Добірка наукової літератури з теми "Структура власної назви"

У статті досліджено структурно-семантичні особливості лексичних одиниць на позначення назв одягу, з-поміж яких виокремлено узагальнені (родові) та конкретні (видові); останні диференційовано залежно від функціонального призначення предметів, які вони позначають, на: а) назви головних уборів; б) назви власне одягу; в) назви взуття; з’ясовано прагматичний потенціал стилістично обмеженої лексики в конкретних мовленнєвих ситуаціях.

Подана стаття присвячена дослідженню історизмів і лексичних архаїзмів у творчості Говарда Лавкрафта. Автором використано історизми на позначення старовинних мір виміру, професій та роду занять, соціального стану, географічних назв, назв зниклих народів та племен, обрядів та свят, приладів, які вийшли з ужитку, релігійних організацій, назв вимерлих тварин. Серед них переважають назви зниклих племен північно-американських індіанців, які слугують історичним тлом для написання оповідань. Також нами було виявлено власне лексичні архаїзми, витіснені з мови синонімічними номенами. Лексико-словотворчі архаїзми в проаналізованих творах Г. Лавкрафта відрізняються від сучасних відповідників вживанням інакшого суфіксу. Лексико-фонетичні архаїзми мають дещо відмінне звукове оформлення кореня порівняно із сучасною літературною мовою. Лексико-семантичні архаїзми у своїй семантичній структурі містять як активно вживані в сучасній англійській літературній мові значення, так і застарілі.

Мета статті – описати результати дослідження перекладу власних назв у романі Олеся Гончара «Собор» англійською мовою. Об'єкт аналізу – онімікон роману «Собор», що охоплює антропоніми, топоніми, ергоніми і інші одиниці. Предмет дослідження – способи перекладу системи імен роману англійською мовою. Визначено найбільш широко використані способи перекладу, зіставлені варіанти перекладу подібних за структурою та значенням онімів. В роботі використані метод порівняльного аналізу та описовий метод. Результати дослідження: у перекладі роману англійською мовою, створеному Ю. Ткачем та Л. Рудницьким, власні назви тексту перекладені за допомогою різних засобів та їхніх комбінацій. Висновки. Засобами перекладу онімів роману є експлікація, калька, транслітерація, традиційний відповідник та такі їхні комбінації. Вибір засобу або засобів перекладу певної одиниці залежить, як правило, від того, чи належить онім до української культури і чи є він реальним або властивим лише цьому тексту, а також до якої групи він належить за критерієм денотату. Іноді єдність засобів порушується, оскільки, наприклад, андроніми, утворені в українській мові за однаковою схемою, перекладаються трьома різними способами, а деколи виникає неправильна інтерпретація. Однак загалом більшість перекладів онімів у романі єприйнятними,у більшості випадків перекладачам вдалося підібрати адекватні відповідники.

Стаття присвячена дослідженню семантики та структури кольоропозначень на матеріалі англомовних номінацій кольорів помад, тіней, рум’ян, хайлайтерів, бронзерів та лаків для нігтів, використовуваних у 2010-х і на початку 2020-х років сучасними британськими та американськими брендами декоративної косметики, які були отримані методом суцільної вибірки з офіційних Інтернет-ресурсів брендів (629 кольоропозначень (лексем та словосполучень)). Актуальність вибраної теми наукової розвідки зумовлена, передусім, динамічністю цієї системи в сучасних висококонкурентних умовах ринку косметичної продукції, що призводить до пошуку нових вимірів номінації кольорів та їхніх відтінків у цій галузі. Встановлено, що колір із-поміж інших ознак предмета використовується як його відмінна риса, розпізнавальна особливість зорового сприйняття світу людиною і передає значення двома основними способами: природними асоціаціями та психологічними, або культурними, символами. Аналіз емпіричного корпусу дослідження підтверджує тенденцію до пере- осмислення традиційних стандартів утворення кольороназв для привернення уваги споживачів та більш привабливого іміджу продукції на ринку. Вище- окреслена тенденція призводить до того, що точність передачі назви кольору, його відтінку або тону відходить на периферію, а емоційно-психологічна скла- дова частина, залучена до процесу номінації, набуває найбільшої значущості. Кількісний аналіз корпусу дослідження демонструє, що високою продуктивністю відрізняються кольоропозначення досліджуваних брендів декоративної косметики, які генетично пов’язані з іменниками на позначення тварин, рослин, природних явищ; меншою продуктивністю характеризуються кольоропозначення із семантикою казкових створінь, найменування елементів сонячної системи, географічні назви, власні імена, сучасний сленг, іменники на позначення напоїв та продуктів харчування. Структурно домінують однокомпонентні моделі «іменник» та «прикметник», і двокомпонентні моделі «прикметник + іменник» та «іменник + іменник». Однокомпонентні структурні моделі «числівник» та «вигук»; двокомпонентні моделі «дієслово + прислівник», «прикметник + прикметник», «дієслово + займенник» тощо визначаються низькою продуктивністю.

У статті розглядаються стан, детермінативні характеристики та історія розроблення французької текстової бази даних Frantext. Frantext – це унікальне зібрання французьких і франкомовних синхронно-діахронічних текстових корпусів не тільки за репрезентативністю матеріалу, а й за глибиною представлення різних його аспектів. Ця текстуальна база надає широкий спектр мовної інформації, відображаючи використання французької мови в усій своїй різноманітності. Принципи побудови та збагачення її новими текстами ґрунтуються на балансуванні різних епох та жанрів. Frantext дає можливість користуватися наявними попередньо визначеними корпусами, створювати власні користувацькі корпуси і здійснювати широке коло пошукових завдань: за словоформою, лемою, граматичними категоріями, семантикою, сполученням лексичних одиниць тощо. Вибираючи корпус, комбінуючи команди і різні типи пошуку, користувач може диверсифікувати його застосування відповідно до своїх наукових інтересів і пріоритетів. Доступні опції експлуатації корпусних ресурсів дають змогу дублювання і видалення корпусу, редагування його назви та опису, створення власного корпусу за автором, датою, літературним жанром, додавання текстів, пошук метаданих для сортування та фільтрування творів. Серед інших можливостей, запропонованих текстовою базою Frantext, є створення, редагування та перегляд списків слів, які можуть створюватися за допомогою регулярних виразів або CQL і містити окремі слова або їх послідовності. Сьогодні управління текстовою базою здійснюється за допомогою програмного забезпечення Allegro, компоненти якого – індексатор, робоче середовище і сервер – забезпечують ефективну роботу користувачів із корпусами. Обсяг, хронологічні межі, текстове наповнення цієї бази свідчать про те, що вона неухильно розвивається, нарощується її ефективність, зростає поле її застосування, збільшується коло користувачів. Існування такого текстового ресурсу з інструментами для його використання у наукових дослідженнях мови становить інтерес для всіх, хто вивчає і викладає французьку мову як рідну або іноземну.

Мова – не лише структура, але й місце зберігання досвіду, мудрості, особливостей культури, історії народу. Тому питання функціонування та типології прецедентних феноменів культури, для яких зберігання вищевказаної інформації є одним із актуальних завдань як лінгвістики, так і лінгводидактики. У статті уточнено визначення поняття «прецедентний феномен культури». Установлено, що специфічними рисами прецедентних феноменів культури є їх мовленнєво-комунікативна сутність і національно-культурне, соціокультурне або історично-культурне семантичне навантаження. Виявлено, що до корпусу прецедентних феноменів культури входять такі їх різновиди, як: фразеологізми, паремії, назви культурно та історично значущих подій, об'єктів, власні назви, посилання на відомі художні та нехудожні тексти, лінгвокраїнознавчі об’єкти та ін. Прецедентними стають ті феномени культури, які використовуються носіями мови в різних ситуаціях спілкування, є зрозумілими для більшості членів соціуму та адекватно інтерпретуються й оцінюються ними. Установлено суттєві ознаки прецедентного феномену культури: метафоричність (переносне, символічне значення), маркованість, оціночність, економічність, імпліцитність, прагматичність, повторюваність, історична мінливість. Подано класифікації прецедентних феноменів культури на різних підставах: за формою вираження, за структурно-семантичними особливостями, за масштабом аудиторії, за джерелами їх походження. Узагальнено й уточнено функції, які виконують прецедентні феномени культури в комунікації та на які необхідно зважити у процесі іншомовного навчання: номінативна, ігрова, парольна, атракційна, іміджева, комунікативна, алюзійна, моделююча, лінгвопрактична, соціокультурна, діагностувальна. Рівень сформованості прецедентної компетенції, тобто вміння використовувати прецедентні феномени культури відповідно до цілей комунікації, з одного боку, а з другого – вміння сприймати та розуміти їх відповідно до комунікативної інтенції мовця, є важливим показником рівня сформованості вторинної мовної особистості.

The article deals with the analysis of semantics of the Ukrainian and English phraseological units with proper names as their components. The objective is to identify isomorphic and allomorphic semantic characteristics of idioms with proper names, which is considered to be a group of words with a specific linguo-cultural status. The language corpus is constituted by 300 English and 291 Ukrainian idioms with proper names as components selected from dictionaries of idioms. A number of research methods have been applied in order to reach the objective, among which are comparative analysis, componential analysis, method of phraseological identification. As a result, the role of proper names in the idioms structure has been outlined. The types of idioms according to the component they are constituted by have been considered. The linguistic status of proper names has been identified. The correlation of the national and international components in the idioms structure has been determined. Peculiarities of semantics of the English and Ukrainian idioms under study have been described, as well as specificity of their connotative meaning. The method of quantitative analysis was used to ouline the trends concerning the frequency value of the semantic features in question.Results. As individual designations of various objects, proper names acquire their meaning and become linguistic signs only when the connection with an object is established. As part of idioms, proper names undergo complex semantic transformations, with their semantics being enriched. Being the constituent parts of idioms, proper names lose the function of individualization and acquire the ability to generalize, characterize, thus transforming into language unit with an expressive meaning. The analysis of the idioms with onomastic component in the Ukrainian and English languages made it possible to single out such components within their structure as anthroponyms, toponyms, astronyms, as well as to classify the language units under study, and to model their major semantic types. Accordingly, the analysis of phraseological units with onomastic component brings into open the principles of the semantic organization of the language units under study, which verbalize the worldviews of the corresponding language communities. The anthropocentric approach to the investigation of the linguistic phenomenon in question has been defined as the main one. Correspondingly, the component “antroponym” within the structure of the phraseological units and the semantic group “Characteristics of a person” have been identified as considerably predominant in both languages. The idioms under study mostly possess negative evaluative connotations. No correlation has been established between gender reference and negative or positive connotation.Conclusions. Idioms with proper names make an important linguistic and cultural layer of the vocabulary in English and Ukrainian. A significant predominance of anthroponyms in the idioms structure is an isomorphic feature of this group of words. This fact, as well as the significant nominative density of the semantic group “Characteristics of person” in both languages can be accounted for by the anthropocentric nature of the phraseological systems of the languages under study. Astronyms as idiom components are found only in English, which is an allomorphic feature. In terms of origin, both national-specific and international units are found in the language corpus. A manifestation of isomorphism is also the fact that a significant part of English and Ukrainian phraseological systems is constituted by idioms with biblical and ancient proper names. The prevailance of negative idioms is connected with conceptualization of reality, where the positive is treated as the norm, and the negative is a violation of the norm, so it attracts more attention. The gender factor does not affect the nature of the idiom evaluative meaning. Key words: idiom, onomastic component, anthroponym, toponym, phraseological meaning, comparative method. Метою статті є встановлення ізоморфних та аломорфних характеристик семантики фразеологічних одиниць з компонен-том «власна назва» в англійській та українській мовах. Матеріалом дослідження слугували 300 англійських і 291 українських ФО з ономастичним компонентом, відібраних методом суцільної вибірки із фразеологічних словників англійської та української мов. Методами фразеологічної ідентифікації, зіставного та компонентного аналізу визначено специфіку вживання власних назв у структурі фразеологізмів, типи фразеологічних одиниць за компонентним складом, розглянуті проблеми лінгвістичного статусу власної назви, співвідношення національного та інтернаціонального у складі фразеологізмів, проаналізовані особливості семантики англійських та українських фразеологізмів із власною назвою, особливості конотативного аспекту значення фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом. Метод кількісного аналізу використовувався для виявлення тенденцій, що стосуються частотності прояву семантичних особливостей.Результати. Як компоненти фразеологічних одиниць власні назви зазнають складних семантичних перетворень, збагачуються новою семантикою, втрачають функцію індивідуалізації й набувають властивостей узагальнювати, характеризувати, перетворюючись в експресивне слово. Аналіз ідіом із власними назвами за характером компонентів показав, що в їхньому складі розрізняють такі компоненти, як антропоніми, топоніми і астроніми. Аналіз фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом дозволив виявити семантичні групи фразеологізмів із власними назвами та визначити специфіку зазначеногофразеологічного корпусу в англійській та українській мовах. Запропонована семантична класифікація дослуджуваних ФО є одним із видів організованості фразеологічного складу і проявом його семантичної структурності. Результати кількісного аналізу свідчать про перевагу семантичної групи «Характеристика людини» в зіставлюваних мовах. Антропоніми в структурі фразеологізмів не співвідносяться з конкретною особою, виступають денотатами багатьох осіб і набувають оцінної конотації. Більшість антропонімів співвідносяться з негативними характеристиками людей. У досліджуваному корпусі переважають негативно оцінні ФО. Гендерна референція ФО не впливає на характер оцінки.Висновки. ФО з ВН є важливим лінгвокультурологічним шаром лексичного складу англійської та української мов. Ізо-морфною характеристикою семантики цієї групи слів є значна перевага антропонімів у складі ФО. Цей факт, а також значна номінативна щільність семантичної групи «Характеристика людини» в обох мовах пояснюється антропоцентричністю фразе-ологічних систем досліджуваних мов, тобто їх орієнтацією на людину, сфери її життя. Характерною особливістю англійської мови є наявність класу астронімів, відсутнього в українській мові. Аналіз походження ФО з ВН свідчить про наявність національно-специфічних та міжнаціональних одиниць. Проявом ізоморфізму є також той факт, що значну частину фразеосистем англійської та української мов складають ФО з біблійними та античними власними назвами. Перевага негативно оцінних ФО співвідноситься із особливістю концептуалізації дійсності, де позитивне вважається нормою, а негативне є порушенням норми, тому привертає до себе більшу увагу. Гендерний фактор не впливає на характер оцінного значення. Ключові слова: ідіома, ономастичний компонент, антропонім, топонім, фразеологічне значення, зіставний метод.

У статтi проаналiзовано змiстовi та структурнi особливостi дискурсу розвитку самоефективностi студентiв та окреслено його ресурсний потенцiал у цiннiсно-мотивацiйнiй саморегуляцiї процесу професiоналiзацiї. У дослiдженнi використано методику «Шкала самоефективностi» (Schwarzer & Jerusalem, 1995; адаптацiя — Галецька, 2003) та авторський опитувальник «Профiль самоефективностi студентiв» (Музика, 2018). На основi дискурс-аналiзу висловлювань студентiв виокремлено п’ять тем розвитку самоефективностi: цiлi та мотиви, здiбностi, рефлексiя, стiйкiсть до невдач, саморозвиток. Встановлено, що iснує пряма залежнiсть мiж показниками самоефективностi i досвiдом досягнень. Факторно-семантичний аналiз результатiв опитування пiдтвердив iснування структурних i змiстових вiдмiнностей у семантичному просторi самоефективностi студентiв, якi мають значущi досягнення на етапi пiдготовки до майбутньої професiйної дiяльностi, i тих, якi не мають. Для перших характерна бiльш виражена диференцiацiя факторної структури, що є показником семантичної гнучкостi i вищого ресурсного потенцiалу розвитку самоефективностi. У семантицi навчальнопрофесiйної дiяльностi студентiв без досягнень переважно вiдображено їхню орiєнтацiю на основнi вимоги освiтнього середовища за мiнiмуму власної активностi. Результати факторно-семантичного аналiзу опитування студентiв iз досвiдом досягнень були використанi для уточнення назв шкал i змiсту тверджень, що їх наповнюють, та дозволили виокремити ще одну наскрiзну шкалу. Таким чином, розроблений нами опитувальник «Профiль професiйної самоефективностi студентiв» складається з таких шкал: «лiдерство, цiлi та мотиви професiйної дiяльностi», «здiбностi й упевненiсть», «рефлексiя й особистi стандарти», «стiйкiсть до невдач, долання i воля», «самоосвiта i саморозвиток» та «цiннiсний досвiд». Результати дослiдження можуть використовуватися викладачами i психологами з метою дiагностування iндивiдуальної структури самоефективностi студентiв i розроблення, на цiй основi, програм iндивiдуальних консультацiй та групових тренiнгiв для її розвитку.

Стаття є відповіддю на виклики сьогодення, породжені соціальними конфліктами та процесами конфліктного протистояння в умовах гібридної війни в Україні, а також спробою простежити динаміку переходу між індивідуальним і соціальним рівнями функціонування в ситуації соціальної напруженості, що дістав назву “зміни нормативного статусу соціального акту у зв’язку із змінами соціальної системи”. Розуміння предмета дослідження спирається на історично зафіксовані здобутки вивчення соціальних структур (Дж. П. Мердок, Т. Парсонс) і процесів системотворення (Г. Щедровицький, Я. Щепанськи), а також різних аспектів імовірності переходу напруженості з одного рівня соціального функціонування на інший. Застосований системний підхід означує ситуацію соціальної напруженості як реакцію на соціальні виклики: з одного боку – захисту власної автономності, з другого – опору опануванню нових пропозицій часу. Нестабільність соціальних систем та ймовірність переходу між її рівнями фіксуються за допомогою таких понять, як соціальна аномія та соціальні девіації, соціальні норми, соціальна ентропія, корупція – з їхнім впливом на найнижчий (індивідуальний) рівень соціального функціонування шляхом стигматизації процесів узвичаєння як адаптаційних механізмів співіснування в суспільстві. Визначальною особливістю цього процесу визнається закладена норма реакції на гіпотетичні зміни в соціальній системі, що забезпечує таким чином прогнозований напрям її розвитку, а також вибір засобів відповідно до потрібної інтенсивності збалансування соціальних процесів, спрямовування комунікації або на формування нормативного простору, або на його конфліктну руйнацію. Розроблена автором структурно-функціональна модель аналізу соціальних систем пропонується як пояснювальна щодо вищезазначених процесів.

Власні назви творів – це номінації на позначення прозових (204; 95,33%) та драматичних (10; 4,67%) творів різної жанрової структури. Серед бібліонімів трапляється 174 (81,31%) власне українських та 40 (18,69%) іншомовних номінацій творів. Бібліонімікон характеризується перевагою складених (159; 74,3%) номінацій над простими (52; 24,3 %), а складних лише 3 (1,4%) одиниці. Дериваційний спектр пропріативів відзначається продуктивністю лексико-семантичного словотвору (211; 98,6%), що здебільшого представлений синтаксичним способом (158; 73,83%). Морфологічний словотвір –це складання (3; 1,4%). Аналіз семантики твірних основ засвідчив перевагу відапелятивної лексики (164; 76,64%) над відонімною (19; 8,88%) та комбінованою (31; 14,48%). Номінації творів мають одинарну мотивацію (157; 73,36%). Продуктивністю відзначаються асоціативні (80; 50,95 %) та символічні (35; 22,29%) зв’язки. Комбінована мотивація (57; 26,64%) – це поєднання переважно квалітативно-асоціативних (29; 50,88%) та сутнісно-асоціативних (12; 21,05%) зв’язків. Власні назви в основному мають пряме відображення твору в заголовку, меншопосередковане. Крім того, трапляються й приховані та дезорієнтовані типи назвоутворень.

Мета дослідження – комплексна характеристика мікротопонімії Віньковецького району Хмельницької області. Ономастикон досліджуваної території за будовою розмежовуємо на прості (56,8%), складні (0,27%) і складені (42,93%) конструкції. Ми засвідчили певну перевагу лексико-семантичного словотворення (64,48%) над морфологічним (35,52 %). Серед різновидів лексико-семантичного способу продуктивним є синтаксичний тип (48,49%), менше фіксуємо семантизації (14,21%), стягнення (9,63%) та плюралізації (6,36%). Основним різновидом другого типу є суфіксація (7,42%). Досить часто трапляється і конверсія (6,54%). Загалом мікротопонімія Віньковеччини утворена від загальних (64,22%), рідше власних (24,56%) назв, проте фіксуємо і комбіновані (11,22%) найменуваня. Серед відонімних структур домінують похідні від антропонімів (55,4%), передусім від імен, прізвищ і прізвиськ (прізвищевих назв). Основними серед відапелятивних конструкцій є похідні від дрібних географічних об’єктів (64,22%), антропоцентричних номінацій (26,1%), зоо-(16,27%) і флоролексем (18,64%). Як комбіновані кваліфікуємо моделі «прикметник+географічний термін» (87,71%). На території Віньковецького району переважає одинична мотивація (83,04%), зокрема асоціативна (45,58%), локативна (14,66%), квалітативна (6,01%), посесивна (5,83%), меморіальна (5,38%), сутнісна (2,56%), ідеологічна (1,59%), символічна (1,41%). Комбінованих мотивацій ми зафіксували 16,96%, і це насамперед сутнісно-посесивні (61,5%), сутнісно-квалітативні (9,31%) мотиваційні відношеня. У мікротопонімії Віньковеччини активно функціонують діалектизми, запозичення, присутні й перейменувальні процеси.

Шостак А. В. Назви міських об’єктів Запоріжжя: структурно-семантичний та комунікативно-прагматичний аспекти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. І. Ільченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 98 с.
UA : Текст роботи містить 98 сторінок. Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано 464 назв, опрацьовано 54 наукових джерела. Об’єктом дослідження стали ергоніми міста Запоріжжя. Предметом вивчення були лексико-семантичні, структурні та комунікативно-прагматичні особливості ергонімів міста Запоріжжя. Мета роботи: аналіз особливостей творення та функціонування ергонімічної лексики в мовному просторі міста Запоріжжя. У процесі дослідження виконано такі завдання: 1) розглянуто теоретичні засади вивчення ергонімів у вітчизняному мовознавстві; 2) висвітлено стан дослідження ергонімів міста Запоріжжя; 3) здійснено лексико-семантичну класифікацію розглянутих ергонімів; 4) проаналізовано структурно-семантичні особливості; 5) визначено комунікативно-прагматичні особливості ергонімів міста Запоріжжя; 6) виокремлено найтиповіші ергонімічні назви. У процедурі обґрунтування фактичного матеріалу застосовується описовий метод, для розкриття значень слів з етнокультурною специфікою – тезаурусний аналіз. У роботі також задіяні елементи лінгвістичного аналізу.
EN : Shostak A. V. The master's thesis "Names of urban objects of Zaporizhia: structural-semantic and communicative-pragmatic aspects" contains 98 pages. 464 titles were selected for the qualification work, 54 scientific sources were processed. The object of the study were the ergonomics of Zaporizhia. The subject of the study were lexical-semantic, structural, and communicative-pragmatic features of ergonomics of Zaporizhia. Purpose: research and analysis of the peculiarities of the creation and functioning of ergonomic vocabulary in Zaporizhia. The following tasks were performed during the research: 1) theoretical principles of studying ergonomics in domestic linguistics were considered; 2) state of research on ergonomic of Zaporizhia was covered; 3) lexical-semantic classification of the considered ergonims had discovered; 4) structural and semantic features were analyzed; 5) communicative and pragmatic features of ergonomies city of Zaporizhia were determined; 6) most typical ergonomic names were singled out. The descriptive method was used in the procedure of substantiation of factual material. Thesaurus analysis was used to reveal the meanings of words with ethnocultural specificity. Elements of linguistic analysis were also involved in the work.