Добірка наукової літератури з теми "Сім'ї"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сім'ї".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Сім'ї"

1

Данільченко, І. Р. "Кримінальна відповідальність за злочини проти інтересів сім'ї у країнах, що належать до романо-германської правової сім'ї". Актуальні проблеми держави і права, № 86 (22 вересня 2020): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2406.

Повний текст джерела
Анотація:
Сім'я як соціальний інститут відіграє особливу роль у становленні та розвитку особистості кожної людини, а також суспільства загалом. Від благополуччя сім'ї, її міцності залежить соціальний прогрес суспільства, чисельність і якість населення. Саме в родині закладаються основні моральні, культурні цінності людини і норми поведінки. Сім'я, як будь-яке соціальне середовище, повинна перебувати в області державно-правового регулювання. Необхідність державної підтримки та захисту сім'ї визнається на загальносвітовому рівні, що свідчить про високий статус даного соціального інституту. Так, у частині 3 статті 16 Загальної декларації прав людини, ухваленої Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, говориться про те, що «сім'я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист із боку суспільства і держави». В Україні регулювання й охорона сімейних відносин здійснюються також у рамках сімейного, цивільного, житлового, інших галузей права, які спрямовані на забезпечення її функціонування і надання стабільності. У свою чергу, безпосередня охорона інтересів сім'ї від найбільш суспільно небезпечних посягань, які можуть завдати їй істотної шкоди, забезпечується кримінальним законодавством, без якого захист інтересів даного інституту не може бути визнаний повноцінним. Аналіз закордонного кримінального законодавства свідчить про наявність загальних підходів до охорони інтересів сім'ї та неповнолітніх і про національну специфіку законотворчого процесу та правозастосовної практики різних країн, які залежать від соціально-економічних, культурно-моральних, політико-правових та цілої низки інших чинників. Однак це не заважає зробити висновок про те, що норми Кримінального кодексу України в області охорони інтересів сім'ї та неповнолітніх загалом відповідають вимогам міжнародних стандартів і відображають загальний напрям сучасних правових тенденцій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тавровецька, Н. І. "ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕННЯ ПРО РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ В СІМ'Ї СУЧАСНОЮ МОЛОДДЮ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлено результати емпіричного дослідження уявлення сучасної молоді про розподіл ролей у сім’ї. Розглянуто аналіз розробленості питання з точки зору гендерного аспекту (психічної статі респондентів) та з урахуванням структури сім’ї респондентів (повні та неповні родини). Наведено результати за опитувальником «Індивідуально- типологічний» (Л.М. Собчик) та опитувальником «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є. Альошиної, Л.Я. Гозмана). Констатовано, що для сучасної молоді характерним є відсутність готовності брати на себе відповідальність за долю іншої людини, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої сім'ї. Виявлено вплив гендерних стереотипів щодо розподілу сімейних ролей, статистично доведена відмініть у сприйнятті ролей в родинах між хлопцями та дівчатами, які виховуються у неповних родинах. Встановлено, що у групі респондентів в залежності від типу психічної статі є розбіжності в уявленнях про тип сім'ї, а отже й про розподіл ролей у сім'ї. Дівчата з фемінним типом психічної статі більш схильні до вибору традиційного розподілу ролей у сім'ї, також є й проміжний тип. Фемінні хлопці обирають егалітарні та традиційні сім'ї. Найбільшу кількість таких респондентів склали хлопці з неповних родин. Їх фемінність можна пояснити саме вихованням матері- одиначки. Хлопці з маскуліним типом психічної статті, серед яких є як з повної родини так і ні обирають традиційний типу родини, а от дівчата проявляють амбівалентний вибір: егалітарна та традиційна родина. Молодь з андрогінним типом психічної статі обирають егалітарний тип сімейних стосунків та розподілу ролей. За результатами дослідження доведено, що для образу сучасної сім’ї в уявленнях молоді характерна присутність ознак різних типів сімейних стосунків: традиційні, проміжні та егалітарні сім’ї. У висновках представлені результати, які підтверджені сучасними аналогічними розвідками з даної проблематики. А саме, показано, що відсутній негативний вплив розлучення на відносини батька і дитини, що дитячо-батьківські відносини, у більшості відсотках результатів, залежать від типу психічної статі респондентів, від їх уявлення про образ шлюбного партнера та ті типи сімейних стосунків, які транслює батьківська сім’я.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

БЄЛКІНА-КОВАЛЬЧУК, Олена. "СІМЕЙНЕ НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Сім’я – соціальний інститут первинної соціалізації та виховання людини, становлення її як особистості. Останнім часом усе більше сучасних сімей у процесі свого функціонування стикаються з багатьма проблема- ми: нестабільністю шлюбних відносин, малозабезпеченістю, безробіттям, збільшенням випадків насильства, зниженням рівня батьківської відповідальності та ін. Саме тому такі сім'ї потребують підтримки соціального педагога в питаннях виховання дитини та виконання покладених на них функцій. Статтю присвячено проблемам сімейного неблагополуччя та його наслідків для розвитку дитини. Диференціювати роботу соціального педагога із сім'єю можна, поділивши їх на дві великі групи: так звані гармонійні родини, тобто благополучні в психолого-педагогічному плані, та проблемні, неблагополучні. Автором представлено різні класифікації неблагополучних родин. Звернено увагу на те, що в практиці соціально-педаго- гічної та соціальної роботи фахівці ґрунтовніше працюють з явно неблагополучними родинами. Однак для ефек- тивної соціально-педагогічної роботи із сучасними сім'ями необхідно знати та враховувати особливості функ- ціонування інших, на перший погляд благополучних, родин. Відмінною рисою таких сімей є те, що взаємини їхніх членів на зовнішньому, соціальному рівні справляють позитивне враження, а наслідки неправильного виховання на перший погляд є непомітними. У статті наведено характерні особливості таких родин: «недовірливої», «лег- коважної», «хитрої», «зовні спокійної сім'ї», «вулканічної», «сім'ї-санаторію», «сім'ї-фортеці», «сім'ї-театру», «третій зайвий», «сім'ї з кумиром», «сім'ї-маскараду». Розглянуто типові наслідки сімейного неблагополуччя на виховання та розвиток дитини. Акцентовано увагу на наслідках впливу психологічного клімату сім'ї, її способу життя, сімейного виховання, поведінки подружжя на формування особливостей характеру дитини. Охарактеризовано найбільш загальні типи дитячих характерів: лицемірний, честолюбний, добродушний, м’яко-затурканий, злісно-затурканий, пригноблений. Зроблено висновок, що у кожної неблагополучної сім’ї існує причина або комплекс причин, які спричиняють певні зовнішні прояви неблагополуччя та формують несприятливе середовище для розвитку і виховання дітей. Саме тому такі сім'ї особливо потребують підтримки соціального педагога. Знання фахівцем головних харак- теристик різних типів сімей дасть йому змогу ефективно здійснювати професійну діяльність, допомагаючи неблагополучній сім'ї набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності й організувати свою життєдіяльність на такій основі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Сокол, М. В. "Сім'я як суб'єкт соціально-забезпечувальних правовідносин у сфері державних соціальних допомог". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (3 вересня 2020): 60–64. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).566.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідження правового статусу сім'ї, в т. ч. сім'ї з дітьми як суб'єкта соціально-забезпечувальних правовідносин у сфері надання державних соціальних допомог. Проводячи аналіз ряду законодавчих актів, які містять положення щодо порядку надання соціального забезпечення сім'ям, зроблено висновок, що коли йдеться про сферу соціального страхування, то суб'єктами соціально-забезпечувальних правовідносин виступає здебільшого окремий член сім'ї, а у сфері надання державних соціальних допомог законодавець виділяє сім'ю як колективного суб'єкта, закріплюючи її права та гарантії у сфері соціального захисту. Визначено та проаналізовано особливості право-суб'єктності цих учасників соціально-забезпечувальних правовідносин. Встановлено факт виникнення права та дієздатності сімей. Правоздатність сім'ї як колективного суб'єкта соціального-забезпечуваль-них правовідносин виникає з моменту її створення. Юридичними фактами, які підтверджують цю дію, є акти громадянського стану, наприклад, взяття шлюбу, усиновлення дитини, а також рішення суду та нотаріально посвідчений договір між чоловіком і жінкою, що встановлює факт наявності сімейних правовідносин (спільне проживання, спільне ведення господарства та взаємні права й обов'язки). Правоздатність сімей із дітьми виникає з моменту появи на утриманні та вихованні у сім'ї дитини. У свою чергу, галузева дієздатність такого суб'єкта у сфері надання державних соціальних допомог виникає з моменту настання ма-лозабезпеченості чи юридично значимих обставин, не пов'язаних із отримуваним сім'єю доходом. Зроблено висновок, що додатковими особливостями правосуб'єктності сімей із дітьми є: 1) наявність дітей; 2) встановлений правовий зв'язок між дитиною та суб'єктами, які здійснюють за нею догляд (кровний зв'язок, усиновлення, встановлення опіки чи піклування, передання дитини до прийомної сім'ї чи дитячих будинків сімейного типу); 3) спільне проживання дитини з особами, котрі здійснюють догляд за нею, проте останній критерій не є обов'язковим для всіх правовідносин. Сформульовано дефініцію сім'ї з дітьми як самостійного суб'єкта галузевих правовідносин: особи (мінімум двоє), які спільно проживають, крім випадку навчання дитини до досягнення нею 23 років, однією з яких виступає неповнолітня особа чи особа віком до 23 років, а також повнолітня особа, котра спільно проживає із батьками на підставі факту встановлення інвалідності, інші особи, що здійснюють турботу про дитину та перебувають із нею у відповідному правовому зв'язку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Сергієнко, Наталія. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ У ДИСФУНКЦІОНАЛЬНИХ СІМ’ЯХ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлені дослідження робіт по визначенню сімейної динаміки у дисфункціональних сім’ях, схеми стосунків та взаємодії членів сім’ї, що включає безліч необхідних елементів (емоційна залежність від інших, відсутня впевненість в собі, ствердження автономії та залежності). Коли член сім'ї вживає психоактивні речовини (ПАР), вплив на сім'ю може різнитися залежно від її структури. Наприклад, батько який зловживає ПАР може виступати в ролі «супер героя», або коли сім’я керована конфліктами негативний вплив буде скерований на самооцінку і супроводжувати дитину в дорослому віці. Говориться у статті також про дорослих дітей з неблагополучних сімей, які мають такі типи: сім’я зловживала ПАР, сім’я, керована конфліктами, або насильницька сім’я чи емоційно відокремлена. Про шляхи надання допомоги тим, хто, побачивши свою проблему, просить допомоги, в тому числі як соціально-психологічної, так і духовної.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

ДУБИЧ, Клавдія. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СІМ’Ї ЯК ОБ’ЄКТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.1.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано та розкрито сучасні актуальні проблеми сім’ї як об’єкта соціальної політики та соціальної роботи. Аналізом встановлено, що на сучасному етапі сім’я як соціальний інститут суспільства переживає кризу, яку спричинила низка факторів глобального та локального рівнів. Дослідженням визначено що соціальна політика стосовно інституту сім’ї – це комплекс соціально-економічних, нормативно-правових, соціальних, демографічних та інших заходів державного та недержавного впливу щодо виявлення, узгодження та задоволення потреб та інтересів сім’ї. Головним завданням соціальної політики щодо української сім’ї є: розроблення напрямів підтримки сім’ї, функціонування системи соціального захисту сім’ї з мережею соціальних служб, установ, організацій, різними технологіями, методами та послугами й іншими формами соціальної роботи із сім’єю та її членами. Основним реалізатором соціальної політики із сім’єю є центральний орган публічної влади – Міністерство соціальної політики з його структурними підрозділами та мережами соціальних служб, установ та організацій. З’ясовано, що на сучасному етапі соціальна робота з українською сім'єю проводиться за такими основними напрямами: соціально-економічним, психологічним, освітнім та медіації. Сучасна соціально-психологічна підтримка сім´ї відбувається із забезпеченням відновлення позитивного мікроклімату між її членами, особливо в період сімейних криз. Освітній напрям соціальної роботи забезпечує соціальну допомогу та підтримку у навчанні та вихованні. Медіація з її процедурами, формами та підходами здійснює соціальну допомогу сім'ї з вирішення спорів, конфліктів та допомагає в організації її життєдіяльності, забезпечує координаційні процеси взаємозв'язку сім'ї із соціальними службами, установами та організаціями щодо вирішення питань соціального захисту та підтримки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шклярова, Т. П. "Проблеми сучасної сім'ї та неготовність батьків до статево-рольової соціалізації дітей". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 342–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3620.

Повний текст джерела
Анотація:
Шклярова Т. П. Проблеми сучасної сім'ї та неготовність батьків до статево-рольової соціалізації дітей. У статті здійснено аналіз виховного потенціалу сучасної сім’ї та виокремлено деякі проблеми, з якими сучасні батьки зіткнулися. До аналізу залучені наукові розвідки психологічної, педагогічної, соціологічної літератури зарубіжних та вітчизняних учених з цієї проблематики.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Мельник, Людмила, Олена Данилюк та Наталія Гевчук. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ НЕПОВНИХ СІМЕЙ НА ОСОБИСТІСТЬ ПІДЛІТКІВ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ". Social Work and Education 8, № 2 (6 липня 2021): 215–28. http://dx.doi.org/10.25128/2520-6230.21.2.7.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковій статті досліджено вплив неповної сім’ї на особистість підлітків та обґрунтовано основні напрями роботи фахівця соціальної сфери з неповними сім’ями. Проведено теоретичний аналіз дефініції «неповна сім’я»; виокремлено основні проблеми неповної сім’ї: проблеми родинного дискомфорту дитини, розвиток комплексів різного характеру, відсутність внутрішньої гармонії, що врешті-решт призводять до психологічних зрушень, та їх вплив на формування особистості підлітка, який проживає у неповній родині. Емпіричне дослідження, проведене на базі закладів середньої освіти м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області з використанням таких методик як опитувальник особистісної адаптованості школярів А. Фурмана, «Шкала явної тривожності CMAS, дослідження самооцінки за методикою Дембо–Рубінштейн, дозволило з’ясувати основні труднощі, які гальмують процес соціалізації дітей підліткового віку, що проживають у неповних сім’ях. В результаті застосування методики-опитувальника, складеної на основі методики А. Прихожан, визначено рівень тривожності дітей, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми, які виховуються у повних сім’ях. За результатами дослідження самооцінки за методикою Дембо – Рубінштейна з’ясовано рівень самооцінки підлітків, які виховуються у неповних сім’ях. Резюмуючи результати дослідження, визначено основні проблеми неповних сімей, зокрема, адаптація до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків, матеріальні умови життя неповних сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків та їх впливу на особистість підлітків. Встановлено, що напрямами соціальної роботи з неповними сім’ями мають бути: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітницька діяльність з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Кравцова, М. О. "КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї". South Ukrainian Law Journal 2, № 4 (2019): 50–53. http://dx.doi.org/10.32850/sulj.2019.4.2.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Старчук, O. "Заходи запобігання та протидії домашнього насильства: український досвід в міжнародному контексті". Історико-правовий часопис 14, № 2 (27 червня 2018): 89–94. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/16.

Повний текст джерела
Анотація:
Наукова стаття присвячена комплексному дослідженню вітчизняного досвіду запобігання та протидії насильству в сім'ї в міжнародному контексті з метою виробництва заходів його подолання. Зазначено на необхідності запозичення позитивного міжнародного досвіду боротьби з цим негативним світовим явищем і здійснення таких заходів: аналіз відповідності національного законодавства в сфері профілактики та протидії насильству в сім'ї міжнародним стандартам; прийняття державних стандартів у сфері боротьби з насильством в сім'ї; активізація підтримки роботи «гарячих ліній», вдосконалення функціонування притулків та центрів допомоги жінкам, які стали жертвами насильства в сім'ї; здійснення коригувальних програм для осіб, які вчинили насильство в сім'ї через підготовку кадрів для такої роботи і залучення громадських організацій; розробка і реалізація навчальних програм з формування ненасильницьких моделей поведінки серед дітей і молоді навчальних закладів усіх рівнів акредитації. Основною проблемою у сферi попередження домашнього насильства залишається вiдсутнiсть дiєвої системи перенаправлення та спiльних дiй у випадку виявлення факту насильства щодо жiнки або чоловiка представниками структурного пiдроздiлу, вiдповiдального за реалiзацiю державної полiтики щодо попередження домашнього насильства, служби у справах дiтей, центру соцiальних служб для сiм’ї. Мiнiстерство юстицiї в Українi пропонує запровадження «сiмейних радникiв», діяльність яких повинна бути спрямована на забезпечення захисту прав громадян у сферi сiмейного права, в тому числі і тих, хто стали жертвами домашнього насильства.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Сім'ї"

1

Мелеш, К. Ю. "Сучасна сім'я: стан, проблеми та перспективи розвитку". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11332.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Новакович, М. В. "Сім'я як цінність та цінності сім'ї сучасної української молоді". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11337.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Іванова, Тетяна Володимирівна, Татьяна Владимировна Иванова, Tetiana Volodymyrivna Ivanova та Д. Сапун. "Насильство в сім'ї". Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17312.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблема насильства існує і після її вивчення необхідно ставити наступну задачу - виховання та перевиховання нашого народу, формування цивілізованості, доброзичливості та терпіння до інших поглядів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17312
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кубарєва, О. С. "Самовизначення як культурний аспект соціального менеджменту у шлюбно-сімейних відносинах". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8081.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Савельєва, Юлія Михайлівна, Юлия Михайловна Савельева та Yuliia Mykhailivna Savelieva. "До проблеми визначення сутності сім'ї". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34716.

Повний текст джерела
Анотація:
У науковому та суспільному дискурсі часто і наполегливо лунають твердження щодо кризи сучасної сім’ї. До аналізу кризових явищ у цій сфері останнім часом долучається все ширше коло науковців, вживаються мультидисциплінарні підходи. На цьому тлі пробудження інтересу соціальних філософів до непопулярної донедавна в філософії теми заслуговує на особливу увагу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34716
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Полухтович, Т. Г. "Розподілення ролей в сучасній сім'ї". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21582.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ничипоренко, С. В. "Соціальні трансформації сучасної молодої сім'ї". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21590.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Грєбєннікова, Н. В., та Н. О. Сич. "Гендерні стосунки у сучасній українській сім'ї". Thesis, Громадська організація "Київська наукова суспільнознавча організація", 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14545.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Марочко, С. С. "Соціологія сім'ї як актуальна проблема сучасності". Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17280.

Повний текст джерела
Анотація:
Наук. кер.: П.І. Сахно
В проблемі вивчення соціології сім'ї простежується позитивна закономірність, а саме успішний та стрімкий розвиток на протязі останніх десяти років, що свідчить про значущість даної галузі знань. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17280
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Єрмак, А. В. "Причини та наслідки розлучень в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8311.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Сім'ї"

1

Дороніна, Т. О. Егалітарність (егалітаризм, егалітарна свідомість). Волинь, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3052.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто поняття “егалітарність”, що найчастіше функціонує в контексті соціологічних досліджень сім’ї та в політико-історичному аспекті. Наголошено, що у становленні демократичної держави ключовим стає використання принципу егалітарності – принципу рівності, у ґендерному аспекті – рівності прав та можливостей для їх реалізації у жінок та чоловіків.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Сім'ї"

1

Столярик, Ольга, та Тетяна Семигіна. "СІМЕЙНОЦЕНТРИЧНІЙ ПІДХІД ДО ПІДТРИМКИ РОДИН, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З МЕНТАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". У Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.05.

Повний текст джерела
Анотація:
Сім’ї, які виховують дітей з ментальними порушеннями, відчувають труднощі соціального включення та потребують комплексної соціальної підтримки. У роботі – на основі аналізу вітчизняної та закордонної літератури – узагальнено соціальні проблеми, з якими стикаються сім’ї, які виховують дитину з такими порушеннями, та визначено перешкоди, які виникають на шляху адаптації родини до нових сімейних реалій. Окреслено можливі сфери втручання соціальних працівників у межах сімейноцентрованого підходу до соціальної інтеграції сімей, які виховують дітей з ментальними порушеннями.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Сім'ї"

1

Труляєв, Роман. "СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НЕЧУЮЧОЇ ДИТИНИ В ОПІКУНСЬКІЙ СІМ'Ї". У KORSZERŰ MŰSZEREK ÉS ALGORITMUSA TAPASZTALATI ÉS ELMÉLETI TUDOMÁNYOS KUTATÁSI. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/18.09.2020.v2.30.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Федорчук, О. І. "Особливості становлення ціннісних орієнтацій старших дошкільників в умовах сім’ї". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-1.19.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Пекельник, Іванна. "ВИХОВАННЯ У СІМ’Ї ЯК ПЕРШООСНОВА РОЗВИТКУ ДИТИНИ ЯК ОСОБИСТОСТІ". У PUBLIC COMMUNICATION IN SCIENCE: PHILOSOPHICAL, CULTURAL, POLITICAL, ECONOMIC AND IT CONTEXT, chair Юлія Лимар. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/15.05.2020.v4.12.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гвоздевич, Стефанія. "РОЛЬ ЦЕРКВИ У ЗМІЦНЕННІ СІМ’Ї ТА РОДИНИ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ". У SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v4.50.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ярошенко, Алла. "«ГОЛОВА І ШИЯ»: ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ БАЧЕННЯ МОДЕЛІ СІМ’Ї КАНДИДАТАМИ У ЗАМІСНІ БАТЬКИ". У PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.13.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Сім'ї"

1

Халік, Олена Олександрівна. Психологічна сепарація дівчат студентського віку від батьків та її залежність від функціонування сім’ї. Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3793.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті визначено основні підходи до проблеми психологічної сепарації, описано її специфіку в пізній юності та ранній дорослості, окреслено її складові, зокрема функціональну, емоційну, конфліктну та аттитюдну незалежності. Доведено, що на процес сепарації мають вплив особливості функціонування батьківської родини. На функціональну, емоційну та аттитюдну незалежність від матері в більшій мірі мають вплив гнучкість та згуртованість батьківської сім'ї, тоді як на сепарацію від батька (емоційна та аттитюдна незалежність) – лише згуртованість. Експериментально виявлено достовірні відмінності у дівчат-студенток між усіма компонентами сепарації від матері та батька: дівчата є більш залежними від фігури матері. This article deals with analyzing the features of psychological separation in late adolescence and early adulthood. The author outlines the components of psychological separation. It is proved that peculiarities of the parental family affect the process of separation. The flexibility and cohesion of the parental family influence functional, emotional and attitudinal independence from a mother. While just flexibility affects separation from a father (means attitudinal and emotional independence). Conflictual independence from a mother does not relate to the peculiarities of the functioning of the parental family. Conflictual independence from a father has a connection with the cohesion of the family system, including the common parameters of time what family is spending together and emotional connection. It was experimentally proved women students have the significant differences among all the components of the separation from mother and father. Girls mostly depend on the mother figure.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Шутько, Віктор Васильович, та Валерія Юрієвна Отріщенко. Формування дослідницьких здібностей майбутніх вчителів під час проходження педагогічної практики. ДДМА, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1960.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається питання практичного впровадження можливостей формування дослідницьких здібностей майбутнього вчителя під час проходження педагогічної практики. Студенти самостійно обрали метод досліджень - анкетування; склали перелік питань; провели опитування старшокласників, з метою визначення мотивів до занять фізичною культурою і спортом. Застосований педагогічний підхід роботи, виходячи з її цілей, дав позитивний результат в дослідженнях мотивації школярів до занять фізичними вправами; визначені фактори, які заважають займатися спортом; з'ясовані причини небажання учнів відвідувати уроки фізкультури; встановлений інтерес сім'ї та роль батьків у фізичному розвитку дітей. Студенти, на підставі аналізу анкетних даних зробили для себе ряд важливих висновків і розробили певні рекомендації для використання у своїй подальшій професійній діяльності. Для покращення шкільного фізичного виховання студентами були розроблені певні рекомендації: 1. Необхідно активізувати інтерес учнів безпосередньо на уроках фізичної культури. 2. Вчителі мають аналізувати і коригувати негативні особливості у викладанні. 3. Покращувати матеріальну базу. 4. Активізувати і збільшувати можливість додаткових занять з учнями старшого шкільного віку. 5. Актуалізувати мотивацію занять фізичною культурою і спортом. 6. Акцентувати увагу учнів на значущості самовдосконалення фізичних і вольових якостей і їх необхідності в майбутній професійній діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Великодна, Мар’яна Сергіївна. Становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї. Кам'янець-Подільський національний унверситет ім. І. Огієнка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/196.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті викладено результати емпіричного дослідження особливостей становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців у неповній сім’ї в порівнянні з хлопцями із повних. Теоретико-методологічну основу дослідження склали авторські уявлення про ґендер та ґендерну ідентичність, що функціонують у трьох вимірах психічного: глибинному, когнітивному та поведінковому. Розглядаючи глибинний компонент ґендерної ідентичності як переживання відповідності образу Я ґендерному образу, дослідницею було встановлено генезу цього відношення у хлопців в період з молодшого шкільного по юнацький вік в умовах повної та неповної сімей. У представленій роботі вперше опубліковано авторську методику діагностики глибинного компонента ґендерної ідентичності особистості засобами аналізу серії психомалюнків: «Я», «Чоловік», «Жінка», подано бланк методики та описано процедуру підрахунку балів. Спираючись на методи математичного аналізу даних (U-критерій Манна-Уітні, H-критерій Крускала-Уолліса), а також на результати попередніх досліджень, на репрезентативній вибірці у 240 осіб було визначено особливості становлення глибинного компонента ґендерної ідентичності хлопців залежно від того, в якій сім’ї вони виховуються. Зокрема, зроблено висновок про наявність достовірних відмінностей у цьому процесі, пов’язаних із ґендерною асиметрією глибинного виміру психіки хлопців з неповних сімей, тобто з посиленням відповідності образу Я глибинному образу Чоловіка та послабленням відповідності образу Жінки. Узагальнення отриманих даних та даних попередніх досліджень спонукало авторку зробити висновок про регресійні процеси ґендерного змісту в несвідомому юнака з неповної сім’ї.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Великодна, Мар’яна Сергіївна. Особливості розвитку ґендерного образу в хлопців з неповної сім’ї. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди., 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/193.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано результати емпіричного дослідження розвитку ґендерного образу як глибинних образів Чоловіка та Жінки у ході індивідуального ґендерного розвитку хлопця в період з молодшого шкільного по юнацький вік. Динаміка розвитку ґендерного образу досліджена автором на ґрунті аналізу частоти використання кольору у психомалюнках «Чоловік» та «Жінка», виконаних респондентами чоловічої статі 7-8, 13-14 та 17-18 років із повних та неповних сімей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Халік, Олена Олександрівна. Консультування та психотерапія нуклеарної й розширеної сім’ї в системному підході. ТОВ НВП "Інтерсервіс", 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3794.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті здійснена спроба аналізу особливостей системного підходу в роботі з нуклеарною та розширеною сім’єю, описано методологічні принципи вказаного підходу, обґрунтовано переваги роботи з усією сім’єю. The article attempts to analyze the features of the system approach in working with the nuclear and extended family, describes the methodological principles of this approach, substantiates the advantages of working with the whole family.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Великодна, Мар’яна Сергіївна. Особливості становлення когнітивного компонента ґендерної ідентичності хлопця з неповної сім’ї. Одеський націоналний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/195.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано результати емпіричного дослідження становлення когнітивного компонента ґендерної ідентичності хлопця з неповної сім’ї в аспекті розвитку відношення його Самості до ґендеру у ході індивідуального ґендерного розвитку в період з молодшого шкільного по юнацький вік. Особливості динаміки розвитку зазначеного відношення досліджені автором шляхом порівняння взаємозв’язку Я-концепту й ґендерного концепту в респондентів чоловічої статі 7-8, 13-14 та 17-18 років із повних та неповних сімей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Марчик, Валентина Іванівна, Світлана Василівна Переверзєва та Тетяна Анатоліївна Дроннікова. Формування світогляду здорового способу життя майбутніх педагогів за різними спеціальностями. ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3044.

Повний текст джерела
Анотація:
Дослідження факторів, що впливають на формування світогляду здорового способу життя за думкою майбутніх педагогів виявило найбільший ступінь впливу таких факторів, як: «заняття в спортивних секціях», «батьки» та «спосіб життя сім’ї».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Халік, Олена Олександрівна. Особливості гендерних установок щодо розподілу сімейних ролей в студентському віці в умовах системних змін у суспільстві. Гнозис, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3792.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються особливості гендерних установок студентів на сучасному етапі розвитку суспільства. Проаналізовані статеві відмінності щодо уявлень про сімейні ролі в майбутній сім’ї в старшому юнацькому віці. The article touches upon the issue of the features of gender setting of students in the modern society. The article gives an analysis of the sex differences in perceptions of family roles in the future family in early adulthood.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Марчик, Валентина Іванівна, Тарас Вадимович Андріанов та Вадим Вікторович Василенко. Цінності здорового способу життя студентської молоді за гендерної ознакою. ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1670.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі вивчалося ставлення до окремих цінностей здорового способу життя юнаків і дівчат, які навчаються у вищому навчальному закладі і займаються фізичною культурою і спортом. Показано, що в основному студентська молодь негативно ставиться до шкідливих звичок і не припускає їх присутності у своїх обраниць/обранців для створення сім’ї. У ставленні до вживання спиртних напоїв та наявності освіти не зафіксовано відмінностей за гендерною ознакою, проте виявлено, що до обраниці юнаки пред’являють більші вимоги, ніж дівчата до обранця, у ставленні до паління як «ні» та занять фізичними вправами як «да».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Халік, Олена Олександрівна. Особливості образів батьківської та майбутньої сімейної системи у сучасних студентів жіночої статі та їх взаємозв’язок з рівнем перфекціонізму. Гнозис, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3791.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізуються особливості образів батьківської та майбутньої сімейних систем у сучасних студентів жіночої статі, визначаються збалансованість та незбалансованість вказаних родин. З’ясовано, що третина образів майбутньої родини є незбалансованими, з домінуванням заплутано-хаотичного типу. Встановлено зв’язок перфекціонізму спрямованого на інших та соціально обумовленого перфекціонізму з окремими показниками образу майбутньої сім’ї. This article deals with the analyze of the female students’ perceptions of their parental family and their own future family systems. Author determines the balanced and extreme families. It was found that a third of all perceptions of the future family are extreme, with the dominance of chaotically engaged type. It is proved that there are significant differences between the perceptions of the parental family and their own future family. It was found that the most of the female students choose a model of mid-range family, like their parental families are. There is the statistically significant positive correlation between the index of socially prescribed perfectionism conformism and emotional bonding, emotional ties, family boundaries, decision making and family time. There is a significant negative correlation between other-oriented perfectionism, family flexibility, and discipline in the family and relationship rules.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії