Готові списки джерел за темами / Творчий учитель

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Творчий учитель"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Творчий учитель".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Творчий учитель"

Задорожний, Микола. "Творчий учитель - це надія суспільства на освічене майбутнє". Географія та основи економіки в школі, № 6 (2010): 2.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Hryhorieva, Alla. "Модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки". Педагогічний дискурс, № 24 (22 травня 2018): 69–75. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.24.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентовано увагу на переосмисленні парадигми освіти. Відмічено, що особливе місце у формуванні творчої особистості майбутнього учителя початкових класів належить дисциплінам мистецького та художньо-трудового спрямування. Висвітлено сутність поняття «модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки». Запропоновано авторську модель означеної підготовки. Зосереджено увагу на основних блоках моделі: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний, оціночно-діагностичний, результативний. Визначено педагогічні умови розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкової школи у процесі художньо-трудової підготовки, серед яких: створення проблемно-пошукових ситуацій та творчих завдань; використання проектних технологій навчання; оптимальне поєднання навчальної та позанавчальної роботи на засадах творчої взаємодії. Зазначено, що педагогічні умови ефективно реалізовуються через наступні методи, форми, засоби розвитку творчих здібностей: інтегровані лекції, семінари-дискусії, рольові ігри, проектна діяльність студентів (творчі проекти та їх демонстрація, складання портфоліо), конкурсно-виставкова робота (фестивалі, виставки, конкурси, інсталяції, соціальні проекти), рефлексивні вправи (твори-роздуми, рефлексивні есе, нариси), самостійна дослідницька діяльність студентів (аналіз наукових джерел, аналіз досвіду практичної роботи, рецензування). Зроблено висновок про цілісність, поетапність та динамічність авторської моделі; можливість інтегрування розробленої системи в існуючі умови вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дудик, Романа. "ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ І КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Молодий вчений, № 3 (103) (31 березня 2022): 49–52. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-3-103-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Швидкий темп розвитку інформaційно-технологічного простору торкнувся всіх сфер людської діяльності та докорінно змінив уявлення про ресурсне зaбезпечення загaльноосвітньої школи, що і спонукало впровaдження в навчальний процес інноваційних технологій. Учитель перестaв бути основним джерелом знaнь для учнів. Сьогодні він активно користується великим обсягом інформації з різних джерел, таких як Інтернет, телебачення, комп’ютерні прогрaми й ігри, відеофільми, різномaнітна нaвчaльна й нaуково-популярнa літературa тощо.Нині в Укрaїні відбувaється модернізація системи освіти, її входження в європейський освітній простір. Сучaсна системa освіти потребує досконaлих інформaційних методів навчання. Майбутній учитель музики повинен володіти універсaльними, фундaментaльними знaннями, щоб ефективно використовувaти засоби сучaсних інформaційно-комунікaційних технологій, створювaти для дітей тaкі умови, які б допомaгали повною мірою розкривaти їх творчий потенціал, нахили, розвивaти здібності, задовольняти їх зaпити і нaвчально-пізнавaльні потреби. У статті висвітлені питання вивчення та обґрунтувaння ефективності комп’ютерних технологій розвитку професійної компетентності мaйбутніх учителів музичного мистецтвa в загaльноосвітній школі, розкриті питання зміст підготовки мaйбутнього вчителя музики в гaлузі інформaційних та комунікaційних технологій. Тенденції інформатизaції музичної освіти висувають нову вимогу до комплексу професійних якостей педaгога – інформaційної компетентності на базі розвиненої інформaційної культури, рівень якої визнaчається теоретичними знaннями, прaктичними навичкaми роботи з інформaційними технологіями, потребою в комунікaції, досвідом творчості та дослідницькими вміннями, пов’язaними з дaними технологіями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

