Добірка наукової літератури з теми "Сівозміни"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сівозміни".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Сівозміни"
1
Тищенко, М. В., С. В. Філоненко, І. В. Боровик, О. В. Коваль та Ж. В. Гудименко. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 91–98. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Внесення мінеральних і органічних добрив під цукрові буряки є одним із важливих заходів підви-щення рівня економічної ефективності зернобурякових сівозмін. Проте дослідних даних саме щодо зони недостатнього зволоження про вплив системи удобрення цукрових буряків та інших культур на економічну ефективність короткоротаційної плодозмінної сівозміни вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідного дослідження, мета якого – визначення впливу удобрення цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур на економічну ефектив-ність короткоротаційної плодозмінної сівозміни. Завдання досліджень полягало у вивченні впливу різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків та інших сільсь-когосподарських культур у короткоротаційній плодозмінній сівозміні, на її економічну ефектив-ність. Відповідні дослідження проводили у тривалому стаціонарному досліді структурного підрозді-лу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук Укра-їни, яким є Веселоподільська дослідно-селекційна станція (Семенівський район, Полтавська область) упродовж 2015–2018 рр. У результаті проведених досліджень встановлено, що в короткоротаційній плодозмінній сівозміні з розрахунку на 1 га її площі найвищу вартість валової продукції одержано у разі внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 19166 і 19270 грн відповідно. Внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 сприяло отриманню най-більшого умовно чистого прибутку з розрахунку на 1 га сівозмінної площі – 9728 і 8569 грн відповід-но. З-поміж різних доз добрив у розрахунку на 1 га сівозмінної площі найвищу рентабельність отри-мано за умови застосування за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N11,2Р15,0К11,2 і 6,25 т гною + N33,8Р45,0К33,8 – 108 і 82 % відповідно.
2
Філоненко, С. В., та М. В. Тищенко. "УРОЖАЙНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ ПРОСАПНІЙ СІВОЗМІНІ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ Й ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 61–69. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Застосування оптимальної системи удобрення та проведення раціонального основного обробітку ґрунту під всі культури сівозміни сприяє підвищенню врожайності пшениці озимої. Проте, дослідних даних про вплив удобрення та способів обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої у зоні недостатнього зволоження вкрай не вистачає. В цьому і полягає актуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – виявлення впливу систем основного обробітку ґрунту на врожайність пшениці озимої за умови органічної та мінеральної систем удобрення в короткоро-таційній просапній сівозміні. Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних способів осно-вного обробітку ґрунту на зернову продуктивність пшениці озимої; вивченні дії різних систем удоб-рення, що застосовуються під час вирощування сільськогосподарських культур у короткоротаційній просапній сівозміні, на вихід зерна пшениці озимої; дослідженні та аналізі зернової продуктивності пшениці озимої за умови комплексного впливу на неї попередників, удобрення і способів обробітку ґрунту. Відповідні польові дослідження проводили у стаціонарному досліді Веселоподільської дослід-но-селекційної станції (Семенівський район, Полтавська область) Інституту біоенергетичних куль-тур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України упродовж 2015–2018 рр. У ре-зультаті проведених досліджень встановлено, що у короткоротаційній просапній сівозміні урожай-ність пшениці озимої залежала від комплексного впливу способів основного обробітку ґрунту, що проводилися під усі сільськогосподарські культури певної ланки, і системи удобрення, що застосову-валася за всю ротацію сівозміни. Середня за чотири роки максимальна врожайність зерна пшениці озимої – 4,61 т/га – була отримана в ланці, де проводили оранку на глибину 20–22 см під кукурудзу на силос і 30–32 см під цукрові буряки та поверхневий обробіток ґрунту на глибину 10–12 см під пшени-цю озиму і ячмінь ярий за умови внесення за ротацію сівозміни з розрахунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N33,8Р33,8К33,8 без соломи і без гички.
3
Господаренко, Г. М., А. Т. Мартинюк та В. П. Бойко. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОЛЬОВОЇ СІВОЗМІНИ У РАЗІ КАЛІЙДЕФІЦИТНОЇ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 28–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено результати досліджень впливу тривалого (8 років) застосування калійдефіцитної системи удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України на зміну параметрів фізико-хімічних і агрохімічних показників чорнозему опідзоленого важкосуглинкового та продуктивність польової сі-возміни (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя). Встановлено, що використання чорнозему опідзоленого для вирощування польових культур за різних умов удобрення не змінює ємності ґрунто-вого вбирного комплексу, але спричиняє його структурну перебудову. Перед закладанням досліду єм-ність ҐВК у шарі 0–20 см на 10,1 % визначалася іонами водню, а через вісім років у разі середньоріч-ного внесення N110P60K80 їх частка підвищилась до 14,8 %. Калійний режим ґрунту залежав від видів і доз добрив, що застосовувалися в сівозміні. Найбільше на нього впливали дози калійних добрив. Так, на ділянках без добрив у кінці другої ротації 4-пільної сівозміни вмісту рухомих сполук калію у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 6 %, а у разі внесення N110P60, N110P40 і N110P60K80 на 1 га площі сівозміни – відповідно на 14; 5 і 3 %. Тривале (з 2010 р.) застосування мінеральних добрив у дозі N110P60K80 на 1 га площі сівозміни в середньому за 2016–2018 рр. сприяло підвищенню врожайності пшениці озимої на 3,68 т/га, кукурудзи – на 8,34, ячменю ярого – на 2,05 і сої на 1,31 т/га, врожай-ність на контролі без добрив відповідно 3,57 т/га; 4,73; 3,37 і 1,71 т/га. При цьому калійні добрива на азотно-фосфорному тлі в дозі 40 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 7; 12; 5 і 3 %, а продуктивність сівозміни підвищилася на 8 %. Подальше підвищення дози калійних добрив до 80 кг/га д. р. підвищувало її продуктивність лише на 4 %. Для забезпечення продуктивності польової сівозміни на рівні 7,55 т з. од/га необхідно що-річно на 1 га площі сівозміни вносити калійні добрива в дозі 40 кг/га д. р. (під пшеницю озиму 40, куку-рудзу – 55, ячмінь ярий – 35 і сою – 30) на тлі N110P60 і заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю.
4
Бойко, П. І., Н. П. Коваленко та М. М. Опара. "ЕФЕКТИВНІ РІЗНОРОТАЦІЙНІ СІВОЗМІНИ У СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 20–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто стратегію удосконалення та інноваціїструктури посівних площ і науково обґрунтованихсівозмін з урахуванням ґрунтово-кліматичних умовта спеціалізації господарств. Встановлено, що висо-копродуктивними й екологічно безпечними є різноро-таційні: короткоротаційні 3–4–5-пільні й довгоро-таційні 6–10-пільні зернові, зерно-просапні, зерно-паро-просапні, просапні, кормові сівозміни із широ-кими межами насичення зерновими, технічними йкормовими культурами. Виявлено, що ефект сівозмі-ни підвищується за збільшення різновидності сільсь-когосподарських культур і довжини ротації, що по-трібно враховувати в процесі розробки проектів зем-леустрою для забезпечення еколого-економічного об-ґрунтування сівозмін і впорядкування угідь, їхньогоскладу й змісту.
Strategy of improvement and innovation of structure of sowing areas and scientifically reasonable crop rotations is considered taking into account ground-climatic terms and specialization of economies. It is set that high-performance and environmentally sounds different term: shot term 3–4–5-fields and long term 6–10-fields grain, grain-growing, grain-par-growing, cultivated, forage crop rotations with the wide limits of satiation grain, technical and forage crops. It is discovered that the effect of crop rotation rises for the increase of variety of agricultural cultures and length of rotary press, that it is needed to take into account at development of projects of organization of the use of land for providing of eco-economical ground of crop rotations and organization of lands, their composition and maintenance.
