Добірка наукової літератури з теми "Температура поверхні"

Показано, що одним із основних параметрів, який негативно впливає на зносостійкість і здатність до самозміцнення поверхні тертя деталей в процесі зношування, є температура. Особливо це стосується матеріалів з великою кількістю в структурі метастабільного аустеніту. В залежності від хімічного складу метастабільного аустеніту негативний вплив нагрівання поверхні тертя може позначатися вже при температурах близько 100° С. Тому для обґрунтованого вибору матеріалів для виготовлення або відновлення деталей та їх структури потрібна інформація про рівень температури, яка виникає на поверхні тертя в процесі зношування. В роботі розглянуті два основні способи термометрії, які найкраще підходять для визначення температури робочих поверхонь деталей. Це контактний, за допомогою термоелектричних термометрів (термопар), та безконтактний, в якому датчиком виступає напівпровідниковий імерсійний болометр БП1-2, що працює в інфрачервоній частині спектру. Запропоновано способи, схеми та пристосування для визначення температур робочих поверхонь скребків змішувачів вогнетривкої маси та штампів для пресування вогнетривів в виробничих умовах. А також поверхонь тертя зразків при випробуваннях на стандартній установці Х4-Б та на лабораторному стенді, розробленому в ЗНТУ.

авторів залишається дослідження впливу таких технологічних параметрів, як потужність нагрівачів, температура завантаженої маси та швидкості пресування на температурні поля робочого простору мундштука гідравлічного пресу. В даній праці було досліджено зміну температурного поля в залежності від таких технологічних параметрів: потужності індукторів формувальної та калібрувальної зони мундштука, свічок для додаткового нагріву мундштука, температури поверхні масного циліндру та швидкості пресування. Оскільки для отримання бездефектної продукції необхідно, щоб кожен з нагрівачів забезпечував заданий (такий, що забезпечить умови проковзування) розподіл температур в своїй зоні мундштука, то також було досліджено динаміку температур в точках, що характеризують розподіл температур в кінці кожної зони мундштука (переріз наприкінці калібрувальної зони - І переріз, переріз на межі формувальна – калібрувальна зона – ІІ переріз, переріз на межі масний циліндр – формувальна зона – ІІІ переріз). В результаті досліджень, проведених за допомогою розробленої моделі виявлено, що найбільший вплив на температури в зонах І-ІІ має індуктор калібрувальної зони. Також індуктор формувальної зони має значний вплив на температурне поле в ІІІ та ІІ зонах, а свічки на температури в І та ІІ зоні. При цьому вплив нагрівачів на більш віддалені зони проявляється тільки за 20-30 хв. після зміни потужності нагрівача, що свідчить про появу запізнювання в перехідному процесі. Температура завантаженої маси має досить значний вплив на розподіл температур в усьому об’ємі робочого простору мундштука. Також виявлено, що збільшення швидкості пресування негативно впливає на середню температуру електродної маси, а також збільшує градієнт температур від центральної частини робочого простору мундштука до його меж.

Особливістю лущильного ножа є малі величини кутів загострювання і заднього кута різання. Встановлено, що під час загострювання лущильного ножа багаточашковим абразивним кругом з планетарним приводом чашок, температура на його поверхні залежить від основних чинників: швидкості різання, швидкості подачі абразивного круга і подачі круга на врізання. Розроблено методику проведення експериментів. Наведено зразки ножів із припаяними термопарами. Обґрунтовано В-план планування досліджувань, вибір кількості повторень кожного досліду. Проведено попередню серію дослідів, де визначено статистичні показники: середню температуру поверхні ножа, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, точність досліду. Наведено результати проведених дослідів за В-планом математичного планування експериментів. Розроблено прикладну комп'ютерну програму для опрацювання результатів досліджувань. Визначено коефіцієнти рівняння регресії другого порядку у нормалізованому та явному вигляді. Нормальність розподілу температури підтверджено за допомогою критеріїв асиметрії та ексцесу. Для перевірення однорідності дисперсії використано критерій Кохрена. Значущість коефіцієнтів рівняння регресії оцінено за критерієм Стьюдента. Адекватність одержаних рівнянь регресії підтверджено за допомогою критерію Фішера. Проаналізовано вплив основних впливових чинників на температуру поверхні лущильного ножа. Показано, що зі збільшенням швидкості різання і подачі на врізання температура зростає. Збільшення швидкості подачі круга призводить до зменшення температури поверхні лущильного ножа. Характер цих залежностей описується експоненціальними рівняннями регресії. Сумарна температура описується параболічною залежністю. Це дає змогу вибрати такі режими загострювання, за яких температура поверхні ножа буде мінімальною.

Вступ. Опалювальні печі, на частку яких припадає 80 % від загальної кількості тепла, яке виробляється у сільській місцевості, широко використовуються в одно-, двоповерхових будівлях, як в наявному житловому фонді, так і в новому будівництві. Пожежі, які виникають в житлових будинках, найчастіше, призводять до загибелі та травмування людей. Серед причин виникнення пожеж порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, теплогенеруючих агрегатів та установок становлять 3 868 випадків (6,9 %).Метою статті є дослідження пожежної безпеки при влаштуванні печей та димоходів в будівлях з горючими будівельними конструкціями.Методи дослідження. У роботі було використано ряд методів, зокрема, статистичний, системний, порівняльний, а також метод математичного моделювання процесу теплообміну в багатошаровій плоскій конструкції для визначення температури зовнішньої поверхні залежно від товщини та матеріалу виконання димоходу.Основні результати дослідження. У статті проаналізовано пожежну небезпеку пічного опалення, яка полягає в наявності високих температур на поверхні елементів печі (стінок, патрубків, труб), що можуть бути джерелом запалювання горючих матеріалів і горючих конструкцій будівель. Температура на поверхні елементів нетепломістких печей залежить від виду палива, що спалюється, режиму паливника печей і може перевищувати 600 оС. Температура в паливнику теплоємних печей може становити понад 1000 оС, а в димовому каналі біля міжповерхового перекриття – 500 оС. Ступінь нагрівання бічних поверхонь і перекриття печі, а також димових каналів залежить від товщини стінок, виду і кількості палива, що спалюється, і тривалості горіння. У роботі розрахунково визначено температуру на зовнішній поверхні протипожежної переділки залежно від її розмірів та геометричної форми перерізу димоходу при температурі димових газів до 4500 С.Така температура утворюється при роботі котлів та печей в турборежимі. Дослідження проводилися для димоходів із різних матеріалів, зокрема: з керамічної цегли різної товщини, з керамічної цегли і шару цементно-піщаної штукатурки, з керамічної цегли і переділки із бетону, із керамічної цегли і переділки із мінеральної вати, із жаростійкого бетону і переділки з мінеральної вати, із сталі. Висновок. Для запобігання пожежі в димоходах необхідно регулярно проводити перевірки опалювального приладу і димоходу, здійснювати правильний підбір потужності опалювального приладу. На основі приведених аналітичних залежностей визначено оптимальну товщину протипожежної переділки навколо димоходу, встановлено, що на дану товщину суттєво впливають теплотехнічні властивості будівельних матеріалів, із яких виконано димохід та переділку. Показано, як з допомогою математичного моделювання процесу теплообміну за необхідності можна встановити температуру на поверхні димоходу з будь-якого будівельного матеріалу. Встановлено, що димоходи, які мають форму циліндра, менше нагріваються у порівнянні з прямокутними.

Розглянуто методи вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь на основі контактного вимірювання температури пристінного шару робочого середовища, що омиває обертову поверхню, яка має функціональну залежність з температурою поверхні. Показано, що пристінний шар робочого середовища між обертовою поверхнею і перетворювачем має деякий перепад температур, що є основним джерелом виникнення методичної похибки вимірювання температури обертової поверхні. Розроблено методику математичного опису теплових процесів, що відбуваються під час вимірювання температури циліндричних обертових поверхонь, та узагальнено стаціонарну математичну модель процесу вимірювання температури обертових поверхонь, яка характеризує зв'язок між вхідними, вихідними, керуючими і збурювальними параметрами процесів передачі тепла під час вимірювання температури обертових поверхонь у стаціонарному режимі. Аналіз розробленої математичної моделі дав змогу зменшити тепловтрати через перетворювачі та синтезувати перетворювачі температури з мінімальним значенням методичної похибки вимірювання температури для заданих умов експлуатації. Розглянуто особливості метрологічної перевірки перетворювачів температури та запропоновано установку для її проведення, що дало змогу спростити метрологічну перевірку і підвищити її точність.

Спалювання непроектного вугілля на теплових електростанціях неминуче призводить до забруднення зовнішніх поверхонь нагріву котла і як наслідок – до погіршення техніко-економічних показників роботи пиловугільного котла. Аналізуючи літературні джерела та досвід експлуатації електростанцій, визначено основні чинники, які зумовлюють перебіг корозійних процесів на зовнішніх поверхнях нагрівання котлів під час спалювання різних видів палива та вплив на них режимів роботи котлів. До основних чинників, що зумовлюють процеси корозії на зовнішніх поверхнях нагрівання котлів, які розміщені в резерві, належать: вид і властивості палива, яке спалюється перед виведенням котлів у резерв – хімічний склад і властивості відкладень на поверхнях нагрівання, відносна вологість і температура повітря, що оточує поверхні нагрівання, проведені заходи для зниження вмісту сірки у відкладеннях на поверхнях нагрівання перед виведенням їх у резерв. Практикою експлуатації встановлено, що ретельно очистити поверхні від відкладень можливо тільки за допомогою водяного обмивання. Після обмивання потрібно провести якісне сушіння всіх зволожених поверхонь котла, щоб мінімізувати процеси низькотемпературної корозії. Викладено результати дослідження режимів малозатратної та ефективної процедури сушіння шляхом подачі в пароводяний тракт котла живильної води зі загальностанційного трубопроводу.

Показано, що високовпорядковані моношарові плівки гексадецилборної кислоти CH3–(CH2)15–B(OH)2 можуть бути отриманіна базисній площині високоорієнтованого піролітичного графіту шляхом нанесення розчину кислоти в n-тетрадекані n-C14H30 при кімнатній температурі. За допомогою сканувального тунельного мікроскопа (СТМ) встановлено, що моношари мають ламелеподібну структуру, в якій кожна ламель сформована парами (димерами) молекул гексадецилборної кислоти. Асоціація молекул у димери здійснюється завдяки взаємодії між B(OH)2-групами. Виявлено також, що молекули розчинника n-C14H30, перебуваючи при температурі, значно вищій, ніж температура поверхневої кристалізації моношару тетрадекану на графіті, можуть адсорбуватись спільно з молекулами кислоти. Співадсорбцію молекул розчинника можна пояснити специфікою взаємної геометрії поверхні підкладки і димерів гексадецилборної кислоти.

Активний розвиток тваринництва потребує забезпечення галузі раціонами, у яких має бути врахована і поживність, і якість та безпечність компонентів. Визначення поживності корму є стандартною та нескладною задачею. Але корми, досконалі за органолептикою, можуть нести приховану небезпеку – мікотоксини. Ці речовини мікроскопічні гриби виділяють в стресових ситуаціях для забезпечення власного виживання. Нами було оцінено обсіменіння поверхні зерен пшениці, вирощеної в Житомирському Поліссі в 2020 р., зародками потенційних продуцентів мікотоксинів. Склад мікробних асоціацій вивчали за умов інкубації на агарі Чапека, за температури 32˚С, 23˚С та 15˚С (відповідно до коливань температур періоду збору врожаю пшениці в даному регіоні). На агарі Чапека, за будь яких умов культивування, розвивались представники морфологічної групи грибів (міцеліальні, дріжджові) та поодинокі клітини різних видів бацил. Навколо зерен, інкубованих за температур 23˚С та 32˚С реєстрували незначну кількість окремих колоній (від 20,6% до 33,9%, відповідно) та набагато більше злитих та багатошарових. В складі мікробних асоціацій, здатних розвиватись при різних температурах, краще зростали не дріжджові, а міцеліальні гриби. За 23˚С угрупувань міцеліальних грибів різних родів виявлено 81,4% від загальної кількості колоній, а за 32˚С – 72,3%. Температура 32˚С стимулювала розвиток асоціації мукоральних грибів та токсинопродуцентів з роду Aspergillus. В таких умовах мукоральні гриби за 5 діб утворювали плівки у вигляді газонів, аспергили – величезну кількість конідій. В інтервалі температур 23˚С-15˚С розвивались представники асоціації, в складі якої переважали відомі токсиноутворювачі – окремі види з родів Aspergillus, Penicillium, Alternaria тощо. Ці мікроорганізми утворювали зрілі колонії не за 5, а за 7-8 діб. Тому за влітку, при (30±2)˚С зерно пшениці, що використовується як компонент раціонів, має вивантажуватись із складських приміщень з низькою температурою через кожні 2-3 доби, а при (24±2)˚С – через 5 діб.

У статті описано конструкцію та принцип роботи вимірювального модуля для визначення структурно-механічних властивостей та теплопровідності м’яса птиці до та після кулінарної обробки. Наведено схему розташування температурних датчиків та нагрівального елементу. Доведено актуальність дослідження не лише межи міцності поверхні продукту пенетрометром, а й релаксаційного зусилля та термопровідності продукту. Побудовано градуювальні графіки пенетрометрів та наведено приклад фіксування температури стінки вимірювального індентора напівпровідниковим термометром при підвищенні температури зразка нагрівальним індентором. Створений модуль «Реологія» приладу MIG-1.3 дозволяє визначати основні структурно-механічні та теплофізичні параметри м’яса птиці. Похибки окремих датчиків не перевищують ± 1 °С, що дозволяє визначати реологічні та теплофізичні властивості зразків м’яса птиці на проміжних стадіях технологічного процесу, коли дегустація неможлива. Результати фіксації динаміки різниці температур поверхні інденторів вказують на швидкість розповсюдження тепла всередині зразка, що дозволяє визначити теплопровідность та отримати уявлення про кількість вільної вологи, що утворилася внаслідок денатурації білків м’яса птиці. За визначеними реологічними та теплофізичними параметрами були встановлені оптимальні режими термічної обробки трьох зразків філе індика (температура, час, швидкість руху повітря, вологість) та модифікований режим «steaming» пароконвекційної шафи Convothem. З метою перевірки структурно-механічних властивостей готових зразків філе на розробленому обладнанні проведено дослідження структурно-механічних та теплофізичних властивостей філе індика після термічної обробки за різних температурних режимів. За температури 20 ± 2 °С було визначено динаміку зміни сили супротиву (релаксаційне зусилля) та зміну температури при механічній деформації зразків. Доведено відповідність результатів дослідження реологічних та теплофізичних властивостей на пропонованому приладі MIG-1.3 технологічним властивостям зразків філе.

Опис поведінки вогнезахисних засобів у момент формування теплоізоляційної структури є окремим і складним завданням, а просочення характеризується розкладом антипіренів під дією температури з поглинанням тепла та виділенням негорючих газів, гальмування окислення в газовій і конденсованій фазі та утворенням на поверхні деревини теплозахисного шару коксу. Наведено результати дослідження процесу термодеструкції деревини сосни і визначено термограми її розкладу та встановлено, що кінетика процесу розкладу деревини вогнезахисної композицією "Skela-i" зміщується у напрямку високих температур, із коксовим залишком у 4 рази більшого ніж для необробленої деревини. Експериментально встановлено, що під дією теплового потоку на вогнезахищені зразки відбувається інтенсивне виділення інертних газів та зменшення горючих, що доводить про ефективність вогнезахисту. Після випробувань виявлено, що інтенсивність утворення негорючих газів переміщується у сторону підвищеної температури з утворенням пінококсу. Газохроматографічними дослідженнями аналізу летких продуктів піролізу вогнезахищених зразків виявлено збільшення негорючих газів у 8 разів та зменшення вмісту горючих – понад 50 %. Здійснено дослідження з визначення групи горючості деревини та встановлено зменшення у 3 рази втрати маси зразків захищеної деревини, порівняно з необробленими, а температура димових газів становила менше 165°С.

Були розглянуті та проаналізовані математичні моделі опису процесу межового тертя за механізмами фазового переходу другого і першого роду. В якості базових рівнянь були обрані загальновідомі співвідношення для тензору деформації, тензору напруження і температури. В результаті отримана система трьох диференційних рівнянь, якісний розв’язок якої було проведено методом фазової площини. Були визначені координати стійких станів системи та проаналізована кінетика процесу плавлення льоду в залежності від зовнішніх параметрів.

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Захист відбувся “26” грудня 2012 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.67.052.02 у Тернопільському національному технічному університеті ім. Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська 56, ауд. 79. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська 56.
Дисертацію присвячено підвищенню ефективності формування гранул кулястої форми із ОМС на основі сапропелів природного стану із зниженням їх вологості. Запропоновано обґрунтування технології гранулювання шляхом формування гранул ОМД нагрітою поверхнею методом кочення та конструкцію засобу для її реалізації. Теоретично обґрунтовано форму криволінійної поверхні у вигляді сектору циліндра та запропоновано формули визначення основних кінематичних параметрів гранули кулястої форми для умови їх переміщення у межах встановленої дуги сектора. Встановлені фізико-механічні властивості гранул ОМД на основі сапропелів у межах вологості на стадії формування рухомою нагрітою поверхнею. Теоретично встановлені та експериментально підтверджені технологічні і конструктивно-кінематичні параметри засобу формування гранул ОМД методом кочення. Проаналізовано явище передачі внутрішньої вологи гранули на поверхню у зоні її контакту з нагрітим елементом та встановлено питомі енергетичні затрати при отриманні гранул ОМД кулястої форми на основі сапропелю природної вологості. Проведено перевірку ефективності використання виготовлених гранул у сільськогосподарському виробництві. Рекомендовані раціональні межі параметрів засобу формування гранул на основі сапропелів природної вологості за заданою продуктивністю. Лабораторні випробування встановили господарську придатність і техніко-економічну ефективність даного засобу.
Диссертация посвящена повышению эффективности формирования гранул шаровидной формы из ОМС на основании сапропелей естественного состояния со снижением их влажности. Предложено обоснование технологии гранулирования путем формирования гранул ОМД нагретой поверхностью методом качения и конструкцию средства для ее реализации. Теоретически обоснованно форму криволинейной поверхности в виде сектора цилиндра и предложены формулы определения основных кинематических параметров гранулы шаровидной формы для условия их перемещения в пределах установленной дуги сектора. Установленные физико-механические свойства гранул ОМД на основании сапропелей в пределах влажности на стадии формирования подвижной нагретой поверхностью. Теоретически установленные и экспериментально подтверждены технологические и конструктивно-кинематические параметры средства формирования гранул ОМД методом качения. Проанализировано явление передачи внутренней влаги гранулы на поверхность в зоне ее контакта с нагретым элементом и установлены удельные энергетические затраты при получении гранул ОМД шаровидной формы на основании сапропеля естественной влажности Обоснованы состав и содержимое двокомпонентных смесей из озёрного сапропелю и минеральной части NPK, содержимое которого не должно быть меньшим 50%. Доказана эффективность влияния ретура на сохранение шаровидной формы гранул в процессе их формирования. Проведена проверка эффективности использования изготовленных гранул в сельскохозяйственном производстве. Изготовлен экспериментальный образец рабочей подвижной поверхности средства формирования гранул ОМД методом качения, проведена его экспериментальная проверка и разработанные рекомендации для изготовления промышленного образца. Рекомендованы рациональные пределы параметров средства формирования гранул на основании сапропелей естественной влажности за заданной производительностью. Лабораторные испытания установили хозяйственную пригодность и технико-экономическую эффективность данного средства.
The thesis is devoted to improving of the efficiency of formation of spherical granules from organic-mineral fertilizers on sapropels natural state basis with a reduction of humidity. A granulation technology by forming of granules of organic-mineral fertilizers on heated surface by rolling and design tool for its implementation was suggested. The form of a curved surface in the form of a cylinder sector is substantiated theoretically and formula for determination of the basic kinematic parameters of spherical granules and conditions for their movement within the established arc sector were submitted. Physical and mechanical properties of granules of organic-mineral fertilizers on the sapropel basis within humidity at the stage of moving on heated surface were determined. Technological, structural and kinematic parameters of means of forming granules by organic-mineral fertilizers rolling were theoretically and experimentally established. The effect of internal moisture transfer beads to the surface area of contact with the heated element was analyzed and specific energy costs in obtaining spherical granules organic-mineral fertilizers based on sapropel natural moisture were set. The effectiveness of use of granules in agricultural production was carried out. Rational limit parameters of means of forming granules on sapropels with a natural moisture basis by a specified performance were recommended. Laboratory tests have established the economical suitability and technical and economic efficiency of the means.

