Добірка наукової літератури з теми "Текст граматики"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Текст граматики".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Текст граматики"
1
Lysak, Halyna, та Olena Martynyuk. "Навчання студентів закладів вищої освіти усного англомовного монологічного мовлення". Педагогічний дискурс, № 26 (29 березня 2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему підвищення ефективності процесу навчання усного англомовного монологічного мовлення з використанням автентичних художніх фільмів. Проаналізовано сутність поняття «монологічне мовлення», основні види та характеристики монологічних висловлювань. Розглянуто основні підходи до навчання монологічного мовлення. Виділено два основних: «зверху вниз» – монологічні вміння розвиваються на основі прочитаного тексту (це різні етапи роботи з текстом); «знизу вверх» – передбачає розвиток цих умінь без опори на текст, відштовхуючись лише від тематики та її проблематики, вивченої лексики і граматики, а також мовленнєвих структур. Розглянуто переваги використання відеофонограми як опори у процесі формування монологічних умінь студентів. Встановлено, що демонстрація автентичного художнього фільму дозволяє використовувати емоційно-мотиваційний фактор в оволодінні іноземною мовою, а саме: стимулює вербальне спілкування, посилює мотивацію, демонструє автентичні мовленнєві зразки.
2
Цибранска-Костова, Марияна. "Ексцерптите от Паноплия Догматика в Загребския сборник на Владислав Граматик от 1469 г." Slovo, № 68 (2018): 51–71. http://dx.doi.org/10.31745/s.68.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Статията се фокусира върху преводните ексцерпти от Паноплия Догматика на Евтимий Зигавин, XII в., в сборника на Владислав Граматик от 1469 г., известен още като Загребски сборник (HAZU, III a 47, 740r–752r). Става въпрос за следните две текстови единици: 1. Въвеждащ енкомион, стихове за похвала към император Алексий Комнин (1081–1118), съставен от самия Евтимий Зигавин; 2. Предговора, или Пролога, към труда на Зигавин. И двата текста се публикуват наборно като комплекс за първи път. Авторката формулира хипотеза защо тези текстове са включени в сборника и в какви текстови връзки се намират с аналогичните текстове в преписите на пълния славянски превод на Първата книга от Паноплия Догматика, а именно: HM.SMS 186 – препис от XVI от Хилендарския манастир на Атон; III c 16 – препис от колекцията на А. Миханович в HAZU, също датиран от XVI в. Сравнението между тях позволява да се поддържа мнението, че Владислав Граматик е бил добре запознат с антиеретическия компендиум на Зигавин и че целенасочено е избрал такива текстови единици, които възпроизвеждат важни аспекти от универсалния модел на средновековното православно общество, симбиозата между политическата власт, литературата и културата, между владетеля и Православието. И двата текста от сборника от 1469 г. са тематически свързани с основната идея на пространната преписваческа бележка на дяк Владислав в края на ръкопис III a 47, известна още като Послание на книжовника към Димитър Кантакузин, поръчител на сборника. Друг извод от езиково естество е този, че двата ексцерпта от Паноплията, преписани от Владислав Граматик, са в различна текстова редакция в сравнение с поместеното в пълните славянски преписи на Паноплията. Авторката посочва важността на ексцерптите в Загребския сборник за възстановяване на археографското досие на Паноплия Догматика в славянската традиция, както и за отговорите на редица дискусионни въпроси къде, кога и от кого е осъществен нейният пълен славянски превод. Тясната връзка с ортодоксията и ортопраксията на атонското монашеско братство е твърде вероятният двигател за продължителното разпространение и преписване на този фундаментален текст, особено след 1453 г., когато Православието, повече от всякога, се нуждае от догматическите основи на своята идентичност.
3
Скоробогатова, О. О. "Теорія граматичної атракції О.О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту". Мовознавство, № 6 (2015): 46–51.
Знайти повний текст джерела
4
Зељић, Горан. "Акценти као правописни знаци у правописној и уџбеничкој литератури... – методички осврт". Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia ad Didacticam Litterarum Polonarum et Linguae Polonae Pertinentia 11, № 315 (29 грудня 2020): 52–60. http://dx.doi.org/10.24917/20820909.11.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У раду се анализирају правописна правила о бележењу акцената која су дата у уџбе- ницима граматике српског језика на основношколском и средњошколском нивоу, те у правописним приручницима, почев од Чутуриловог правописа из 1884. године, пре- ко Матичиних правописа до Дешићевог и Симићевог правописног приручника. У пр- вом плану јесу правила о употреби акценатских знакова у писаном тексту. Анализом ће бити обухваћени примери из књижевности (поезије и прозе) да би било утврђено у којим ситуацијама треба бележити акценат у писаном тексту и која је притом његова функција.
5
Павлова, І. А., та І. А. Гриненко. "ПРАГМАТИКА ЧИСЛІВНИКА В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПОСТМОДЕРНІСТІВ". Лінгвістичні дослідження, № 53 (2020): 242–53. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описано один з напрямів лінгвопоетичних студій — вивчення потенційних можливостей частин мови, що в художньому тексті зреалізовують прагматичні функції образності, емоційності, експресії. Cхарактеризовано складну різнопланову взаємодію граматики й поетики числівника, особливості формування його прагматичного значення в поетичних творах В. Цибулька. Описано семантичні можливості числівника, смислопороджувальний заряд, що в поетичному мовленні завдяки креативності окремих мовних особистостей має здатність виявлятися надзвичайно розмаїто. Проаналізований матеріал свідчить, що числівник характеризується високою частотою уживаності, реалізує функції художніх засобів, є прецедентною одиницею, що своєрідно репрезентує інтертекстуальність
6
Серажим, К. С. "Граматико-семантичний аналіз журналістського тексту (логіко-поняттєвий комплекс і відносно завершений смисл)". Наукові записки Інституту журналістики 20 (2005): 121–27.
Знайти повний текст джерела
7
Бондарчук, Олена, та Наталія Лисецька. "КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД: ДО ПИТАННЯ ТРАНСФЕРУ КУЛЬТУРНО МАРКОВАНИХ ТЕКСТОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ (НІМЕЦЬКА ТА УКРАЇНСЬКА МОВИ)". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано культурно марковану лексику як одну з основних труднощів у перекладі. Зосереджено увагу на транслятології як окремій галузі сучасних перекладознавчих досліджень, визначено переклад як обʼємне поняття у тріаді «мова, текст, культура», описано транслятологію як дисципліну з погляду відмінностей лінгвістичного та концептуального перекладу. У науковій розвідці зосереджено увагу на концептуальному перекладі як способі передачі культури. Скопос постає основним важелем для визначення прийомів перекладу безеквівалентної лексики. Важливо передати не прочитане чи почуте, а сказане й подумане, враховуючи функцію, комунікативну мету вихідного тексту. Лінгвістичний переклад для виконання цього завдання є недостатнім, тому потрібно послугуватися перекладом концептуальним. Проблематика культурно маркованої лексики полягає у відмінностях мови-джерела та мови перекладу. Сюди належать як експліцитні, так і імпліцитні й інтертекстуальні культурні відношення в текстах. Особливу увагу приділено концепту як основному терміну лінгвокультурології та концептології. Наявність концепту у свідомості певної лінгвокультури свідчить про його культурологічну вагомість й актуальність для носіїв мови. Зіставляючи дві культури, виявляємо повні чи часткові лакуни та так установлюється специфіка певної мовної спільноти. Для розуміння й перекладу культурно маркованої лексики недостатньо просто знати лексику та граматику – потрібно мати певні компетенції в міжкультурній комунікації, володіти знаннями про традиції, звичаї, звички, типову поведінку носіїв мови. Коротко описано проблему неологізмів для трансляторів. Запропоновано кроки для дидактизації перекладу культурно маркованої лексики на теоретичних курсах і практичних заняттях із перекладу. Це опис, реконструкція, інтерпретація, визначення культурної значущості. Наведено кілька основних способів для передачі культурно маркованої лексики. У статті підкреслено вагомість перекладача як посередника між двома культурами та важливість рівня його професійності для адекватного та доцільного перекладу.
8
Скоробогатова, Елена Александровна. "ГРАМАТИЧНИЙ МАРКЕР ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ: СМЕЛЯКОВ – МАЯКОВСЬКИЙ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 38–42. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.06.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуті інтертекстуальні зв’язки між поезією Ярослава Смєлякова «Кто вбив Маяковського?» й поетичним ідиостилем Володимира Маяковського. Мета нариса – дослідити за допомогою лінгвопоетичного інтертекстуального аналіза, як у поезії Смелякова використаний прийом плюралізації та апелятивації власних назв, що характерний для ідіостилю В. Маяковського, та інші типові ідиостильові граматичні покажчики: субстантивні біноми, створення оказіоналізмів. Доведено, що прийом плюралізації виконує в поезії Смелякова функцію граматичного маркера інтертекстуальності, що кореспондує з творами Маяковського. Прийом застосування морфологічних маркерів інтертекстуальності й відсилки до прецедентного тексту або ідіостилю широко представлений в пародії та стилізації, в ліриці він використовується досить обмежено. У вірші Смелякова граматична «стилізація під Маяковського» вказує на генетичний зв'язок з поетичною мовою і стилем поета революції. Використані методи лінгвопоетичного аналізу, функційної граматики та інтерпретаційно-текстологічний. Метод типологічного зіставного аналізу дозволяє дослідити взаємозв’язки між поезією Смелякова та ідиостилем Маяковського крізь призму відношення до прийому як до типологічної риси. На експліцитному рівні інтертекстуальна взаємодія представлена характерною лексикою, цитуванням, граматична відсилка вказує на імпліцитну інтертекстуальність, що свідчить про глибоку орієнтацію Смелякова на художню манеру, мову й стиль Маяковського, якому поезію присвячено.
9
Миловановић, Ксенија В. "ИСПИТИВАЊЕ ЧИТАЛАЧКИХ КОМПЕТЕНЦИЈА УЧЕНИКА НА СРЕДЊОВЕКОВНИМ ТЕКСТОВИМА". Методички видици 9, № 9 (3 грудня 2018): 75. http://dx.doi.org/10.19090/mv.2018.9.75-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Читање са разумевањем је комплексна вештина од које зависи разумевање градива сваког предмета. Стога постаје пракса да се не тестира шта ученици могу да запамте и репродукују, већ у којој мери су способни да примене своје читалачке вештине. За потребе овог истраживања спроведено је тестирање вештине читања у Првој београдској гимназији. Исти тест радили су ученици свих разреда, те је праћен развој компетенција на различитим узрастима. Тестирање је извршено пре него што су ученици првог разреда упознати са поетиком средњовековне књижевности. Стога је било погодно анализирати како познавање поетике стилске формације утиче на разумевање текстова који јој припадају. Очекивано је да ученици првог разреда остваре лошије резултате, јер се сусрећу са недовољно познатим семантичким и граматичким структурама. Анализом резултата указано је на занимљиве и неочекиване условљености између узраста, познавања поетичких одлика епохе и постигнућа на тесту. Раду је прикључен тест, спецификација са образовним стандардима и нивоима постигнућа, графички приказ постигнућа према узрасту, као и ученичка евалуација теста.