5
Вожегова, Р. А., А. С. Малярчук, Д. І. Котельников та Н. Д. Резніченко. "Продуктивність просапної сівозміни за різних систем удобрення і основного обробітку ґрунту на зрошенні Півдня України". Аграрні інновації, № 3 (22 березня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті відображено результати досліджень ізвивчення щільності складення на початку та в кінці веге-тації залежно від систем основного обробітку ґрунту,подальший вплив на показники пористості та водопро-никності ґрунту. Водночас отримана інформація щодовпливу різних систем на показники продуктивності сіво-зміни. Мета досліджень – визначення впливу основ-ного обробітку ґрунту на фізико-механічні показникитемно-каштанового ґрунту, подальшого його впливуна продуктивність культур сівозміни. Методи. Під часексперименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методита загальновизнані в Україні методики і методичні рекомен-дацій. Результати. Дослідження проводились протягом2009–2019 років на дослідних полях Асканійської держав-ної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зро-шуваного землеробства Національної аграрної академіїнаук. У результаті проведених досліджень встановлено,що застосування системи безполицевого різноглибин-ного обробітку в сівозміні формує найменшу щільністьскладення в досліді на рівні 1,20 грама на кубічний сан-тиметр на початку та 1,26 грама на кубічний сантиметру кінці вегетації культур сівозміни, що в середньому на 4%менше порівняно з контролем. Також варто зазначити,що за системи безполицевого різноглибинного обробіткузбільшились пористість на 2% та водопроникність на16%. Висновки. Облік урожайності сільськогосподар-ських культур та визначення продуктивності короткоро-таційної сівозміни дали можливість встановити, що засистеми мілкого безполицевого розпушування продуктив-ність була на рівні контролю 7,86–8,78 з. о., залежно відсистеми удобрення, а застосування сівби в попередньонеоброблений ґрунт привело до зниження продуктивностіна 14,3%. Найбільша продуктивність в досліді була отри-мана за безполицевої різноглибинної системи основного обробітку, яка залежно від доз внесення азотних добривколивалась в межах 7,87–8,99 з. о. тонн на гектар, залежновід системи удобрення. Водночас застосування нульо-вого обробітку ґрунту привело до зменшення пористостіна 2,9% та водопроникності на 41,6%, що в подальшомувідображається на продуктивності культур сівозміни, яказнизилась в середньому на 14,3%.
6
Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-55-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.
7
Kuts, О. V., Т. V. Paramonova, V. І. Mykhailyn, O. F. Mozgovskyy, І. І. Semenenko, О. V. Romanov та Т. А. Romanova. "ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ОВОЧЕ-КОРМОВОЇ СІВОЗМІНИ, НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ ТА БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 55–65. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-55-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити вплив різних систем удобрення на продуктивність ланки зрошуваної овоче-кормової сівозміни, накопичення енергії органічною речовиною ґрунту та баланс елементів живлення. Методи. Польові (довготривалі стаціонарні), лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Використання мінеральної (N226P130K135 з розрахунку на 1 га сівозмінної площі) та органо-мінеральних систем удобрення (14 т/га органічних добрив + N30–60P28–57K25–50) забезпечує зростання урожайності ячменю на 26,0–59,1%, пшениці озимої – на 20,1–38,0%, люцерни – на 13,4–21,1%. При цьому вихід кормових одиниць становить 11,9–12,8 т/га, збір зерна – 0,85–1,01 т/га сівозмінної площі, що свідчить про високий рівень продуктивності ланки овоче-кормової сівозміни за даних систем удобрення. За систем удобрення, де використовуються органічні добрива, відмічається зростання енергопотенціалу органічної речовини ґрунту (3068–3155 ГДж/га), показнику активності енергетичних процесів (0,105–0,106) та показник стійкості родючості ґрунту (1,19–1,26). Загальний рівень енергетичної стабільності органічної речовини залишається низьким, але за рахунок оптимального рівня активності енергетичних процесів відмічається позитивна тенденція. За мінеральної, органічної та органо-мінеральної систем удобрення відмічено від’ємний баланс азоту, фосфору та калію в ланці сівозміни. Найнижчий рівень використання елементів живлення з ґрунтових запасів відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (азоту 81 кг/га, фосфору – 34 кг/га, калію – 284 кг/га). Висновки. За сукупною дією на урожайність зернових та кормових, овочевих рослин, вихід кормових одиниць в ланці зрошуваної овоче-кормової сівозміні Лівобережного Лісостепу України виділяється мінеральна (з розрахунковими дозами добрив та використанням мікроелементів) та органо-мінеральні (14 т/га гною + врозкид N60P57K50 або локально N15P14K12,5) системи удобрення. Органо-мінеральна система удобрення в зрошуваній овоче-кормовій сівозміні Лівобережного Лісостепу України забезпечує найбільш оптимальні параметри енергетичного стану ґрунту (енергопотенціал органічної речовини ґрунту – 3155 ГДж/га, показник стійкості родючості ґрунту – 1,26) та зумовлює формування балансу елементів живлення з мінімальним використанням ґрунтових запасів.
