Добірка наукової літератури з теми "Технічне мислення"

Стаття присвячена проблемі використанні інструментів критичного мислення з метою формування професійної компетентності студентів спеціальності «Нафтогазова інженерія та технології». У статті розглянуто інструменти критичного мислення, які рекомендуємо використовувати для роботи зі студентами у процесі вивчення фахових дисциплін «Нафтопромислове устаткування», «Буріння свердловини та видобуток нафти і газу», «Технічне обслуговування, ремонт і монтаж бурового і нафтопромислового устаткування». Доведено, що ефективність запропонованих інструментів критичного мислення та їх вплив на формування світоглядних орієнтирів студентів сприяє формування професійної компетентності – ключового інструмента успішної життєвої особистісної реалізації.

Технічне креслення відноситься до числа тих загально-технічних предметів, які закладають фундамент професійної підготовки учнів. Для переважної більшості будівельних професій, що готують у вищих технічних навчальних закладах, необхідно вміти робити ескізи, креслення, а також читати креслення, схеми за своєю професією. Тому при вступі на такі спеціальності навчальні заклади вводять – фахове вступне випробування, до складу якого входить технічне креслення.В силу деяких специфічних особливостей “Технічне креслення” завдає учням певні труднощі у сприйманні. Це, в першу чергу, складність процесу формування просторового мислення, необхідного для того, щоб у плоскому зображенні креслення уявити об’ємну форму зображеного предмета. Для успішного засвоєння навчального матеріалу з цього предмета необхідно, поряд з вивченням багатьох понять, що охоплюють проекційну сутність креслення, умовностей та спрощень, правил, викладених в єдиній системі конструкторської документації, сформувати просторове уявлення і оволодіти технікою графічної роботи [1].Розроблений дистанційний курс на основі навчальної програми «Технічне креслення та читання креслень» [2] призначений для підготовки абітурієнтів до вступу на спеціальності, що пов’язані з обробкою металів, виготовленням, обслуговуванням та ремонтом машин і механізмів, професій будівельно-монтажного, ремонтно-будівельного, енергетичного, електро-технічного виробництва, радіоелектроніки та професій зв’язку.Відповідно до навчального плану на вивчення дисципліни відводиться 12 годин для аудиторних занять. З них – 4 лекційних, 8 – практичних.Згідно графіка навчального процесу вивчення теоретичного матеріалу здійснюється з допомогою блоку аудіолекцій-презентацій на CD. Контроль знань проводиться в on-line режимі шляхом комп’ютерного тестування на сервері Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова [2]. Слухач складає два модульних тестування. Кожен модуль має декілька варіантів, та містить певну кількість графічних та практичних завдань, де слухач вибирає запропоновані йому варіанти відповідей. Максимальна сума балів кожного тесту складає 25. На кожен модуль слухачу відводиться 20 хвилин на виконання завдань у тестовій системі “Венера”, яка розроблена програмістами Інституту дистанційного навчання НПУ імені М.П.Драгоманова [3].

Актуальність. Проєктна комунікація спрямовується на здійснення постійної взаємодії педагогічних працівників закладів професійної освіти під час реалізації завдань проєктів. Комунікація в управлінні проєктною діяльністю передбачає усвідомлення всіма учасниками проєктної діяльності вимог та прогресу поетапного виконання проєктних завдань. Проєктна діяльність передбачає забезпечення комунікації шляхом реалізації функцій та принципів проєктної взаємодії. Мета: обґрунтувати сучасні підходи до організації комунікації в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи: теоретичний аналіз – для з’ясування проблеми дослідження у науковій літературі та стану проєктної комунікації в закладах професійної освіти, визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення різних наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для обґрунтування функцій комунікації та форм вираження проєктної взаємодії. Результати. Комунікація в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти посідає важливе місце особливо в частині координації та проєктної взаємодії. Комунікація в проєктній діяльності реалізується через форми вираження проєктної взаємодії, а саме: функціональну, соціальну, юридичну, адміністративну, асоціативну, територіальну, нав’язану, залежну та дотичну. На якості результатів проєктної діяльності позначаються конфліктні ситуації, що виникають під час взаємодії учасників і керівників проєкту: розклад роботи, фінансування, розподіл навантаження, проєктне управління, технічне (технологічне) залучення, пріоритетність виконання, розподіл ресурсів, надмірне навантаження учасників проєкту тощо. Проєктна комунікація ґрунтується на врахуванні положень таких принципів організації проєктної діяльності: відкритість проєкту упродовж усього життєвого циклу; співпраця (кооперація) в проєктному середовищі (функціональна, соціальна, юридична, асоціативна, територіальна, дотична, ієрархічна тощо); відповідальність проєктних виконавців за якість виконання завдань. Висновки. Комунікація в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти забезпечується учасниками проєкту спільно з зацікавленими сторонами та стейкхолдерами. Успіх проєкту залежить від компетентності їх керівників та наявності в них: технічних знань, критичного мислення, комунікативних навичок, здатності до співпраці, навичок роботи в команді та координації виконання проєктних завдань, досвіду управління ресурсами, лідерських якостей та ін.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.

Автор у статті розглядає цивілізаційні зміни спричинені інформаційно-високотехнологічним науково-технічним прогресом, які справляють глибокий вплив на всі Науково-теоретичний альманах "Грані" людського існування і неодмінно приведуть до нової економічної, соціальної, демографічної, антропологічної, ментальної і духовної ситуації в житті людства і які вже позначаються на духовності й моралі молоді, її ментальності і вірі. У статті з’ясовано, яким способом інформаційно-високотехнологічний науково-технічний прогрес, і особливо освіта, можуть впливати на ментальність молодої людини, як інтелектуального, духовно багатого спеціаліста, на її природу, на її нинішнє та майбутнє існування. Наводяться авторські визначення інформаційно-високотехнологічного науково-технічного прогресу та ментальності в умовах інформаційно-високотехнологічного прогресу.Показано, що українська нація знаходиться в стані пошуку свого шляху розвитку (цивілізаційного, духовного, культурного, ментального, економічного, політичного, суспільного) у сучасному постіндустріальному, постмодерному інформаційно-високотехнологічному світі, для інтенсифікації розвитку якого необхідно долучити як суспільні інституції, так і освітні, враховуючи ментальність нашої нації, яка має свої історичні витоки та систему цінностей, свій специфічний спосіб мислення, особливий тип світосприйняття в системі духовного життя. Тільки таким чином можна виховати молоде покоління українців — щасливе, освічене, духовно і матеріально багате, з прогресивним мисленням і ментальністю.

У статті обґрунтовано інтегративний підхід, на основі якого розглянуто сутність та властивості професійного мислення із погляду різних наук (філософія, психологія, педагогіка). Виокремлено властивості професійного мислення майбутніх фахівців технічних спеціальностей, що формуються у процесі навчання у закладі вищої освіти. Доведено, що формування професійного мислення майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі навчання передбачає вирішення проблемних завдань, аналіз ситуацій, прийняття професійних рішень, вибір способів діяльності.

Потапова О. М. Задачі як засіб формування критичного мислення у студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів під час вивчення математичного аналізу. У статті досліджуються шляхи та засоби формування критичного мислення в наукових і методичних джерелах під час навчання математичних дисциплін. Визначаються шляхи його розвитку у студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів у процесі вивчення математичного аналізу. Доводиться, що основним засобом формування критичного мислення у студентів на заняттях із математичного аналізу є задачі спеціального виду та розглядаються види таких задач.

Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.

У статті представлено теоретичний огляд і аналіз наукової літератури з проблеми розвитку професійного технічного мислення у сучасній психології, визначено психолого-педагогічні засади та перспективи розвитку професійного мислення учнів у професійно-технічних-навчальних закладах.

Потапова О. М. До проблеми формування критичного мислення у студентів технічних ВНЗ під час вивчення математичних дисциплін. У статті досліджується проблема розвитку критичного мислення студентів вищих навчальних закладів в науковій і методичній літературі. На основі зіставлення, порівняння, узагальнення наукової інформації уточнюється сутність поняття «критичне мислення» та доводиться необхідність його формування у студентів ВНЗ як складника майбутньої фахової компетентності.

Підкреслено важливість дизайну як чинника економічного та культурного розвитку суспільства, двигуна інноваційної діяльності. Зазначено, що успішність діяльності дизайнера залежить від специфіки його мислення, а саме тісного поєднання інженерного та художнього мислення. Підкреслено особливі властивості інженерного мислення, а саме здатність до структурування, здатність ефективно проектувати в умовах обмежень, що накладаються суспільством або природою та існують постійно, а також здатність знаходити компроміс при вирішенні інженерних завдань.

Пізнавальні уміння особи започатковуються під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів у процесі професійної підготовки, вони характеризуються ставленням майбутніх інженерів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері і результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети. Знання швидко стають застарілими, а методи залишаються актуальними на протязі тривалого часу. Тому під час вибору пріоритетів необхідно зосередитися на спрямованому формуванні у студентів творчого мислення.

Невинський, О. Г. Екологізація технічної освіти: можливі підходи до вирішення проблеми / О. Г. Невинський, В. В. Мащенко // Матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. "Проблеми екології та енергозбереження в суднобудуванні". – Миколаїв : НУК, 2013.
Розглядаються основні напрями роботи кафедри екологічної хімії НУК імені адмірала Макарова щодо розвитку у студентів екологічного мислення.

Спецвипуск «Навчальний посібник у журналі» містить посібник О. М. Потапової з курсу математичного аналізу для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У посібнику наведено основні відомості, необхідні для розв’язування прикладних задач засобами ППЗ Gran1, СКМ Maxima і Scilab та подано систему задач з математичного аналізу, спрямовану на розвитку критичного мислення і умінь дослідницької діяльності. Для студентів молодших курсів технічних спеціальностей, викладачів вищих навчальних закладів та коледжів, аспірантів, наукових та педагогічних працівників.

Викладання навчальної дисципліни «Професійна педагогіка»: розкриття основних проблем сучасної неперервної професійної освіти (професійно-технічної, вищої та додаткової); тенденцій розвитку, змісту та технологій навчання, методів формування професійного мислення; розвиток професійно важливих якостей та властивостей особистості.