серед них займають протоковий інфільтративний рак (40-80 %). Рецепторний статус пухлинних клітин виступає одним з найпотужніших прогностичних і терапевтичних маркерів. Мета роботи: встановити патогенетичні зв’язки між шапероновою реакцією пухлинних клітин та прогресуванням раку молочної залози.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Линдін, Микола Сергійович, Николай Сергеевич Лындин, Mykola Serhiiovych Lyndin, М. В. Мірошніченко та І. М. Лютенко. "Порушення регуляції апоптозу при прогресуванні інфільтративного протокового раку молочної залози". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42235.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження було встановити особливості регуляції апоптозу при інфільтративному протоковому раку молочної залози з урахуванням експресіі білків p53, bcl-2 та Hsp90α та дослідити їх роль у прогресуванні канцерогенезу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

1

Lуndіn, M. S., and A. M. Romaniuk. "ІНВАЗИВНИЙ РАК НЕСПЕЦИФІЧНОГО ТИПУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: ГІСТОЛОГІЧНІ ТА ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ." In CHALLENGES OF MEDICAL SCIENCE AND EDUCATION: AN EXPERIENCE OF EU COUNTRIES AND PRACTICAL INTRODUCTION IN UKRAINE, 264–81. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-64-8-15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Томосинтез, рак молочної залози"

1

Грищенко, Вячеслав. "РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ: СИМПТОМАТИКА ОСНОВНИХ КЛІНІЧНИХ ФОРМ, ДІАГНОСТИЧНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v3.37.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії