Добірка наукової літератури з теми "Термінологічні лексеми"

У статті розглядається структура та емотивне забарвлення термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом “Geld” у німецькій економічній термінології. Виявлено основні термінотворчі структурні моделі, які поділено на дво- та багатокомпонентні. Зафіксовано та проаналізовано нові термінологічні сполуки. Проаналізовано теоретичні засади дослідження економічної термінології, визначено структурні моделі досліджуваних одиниць, проаналізовано емотивне забарвлення цих термінологічних словосполучень та підходи до визначення термінологічних словосполучень, проведено тематичну класифікацію досліджуваних одиниць, визначено основні термінологічні структурні моделі. Були виявлені та проаналізовані нові термінологічні сполуки. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком економічної термінології. Це виявляється у фіксації нових одиниць, процесах термінологізації повсякденної лексики. Термінологічна лексика економіки вимагає достатнього рівня знань та вмілого застосування. Вивчення структурно-семантичних особливостей термінологічних словосполучень сприяє кращому розумінню закономірностей функціонування професійних мов. Оскільки вибірка сформована з термінологічних словосполучень з періодичних видань у період пандемії, а саме за 2020 рік, то спостерігаємо певну експресивність термінів. Хоча емотивність лексики вже давно є предметом дослідження лінгвістів, цей компонент термінологічної системи дотепер залишається цікавим для мовознавців. Окрім того, термінологія – це широкий пласт лексики, який тісно взаємодіє та переплітається з іншими лексичними одиницями, тому одним із найважливіших завдань сучасного термінознавства є вивчення закономірностей формування термінологічної лексики, структури та семантики. Німецька економічна термінологія є динамічною системою. З часом виникають нові форми господарювання та бізнесу, пов’язаного з реалізацією товарів і послуг, а їх виробництво поширюється на зарубіжні країни з іноземними партнерами. Саме через це така термінологія активно функціонує в економічній сфері законодавства та в документації діловодства.

Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.

Амеліна С. М. Вивчення термінологічної лексики у професійній підготовці перекладачів. У статті розглянуто питання вивчення термінологічної лексики у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Викладено пропозиції зарубіжних науковців щодо шляхів набуття студентами термінологічних знань. Акцентовано на необхідності вивчення термінології у практичному використанні мови. Запропоновано засоби вивчення термінологічної лексики. Представлено приклади завдань для засвоєння міжпрофесійної лексики на заняттях з іноземної мови.

Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.

Гриджук О. Є. Найважливіші аспекти мовної підготовки студентів лісотехнічного напряму навчання. У статті обґрунтовано доцільність поглиблення мовної підготовки студентів лісотехнічного ВНЗ; окреслено основні аспекти цього процесу (термінологічний, лексикографічний, граматико-стилістичний, фахово-прикладний); визначено способи опрацювання термінологічної лексики лісівництва та деревообробки.

У статті йдеться про складний період розвитку української літературної мови, який припав на період так званої дерусифікації (20-ті – поч. 30-х рр. минулого століття). Наукові суперечки, що точилися тоді навколо питань унормування літературної мови, заторкнули й болюче питання про способи поповнення української лексики. Такі науковці, як Ю. Шевельов і П. Векслер виокремили в українському мовознавстві дві течії, або дві групи пуристів («крайні» та «помірковані»), які демонстрували різні підходи до багатьох дражливих нормативних питань, одним із яких було питання про шляхи збагачення української терміносистеми. Так, крайні пуристи заперечували потребу запозичувати іншомовні слова, пропонуючи замість них уживати свої, українські, а якщо таких відповідників не було, то створювати або, як тоді писали, «кувати» нові слова на позначення абстрактних понять та явищ. Натомість помірковані пуристи були протилежної думки й пропонували не обмежувати використання чужомовних слів, адже це сприятиме поповненню української термінологічної системи. Показово, що сьогодні ми намагаємося повернути в науковий обіг українські слова, вилучені в період лінгвоциду (від поч. 1930-х років) з тогочасних термінологічних словників, й надаємо перевагу питомим лексемам, як-от: первень замість елемент, підсоння замість клімат, світлина замість фотокартка, бігун замість полюс, мапа замість карта, рівновартник замість еквівалент та багато інших. Аналіз тогочасних лексикографічних джерел допоміг унаочнити ці мовознавчі дискусії й довести, що поміж нормалізаторами 20-х років не було згоди й щодо вживання таких лексем, які можна використовувати не тільки в мові науки й техніки (за приклад ми взяли декілька мовних одиниць, кодифікованих у двомовних перекладних словниках, видаваних під ту пору у великій кількості).

