Добірка наукової літератури з теми "Сім’я моделей"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сім’я моделей".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Сім’я моделей"
1
Sknar, Oksana. "Взаємодія в сім'ї як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: результати емпіричного дослідження". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 47(50) (3 липня 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi47(50).216.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено окремі результати емпіричного дослідження взаємодії в сім’ї як чинникарозвитку громадянської компетентності молоді. Сім’я розглядається як соціальна системастійких взаємодій її членів, зокрема батьків і дітей, функціонування якої спроможне впливатина розвиток громадянської компетентності дитини. Тож з огляду на це й беручи до увагиспецифіку взаємодій між членами родини, середовище сімейної взаємодії запропонованорозглянути у двох вимірах: по-перше, як таке, що сприяє/перешкоджає розвиткугромадянської компетентності дитини; по-друге – як таке, що має свої особливі ресурсивпливу на особистість громадянина, що зростає. Представлено логіку конструюванняметодичного інструментарію для вивчення аспектів взаємодії в сім’ї, що зумовлюютьрозвиток громадянської компетентності дитини. Ця логіка передбачає кілька послідовнихетапів: 1) виокремлення психологічних показників дослідження; 2) їх операціоналізацію задопомогою шкал; 3) конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпнорозкривають зміст кожної шкали. Уперше сконструйовано авторський опитувальник длядослідження особливостей сімейної взаємодії батьків і дітей, що визначають розвитокгромадянської компетентності дитини. На етапі обробки отриманих емпіричних данихзастосовувалися методи математичної статистики, зокрема факторний аналіз. Емпіричнимшляхом виокремлено чинники, які визначають розвиток громадянської компетентностіособистості, що зростає в сім’ї, а саме ставлення до суб’єктності дитини (відмова відсуб’єктності або її підтримка); визнання спільного і спільності; а також інструментивстановлення психологічних кордонів; межі відповідальності батьків і дітей. Визначеномоделі взаємодії в сімейному середовищі, що сприяють розвитку громадянськоїкомпетентності дитини: «авторитетна», «орієнтована на інтеграцію і залучення», «орієнтованана партнерство»; і ті, що є несприятливими: «авторитарно-директивна», «орієнтована напотреби батьків», або нейтральними (така модель, наприклад «піклувальна», може бути яксприятливою, так і несприятливою – залежно від міри її застосування) – та описанохарактеристики кожної з виокремлених моделей.
2
Vorobei, Olha, Alina Akimova та Anastasiya Akimova. "Метафорична концептуалізація ВІЙНИ у китайськомовному спортивному дискурсі". PSYCHOLINGUISTICS 29, № 2 (5 квітня 2021): 25–45. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2021-29-2-25-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Виявити та описати способи вербалізації феномену концептуальної метафори СПОРТ – ВІЙНА у матеріалі спортивних ресурсів ЗМІ, а також визначити особливості її функціонування.
Методи. За допомогою лінгвокогнітивного та кількісного аналізів репрезентативної вибірки китайськомовних текстів спортивного дискурсу, домінантним концептом яких був СПОРТ, була визначена наступна система метафоричних моделей: СПОРТ – ВІЙНА, СПОРТ – ТЕАТР, СПОРТ – СІМ’Я, СПОРТ – ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ. Частка спортивної лексики, яка пов’язана з концептуальною метафоризацією загалом, складає 22.0%, в рамках яких найбільший відсоток (17.5%) припадає на метафоричну модель СПОРТ – ВІЙНА. Основним методом емпіричного дослідження метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА було обрано метод метафоричного моделювання. Увагу акцентовано на визначенні основних моделей концептуальної спортивної метафори, які мають фреймово-слотову структуру, та виявлено мовні засоби їх відтворення.
Результати. Вивчено структуро-семантичні властивості спортивної метафори, джерелом експансії якої є поняттєва сфера ВІЙНА. Здійснено структурний аналіз фреймів, в яких спортивні події та їх учасники представлено як воїнів на полі бою, що прагнуть перемоги, які є метафоричним переосмисленням безапеляційної жаги до перемоги. З’ясовано, що метафорична модель СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі представлена трьома основними фреймами: «Військові дії», «Результати війни», «Воїни». У межах кожного фрейму виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Визначено комунікативні функції метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА в китаємовному спортивному дискурсі, а також з’ясовано причини її активізації.
Висновки. Фреймово-слотова структура метафоричної моделі СПОРТ – ВІЙНА, представлена в китаємовному медійному дискурсі, відображає стійке бажання та волю до перемоги та абсолютне несприйняття поразки, і свідчить про активізацію використання досліджуваної метафоричної моделі в період зростання глобальної гегемонії Китаю. З’ясовано, що в об’єктивації концептів поняттєвої сфери СПОРТ для відображення перемоги китайських гравців переважають позитивно-оцінні метафори військових дій, її учасників та результатів протистояння, а негативно-оцінні метафори – при поразці супротивників. Не зважаючи на те, що спортивні змагання – це подія мирного характеру, однак такі екстралінгвістичні характеристики як боротьба на межі людської витривалості, емоційне протистояння, максимальна самовідданість заради перемоги – це причини того, що саме у військових термінах переважно окреслюються спортивні події. Відтак, феномен метафоричної концептуалізації ВІЙНИ у китайському спортивному дискурсі є беззаперечним і визначається паралінгвістичними особливостями військових дій та спортивних змагань, які, не зважаючи на візуальну відмінність, мають певну концептуальну схожість
3
Гончаренко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ СИНДРОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ". Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, № 8(53) (27 грудня 2019): 13–26. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушується актуальне питання особливостей взаємодії батьків і дітей, які мають діагноз СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Зауважується, що, не зважаючи на поглиблення наукових знань про генетичні та нейропсихологічні механізми появи та розвитку синдрому, якісний рівень освіченості та навичок ефективної взаємодії батьків та педагогів з такими дітьми залишається досить низьким. На сьогодні синдром дефіциту уваги та гіперактивності є визнаним медичною наукою захворюванням нейпропсихологічного етіогенезу, зумовленого складною комбінацією спадкового та соціально-психологічного чинників, жоден з яких не є необхідним або достатнім, щоб викликати розвиток СДУГ сам собою. Важливість адаптивного виховання дитини із СДУГ у сім’ї для оптимізації її розвитку та зниження ймовірності появи негативних симптомів, що супроводжують розлад, вважається очевидною. Чинниками ризику появи у майбутньому в дітей із СДУГ таких несприятливих наслідків як токсикоманія, злочинність, агресивність, опозиційна поведінка є: материнська депресія, надмірна їхня директивність та вимогливість. Патологізуючими для дітей із СДУГ є умови структурної розмитості сім’ї, дифузність у прийнятті ролей, виховна невпевненість батьків, відсутність рефлексії виховної взаємодії. На основі емпіричних даних доведено, що більш адекватні моделі взаємодії з дитиною властиві повним сім’ям, батькам та матерям більш зрілого віку, з вищою освітою. В таких сім’ях є більший відгук батьків на спільну роботу з психологічною службою у допомозі дитині адаптивно соціалізуватись і запобігти негативних наслідків розладу. Найбільше неефективних моделей – нетерплячості, зворотної агресії, покарань, відчаю, марних умовлянь – застосовують у взаємодії з дітьми молоді мами (які народили дітей до 18 років), деякі батьки. Найгірша ситуація з неконтрольованою поведінкою дитини вдома та в школі спостерігається у дисфункціональних сім’ях, де трапляються конфлікти, сварки, пияцтво батька, холодність, відстороненість матері, та тих, де обмежені житлові та матеріальні умови родини. Зроблено висновок, що, хоча сімейне виховання само собою не може викликати появу симптомів СДУГ у дітей (за їх появу відповідають біологічні чинники), здатність батьків ефективно взаємодіяти з ними сприяє запобіганню розвитку проблемної опозиційної поведінки, адикцій у дітей в майбутньому. Просвіта щодо СДУГ та допомога батькам в опануванні ефективних виховних стратегій їхньої взаємодії з дітьми можуть компенсувати негативні згубні наслідки для дітей. Суттєвим чинником поліпшення структури сімейної взаємодії в системі «батьки-діти» може стати також психологічна та психіатрична допомога матерям, які мають власні проблеми, пов’язані із СДУГ (імпульсивність, нетерплячість, надмірна тривожність, схильність до депресії, емоційна неврівноваженість тощо), та високий рівень стресу.
