Добірка наукової літератури з теми "Творча діяльність студентів"

Стаття присвячена аналізу наукових досліджень формування художньо-творчої компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Проаналізовано поняття «художня компетентність», «творча компетентність», «художньо-творча діяльність». Художня творча діяльність як комплексна технологія інтегрує в собі форми освіти, виховання, естетичного спілкування. Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Художня інтерпретація музичних творів – це форма творчої співпраці педагога й студента у процесі відтворення художнього задуму музичного твору, спрямованої на розвиток необхідних професійно- особистісних якостей студентів, музичного інтелекту та дослідницького мислення, комунікативного та виконавського досвіду, художньо- естетичної культури в цілому. Відзначено, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана з реалізацією музично-творчих здібностей студента, музичним мисленням, особливостями творчого музичного сприйняття й уяви, майстерним читанням нот з листа, транспонуванням, підбором акомпанементу на слух, ансамблевим виконавством. Акцентовано, що художньо-творча діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва пов’язана зі створенням художньо-творчих проєктів. У статті висвітлюється художньо-творча діяльність, яка буде ефективною за умов єдності професійного та особистісного компонентів, реалізації творчого підходу у навчально-виховному процесі, формування мистецької компетенції майбутніх фахівців як основного напряму їхньої підготовки, розробки інноваційних програм підготовки студентів до здійснення художньо-творчої діяльності, впровадження експериментальних технологій перевірки готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньо-творчої діяльності.

У статті постулюється думка, що кожне дослідження, присвячене художньо-­образному мисленню студентів актуальне, адже існує потреба у педагогах-­художниках нової формації, здатних мислити образно-­творчо, постійно шукати нові ідеї до вирішення творчих завдань, що передбачає і сам творчий процес пошуку, і його результат. Обумовлюється, що для того, щоб спонукати студентів до концептуально-­емоційного проникнення в образ, на відміну від одновимірного засвоєння мистецьких дисциплін, необхідно задіяти «герменевтичний підхід», що сприяє активізації художньо-­образного мислення студентів, спонукає до художньої рефлексії, провокує художню свідомість на багатовимірне творче осмислення та переосмислення творів мистецтва. Обґрунтований «герменевтичний підхід» охоплює соціокультурний образний простір; семіотично-­образний простір (мова, текст, на основі яких здійснюються принципи творчої комунікації); знаково-­образно-символічний простір (уся творча діяльність символічна, заснована на образно-­символічній свідомості). Зміст мобільно-­розвивальних засобів навчання для формування художньо-­образному мислення студентів розглянуто в інтегративному контексті – як спорідненість різних елементів розкриття багатоаспектності відображення розмаїтою «образною мовою» ліній, барв, що сприймаються за допомогою зору, слуху та інших органів чуття.

У статті актуалізоване розуміння, що сьогодні одними з важливих напрямів реформування вищої освіти в Україні є гуманізація освітньої діяльності та спрямування навчально-виховного процесу ЗВО на формування творчої особистості майбутнього фахівця, створення умов для розкриття здібностей, талантів та обдарувань студентів. У ході вирішення проблеми пошуку місця креативності у професійній підготовці педагога-музиканта автор звертається до історичних основ виникнення цього поняття, досліджує перехід його з психології до педагогіки, аналізує існуючі концепції на наукові погляди на трактування поняття креативності. Автором доведено, що творча особистість – це креативна особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх чинників набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. У публікації зроблено висновок про те, що специфіка діяльності педагога-музиканта у своїй основі має креативний зміст. Творча діяльність педагога-музиканта зумовлює наявність у його структурі креативності як особистісної якості. Відомим є той факт, що педагог-музикант відноситься до категорії творчих особистостей, а тому його креативність можна трактувати як невід’ємну особистісну властивість, що дає йому змогу реалізувати творчий потенціал у практичній діяльності (музикуванні, співі, учителюванні тощо). Визначено, що креативність займає чільне місце в структурі особистості педагога-музиканта та є важливою для його педагогічної діяльності. Проаналізовані концепції і підходи до вивчення феномена креативності дали змогу вибрати серед професійних якостей педагога-музиканта креативність як одну з провідних та важливих. Автор наголошує, що педагогічна діяльність педагога-музиканта у своїй сутті є творчою, адже відзначається різноманітністю, складністю і специфікою предмета, що викладається. Вона має вміщувати вмотивованість до вибраної діяльності, розвинуті спеціальні здібності, інтелектуальну ініціативність та креативність як особистісну якість, що дасть змогу педагогу-музиканту самореалізуватися у творчості.

У публікації висвітлено сучасний стан розвиненості творчого потенціалу майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін у закладах вищої освіти. На основі використання методів анкетування, узагальнення, систематизації, зіставлення, аналізу виконаних навчальних та навчально-творчих робіт студентів І курсу, висвітлено результати дослідження сучасного стану розвиненості творчого потенціалу майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. З метою отримання об’єктивних відомостей анкетування, нами враховувалась і порівнювалась думка майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва з думкою експертів. В якості експертів було залучено 17 викладачів фахових дисциплін, що є професійними художниками, членами Національної спілки художників України, що мають почесні звання заслужених і народних художників, діячів мистецтв України. Порівняння отриманих даних уможливлює висновок про те, що думка майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва щодо їхнього рівня розвиненості творчого потенціалу дещо завищена. Експерти наголошують, що студенти не володіють необхідними професійними професійно-художніми знаннями, вміннями і навичками, не мають достатньої художньо-творчої мотивації та творчої активності. Проведене дослідження щодо аналізу сучасного стану розвиненості творчого потенціалу майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва свідчить про його низький рівень, що негативно впливає на якість професійної навчально-творчої діяльності в закладі вищої освіти. Ключові слова: творчий потенціал, творча діяльність, майбутні художники декоративно-прикладного мистецтва.

У статті розглядаються основні напрями діяльності Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся» (Україна) в умовах інтеграційних процесів. Креативізація майбутніх фахівців/учителів відбуваються поетапно, що передбачає: виявлення педагогічних передумов об'єктивної необхідності, яка усвідомлюється у вигляді відповідних потреби, бажання; організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи креативної освіти; андрагогічні засади та культуротворчу діяльність Академії; проаналізовано наукові основи професійної підготовки креативних фахівців, педагогічні умо-ви впровадження креативного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів, науково-методичне забезпечення креативного освітнього процесу у вищій школі. На основі проведених досліджень виділено впровадження креативного підходу у професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів: творча взаємодія викладачів та студентів у навчальному процесі при вирішенні професійно орієнтованих навчальних проблем; актуалізація розвивального потенціалу психолого-педагогічних дисциплін; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; створення творчого, психологічно комфортного середовища у навчальному закладі; залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності (розробка наукових проектів, робіт, наукових публікацій); співпраця з викладачами-науковцями у межах науково-педагогічної школи; залучення майбутніх учителів до процесу самооцінки особистісних та професійних досягнень. Доведено, що формуванню креативної особистості педагога у навчальному процесі сприяло: застосування нетрадиційних форм, методів, інноваційних технологій, тренінгів, розв’язання професійно орієнтованих задач, мікровикладання, ділові ігри «Учитель XXI століття», виконання дослідницьких проектів «Творча майстерність педагогів-новаторів», конкурси, дискусії про проблеми сучасної школи тощо. Представлено результати діяльності Академії.

