Добірка наукової літератури з теми "Технології когнітивні"

У статті на основі аналізу педагогічної теорії і практики розкрито можливості та тенденції формування готовності до використання інформаційно-когнітивних технологій. Наголошено, що все життя в сучасному світі будується на отриманні інформації. Той хто навчається швидше, може збирати й аналізувати великий об’єм даних, отримує значну перевагу перед іншими людьми. Процес навчання також повинен підлаштовуватися під сучасні реалії, тому з’являються нові методи і технології навчання. Акцентовано, що найбільш ефективні способи отримання знань побудовані на застосуванні інформаційно-когнітивних освітніх технологій.Звернуто увагу, що готовність до використання інформаційно-когнітивних технологій ми визначаємо, виходячи із урахування особливостей інформаційно-когнітивної діяльності, специфіки інформаційно-когнітивного навчання та якостей особистості, які обумовлюють результативність і продуктивність майбутньої професійної діяльності.Формування готовності студентів до використання інформаційно-когнітивних технологій неможливе, якщо у них низький рівень інтелекту, не сформовані когнітивні уміння та навички, властивості мислення. Наведено результати виявлення рівня розвитку інтелекту, когнітивних умінь та навичок, властивостей мислення за допомогою методики вивчення особистості, тесту Р. Амтхауера, методики «Інтелектуальна лабільність» на констатувальному та формувальному етапах педагогічного експерименту.Позитивна динаміка рівнів готовності до використання інформаційно-когнітивних технологій у процесі організації та здійснення фахової підготовки майбутніх учителів довела ефективність експериментальної методики щодо формування досліджуваного утворення.Зроблено висновки, що розвиток компонентів готовності майбутніх учителів до використання інформаційно-когнітивних технологій у ході вивчення спеціальних дисциплін позитивно впливає на характер їхнього ставлення до професійної діяльності.

Взаємовідносини мислення і мови протягом тривалого часу досліджуються різними науковими напрямами. Когнітивна лінгвістика, яка розглядає мову як засіб вербалізації думок, передачі інформації, інструмент за призначенням якого можна краще зрозуміти природу когнітивних процесів у мисленні людини, займає окреме місце поряд із психологією, психіатрією, медициною, соціологією. Лінгвістичний аналіз допомагає краще зрозуміти, які саме асоціації викликають певні слова, вирази або явища у свідомості носіїв, які проживають у спільноті, мають схожу історію, культурний розвиток, спілкуються однією мовою. Концепт TRAUMA, який знаходиться нині в полі інтересу медичного, публіцистичного, психологічного дискурсів, потребує ретельного вивчення когнітивною лінгвістикою для того, щоб зрозуміти причину зростаючої популярності. Статтю присвячено аналізу визначень «категорія», «класифікатор», «когнітивні ознаки» в рамках лінгвокультурного і лінгвокогнітивного підходів. На основі теоретичних знань виокремлено когнітивні диференційні ознаки ядерних вербалізаторів концепту TRAUMA для розуміння того, як людина розрізняє цей концепт, коли декодує слово trauma в англійській мові. Теорія номінації О.С. Кубрякової, лінгвокультурний підхід З.Д. Попової і Й.А. Стерніна та Дж. Лакоффа вказують на технології досліджень концептів, виділяючи універсальні когнітивні категорії, які притаманні усім концептам, класифікаційні, шляхом аналізу яких можна виокремити диференційні ознаки ядра і периферії концепту. На основі цих теоретичних засад у статті застосовано методологію когнітивного диференційного аналізу ознак ядерних вербалізаторів концепту TRAUMA взятих із 6 сучасних лексико-графічних джерел для встановлення образів, які закріплені в людській свідомості стосовно травмувальних подій, умов скоєння травми, діючих осіб, наслідків і характеристики досвіду, який формується через інтерпретацію навколишнього середовища, коли людина перебуває у стані крайнього шоку, несподівано неприємних почуттів і переживань. Отриманий матеріал буде доданим до аналізу контекстуальної актуалізації концепту TRAUMA у творах «Олівія Кіттерідж», «І знов Олівія» для визначення індивідуально-авторського концепту TRAUMA письменницею Є. Страут.

Дослідження спрямоване на виявлення передумов забезпечення якісної освіти та заохочення можливостей навчання протягом усього життя, необхідних в умовах економіки знань. У статті розглянуті можливості застосування інформаційно-комунікаційних технологій для навчання студентів та розвитку людських ресурсів. Розглянуто використання інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційного навчання в освіті. Зазначено, що інформаційно-комунікаційні технології надають можливість врахувати когнітивні характеристики кожного студента з метою запровадження індивідуального підходу до навчання.

Особливості економічного розвитку в умовах інтенсифікації технічних та технологічних змін передбачають необхідність врахування багатьох факторів для забезпечення ефективності професійної управлінської діяльності, чим ускладнюють існуючу систему формування менеджменту для багатьох суб’єктів господарювання. Уже зараз можна упевнено стверджувати, що без залучення інноваційних рішень, які базуються на компонентах новітніх інформаційних технологій, як то цифрові платформи, новітнє програмне забезпечення, когнітивні технології тощо, неможливе ефективне функціонування будь-якого підприємства. Більше того – без застосування даних інформаційних технологічних рішень наразі неможливою є ефективна реалізація таких процесів, як управління, контроль, збір та оперативна обробка економічної інформації, а загалом – якість використовуваних інформаційних технологій в сучасних умовах напряму впливає на фінансові результати та прибутковість діяльності підприємств. Також одним із ключових елементів забезпечення успішної реалізації сучасного управлінця є формування належного рівня та оперативності комунікації між різними ланками підприємства, включаючи вертикальні управлінські зв’язки та горизонтальне адміністрування на кожному із ієрархічних рівнів управління. Саме сучасні цифрові рішення у сфері комунікацій дозволяють із належною ефективністю розв’язати це питання і забезпечити оперативне реагування управлінського апарату на будь-які зміни у зовнішньому середовищі функціонування господарюючого суб’єкта. В статті розглянуто особливості ефективного застосування інформаційних та комунікаційних технологій в процесі управлінської діяльності сучасних підприємств. При цьому визначено, що новітні технологічні рішення стосуються не лише підвищення результативності процесу виробництва, але й напряму впливають на професійну діяльність працівників підприємства у кожному його підрозділі. При цьому цифрові та інформаційні рішення з однаковою ефективністю можуть застосовуватися як для процесів підбору персоналу на підприємстві, так і з метою підвищення ефективності функціонування конкретної ділянки виробництва та результативності діяльності підприємства в цілому. Запропоновано комплекс рішень щодо впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які рекомендовано до впровадження господарюючими суб’єктами для формування засад щодо підвищення ефективності їх функціонування в умовах швидкого зростання темпів науково-технічного прогресу та розвитку цифрової економіки.

У статті доведено, що модель еволюції у вигляді "трьох хвиль" (Е. Тоффлер, США) необхідно доповнити 4-ю ноохвилею. Її основа – помічені авторами екологічно ідеальні технології (ноотехнології), здатні усунути загрози пандемій та екологічного колапсу. У 2000 р їх було дві, у 2010 – 4, у 2019 – 8. За два роки їхня кількість зросла майже до 30, що й доводить прихід 4-ї ноохвилі. Науковий світ не вірить в реальність екологічно ідеальних виробництв і відкидає авторські пропозиції. Західні видання відхилили усі наші статті, в РФ та Україні вони були надруковані, але не отримали повного визнання. Це можна пояснити тим, що на Заході після дискусій 1955-1970 років домінує визначення ноосфери як нематеріальної (духовної) оболонки Землі (Т. де Шарден, Франція). Це виключає сприйняття ноотехнологій як матеріальних сутностей, що блокує прогрес і усунення глобальних загроз. Автори створили словник (Нооглосарій-2), що містить термін "ноосфера" і ноопоняття "з майбутнього" (це ноотехнології, ноопроцеси і ноонауки). Настав час прискорити побудову ноосфери в її матеріальному втіленні, як пропонував В. І. Вернадський.

У статті розглянуто проблему оперативної та якісної підготовки педагогів в умовах застосування сучасних освітніх технологій завдяки активізації процесу інформатизації системи освіти. Охарактеризованокомпоненти традиційного й новітнього підходів до підготовки педагога у підвищенні фахового рівня, описано класифікації технологій навчання, виокремлено моделі розгортання хмарних технологій. Проаналізо-вано сучасні освітні технології, в основу яких покладено інформатизацію освітнього процесу. Обґрунтовано поняття «готовність» як цілісний прояв рис індивіда у контексті традиційних трьох складових: пізнавальної,емоційної, мотиваційної. Визначено сутність окреслених складових готовності педагогів (мотиваційна, когнітивна, діяльнісна). Наведено приклади використання сучасних освітніх технологій з авторськогокурсу (освітні технології в їх історичному розвитку, проєктна технологія, ігрові технології навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання). Зроблено висновок, що, крім знань про освітні технології,педагоги мають по-новому підійти до викладання програмового матеріалу, органічно включаючи ці знання у свою практичну та наукову діяльність, що призводить до покращення системи викладання загалом.

“Інформаційне суспільство – це не вигадка вчених, це об’єктивна реальність. Це та даність, та необхідність, яка рано чи пізно, буде в будь-якій з країн…… Питання стоїть так – або ми сьогодні сто процентів молодого, підростаючого покоління залучаємо до світу інформаційних технологій, або ні про яке інформаційне співтовариство в Україні говорити не доведеться…… Воно повинно навчатися всім шкільним предметам, усім спеціальностям з використанням мультимедійних технологій. Його повинні вчити вчителі, які не з-під палиці будуть це робити, а серцем і душею проникнуться необхідністю використання сучасних комп’ютерних мультимедійних технологій у процесі викладання всіх дисциплін.” [1]“Стрижнем учбового процесу стає комп’ютерний експеримент, який проводиться у спеціальних навчальних пакетах – діяльнісних середовищах (ДС) або мікросвітах (англ. “microworld”). Значна частина вчителів прихильників такого навчання, як підтверджує міжнародна практика, бачить в мікросвітах можливість концентрувати увагу учнів на основній лінії (стратегії) розв’язання задач. Конструктивізм у навчанні, зокрема проведення комп’ютерних експериментів, не принижує ролі вчителя, а навпаки підіймає її на більш високий рівень – вчитель повинен так змоделювати пізнавальні процеси учнів, так організувати комп’ютерні експерименти і навчальний процес, щоб учні самостійно робили “відкриття” і будували свої власні когнітивні моделі.ДС – це інтерактивні програми, які дозволяють учням виконувати комп’ютерні експерименти у предметній області, причому від учня вимагається тільки обізнаність у самій предметній області, а не в програмуванні. Методологічний зміст такої роботи з ДС полягає у тому, що вона, по-суті, перетворює навчальний процес у самоспрямоване навчання, при якому учень має найбільшу свободу у виборі самої стратегії навчання. З існуючих педагогічних програмних засобів до ДС можна віднести, наприклад, пакет GRAN, розроблений під керівництвом академіка М.І. Жалдака (Київський ДПУ), який набув широкого розповсюдження у навчальних закладах України.” [2]“Важко переоцінити ефективність використання програм зазначеного типу і в разі поглибленого вивчення математики. Можливість провести необхідний чисельний експеримент, швидко виконати потрібні обчислення чи графічні побудови, перевірити ту чи іншу гіпотезу, випробувати той чи інший методи розв’язування задачі, вміти проаналізувати та пояснити результати, отримані за допомогою комп’ютера, з’ясувати межі можливостей застосування комп’ютера чи обраного методу розв’язання задачі має надзвичайне значення у вивченні математики.” [3]У посібнику для вчителів “Комп’ютер на уроках математики” Жалдак М.І. показав можливість використання засобів сучасних інформаційних технологій під час вивчення алгебри і початків аналізу та геометрії в середніх навчальних закладах із різними ухилами.Наш досвід використання пакету GRAN при вивченні математики в школі та на курсах підвищення кваліфікації вчителів засвідчує про підвищення зацікавленості до проведення досліджень та результатів навчання математиці.

У статті подано етапність процесу формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (мотиваційний, змістово-перетворювальний та діяльнісний), розкрито спрямованість кожного етапу, взаємообумовленість змістово-перетворювального та діяльнісного етапів на засадах вітагенного навчання. Спецкурс «Професійно-комунікативна культура вихователя закладу дошкільної освіти» визначено опосередкованим компонентом, що визначає зміст освіти та постає інтегрованим доповненням до обовʼязкових дисциплін загальної, професійної та практичної підготовки, вибіркових навчальних дисциплін. Схарактеризовано можливості застосування сучасних педагогічних технологій навчання у процесі формування професійно-комунікативної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти: когнітивно-орієнтовані (когнітивна технологічна модель «Критеріально-орієнтоване навчання», технологія командного навчання), технології ігрової взаємодії в освітньому процесі закладу вищої освіти (рефлексивні технології зняття стереотипів та формування інноваційного мислення, ділові та рольові навчальні ігри), діяльнісно-орієнтовані (мікротренінг), особистісно-орієнтовані технології («соціодрама», тьюторинг). Визначено особливість мікротренінгу, яка полягає в розкладанні складної бажаної поведінки – прояву професійно-комунікативної культури – на послідовність простих умінь, розкрито структуру, яку складають три фази (навчання, тренування та зворотного зв’язку). Обґрунтовано доцільність та ефективність тьюторингу й коуч-сесій у цьому процесі. Окреслено головне завдання тьютора, що полягає у формуванні професійної суб’єктності, здатної до власного майбутнього професійного саморуху, специфіку проведення коуч-сесій із обговорення результатів самоактуалізації професійно-комунікативної культури кожним здобувачем вищої освіти. Розкрито особливості та можливості застосування голографічного методу проєкції.

В рамках цього проекту виконується розробка програмної системи для ведення розрахунку та аналізу особистих фінансів. Об’єктом дослідження є проблема контролю особистого бюджету. Бюджет включає в себе детальну інформацію про перебіг коштів, за певний проміжок часу. Він може бути як паперовим, так і електронним. Також може відображати інформацію про майбутні плани та заощадження. Суть роботи полягає у створенні програмного забезпечення, що інтегрується у месенджер, та завдяки когнітивним технологіям дає змогу розпізнати команди користувача, для можливості фіксування та аналізу витрат користувача. В результаті аналізу предметної області було вирішено, що розроблюване рішення повинне становити собою дві серверні частини, для бота та безпосередньо для фінансового асистента.
Within this project, a software system for calculating and analyzing personal finances is being developed. The object of the study is the problem of controlling one's personal budget. The budget includes detailed information on the flow of funds over a period of time. It can be both paper and electronic. It can also display information about future plans and savings. The essence of the job is to create software that integrates with the messenger, and with the help of cognitive technologies allows to recognize the commands of the user, for the possibility of recording and analyzing the cost of the user. As a result of the analysis of the subject area, it was decided that the developed solution should be two server parts, for the bot and directly for the financial assistant.

Вплив інформаційних технологій призвів до суттєвих змін у процесі навчання. Крім застосування інформаційних технологій у тривіальному їх контексті (комп’ютерна техніка, Інтернет-ресурси, інтерактивні технології) дослідників зацікавило питання використання комп’ютерних ресурсів з метою візуалізації навчального матеріалу.
The impact of information technology has led to significant changes in the learning process. In addition to the use of information technology in the trivial context (computer equipment, Internet resources, interactive technologies) researchers interested in the question of the use of computer resources to visualize the teaching material.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми — розробки інформаційної технології підготовки оперативного персоналу для роботи в умовах надзвичайних ситуацій з використанням системного аналізу, когнітивної психології та теорії прийняття рішень. Проведено дослідження проблеми вибору стратегій управління техногенними системами, які функціонують у граничних і аварійних режимах та під час надзвичайних ситуацій. Досліджено проблему функціональної стійкості оперативного персоналу, який діє в умовах загроз під час прийняття термінальних рішень із ліквідації надзвичайних ситуацій. Описано й обґрунтовано моделі побудови розгортання сценарію інтелектуальної діяльності ліквідаторів в умовах ризику; сприйняття ними подій у стресових умовах на підставі використання методів когнітивної психології та моделі інтелектуального аналізу потоків даних про стан об’єкта. Досліджено особливості відображення оперативної обстановки у нейроструктурі особи, яка приймає рішення, в умовах надзвичайних ситуацій з врахуванням термінального циклу сприйняття інформації про хід подій. Розроблено структурно-функціональну схему інформаційної технології для реалізації процесу тестування та відбору ліквідаторів. The modern development of the society, its resource and informational software has caused the higher demands to the professional preparation to the stuff, which provides all the management functions on the all levels of the hierarchy as on the state so as on the private productive structures. Special demands are used to the people whose abilities are to make decisions in normal and critical situations on the all levels of the hierarchy. These tasks can be realized according to the appropriate intellectual, psychological and professional training of the managerial and operative stuff as in the organizational so as in the productive systems. The growth of the role of the information and knowledge in the professional activity which are the main factors of the industrial development of economics exacerbates the creative character of the work, the role of the personality its cognitive abilities in the processes in making decisions in local and strategic managerial decisions in all the levels of the hierarchy of the state and corporative structures. And so it creates the actual scientific problem, one of the way of solving this problem is to raise the effectiveness of the managerial and productive activity on the base of using the informational and computer technologies with taking into account the cognitive psychology. And these demands relevant methods of the preparation, which unite all the methods of the informational, system and cognitive technologies in the formation of the curriculums as to the individual so as to the team training with the purpose to activate the assimilation of the general and the professional oriented knowledge. In the first chapter of the dissertation was made the analysis of the degree of the scientific elaborated of the making decisions in the conditions of emergencies situations, the problem of choosing the strategies of the management of the energetic systems in critical situations of the production, problems of the functional stability of the operator in making decisions in the conditions in emergencies situations in man-made systems, structuring the knowledge necessary for making and interpretation the situations in cognitive system in making decisions and management. Also was made the analysis of the methods counteraction in emergencies situations in man-made energetic systems. In the second chapter were proposed the informational concepts in the development of the logical-cognitive models of the intellectual activity in the conditions of the risk; system and the informational dynamic components in logical models in temporal activity in making operative decisions. Also were reviewed the processes of the formation of the intellectual skills for solving the tasks in management process of the liquidation of the emergencies situations. The third chapter was devoted to the logic of the generation of the hypothesises about the reasons of emergence of the critical situations for solving the tasks of processing the information which is necessary in management. Also were researched the logical categories in the schemes of making decisions by the operator in the process of the management in the risk regime. Were described the categories in the systems of making decisions, relations between them and their meanings. Was built the logical structure of the tree of decisions on the cycle of terminal time of management the man-made system in emergencies situations. In the fourth chapter was made the analysis of the process of formation the logical procedures in making decisions in the conditions of risk and fixed terminal time. Were researched the main components of the temporal logic in the procedures of processing data flows in the hierarchy of the structure of man-made system and their influence on the rating of perception the time by the operator automated system of management of technological process during the emergence of the dynamic situations. Was described the dynamic of changes the speed of thinking in the actions of the stressful factors on the operator, which takes to the account the possibility of the correct rating of the given situation. In the fifth chapter were proposed the logical models of the formation of the active action in management; rules of the building the logical solutions which are necessary for the formation management actions by the cognitive intellectual agent in the procedures in making management decisions in unclear and unrelated data. The sixth chapter was devoted to the development of the logical-cognitive model of the operator’s activity like an intellectual agent, who does the management functions in the extreme conditions. Were reviewed the cognitive knowledge components of the factors of the influence on the making decisions by the intellectual agent-operator ASM; problematical and situational tasks in the management of the difficult objects. The seventh chapter was devoted to the slightly formalized and unformalized tasks of management the systems; systemic and cognitive conception of the formation the strategies in the target spacious; informational and intellectual stability the agents of operative management in the formation of the anti-crisis solutions. Were developed the logical-cognitive models in the formation of management decisions in the hierarchical systems.

Посадська, А. С. Інформаційна технологія підтримки рішень з урахуванням ризиків при мережевому плануванні та управлінні : дис. ... канд. техн. наук : 05.13.06 / А. С. Посадська. - Чернігів, 2017. - 147 с.
Дисертація присвячена розробці інформаційної технології підтримки рішень з урахуванням ризиків при мережевому плануванні та управлінні. Для розв’язання поставленої задачі запропоновано: метод динамічної оцінки ризику, який базується на використанні імітаційної моделі сітьового графіку для обчислення ймовірності виконання темпоральних формул, що визначають динамічні властивості плану робіт; метод вибору оптимальної стратегії планування, який використовує формальну модель статистичної гри для динамічної верифікації плану робіт; метод дослідження циклічних планів, які представлені як нечіткі когнітивні карти, з метою прогнозування станів системи, що змінюються під впливом факторів, в тому числі, за альтернативними рішеннями. Практична реалізація інформаційної технології здійснена за допомогою розробки плагіну до розподіленої системи імітаційного моделювання EMS. Розроблено алгоритми верифікації динамічних властивостей планів робіт при їх дослідженні за допомогою розподіленої системи імітаційного моделювання EMS. Інтегровано EMS в хмарне середовище, що дало змогу застосувати її для побудови планів робіт різного рівня складності. Експериментально за допомогою інформаційної технології розв’язано задачі оцінки ризику в ході виконання стартап-проекту, прогнозування станів екосистеми та планування маршруту польоту агродрону.
Дисертація присвячена розробці інформаційної технології підтримки рішень з урахуванням ризиків при мережевому плануванні та управлінні. Для розв’язання поставленої задачі запропоновано: метод динамічної оцінки ризику, який базується на використанні імітаційної моделі сітьового графіку для обчислення ймовірності виконання темпоральних формул, що визначають динамічні властивості плану робіт; метод вибору оптимальної стратегії планування, який використовує формальну модель статистичної гри для динамічної верифікації плану робіт; метод дослідження циклічних планів, які представлені як нечіткі когнітивні карти, з метою прогнозування станів системи, що змінюються під впливом факторів, в тому числі, за альтернативними рішеннями. Практична реалізація інформаційної технології здійснена за допомогою розробки плагіну до розподіленої системи імітаційного моделювання EMS. Розроблено алгоритми верифікації динамічних властивостей планів робіт при їх дослідженні за допомогою розподіленої системи імітаційного моделювання EMS. Інтегровано EMS в хмарне середовище, що дало змогу застосувати її для побудови планів робіт різного рівня складності. Експериментально за допомогою інформаційної технології розв’язано задачі оцінки ризику в ході виконання стартап-проекту, прогнозування станів екосистеми та планування маршруту польоту агродрону.
The thesis is devoted to development of information technology for decision support with risk accounting in network planning and management. There were proposed such methods for solving the risk assessment task. The first is method of dynamic risk assessment based on the usage of simulation model of the network graph to calculate the probability of implementation of temporal formulas that determine the dynamic properties of the work plan. The second is method of choosing the optimal planning strategy with usage the formal model of statistical game for dynamic verification of the work plan. The third is method of research of cyclic plans, which are represented as fuzzy cognitive map in order to forecast states of the system that change under the influence of factors, also according to the alternative decisions. Practical implementation of information technology was made by designing the plugin to the distributed simulation system EMS. Algorithms for verification of dynamic properties of the work plans in their study using a distributed simulation system EMS were developed. EMS was integrated into the cloud environment, which made it possible to apply it for the building of work plans of various levels of complexity. Such tasks as risk assessment for the start-up project plan, forecasting of ecosystem and flight route planning for agricultural drones were solved experimentally using the developed information technology.

Запропоновано підхід щодо удосконалення методів параметризації нечітких когнітивних моделей з метою підвищення їх адекватності. Підхід базується на перетворенні причинно-наслідної когнітивної карти в мережу логічних (з використання булевої алгебри) зв'язків між концептами, формалізації станів концептів та логічних зв'язків між ними методами логіки антонімів, введені єдиних шкал для оцінки станів концептів і формалізації характеру зв'язків між ними, що в комплексі забезпечують підвищення адекватності моделі.

Розглянуто особливості моделювання когнітивної складової соціально-гуманітарних систем. На прикладі використання мультимасштабних, мультифрактальних і мережних мір складності показано, що ці та інші синергетичні моделі та методи дозволяють коректно описувати кількісні відмінності когнітивних систем. Пропонується використовувати мережну парадигму складності для побудови нових педагогічних технологій.

Стаття присвячена дослідженню проблеми моделювання структури та змісту математичної компетентності та компетентності у галузі науки, технологій та інженерії (STEM-компетентностей) учнів. Автором зазначено, що для України сьогодні актуальною постає проблема активного творчого розвитку учнів, які вміють мобілізувати знання на практиці та швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій. Це зумовлює пошук забезпечення високої якості освіти на всіх рівнях. Можливим рішенням цієї проблеми є організація STEM-навчання, що вимагає формування в учнів STEM-компетентностей. Автором здійснено аналіз існуючих в наукових публікаціях та офіційних документах означень понять компетенція, компетентність, STEM-компетентності. З’ясовано компоненти STEM-компетентності, серед яких когнітивна, рефлексивно-аналітична, операційно-діяльнісна, ціннісно-мотиваційна. У статті визначено основні складові STEM-компетентності, яка складається зі здатності визначити проблему, умінні логічно розмірковувати, обґрунтовувати свої дії, розуміти та аналізувати різні точки зору у вирішенні проблем, вмінні нетрадиційно вирішувати проблему, здійснювати аналіз та оцінку отриманих результатів, формулювати дослідницьке завдання та визначати шляхи його вирішення, застосовувати знання в різних життєвих ситуаціях. З’ясовано, що методики, які спрямовані на формування STEM-компетентності учнів мають ґрунтуватися на застосуванні компетентнісного, діяльнісного та системного підходів до організації навчання. У роботі наголошується, що ключові компетентності за державний стандарт базової середньої освіти в Україні ґрунтуються на рекомендаціях Ради Європейського Союзу. Автором здійснено порівняння ключових компетентностей для навчання протягом усього життя в Україні та в Європейського Союзі, детально розглянуто уміння та ставлення пов’язані з STEM-компетентністю. Виявлено, що математичну компетентність та компетентність у галузі науки, технологій та інженерії в Європейському Союзі виділяють як єдине ціле, на відмінну від України.

У статті зазначено, що ґендерна культура – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що визначає соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними. Ґендерна культура майбутнього вчителя – комплексне поняття, що включає формування особистості через ґендерну інформованість, сформовані особистісні якості (егалітарна свідомість, ґендерна чутливість) та уміння й здатність до протидії будь-яким проявам ґендерної дискримінації. Автором виділені та розкриті критерії та структурні компоненти ґендерної культури майбутнього вчителя: когнітивний, емоційно-оцінний (ціннісно-смисловий) та практичний (поведінковий). У статті зазначено, що формування ґендерної культури майбутніх учителів буде протікати успішно за умови вдосконалення загальнопедагогічної, фахової, методичної підготовки майбутніх учителів у відповідності до потреб ґендерного навчання і ґендерного виховання. Це може відбуватися шляхом внесення у діючі навчальні дисципліни інформації щодо основ ґендерного навчання і ґендерного виховання, розробки та впровадження нових спецкурсів, зокрема спецкурсу «Ґендерна педагогіка». Зміст спецкурсу «Ґендерна педагогіка» передбачає ознайомлення майбутніх учителів з теорію, методикою та технологією реалізації ґендерного підходу в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.