8
Грицюк, Н. В., Л. Л. Довбиш, А. В. Бакалова та О. М. Пузняк. "ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 77–83. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.09.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки спостерігається тенденція до створення екологічних, біологічних технологій захисту рослин від шкідливих організмів, у тому числі бур’янів, значну роль в них відіграє сівозміна. У статті представлені результати трьохрічних польових досліджень, проведених у 2016–2018 роках на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах у довготривалому стаціонарному досліді. Наведено видові та кількісні зміни фактичної забур’яненості, показники урожайності сільськогосподарських культур у ланках короткоротаційної сівозміни під дією різних систем мінерального та органічного живлення. Встановлено, що видовий склад бур’янової синузії у посівах культур сівозміни не показав визначної закономірності його формування і не залежав від системи удобрення. Кількісні зміни забур’яненості посівів, у першу чергу, відбулися під дією вирощування культур і менше залежали від застосування мінеральних та органічних добрив. При застосування підвищеного рівня мінерального живлення NPK 147 кг/га + гній 10 т/га відмічено у ланці з кукурудзою у фазі повної стиглості зниження чисельності і накопичення біомаси бур’янів на 20 шт./м2 (2,5 г/м2). Незначне зменшення кількості бур’янів відбувся при застосуванні сидерату, соломи та біологічних препаратів. За мінеральної системи живлення на посівах кукурудзи кількість бур’янів зменшилася на 10 %. У посівах жита озимого кількість бур’янів у фазі повної стиглості зменшилася на 6–12 шт./м2, порівняно з варіантом, де не застосовували добрива. У всіх культурах сівозміни спостерігали збільшення чисельності бур’янового компоненту за органічної системи удобрення (гній 10 т/га + солома + сидерат під кукурудзу і жито) у середньому на 20 %, порівняно з контрольним варіантом. У досліді також вивчено показники врожайності культур у ланках короткоротаційної сівозміни за різних систем удобрення з компенсацією елементів живлення з ґрунту за рахунок соломи, сидератів, біологічних препаратів та органічних добрив. Встановлено, що за роки досліджень найвищу урожайність зафіксовано при застосуванні органо-мінеральної системи живлення, що забезпечило приріст врожаю жита озимого – 1,7 т/га, вівса – 1,5 т/га, кукурудзи та однорічних трав – 1,1 т/га.
9
Тищенко, М. В., та С. В. Філоненко. "ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Внесення добрив під цукрові буряки й інші культури сівозміни підвищує не тільки їхню врожайність, але й позитивно впливає на загальну продуктивність сівозміни. Проте дослідних даних щодовпливу системи удобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодоз-мінної сівозміни особливо в зоні недостатнього зволоження вкрай недостатньо. У цьому й полягаєактуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – визначити вплив системиудобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодозмінної сівозміни.Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних доз органічних та мінеральних добрив, щовносяться під цукрові буряки, на їх продуктивність та технологічні якості коренеплодів; вивченніпіслядії різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків, на вихідзерна, кормових одиниць, перетравного протеїну і збору цукру в перерахунку на 1 га ріллі коротко-ротаційної плодозмінної сівозміни. Відповідні експерименти проводили у тривалому стаціонарномудосліді Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукро-вих буряків Національної академії аграрних наук України (Семенівський район, Полтавська область)упродовж 2006‒2009 років. У результаті проведених досліджень встановлено, що продуктивністькороткоротаційної плодозмінної сівозміни змінюється залежно від систем удобрення цукрових бу-ряків та інших культур. Внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни із розра-хунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N45,0Р60,0К45,0 сприяло отриманню найбільшого виходу зерна з 1 гасівозмінної площі – 2,48 т. Щодо виходу коренеплодів цукрових буряків з 1 га сівозмінної площі, товін виявився максимальним саме, якщо внести за ротацію сівозміни 12,5 т/га гною + N33,8Р45,0К33,8 істановив 13,2 т. Так само внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною +N33,8Р45,0К33,8 посприяло отриманню максимального виходу з 1 га сівозмінної площі кормових одиницьта перетравного протеїну – 8,92 і 8,87 т та 0,69 і 0,68 т відповідно.