. У статті висвітлено можливості клубної діяльності, як одного із засобів, що сприяє розвитку культури майбутнього фахівця. Розкрито поняття культура та професійно – педагогічна культура педагога як основних чинників творчого становлення студентів. У дослідженні зосереджено увагу на становленні педагогічної культури майбутнього педагога. Представлено досвід студентського клубу «Дозвілля – Soft Skills», який діє при кафедрі культурології та музеєзнавства РДГУ. Запропоновано дозвіллєву діяльність як засіб формування комплексу надпрофесійних навичок Soft Skills за трьома ключовими функціональними напрямами : навички людей, соціальні навички та особисті кар’єрні уміння. Діяльність клубу спрямовується на розвиток у студентів якостей творчої особистості, які роблять їх спроможними до активної участі у навчанні, а у майбутньому і у професійній діяльності. Зокрема, прищеплюється членам клубу культура мислення, формується абстрактне, понятійне, творче мислення. Проаналізовано методику організації емоційно – образних ситуацій, ситуацій – інсценізацій. За допомогою інноваційних форм роботи клубу майбутні педагоги оволодівають методами абстрактного мислення, прийомами творчої уяви, інтуїції. Студенти тренують логічне, абстрактне мислення та розвивають пам`ять, уяву, творчу інтуїцію, винахідливість, кмітливість, увагу, майстерність планування та прийняття оптимального рішення у складних ситуаціях. З’ясовано, що сучасні форми роботи збагачують клубну діяльність професійним змістом, сприяють формуванню у студентів готовності до професійної діяльності. Сьогодні використання технологій розвитку надпрофесійних навичок майбутніх педагогів є невід’ємною передумовою діяльності закладів вищої освіти. Упровадження клубної діяльності в освітній процес дозволяє розширити можливості студентів, зокрема, їх рівень педагогічної культури.

The article reveals the features of realization of pedagogical conditions of the formation of the artistic and aesthetic mindset of students-artists. The following pedagogical conditions are defined: creating a comfortable artistry environment in the educational process of the institution of higher education; interaction of the content of professional disciplines with the subjects of social and humanitarian cycles, aimed at the formation of components of the artistic and aesthetic mindset of artists; involvement of students in extracurricular artistic and creative activities by activating internal motivation by external stimulation; ensuring the priority of practical activities in solving artistic problems through the study of nature in terms of plein air.The purpose of the article was to describe the implementation of pedagogical conditions for the effective formation of artistic and aesthetic mindset of students of the first (bachelor's) level of education.The implementation of the first condition provided for the creation of a special artistic climate in the educational space of the classical institution of higher education. The implementation of the second condition was aimed at updating and supplementing the content of educational programs with new topics, tasks and the introduction of special courses that will allow deeper acquire the professional competencies within a particular discipline. The implementation of the third condition provided the involvement of students in visiting art museums and galleries; informal meetings-conversations with artists; creating art portfolios; involvement of students in exhibition activities. The implementation of the fourth condition was aimed at obtaining aesthetic and artistic impressions of the surrounding reality in terms of plein air, during which the artist's mindset, its understanding of the interconnection between nature and man are formed.In the process of scientific search, we used the following methods of research: analysis, synthesis, generalization, systematization. The implementation of these pedagogical conditions for the formation of artistic and aesthetic mindset of students-artists in the classical institutions of higher education of the country at the educational and qualification level ‘bachelor’ will increase the structural components of this mindset.Key words: mindset, artistic environment, artistic activities, plein air, exhibitions, educational process. У статті розкрито особливості реалізації педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників. Визначено такі педагогічні умови: створення комфортного художньо-творчого середовища в освітньому процесі ЗВО; інтеракція змісту фахових дисциплін з предметами соціально-гуманітарного циклів, спрямована на формування компонентів художньо-естетичного світобачення художників; залучення студентів до позанавчальної художньо-творчої діяльності шляхом активізації внутрішньої мотивації зовнішнім стимулюванням; забезпечення пріоритету практичної діяльності у вирішенні художніх завдань через вивчення натури в умовах пленеру. Мета статті полягає в описі реалізації педагогічних умов ефективного формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників.Реалізація першої умови передбачала створення особливого мистецького клімату в освітньому про-сторі класичного закладу вищої освіти. Реалізація другої умови спрямована на оновлення й доповнення змісту навчальних програм новими темами, завданнями, уведенням спецкурсів, що дасть змогу глибше оволодіти фаховими компетентностями в межах конкретної навчальної дисципліни. Реалізація тре-тьої умови передбачала залучення студентів до відвідування художніх музеїв, галерей; неформальних зустрічей-бесід з митцями; створення творчих портфоліо; залучення студентів до художньо-виставкової діяльності. Реалізація четвертої умови спрямована на отримання естетичних і художніх вражень від навколишньої дійсності в умовах пленеру, під час якого формується світобачення художника, його розуміння взаємозв’язку природи та людини.У процесі наукового пошуку нами використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація. Реалізація визначених нами педагогічних умов формування художньо-естетичного світобачення студентів-художників у класичних закладах вищої освіти країни за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» сприятиме підвищенню показників структурних компонентів означеного світобачення.Ключові слова: світобачення, художнє середовище, творча діяльність, пленер, виставки, освітній процес.

