Добірка наукової літератури з теми "Тираж"

У раду је анализиран лист „Глас народа“ који је у Новом Саду излазио у другојполовини 19. века. Текстови су писани језиком који сваки читалац може разумети ицена је била приступачна тако да најшири слојеви народа могу купити новине. Лист себавио образовањем народа, стањем на селу, занатством, економским питањима и про-светом. „Глас народа“ је подржавао политику Светозара Милетића и његове Народнестранке, што се види из анализе текстова. „Глас народа“ је медиј који се противи кон-зервативцима и залаже се за либералне идеје и црквено-школску аутономију. То јепример штампаног медија који има задатак да едукује своје читаоце и пружи им низкорисних савета из разних области живота. У почетку излажења тај медиј је имаовеома висок тираж и имао је доста утицаја на широке слојеве српског становништва уАустро-Угарској.

Англійський симфонізм доби модернізму – це глибинне, усталене в музичній культурі ХХ століття, самобутнє явище, дослідження якого є актуальним музикознавчим завданням. Мета публікації – виявити спільний образно-інтонаційний типаж у симфонічних композиціях Г. Холста, Г. Ціммера, Дж. Вільямса. За допомогою феноменологічного методологічного підходу визначаються характеристики тематичного матеріалу обраних зразків музики. Компаративний метод сприяє виявленню рис подібності, які й формують спільний образно-інтонаційний типаж. Г. Холст, засвоївши досвід симфоністів-попередників, зумів створити музичний аналог негативістського образу «сил зла», на основі якого творили композитори наступних поколінь.

Стаття виконана в рамках сучасних лінгвокультурологічних досліджень и базується на теорії лінгвокультурних типажів (ЛКТ). Дослідження звертається до вивчення лексичних засобів, вербалізуючих ЛКТ СТАРЕЦЬ в російській мові, а також вивчає процеси сприйняття і відображення даного типажу в російській мовній картині світу. Актуальність звернення до даної проблематики обумовлена необхідністю вивчення найбільш значущих концептів православної лінгвокультури, що зазнають зміни в сучасній мовній свідомості, включаючи їх універсальні ознаки і лінгвокультурну специфіку, що сприяє глибокому розумінню концептів. Дано визначення поняттю старецтво, пов'язаного з досліджуваним ЛКТ. Виконано порівняльний аналіз лексикографічних джерел, що дозволив вивчити понятійну сторону досліджуваного типажу, визначити його смисловий обсяг, схожість і відмінність лексикографічних інтерпретацій, встановити когнітивні ознаки поняття. Розглянуто сукупність понятійних ознак ЛКТ СТАРЕЦЬ як одного із ключових утворень, що формує православну мовну картину світу. Виділено та проаналізовано основні понятійні компоненти ЛКТ СТАРЕЦЬ, що закріплені в богословській літературі і лексикографічних джерелах. Окреслено перспективні напрями подальшого дослідження даної проблематики, а саме, порівняльний аналіз концепту СТАРЕЦЬ в російській мові і асоційованого з ним концепту МONK в англомовній лігвокультурі, а також його дискурсивний аналіз і проведення асоціативного експерименту з метою виявлення прецедентних імен ЛКТ. Використовувались методи лінгвістичного дослідження: дефініційний, понятійний, контекстуальний, інтерпретатівний, метод кількісного аналізу як загальнонауковий метод, а саме, узагальнення даних.

Данная научная работа выполнена в рамках теории лингвокультурных типажей и посвящена исследованию образа «бизнесмен» в русской и британской лингвокультурах. Материал исследования составили 125 текстовых фрагмента, 80 фотографий бизнесмена (40 фотографий русского бизнесмена и 40 фотографий британского бизнесмена) и результаты опроса 144 информантов (104 информанта в русском опросе и 40 информантов в британском опросе). В первой части работы рассматривается проблема определения понятия «лингвокультурный типаж», а также способы типологии лингвокультурных типажей и методы их исследования. Во второй части работы определяются понятийные, образно-перцептивные и оценочные характеристики типажа «бизнесмен», а затем проводится моделирование изучаемого типажа и дальнейшее сопоставление полученных результатов в рамках русской и британской лингвокультур. Каждый аспект анализируется на основе найденных текстовых фрагментов, а также на основе результатов опроса в рамках возрастных и гендерных групп. По каждому пункту делаются выводы, выявляются сходства и различия между представлениями россиян и британцев. Результаты исследования могут быть использованы в рамках курсов по лингвокультурологии, страноведению, межкультурной коммуникации, а также в преподавании иностранного языка.
This scientific work is written within the theory of linguocultural types and is dedicated to the research of “businessman” type in English and Russian linguocultures. The research is based on the analyses of 125 abstracts, 80 photographs (40 photographs of Russian businessmen and 40 photographs of British ones), and results of the survey, including 144 answers (104 Russian informants and 40 British informants). The first part of the work deals with the problem of wording the meaning of the term “linguocultural type” and also ways to classify linguocultural types and methods of their investigation. The second part of the work specifies conceptual, figurative-perceptual, and evaluative characteristics of linguocultural type “businessman”. After that modelling of the investigated type and comparison are held in frames of Russian and British cultures. Every aspect is analyzed on the basis of found abstracts and results of the survey due to age and gender brackets. After each paragraph conclusions are made, and similarities and differences are found between Russian and British people. Results of the research can be used for teaching such subjects as cultural linguistics, national studies, intercultural communication, and foreign language.

Автор розглядає визначення фантастичного лінгвокультурного типажу як впізнаваного образу у творах фентезі, наділеного надприродними якостями, окреслює понятійний компонент типажу "герой", виокремлює загальні характеристики героя фентезі як найпоширенішого типу протагоніста творів цього жанру, а також надає його мовні особливості.
Автор рассматривает определение фантастического лингвокультурного типажа как узнаваемого образа в произведениях фэнтези, наделенного сверхъестественными качествами, определяет понятийный компонент типажа "герой", выделяет общие характеристики героя фэнтези как самого распространенного типа протагониста произведений этого жанра, а также предоставляет его языковые особенности.
Common peculiarities of the typical hero in the English-language fantasy texts include certain positive physical and personal characteristics which an average reader would prefer to possess, such as: physical (or magic) power, dexterity, external attractiveness, quickness of wit, readiness to self-sacrifice, kindness, charity, justice.

Цель магистерской диссертации заключается в выявлении редакторских маркетинговых стратегий наполнения университетских корпоративных СМИ с последующим составлением рекомендаций. Редакторский подход к изучению проблем функционирования корпоративной прессы и, прежде всего, создания качественного контента определяет новизну исследования. Работа проведена на примере русскоязычного и испаноязычного изданий, что обусловило введение в научный оборот нового корпуса текстов и позволило определить эффективные стратегии формирования материалов корпоративного издания в разных лингвокульутрах. В исследовании на разных этапах был использован следующий материал. Для понимания процесса и тенденций моделирования коммуникативных стратегий и тактик в вузовских, российских и зарубежных СМИ методом сплошной выборки было проанализировано свыше 1500 текстов разных жанров из газет «Уральский федеральный» и «Gaceta UNAM» из 80 номеров за 2016–2018 г. Для уточнения портрета аудитории был проведен опрос, результатами которого стали 438 реакций 100 респондентов. Также материалом для исследования послужило свыше 1500 структурных элементов (заголовочный комплекс, концовки) журналистских материалов газет «Уральский федеральный» и «Gaceta UNAM» для анализа архитектоники СМИ. Магистерская диссертация состоит из введения, двух глав, заключения и библиографического списка. В первой главе рассматривается место корпоративных СМИ в системе инструментов брендирования и продвижения вуза, теоретические подходы изучения аудитории СМИ, в частности, через результаты опроса раскрывается образ целевого читателя университетской газеты «Уральский федеральный». Его основные характеристики были распределены в четыре обобщающие группы по степени важности для участников социологического опроса. Во второй главе представлен анализ коммуникативной, тематической и структурно-содержательной стратегий формирования контента корпоративных университетских изданий. В процессе исследования было выделено две доминирующих коммуникативных стратегии «свой круг» и «апелляции к ценностям», которые были подразделены на тактики. И газета «Уральский федеральный», и «Gaceta UNAM» стремятся к позитивной самопрезентации. К общим относятся тактики «свой-чужой», «территориального признака», «аббревиации», «кооперации», у которых, однако, иногда может быть разная подача в зависимости от издания. Например, «Уральский федеральный» описывает своего через местоимение мы, а «Gaceta UNAM» характеризует других. То же касается и импликатур, которые в газете «Уральский федеральный» отталкивают читателя от чужих, а в газете «Gaceta UNAM» привлекают к своим. «Gaceta UNAM» обладает индивидуальными тактиками, отличающими ее от газеты «Уральский федеральный». К ним относятся тактика формирования активной гражданской позиции и тактика постановки гендерного вопроса. Таким образом, мексиканский университет стремится объединить аудиторию еще и рассматриваемым кругом тем. Проведенный анализ заголовочного комплекса в газетах «Уральский федеральный» и «Gaceta UNAM» позволяет судить о наличии четырех характерных элементах: заголовки, подзаголовки (надзаголовки), вставки, рубрики. Газета УрФУ стремится к сочетанию информативных и эмотивных составляющих заголовочной системы, использует в качестве наименований цитаты, вопросы, а также иллюстративные и оценочные высказывания. Газета UNAM избегает использования экспрессивных заголовков, из чего становится видно редакторскую политику, а именно стремление позиционировать СМИ как деловое издание, представляющее аналитические материалы. Концовки текстов поддерживают заданный тон изложения. У материалов UNAM всегда есть подведение итогов, финальное мнение и оценка. А в «Уральском федеральном» частотна концовка-напоминание, а также концовка-отсылка к информации на других ресурсах. В проведенном исследовании также предложен общий алгоритм работы современного редактора над материалами вузовских медиа и индивидуальные рекомендации для каждой рассматриваемых газет.
The purpose of the master's thesis is to identify editorial marketing strategies for filling the University corporate media, followed by recommendations. The editorial approach to the study of the problems of the corporate press functioning, and, above all, the creation of high-quality content, determines the novelty of the research. The work is carried out on the example of Russian and Spanish-language publications, which led to the introduction of a new set of texts into scientific usage and allowed to determine effective strategies for the formation of corporate publications in different linguocultures. The following material was used in the study at different stages. To understand the process and trends of modeling communicative strategies and tactics in higher education Russian and foreign mass media, by the method of continuous sampling over 1,500 texts of different genres from the Newspapers «Ural Federal» and «Gaceta UNAM» of 80 numbers for 2016-2018 were analyzed. For determining the profile of a typical student of the Ural Federal University a survey has conducted, the results of which were 438 responses of 100 respondents. More than 1500 structural elements (headline complex, endings) of journalistic materials of the newspapers «Ural Federal» and «Gaceta UNAM» for the analysis of architectonics of mass media also served as a material for research. The master's thesis consists of an introduction, two chapters, conclusion and bibliography. The first chapter displays the place of corporate media in the system of branding tools and promotion of the University, theoretical approaches to the study of the media audience, in particular, through the results of the survey reveals the image of the target reader of the University newspaper «Ural Federal». Its main characteristics were divided into four generalizing groups according to the degree of importance for the participants of the sociological survey. The readers of the University media consider the communicative and cognitive needs to be fundamental for a typical student, therefore, the speech impact will be effective and communication successful if the corporate media will take into account certain interests during preparation of the materials. The second chapter represents an analysis of communicative, topical, structural and content strategies of corporate University publications, as well as a general algorithm of the modern editor's work on the materials of University media and individual recommendations for each of the examined newspaper. In the process of the research two dominant communicative strategies “the circle” and “appeal to values” were identified and subdivided on tactics. Both the the corporate newspaper of the Ural Federal University («Ural Federal») and the National Autonomous University of Mexico («Gaceta UNAM») crave for positive self-presentation. The common tactics include “friend-stranger”, “territorial attribute”, “abbreviation”, “cooperation”, which, however, can sometimes have a different presentation depending on the publication. For instance, the “Ural Federal” describes us through a pronoun we, and “Gaceta UNAM” characterizes others. The same applies to implicatures, which in the newspaper "Ural Federal" repel the reader from others, and in the newspaper "Gaceta UNAM" attract to theirs. «Gaceta UNAM» has individual tactics that distinguish it from the Ural Federal newspaper. These include the tactics of forming an active citizenship and the tactics of raising the gender issue. Thus, the University of Mexico seeks to unite the audience with the range of topics covered. The analysis of the headline complex in «Ural Federal» and «Gaceta UNAM» newspapers makes it possible to judge about the presence of four characteristic groups of elements: headings, subheadings (overheads), insertions, headings. UrFU newspaper strive to the combination of informative and emotive components of the heading system and uses quotations, questions, illustrative and evaluative statements as titles. UNAM newspaper avoids the use of expressive headlines, from which it becomes apparent editorial policy, namely the desire to position the media as a business media presenting analytical materials. The endings of the texts maintain a given tone of presentation. UNAM materials always have a summary, final opinion and evaluation. And in «Ural Federal» ending reminder, as well as ending, sending information to other resources, can be encountered frequency. The study also proposed a general algorithm for the work of a modern editor on the university media materials and the individual recommendations for each of the newspapers, which were taken into consideration.

Нежура Д А. Актуалізація лінгвокультурного типажу REY в іспанській мові : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник М. О. Биба. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 72 с.
UA : Робота викладена на 72 сторінках друкованого тексту. Містить 1 схему. Перелік посилань включає 105 джерел. Об’єктом дослідження виступа типаж REY в іспанській лінгвокультурі. Мета роботи: системний опис когнітивних ознак, що структурують типаж REY в іспанській лінгвокультурі. Отримані результати: в іспанській лінгвокультурі, король – це головнокомандуючий державою, який, згідно закону, отримує титул спадково або через голосування. Головнокомандуючого монархічною державою називають монархом. Король виконує функцію правління та контролю. Влада монарха ґрунтується на релігійних і сімейних цінностях народу, на яких тримаються традиції і спадкоємність поколінь. Перцептивно-образний компонент типажу включає низку типових ознак, як-от зовнішній вигляд, гендерна приналежність, походження, місце проживання, сфера діяльності, дозвілля, сімейний стан, оточення, мовні особливості. Усі зазначені когнітивні ознаки марковані тими міжконцептуальними зв’язками, які має типаж REY як концепт (із концептом MONARQUÍA, FAMILIA, REINA, ESTADO, POLÍTICA, GOBIERNO тощо), а також корелюють із відповідним йому об’єктом реальної дійсності – королем. Валоративний складник типажу REY в іспанській лінгвокультурі включає у себе як, позитивно марковані оцінні ознаки, так і негативно марковані, пов’язані із постатями членів самої королівської сім’ї, а також із суспільно–політичними подіями, які відбуваються в Іспанії.

Диссертационное исследование обращено к проблеме изучения языковой личности. В работе реализована концепция описания языковой личности как лингвокультурного типажа. Объект исследования – языковая личность шоумена Сергея Светлакова. На первом этапе исследования на основе текстового материала, выбранного из Национального корпуса русского языка, проведен анализ лингвокультурных типажей простака и шутника, лежащих в основе речевых масок С.Светлакова, выявлены понятийные, образные и оценочные характеристики типажей. На втором этапе исследования описаны речевые маски простака и шутника С. Светлакова в коммуникативно-прагматическом аспекте. В работе были проанализированы коммуникативные стратегии и тактики речевой маски весельчака, которую «надевает» С. Светлаков в программе «Прожекторперисхилтон», а также типичного просторечника в скетч-шоу «Наша Russia».
This dissertation considers the problem of studying a linguistic personality. The work describes the concept of linguistic personality as a linguistic-cultural type. The object of research is the linguistic personality of a showman Sergei Svetlakov. The first phase of the work bases on « Russian National corpus» texts. We analyze linguistic-cultural types of the simpleton and the joker underlying Sergei Svetlakov’s speech masks. We also identified conceptual, imaginative and evaluative characteristics of the types. The second chapter describes speech masks of Sergei Svetlakov in the communicative-pragmatic aspect. The work analyzes the communication strategies and tactics of speech mask humorist, which «wears» Sergei Svetlakov in the TV program «Prozhektorperishilton», and typical of the representative of the vernacular type of culture in the sketch show «Our Russia».

В магистерской диссертации на материале повестей И. С. Тургенева “Ася”, “Первая любовь” представлены опыт лингвостилистического портретирования тургеневской девушки. Охарактеризован ментально специфический лингвокультурный типаж, описаны приметы индивидуально-специфической речевой манеры героинь Тургенева – Аси и княжны Зинаиды Засекиной.
In my master’s thesis on the material of novels “Asya”, “First love” by I. S. Turgenev are presented the experience of formal portraiture Turgenev girl. The mentally specific linguo-cultural type is characterized, there are described the signs of the individual-specific speech mannerisms of the heroines of Turgenev – Asya and Princess Zinaida Zasekinoy.

Пильненко У. О. Особливості вербалізації лінгвокультурного типажу «parisien» (на матеріалі франкомовних публіцистичних текстів) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. В. Тарасюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 74 с.
UA : Дипломна робота – 74 стор., 63 джерела. Об’єкт дослідження : лінгвокультурний типаж «parisien». Мета роботи: проаналізувати лінгвокультурний типаж «parisien» на предмет визначення його асоціативних та оцінних ознак. Теоретико-методологічні засади: ключові положення аксіологічної лінгвістики (Ю. М. Караулов, О. А. Івін, В. П. Баришков), теорії лінгвокультурних типажів, розроблені в лінгвістиці (В. І. Карасик, О. А. Дмитрієва, В. О. Маслова, В. О. Рєзнік, О. О. Селіванова) та питання жанрової диференціації публіцистичних текстів (К. О. Філіпов, Н. С. Валгіна, О. С. Щелкунова). Отримані результати: серед проаналізованих типологій лінгвокультурних типажів за ознаками реальності, асоціації з певним колом осіб, ступенем значущості для соціуму лінгвокультурний типаж «parisien» класифікується як реальний, сучасний, оскільки він характеризує реально існуючу особистість в сучасному французькому суспільстві, характерний, оскільки виражає особливості поведінки парижан, актуальний, прототипний, територіально-орієнтований типаж, що має соціокультурну значимість. В результаті аналізу контекстів публіцистичних статей до основних асоціативних та оцінних ознак типажу відносяться: високий соціальний статус та приналежність до еліти французького суспільства, модний та стильний зовнішній вигляд, специфічна поведінка та риси характеру, серед яких відмічається закритість, снобізм, зверхність . Дані характеристик типажу формують загальне перцептивно-образне уявлення про парижан в мовній свідомості носіїв мови.
FR : Le sujet de notre recherche est la verbalisation du type linguoculturel «parisien» (sur le matériel des textes publicistes français). L’objet d’étude est le type linguoculturel «parisien». L’objectif d’étude est d’analyser les moyens de la verbalisation du type linguoculturel «parisien» afin de déterminer ses caractéristiques associatives et évaluatives. La linguistique moderne est caractérisée par l’importance d'étudier le problème de l'interconnexion de la langue et de la culture et sa fixation dans la conscience humaine. La conscience humaine accumule des images typiques reconnaissables des représentants d'une certaine culture (les types linguoculturels) reflétant le caractère national et les valeurs du peuple. Dans le cadre de la typologie appliquée dans notre recherche le type linguoculturel « parisien » est classé comme réel, moderne (car il caractérise la personnalité réelle dans la société française moderne – Parisiens), pertinent, prototypique, territorial, qui a une signification socioculturelle . À la suite de l'analyse des textes publicistes français, les principales caractéristiques associatives et évaluatives du type linguoculturel "parisien" comprennent: un statut social élevé et l'appartenance à l'élite de la société française, une apparence «branchée» et élégante, un comportement et des traits de caractère spécifiques , y compris le snobisme , l'arrogance etc. Ainsi le type linguoculturel «parisien» peut être considérée comme une représentation générale sur les Parisiens s`étant formée dans la conscience des sujets parlants.