У статті йде мова про значення науково-технічного перекладу у зв’язку з бурхливим розвитком техніки та поширенням науково-технічної інформації, про розвиток вмінь і навичок на основі вивчення лексики і граматичних конструкцій, характерних для такого виду літератури. Підкреслено важливість творчих розумових здібностей перекладача, що є основою перекладацької діяльності.

У статті наголошується на важливому значенні іншомовного професійно-орієнтованого читання у формуванні фахової іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних факультетів. Автор розкриває роль автентичних іншомовних фахових текстів у вивченні термінологічної лексики, володіння якою є основним критерієм знання фаху. Наголошується, що вивчення іншомовної термінологічної лексики відповідно до фахової підготовки студентів, а відтак і формування їхньої іншомовної лексичної компетентності, буде тим успішнішим, чим краще зроблений відбір і методична класи-фікація фахового матеріалу, який використовується в навчальному процесі. Розглянуто три етапи вивчення термінологічної лексики на базі англомовних фахових текстів; дається опис вправ, які застосовуються при опрацюванні термінів на кожному етапі.

У статті розглянуто роль міждисциплінарної інтеграції як необхідної складової навчального процесу в системі медичної освіти, що дає змогу доповнити зміст однієї дисципліни знаннями з іншої та обґрунтовує можливість комплексного вирішення завдань медичної практики методом широкого інтегрування набутої під час вивчення різноманітних дисциплін інформації. Багаторічний досвід викладання навчальної дисципліни «Латинська мова та медична термінологія» свідчить про наявність тісних інтеграційних зв’язків з іншими дисциплінами, насамперед, анатомією людини, фармакологією, біологією тощо, а також у контексті значення латинської мови для формування термінологічної компетентності майбутніх медиків з усіма дисциплінами, які студенти вивчають на старших курсах. Сучасна анатомічна термінологія складається переважно з латинських термінів, тому формування на заняттях з латинської мови умінь правильного читання анатомічних термінів, засвоєння основ латинської граматики, необхідної лексики і греко-латинських словотворчих елементів сприяє виробленню навичок грамотного використання анатомічних номенклатурних найменувань і дозволяє студентам використовувати набуті теоретичні знання на заняттях з анатомії. Метою вивчення розділу «Фармацевтична термінологія» у курсі латинської мови є навчити студентів правильно виписувати рецепти на різні форми ліків, сприяти усвідомленому засвоєнню і вживанню фармацевтичних термінів і таким чином сформувати термінологічну основу для вивчення предмета «Фармакологія». Під час вивчення клінічної термінології студенти вчаться формулювати прості медичні діагнози, засвоюють загальні вислови, які описують властивості стану хвороби і способи її лікування.

У статті розглянуто місце й роль термінологічної лексики у великих тлумачних словниках. З’ясовано та уточнено критерії введення термінів до загальномовних лексикографічних праць тлумачного типу. Окреслено проблему маркування терміноодиниць у згаданих джерелах. Запропоновано певні рекомендації щодо подання та ремаркування фахової лексики.

Одним з найактуальніших завдань сучасної лексикології є вивчення системних відношень в лексиці. Використання англійської мови у галузі тваринництва допомагає уникнути непорозумінь з точки зору двозначності термінів, адже точні відповідники у мові світового спілкування встигли закоренитися та побудувати інтернаціональні зв’язки. Окрeмі фахові мови кориcтуютьcя cпeцифічними мовними заcобами, які, у cвою чeргу, можуть мати міcцe в інших фахових мовах. Кілька cубмов можуть формувати більші клаcи з їх cпільними ознаками. Так, ceрeд фахових мов можна розрізнити мови cоціальних наук і мови тeхнічних галузeй, які мають нe лишe cпeцифічні тeрміноcиcтеми, алe й різну організацію тeкcту, мовну cтруктуру. Беручи до уваги лексичне різноманіття термінів кінології, варто зупинитись на породах собак. Безсумнівно, назви найпопулярніших порід увійшли до українського лексикону з англійської мови. Проаналізувавши породи, можна дійти наступних висновків: неважливо, в якій країні було виведено ту чи іншу породу собаки (Австралія, Бельгія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Мальта, Польща, Росія, Румунія, Сполучені Штати Америки, Угорщина, Франція, Хорватія, Швейцарія), в українську мову вони потрапляють шляхом такого трансформаційного перекладу термінів як транслітерація або транскодування.
Одной из самых актуальных задач современной лексикологии является изучение системных отношений в лексике. Использование английского языка в области животноводства помогает избежать недоразумений с точки зрения двусмысленности терминов, ведь точные соответствия в языке мирового общения успели внедриться и построить интернациональные связи. Отдельные профессиональные языки пользуютcя cпeцифическими языковыми средствами, которые, в cвою очередь, могут иметь место в других профессиональных языках. Несколько cубязыков могут формировать большие класcы с совместными признаками. Так, cрeди профессиональных языков можно различить языки социальных наук и языки тeхнических отраслeй, которые имеют нe только cпeцифические тeрминоcиcтемы, но и различную организацию тeкcта, языковую структуру. Принимая во внимание лексическое разнообразие терминов кинологии, стоит остановиться на породах собак. Несомненно, названия самых популярных пород вошли в украинский лексикон из английского языка. Проанализировав породы, можно прийти к следующим выводам: неважно, в какой стране была выведена та или иная порода собаки (Австралия, Бельгия, Великобритания, Испания, Италия, Мальта, Польша, Россия, Румыния, США, Венгрия, Франция, Хорватия, Швейцария), в украинский язык они попадают путем такого трансформационного перевода терминов как транслитерация или транскодирование.
One of the most urgent tasks of modern lexicology is the study of systemic relationships in vocabulary. The use of English in the livestock sector helps to avoid misunderstandings in ambiguity of terms, because the exact correspondences in the world language have become entrenched and build international connections.Certain specialty languages ​​use specific linguistic means, which, in turn, may have place in other specialty languages. Multiple sub-groups can form larger clusters with their common attributes. Thus, among the professional languages, one can distinguish between the languages ​​of the social sciences and the languages ​​of the technical fields, which have not only specific terms, but also different organization of the text, linguistic structure.The peculiarity of the livestock industry's language is that there is a special, needs-oriented set of features that have a soft and flexible connection with a commonly used speech feature that is quite unambiguously familiar. On the other hand, the term system differs in its specific proportion of the use of certain grammatical, syntactic, stylistic means.Considering the lexical variety of the terms for dog training, it is worth dwelling on dog breeds. Undoubtedly, the names of the most popular breeds are included in the Ukrainian vocabulary from English.Having analyzed the breeds, we can conclude: no matter in which country the breed of dog was bred (Australia, Belgium, United Kingdom, Spain, Italy, Malta, Poland, Russia, Romania, United States of America, Hungary, France, Croatia, Switzerland), they are translated into Ukrainian by such a transformational translation of terms as transliteration or transcoding.

У статті представлено специфіку складання та використання термінологічного словника як одного із засобів формування термінологічної компетентності майбутнього вчителя в системі самостійної роботи. З’ясовано, що засвоєння професійних термінів майбутнім учителем біології забезпечує йому належну культуру фахового спілкування та задоволення професійних потреб, а правильне оперування фаховою біологічною термінологією є показником ґрунтовності професійної підготовки. Термінологічну компетентність розглянуто як складник професійноїкомпетентності і визначено як здатність фахівця послуговуватися спеціальними термінами в процесі наукової та професійної діяльності. Це особистісне утворення визначено як функціональну систему фахових знань, когнітивних умінь і практичних навичок та спеціальних здібностей фахівця. Окреслено структуру термінологічного словника з дисципліни “Ботаніка з основами геоботаніки”, що має блокову структуру та побудований за тематичним принципом. Розкрито зміст роботи з формування в майбутніх учителів біології термінологічної компетентності під час складання термінологічного словника. Наведено систему завдань, а саме: опрацювання літератури за фахом, виділення основного і формулювання стислої змістовної характеристики певних понять (термінів), їх фіксація, розробка системи унаочнення термінології (ілюстрація, схема, діаграма, інтелект-картка, інфографіка тощо). Обґрунтовано, що формуванню термінологічної компетентності майбутніх учителів біології сприяє спеціальна словникова робота із засвоєння етимології ботанічних термінів, виявлення їх походження від латинських термінів, осмисленого співставлення й інтуїтивного передбачення змісту лексем. Зроблено висновок про те, що створення майбутнім учителем біології термінологічного словника сприяє підвищенню якості його фахової підготовки, формуванню стійкої осмисленої терміносистеми, забезпечує стійку професійну мотивацію.