У статті акцентовано увагу на переосмисленні парадигми освіти. Відмічено, що особливе місце у формуванні творчої особистості майбутнього учителя початкових класів належить дисциплінам мистецького та художньо-трудового спрямування. Висвітлено сутність поняття «модель розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової підготовки». Запропоновано авторську модель означеної підготовки. Зосереджено увагу на основних блоках моделі: цільовий, теоретико-методологічний, змістовий, організаційно-процесуальний, оціночно-діагностичний, результативний. Визначено педагогічні умови розвитку творчих здібностей майбутніх учителів початкової школи у процесі художньо-трудової підготовки, серед яких: створення проблемно-пошукових ситуацій та творчих завдань; використання проектних технологій навчання; оптимальне поєднання навчальної та позанавчальної роботи на засадах творчої взаємодії. Зазначено, що педагогічні умови ефективно реалізовуються через наступні методи, форми, засоби розвитку творчих здібностей: інтегровані лекції, семінари-дискусії, рольові ігри, проектна діяльність студентів (творчі проекти та їх демонстрація, складання портфоліо), конкурсно-виставкова робота (фестивалі, виставки, конкурси, інсталяції, соціальні проекти), рефлексивні вправи (твори-роздуми, рефлексивні есе, нариси), самостійна дослідницька діяльність студентів (аналіз наукових джерел, аналіз досвіду практичної роботи, рецензування). Зроблено висновок про цілісність, поетапність та динамічність авторської моделі; можливість інтегрування розробленої системи в існуючі умови вищої освіти.

У статті проаналізовані основні психологічні бар’єри у спілкуванні між викладачем та студентом. На основі даних літератури розглянуто причини виникнення бар’єрів педагогічного спілкування, їх характерні особливості та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Основною ідеєю статті є те, що професійний педагог поєднує у собі не лише знання конкретного предмета, але і педагогічну майстерність, тобто вміння увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати потрібні якості, перетворити студента з об’єкта навчання у суб’єкт. Багато залежить і від особистих здібностей викладача, його педагогічної інтуїції. Але, навіть володіючи викладацьким талантом, необхідно постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Продуктивне спілкування в системі викладач – студент відбувається лише за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю. Тому при організації взаємодії зі студентами на практичних заняттях викладачам варто використовувати найбільш продуктивні інтер­активні методи навчання, збільшувати зацікавленість студентів-медиків до дисциплін, які вони вивчають, посилювати мотивацію студентів на здобуття освіти.