10
Федусенко, Олена Володимирівна, Ірина Миколаївна Доманецька та Дар’я Юріївна Семенюк. "РОЗРОБЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРИ З ГОЛОСОВИМ ІНТЕРФЕЙСОМ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Information Technologies and Learning Tools 85, № 5 (1 листопада 2021): 95–117. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v85i5.4306.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням гейміфікації дошкільної освіти, а саме застосуванню комп’ютерних ігор для вивчення іноземної мови. Більшість застосунків для вивчення англійської мови, що існують на цей час, орієнтовані на дітей більш старшого віку та мають стандартний інтерфейс взаємодії з користувачем. Авторами запропоновано використання інтелектуального інтерфейсу, який базується на методах розпізнання голосу, а саме на методах розпізнавання мовлення на основі обмеженого словника та граматики запитів. У статті наведено повний цикл розробки комп’ютерної гри: спочатку було проведено аналіз та визначення вимог до гри, далі була побудована архітектура, після чого розроблено програмне забезпечення та проведено його тестування. Для проєктування гри було використано сучасний архітектурний фреймворк TOGAF (The Open Group Archіtecture Framework) та відповідний інструмент візуального моделювання Archimate. Такий підхід дозволив авторам визначити вимоги до гри, що базуються на основних цілях та проблемах стейкхолдерів; провести аналіз основних бізнес-процесів гри, зокрема процес роботи з голосовим інтерфейсом, як з точки зору розробника, так і гравця; спроєктувати архітектуру комп’ютерної гри. Для програмної реалізації гри авторами було обрано платформу Unity, а для реалізації голосового інтерфейсу один з класів модулю UnityEngine.Windows.Speech. Наведено приклад роботи одного з рівнів гри, який призначено для вивчення назв фруктів та закріплення знання назв кольорів англійською мовою. Останнім етапом проєктування будь-якої інформаційної системи є тестування, авторами розроблено тест-кейс для тестування одного з рівнів комп’ютерної гри. Даний тест-кейс охоплює усі кроки, які робить гравець під час гри, та доводить коректність роботи як програмного застосунку в цілому, так і окремо голосового інтерфейсу. Розроблена авторами гра дозволить підвищити ефективність та якість вивчення англійської мови дітьми дошкільного віку шляхом збільшення їх зацікавленості та спрощення процесу навчання.
Дисертації з теми "Текст граматики"
1
Міхньов, І. В. ""Граматка" – перший підручник для українських шкіл". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22374.
Повний текст джерела
2
Кміть, П. О., та Paul O. Kmit. "Розробка інформаційної системи детектування та аналізу емотиконів в тексті". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2001. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/2624.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка алгоритму аналізу та детектування емотиконів з використання математичного апарату прихованих марківських моделей.
Предметом дослідження є прихована марківська модель, індукція контекстно вільної граматики в системі детектування та аналізу емотиконів.
Об’єкт дослідження текстові дані з омонімією породженою емотиконами.
Ціллю дослідження є здійснення розробки алгоритму для детектування емотиконів в вхідних текстових даних.Purpose of the research is development of algorithm for analysis and detection of emoticons using apparatus of hidden markov model. Subjects of the study are hidden markov model, induction of stochastic сontext-free grammar in emoticon detection and analysis system. Object of the study is text data with high homonymy caused by emoticons. The goal is to develop algorithm that will allow to detect emoticons in input data. The system can be used in lexical analysis systems to reduce homonymy, or to enhance message analysis.
Книги з теми "Текст граматики"
1
Городецька, Вероніка, та Наталія Малюга. Українська мова як іноземна. Вид. Р. А. Козлов, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2239.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропонована система подачі навчального матеріалу з української мови як іноземної дозволяє засвоїти орфоепічні, акцентуаційні, орфографічні, лексичні, стилістичні норми, основи української граматики, оволодіти паремійним багатством української мови, формує базисний словниковий запас, навички усного і писемного мовлення. Уміщені завдання, зокрема й пов’язані з компресією тексту (тези, анотування, реферування тощо), сприяють формуванню україномовної особистості (розвиток мовної, мовленнєвої, комунікативної та соціокультурної компетентностей). Посібник розрахований на студентів-іноземців, а також викладачів української мови як іноземної.