Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Сульфіт натрію"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Сульфіт натрію".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Сульфіт натрію"
1
Соколенко, Н. М., та Є. В. Попов. "Вивчення умов процесу конденсації фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію в технології водорозчинних поверхнево-активних речовин". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 8(256) (10 грудня 2019): 81–85. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-256-8-81-85.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єктом дослідження є реакція, яка полягає в конденсації фенолу з формальдегідом та одночасним сульфуванням сульфітом натрію. За рахунок лугу, а саме NaOH, що утворюється в ході реакції, процес конденсації фенолу з формальдегідом проходить у водному середовищі при рН=9-9,5. Метою дослідження запропонованої технології є отримання водорозчинних нетоксичних продуктів на основі фенолу, формальдегіду та сульфіту натрію, що можна запропонувати для використання в якості аніоноактивних поверхнево-активних речовин (АПАР). В ході дослідження технології вивчали вплив умов проведення реакції на швидкість реакції, властивості та якість отриманих продуктів. А саме було підібрано оптимальне співвідношення вихідних компонентів, температури та часу процесу. Встановлено, що недолік формальдегіду або сульфіту натрію призводить до полімеризації реакційної маси з утворенням твердої смоли. Підібрано оптимальне співвідношення вихідних реагентів фенол : формальдегід : сульфіт натрію : вода, яке становить 1: (1,25-1,47): 0,4 : (16-20). Час процесу не робить істотного впливу. Було запропоновано час процесу конденсації від 0,6 до 1 години. Встановлено, що при вибраному співвідношенні компонентів і часу проведення конденсації оптимальна температура реакції становить 130 оС. З підвищенням температури збільшується стабілізуюча здатність отриманих зразків ПАР. Якісні характеристики отриманого продукту (стабілізуюча та диспергуюча здатність) дозволяють рекомендувати застосування його в якості аніонактивної поверхнево-активної речовини. Отримана по запропонованій технології поверхнево-активна речовина на основі фенолу, за властивостями подібна відомому диспергатору НФ (продукт поліконденсації нафталінсульфокислоти і формальдегіду) і може бути рекомендована як заміна вже існуючим диспергаторам на основі нафталіну. Ці продукти знайшли використання як диспергатори органічних барвників та пігментів, як розширювач для свинцевих акумуляторів, як допоміжна речовина в гумовій, шкіряної, анілінофарбній, текстильній, хіміко-фотографічній промисловості, у виробництві синтетичного каучуку, хімічних волокон, оптичних відбілювачів, а також широко застосовується у виробництві мінеральних добрив в якості речовини, що перешкоджає злежуванню при транспортуванні і зберіганні добрив та інше.
2
Маскаева, Л. Н., В. М. Юрк, В. Ф. Марков та В. И. Воронин. "Влияние комплексной антиоксидантной добавки "сульфит натрия-аскорбиновая кислота" на состав, структуру и полупроводниковые свойства пленки PbSe". Физика твердого тела 62, № 10 (2020): 1731. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2020.10.49930.101.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены сравнительные экспериментальные данные по составу, кристаллической структуре, полупроводниковым и фотоэлектрическим свойствам пленок PbSe, осажденных в присутствии сульфита натрия Na2SO3 и комплексной антиоксидантной добавки "сульфит натрия-аскорбиновая кислота" с привлечением методов динамического рассеяния света, растровой электронной и атомно-силовой микроскопии. Установлены существенные изменения морфологии, элементного и фазового состава, периода кристаллической решетки пленок PbSe, синтезированных в присутствии антиоксидантов Na2SO3 и Na2SO3+С6Н8О6 до и после их термоактивации при 653 K. Показано что введение комплексной добавки по сравнению с Na2SO3 повышает однородность, формирующих слой частиц, уменьшает в ней микронапряжения, снижает с 0.349 до 0.308 eV величину термической запрещенной зоны и на 28-30% увеличивает вольт-ваттная чувствительность пленок. Ключевые слова: селенид свинца, тонкие пленки, гидрохимическое осаждение, аскорбиновая кислота, кристаллическая структура, ширина запрещенной зоны.
3
Pokhmurska, A. V., O. M. Grytsenko, O. V. Suberlyak та N. Ye Gorbenko. "Термометричні дослідження полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату в присутності полівінілпіролідону з одночасним відновленням йонів нікелю". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 99–103. http://dx.doi.org/10.15421/40290321.