Стаття присвячена особливостям процесу формування логічних навичок студентів педагогічних вищих навчальних закладів на матеріалі художніх творів літератури. Окреслено логічні знання та навички, які можна поліпшити за допомогою заздалегідь розроблених завдань із логічним навантаженням. Автор стверджує, що свідоме засвоєння логічних навичок допомагає розвивати творче мислення, розвивати аргументацію вчителя, підвищувати продуктивність і ефективність педагогічної діяльності під час роботи з уривками художніх текстів. У сучасних умовах трансформації нашої національної освіти відповідно до європейського освітнього середовища ми маємо справу з проблемою майбутньої підготовки фахівців, яка зможе конкурувати на високому професійному рівні. Цей вчитель повинен бути мобільним, творчим і логічним. Майбутній фахівець повинен уміти проаналізувати наданий матеріал, зберегти зв'язки, які з'являються серед явищ, реалізувати логічне знання. Логічні навички дають студентам необхідну можливість критично мислити, констатувати зв'язок між думками, щоб довести правду. Також варто відзначити важливість вибору та реалізації літературного змісту, який би використовувався для формулювання логічних навичок студентів у контексті професійної підготовки. Створення різних проектів, моделювання проблемних ситуацій для обговорення є дуже корисним і ефективним. У такому стані у студентів є можливість виявити свої сильні сторони, приймати комплексні рішення та обговорювати наслідки, зміцнювати власну рефлексивну позицію, аналізувати результати своєї діяльності. Сприятливі умови для формування культури логічного мислення студентів виникають під час занять з літератури, історії, мови, соціальних наук, коли викладач пропонує проаналізувати їх і поставити питання, відповіді на які мають розкрити сутність явищ. Ви можете запропонувати студентам провести «Бінарний урок», який є продовженням і розвитком проблематичного викладу матеріалу в діалозі двох викладачів. Необхідно моделювати ситуації обговорення теоретичних і практичних питань двома «експертами», які після закінчення лекції повинні проаналізувати власну діяльність і дати їм оцінку. Під час роботи над завданнями з логічним навантаженням ми підкреслюємо необхідність розвитку логічних навичок під час роботи з уривками фантастичної фантастики. Безперечно, фахова лінгвістична діяльність передбачає ціннісне ставлення до оволодіння логікою мислення, а також теоретико-практичну готовність студентів, що пов’язана з прагненням вчителя до аналізу, узагальнення, осмислення роботи, що потребує оновлення змісту завдань, їхньої модернізації та застосування сучасних інформаційних технологій під час фахової підготовки майбутніх лінгвістів. Ключові слова: логічні навички, творче мислення, власна рефлексивна позиція.

Майбутні фахівці різних галузей і, особливо інженерної спеціалізації, до яких відносяться випускники вищих технічних навчальних закладів, повинні мати відмінні погляди на механізм творчості. Один з таких поглядів є можливість створення нових об’єктів завдяки поєднанню вже існуючих моделей та пристроїв. При цьому можна застосовувати вже існуючи й відомі елементи, які можуть виступати в такому взаємозв’язку, створюючи нові якості і властивості об’єктів, пристроїв, побудованих на їх основі. У доповіді більш детальніше розглядаються типи механізмів творчої діяльності студентів.

Пізнавальні уміння особи започатковуються під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів у процесі професійної підготовки, вони характеризуються ставленням майбутніх інженерів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері і результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети. Знання швидко стають застарілими, а методи залишаються актуальними на протязі тривалого часу. Тому під час вибору пріоритетів необхідно зосередитися на спрямованому формуванні у студентів творчого мислення.

У статті йдеться про роль інтерпретації англомовного художнього тексту в процесі формування творчих здібностей студентів. Розглянуто основні умови, чинники та методи, які стимулюють їх творчу діяльність.

У статті розглянуто технологію формування творчих умінь образотворчого характеру в студентів вищих навчальних закладів під час викладання курсу «Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображальною діяльністю дітей»; наведено комплекс творчих завдань у рамках проектної художньо-творчої діяльності.

Педагогічна діяльність як інформаційна технологія завжди вимагала великих обсягів різнобічних знань, засобів їх подання в процесі навчання, збереження та творчої переробки. Сучасний етап розвитку інформаційного суспільства, що визначається переходом до економіки знань, вимагає зміщення уваги методики навчання саме на інструменти обробки інформації – інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів і студентів використовувати сучасні ІКТ. У зв’язку із цим виникає нагальна потреба в прискоренні підготовки та перепідготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ.