Добірка наукової літератури з теми "Технології творчості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Технології творчості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Технології творчості"
1
Свінцицька, Надія. "МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ З ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОЇ ТВОРЧОСТІ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 14 (28 грудня 2019): 251–66. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2019-14-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті актуалізується проблема впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання у закладах вищої освіти, а також необхідність пошуку ефективних технології навчання декоративно-прикладної творчості при підготовці майбутніх педагогів. Подається аналіз дидактичних підходів до використання модульного навчання у сфері вищої освіти, а також формулювання поняття «технологія модульного навчання» у контексті підготовки з декоративно-прикладної творчості. Розкриваються ключові принципи технології модульного навчання: структуризації, проблемності, варіативності, адаптованості та зворотного зв'язку. Ці принципи реалізують можливості особистого вибору студентами моделі навчання, а також передбачають розробку кожним студентом програми розвитку своїх професійних компетентностей. Висвітлюють характерні риси основних компонентів дидактичної системи модульного навчання, головною серед яких є гнучкість освітнього процесу. Впровадження модульного навчання у методиці підготовки майбутніх педагогів позашкільної освіти з декоративно-прикладної творчості пропонується на основі використання методу згорнутих інформаційних структур. Практичне використання цього методу продемонстроване на прикладі розробки змістового модуля «Народна вишивка» з навчальної дисципліни «Практикум з декоративно-прикладної творчості». Зокрема, обґрунтовується модульна структура навчальної дисципліни через систему «змістовий модуль-дидактичний модуль-рівневі модулі». Схарактеризовано рівневі модулі за однією із тем, що фіксують у навчальному матеріалі його базову, обов’язкову частину і рівень поглибленого вивчення. Також представлено зразок побудови змістової структури дидактичного модуля «Прозоро-рахувальні шви» для майбутніх керівників гуртків. Зосереджується увага на необхідності створення ряду педагогічних умов для ефективного впровадження модульного навчання, серед яких особливого значення набуває забезпечення особистого контролю студентами над процесом власного навчання.
2
Совгира, Тетяна Ігорівна. "ТЕХНОЛОГІЯ У СТВОРЕННІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 186–94. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245892.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — виявити унікальну роль технології у створенні художнього твору та організації творчого процесу, з’ясувати її специфіку у виробництві художніх творів. Методологія ґрунтується на застосуванні аналітичного, теоретичного і концептуального методів дослідження значення технології як способу організації художнього процесу в культурному становленні людства. Наукова новизна полягає в теоретичному осмисленні поняття «технологія» як творчого методу. Виявлена формотворча роль технології у з’ясуванні стилю та жанру художнього твору. Висновки. Сучасне розуміння технології полягає у синтезі математичних, природничих наук та культурних надбань, яке застосовується скрізь, де йдеться про прогрес людства. Доведено, що технологія є методом художньої творчості — вона визначає специфіку твору з практичного боку. Тому впродовж культурного становлення людства відбувається поступове технологічне вдосконалення мистецтва. Виявлено, що техніко-технологічні відмінності не тільки впливають на формування різних видів і напрямів мистецтва, але й призводять до утворення різноманітних жанрів та їх диференціації, а також класифікації жанрово-стилістичного розмаїття. Застосування певної виробничої техніки в творчості формує художній стиль. Встановлено, що художній стиль являє собою «застиглий» у творі відбиток техніки та технології його виготовлення, виробництва. Тобто поняття художнього стилю невід’ємне від технології організації художнього процесу. Визначено, що специфіка технології обумовлюється витратним матеріалом. Зокрема, відповідно до цього назви живописних технік часто збігаються з витратними матеріалами. Зауважено, що у мистецтві скульптури також простежується формоутворювальна роль технології у процесі художнього виробництва.
3
Сідаш, Н. С. "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 215–22. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-215-222.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному дослідженні автор зосереджує увагу на проблемі розвитку творчості за допомогою викладання англійської мови. У дослідженні було виявлено, що існує істотний взаємозв'язок між креативністю та ефективністю вивчення англійської мови. Автор стверджує, що культура та мистецтво сприяють оволодінню англійською мовою. Дослідження розширює взаємозв’язок між процесами навчання англійської мови та творчістю.
У статті представлено теоретичний огляд проблеми розвитку креативності та емоційно-пізнавальні переваги творчості у вивченні англійської мови. Автор характеризує підходи до розуміння феномену творчості, проблему формування творчості, ознаки творчості та умови набуття творчості.
Мета даної роботи – дослідити процеси, що лежать в основі взаємозв'язку між процесами творчості та продуктивністю у вивченні англійської мови, та змоделювати процес розвитку творчих здібностей студентів у процесі навчання англійської мови. Автор представляє досвід розробки творчої технології у процесі навчання англійської мови. Авторська технологія представляє собою модульну структуру, яка охоплює розвиток інтелектуальних здібностей, цінностей, професійно значущих якостей, емоційно-ціннісного ставлення до себе та навчальної діяльності; мотивованого самовдосконалення, самооцінки, самоконтролю та саморегуляції. Дана технологія була розроблена на основі широкого огляду сучасної літератури та існуючих програм щодо розвитку творчості у поєднанні з вивченням англійської мови. Дослідження показало, що авторська технологія творчого вирішення проблем позитивно впливає на розвиток творчості та на мотивацію до вивчення англійської.
4
Гончарова, Олена. "Совгира Т. І. Роль техніки та технології у мистецтві : монографія". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 5, № 1 (21 квітня 2022): 71–73. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.5.1.2022.255235.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні культурні трансформації перебувають у тісному взаємозв’язку з технічним прогресом людства. Наукова проблема, на розв’язання якої спрямована монографія Т. І. Совгири «Роль техніки та технології у мистецтві», має незаперечну актуальність для вітчизняної гуманітаристики. Рецензована монографія Т. І. Совгири презентує теоретичне осмислення значення техніки й технології в організації художньої творчості, вивчення сучасного стану культури та передового досвіду використання новітніх технологій у культурно-мистецькому процесі.
5
Совгира, Тетяна. "ГЕНЕРАТИВНА РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОЦЕСІ СТВОРЕННЯ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), № 37 (12 жовтня 2021): 157–61. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi37.456.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснюється культурологічний аналіз архітектурних артефактів первісного мистецтва, досліджується роль техніки та технології у процесі культурного становлення людства. У результаті огляду факторів зародження архітектурних форм та принципів застосування будівничих технологій у процесі створення монументальних споруд виявлено риси наслідування виробничих технологій під впливом постійного процесу естетизації. На прикладі відомих культурних пам’яток людства автор доводить, що логіка застосування техніки стає вирішальним фактором історичного прогресу художньої творчості людини.
6
Сірант, Неля, та Ірина Курляк. "РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЧЕРЕЗ LEGO-ТЕХНОЛОГІЇ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (10 квітня 2021): 460–64. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.092.
Повний текст джерелаАнотація:
У поданій статті досліджено питання важності перспективи творчості здобувачів початкової освіти у період використання LEGO-технологій; виокремлено перспективи, котрі передбачено педагогами; запропоновано збірку ігрових вправ щодо формування креативності здобувачів початкової освіти на різноманітних уроках з використанням цеглинок LEGO.
7
Кравченко, І. М. "Інноваційні технології під час вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка". Вивчаємо українську мову та літературу, № 5 (297) (2012): 2–11.
Знайти повний текст джерела
8
Коновець, С. В. "НАБУТТЯ ДУХОВНОСТІ ЗРОСТАЮЧОЮ ОСОБИСТІСТЮ ЗАСОБАМИ «ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ»". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 169–79. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-169-179.
Повний текст джерелаАнотація:
У змісті статті розглядається проблема з набуття духовності зростаючою особистістю на засадах вивчення й оптимального впровадження відповідного досвіду всесвітньо відомої «вальдорфської педагогіки» у вітчизняних освітньо-виховних закладах. Обґрунтовуються психолого-педагогічні та особистісні аспекти феномену «духовність». Аналізуються відомі визначення ступенів і критеріїв духовності, а також оптимальні методологічні принципи (історизму, системності, розвитку, науковості, всебічного вивчення явищ і процесів, їх взаємозв’язку та взаємозумовленості) й відповідні методологічні підходи (системний, феноменологічний, антропологічний, аксіологічний, особистісний, діяльнісний, технологічний, культурологічний), необхідні для організації та здійснення процесу набуття духовності зростаючою особистістю.
Окрім цього, підкреслюється значущість використання у зазначеному процесі мистецьких творів. Розглядається доцільність визначення дієвості для набуття духовності зростаючою особистістю застосування найефективніших форм і методів (систематизації, синтезу, узагальнення педагогічного досвіду, самовиховання, самоактуалізації, моделювання проблемних ситуацій) та впровадження відомих педагогічних технологій (особистісно-орієнтованої, технології створення ситуації успіху, технології колективної творчості, інтеграції різних видів діяльності та «вальдорфської педагогіки»). Презентуються й обґрунтовуються освітньо-виховні особливості «вальдорфської педагогіки». Визначаються основні складові, критерії та засоби духовно-орієнтованого виховання загалом і презентуються системні, успішні й переконливі форми та методи здійснення духовного розвитку дітей та молоді в умовах традиційних «вальдорфських шкіл» зокрема.
9
Parshukova, L. M., та I. S. Beznosko. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 244–48. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-38.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття технологій дистанційного навчання, систем підтримки дистанційного навчання й уточнено поняття «методика використання технологій дистанційного навчання» у закладі вищої освіти (ЗВО), означено головні принципи і складові частини методики використання технологій дистанційного навчання. Проаналізовано різноманітні види забезпечення технологій дистанційного навчання. Результатом дослідження є розроблена система підтримки дистанційного навчання факультету фізики, математики та інформатики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на базі Moodle і методичні рекомендації щодо застосування технологій дистанційного навчання в процесі підготовки майбутніх учителів інформатики. Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп’ютерних комунікацій, відіграє важливу роль у модернізації освіти. У даній статті розглядаються особливості впровадження дистанційної освіти в сучасну систему освіти під час підготовки фахівців комп’ютерних технологій. Автором розглянуті різні моделі і технології дистанційного навчання. Нововведення (інновації) характерні для будь-якої професійної діяльності людини, а тому стають предметом вивчення, аналізу та впровадження. Інновації в системі освіти самі собою не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих викладачів і цілих колективів. Дистанційне навчання відкриває студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, дає зовсім нові можливості для творчості, знаходження і закріплення різних професійних навичок, а викладачам дозволяє реалізовувати принципово нові форми і методи навчання із застосуванням концептуального і математичного моделювання явищ і процесів. У даній роботі проаналізовано значення використання дистанційних технологій навчання на сучасному етапі розвитку ІКТ у процесі підготовки майбутніх фахівців комп’ютерних наук. Зазначено місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти. Встановлено, що з розвитком технічних можливостей методики та технології навчання засоби навчальної діяльності викладача змінюються. З’явилася альтернатива старим формам організації освітнього процесу, зокрема й використання ІКТ. Змінюється уявлення про те, якою повинна бути сучасна людина, якими компетентностями вона має володіти. Сьогодні освіта орієнтується на вільний розвиток, високу культуру, творчу ініціативу, самостійність, мобільність майбутніх спеціалістів.
10
Бондаренко, В. І. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ РОБОТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 92, № 5 (29 листопада 2019): 19–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-92-5-19-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У даному науковому дослідженні аналізується роль позанавчальної діяльності як фактору важливого впливу на формування професійного іміджу майбутнього вчителя трудового навчання та технологій. З’ясовано, що позанавчальна робота є об’єктом професійних компетенцій викладачів, найважливішою складовою «якості закладу вищої освіти». Визначено, що позанавчальна діяльність найбільш ефективно може бути організована під час системного характеру загальноуніверситетських виховних заходів, які спрямовані на розвиток гуманістичних й інноваційних якостей особистості вчителя трудового навчання та технологій. Доведено, що у системі формування професійного іміджу майбутнього вчителя трудового навчання та технологій саме позанавчальна діяльність має переваги до формування у майбутніх учителів трудового навчання та технологій любові і поваги до обраної професії, бережливого ставлення до об’єктів своєї праці, культури професійної творчості та використання її продуктів у педагогічних цілях на заняттях й у позанавчальній діяльності, здатності до інновацій у змісті й організації уроків технології та виховної роботи, активність майбутнього вчителя трудового навчання та технологій у використанні інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення власної професійної компетентності, здатність до самоформування професійного іміджу.
Презентується елемент програми формування педагогічного іміджу вчителя трудового навчання та технологій у позанавчальній діяльності. Розглядається специфічність використання групових та індивідуальних форм позанавчальної виховної діяльності в педагогічному університеті.
Ключові слова: професійний імідж, майбутній вчитель трудового навчання та технологій, позанавчальна діяльність, групові та індивідуальні форми виховної роботи.
Дисертації з теми "Технології творчості"
1
Сизикова, Валерія Сергіївна. "Застосування активних методів навчання для розвитку креативності майбутніх молодших спеціалістів". Thesis, Коледж Національного фармацевтичного університету, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25061.
Повний текст джерела
2
Бєдіна, Оксана Сергіївна. "Удосконалення процесів проєктування авторської колекції одягу під девізом «Freedom of the sky». Удосконалення процесів проєктування джинсового одягу на основі використання сучасних технологій опорядження джинсу". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11349.
Повний текст джерелаАнотація:
Основним джерелом творчості виступає джинсовий стиль та його сучасні
трансформації колірної гами. При створенні авторської колекції моделей одягу
«Freedom of the sky» за ознаками джерела творчості виконано трансформацію та
перетворення його основних рис та форм в графічні образи – графічні ряди.
В проектно-конструкторській частині виконано ескізне проєктування
виробів колекції, здійснено побудову їх базових конструкцій за методикою
«Мюллер і син» та моделювання. При розробці конструкторських документів для
виготовлення жіночого плаща, як основного виробу колекції, використані
державні та галузеві конструкторські стандарти та нормативно-технічна
документація. Конструкторська документація на плащ складається із комплекту
лекал-оригіналів.
Технологічна проробка полягала у виборі пакета матеріалів для
виготовлення виробів колекції, вибору технологічного обладнання, визначенні
режимів та методів обробки.
Розроблено ряд заходів для забезпечення сприятливих умов праці при
виготовленні колекції одягу. Оцінено очікувану економічну ефективність
розроблених проектних рішень.
Звіти організацій з теми "Технології творчості"
1
Лов'янова, І. В. Проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в процесі математичної освіти старшокласників. [б. в.], 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2346.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається загальноосвітнє значення математики, формулюються завдання математичної освіти. Нові інформаційні технології навчання можуть стати дійовим засобом управління пізнавальною діяльністю за умов врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, спільної творчості, підтримки і розуміння між вчителем і учнем. Виділено три групи проблем: організаційні, дидактичні, психологічні.