Модель представлена системою трьох одновимірних диференціальних параболічних рівнянь в частинних похідних. На основі явної двошарової різницевої схеми записаний аналітичний вид чисельної процедури розв’язання рівнянь, включаючи початкові і граничні умови. Побудовано розподіли поточних і стаціонарних значень статичної сили тертя, кінетичної сили тертя та температури. Розглядались два випадки: 1) верхня і нижня поверхні рухаються з рівними за величиною швидкостями у протилежних напрямках; 2) верхня поверхня зсувається по нерухомій нижній. Визначено залежності напружень, деформації та температури від координати в нормальному напрямку до поверхні на різних часових рядах. Показано, що з плином часу встановлюється стаціонарний розподіл сил тертя і температури по товщині приповерхневого шару льоду. Значення кінетичної та статичної сил тертя у приповерхневому шарі льоду при віддаленні від поверхонь тертя монотонно зростають, тоді як координатна залежність температури має немонотонний вигляд. Стаціонарні значення статичної сили тертя у приповерхневому шарі льоду при збільшенні температури поверхонь тертя зменшуються, що свідчить про перехід поверхні у більш рідиноподібний стан, при цьому координатна залежність має монотонно зростаючий вид.

Побудована теорія, що описує фазові переходи в ультратонкій плівці мастила, і базується на рівняннях нерівноважної термодинаміки. До розгляду введено температуру поверхонь тертя, і температуру мастила, які відрізняються, але температура мастила задається саме температурою поверхонь, яка є зовнішнім впливом. Іншим зовнішнім впливом є деформування плівки мастила при русі поверхонь тертя. Досліджено симетричне і несиметричне розвинення вільної та внутрішньої енергій за параметром порядку, що є надлишковим об‘ємом, який утворюється при плавленні мастила за рахунок його хаотизації.

Дисертацію присвячено розробці стратегії синтезу та одержанню нових полімерних матеріалів – прищеплених полімерних щіток, які чутливі до дії зовнішніх чинників. Такі матеріали здатні змінювати свої властивості при відносно невеликих змінах температури чи рН. Це відкриває нові можливості для створення матеріалів для розвитку клітинної інженерії, біотехнології, наномедицини, у якості засобів доставки лікарських засобів, діагностики захворювань тощо. Диссертация посвящена разработке стратегии синтеза и получения новых полимерных материалов – привитых полимерных щеток чувствительных к действию внешних факторов. Эти материалы меняют свои свойства при относительно небольших изменениях температуры или рН. Это открывает возможности для создания материалов для развития клеточной инженерии, биотехнологии, наномедицины, средств доставки лекарских препаратов, диагностирования заболеваний и другие. The dissertation is devoted to the development of a strategy for the synthesis and production of new polymeric materials – grafted polymer brushes, which are sensitive to external stimuli. Such materials are able to change their properties upon small temperature or pH changes. For this purpose, first APTES and multifunctional initiators (MI) coatings on the glass surfaces were fabricated. We used two types of MI that are able to initiate graft polymerization from the surface (multifunctional peroxide initiators (MPI) and ATRP initiators); at the same time they contain functional groups that are responsible for grafting to the surface. In addition, some MI studied by us contain special purpose groups that give the surface certain functions, such as the orientation of liquid crystals or pH-sensitivity. Then, temperature-responsive grafted polymer brushes based on N-isopropylacrylamide, oligo(ethylene glycol) methacrylate (OEGMA), 4-vinylpyridine (4VP), butyl methacrylate (BMA), butyl acrylate (BA), pentaerythritol monomethacrylate or cholesteryl methacrylate (PChMa) were fabricated and their properties were comprehensively studied. In addition, the grafted brushes of P(4VP-co-OEGMA) were fabricated and characterized, their properties were compared with grafted brushes of P4VP and POEGMA. It was shown that at certain ratios of 4VP and OEGMA fragments in the grafted brushes, the obtained nanocoatings show two lower critical solution temperature (LCST). The temperature-responsive grafted polymer brushes with LCST were used as polymer matrices for the formation of silver nanoparticles (Ag-NPs). The influence of the chemical nature of the polymer brush on the shape, size and amount of Ag-NPs is proved. The antibacterial properties of nanocoatings of grafted polymer brushes POEGMA and P4VP with embedded Ag-NP in relation to Escherichia coli ATCC 25922 and Staphylococcus aureus ATCC 25923 were investigated by serial dilution with a 12-hour incubation period of 4 °C and 37 °C, lower and higher than LCST. At 4 °C, there is no significant difference between the amounts of bacteria recorded on the surfaces of the nanocoatings of grafted POEGMA brushes and with incorporated Ag-NPs. At the same time, at 37 °C we do not observe bacterial growth on the surface of POEGMA nanocoatings with embedded Ag-NPs, while bacterial growth remains unchanged on "pure" POEGMA nanocoatings at both temperatures, which indicates a strong dependence of antibacterial properties on temperature for POEGMA brushes with embedded Ag-NPs. The results obtained for bacteria seeded on polymer nanocoatings based on P4VP are similar. The properties of nanocoatings of temperature-responsive grafted polymer brushes with a temperature transition according to the melting temperature principle were investigated. Grafted PBMA and PBA brushes were synthesized; their physicochemical properties and temperature-responsive changes in surface morphology and wetting contact angles were studied. For the first time, the adsorption of protein on the surface modified by nanocoatings of grafted PBMA and PBA brushes is studied. The temperature dependence of adsorption was shown, which almost doubles with increasing temperature for PBMA nanocoatings. In contrast to PBMA nanocoatings, for PBA brushes intensity of protein adsorption showed almost no temperature dependence. The nanocoatings of temperature-responsive grafted liquid crystal polymer brushes were fabricated. It was found that the transition temperatures for grafted PChMa brushes are shifted to lower temperatures compared to free macromolecules of the same polymer, due to a decrease in the number of degrees of freedom in the grafted polymer brushes. The first temperature-induced transition, which is observed for temperatures from 5 to 25 °C, was well expressed in the analysis of the contact angle of wetting and weaker, but clearly visible in the analysis of DSC and AFM, indicates a horizontal adjustment in the structure of nanocoatings grafted brushes PChMa, and may be associated with the phenomenon of β-relaxation in the vitreous state. The second temperature-induced transition was associated with the transition from vitreous to viscous state of the polymer, well expressed in the measurements of DSC and AFM. The temperature- or pH-sensitive grafted polymer brushes were successfully synthesized by initiated polymerization from peroxide groups MPI pre-immobilized on the surface of boron nitride nanotubes (BNNTs). The proposed method of preparation of responsive BNNTs has at least two advantages. First, functionalized BNNTs are well dispersed in water and have a responsive properties at physiological temperatures. Second, the chemical structure of BNNTs changes slightly due to their modification of MPI due to the interaction of amino groups (defects) of BNNT with chloroanhydride groups of MPI. In addition, each covalently grafted molecule MPI contains several centers of initiation of the grafted polymerization. Fabrication of the stimuli-responsive grafted polymer brushes on the surfaces of inorganic materials opens up new opportunities for the creation of materials for the development of cell engineering, biotechnology, nanomedicine, as a means of drug delivery, disease diagnosis and more.

Поверхні, границі розподілу напівпровідників відіграють суттєву роль в процесі формування й функціонування значної кількості приладів та структур сучасної мікроелектроники. Ідеальна поверхня є неврівноваженою структурою, і в залежності від умов її одержання, відпалу, пасівації може трансформуватись в один з більш ніж 300 відомих станів. В сучасних теоретичних дослідженнях важливу роль відіграє комп’ютерне моделювання. Воно дозволяє дослідити атомну структуру, електронні, коливальні й оптичні властивості поверхні. В даній роботі методом молекулярної дннамики з потенціалом Стілінджера-Вебера досліджено особливості релаксації (001) поверхні кремнія при кімнатній температурі за нормальних умов, а також при її опроміненні низькоенергетичними іонами. Поверхня (001) Si була обрана з огляду на те, що вона є найбільш якісною при одержанні її методом молекулярно-променевої епітаксії і для неї ще не одержано в повній мірі переконливих експериментальних і теоретичних даних.