Добірка наукової літератури з теми "Токсичні реакції"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Токсичні реакції".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Токсичні реакції"

1

Lanycja, I. "Біологічна цінність посічених напівфабрикатів з борошном амаранту". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (4 жовтня 2017): 80–82. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8016.

Повний текст джерела
Анотація:
Біологічна цінність продуктів харчування визначає міру відповідності їх нутрієнтного складу потребам організму людини. Було проведено визначення біологічної цінності посічених напівфабрикатів з борошном амаранту на лабораторних щурах за методом Bender A.E., Miller D.S. За результатами дослідження визначено коефіцієнти ефективності білка та показники хронічної інтоксикації внутрішніх органів тварин контрольної і дослідної груп. Середньодобовий приріст живої маси та коефіцієнт ефективності білка дослідних щурів виявились вищими, ніж у дослідних. Однак достовірної різниці цих показників між групами піддослідних тварин не виявлено. Інтеграційні показники хронічної інтоксикації внутрішніх органів контрольної і дослідної груп тварин різнилися незначно, що може свыдчити про відсутність в борошні амаранту речовин, що здатні накопичуватися в органах і тканинах тварин та викликати токсичні та алергічні реакції. Посічені напівфабрикати з борошном амаранту позитивно впливають на лабораторних тварин і за біологічною цінністю не поступаються напівфабрикатам, виготовленим лише з натуральної м’ясної сировини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Сергєєва, Л. Є., Л. О. Хоменко та Л. І. Броннікова. "Токсичність іонів важких металів як показник чутливості і стійкості рослин до абіотичних стресів: огляд". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-08.

Повний текст джерела
Анотація:
Іони важких металів (ІВМ) знаходяться серед найбільш токсичних ксенобіотиків, котрі спричиняють як загальні, так і специфічні ураження організмів. Особливо це стосується елементів, токсичних у залишкових кількостях. Одні з таких ІВМ є предметом різнобічного вивчення (іони Cd2+), водночас інші викликають зацікавлення завдяки своїм особливим характеристикам (іони Ba2+). Часто дія ІВМ підсилюється впливом природних абіотичних факторів. Зроблено огляд загальних аспектів патологічної дії ІВМ. Розглядається використання іонних, протеомних, метаболічних складників; підкреслюється роль їхніх взаємозв’язків для встановлення генетичних детермінант стійкості. Звертається увага на спільні прояви адаптації до ІВМ та осмотичних стресів – засолення та водного дефіциту. Розглянуто токсичну дію іонів Cd2+ і Ba2+. Пропонується ідея використання іонів Cd2+ і Ba2+ у клітинній селекції для виділення форм, стійких до водного та сольового стресів. Наведено приклади отримання клітинних ліній рослин із застосуванням летальних для клітинних культур доз іонів. Варіанти відзначались комплексною стійкістю як до іонів селекції, так і до осмотичних стресів. Життєдіяльність за стресових умов контролювалась змінами метаболому та протеому і проявлялась у збільшенні клітинної маси, збереженні водного статусу, акумуляції вільного проліну, цукрів. При цьому параметри стійкості не втрачались зі збільшенням строку вирощування, а також зберігались у разі зміни умов культивування. Водночас метаболічні показники змінювались у відповідності до змін умов культивування. Такі характеристики, а також їхня хронологія можуть свідчити на користь існування перехресних сигнальних шляхів, котрі поєднують реакції стійкості до ІВМ і осмотичних стресів. Рослини, регенеровані із таких клітинних ліній, відзначались підвищеним рівнем осмостійкості. Нетрадиційний погляд на проблему розширює рамки традиційних підходів у разі створення вихідного матеріалу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Solomennyi, A. M. "Вивчення токсикологічних характеристик розроблених м’яких лікарських засобів". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-140.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження. Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель). Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик. Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку. Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Попова, Ольга Анатольевна, Наталья Дмитриевна Бунятян, Гуломкодир Муккамал Бобизода, Ирина Петровна Ремезова, Алексей Борисович Прокофьев та Владимир Александрович Евтеев. "Стандартизация и биологическая активность композиции тимогара и сухого экстракта смолы Ferula assa-foetida". Химико-фармацевтический журнал 55, № 8 (4 вересня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-8-34-39.

Повний текст джерела
Анотація:
Получен сухой экстракт камеде-смолы Ferula assa-foetida L. и разработана композиция на основе этого экстракта и препарата тимогар. Для качественного определения сложных эфиров использовали реакцию с 1 % раствором ванилина в концентрированной серной кислоте; полисахаридов — реакцию с фенолом в присутствии концентрированной серной кислоты; кумаринов — метод ТСХ с использованием в качестве свидетеля умбеллиферона; тимогара — УФ-спектрофотометрию. Количественное определение проводили по содержанию тимогара, суммарного содержания фенольных соединений и флавоноидов. Для количественного определения тимогара использовали УФ-спектрофотометрию, суммарного содержания фенольных соединений — метод Фолина — Чикольте. Стандартизацию композиции проводили по параметрам: описание, растворимость, потеря в массе при высушивании, тяжелые металлы, подлинность (тимогар, сложные эфиры, полисахариды, кумарины), количественное содержание (тимогар, суммарное содержание фенольных соединений, флавоноиды). Содержание тимогара составило 0,009 – 0,011 %, суммарного содержания фенольных соединений — не менее 75 %. Для количественного определения флавоноидов использовали спектрофотометрический метод по реакции с раствором алюминия хлорида 10 %. В качестве стандарта использовали циннарозид. Содержание флавоноидов должно быть не менее 89 % в пересчете на циннарозид. На основании экспериментальных исследований по определению острой и хронической токсичности показано, что разработанная композиция является мало токсичной и может быть отнесена к 6 классу опасности (относительно безвредные вещества). Иммуностимулирующая активность композиции превышала таковую тимогара в 1,3 раза.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Herasymiuk, I. E., та A. H. Korytskyy. "ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРЕБУДОВИ КРОВОНОСНИХ СУДИН НИРОК ЗА УМОВ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ". Вісник наукових досліджень, № 3 (16 жовтня 2018): 125–29. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9418.

Повний текст джерела
Анотація:
Як відомо, нирки відіграють в організмі важливу дезінтоксикаційну роль. Усі отруйні речовини, що потрапляють в організм, виводяться з нього в основному трьома шляхами: фільтрацією, екскрецією та секрецією. Однією із таких речовин є ацетилсаліцилова кислота. Її токсична дія у великих дозах і при помилковому застосуванні може спричиняти важкі отруєння, нерідко з летальними наслідками. Тим більше, що поширеність аспіриновмісних знеболювальних продуктів, які наявні майже у кожному домогосподарстві, робить їх загальндоступними джерелами ненавмисного та суїцидального прийому. Зокрема, використання саліцилатів продовжує бути досить частою причиною отруєння у дітей і підлітків. Мета дослідження – установити особливості морфофункціональної перебудови кровоносних судин нирок за умов гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою тяжкого ступеня та їх кількісна характеристика. Матеріали і методи. Експерименти проведено на 24 білих лабораторних статевозрілих щурах-самцях. З них 12 тварин склали контрольну групу, іншим 12 тваринам одноразово внутрішньошлунково вводили ацетилсаліцилову кислоту з розрахунку 500 мг на 1 кг маси тіла для моделювання тяжкого ступеня токсичності. Дослідження проводили з використанням ін’єкційних, рентгенангіографічних, гістологічних, морфометричних і статистичних методик. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, що проявляються значним застійним венозним повнокровʼям. У відповідь на це артеріальний відділ кровоносного русла рефлекторно реагує підвищенням тонусу міжчасточкових артерій та артеріол зі зменшенням їх пропускної здатності, що може бути захисною реакцією для попередження гемодинамічного перевантаження гемомікроциркуляторної ланки й у науковій літературі описують як рефлекс Китаєва. При цьому одночасно спостерігають компенсаторне розширення просвіту зі збільшенням ємності дугових і міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності, що цілком узгоджується із сучасними уявленнями про механізми розвитку органної дисфункції. Висновки. При тяжкому ступені гострого отруєння ацетилсаліциловою кислотою у нирках щурів виникають виражені морфофункціональні ознаки розладів органного кровообігу, які полягають у застійному венозному повнокров’ї, рефлекторному підвищенні тонусу міжчасточкових артерій та артеріол і компенсаторному розширенні просвіту дугових та міжчасткових артерій. Виявлені судинні реакції можуть бути причиною розвитку функціональних і дистрофічних змін у структурних компонентах паренхіми органа як морфологічного підґрунтя ниркової недостатності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Медведева, В. А., М. В. Иванова, К. Б. Шумаев, А. Л. Дудылина та Э. К. Рууге. "ГЕНЕРАЦИЯ СУПЕРОКСИДНЫХ РАДИКАЛОВ МИТОХОНДРИЯМИ СЕРДЦА И ДЕЙСТВИЕ ДИНИТРОЗИЛЬНЫХ КОМПЛЕКСОВ ЖЕЛЕЗА И ФЕРРИТИНА". Биофизика 66, № 4 (2021): 711–19. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921040104.

Повний текст джерела
Анотація:
БИОФИЗИКА КЛЕТКИОдной из причин риска развития различного рода патологий считаются нарушения в функционировании митохондрий, которые могут быть обусловлены чрезмерным образованием токсичных форм кислорода и азота в состоянии окислительного стресса. Продукция этих активных форм в живых организмах происходит постоянно в результате действия ферментных систем, а также в ходе окислительно-восстановительных реакций, например, таких как катализируемые ионами железа реакции Фентона и Габера-Вейса. В литературе появляется все больше данных о связи метаболизма ферритина, активных форм кислорода, оксида азота и динитрозильных комплексов железа, а также о важной роли динитрозильных комплексов железа в механизмах антиоксидантной защиты. С помощью ЭПР-спектроскопии спиновых ловушек, спектрофотометрии и полярографии проведено исследование прооксидантных и антиоксидантых свойств динитрозильных комплексов железа и ферритина в супероксидгенерирующих системах: митохондриях сердца и системе ксантин-ксантиноксидаза. Показано, что динитрозильные комплексы железа с глутатионовыми лигандами перехватывают реакционноспособные свободные радикалы в системах, моделирующих окислительный стресс в клетках сердечной мышцы. В этих условиях ферритин стимулировал разрушение динитрозильных комплексов железа. Полученные данные указывают на антиоксидантное и антирадикальное действие динитрозильных комплексов железа и, напротив, прооксидантный эффект ферритина.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Плюснин, Алексей Максимович, та Дарима Митыповна Сандакова. "Миграция токсичных элементов в пределах Ермаковского флюорит-бертрандит- фенакитового месторождения". Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, № 4 (23 жовтня 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2019.4/2712.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассмотрены условия хранения отходов добычи Ермаковского бериллиевого месторождения. Приводятся данные по содержанию бериллия, фтора, цинка, кадмия, мышьяка и др. токсичных элементов в рудничных и поверхностных водах, почвах и растительности в пределах месторождения и на окружающей территории. Показано, что миграция токсичных элементов, в основном, происходит в твердой фазе в составе продуктов выветривания отходов добычи руд. Поверхностные и подземные воды, формирующие ресурсы и химический состав в пределах рассматриваемой территории имеют слабощелочную реакцию среды, загрязняются сульфат-ионом, железом, марганцем. Растительность загрязнена цинком и кадмием.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мирзаева, Хамисат Ахмедовна, та Ульзана Гамзаевна Гамзаева. "Разработка методики количественного спектрофотометрического определения папаверина в лекарственных препаратах". Химико-фармацевтический журнал 52, № 9 (27 жовтня 2018): 61–64. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-9-61-64.

Повний текст джерела
Анотація:
Разработана методика количественного спектрофотометрического определения папаверина в лекарственных препаратах на основе реакции образования окрашенного ионного ассоциата папаверина с титаном (IV) и бромпирогаллоловым красным. Определены условия образования комплекса {[TiO(H2R)2]2–  2ПП+}. Установлено, что введение папаверина в раствор анионного комплекса Ti-БПК приводит к батохромному смещению до 640 нм с одновременным гиперхромным смещением. Величина коэффициента молярного поглощения (ε = 8800) свидетельствует о достаточной чувствительности реакции. Специфичность реакции по отношению к папаверину позволяет проводить определение без отделения сопутствующих компонентов. Методика отличается высокой чувствительностью, простотой техники выполнения эксперимента, доступностью для массовых исследований, не требует использования токсичных реагентов. Полученные результаты характеризуются хорошей сходимостью (Sr = 0,007 – 0,02) и правильностью.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Плотникова, К. А., М. Г. Первова, Т. И. Горбунова, Т. Ш. Хайбулова, В. П. Боярский, В. И. Салоутин та О. Н. Чупахин. "ОПТИМИЗАЦИЯ ХИМИЧЕСКОЙ СТАДИИ ПРЕДПОДГОТОВКИ ТЕХНИЧЕСКИХ ПОЛИХЛОРБИФЕНИЛОВ К УНИЧТОЖЕНИЮ, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 1 (2017): 45–50. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217250107.

Повний текст джерела
Анотація:
Исследовали взаимодействие технических смесей полихлорбифенилов российских марок “Совол” и “Трихлорбифенил” с метоксидом натрия в среде диметилсульфоксида и метанола. Впервые установлена исчерпывающая конверсия конгенеров смеси “Совол” в реакции с алкоксидом щелочного металла на основе одноатомного алифатического спирта, протекающей без образования потенциально токсичных продуктов. Изученный процесс является стадией химической предподготовки полихлорбифенилов, подлежащих уничтожению, для последующей минерализации новых производных микробиологическим методом.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Shevchuk, O. O. "ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ МЕЛФАЛАНУ В ЩУРІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10846.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Гематотоксичність та ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту при лікуванні злоякісних новоутворень є основними лімітуючими факторами ефективного лікування і часто призводять до переривання та відстрочення хіміотерапії. Пошук нових ефективних лікарських засобів, біоматеріалів і речовин для пом’якшення зменшення інтенсивності побічних реакцій протипухлинної хіміотерапії є надзвичайно актуальним. Для їх апробації та проведення доклінічних досліджень необхідна модель, яка б відтворювала типові побічні ефекти поліхіміотерапії. Відомо, що найбільш виражений токсичний вплив на кістковий мозок та шлунково-кишковий тракт (а саме слизові оболонки) мають алкілуючі протипухлинні засоби з властивостями радіоміметиків. Мета дослідження – провести скринінгові дослідження із застосуванням цитостатика мелфалану з метою визначення основних параметрів токсичності та подальшого апробування як моделі цитостатичної мієлодепресії для виконання подальших доклінічних досліджень. Методи дослідження. Дослідження виконано на статевозрілих щурах, яких було поділено на групи. Тваринам ввели одноразово у хвостову вену мелфалан у дозах 3, 6, 9 та 12 мг/кг. Основні показники гострої токсичності (летальна доза ЛД50, 1/ЛД50 – абсолютна токсичність, ЛД84/ЛД16 – зона гострої токсичної дії, 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз)) визначали методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності за В. Б. Прозоровським та за методом Фінні з використанням програми StatPlus 2009 Professional 5.8.4. Результати й обговорення. Як свідчать дані регресійного аналізу за методом Фінні, ЛД50 становила (4,22±0,62) мг/кг (нижня межа ЛД50 – 3,10 мг/кг, а верхня – 5,49 мг/кг). Показники за методом Прозоровського: ЛД50 мелфалану при одноразовому внутрішньовенному введенні – (4,765±1,003) мг/кг (від 2,63 мг/кг (нижня межа) до 6,90 мг/кг (верхня межа)). Висновок. Для проведення експериментів, апробування моделі цитостатичної мієлодепресії та подальшого вивчення впливу чинників корекції на стан кісткового мозку і показники периферичної крові було обрано дозу мелфалану 3 мг/кг одноразово внутрішньовенно.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Токсичні реакції"

1

Дорохіна, В. А., та Юрій Михайлович Краснопольський. "Оптимізація біотехнологічного одержання ліпосомальної форми доксорубіцину гідрохлориду". Thesis, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44504.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дорохіна, В. А., та Юрій Михайлович Краснопольський. "Оптимізація біотехнологічного одержання ліпосомальної форми доксорубіцину гідрохлориду". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44409.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Кайдалов, Руслан Олегович, та Ганна Володимирівна Каракуркчі. "Спосіб підвищення паливної економічності та екологічності дизельних двигунів внутрішнього згоряння з використанням покривів оксидами мангану та кобальту". Thesis, Національна академія Національної гвардії України, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41550.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Демків, Ладомира Орестівна. "Реакції мохів на токсичну дію важких металів". Дис. канд. біол. наук, НАН України, Ін-тут екології Карпат, 1995.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії