Добірка наукової літератури з теми "Техногенного навантаження"

Херсонська область територіально належить до регіонів Північно-Західного Причорномор'я. Херсонщина має унікальний рекреаційний потенціал. При цьому промисловий комплекс регіону формують понад 200 підприємств різних галузей. В області існують певні екологічні проблеми, що призводять до виникнення несприятливих екологічних ситуацій (відведення земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів, умови та стан зберігання непридатних для використання пестицидів; очисні споруди і каналізаційні мережі населених пунктів області тощо). Для оцінювання особливостей техногенного впливу на довкілля Херсонської області в роботі застосовано принцип розрахунку модуля техногенного навантаження. Розраховували окремі модулі на складники довкілля (повітряний басейн, водні об'єкти, геологічне середовище). За результатами аналізу з'ясовано, що в разі істотного зменшення кількості джерел значно збільшуються викиди забруднювальних речовин. У 2003–2011 рр. відзначено загальне збільшення рівня техногенного навантаження на повітряний басейн, з 2012 р. – зменшення зі збільшенням викидів від стаціонарних джерел. У разі загального збільшення водозабору відзначено зменшення скидів стічних вод. Рівень техногенного навантаження на поверхневі водні об'єкти істотно зменшився. Максимального техногенного впливу водні об'єкти регіону зазнають від діяльності комунального підприємства Херсона. Максимуми утворення відходів в регіоні зафіксовано у 2012–2014 рр. Переважну кількість у складі утворених відходів становлять відходи IV класу небезпеки. Збільшення нагромаджених відходів становить до 70 тис. т щороку. Кількість нагромаджених відходів останніми роками в 3 рази перевищує показники з утворення. За постійного збільшення нагромаджених відходів на території області рівень техногенного навантаження на геологічне середовище регіону щорічно зростає. Найбільшого навантаження Херсонська область зазнає за показниками скидів стічних вод і утворення відходів. Загалом з 2007 р. встановлено тенденцію до зменшення рівня техногенного навантаження на довкілля. Це зумовлено переважно зменшенням обсягів скидів стічних вод.

Проблема забруднення і техногенного впливу на повітряний басейн залишається особливо гострою для регіонів України. У роботі здійснено оцінку і аналіз техногенного впливу на повітряний басейн окремих північних областей України (Житомирська, Чернігівська і Сумська). За даними Національної доповіді, обсяги викидів забруднювальних речовин у цих регіонах від стаціонарних джерел є незначними (порівняно з іншими регіонами). Переважними джерелами викидів залишаються пересувні. Як вихідні дані використані матеріали Регіональних доповідей про викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря за 2015–2020 рр. Для оцінки техногенного впливу на повітряний басейн використано модуль техногенного навантаження на повітряний басейн МПБ. Також проаналізовано вплив виробничої діяльності на стан повітряного басейну із застосуванням коефіцієнта екологічної шкоди КЕШ від викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Виявлено, що в Житомирській і Сумській областях показники загального обсягу викидів є майже порівняними за період дослідження. У Чернігівській області з 2017 р. спостерігається суттєве зменшення викидів забруднювальних речовин. Внесок пересувних джерел забруднення максимальним є у Житомирській області, мінімальним – у Чернігівській. Рівень техногенного навантаження за значенням МПБ є максимальним у Сумській області. При максимальних значеннях викидів забруднювальних речовин у 2015–2016 рр. у Чернігівській області рівень техногенного навантаження є нижчим порівняно із Сумською. Значення КЕШ у Житомирській області в середньому вище, ніж у Чернігівській. Відзначено суттєве зменшення КЕШ у Чернігівській області, що свідчить про поліпшення умов екологічної безпеки від виробничої діяльності регіону. Отримані результати можна уточнювати з урахуванням однакового переліку забруднювальних речовин, які враховуються при розрахунках.

Однією з актуальних проблем для тваринництва, зокрема у зонах техногенного забруднення, є розробка науково-практичних основ його ведення. Техногенне навантаження на довкілля і забруднення сільськогосподарських угідь різними ксенобіотиками проявляється імунодефіцитним станом організму тварин, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну, навіть ембріотоксичну дію. До основних причин, які суттєво впливають на функціональний стан організму, здоров'я тварин, відповідно і людей вважають екологічний стан середовища. Особливо гострою ця проблема відчувається в районах, де не контролюються промислові викиди, безсистемно вносяться мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, засоби стимулювання рослин. Дослідженнями підтверджено, що в таких районах підвищується і вміст важких металів у ґрунті, воді, відповідно і кормах, які використовуються у тваринництві, що знижує біологічну і поживну їх цінність та сприяє накопиченню в організмі токсичних сполук. Тому заслуговує на увагу необхідність вдосконалення, у зонах техногенного навантаження, сільськогосподарського виробництва в цілому, та і системи ведення галузі тваринництва та годівлі тварин зокрема. Виправданим напрямком в цій роботі є проведення моніторингу ксенобіотиків, зокрема важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корм-тварина-людина. Важливість одержання саме таких даних викликана ще й тим, що зі зміною інтенсивності процесів метаболізму в організмі продуктивних тварин у зонах техногенного навантаження можливо ціленаправлено корегувати різними біологічно активними добавками процеси перетворення компонентів корму і трансформації їх у продукцію, швидкість і напрямок перебігу ферментативних реакцій, і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що, відповідно сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та одержання якісної і безпечної продукції. Питання наслідків техногенного навантаження на фізіолого-функціональний стан організму тварин потребує розширення відповідних досліджень і відпрацювання заходів як збереження екологічної рівноваги середовища, так і збереження благополуччя тваринництва.

В роботі розглядається залучення вторинної сировини в металургійний цикл виробництва виробів з міді з метою економного використання природних ресурсів та зниженню техногенного навантаження на навколишнє середовище. Приділено увага ливарним процесам без ви

Наведено характеристику техногенного навантаження на природне середовище країни загалом. Оцінено нові методи вдосконалення організації ведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт, а саме – залучення авіаційних пошуково-рятувальних засобів. На основі наведеної характеристики безпілотних літальних апаратів, які також називають "безпілотниками" і "дронами", визначено спектр їх застосувань. Розглянуто основні передумови виникнення надзвичайної ситуації (лісової пожежі), а також проведено порівняльну характеристику вітчизняних безпілотних літальних апаратів.

Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).

Вивчено вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на показники плодоношення деревних рослин. Результати дослідження свідчать про зниження інтенсивності плодоношення, зменшення розмірів плодів, насіння, насіннєвих камер у деревних порід за дії техногенних емісій. Встановлено зниження маси 1 000 насінин. Виявлено збільшення кількості плодів із порушеннями розвитку: недорозвиток і аномальна форма крилатки сенівв я і айланта, викривлення та звуження або розширення окремих ділянок коробочки в катальпи. Надано рекомендації щодо використання чутливих показників насіннєвої продуктивності деревних рослин у моніторингових дослідженнях за умов техногенного навантаження.

Розглянуто структурну організацію ліхенокомплексів на консорційному рівні організації екосистем. Проведено аналіз видового складу та закономірностей розповсюдження ліхенокомплексів у консорціях Ulmus laevis і Populus nigra в умовах промислових ділянок гірничо-металургійного комплексу Кривбасу. У консорціях із різним провідним чинником техногенного впливу визначено 8 видів епіфітних лишайників, що належать до 6 родів 5 родин. Видовий ладск і закономірності розповсюдження лишайників у консорціях детерміновані типом індустріального навантаження. Переважання в ліхенокомплексах детермінантів консорцій накипних лишайників, незначна участь листуватих лишайників і повна відсутність кущистих форм – можливий наслідок промислового впливу.

Існуючі рішення з обґрунтування кількісних оцінок техногенного впливу носять, зазвичай, вузькоспеціалізований характер і залежать від того, що саме мається на увазі під визначенням поняття «техногенне навантаження». Згідно Рекомендації ВОЗ кількісною мірою техногенного навантаження є ризик, що визначається як «очікувана частота небажаних ефектів, що виникають від заданої дії забрудника» », тоді як Американське Агентство Охорони Довкілля (EPA US) характеризує його як «ймовірність ушкодження, захворювання або смерті при певних обставинах».

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі оцінки та прогнозування техногенного навантаження на придорожні екосистеми, що створюється викидами автомобільного транспорту. Результати роботи пройшли достатню апробацію та були впроваджені. В результаті проведених досліджень удосконалено методику оцінки кількості викидів від автотранспорту. Запропоновано використання режимно-технічного коефіцієнта, який враховує такі показники, як аеродинамічний опір автотранспортного засобу потоку повітря, дорожні умови, технічний стан автотранспорту, щільність транспортного потоку, атмосферно-метеорологічні умови тощо. Одержано аналітичні залежності для прогнозних оцінок концентрацій забруднювачів у повітрі, що дозволяє визначити середні концентрації газоподібних та твердих складових викидів і враховує дифузійні процеси в приземному шарі повітря та нестаціонарність транспортного потоку. Розроблено математичну модель, розчинності полютантів у дощових стоках та їх міграції у ґрунті. На їх основі запропоновано алгоритм прогнозування забруднення придорожніх екосистем газоподібними домішками й аерозолями, зокрема розчинними у дощових водах. Проаналізовано особливості техногенного впливу автомагістралей різної категорії на придорожні екосистеми з використанням біоіндикаційних методів. Запропоновано комплексну шкалу оцінки техногенного навантаження на придорожні екосистеми, користуючись якою можна визначити рівень техногенного навантаження на придорожні екосистеми за станом різних компонентів.
Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме оценки и прогнозирования техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, создаваемой выбросами автомобильного транспорта. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрение. В результате проведенных исследований усовершенствована методика оценки количества выбросов от автотранспорта. Предложено использовать режимно-технический коэффициент, учитывающий такие показатели как аэродинамическое сопротивление автотранспортного средства потоку воздуха, дорожные условия, техническое состояние автотранспорта, плотность транспортного потока, атмосферно-метеорологические условия и т.д.. Получены аналитические зависимости для прогнозных оценок концентраций загрязнителей в воздухе, позволяющие определить средние концентрации газообразных и твердых составляющих выбросов. Данные зависимости учитывают диффузионные процессы в приземном слое воздуха, а также нестационарность транспортного потока. Разработана математическая модель растворимости поллютантов в дождевых стоках и их миграции в почве. На основе этого предложен алгоритм прогнозирования загрязнения придорожных экосистем газообразными примесями и аэрозолями, в том числе, растворимыми в дождевых водах. Проанализированы особенности техногенного воздействия автомагистралей различной категории на придорожные экосистемы с использованием биоиндикационных методов. Предложена комплексная шкала оценки техногенной нагрузки на придорожные экосистемы, пользуясь которой можно определить уровень техногенной нагрузки на придорожные экосистемы по состоянию различных компонентов.
The dissertation is devoted to the actual problem of estimation and forecasting of anthropogenic loading on roadside ecosystems created by emissions from vehicles. The results of the work have been sufficiently tested and implemented. The method of estimating the emissions from motor vehicles has been improved. The use of the mode-technical coefficient, which takes into account such parameters as aerodynamic resistance of the vehicle of the air flow, road conditions, technical condition of motor vehicles, density of the traffic flow, atmospheric-meteorological conditions is suggested. The analytical dependences for the forecast estimations of pollutant concentrations in the air have been obtained. It allows to determine the average concentrations of gaseous and solid component emissions and takes into account diffusion processes in the air surface layer and the non-stationary transport flow. The mathematical model, solubility of pollutants in rainwater and their migration in soil is developed. On their basis, an algorithm for forecasting pollution of roadside ecosystems is proposed. The analysis of the peculiarities of the technogenic influence of highways of different categories on roadside ecosystems using the bioindicative methods is carried out. The complex scale of the estimation of the technogenic loading on roadside ecosystem is offered.

Необхiднiсть запобiгання шкодi довкiллю, забезпечення рацiонального використання та вiдтворення лiсових ресурсiв, їх належної охорони та збереження, зумовлюють важливiсть оцiнки впливу на довкiлля як iнструменту обґрунтування рiшень про провадження господарської дiяльностi пiдприємств лiсового господарства. Адже врахування ще на етапi планування господарської дiяльностi її потенцiйних наслiдкiв для флори, фауни, бiорiзноманiття, водних та ґрунтових ресурсiв, об’єктiв культурної, iсторичної спадщини, сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на довкiлля, запобiганню негативних впливiв господарської дiяльностi на екологiчнi та соцiально-економiчнi умови життєдiяльностi людей. Мета роботи є розробка заходів з раціонального ведення лісового господарства.

Українська матеріальна база потужностей хімічного виробництв та природоохоронного обладнання не сильно модернізована. Основною продукцією хімічної промисловості України є: мінеральні добрива, сірчана кислота, сода кальцинована, сода каустична, лаки та фарби, хімічне волокно, отрутохімікати для сільського господарства. Разом з цим кожний технологічний процес хімічного виробництва супроводжуються утворенням великої кількості відходів у вигляді шкідливих газів та пилу, шлаків, шламів, стічних вод, що містять різні хімічні компоненти, які забруднюють атмосферу, воду та поверхню землі. Викиди в атмосферу в хімічній промисловості відбуваються при виробництві кислот, гумовотехнічних виробів, фосфору, пластичних мас, барвників і миючих засобів, штучного каучуку, мінеральних добрив, розчинників, крекінгу нафти.

Однією з найгостріших і актуальних екологічних проблем для багатьох регіонів України є забруднення повітряного басейну промислових міст. Відповідно до закону України «Про охорону атмосферного повітря» для контролю і управління якістю атмосферного повітря, як основні нормативні показники, що визначають допустиму дію забруднення атмосфери на людину, прийняті гранично допустимі концентрації (ГДК) атмосферних забруднень хімічними речовинами, а також нормативні показники фізичного і біологічного забруднення. Контроль і управління якістю атмосферного повітря по нормативу ГДК виконуються на двох етапах. На першому етапі – при проектуванні об’єктів, що мають джерела викидів в атмосферу забруднювачів (підприємства, будівлі, транспортні системи та інші). На другому – при експлуатації цих об’єктів за використанням даних вимірів в екологічному моніторингу і подальшому прийняті заходів, що забезпечують ГДК. Мета дослідження – визначення показника гарантованої якості атмосферного повітря при утилізації відходів, що з високою імовірністю забезпечує відсутність перевищення концентраціями ЗР своїх ГДК, та розробка методу його оцінки по дослідним даним.

Дисертацію присвячено підвищенню рівня екологічної безпеки шляхом створення комбінованих систем фільтрації. Досліджено та впроваджено кілька розрахункових схем динамічних очисників повітря від пилу. Установлено, що на ступінь очищення впливає діаметр кільцевого каналу, частота його обертання, осьова довжина очисника й розміри порошин. З результатів розрахунків випливає, що запропоноване обладнання має ступінь очищення, характерний для фільтрів бар’єрного типу, причому не видається складним подальше поліпшення їх очисних характеристик. У дисертаційній роботі приведено результати науково-прикладних досліджень із розробки системи вентиляції шахтових комплексів інноваційним способом очистки пилоповітряної суміші, що викидається в атмосферне повітря, з дотриманням вимог екологічної безпеки. Результати роботи пройшли достатню апробацію та мають впровадження, що підтверджено відповідними актами. Проаналізовано методи розрахунку концентрації домішок від точкових джерел викидів за різних умов експлуатації. Проте кожен з цих методів має обмежену галузь застосування. Виявлено, що актуальним завданням є створення універсального методу розрахунку, єдиного для різних типів джерел. Доведено, що фільтрацію забрудненого шахтового пилу при викидах його в атмосферне повітря необхідно проводити у два етапи. На першому слід проводити очищення від частинок пилу великих розмірів, на другому – від дрібних, тим більше, що саме ці частки становлять найбільшу небезпеку для дихальних шляхів. Запропоновано та обґрунтовано спосіб очищення екологічно небезпечних вентиляційних викидів шахтових комплексів шляхом створення комбінованих систем фільтрації. Розроблено інформаційну модель, вирішено важливу і досить складну наукову задачу щодо створення надійних систем спостереження за викидами та забезпечення їх безаварійної роботи. На підставі теоретичного й експериментального дослідження підтверджено, що основна маса шахтового пилу у викидах має розмір часток у діапазоні 1–10 мкм, що зумовлює перевищення гранично допустимої концентрації пилу в 1,2–2,0 рази на границі санітарно-захисної зони шахт. Виходячи з аналізу одержаних даних, стає очевидним, що запропонований спосіб системи фільтрації вентиляційних викидів шахтового повітря є екологічно безпечним та доцільним. Індекс фільтрації вентиляційних викидів шахтового повітря забезпечує ефективне уловлювання дрібнодисперсних часток пилу (1–10 мкм) на 95–99 %.
Диссертация посвящена повышению уровня экологической безопасности путем создания комбинированных систем фильтрации. Исследованы и внедрены несколько расчетных схем динамических очистителей воздуха от пыли. Установлено, что на степень очистки влияет диаметр кольцевого канала, частота его вращения, осевая длина очистителя и размеры пылинок. Из результатов расчетов следует, что предлагаемое оборудование имеет степень очистки, характерную для фильтров барьерного типа, причем не представляется сложным дальнейшее улучшение их очистных характеристик. В диссертационной работе приведены результаты научно-прикладных исследований по разработке системы вентиляции шахтных комплексов инновационным способом, очистке пылевоздушной смеси, выбрасываемой в атмосферный воздух, с соблюдением требований экологической безопасности. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрения, что подтверждено соответствующими актами. Проанализированы методы расчета концентрации примесей от точечных источников выбросов при различных условиях эксплуатации. Однако каждый из этих методов имеет ограниченную область применения. Выявлено, что актуальной задачей является создание универсального метода расчета, единого для разных типов источников. Доказано, что фильтрацию загрязненной шахтной пыли при выбросах его в атмосферу необходимо проводить в два этапа. На первом следует проводить очистку от частиц пыли больших размеров, на втором – от мелких, тем более, что именно эти частицы представляют наибольшую опасность для дыхательных путей. Предложен и обоснован способ очистки экологически опасных вентиляционных выбросов шахтных комплексов путем создания комбинированных систем фильтрации. Разработана информационная модель, решающая важную и достаточно сложную научную задачу по созданию надежных систем наблюдения за выбросами и обеспечению их безаварийной работы. На основании теоретического и экспериментального исследования подтверждено, что основная масса шахтового пыли в выбросах имеет размер частиц в диапазоне 1–10 мкм, что приводит к превышению предельно допустимой концентрации пыли в 1,2–2,0 раза на границе санитарно-защитной зоны шахт. Исходя из анализа полученных данных, становится очевидным, что предложенный способ системы фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха является экологически безопасным и целесообразным. Индекс фильтрации вентиляционных выбросов шахтового воздуха обеспечивает эффективное улавливание мелкодисперсных частиц пыли (1–10 мкм) на 95–99%.
The dissertation is devoted to increasing of the level of environmental safety by creating combined filtration systems. Several calculation schemes of dynamic air purifiers from dust have been studied and implemented. It is established that the degree of cleaning is influenced by the diameter of the annular channel, it’s frequency of rotation, the axial length of the cleaner and the size of the dust. The results of the calculations show that the proposed equipment has a degree of purification characteristic of barrier-type filters, and it does not seem to be difficult to further improvement of their cleaning characteristics. In the dissertation work are given the results of scientific and applied researches on development of system of ventilation of mine complexes by an innovative way of clearing of the dust and air mixtures, which is thrown out in atmospheric air, with observance of requirements of environmental safety. The results of the work have passed sufficient testing and are implemented, which is confirmed by the relevant acts. The methods for calculating the concentration of impurities from point sources of emissions under different operating conditions are analyzed. However, each of these methods has a limited scope. Revealed that the urgent task is to create a universal method of calculation, common to different types of sources. It is proved that the filtration of contaminated mine dust during it’s emissions into the atmosphere must be carried out in two stages. The first one should be cleaned of large dust particles, the second – of small, especially as these particles are the greatest danger to the respiratory tract. A method of cleaning environmentally hazardous ventilation emissions of mine complexes by creating combined filtration systems is proposed and substantiated. An information model has been developed, an important and rather complex scientific task has been solved to create reliable emission monitoring systems and ensure their trouble-free operation. Based on theoretical and experimental research was confirmed that the bulk of mine dust in emissions has a particle size in the range of 1–10 μm, which causes the maximum permissible dust concentration to be exceeded by 1.2–2.0 times at the boundary of the mine protection zone. Based on the analysis of the obtained data, it becomes obvious that the proposed method of filtration of ventilation emissions of mine air is environmentally friendly and feasible. The index of filtration of ventilation emissions of mine air provides effective capture of fine dust particles (1–10 μm) by 95–99%.

Хімічна галузь промисловості охоплює досить широкий спектр виробництв, одним з яких є лакофарбова продукція. На території міста Суми розташоване одне із найбіліших підприємств даної галузі - ТОВ «ВП «ПОЛІСАН», яке випускає як алкідну, так і водно-дисперсійну продукцію. ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» засноване у 2003 році, а перша алкідна продукція була випущена у листопаді 2004 року під торговою маркою «ФАРБЕКС». На сьогодні, підприємство має 5 власних торгових марок та понад 100 одиниць продукції. Мета роботи - дослідження впливу підприємств хімічної галузі на довкілля.

У дисертації досліджено процеси пилоочищення в апаратах для очистки повітря від цементного пилу. Побудовано моделі факторів ефективності роботи новоствореного пиловловлювача з метою визначення пріоритетності впливу основних із них на ефективність його роботи. Проведено математичне моделювання траєкторій руху частинок пилу, їхніх швидкостей, статичного та динамічного тисків у різних перерізах створених конструкцій пиловловлювачів і обґрунтована правильність їхнього вибору. Обґрунтовано доцільність охолодження повітряного потоку перед його потраплянням у пиловловлювач, що має позитивний вплив на сепарацію частинок пилу до зовнішньої стінки апарата і, як наслідок, під вищення ефективності їхнього уловлення. Досліджено гідравлічний опір, ефективність роботи, розподіл статичного тиску в сепараційній зоні пиловловлювача експериментальним шляхом та за допомогою комп’ютерного моделювання. Результати дисертаційної роботи впроваджено на підприємствах цементної галузі.
В диссертации исследовано процессы очистки воздуха в пылеулавливающих аппаратах от цементной пыли и обоснованно целесообразность применения пылеуловителей с горизонтальным расположением жалюзийного отделителя, с предварительной очисткой, с теплообменником и змеевиком и комбинированного для повышения эффективности очистки воздуха от мелкодисперсных фракций пыли. Построены модели факторов эффективности работы вновь созданного пылеуловителя с целью определения приоритетности влияния основных из них на эффективность его работы. Построена трехмерная модель центробежноинерционного аппарата, анализ которой на основе методов законченных объемов и уравнений Навье-Стокса дал возможность раскрыть физическую суть движения воздушных потоков в новой конструкции пылеуловителя, значительно снизить количество экспериментальных исследований и провести их более целенаправленно. Проведено математическое моделирование траекторий движения частиц пыли, их скоростей, статического и динамического давлений в разных сечениях созданных конструкций пылеуловителей и обоснована правильность их выбора. Обоснованно целесообразность охлаждения воздушного потока перед его попаданием в пылеуловитель, которое имеет позитивное влияние на сепарацию частиц пыли к внешней стенке аппарата и, как следствие, повышение эффективности их улавливания. Исследовано гидравлическое сопротивление, эффективность работы, распределение статического давления в сепарационной зоне пылеуловителя экспериментальным путем и с помощью компьютерного моделирования. Разработаны три конструкции пылеуловителей и описаны оптимальные соотношения их геометрических размеров, размещение жалюзей в отделителе и технологические параметры процесса очистки воздуха. Результаты диссертационной работы внедрены на предприятиях цементной отрасли. Результаты расчета и анализ карт рассеивания вредных веществ в приземном слое атмосферного воздуха показали, что для всех источников выбросов, которые оборудованы пылеуловителями ЦН-11, обнаружено превышение ПДК для цементной пыли, при этом максимальные концентрации в частицах ПДК равняются для пяти пылеуловителей - 2,549 ПДК. В случае источников выбросов, которые оборудованы разработанными пылеуловителями, превышений ПДК не наблюдается ни в одном населенном пункте. Внедрение пылеуловителей нашей конструкции для очистки выбросов цементного и известкового производств позволило только путем замены существующих аппаратов пылеочиски (циклонов ЦН-11) увеличить эффективность улавливания пыли, уменьшив при этом гидравлическое сопротивление и габаритные размеры установки и довести концентрацию их до норм предельно допустимых концентраций.
The dissertation investigates dust collection processes in machines for air cleaning of cement dust. Models of effectiveness factors of the newly created dust collector have been developed to determine the priority of the influence of the main factors on its efficiency. Mathematical modelling of movement trajectories of dust particles, their velocities, static and dynamic pressures in different sections of the constructed dust collectors has been carried out and accuracy of the choice has been justified. Expediency of airflow cooling before entering the dust collector has been proved. It has a positive impact on the separation of the dust particles at the outer wall of the device and, consequently, the efficiency of dust collection increases.

Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).

Охарактеризовано використання альтернативної сировинної бази Кривбасу. Зазначено, що щорічний приріст відвалів та шламосховищ веде не тільки до збільшення їх об'ємів, але і в значній мірі впливає на фактори забруднення довкілля, серед яких значна роль належить дефляції і розмиванню шламосховищ відвалів поверхневими водами; розсіювання рудних компонентів; екзогенні процеси (еолові, поверхневих вод, підземних вод, зсуви).

Основною метою цієї роботи було розглянути штучні деревні насадження з точки зору екосиссемного підходу, як значний фактор поліпшення екологічного середовища для впровадження парадигми сталого розвитку в умовах техногенного навантаження промислових об’єктів Криворіжжя. Протягом 2015–2020 років класичними методами вивчалися природні лісові екосистеми та штучні лісові насадження, які розташовані в контрастних екологічних умовах. Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю пошуку практичних заходів, спрямованих на формування та утримання деревних насаджень для підвищення стійкості на ділянках в умовах техногенного навантаження шляхом оцінки їх життєвого стану та біометричних показників.

Основною метою цієї роботи було розглянути штучні деревні насадження з точки зору екосиссемного підходу, як значний фактор поліпшення екологічного середовища для впровадження парадигми сталого розвитку в умовах техногенного навантаження промислових об’єктів Криворіжжя. Протягом 2015–2020 років класичними методами вивчалися природні лісові екосистеми та штучні лісові насадження, які розташовані в контрастних екологічних умовах. Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю пошуку практичних заходів, спрямованих на формування та утримання деревних насаджень для підвищення стійкості на ділянках в умовах техногенного навантаження шляхом оцінки їх життєвого стану та біометричних показників.