Повний текст джерелаАнотація:
За допомогою термометричного методу досліджено кінетику виділення тепла під час полімеризації композицій на основі 2-гідроксіетилметакрилату (ГЕМА) та полівінілпіролідону (ПВП), ініційованої пероксидом бензоїлу з одночасним відновленням Ni2+. Для відновлення Ni2+ використано окисно-відновну систему нікелю сульфат натрію гіпофосфіт у лужному середовищі. Оцінено вплив складу вихідної композиції, вмісту розчинника, початкової температури полімеризації, концентрації окисника та відновника на кінетичні параметри полімеризації – час початку гелеутворення, час досягнення максимальної температури екзотермії, область гель-ефекту та максимальну температуру екзотермії. Встановлено, що у випадку ГЕМА/ПВП композицій полімеризація у присутності пероксиду бензоїлу відбувається з високою швидкістю вже за температури 50°С. Доведено, що використання комплексного ініціатора, який складається з сульфату заліза (ІІ) та пероксиду бензоїлу, дає можливість здійснювати полімеризацію ГЕМА/ПВП композицій за кімнатної температури та з максимальною температурою екзотермії, яка забезпечує хімічне осадження металу. Виявлено, що температура, до якої нагрівається реакційне середовище, може бути достатньою для перебігу хімічної реакції відновлення Ni2+.
4
Верещагин, А. Л., Е. А. Кукарина, and Е. В. Грешных. "GEL FORMATION IN THE KAOLIN SYSTEM - SODIUM ALGINATE - CALCIUM SULFATE - SODIUM PYROPHOSPHATE." Южно-Сибирский научный вестник, no. 6(40) (December 20, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.25699/sssb.2021.40.6.048.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлены результаты исследований изменений происходящих при формировании наполненных альгинатных гелей при внутреннем диффузионном гелеобразовании. Исследование проводилось для систем, состоящих из каолина и альгината натрия с системой отверждения из сульфата кальция и пирофосфата натрия. Установлено, что применение реологических методов исследования позволяют получать данные о показателях качества альгинатных гелей и их составе, и механизме гелеобразования. Установлено, что для системы каолин – альгинат натрия – сульфат кальция – пирофосфат натрия при формировании альгинатного геля целесообразно использовать сульфат кальция с массовой долей от 5 до 6,5, а пирофосфат натрия с массовой долей от 1,5 до 3 % при гидромодуле 1 к 3 и температуре воды 20 °С.Эти данные можно использовать при разработке рецептуры альгинатных масок и подготовки нормативной технической документации. The results of studies of changes occurring during the formation of filled alginate gels during internal diffusion gelation are presented. The study was carried out for systems consisting of kaolin and sodium alginate with a curing system of calcium sulfate and sodium pyrophosphate. It has been established that the use of rheological research methods makes it possible to obtain data on the quality indicators of alginate gels and their composition, and the mechanism of gelation. It was found that for the system kaolin-sodium alginate-calcium sulfate-sodium pyrophosphate when forming an alginate gel, it is advisable to use calcium sulfate with a mass fraction of 5 to 6.5, and sodium pyrophosphate with a mass fraction of 1.5 to 3% at a hydromodule 1 to 3 and a water temperature of 20 °C. This data can be used in the development of the formulation of alginate masks and the preparation of regulatory technical documentation.
5
Pavlova, Y. О., S. P. Gudz’ та S. О. Gnatush. "Вплив факторів середовища на ріст і синтез пігментів пурпуровими сірковими бактеріями". Biosystems Diversity 16, № 1 (15 грудня 2007): 164–73. http://dx.doi.org/10.15421/010828.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив різних факторів середовища на ріст і синтез пігментів окремими штамами пурпурових сіркових бактерій родів Chromatium, Thiocystis, Thiocapsa і Lamprocystis, виділених із водойм Яворівського сіркового родовища. Для оптимального росту бактерій у середовище необхідно вносити кальцій, магній, манган, ферум, хлорид натрію. Внесення цих елементів дозволяє значно підвищити вихід біомаси бактерій і синтез ними каротиноїдів та бактеріохлорофілу а. Суттєвий вплив на ріст пурпурових сіркових бактерій виявляє початкова концентрація посівного матеріалу та донора електронів. Після окиснення сульфіду на початкових етапах розвитку культури спостерігається уповільнення росту і руйнування клітин під дією світла. Для оптимізації росту бактерій донор електронів (сульфід) необхідно вносити багаторазово у процесі культивування в концентрації, що не перевищує інгібуючу дозу. Додаткове внесення до середовища донора електронів сприяє зростанню біомаси клітин. Позитивний вплив на синтез пігментів виявляє внесення до середовища ацетату. Необхідною умовою для росту та синтезу пігментів є інтенсивність освітлення. Максимальний ріст культур спостерігали при освітленості 400 лк. Зростання інтенсивності освітлення супроводжується зниженням темпів росту і вмісту каротиноїдів та бактеріохлорофілу а у клітинах. У всіх штамів синтез пігментів пригнічується киснем.
6
Новоженин, Дмитрий Юрьевич, Анна Нориковна Адамян, Софья Денисовна Прокофьева, Светлана Дмитриевна Хижняк, and Павел Михайлович Пахомов. "INFLUENCE OF CARBOXYMETHYL CELLULOSE ON THE SELF-ORGANIZATION PROCESS IN CYSTEINE-SILVER SOLUTION." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Химия, no. 1(43) (April 13, 2021): 80–86. http://dx.doi.org/10.26456/vtchem2021.1.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Процессы самоорганизации в водном растворе L-цистеина, нитрата серебра, карбоксиметилцеллюлозы (КМЦ) и сульфата натрия исследованы с использованием методов вискозиметрии и УФ спектроскопии. Установлено, что водный раствор на основе L-цистеина и нитрата серебра (цистеин-серебряный раствор - ЦСР) хорошо совместим с водным раствором КМЦ, образуя при этом прозрачный гидрогель без введения электролита-инициатора. Рост концентрации КМЦ в растворе и дополнительное введение электролита (сульфат натрия) приводило к увеличению вязкости получаемых гидрогелей. Self-organization processes in an aqueous solution of L-cysteine, silver nitrate, carboxymethyl cellulose (CMC), and sodium sulfate were studied using viscometry and UV spectroscopy methods. It was found that an aqueous solution based on L-cysteine and silver nitrate (cysteine-silver solution - CSS) is well compatible with an aqueous solution of CMC, thus forming a transparent hydrogel without introducing an initiator electrolyte. An increase in the concentration of CMC in solution and an additional introduction of an electrolyte (sodium sulfate) led to an increase in the viscosity of the resulting hydrogels.
7
Бєляновська, О. А., Г. М. Пустовой, К. М. Сухий, М. В. Губинський, М. П. Сухий, О. В. Дорошенко та Я. О. Сергієнко. "Експлуатація адсорбційних холодильних установок на основі композитів «силікагель – натрій сульфат» для зберігання сільськогосподарської продукції". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 165–71. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1574.
Повний текст джерелаАнотація:
Ключевими проблемами впровадження адсорбційних холодильних геліоустановок наряду зі властивостями використовуваних адсорбентів є сезонна та добова нерівномірність сонячного випромінювання, а також утилізація теплоти адсорбції. Мета представленої роботи – визначення експлуатаційних характеристик адсорбційних холодильних геліоустановок на основі композитних адсорбентів «силікагель – натрій сульфат». Основними конструктивними елементами адсорбційної холодильної установки є адсорбер, на лицевій стороні якого встановлено прозору ізоляцію, виконану зі стільникового полікарбонатного пластику САН (товщиною 8 мм) з інтегральним коефіцієнтом пропускання на рівні 0,88, а в нижній частині розміщено композитний адсорбент «силікагель – натрій сульфат», конденсатор, випарник, який встановлено біля холодильної камери. В шарі адсорбенту встановлено гідравлічний контур, по якому циркулює вода. Нагріта вода може бути використана для підігріву адсорбента в ранковий період доби. Експлуатація адсорбційної геліоустановки відбувається в два етапи. На першому етапі відбувається відведення теплоти від холодильної камери за рахунок випаровування води в випарнику. Пари води дифундують до адсорбера, де поглинаються композитним адсорбентом. Другий етап відповідає регенерації адсорбенту (десорбція). яка здійснюється шляхом його нагрівання за рахунок сонячної енергії до температури регенерації. Досліджено експлуатаційні характеристики сонячного адсорбційного холодильника на основі композитів «силікагель – натрій сульфат». Розроблена методика визначення експлуатаційних характеристик, яка передбачає, розрахунок кількості теплоти, яку слід відводити від холодильної камери, визначення маси води в випарнику, витрат теплоти на регенерацію адсорбента, а також площі сонячного колектора та сонячного експлуатаційного холодильного коефіцієнта. Запропоновано технологічну схему для утилізації теплоти адсорбції. Показана можливість підігріву води за рахунок теплоти адсорбції від 50 до 90°С, при цьому маса води дорівнює від 277 до 681 кг. Показано, що отриманий теплоносій можливо використовувати для підігріву адсорбента «силікагель – натрій сульфат» в ранковий період часу.
8
Дичок-Нєдзєльска, А. З., та Я. В. Лесик. "ВПЛИВ СПОЛУК СУЛЬФУРУ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ КРОЛІВ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (3 травня 2020): 190–99. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.190-199.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено дані щодо застосування різних кількостей наносульфуру цитрату та сульфату натрію у раціоні кролів з 60- до 118-добового віку та їх впливу на біохімічні показники плазми крові. Дослідження проведені на молодняку кролів породи Hyla, розділених на шість груп по 6 тварин у кожній. Тваринам першої (І), другої (ІІ), третьої (ІІІ) і четвертої (ІV) дослідних груп згодовували корми раціону контрольної групи і впродовж доби випоювали наносульфуру цитрат з розрахунку відповідно 2; 4; 8 і 12 мг S/кг маси тіла. Молодняку п’ятої (V) дослідної групи згодовували корми раціону контрольної групи і з водою задавали сульфат натрію (Na2SO4) в кількості 40 мг S/кг маси тіла. Дослід тривав 68 діб, в тому числі підготовчий період 10 діб, дослідний – 58 діб. У підготовчому періоді – на 60 добу і в дослідному – на 91 та 118 доби життя (31 та 58 доби випоювання добавок) відбирали зразки крові з крайової вушної вени кролів для біохімічних досліджень. У результаті досліджень встановлено, що введення в раціон наносульфуру цитрату у кількості 8 мг S/кг маси тіла мало виражений вплив на вірогідне зменшення вмісту холестеролу та підвищення альбуміну (р<0,05) на 31 добу дослідження порівняно з контрольною групою. Випоювання наносульфуру цитрату в більшій кількості 12 мг S/кг маси тіла відзначається вірогідним зменшенням вмісту холестеролу впродовж експерименту та зменшенням триацилгліцеролів на 31-у добу дослідження порівняно з контрольною групою. У плазмі крові кролів II і III дослідних груп рівень альбуміну відповідно зростав на 14,7 і 13,5 % (р<0,05) на 31 добу випоювання добавок порівняно з контрольною групою. У тварин інших дослідних груп цей показник мав тенденцію до зростання. У результаті проведених досліджень визначено оптимальні дози наносульфуру цитрату для молодняку кролів.
9
Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк та А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp187-196.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.
10
Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк та А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів". Фармакологія та лікарська токсикологія 13, № 3 (22 жовтня 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.187.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.
Дисертації з теми "Сульфіт натрію"
1
Дзевочко, Олександр Михайлович, Михайло Олексійович Подустов та А. С. Шевченко. "Комп'ютерно-інтегроване управління процесом одержання поверхнево-активних речовин з мінімізацією викидів шкідливих речовин". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29423.
Повний текст джерела
2
Ульянов, В. П., О. Н. Ковалик, Виктор Иванович Булавин та И. В. Ульянова. "Технология регенерации отработанных сернокислотных растворов, содержащих сульфат натрия". Thesis, Reed Exhibitions Russia, 2007. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30333.
Повний текст джерела
3
Ульев, Леонид Михайлович, Виктор Иванович Булавин, Максим Юрьевич Хохлов та Андрей Викторович Крамаренко. "Экстракция данных процессa регенерации отработанного сернокислотного раствора, содержащего сульфат натрия". Thesis, НТУ "ХПИ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28401.
Повний текст джерела
4
Проскуріна, В. О., Г. М. Панчева та Олексій Іванович Пилипенко. "Ризики використання синтетичних миючих засобів". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45743.
Повний текст джерела
5
Булавин, Виктор Иванович, Андрей Викторович Крамаренко, В. П. Ульянов та И. В. Ульянова. "Термическая регенерация отработанных сернокислотных растворов химических производств". Thesis, НТУ "ХПИ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30331.
Повний текст джерела
6
Мелещенко, Володимир Олександрович. "Електрохімічні та аналітичні характеристики рідинного електрода з мембраною на основі нітробензену та оберненого до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1424.
Повний текст джерелаАнотація:
Мелещенко В. О. Електрохімічні та аналітичні характеристики рідинного електрода з мембраною на основі нітробензену та оберненого до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія " / наук. керівник О. В. Луганська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.UA : В роботі 58 сторінок, 7 таблиць, 13 рисунків було використано50літературних джерел, з них19на англійській мові. Об’єктом дослідження є аніон (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату. Предметом дослідження є електродні характеристики іоноселективного електроду, оберненого до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату. Метою даної роботи синтезувати електродноактивну речовину аніону лаурет сульфату та катіону метилового фіолетового; розробити ІСЕ і порівняти електродні властивості з мембранними розчинниками різної полярності; встановити кореляційні залежності між верхньою і нижньою межамивиявлення та діелектричної проникністюмембранного розчинника; створити електрод з найкращими електрохімічними характеристикамита застосувати при розробці методик кількісного визначення в реальному об’єкті «Чиста лінія». Використана апаратура : аналітичні ваги II класу, техно-хімічні ваги, хімічний посуд, рН-метр. Методи досліджень : метод прямої потенціометрії, метод градуювального графіка, метод стандартних добавок, метод подвійних стандартних добавок, метод статистичної обробки.
EN : In the work 58 pages, 7 tables, 13 drawings, 50 literature sources were used, 19 of them in English. The object of study isanion(2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate. The subject of the study is the electrode characteristics of an ionoselective electrode reversed to the anion (2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate. The purpose of this work isto obtain an electrode active substanceanionlaureth sulfateandmethyl violet; to develop ISE and compare electrode properties with membrane solvents of different polarity; establish correlations between the upper and lower limits of detection and the dielectric constant of the membrane solvent; to create an electrode with the best electrochemical characteristics and to apply in the development of methods of quantification in the real object «Clean line». Research apparatus are analytical scales of II class, techno-chemical scales, chemical vessels, pH meter. Research methodsaredirect potentiometry method, calibrationgraph method, standard additive method, double standard additive method, method of statistical processing.
7
Мостевой, Віталій Леонідович. "Розробка іоноселективного електрода, оберненого до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату з використанням трикрезилфосфату в якості пластифікатора мембрани". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1914.
Повний текст джерелаАнотація:
Мостевой В. Л. Розробка іоноселективного електрода, оберненого до аніону (2-(2-додецилокси) етокси) етил сульфату з використанням трикрезилфосфату в якості пластифікатора мембрани : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник О. В. Луганська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 59 с.UA : В роботі 59 сторінки, 3 таблиці, 17 рисунків, було використано 66 літературних джерел, з них 25 на англійській мові. Об’єктом дослідження є електрод з полівінілхлоридною мембраною, пластифікованою трикрезилфосфатом та оберненою до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату. Предметом дослідження є електродні характеристики іоноселективного електроду, оберненого до аніону (2-(2-додецилокси)етокси)етил сульфату. Метою даної роботи є: отримати осад іонного асоціату метиловий фіолетовий – натрій (2-(2-додецилокси)eтокси)етил сульфат; розробити оптимальний склад мембрани; вивчити електродні характеристики конструйованого ІСЕ; обробити результати статистичним методом. Методи досліджень та апаратура – аналітичні ваги II класу, техно-хімічні ваги, хімічний посуд, рН - метр. Метод градуювального графіка, метод потенціометричного титрування, метод статистичної обробки.
EN : In the work 59 pages, 3 tables, 17 drawings, 66 literature sources were used, 25 of them in English. The object of study is a polyvinyl chloride membrane electrode, plasticized with tricresyl phosphate and anionic (2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate anion. The subject of the study is the electrode characteristics of an ion-selective electrode reversed to the anion (2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate. The subject of the study is the electrode characteristics of an ion-selective electrode reversed to the anion (2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate. The purpose of this work is: to obtain an ionic associate precipitate methyl violet - sodium (2-(2-dodecyloxy)ethoxy)ethyl sulfate; to develop the optimal composition of the membrane; to study the electrode characteristics of the designed ICE; process the resultsby statistical method. Research methods and apparatus - analytical scales of classII, techno-chemicalscales, chemicalvessels, pH-meter. Methods: method of calibration graph, method of potentiometric titration, method of statistical processing.