Добірка наукової літератури з теми "Супутникові системи"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Супутникові системи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Супутникові системи"
Охріменко, О. "МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.2.30.02.
Повний текст джерелаNesterenko, S., D. Yermolenko, О. Shefer та A. Kliepko. "УКРАЇНСЬКА НАВІГАЦІЙНА СУПУТНИКОВА СИСТЕМА: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 4–7. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.004.
Повний текст джерелаMelnyk, O. M., K. S. Koriakin та O. V. Lohinov. "CУПУТНИКОВІ КОМПАСИ У СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ НАВІГАЦІЇ СУДЕН". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.05.
Повний текст джерелаLishchynovska, N. "МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМИ EGNOS RIMS НА ОСНОВІ РЕЗОНАТОРІВ НА НЕРЕГУЛЯРНИХ ЛІНІЯХ ПЕРЕДАЧ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (11 вересня 2020): 131–34. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.131.
Повний текст джерелаKopets, Rafal, та Sofiia Skrobinska. "Російська космічна програма зайшла в глухий кут: інцидент космічної морської розвідки". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (6) (31 жовтня 2019): 28–38. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-02-28-38.
Повний текст джерелаFedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.
Повний текст джерелаBaranov, G. L. "The Informational-Navigational AVL Dispatch Systems for the Control of Autotransportations by Means of the Satellite Navigation." Nauka ta innovacii 3, no. 1 (January 30, 2007): 84–89. http://dx.doi.org/10.15407/scin3.01.084.
Повний текст джерелаKuchuk, Н., та I. Krivolapov. "РОЗПІЗНАВАННЯ ДІЛЯНОК ВИРУБКИ ЛІСІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗГОРТКОВИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.070.
Повний текст джерелаГорбань, А. В., О. В. Маранов, Ю. П. Клочков та З. Я. Дорофєєва. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ РУХОМ СУДЕН З ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ СУПУТНИКОВОЇ НАВІГАЦІЇ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.12.
Повний текст джерелаПільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Єлизавета Ігорівна Калініченко та Олександр Васильович Булашенко. "ВИСОКОЕФЕКТИВНИЙ ХВИЛЕВОДНИЙ ПОЛЯРИЗАТОР ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (21 січня 2021): 14–26. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.217129.
Повний текст джерелаДисертації з теми "Супутникові системи"
Шум, М. О., та М. І. Гончарук. "СУПУТНИКОВІ СИСТЕМИ НАВІГАЦІЇ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13961.
Повний текст джерелаКонін, Валерій Вікторвич, Valeriy Konin, Олексій Сергійович Погурельський, Olexiy Pogurelskiy, Тетяна Леонідівна Малютенко, Tetiana Maliutenko, Ірина Анатоліївна Приходько, Irina Pryhodko, Олексій Петрович Сушич та Alexey Sushich. "Дистанційне дослідження глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53573.
Повний текст джерелаГлобальні навігаційні супутникові системи (GNSS) широко впроваджуються в сферу транспорту, сільського господарства, геодезію та інші сфери діяльності людини. На сьогоднішній день повністю функціонують GPS та GLONASS, продовжують свій розвиток GALILEO та BeiDou. Для функціонування цих супутникових систем необхідно також забезпечувати якісну підготовку спеціалістів по впровадженню та моніторингу глобальних навігаційних супутникових систем. Щоб забезпечити якісну підготовку спеціалістів для обслуговування систем GNSS необхідно як теоретичне навчання, так і закріплення практичних навичок при роботі з навігаційною апаратурою. Зважаючи на пандемію, яка охопила увесь світ, технічним закладам освіти необхідно впроваджувати нові методи навчання та підготовки спеціалістів.
Національний авіаційний університет
Волков, О. Є., М. М. Комар, Д. О. Волошенюк та О. Ю. Господарчук. "Інтелектуальна інформаційна технологія автономної навігації безпілотного літального апарату". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39989.
Повний текст джерелаПащенко, Сергій Олександрович, А. В. Скоробагатих та Дмитро Васильович Бреславський. "Дослідження температурного поля блоку гіроскопів штучного супутника Землі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22447.
Повний текст джерелаКондратюк, Василь Михайлович, та Vasyl M. Kondratiuk. "Методи і алгоритми прецизійного визначення місцеположення рухомих об’єктів за сигналами глобальних навігаційних супутникових систем". Thesis, Національний авіаційний університет, 2021. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49720.
Повний текст джерелаThe dissertation is devoted to the application of global navigation satellite systems (GNSS) to solve relevant scientific problems: precision position determination of moving objects by processing the carrier phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier phase ambiguity resolution. The dissertation solves the scientific and technical problem of developing methods and algorithms for precision position determination of moving objects by processing the carrier-phase and code GNSS observations without a complicated procedure of the carrier-phase ambiguity resolution. The method for processing carrier-phase and code GNSS observations has been improved that solves the task of smoothing/filtering of code observations using continuous carrier-phase observations in the mode of kinematic positioning, which in a contrast to other known methods takes into account the influence of carrier phase contribution (“wind-up”-effect), which is manifested during change of motion direction, evolution and rotations of moving objects. This method ensures accuracy of moving objects coordinates determination increase up to decimeter level. In the process of scientific research, the method of combined differential compatible code and carrier-phase solution of the navigation problem was developed with simultaneous estimation of initial carrier-phase ambiguities (as continuous variables) and without direct smoothing / filtering operations. The method is the most effective for the joint processing of GPS + GLONASS observations as it takes into account the peculiarities of the frequency distribution of the spectrums of the emitted GLONASS signals, which provides a decimeter level of accuracy. For the first time, a method of joint processing the carrier-phase and code GNSS observations was developed, which solves the problem of accurate kinematic positioning, which, unlike known methods, allows eliminating variational components of solution error, significantly reducing the impact of estimates of code-phase solutions due to changes in the working constellation of GNSS satellites, and, on average, 2 times reducing the positioning errors with regard to the "smoothed" solution and 3–4 times with regard to DGPS solutions. A method for estimating the actual accuracy of coordinate determinations using differential correction information has been developed, which allows to make verification of the user’s GNSS equipment for two operating modes: for a fixed receiver – static mode and for a mobile receiver – kinematic mode.
Савицький, Владислав Ігоревич. "Оцінка точності супутникової системи Beidou". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41860.
Повний текст джерелаПісля початку розгортання супутникових систем в 60-х роках минулого століття людство вступило в епоху супутникових технологій, яка продовжує успішно розвиватися і на далі. На сьогоднішній день існує 4 глобальні супутникові системи, які перебувають на різних стадіях розвитку. Кожна з цих систем складається не тільки з космічного сегменту, а має також наземні станції моніторингу та управління, які розташовані по всій поверхні Землі, що робіть реалізацію та обслуговування доволі складним та дорогим. Тому, розробку таких систем могли собі дозволити тільки потужні країни з сильною економікою. Сполучені Штати Америки розробили систему GPS, Російська Федерація, правонаступниця Радянському Союзу, продовжує модернізувати систему ГЛОНАСС, свої системи почали розгортати Європейський союз (система GALILEO) та Китайська Народна Республіка (система BeiDou). Основною метою супутникових навігаційних систем є забезпечення потреб у високоточному визначенні місцеположення як для цивільних, так і для військових користувачів. Для підвищення точності визначень позиціонування в подальшому були розроблені космічні та наземні функціональні доповнення. Зважаючи на мирові тенденції розвитку супутникових технологій Китайська Народна Республіка поставила за мету розробити власну незалежну супутникову систему, яка б на першому етапі забезпечувала потреби власних користувачів навігаційної інформації, а в подальшому мала б і глобальне покриття. Також китайська навігаційна супутникова система має працювати з усіма існуючими навігаційними супутниковими системами.
Чернюк, Євген Олегович. "Оцінка точності супутникової системи GALILEO". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41857.
Повний текст джерелаСтаном на початок 2020 року в світі функціонує 4 глобальних навігаційні супутникові системи. Кожна з них є реалізацією складної в технічному і затратної в фінансовому плані задачі. Глобальна супутникова навігаційна система це не лише сузір’я супутників але і складна наземна інфраструктура розподілених по земній поверхні станцій моніторингу та спостереження, прийому та завантаження спеціальної службової інформації, головний та резервний центри управління. Через цю складність реалізувати перші системи вдалося потужним країнам, чий військовий бюджет осилив цей тягар: Сполученим Штатам Америки (система GPS), Радянському Союзу на початковому етапі і Російській Федерації на завершальному (система ГЛОНАСС), а також Китайській Народній Республіці (система BeiDou). [2, 3, 11] Спільним у створенні цих систем була мета – забезпечення потреб військової сфери у високоточному глобальному сервісу позиціонування та наведення. Широке розповсюдження технологій супутникової навігації в цивільній сфері було лише похідною від тих можливостей які забезпечили розгорнуті системи військовим. Розвиток і основні віхи в становленні систем глобального позиціонування були пов’язані з політичним протистоянням на світовій арені. Як наслідок, на сьогоднішній день можна констатувати факт наявності надзвичайно зручних і ефективних засобів для глобального позиціонування, які при цьому не надають жодних гарантій цивільним користувачам на наявність і доступність своїх сигналів і сервісів у майбутньому. [4, 11, 12] Створення і розгортання глобальної навігаційної супутникової системи повністю цивільного призначення значно відрізняє на цьому тлі європейський проект Galileo. Він пройшов складний шлях від ідеї і загальної концепції до свого нинішнього етапу, коли система стоїть на порозі повноцінного функціонування з досягнутою номінальною кількістю космічних апаратів. Орієнтована на потреби цивільних і перш за все авіаційних користувачів, система Galileo забезпечуватиме доступ до сигналів високоточної навігації на комерційній основі зі збереженням безкоштовних відкритих сервісів. [5,19] Поточна стадія функціонування системи Galileo дозволяє планувати і виконувати комплексні дослідження її характеристик в режимі одно системної обробки даних та у сполучені з даними від інших існуючих систем. Завдяки організації довготривалого моніторингу з’являється можливість відслідковувати еволюційні зміни, які відбуватимуться в системі разом з нарощуванням кількості супутників на орбіті. Ці задачі можуть бути продовженням результатів одержаних в цій роботі, присвяченій оцінці точності глобальної навігаційної супутникової системи Galileo.
В, Лобурь Д. "Моніторинг характеристик супутникових навінаційних систем". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2009. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18783.
Повний текст джерелаЗубань, Юрій Олександрович, Юрий Александрович Зубань, Yurii Oleksandrovych Zuban, Євгеній Віталійович Крючко, Евгений Витальевич Крючко та Yevhenii Vitaliiovych Kriuchko. "Проблеми розробки та побудови системи супутникової навігації". Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4387.
Повний текст джерелаШвець, Валеріян Анатолійович. "ЗАГРОЗИ НАВІГАЦІЙНОМУ СЕГМЕНТУ МЕРЕЖЕВИХ СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМ". Thesis, Київський національний університет, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33283.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Супутникові системи"
Мельник, Олексій. "ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СDMA У СУПУТНИКОВИХ СИСТЕМАХ НАВІГАЦІЇ МОРСЬКИХ СУДЕН". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE, chair Костянтин Корякін, Андрій Волошин, Володимир Окулов та Ігор Пуляєв. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-12.11.2021.v2.15.
Повний текст джерела