4
Вакуленко, С. М., та А. В. Маслова. "Соціальна робота з монобатьківськими сім’ями в контексті плюралізації шлюбно-сімейних відносин". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 59–64. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.961.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається система практичної соціальної роботи з монобатьківськими сім’ями та проблеми, що виникають у процесі її здійснення.
В останні декілька десятиліть спостерігаються суттєві зміни, що відбуваються із сім’єю як соціальним інститутом. Сім’я в епоху постмодерну втрачає такі інституційні ознаки, як, наприклад, норми шлюбності, закононародженості дітей, сімейного способу життя. Натомість стверджуються й укріплюються неформальні витоки шлюбно-сімейних відносин. Нині в багатьох кранах світу спостерігається плюралізація форм сімейного життя, тобто виникнення різноманітних форм організації приватного життя замість однієї переважаючої моделі шлюбно-сімейних відносин. Розглядаючи сучасні моделі сім’ї, автори звертають увагу на такий її різновид, як монобатьківська сім’я.
Оскільки у сучасних суспільствах спостерігається поширення такого типу сім’ї, як монобатьківська сім’я, зростає роль соціальних установ, системи заходів соціальної підтримки, спроможних врівноважити становище монобатьківських сімей у сучасному суспільстві.
Соціальна робота з монобатьківськими сім’ями повинна бути спрямована на зміцнення й розвиток позитивних сімейних відносин, відновлення внутрішніх ресурсів, підтримання певного соціально-економічного становища, стабілізацію досягнутих позитивних результатів та орієнтацію на реалізацію їхнього соціалізуючого потенціалу.
Наголошується, що проведення досліджень є важливим для з’ясування того, які проблеми виникають у повсякденній життєдіяльності такого типу сімей, яких видів допомоги та соціальних послуг вони найбільше потребують, як вони оцінюють діяльність соціальних служб.
У статті представлені матеріали дослідження «Сучасна харківська сім’я у вимірі соціології», що було проведене в травні–липні 2020 року науковцями соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за участю авторів.
Робиться висновок, що монобатьківська сім’я, хоча і стикається з низкою об’єктивних труднощів, але має достатній потенціал для повноцінного виконання своєї функції виховання дітей. Головна вимога для цього – не допускати, щоб ці об’єктивні труднощі монобатьківських сімей призводили до негативних наслідків.
5
ШИНКАРЕНКО, В’ячеслав, Валентина КУПРІЄНКО, Наталія МІХІНА, Людмила КЛІМОВА та Ірина МАЗУР. "УЧАСТЬ БАТЬКІВ У ПІДТРИМЦІ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ДОШКІЛЬНИКІВ У ОСВІТНІХ НАПРЯМАХ ОНОВЛЕНОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається одна з важливих проблем участі батьків у формуванні життєвих компетенцій дошкільників. Основна увага звертається на оновлені базові принципи Державного стандарту дошкільної освіти. Висвітлено три основні механізми впливу батьків на дітей: повідомлення; переконання; навіювання. Уточнено напрями співпраці закладів дошкільної освіти з родинами. Обґрунтовано чинники гармонійної взаємодії педагогів та батьків: партнерство у вихованні дітей; розуміння педагогами й батьками мети і завдань виховання; повагу і довіру до дитини; максимальне використання виховного потенціалу колективу й родини під час спільної роботи з дітьми. Уточнено термін «сім’я», яка є одним із найважливіших виховних інститутів, роль і значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Визначено, що співпрацю закладу дошкільної освіти з родинами слід реалізувати в таких напрямах: створенні інформаційно-просвітницького простору для батьків та інших членів родини; підвищенні фахової майстерності педагогів через ознайомлення з родинами, досвідом виховання; сприянні інтеграції родинного виховання в суспільне; заохоченні батьків брати активну участь в освітньому процесі; узгодженні понять цінностей, педагогічної позиції, досягнення єдності виховних впливів на дитину в родині та закладі дошкільної освіти; формуванні в педагогічних працівників та батьків позитивного ставлення до партнерської взаємодії, спонукання їх до дій і моделей поведінки, орієнтованих на взаєморозуміння та взаємоповагу. Уточнено форми роботи за участі батьків у освітньому процесі закладів дошкільної освіти: індивідуальні чи групові бесіди та консультації; консультаційні центри; зустрічі з експертами; міні-лекції; фото- і відеопрензентації тощо. Висвітлено активні форми взаємодії: створення й підтримка творчого конструктивного педагогічного середовища; підвищення фахової майстерності педагогів; планування основних завдань і змісту співпраці закладу освіти з батьками; виявлення й упровадження в роботу педагогічного та родинного досвіду; розроблення та організація тренінгів, круглих столів, ділових ігор, майстер-класів; сімейні фото, бенефіси дитини; анкети для батьків.
