Готові списки джерел за темами / Технології медіаосвітні

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Технології медіаосвітні"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Технології медіаосвітні".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Технології медіаосвітні"

Топольник, Я. В. "Сучасні медіаосвітні технології як засіб модернізації вищої школи". Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, № 8 (313), листопад, ч. 1 (2017): 231–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Янишин, О. "Медіаосвітні технології як спосіб упровадження ідей Болонського процесу". Вища освіта України, № 4 (39) (2010): 48–54.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мержева, Л. Ф., та Г. Ф. Врубель. "МЕДІАОСВІТА ЯК СКЛАДНИК ПРОЦЕСУ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 204–9. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-31.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються актуальні питання, пов’язані з використанням засобів мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Охарактеризовано різні тлумачення поняття «мультимедіа», проаналізовано мультимедійні технології як засіб соціокультурних комунікацій та культурно-освітнього міжгалузевого обміну. Розкриваються проблеми медіаосвіти на стику різних галузей знань. На основі сучасних вимог до галузі медіа та педагогіки сформульовано принципи сучасної медіаосвіти. Подано деякі фрагменти класифікацій медіа. Авторки статті наголошують на необхідності впровадження інформаційно-комунікативних технологій як сукупності методів і програмно-технічних засобів, які розширюють межі використання медіаосвіти (одного з найбільш перспективних напрямів підвищення рівня мистецької освіти). Пропонуються можливі шляхи впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес. Проаналізовано низку науково-методичних джерел, у яких приділяється певна увага осмисленню проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності майбутнього педагога-музиканта у філософському, культурологічному, психологічному, педагогічному та музично- педагогічному аспектах. У статті розглядається процес упровадження медіаосвіти у педагогічну практику вищих навчальних закладів. Авторки висвітлюють різноманітні аспекти цієї проблеми і розглядають медіаосвіту в ракурсі таких феноме- нів, як медіакомпетентність та медіаграмотність. Визначено, що медіа- освіта як автономна галузь знань у музично-педагогічній теорії і прак- тиці дає можливість створювати медійні мистецькі образи за найкра- щими зразками мистецтва засобами традиційних та новітніх масмедіа. Авторки підкреслюють доцільність упровадження комунікативних технологій у теорію і практику музично-педагогічної освіти на основі компетентнісного підходу. Розглянуто різні типи і види художньо- педагогічної інтерпретації хорового твору. На основі власного досвіду роботи над шкільним пісенним репертуаром у класі хорового диригування авторки підкреслюють провідну роль флеш- анімації та презентацію для візуально-асоціативної інтерпретації твору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Биндас О. М. "СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ МЕДІAГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.263.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслюється проблема медіаосвіти суспільства в цілому і наголошується на важливості й актуальності формування медіаграмотності педагогів, зокрема вчителів іноземної мови. Метою даної статті є теоретичне обґрунтування й аналіз зарубіжних стратегій формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови, оскільки сучасна національна професійна медіаосвітня підготовка майбутніх учителів іноземної мови в закладах вищої освіти враховує вимоги міжнародних документів, освітніх стандартів і кваліфікацій.У ході роботи описується зарубіжний досвід упровадження різних медіаосвітніх програм у курикулум підготовки вчителів із метою розвитку медіакультури та медіаграмотності, а також стратегії формування медіаграмотності майбутніх учителів іноземної мови у провідних країнах світу: Китаю, США, Великобританії, Швеції й Австрії. Автор доходить висновку, що вивчення зарубіжного досвіду й стратегій формування професійної медіаграмотності майбутніх учителів показує процес пристосування змісту навчання в закладах вищої освіти до вимог медіаінформаційного суспільства, яке постійно розвивається. Важливо зробити акцент на: 1) професійній спеціалізації і підготовці майбутніх учителів іноземних мов у межах освітніх спеціальностей, перелік яких постійно розширюється й доповнюється; 2) розширенні пропозиції навчальних дисциплін у галузі медіаосвіти, медіакультури, ознайомлення здобувачів вищої освіти з інноваційними можливостями нових медіа й комунікаційних технологій для покращення рівня підготовки майбутніх учителів іноземних мов відповідно до вимог і наслідків культурної, освітньої, наукової й цифрової глобалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бабенко, Оксана, Людмила Самохвалова та Людмила Матюшина. "ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАОСВІТИ В УМОВАХ ЛІЦЕЮ ЯК НЕОБХІДНИЙ СКЛАДНИК СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 15 (21 жовтня 2021): 97–104. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.15.2021.242948.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі модернізації освітнього середовища загальноосвітнього навчального закладу засобами медіаосвіти як концептуальної основи розвитку та виховання сучасної конкурентоспроможної, медіакультурної та медіаграмотної особистості, яка готова навчатися впродовж життя, свідомо обирати професію, є інтелектуальною елітою нації. Визначено роль медіаосвіти, як головного чинника забезпечення відкритості освітнього процесу щодо сучасних швидкозмінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини. Описано модель упровадження медіаосвіти в практику діяльності Слов’янського педагогічного ліцею. Представлено основні завдання інтеграції медіаосвітніх технологій у навчально-виховний процес ліцею.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Паукова, Аліна. "МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ПРИОРІТЕТНИЙ НАПРЯМОК ПЕДАГОГІКИ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ НАСТОРІНКАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРЕСИ США". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 329–36. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.198.

Повний текст джерела

Анотація:

Різноманітні види медіа ресурсів відіграють домінуючу роль в житті підростаючого покоління. Незважаючи на позитивну роль і можливості, які надають інформаційні технології, з кожним днем збільшується їх негативний вплив. Цим визначається актуальність формування та розвитку медіаграмотності у дітей. Тому в статті розглянуто основні питання формування та практики медіаграмотності в США. Автор надає масив публікацій, у яких розглянуто історію і розвиток медіаосвіти та медіаграмотності США зарубіжніми й українськими авторами. Надається детальний опис терміна «медіа» та розглядаються види медіа. У статті визначено та проаналізовано терміни «медіаосвіта» та «медіаграмотність». Автор розглядає вплив медіа повідомлень: питання громадської охорони здоров'я, таких як ожиріння, знущання і агресія, низька самооцінка, депресія, негативний образ тіла, ризикована сексуальна поведінка, зловживання наркотичними речовинами і алкоголем, вживання тютюнових виробів, всі види кіберзалякування. Автор висвітлює шкільну медіаосвіту в США, яка є офіційно інтегрованою в навчальні програми у всіх п'ятдесяти штатах країни в навчальні дисципліни. Надається аналіз методів, прийомів і технік у навчальному процесі для розвитку медіаграмотності учнів. Автор розкриває технологію «П'ять ключових питань і принципів» для аналізу медіа повідомлень, якими діти повинні керуватися, аналізуючи медіа повідомлення. У статті розглядаються ключові концепції медіаграмотності, які дозволяють учням мати більш глибоке і критичне розуміння медіа повідомлень. Ці концепції призначені для медіа-практиків, шкільних навчальних програм 1-12 класів, батьків, професорів, консультантів, художників, працівників ЗМІ. Висвітлюється метод новинної грамотності і поточних подій та його використання в різних навчальних предметах та курсах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Приходькіна, Н. О. "МЕДІА- ТА ІНФОРМАЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ У ДІЯЛЬНОСТІ ЮНЕСКО". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 212–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Авторкою проаналізовано ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. ЮНЕСКО у своїй діяльності підкреслює роль медіаграмотності як найважливішої компетенції цифрової епохи. У середині 70-х років ЮНЕСКО заявило не тільки про свою повну підтримку медіаосвіти, а й про медіаосвіту як про пріоритетний напрям на найближчі десятиліття. Вважається, що термін «медіаосвіта» офіційно на світовому рівні вперше було використано у 1973 р. у процесі спільного засідання Сектору інформації ЮНЕСКО та Міжнародної ради з кіно та телебачення. У деклараціях та резолюціях міжнародних конференцій ЮНЕСКО підкреслює важливість цього напряму і визначає медіаосвіту як один з пріоритетних напрямів своєї діяльності. Дослідницею проаналізовано зміст декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій у Грюнвальді, Тулузі, Відні, Севільї, Москві, Празі, Сеулі, які формулюють цілі і завдання для подальшого поширення медіа- та інформаційної грамотності і розвитку глобального інформаційного суспільства загалом. Зокрема, авторка звернула увагу на зміст та основні положення Празької декларації про створення суспільств інформаційної грамотності, Олександрійської декларації про інформаційну грамотність і неперервну освіту, Паризької декларації з розвитку медіаінформаційної грамотності для країн ООН, Феської декларації щодо медіаінформаційної грамотності, Плану дій Глобального альянсу для партнерства з медіаінформаційної грамотності, Паризької декларації з медіаінформаційної грамотності в епоху цифрових технологій, Сеульської декларації про медіа- та інформаційну грамотність для всіх і у разі загальної участі: захист від дезінфодемії тощо. У текстах містяться заклики до урядів і неурядових організацій активно підтримувати і розвивати медіа- та інформаційну грамотність у всіх сферах життя і на всіх рівнях, акцентовано увагу на потребі постійного розвитку медіаосвіти та медіаграмотності як важливих елементів формування світогляду людини. ЮНЕСКО відіграє провідну роль в ініціативі щодо підтримки розробників інформаційних ресурсів з медіа- та інформаційної грамотності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Belchev, P. V., та O. G. Burtseva. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЗАСОБАМИ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 206–11. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-32.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подане наукове обґрунтування та експериментальна перевірка методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій. Зважаючи на те, що модернізація суспільства вимагає докорінних змін у підходах до формування висококваліфікованих спеціалістів, вивчення проблеми формування інформаційної компетентності майбутніх учителів математики засобами медіаосвітніх технологій стає дуже в нагоді. Сучасний кваліфікований фахівець серед численних програмних засобів повинен вміти відшукати той, що досить швидко й ефективно допоможе досягти потрібного результату. Саме тому в процесі навчання викладач має формувати в здобувачів уміння правильно здійснювати постановку задачі, прогнозувати та передбачати її результати; свідомо й творчо обирати оптимальні способи її розв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати медіаосвітніми технологіями. Упровадження в практику педагогічної підготовки майбутніх учителів математики цифрових засобів, зокрема медіаосвітніх, спрямованих на інтенсифікацію освітнього процесу, удосконалення форм і методів організації навчання, окреслює процес інформатизації освіти, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Професійна діяльність сучасного молодого фахівця, на жаль, не є активно зумовленою постійною трудовою активністю, а тому потребує безперервної освіти, постійного підвищення професійної компетентності. У професійній підготовці особливе місце займає оволодіння майбутніми педагогами системою професійних умінь, що становлять зміст педагогічної діяльності, оскільки якість професійної підготовки великою мірою залежить від двох важливих чинників: глибини й міцності засвоєння професійних знань та оволодіння вміннями використовувати ці знання на практиці. Ефективність реалізації розробленої методичної системи формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів математики засобами медіаосвітніх технологій у ході педагогічного експерименту досліджувалась на вивченні прикладів як навчальних досягнень здобувачів, так і їхньої здатності на практиці застосовувати здобуті знання в професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Леус, Т. А. "Інформаційно-комунікаційні технології. Медіаосвіта". Хімія, № 7/8 (379/380), квітень (2017): 69–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дехтярьова, Юлія Олександрівна. "Інтерактивний інструмент SMART kapp у сучасній освіті". New computer technology 17 (25 червня 2019): 100–103. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.951.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним з ефективних напрямків в організації освіти в сфері інформаційних технологій і медіаосвіти є продуктивне застосування систем SMART-освіти і хмарних технологій. Метою дослідження є розкриття сутності сучасного освітнього інструмента SMART kapp, яка включає в себе технологію побудовану на хмарному принципі. Задачами дослідження є аналіз принципу роботи SMART kapp; визначення можливостей його використання в освітньому процесі. Об’єктом дослідження є сучасний освітній процес. Предметом дослідження є сучасні інструменти, що використовуються для навчання у закладах вищої освіти. Автором було проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід. Встановлено, що завдяки SMART kapp учасники освітнього процесу можуть брати участь у навчанні, мозкових штурмах, або презентаціях незалежно від місця знаходження. Використання інструмента SMART kapp, що побудований на хмарному принципі, в сучасному освітньому процесі є ефективним засобом для колективної роботи та візуалізації інформації. Результати дослідження планується використовувати для підготовки майбутнього вчителя інформатики до використання сучасних технологій в професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Технології медіаосвітні"

Онкович, Г. В., Володимир Стефанович Білецький та А. Д. Онкович. "Нове у вищій освіті: інженерна блогодидактика (на прикладі підготовки спеціалістів для нафтогазової сфери)". Thesis, Харківський національний університет будівництва та архітектури, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39374.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лесик, Ганна Володимирівна, Ганна Володимирівна Онкович та Наталія Мар’янівна Духаніна. "Медіадидактика вищої школи у розвитку професійних компетентностей майбутніх фахівців". Thesis, Чернігівський національний технологічний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43702.

Повний текст джерела

Анотація:

У публікації дано короткий огляд робіт українських науковців, які працюють над проблемами розвитку професійних компетентостей майбутніх фахівців засобами медіаосвіти. Зауважено, що медіаінформаційна грамотність передбачає оперування всіма типами інформаційних ресурсів: усними, письмовими та мультимедійними. Наголошено, що предметні методики медіаосвіти, застосовані сьогодні у вищій школі України, засвідчують перспективність і доцільність розробляння різних медіаосвітніх технологій, оскільки їх наявність і розмаїття сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Главчева, Юлія Миколаївна, Світлана Іванівна Бухкало, Сергій Петрович Іглін та Н. М. Мірошниченко. "Деякі властивості складових об'єктів інтелектуальної власності комплексних проектів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/41575.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Онкович, Ганна Володимирівна, Володимир Стефанович Білецький та Артем Дмитрович Онкович. "Блогодидактика як медіаосвітня технологія у мовній підготовці студентів". Thesis, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43950.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лобжина, Христина Миколаївна. "Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5728.

Повний текст джерела

Анотація:

Лобжина Х. М. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. А. Томченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 103 с.
UA : Робота викладена на 103 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 84 джерела. Oб’єкт дoслідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дoслідження: методика застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: обґрунтувати педагогічні умови та модель застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів для підвищення рівня їхньої медіаграмотності. У кваліфікаційній роботі обґрунтувано педагогічні умови та модель застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів; підготовлено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки; розроблено методику застосування МОТ у професійній підготовці майбутніх учителів.
EN : The work is presented on 103 pages of printed text. The list of links includes 84 sources. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: methods of application of media educational technologies in professional training of future primary school teachers. The purpose of the study: to substantiate the pedagogical conditions and the model of application of media educational technologies in the professional training of future primary school teachers to increase their level of media literacy. The qualification work substantiates the pedagogical conditions and the model of application of media educational technologies in the professional training of future primary school teachers; methodical recommendations on improvement of professional training are prepared; developed a methodology for applying the ILO in the training of future teachers.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лифар, Андрій Андрійович. "Формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4677.

Повний текст джерела

Анотація:

Лифар А. А. Формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Г. В. Локарєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 89 с.
UA : Робота викладена на 89 сторінках друкованого тексту, містить 1 таблицю, 1 рисунок. Перелік посилань включає 86 джерел, з них на іноземній мові – 3. Об’єкт дослідження: процес формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти. Предмет дослідження: особливості формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити програму формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти. В роботі обґрунтовано сутність базових понять проблеми формування медіакультури майбутніх викладачів з урахуванням сучасних методологічних підходів; розкрито особливості формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти; розглянуто специфіку використання медіаосвітніх технологій у процесі підготовки майбутніх викладачів; охарактеризовано структуру та визначено критерії та показники формування медіакультури майбутніх викладачів; визначено рівні сформованості медіакультури майбутніх викладачів; розроблено програму формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти. Наукова новизна: уточнено поняття «медіакультура майбутнього викладача»; охарактеризовано структуру та визначено критерії та показники формування медіакультури майбутніх викладачів; розроблено програму формування медіакультури майбутніх викладачів в умовах професійної освіти.
EN : The work is presented on 89 pages of printed text, contains 1 table, 1 figure. The list of references includes 86 sources, 3 of them in foreign language. The object of the study: the process of formation of media culture of future teachers in the conditions of professional education. Subject of research: features of formation of media culture of future teachers in the conditions of professional education. The purpose of the study: to theoretically substantiate and develop a program for the formation of media culture of future teachers in terms of professional education. The essence of the basic concepts of the problem of formation of media culture of future teachers taking into account modern methodological approaches is substantiated in the work; features of formation of media culture of future teachers in the conditions of professional education are revealed; the specifics of the use of media educational technologies in the process of training future teachers are considered; the structure is characterized and the criteria and indicators of formation of media culture of future teachers are determined; the levels of formation of media culture of future teachers are determined; the program of formation of media culture of future teachers in the conditions of professional education is developed. Scientific novelty: the concept of "media culture of the future teacher" is specified; the structure is characterized and the criteria and indicators of formation of media culture of future teachers are determined; the program of formation of media culture of future teachers in the conditions of professional education is developed.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Технології медіаосвітні"

Шестопалова, О. В., та І. М. Шкутник. Бібліотека та інформатизація сучасної освіти: технологія взаємодії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/440.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дрогайцев, О. І. Медіаосвіта як складова професійної підготовки майбутнього вчителя німецької мови і літератури. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5420.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто медіаосвіту як складову професійної підготовки майбутніх учителів німецької мови і літератури, що спрямована на сприяння опануванню ними сучасних комп’ютерно-телекомунікаційних технологій за одночасного виховання відповідальності, пов’язаної із застосуванням цих технологій, і на усвідомлення не тільки їх переваг, а й загроз для людської психіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!