СМАКОВСЬКИЙ, ЮРІЙ. "МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ДУХОВНОЇ МУЗИКИ: АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 417–25. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-417-425.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується проблема формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами духовної музики. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні педагоги мають можливість активно впроваджувати новітні методики формування педагогічної культури, що ґрунтуються на використанні духовної музики у освітньому процесі. Автором визначено методи формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами духовної музики: навчальні (пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові, аналітико-інтерпретативні, модельні, імпресивні, художньо-концептуального синтезу, емоційно-почуттєвого узагальнення, художньо-асоціативний, проблемно-пошукові, сприймання, емоційного впливу, колективного обговорення, творчої роботи) та виховні (стимулювання творчої діяльності, розповідь, бесіда, диспут, дискусія, метод прикладу, прослуховування і обговорення музичних творів, створення спеціальних творчих ситуацій, творчі вправи, привчання, доручення, створення спеціальних творчих ситуацій з акцентуванням культуропедагогічного змісту тощо), що дозволяють підсилити процес формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначено критерії педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, що узгоджуються з компонентами досліджуваного феномену (емоційно-мотиваційний, когнітивно-аксіологічний, морально-світоглядний, діяльнісно-творчий). На основі виокремлених критеріїв та прояву їх показників визначаються рівні (трансформаційний, імітаційний, ресурсний, початковий) педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва. Описано етапи дослідно-експериментальної роботи з упровадження методики формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами духовної музики, яка відбувалась у три етапи: адаптаційний, пізнавально-коригувальний, акмеологічний. Подано результати ефективності експериментальної роботи, що доводять позитивний ефект упровадження в освітній процес визначеної методики формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами духовної музики. Ключові слова: педагогічна культура майбутніх учителів музичного мистецтва, духовна музика, критерії та рівні педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва, методи формування педагогічної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами духовної музики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чижевський, Борис. "ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОМЕТЕЙ!" Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 6–17. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.321.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті висвітлено значення творчої спадщини Василя Олександровича Сухомлинського – видатного педагога, філософа, науковця, письменника, керівника у минулому, теперішньому та майбутньому. Для багатьох українських та зарубіжних освітян він є своєрідним Прометеєм у педагогіці, позаяк цілком сучасними є роздуми, рекомендації, поради, викладені у працях В. О. Сухомлинського. Як директор школи та учитель він був яскравою особистістю, його уроки були відкриті для відвідування представниками педагогічної громадськості держави, колег, батьків. Він ділився своїми творчими знахідками, планами, здобутками, радився з колегами та всебічно підтримував і пропагував діяльність учителів Павлиської школи. Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського – це 48 монографічних праць і брошур, два художні твори, понад 600 статей та близько 1500 оповідань і казок для дітей. Він вважав, що учителі несуть в народ світло знань, науки. На його глибоке переконання народ – живе, вічне джерело педагогічної мудрості, та якби у вчителів не було постійного духовного спілкування з людьми, вони не могли б успішно вчити і виховувати молоде покоління. В. О. Сухомлинський обґрунтував власну концепцію виховання як розвитку творчих сил особистості в умовах колективної співдружності на основі спільних етико-естетичних цінностей, інтересів та потреб. У своїх пошуках він йшов від школи навчання, спрямованої на розвиток інтелекту, до трудової школи, як основи розвитку дітей та підготовки їх до життя, де основним засобом виховання стає педагогічно обґрунтована й методично спрямована праця. Не менш актуальною є позиція великого педагога у тому, що у школі вчать не тільки читати, писати, думати, пізнавати навколишній світ та багатства науки і мистецтва, а також у школі вчать жити, у школі вчяться жити.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Боднарук, І. М. "ОРГАНІЗАЦІЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-6-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується проблема творчого розвитку особистості учня в аспекті його залучення до художньо-творчої діяльності на уроках музичного мистецтва. З’ясовано, що творчість являє собою індивідуальну або колективну діяльність людини, спрямовану на створення якісно нових, невідомих раніше духовних чи матеріальних цінностей. Відмічається, що художньо-творча діяльність відноситься до специфічного виду естетичної діяльності, продуктом якої є твори мистецтва. Новизна, яка виникає в результаті художньо-творчої діяльності, може мати об’єктивний або суб’єктивний характер. Наголошується, що дитяча творчість на уроках музичного мистецтва являє собою пізнавально-пошукову мистецьку практику. Така творчість цінна тим, що школярі самі відкривають для себе щось нове, раніше невідоме їм у світі музики. Важливість цієї творчості полягає в тому, що вона виступає одним із показників зростання творчих можливостей дитини. Визначено педагогічні умови організації художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва: врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх систематичне залучення до різних видів художньо-творчої діяльності, забезпечення поетапної підготовки учнів до художньо-творчої діяльності, активізацію та стимулювання їх творчих проявів. Реалізація цих умов дозволить учителю музичного мистецтва значно посилити ефективність такої діяльності, емоційно налаштувати дітей на творчість і надати їм впевненості у своїх силах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білецька, М. В., Я. В. Сопіна та Т. О. Підварко. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу наукових досліджень формування художньо-творчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано поняття «художня компетентність», «творча компетентність», «художньо-творча діяльність». Художня творча діяльність як комплексна технологія інтегрує в собі форми освіти, виховання, естетичного спілкування. Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Художня інтерпретація музичних творів – це форма творчої співпраці педагога й студента у процесі відтворення художнього задуму музичного твору, спрямованої на розвиток необхідних професійно- особистісних якостей студентів, музичного інтелекту та дослідницького мислення, комунікативного та виконавського досвіду, художньо- естетичної культури в цілому. Відзначено, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана з реалізацією музично-творчих здібностей студента, музичним мисленням, особливостями творчого музичного сприйняття й уяви, майстерним читанням нот з листа, транспонуванням, підбором акомпанементу на слух, ансамблевим виконавством. Акцентовано, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана зі створенням художньо-творчих проєктів. У статті висвітлюється художньо-творча діяльність, яка буде ефективною за умов єдності професійного та особистісного компонентів, реалізації творчого підходу у навчально-виховному процесі, формування мистецької компетенції майбутніх фахівців як основного напряму їхньої підготовки, розробки інноваційних програм підготовки студентів до здійснення художньо-творчої діяльності, впровадження експериментальних технологій перевірки готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньо-творчої діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Zenkovych, Iuliia. "Формування в студентiв готовностi до керiвництва художньо-творчою дiяльнiстю школярiв на уроках образотворчого мистецтва". Educational Dimension 57, № 5 (9 грудня 2021): 181–93. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4442.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття розкриває змiст i сутнiсть художньо-творчої дiяльностi учнiв на уроках образотворчого мистецтва. Виявлено, що така дiяльнiсть є процесом створення нових, оригiнальних художнiх образiв, i водночасце дiяльнiсть щодо сприйняття та переживання художнiх явищ через їх естетичну оцiнку. Характерними ознаками такої дiяльностi є: 1) позитивна мотивацiя, художня спрямованiсть, яскрава зацiкавленiсть, емоцiйний пiдйом, 2) цiлеспрямованiсть емоцiйно-образного характеру, особливий художньо-творчий настрiй; 3) усвiдомлення уявлень про предмет i аналiз зображуваного на основi наочних образiв; 4) засвоєння результатiв демонстрацiї вчителем технiчних прийомiв, формування уявлень про образ; 5) презентацiя образу, що виникає на початку твору та який надалi виправляється й уточнюється в процесi його матерiального втiлення; 6) адекватна самооцiнка результату. Показано, що формування такого досвiду є динамiчним явищем i може бути охарактеризоване за допомогою трьох етапiв: 1 етап — засвоєння учнями цiлiсної картини свiту, досвiду художньої практики; 2 етап — набуття iндивiдуального досвiду художньої творчостi, вироблення орiєнтирiв естетичного сприйняттяхудожнiх явищ i предметiв; 3 етап — використання та розширення учнем власного художнього досвiду, формування його художньо-графiчних компетентностей. Визначено сутнiсть керiвництва художньо-творчою дiяльнiстю учнiв, яке здiйснює художник-педагог шляхом педагогiчного планування, органiзацiйного забезпечення, коригування, аналiзу та оцiнки результатiв. Виявлено, що готовнiсть до керiвництва художньо-творчою дiяльнiстю учнiв на уроках образотворчого мистецтва є складною iнтегрованоюособистiсною якiстю, яку можна диференцiювати на мотивацiйну, гностичну та праксiологiчну складовi. Становлення цих компонентiв має бути закономiрним процесом професiйного становлення майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва. Обґрунтовано, що формування готовностi до керiвництва художньо-творчою дiяльнiстю учнiв у майбутнiх учителiв образотворчого мистецтвазабезпечується шляхом створення певних педагогiчних умов у освiтньому процесi, серед них: забезпечення iнтегративного системного характерупрофесiйної пiдготовки майбутнiх учителiв образотворчого мистецтва, єдностi психолого-педагогiчної та спецiальної художньої пiдготовки;розвиток професiйних компетентностей учителя образотворчого мистецтва, педагогiчної й художньої майстерностi; здiйснення поетапного процесу оволодiння студентами художньо-творчою дiяльнiстю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ван, Ся. "ТВОРЧІСТЬ І ОЦІНЮВАННЯ ЯК ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬО-ВИКОНАВСЬКОЇ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА". Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент, № 15 (2 березня 2020): 203–17. http://dx.doi.org/10.37041/2410-4434-2020-15-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про актуальність дослідження, яка зумовлена потребами модернізації музично-педагогічної освіти. Підкреслюється значення виконавської майстерності для продуктивного перебігу музично-виховного процесу. Художньо-виконавська самоефективність визначається як необхідна професійна якість сучасного учителя музичного мистецтва. Підкреслюється, що впевненість у власній спроможності надихнути дітей мистецтвом, вміння доцільно використати для цього власні музично-виконавські ресурси, ефективність у застосування методів і прийомів художньої взаємодії з учнями – характерні особливості професійної діяльності вчителя.Наведено авторське визначення дефініції «художньо-виконавська самоефективність учителя музичного мистецтва». Художньо-виконавська самоефективність – це особистісне динамічне утворення, яке виражає впевненість у власних виконавських можливостях, сприяє художній результативності інтерпретаційної діяльності, спроможності учителя музики донести до учнів твір мистецтва у всій повноті його естетичних переваг. Особливу увагу в статті приділено розкриттю ролі оцінювальних і творчих процесів у становленні художньо-виконавської самоефективності учителя. Самоконтроль і самооцінювання визначаються як важливі детермінанти досягнення виразності інтерпретації, а також як засоби встановлення художньо-творчого контакту між учителем-виконавцем і юними слухачами. Вагомим чинником становлення художньо-виконавської самоефективності особистості визнається також творче спрямування музично-виконавської діяльності. У статті наголошується, що інтерпретаційний процес за своєю суттю – джерело творчої енергії. Успішному виконавцю притаманна здатність до творчого самовиявлення. Отже, творчість є не тільки важливим фактором створення високохудожнього трактування музичного твору, а й необхідним стимулом формування художньо-виконавської самоефективності учителя музичного мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іванова, Вікторія Валентинівна. "Розвиток педагогічної творчості майбутніх учителів у системі професійної підготовки". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 275–82. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1312.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему розвитку педагогічної творчості майбутніх учителів у системи професійної підготовки. Автор статті приходить до висновку, що завдання вищої педагогічної школи полягає в тому, щоб навчання зробити творчим процесом, що, зі свого боку, стимулює становлення творчої індивідуальності майбутніх учителів. Ці два процеситісно пов’язані між собою й взаємообумовлені, оскільки творча особистість визначає характер педагогічної діяльності. Автором обґрунтовуються оптимальні умови формуваннятворчого саморозвитку майбутнього вчителя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Творчий учитель"

Петрович, О. Б. "Творчий підхід до організації позакласної роботи з літературно обдарованими учнями". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6764.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Асанова, Ф. Б. "Полікультурна освіта як складова професійної підготовки майбутніх учителів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6256.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Власова, Дарина Вікторівна. "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6228.

Повний текст джерела

Анотація:

Власова Д. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 124 с.
UA : Робота викладена на 124 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Мета дослідження: розробка та теоретичне обґрунтування сутності підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі їх навчання математики та експериментальній перевірці ефективності методики цієї підготовки. Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: система підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. В роботі обґрунтовано вплив діяльнісного підходу на підготовку майбутніх учителів і розроблено критерії та показники рівнів сформованості цієї готовності; розроблено спецкурс «Розвиток творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики» та укладено методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів до розвитку творчих можливостей учнів початкових класів.
EN : The work is presented on 124 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. The purpose of the study: development and theoretical justification of the essence of training future primary school teachers to develop creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics and experimental testing of the effectiveness of the methodology of this training. Object of research: the process of professional training of future primary school teachers. Subject of research: the system of preparation of future primary school teachers for the development of creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics. The influence of the activity approach on the training of future teachers is substantiated in the work and the criteria and indicators of the levels of formation of this readiness are developed; developed a special course "Development of creative abilities of primary school students in the process of learning mathematics" and made guidelines for training future teachers to develop creative abilities of primary school students.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юрченко, Тетяна Леонідівна. "Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6284.

Повний текст джерела

Анотація:

Юрченко Т. Л. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Т. В. Турбар. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 75 с.
UA : Робота викладена на 75 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 89 джерел. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи. Предмет дослідження: модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності. У кваліфікаційній роботі уточнено зміст, функції та структура базових понять дослідження; визначено тенденції розвитку сучасної початкової освіти, що впливають на проектування підготовки майбутніх учителів початкової школи; теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності; експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до професійної творчої діяльності.
EN : The work is presented on 75 pages of printed text. The list of links includes 89 sources. The purpose of the study: theoretical justification and experimental verification of the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity. The qualification work clarifies the content, functions and structure of the basic concepts of the study; identified trends in the development of modern primary education that affect the design of training of future primary school teachers; the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity is theoretically substantiated; the effectiveness of the model of preparation of future primary school teachers for professional creative activity was experimentally tested.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Демчишина, Катерина Михайлівна. "Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4431.

Повний текст джерела

Анотація:

Демчишина К. М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник А. Ф. Курінна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 115 с.
UA : Робота викладена на 115 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 99 джерел. Об’єкт дослідження: розвиток творчих можливостей майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження педагогічні умови розвитку підготовки майбутніх учителів початкових класів творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови розвитку підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. В роботі були розкриті поняття «творчість», «творчі здібності», розгл януті питання розвитку твор чих здібностей молодших ш колярів в процесі навчання; було використано тех нологію підготовки майбутніх учител ів початкових класів до вико ристання творчого розвитку на урок ах математики та експериментально пер евірено її ефективність на прикладі вивч ення основних математичних еличин в 1 класі; виділено критерії, показників і рів нів готовності майбутніх учит елів початкових класів до викори стання елементів розвитку т ворчих можливостей молодших школя рів у процесі навчання математики.
EN : The work is presented on 115 pages of printed text. The list of links includes 99 sources. Object of research: development of creative abilities of future primary school teachers. The subject of research is pedagogical conditions of development of preparation of future teachers of initial classes of creative possibilities of junior schoolboys in the course of training of mathematics. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the development of training of future primary school teachers for the development of creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics. The concepts of "creativity", "creative abilities" were revealed in the work, the issues of development of creative abilities of junior schoolchildren in the process of education were considered; the technology of preparation of future primary school teachers for the use of creative development in mathematics lessons was used and its effectiveness was experimentally verified on the example of studying the basic mathematical elements in the 1st grade; Criteria, indicators and levels of readiness of future primary school teachers to use the elements of development of creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics are highlighted.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мєшкова, Наталія Олександрівна. "Формування педагогічного авторитету майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2170.

Повний текст джерела

Анотація:

Мєшкова Н. О. Формування педагогічного авторитету майбутнього вчителя в процесі фахової підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 "Освітні, педагогічні науки" / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 86 с.
UA : Робота викладена на 86 сторінках друкованого тексту, містить 3 таблиці, 7 рисунків. Перелік посилань включає 72 джерела. Об’єкт дослідження: фахова підготовка майбутнього вчителя. Актуальність роботи визначається необхідністю більш повного розкриття значення особистості педагога, його професійно-педагогічної позиції і його авторитету в нових культурно-історичних умовах. В роботі проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «педагогічний авторитет», визначено структуру педагогічного авторитету вчителя, обґрунтовано педагогічні умови формування авторитету майбутнього вчителя, досліджено процес формування педагогічного авторитету вчителя в процесі фахової підготовки. Наукова новизна полягає в систематизації матеріалу про сутність, структуру та педагогічні умови формування авторитету майбутнього вчителя.
EN : The work is presented on 86 pages of printed text, contains 3 tables, 7 figures. The list of references includes 72 sources. The object of the study: professional training of the future teacher. The urgency of the work is determined by the need for fuller disclosure of the importance of the teacher's personality, his professional-pedagogical position and his authority in the new cultural and historical conditions. The paper analyzes theoretical approaches to the definition of the term "pedagogical authority", defines the structure of pedagogical authority of the teacher, substantiates pedagogical conditions for the formation of the authority of the future teacher, investigates the process of forming the pedagogical authority of the teacher in the process of professional training. The scientific novelty lies in the systematization of material about the nature, structure and pedagogical conditions of forming the authority of a future teacher.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Творчий учитель"

Бондаренко, Анжеліка Володимирівна. Інтелектуально-творчий розвиток студентів у класі хорового диригування. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3600.

Повний текст джерела

Анотація:

Навчально-методичний посібник побудовано на основі аналізу навчально-методичної літератури з теорії та практики викладання хорового диригування та пошуку власних підходів до викладання хорового диригування з використанням наочних засобів навчання. У даному посібнику розкрито основні положення диригентсько-хорового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва. Навчально-методичний посібник може бути корисним студентам під час самостійної роботи над інтелектуально-творчим розвитком та опрацювання хорового твору, а також вчителям музичного мистецтва, які є керівниками хорових колективів, вокальних ансамблів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Творчесий поиск московских учителей в совершенствовании урока. Т. 2. М., 1987.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Творчий учитель"

Білоус, О. С. Творча активність майбутніх учителів як важливий показник їх професіоналізму. НПУ, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3330.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема формування творчої активності майбутніх вчителів як показника їх професіоналізму у процесі навчання предметам музичного циклу, розкривається сутність поняття творча активність і зміст творчих завдань у ході формуючого експерименту, показана позитивна динаміка рівня творчої активності сполучена з виявленням потреби студентів в особистісно-професійному зростанні В статье рассматривается проблема формирования творческой активности будущих учителей как показателя их профессионализма в процессе обучения предметам музыкального цикла, раскрывается сущность понятия творческая активность и содержание творческих заданий в ходе формирующего эксперимента, показана позитивная динамика уровня творческой активности сочетающаяся с выявлением потребности студентов в личностно-профессиональном росте.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоус, О. С. Творча активність як показник готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Ред. вид. відділ ЖДУ ім. І. Франка, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3332.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор у статті "Творча активність як показник готовності майбутніх учителів до професійної діяльності" розглядає проблему формування творчої активності як показника рівня професіоналізму сучасного фахівця, досліджує шляхи підвищення внутрішнього потенціалу студентів та намічає шляхи його формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гладка, О. В. Використання технології розвитку критичного мислення як умова формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови. РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1999.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання використання технології розвитку критичного мислення як умови формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови, конкретизовано поняття «творча компетентність майбутніх учителів іноземної мови», «технологія розвитку критичного мислення», запропоновано завдання для розвитку критичного мислення студентів на заняттях з іноземної мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пахомова, О. В., та Л. Л. Мацепура. Проблема формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови в процесі їх фахової підготовки у контексті запровадження європейських стандартів вищої освіти. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2401.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті уточнюється сутність понять «творча компетентність», аналізуються підходи та шляхи формування творчої компетентності майбутніх учителів іноземної мови в процесі їх фахової підготовки у контексті запровадження європейських стандартів вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гарлицька, Т. С. Комунікативний підхід як спосіб формування творчих здібностей майбутніх учителів англійської мови. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3921.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пахомова, О. В. Проблема сформованості творчої компетентності у майбутніх учителів іноземної мови. ДВНЗ “КНУ”, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2400.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються результати вивчення стану сформованості творчої компетентності у майбутніх учителів іноземної мови. Робиться висновок про рівень сформованості творчої компетентності учасників експерименту та розглядаються фактори, що впливають на процес її формування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Любар, Р. О., та Л. М. Ракітянська, ред. Проблеми музичної освіти учнів загальноосвітньої школи: історія, теорія, методика. Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2082.

Повний текст джерела

Анотація:

У збірнику висвітлені результати науково-дослідницької роботи викладачів та студентів – учасників проблемних груп кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування. Тематика наукових досліджень розробляється в контексті кафедральної наукової-дослідної теми: “Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів музики засобами музичного мистецтва“. Надруковані статті носять як суто теоретичний характер, так і прикладний, пов’язаний з питаннями дослідно-експериментальної розробки актуальних проблем сучасної музичної педагогіки. Поряд з науковими та методичними статтями в збірнику містяться і матеріали анотацій на хорові твори – як один із видів дослідно-пошукової діяльності майбутнього вчителя-хормейстера.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоус, О. С. Креативність як показник готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. РВВ КГУ, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3336.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мінтій, І. С., та Т. В. Придача. Використання Google Forms у роботі майбутнього класного керівника. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2243.

Повний текст джерела

Анотація:

У проведеному дослідженні на основі аналізу визначено, що актуальним є питання підготовки майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі, зокрема при виконанні обов’язків класного керівника. Мета дослідження полягає у представленні досвіду окремих методичних аспектів навчання майбутніх учителів (класних керівників) прийомам роботи з хмарним сервісом Google Forms, зокрема його використанню у роботі з батьківським та учнівським колективом. Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Предметом дослідження є підготовка майбутніх класних керівників з використанням Google Forms. В процесі дослідження були використані загально наукові методи дослідження, а саме аналіз, порівняння, узагальнення. Дослідження показало, що педагогічно виважене і методично обґрунтоване поєднання традиційних і хмарних технологій у роботі класного керівника сприятиме формуванню особистостей учнів, їх наукового світогляду, розвитку їх здібностей і нахилів, залученню батьків до виховання учнів, до спільних з ними творчих справ, налагодженню контакту між ними тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Король, А. М. Формування професійної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва. Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3281.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема використання компетентнісного підходу у формуванні професійної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва. Аналізуються деякі навчальні дисципліни у структурі підготовки майбутніх учителів музики, питання їх творчої самореалізації. Розглянуто різні підході до розгляду понять «компетенція», «професійна компетенція», «професійна компетенція майбутнього вчителя музики». Розглянуто сутнісне наповнення понять «інтерактивні технології», «музично-комп’ютерні програми», «мультимедіа», «мультимедійні засобі», використання мультимедійних технологій у музичної освіти. Визначено фахові музичні компетенції, якими повинен володіти майбутній вчитель музичного мистецтва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!