6
Потапчук, Євген, та Дар’я Карпова. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ПРО СІМЕЙНІ РОЛІ". Psychology Travelogs, № 1 (7 червня 2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню психологічної структури уявлень молоді про сімейні ролі. Результати теоретизації предмету дослідження дозволяють стверджувати, що найважливішою функцією уявлень є те, що вони служать інструментом пізнання. Тобто за допомогою уявлення ми спочатку описуємо, потім класифікуємо і, лише тоді пояснюємо об’єкти уявлень. Уявлення студентської молоді про сімейні ролі є складним психологічним феноменом, що формується на основі їхніх знань про рольовий розподіл у системі сімейно-шлюбних взаємин. Вони сприяють продуктивній поведінці сім’янина, далі орієнтують у моделях поведінки і, нарешті, мають важливе значення для адаптація до сімейного життя. Наявність таких уявлень спонукають молодь формувати звички до гармонійних моделей поведінки у майбутньому сімейному житті. Така манера поведінки стане нормою життя і буде сприяти формуванню відповідального сім’янина. Поняття «уявлення молоді про сімейні ролі шлюбних партнерів» відображає стійкі переконання молодої людини, які забезпечують типове реагування на ситуацію рольового розподілу сімейних обов’язків відповідно до сформованої в неї життєвої позиції. З’ясовано, що психологічна структура уявлень студентської молоді про сімейні ролі відображає три взаємопов’язаних компоненти: когнітивний компонент – система знань про сімейні ролі як моделі поведінки шлюбних партнерів (знання функцій сім’ї; знання сімейних ролей за інтелектуально-світоглядним чинником; знання сімейних ролей за морально-психологічним чинником; знання сімейних ролей за інтимно-сексуальним чинником; знання сімейних ролей за матеріально-фінансовим чинником; знання сімейних ролей за господарським чинником; знання патологізуючих сімейних ролей та причин їх появи); емоційно-оцінний компонент – ставлення до сімейного життя та обов’язків у майбутній сім’ї (сприймання та оцінка моделей поведінки батьків як шлюбних партнерів; емоційна ідентифікація з батьками; сприймання та оцінка моделей поведінки друзів як шлюбних партнерів; сприйняття та оцінка майбутнього шлюбного партнерства; сприйняття та оцінка свого ставлення до дітей; сприйняття та оцінка себе в ролі сім’янина; сприйняття стереотипних думок щодо ролі жінки та чоловіка у сім’ї); поведінковий компонент – ідентифікаційна поведінка в ролі майбутнього шлюбного партнера (вияви моделей поведінки, що відображають важливі сімейні ролі; розвиток свого шлюбного потенціалу; пізнання шлюбного потенціалу можливих майбутніх шлюбних партнерів).
7
МИЦА, ЮРІЙ. "Просторова власність: законодавство і доктрина". Право України, № 2021/05 (2021): 103. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-05-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу конструкції просторової (поверхової) власності, яка передбачає допущення існування речових прав на окремі приміщення в будівлях у співвідношенні таких прав із правом на будівлю загалом. Метою статті є визначення оптимальної моделі просторової власності для цивільного права України, що має істотне значення з огляду на соціальну важливість цього питання при недостатньому його розробленні у вітчизняній цивілістичній доктрині. Автор простежує соціально-економічні передумови формування конструкції просторової власності, висвітлює моделі її побудови у країнах романо-германської правової сім’ї. У вказаному загальному контексті простежується історія виникнення та розвитку поверхової власності у вітчизняному правопорядку, а також аналізується поточний стан чинного законодавства з окресленого питання. Автор доходить висновку про необхідність істотного реформування інституту просторової власності в цивільному праві України. Вихідною ідеєю при цьому повинно стати запровадження можливості існування трьох альтернативних моделей організації просторової власності: прийнятої у вітчизняному праві романської моделі (з її одночасним удосконаленням), кооперативної моделі та південно-німецької моделі права спільної власності на увесь будинок загалом. При цьому власникам квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку має бути надана можливість самостійно обирати ту модель організації відносин власності, яку вони бажають запровадити для себе. Однак в одному будинку має існувати лише одна така модель.
8
Skliaruk, Anastasiia. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ В ПРОБЛЕМНІЙ СІМ’Ї: ЕМПІРИЧНИЙ ВИМІР". Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки 1, № 22 (18 вересня 2019): 18–25. http://dx.doi.org/10.15330/vpufpn.22.18-25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості соціалізації в проблемній сім’ї. Досліджується специфіка компонентів структурно-функціональної моделі соціалізації дитини в проблемній сім’ї за результатами емпіричного соціально-психологічного дослідження. Обґрунтовується запропонована модель соціалізації дитини в проблемній сім’ї, що відображає широкий спектр чинників (від загальносуспільного значення до рівня конкретних актів взаємодії в родині), що визначають успішність та ефективність соціалізації в проблемній сім’ї. Доводиться, що найбільш вагомими аспектами соціалізації в проблемній сім’ї є переважання типу репродукції сімейного досвіду та засвоєння типу конфігурації сімейних стосунків, що визначають позитивний чи негативний перебіг соціалізації дитини в проблемній сім’ї.
9
Завязкіна, Н. В., І. П. Лисенко та О. О. Чигрин. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФРУСТРОВАНОСТІ ТА ПОРУШЕНЬ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ БАТЬКІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ РОЗВИТКУ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито актуальну тему особливостей емоційної сфери батьків, які виховують дітей з особливими потребами, та їх взаємозв’язок з соціальною фрустрованістю. Заявлена в дослідженні тема є надзвичайно актуальною та комплексною, адже допомога таким родинам в Україні робить свої перші впевнені кроки. Почали формуватися моделі психологічної допомоги батькам «особливих» дітей. За даними деяких документів, а саме «Familie sand Disability» від ООН, з проблемою інвалідності стикається кожна четверта сім’я. Що стосується України, то за даними статистики, кожного року кількість інвалідів молодого віку, враховуючи інвалідів з дитинства, збільшується. Державний комітет у справах сім’ї та молоді поширив інформацію, згідно з якою, на кожні десять тисяч дітей, сто дітей мають різні функціональні обмеження. Велике емоційне навантаження приходиться на батьків дітей з інвалідністю та особливостями розвитку. Батьки, у яких з’являється дитина з особливостями розвитку, повністю змінюють та часом суттєво зменшують коло своєї соціальної взаємодії. Народження «особливої» дитини є критичною ситуацією в житті батьків. Саме такий психологічний феномен розглядається як соціальна фрустрованість. Тема соціальної фрустрованості та порушень емоційної сфери у батьків, які виховують дітей з особливостями розвитку, безумовно є актуальною та значущою, в контексті знаходження методів психологічної допомоги. Причини порушень, які пов’язані з особливостями психічного стану дитини з особливостями розвитку, виступають тривалим психологічно травмуючим фактором для батьків. Метою психологічної роботи з батьками дітей з особливостями розвитку є не стільки усунення вже існуючих сімейних проблем, скільки допомога батькам щодо оволодіння методами виявлення та вирішення своїх негараздів. Таким чином, організація психологічної допомоги сім’ям, які займаються вихованням дітей з особливостями розвитку потребує комплексного модельного підходу, який буде передбачати взаємозв’язок різних напрямів роботи: психолого-педагогічного, корегуючого, розвиваючого, а також уде включати освітню роботу з батьками дитини.
10
Крамченкова, В. О., Г. І. Меднікова та О. П. Леонідова. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ СІМЕЙ ІЗ ДІТЬМИ, ЩО ЧАСТО ХВОРІЮТЬ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема розвитку дітей, що часто хворіють, стає все більш актуальною не тільки з медико-соціального й економічного, але й із психологічного погляду. У дослідженнях науковців підкреслюється специфічність характеру психічного розвитку дітей, що часто хворіють, наводяться дані щодо особистісних особливостей, характеру адаптації дітей даної категорії, що відрізняють їх від практично здорових ровесників. Активно досліджуються особливості батьківського ставлення до дітей, що часто хворіють, особливості дитячо-батьківських стосунків у сім’ях дітей даної групи. Водночас практично недослідженим залишається питання особливостей психологічного клімату сімей, у яких виховуються діти, що часто хворіють. В емпіричному дослідженні, мета якого полягала у визначенні характеру психологічного клімату сімей із дітьми, що часто хворіють, брали участь 40 повних нуклеарних сімей, 20 із яких виховують дітей, що часто хворіють, а 20 – практично здорових дітей. Встановлено, що сім’ї дітей, які часто хворіють, переважно характеризуються нестійким сімейним психологічним кліматом, а сім’ї здорових дітей – нестійким і невизначеним психологічним кліматом. Визначено, що актуальне сімейне функціонування сімей дітей, що часто хворіють, відрізняється вищим рівнем сімейної згуртованості й адаптації порівняно із сім’ями практично здорових дітей. Моделі реального функціонування сімей із дітьми, що часто хворіють, переважно представлені об’єднаним і розділеним рівнями сімейної згуртованості, гнучким і хаотичним рівнем сімейної адаптації. Відмінність моделі ідеального функціонування сімей дітей, що часто хворіють, від моделі реального функціонування проявляється меншою представленістю зчепленого рівня сімейної згуртованості, гнучкого і хаотичного рівня сімейної адаптації, але більшою представленістю розділеного й об’єднаного рівнів згуртованості, структурованого і ригідного рівнів адаптації. Визначені відмінності зумовлюють більшу незадоволеність сімейним функціонуванням сімей із дітьми, що часто хворіють, порівняно із сім’ями практично здорових дітей.
Дисертації з теми "Сім’я моделей"
1
Богатюк, Ірина Василівна. "Удосконалення процесів проєктування жіночих святкових суконь в художній системі «Сім’я» з урахуванням стратегії розвитку асортименту". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11352.
Повний текст джерелаАнотація:
Обгрунтовано застосування художньої системи «Сім’я» для проєктування
жіночих суконь святкового призначення, проаналізовано напрямок моди та
основні художньо-композиційні рішення сучасних суконь, вибрано три моделі пропозиції, визначені основні споживацькі і промислові вимоги до виробів,
розроблене техзавдання для виготовлення сукні жіночої.
Здійснено проєктно-конструкторську проробку моделей суконь, визначено
коефіцієнт уніфікації, вибрано методику конструювання та виконано побудову
базової конструкції, на основі якої змодельовані три моделі-пропозиції, на базову
модель розроблені лекала та оформлений технопис.
Обґрунтовано вибір матеріалів для сукні святкового призначення, вибрано
необхідне обладнання для виготовлення виробу та обґрунтовані методи і режими
технологічної обробки.
Визначено перелік заходів безпеки, які повинні бути дотримані при
виготовленні виробу і виконано оцінку економічної ефективності.
2
Санатарчук, Анастасія Сергіївна. "Удосконалення процесів проєктування жіночого одягу в художній системі «Сім’я» в умовах ФОП Патраманьський А.В. м. Одеса". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11385.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано вибір художньої системи «Сім’я» для проєктування моделей
жіночого костюма. Проаналізований напрямок моди вибраного асортименту.
Розглянуто художньо-композиційне вирішення 10 моделей-ідей, на основі якого
обрані три моделі-пропозиції. Сформована структура вимог до жіночого костюма
та розроблене технічне завдання на його виготовлення.
В проектно-конструкторській частині виконане ескізне проєктування
виробів. Оцінений ступінь уніфікації моделей художньої системи. Виконана
побудова базових конструкцій та моделювання виробів жіночого костюма.
Розроблений комплект конструкторської документації на виріб, до складу якого
входять технічний опис, повний комплект лекал та готовий зразок виробу.
Технологічна проробка включала в себе вибір пакета матеріалів для
виготовлення костюма, вибір технологічного обладнання, визначення методів та
режимів обробки жіночого жакета, як основного виробу костюма.
Розроблено ряд заходів для забезпечення сприятливих умов праці при
виготовленні виробу. Виконана оцінка очікуваної економічної ефективності
розроблених проектних рішень.
3
Савченко, Ганна Олександрівна. "Удосконалення процесів проєктування жіночого пальта в художній системі «Сім’я» в умовах ФОП Анікеєв А.Б. м. Хмельницький". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11356.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі виконано ситуаційний аналіз розробки ескізного
проєкту жіночих демісезонних пальт на основі дослідження маркетингового
попиту споживачів молодшої вікової групи. Застосовано інтерне-опитування в
соціальних мережах для визначення базових показників типових моделей
жіночих пальт. Розроблено ескізний проект «сім’ї» моделей із групи
стабільних ознак та прогнозовано систему мобільних ознак, які вимагатимуть
зміни у наступному сезоні.
Виконана проєктно-конструкторська проробка жіночих пальт в
художній системі «сім’я» на засадах високого рівня споживчого попиту щодо
модних ознак зовнішнього вигляду. Розроблено ескізний проект з 10
моделей-ідей, з яких обрано 3 моделі-пропозиції, з високими показниками
коефіцієнта уніфікації в межах 64,7-89,5%. Побудова базової основи
здійснена за методикою ЄМКО РЕВ, її моделювання здійснене прийомами І го виду. Робоча документація розроблена у вигляді комплекту лекал оригіналів основних та похідних лекал. Градація основних лекал здійснена за
рекомендаціями РБМ. Основні конструктивні характеристики та контрольні
виміри виробу зазначені в технічному описі зразка.
Технологічна проробка моделей виконана з урахуванням обраних
матеріалів, устаткування фірми «JACK», режимів і методів обробки. В
результаті аналізу декількох варіантів обробки - обрано найбільш
раціональний.
4
Крамченкова, Віра Олександрівна. "Психологія функціонування сімейної системи при тютюнопалінні". Thesis, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2019. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/15346.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертацію присвячено вивченню проблеми функціонування сімейної
системи при тютюнопалінні, розкрито психологічну структуру, закономірності та
механізми функціонування сімейної системи при тютюнопалінні на різних етапах
життєвого циклу сім’ї.
5
Футрик, А. С. "Особливості соціально-психологічного супроводу прийомних сімей". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/24921.
Повний текст джерелаАнотація:
Футрик, А. С. Особливості соціально-психологічного супроводу прийомних сімей : випускна кваліфікаційна робота : 231 "Соціальна робота" / А. С. Футрик ; керівник роботи Г. Л. Чепурна ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра креативних індустрій та соціальних інновацій. – Чернігів, 2021. – 83 с.У кваліфікаційній роботі розглянута проблема особливостей соціально- психологічного супроводу прийомних сімей. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку посилань та додатків. В кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено поняття «прийомна сім’я» та «соціально-психологічний супровід»; наведено результати емпіричного дослідження особливостей ставлення соціальних працівників та прийомних сімей до соціального супроводу; виявлено особливості психологічного клімату в сім’ї для прийомних дітей. На основі розробленої моделі соціально- психологічного супроводу, створено комплексну програму сприяння ефективному соціально-психологічному супроводу, яка включає методичний семінар для соціальних працівників та тренінги для батьків.
This work is devoted to the the problem of peculiarities of social and psychological support of foster families. The paper thesis consists of the introduction, three chapters, conclusions, a list of references and supplements. Theoretically summarized the concept of “foster family” and “socio-psychological support”; the results of the empirical research on the peculiarities of the attitude of social workers and foster families to social support are given; the features of the psychological climate in the family to foster children are revealed. Based on the developed model of social and psychological support, a comprehensive program to promote effective social and psychological support has been created, which includes a methodological seminar for social workers and training for parents.
Тези доповідей конференцій з теми "Сім’я моделей"
1
Ярошенко, Алла. "«ГОЛОВА І ШИЯ»: ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ БАЧЕННЯ МОДЕЛІ СІМ’Ї КАНДИДАТАМИ У ЗАМІСНІ БАТЬКИ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.13.
Повний текст джерела