10
Примак, І. Д., В. І. Купчик та Т. В. Колесник. "ЗМІНА АГРОХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ Й УДОБРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2012): 26–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено вплив чотирьох систем основного об-робітку ґрунту й удобрення на зміну агрохімічнихвластивостей чорнозему типового і продуктивно-сті зернопросапної сівозміни. Встановлено стати-стично достовірне підвищення вмісту ґумусу ворному шарі ґрунту за дві ротації сівозміни затривалого мілкого обробітку і внесення на кожнийгектар ріллі 12 т гною + N87P114K114. У польовійп’ятипільній зернопросапній сівозміні центральногоЛісостепу України рекомендується глибока (28–30 см) культурна оранка в одному полі (під повторнукукурудзу, де вноситься гній), а на решті полів –мілкий обробіток на 10–12 см.
The influnce of the four systems of main soil tillage and fertilizingon the changes of agrochemical properties of standard black soiland efficiency of cultivated crop rotation has been shown. Thestatistically reliable increasing of humus content in the plow layerof soil in two crop rotation for a long shallow cultivation andapplying into each hectare of arable land 12 tons of manure +N87P114K114 has been established. In the field five-course rotation ofthe central forest-steppes Ukraine deep (28–30 cm) crop plowing inone field (under a second maize where manure is applyed) is recommended. Shallow crop plowing (10–12 cm) is recommended in the rest of the field.
Дисертації з теми "Сівозміни"
1
Жадан, Тетяна Андріївна. "Напрями підвищення рівня забезпеченості насінням соняшнику олійно-жирової галузі України". Thesis, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23364.
Повний текст джерела
2
Бурлак, К. С. "Досвід вирощування садивного матеріалу декоративних рослин в ДП «Чернігівське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20238.
Повний текст джерелаАнотація:
Бурлак, К. С. Досвід вирощування садивного матеріалу декоративних рослин в ДП «Чернігівське лісове господарство : дипломна робота : 205 Лісове господарство / К.С. Бурлак ; керівник роботи Корма О. М. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 84 с.Правильна організація високопродуктивного розсадника, створеного за принципами останніх досягнень лісокультурної справи, є актуальною темою сьогодення. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 58 літературних джерел. В ході дослідження автором було обґрунтовано на науковій основі та розраховано декоративний розсадник з оптимальною площею та організаційною структурою. Також автор обрахував економічну ефективність організації декоративного розсадника
Proper organization of a highly productive nursery, created on the principles of the latest achievements of forestry, is a topical issue today. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 58 literature sources. During the study, the author substantiated on a scientific basis and calculated a decorative nursery with an optimal area and organizational structure. The author also calculated the economic efficiency of the organization of an ornamental nursery.
3
Кірдан, М. А. "Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ФГ «БІЛІ РОСИ» Чернігівської обл., Коропського району, с Понорниця та заходи поліпшення технології вирощування гречки в умовах Полісся". Thesis, Чернігів, 2020. http://ir.stu.cn.ua/123456789/20088.
Повний текст джерелаАнотація:
Кірдан, М. А. Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ФГ «БІЛІ РОСИ» Чернігівської обл., Коропського району, с Понорниця та заходи поліпшення технології вирощування гречки в умовах Полісся: дипломна робота : 201 Агрономія/ М. А. Кірдан ; керівник роботи Локоть О. Ю; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2020. – 73 с.На сучасному етапі в рослинництві пріоритетним напрямом є виробництво продукції, що потребує меншого застосування ресурсів при максимальному використання потенціалу вирощуваних культур і регіональних особливостей. Відомо, що кращими попередниками гречки є: озима пшениця, ячмінь, цукровий буряк, кукурудза, зернобобові. Гречка для гречки є поганим попередником, недоцільно розміщувати її посіви після суданської трави, соняшнику, які пересушують ґрунт. Основною причиною низьких врожаїв культури є те, що її вважають не вимогливою до ґрунту і попередників. Ідеальні для вирощування гречки (сировини для виробництва гречаної крупи) простори Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській і Чернігівській областей. Оберимо для дослідження Чернігівську область, яка розміщена в Поліссі.
At the present stage in crop production the priority is the production of products that require less use of resources with maximum use of the potential of crops and regional characteristics. It is known that the best precursors of buckwheat are: winter wheat, barley, sugar beet, corn, legumes. Buckwheat for buckwheat is a bad precursor, it is impractical to place its crops after Sudan grass, sunflower, which overdry the soil. The main reason for low crop yields is that it is considered undemanding to the soil and predecessors. Areas of Vinnytsia, Kyiv, Kirovohrad, Poltava, Sumy, Ternopil, Kharkiv and Chernihiv regions are ideal for growing buckwheat (raw materials for buckwheat production). Let's choose the Chernihiv region, which is located in Polissya, for research.
4
Бойко, Ю. Д. "Особливості вегетативного розмноження декоративного садивного матеріалу в розсаднику "Сновського вищого професійного училища лісового господарства"". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23110.
Повний текст джерелаАнотація:
Бойко, Ю. Д. Особливості вегетативного розмноження декоративного садивного матеріалу в розсаднику "Сновського вищого професійного училища лісового господарства" : випускна кваліфікаційна робота : 205 «Лісове господарство» / Ю. Д. Бойко ; керівник роботи С. О. Потоцька ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 78 с.Випускна кваліфікаційна робота «Особливості вегета-тивного розмноження декоративного садивного матеріалу в розсаднику «Сновського вищого професійного училища лісового господарства»» присвячена проблемі вирощування декоративного садивного матеріалу для озеленення населених місць та розширення асортименту декоративних культур. Правильна організація високопродуктивного розсадника, створеного за принципами останніх досягнень лісокультурної справи, є актуальною темою сьогодення. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 22 літературних джерел. В ході дослідження автором було проаналізовано досвід вирощування садивного матеріалу декоративних порід в господарстві та надані рекомендації по поліпшенню розсадницької справи.
Graduation qualification work «Peculiarities of vegetative propagation of decorative planting material in the nursery of «Snovsky Higher Vocational School of Forestry»» is devoted to the problem of growing ornamental planting material for landscaping and expanding the range of ornamental crops. Proper organization of a highly productive nursery, created on the principles of the latest achievements of forestry, is a topical issue today. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 38 literature sources, 3 of which are in a foreign language. During the study, the author analyzed the experience of growing planting material of ornamental species on the farm and provided recommendations for improving the nursery.
5
Осипенко, Ю. В. "Досвід вирощування декоративного садивного матеріалу в ДП «Чернігівське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23142.
Повний текст джерелаАнотація:
Осипенко, Ю. В. Досвід вирощування декоративного садивного матеріалу в ДП «Чернігівське лісове господарство» : випускна кваліфікаційна робота : 205 «Лісове господарство» / Ю. В. Осипенко ; керівник роботи О. М. Корма ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 64 с.Випускна кваліфікаційна робота «Досвід вирощування декоративного садивного матеріалу в ДП «Чернігівське лісове господарство»» присвячена проблемі вирощування декоративного садивного матеріалу для озеленення населених місць та розширення асортименту декоративних культур. Правильна організація високопродуктивного розсадника, створеного за принципами останніх досягнень лісокультурної справи, є актуальною темою сьогодення. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 38 літературних джерел, 3 з яких – іноземною мовою. В ході дослідження автором було проаналізовано досвід вирощування садивного матеріалу декоративних порід в господарстві та надані рекомендації по поліпшенню розсадницької справи.
Graduation qualification work «Experience of growing ornamental planting material in SE «Chernihiv Forestry»» is devoted to the problem of growing ornamental planting material for landscaping and expanding the range of ornamental crops. Proper organization of a highly productive nursery, created on the principles of the latest achievements of forestry, is a topical issue today. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 38 literature sources, 3 of which are in a foreign language. During the study, the author analyzed the experience of growing planting material of ornamental species on the farm and provided recommendations for improving the nursery.
6
Федосенко, М. В. "Досвід вирoщувaння лісового сaдивнoгo мaтеріaлу в ДП «Холминське лісoве гoспoдaрствo»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23150.
Повний текст джерелаАнотація:
Федосенко, М. В. Досвід вирoщувaння лісового сaдивнoгo мaтеріaлу в ДП «Холминське лісoве гoспoдaрствo» : випускна кваліфікаційна робота : 205 «Лісове господарство» / М. В. Федосенко ; керівник роботи О. М. Корма ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 62 с.Випускна кваліфікаційна робота «Досвід вирoщувaння лісового сaдивнoгo мaтеріaлу в ДП «Холминське лісoве гoспoдaрствo»» присвячена проблемі вирощування лісового садивного матеріалу для лісовідновлення та лісорозведення в господарстві. Правильна організація високопродуктивного розсадника, створеного за принципами останніх досягнень лісокультурної справи, є актуальною темою сьогодення. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 27 літературних джерел. В ході дослідження автором було проаналізовано досвід вирощування садивного матеріалу лісотвірних порід в господарстві та надані рекомендації по поліпшенню розсадницької справи.
Graduation qualification work «Experience of growing forest planting material in the State Enterprise «Kholmynske Forestry»» is devoted to the problem of growing forest planting material for reforestation and afforestation in the economy. Proper organization of a highly productive nursery, created on the principles of the latest achievements of forestry, is a topical issue today. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 27 literature sources. During the study, the author analyzed the experience of growing planting material of forest species in the farm and provided recommendations for improving the nursery.
7
Дмитренко, О. В. "Агроекономічний аналіз галузі рослинництва ТОВ «Березнянське» та заходи поліпшення технології вирощування озимої пшениці". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23160.
Повний текст джерелаАнотація:
Дмитренко, О. В. Агроекономічний аналіз галузі рослинництва ТОВ «Березнянське» та заходи поліпшення технології вирощування озимої пшениці : випускна кваліфікаційна робота : 201 "Агрономія" / О. В. Дмитренко ; керівник роботи Г. І. Рябуха ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 48 с.Формування високого врожаю озимої пшениці досягається науковообґрунтованим комплексом агротехнічних прийомів. Одним із вирішальних чинників формування врожаю пшениці є створення високопродуктивних посівів озимої пшениці з оптимальною структурою агроценозу, ідеальним морфо біотипом рослин, синхронним розвитком елементів продуктивності в значній мірі залежить від строків і способів сівби, норм висіву, сорту, глибини загортання насіння та інших прийомів, які складають посівний блок технології.
The formation of a high yield of winter wheat is achieved by a scientifically sound set of agronomic techniques. One of the decisive factors in the formation of wheat yield is the creation of high-yielding crops of winter wheat with optimal agrocenosis structure, ideal morpho biotype of plants, synchronous development of productivity elements largely depends on timing and methods of sowing, sowing rates, variety, depth of seed wrapping and make up the sowing unit of technology.
8
Трутень, А. С. "Технологія вирощування пшениці озимої та заходи її покращення в ПСП «Колос»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23179.
Повний текст джерелаАнотація:
Трутень, А. С. Технологія вирощування пшениці озимої та заходи її покращення в ПСП «Колос» : випускна кваліфікаційна робота : 201 "Агрономія" / А. С. Трутень ; керівник роботи Г. І. Рябуха ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 44 с.Сучасні умови агропромислового виробництва вимагають збільшення обсягів якісної сільськогосподарської продукції за одночасного зменшення економічних та енергетичних витрат у технологіях її вирощування. Пшениця озима є однією з головних зернових культур, яка за валовими зборами та високою якістю зерна забезпечує національну продовольчу безпеку України. Актуальності дослідження у даному напрямі набувають і через зміни клімату, сучасних підходів до структури посівних площ, удобрення. Все більшої уваги заслуговують питання повернення до науково-обґрунтованих сівозмін, які є одним із основних заходів стабільності землеробства, істотно впливають на водний, поживний режими, зменшення забур’яненості, екологічну рівновагу, дозволяють раціонально використовувати землі, відновлювати ґрунтову родючість тощо. У кваліфікаційній роботі було розглянуто біологічні особливості озимої пшениці, її вимоги до навколишнього середовища та умов вирощування, технологію вирощування озимої пшениці. Також було визначено загальні відомості про приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», яке розташоване в Корюківському районі, в північній частині Чернігівської області, структуру посівних площ, забезпеченість ресурсами, грунти та специфіку обробітку грунту, було запропоновано заходи для покращення вирощування озимої пшениці в межах даного господарства та здійснено економічну оцінку цих заходів.
Modern conditions of agro-industrial production require an increase in the volume of quality agricultural products while reducing economic and energy costs in the technology of its cultivation. Winter wheat is one of the main grain crops, which ensures the national food security of Ukraine in terms of gross harvest and high quality of grain. The urgency of research in this direction is gaining due to climate change, modern approaches to the structure of sown areas, fertilizers. Increasing attention should be paid to the return to science-based crop rotations, which are one of the main measures of agricultural stability, significantly affect water, nutrient regimes, reduce weeds, ecological balance, allow rational use of land, restore soil fertility and more. Qualification work included the biological features of winter wheat, its requirements for the environment and growing conditions, indicates the main content of the technology of growing winter wheat. We also identified general information about the private agricultural enterprise «Kolos», which is located in Koryukiv district, in the northern part of Chernihiv region, the structure of sown areas, resource availability, its soils and the specifics of tillage, and then identified measures to improve the cultivation of winter wheat within the farm and provided an economic assessment these measures.
9
Обабко, В. В. "Особливості вирощування лісового садивного матеріалу в ДП «Остерське лісове господарство»". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23141.
Повний текст джерелаАнотація:
Обабко, В. В. Особливості вирощування лісового садивного матеріалу в ДП «Остерське лісове господарство» : випускна кваліфікаційна робота : 205 «Лісове господарство» / В. В. Обабко ; керівник роботи О. М. Корма ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 45 с.Випускна кваліфікаційна робота «Особливості вирощування лісового садивного матеріалу в ДП «Остерське лісове господарство»» присвячена проблемі лісорозведення та лісовідновлення, головним і найефективнішим методом яких є посадка сіянців і саджанців деревних і чагарникових порід на лісокультурну площу. Правильна організація високопродуктивного лісового розсадника, створеного за принципами останніх досягнень лісокультурної справи, є актуальною темою сьогодення. Автором проаналізовано стан вивчення питання на основі 47 літературних джерел. В ході дослідження автором було проаналізовано стан вирощування лісового садивного матеріалу в розсадниках лісгоспу.
Graduation qualification work «Peculiarities of growing forest planting material in the State Enterprise «Oster Forestry»» is devoted to the problem of afforestation and reforestation, the main and most effective method of which is the planting of seedlings and saplings of trees and shrubs on the forest area. Proper organization of a highly productive forest nursery, created on the principles of the latest achievements of forestry, is a topical issue today. The author analyzes the state of study of the issue on the basis of 47 literature sources. During the study, the author analyzed the state of cultivation of forest planting material in nurseries of the forestry.
10
Федченко, О. О. "Ефективність застосування регуляторів росту у технології вирощування жита озимого на чорноземах опідзолених Північного Лісостепу". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25094.
Повний текст джерелаАнотація:
Федченко, О. О. Ефективність застосування регуляторів росту у технології вирощування жита озимого на чорноземах опідзолених Північного Лісостепу : випускна кваліфікаційна робота : 201 "Агрономія" / О. О. Федченко ; керівник роботи Л. А. Шевченко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра аграрних технологій та лісового господарства. – Чернігів, 2021. – 54 с.Озиме жито – важлива продовольча і кормова культура, яка має високу потенційну врожайність. Перед агрономами й постає завдання – зменшити розрив між потенційною та фактичною врожайністю озимого жита. Саме тому в останні роки пошук напрямків підвищення ефективності виробництва зерна жита шляхом оптимізації елементів технології вирощування є необхідним і актуальним. Результати досліду показали, що застосування регуляторів росту на посівах озимого жита призводить до збільшення врожайності і покращення якості зерна.
Winter rye is an important food and fodder crop that has a high potential yield. Agronomists face the task of reducing the gap between the potential and actual yields of winter rye. That is why in recent years the search for ways to improve the efficiency of rye grain production by optimizing the elements of cultivation technology is necessary and relevant.
Тези доповідей конференцій з теми "Сівозміни"
1
Аверчев, Олександр, та Іван Гончарський. "ОЦІНКА ГРЕЧКИ Й ПРОСА ЯК ПОПЕРЕДНИКІВ В АГРОМЕЛІОРАТИВНОМУ ПОЛІ РИСОВОЇ СІВОЗМІНИ". У INTEGRACIÓN DE LAS CIENCIAS FUNDAMENTALES Y APLICADAS EN EL PARADIGMA DE LA SOCIEDAD POST-INDUSTRIAL. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.04.2020.v1.35.
Повний текст джерела
2
Бутенко, Андрій, Микола Собко, Наталія Терьохіна та Євгенія Бутенко. "ВПРОВАДЖЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СІВОЗМІН В УМОВАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v1.19.
Повний текст джерела