Добірка наукової літератури з теми "Стратегія перекладу"

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9 Andrienko, T. (2016). Strategies and Tactics of Translating: Cognitive and Discursive Aspect (Based on Literary Artistic Translation from English into Ukrainian and Russian). Monograph. Kyiv: Dmytro Burago Publishing House. 340 p. ISBN 978-966-489-360-9 (in Ukrainian) Рецензент: Сергій Засєкін s.zasyekin@gmail.com Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України. Метою праці є здійснення інтегрального комплексного спеціалізованого аналізу дискурсотворчої ролі стратегій перекладу й механізмів їхньої реалізації. Уведення вченою до перекладознавчого наукового обігу понять стратегії й тактики, на моє переконання, – досить виважене рішення, позаяк синтез когнітивної й прагматичної перспектив слугує профілактикою суб’єктивності дослідника-перекладознавця й сприяє кращому розумінню ним багатогранності процесу перекладу. Антропоцентричність підходу до перекладу зумовила застосування методу моделювання перекладацької діяльності, у центрі якої перебуває мовна особистість перекладача. Саме через мовну особистість тлумача як провідної ланки інтеракційної моделі перекладу пролягає місток між інтенцією автора вихідного тексту (ВТ) та кінцевим інтерпретатором тексту перекладу (ПТ), з’єднуючи різномовні комунікативні «береги» потоку текстової реальності. Із такого погляду, перекладну версію читач бачить як модель світу автора першоджерела. Якість і вірність цієї моделі залежить від ступеня «видимості» перекладача у ПТ. Тому логічно, що Т. Андрієнко послуговується венутівською парою: «очуження» й «одомашнення» (Venuti, 1995). У цьому сенсі перекладач – цілковито проактивна сторона процесу перекладу, або «перемовин», за термінами У. Еко (2004), що мають за мету порозуміння між учасниками проекту. Відтак, здобуття перекладачем агентивного статусу спонукає науковців аналізувати його продукт в аспекті самостійності, що означає результат певної стратегії породження «тексту для когось» (Тороп, 2015:169). Праця робить важливий унесок до чіткішого розуміння перекладацької стратегії, адже термін «стратегія» сьогодні доволі вільно тлумачать не лише лінгвісти, а й перекладознавці, як-от: процедура, техніка, прийом, метод, підхід тощо. Попри те, що ці синонімічні одиниці мають зони спільності значення, навряд чи по-науковому вдало звучать, наприклад, комбінації «локальна процедура» чи «глобальна техніка». Тому локальними чи глобальними можуть бути стратегії, що й доводить автор у своїй монографії, здійснивши спробу об’єднати їхнє когнітивне (Lörscher, 1991) та текстуальне розуміння (Chesterman, 1997). Такий синтез водночас сприяє кращому усвідомленню усталених опозицій «послівний» (word-for-word) та «смисловий» (sense-to-sense) переклад; «орієнтований на джерело» та «орієнтований на рецептора» (source- vs. target-oriented) переклад; «формальна й динамічна еквівалентність» (formal vs. dynamic equivalence) (Nida, 1964); «семантичний і комунікативний» переклад (semantic vs. communicative translation) (Newmark, 1988) і, нарешті, «очуження й одомашнення» (foreignization vs. domestication) (Venuti, 1995). Це – базові речі, без «стратегічного» опрацювання яких у книзі було б дуже непросто опанувати перекладацькі підходи, пояснити цілі й прагматичні ефекти перекладу. Заслуговує на увагу чітке структурування й змістове наповнення авторкою п’яти розділів, логічність викладу інформації. Упадає в око багатий арсенал методів аналізу художнього тексту. Одним із найпомітніших інструментів обчислення смислової інформації на основі семіотичного розуміння багатозначності смислів, що їх інферують читачі (Лотман, 2004), застосовано метод визначення міри інформаційної ентропії тексту оригіналу в зіставленні з даними тексту перекладу. Відтак, дослідниця послуговується в монографії терміном «перекладна ентропія», визначаючи її як суму ентропії ВТ та ентропії мови перекладу. Перша з цих складових реалізується на етапі інтерпретації ВТ, друга – на етапі синтезу – кодування смислу ПТ. Саме з різним рівнем інформаційної невизначеності текстів різних функціональних стилів дослідниця пов’язує можливість стандартизації перекладів конкретних типів текстів (див. Додатки Б, В), а також межі й кількість інтерпретацій і множинності перекладів (с. 111). Авторка монографії органічно інтегрує до власного дослідження ще одну важливу сторону перекладацької діяльності, – аналіз стратегій відтворення реалій, тропів, власних назв. Цікавим видається підхід до алюзій як когнітивних реалій, відтворення яких в іншій культурі еквівалентне відтворенню інтертекстуальних зв’язків у перекладі. Така позиція суголосна ідеї семіотика Тартуської школи П. Торопа стосовно того, що алюзію слід визначати як засіб активізації одночасно двох текстів (Тороп, 2015:169). Підкреслю, що Т. Андрієнко слушно акцентує ті питання, що часто залишалися поза увагою науковців. І позитивом є те, що з набиранням обертів дескриптивного напряму перекладознавство поступово зміщує фокус від сприйняття перекладу як функції до його бачення як перекладацької дії. Авторка своєю монографією доводить, що перекладацька особистість, її когніція, дискурсивний і психолінгвальний статус повинні бути центральною темою наукових дискусій. Хоч і невидимий, перекладач сьогодні таки «говорить», про що свідчить і рецензована праця, і непомітні, на перший погляд, події на загальному науковому тлі. Ось, наприклад, конференція “The Translator Speaks: Literature, Language and the Art of Translation,” що відбулася в м. Вільямстаун, штат Массачусетс (США). Її назва говорить, що перекладачеві потрібно більше приділяти уваги, почути його, шанувати його професію, адже переклади не беруться нізвідки. Вони є результатом напруженої роботи мозку перекладача, наслідком лінгвосеміотичної реалізації його когнітивних планів, балансуванням між домінуванням авторської інтенції та задоволенням читача, між імпліцитними та експліцитними смислами, перекладацьких відкриттів і рутинних рішень, успіхів і невдач. Суголосно цим ідеям, в інтеракційній моделі перекладу перекладач визначається як центральний антропокомпонент комунікативної взаємодії в перекладі, організатор віртуального комунікативного акту «автор – читач», а його комунікативний статус вважається вищим за статуси автора й читача. Отже, монографію Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» вирізняє доступність думок й легкість стилю, чіткість і влучність відбиття наукових ідей. Переконаний, що ця праця стане в пригоді багатьом молодим і зрілим дослідникам у галузі перекладознавства та суміжних галузей науки. References Андрієнко Т. П. (2002). Мовленнєвий акт іронії в англійській мові (на матеріалі художньої літератури XVI - XX століть) : Дис... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Andrienko, T. (2002). Speech Act of Irony in the English Language (On the Material of Belletristic Literature of the 16th and 20th Centuries). Ph.D. dissertation. Kharkiv: V. Karazin National University of Kharkiv. Baker, M. (1992). In Other Words. London and New York: Routledge. Chesterman, A. (1997). Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. Eco, U. (2004). Mouse or Rat? Translation as Negotiation. L.: Phoenix. Lörscher, W. (1991). Translation Performance, Translation Process, and Translation Strategies: A Psycholinguistic Investigation. Tübingen: Narr. Лотман Ю. (2004). Семиосфера. СПб.: Искусство СПБ. Lotman, Yu. (2004). Semiosphere. S-Petersburg: Iskusstvo SPB. Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London & New York: Prentice Hall. Nida, E. A. (1964). Toward a Science of Translating. Leiden: Brill. Тороп, П. (2015). Тотальний переклад. Пер. з рос. О. А. Кальниченка, О. І. Оржицького. Вінниця: Нова книга. Torop, P. (2015). Total Translation. Translated by O. Kalnychenko. O. Orzhytskyi. Vinnytsia: Nova Knyha. Venuti, L. (1995). The Translator's Invisibility: A History of Translation. London & New York: Routledge.

У фокусі нашого дослідження перебуває поняття «ідентич- ність», яке розглядаємо у термінах перекладацьких студій. Термін «ідентич- ність» має багато визначень та тлумачень у нелінгвістичних дослідженнях, де він визначається як феномен чіткого усвідомлення мовцем своєї належності до певного соціального та/або особистісного статусу в рамках соціальних ролей. Метою дослідження є доведення на основі аналізу дібраного ілюстра- тивного матеріалу статусу стратегії самопрезентації як засобу маніфес- тації ідентичності в перекладі. Методами дослідження послугували: метод суцільної вибірки, метод електронної обробки баз даних, метод порівняльного перекладацького аналізу. У роботі розглянуто реалізацію ідентичності за посередництвом самопрезентації як стратегії англомовного дискурсу. Нау- кова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше стратегія самопре- зентації розглядається крізь призму перекладацьких студій та постає як засіб передачі ідентичності в перекладі. Утілення стратегії самопрезента- ції передбачає залучення низки локальних та глобальних стратегій і тактик та імплементується в дискурсі за допомогою самопрезентем – висловлень, використання яких має на меті ідентифікацію мовця, надання особистої інформації про нього, тобто його особистісні, індивідуальні та ситуативні характеристики або оцінки цих характеристик. Важливим складником пере- кладу ідентичності вважаємо втілення стратегії самопрезентації шляхом перекладу самопрезентем. Перебіг нашого дослідження засвідчив, що функ- ція перекладу тут полягає у збереженні когнітивного підґрунтя та кінцевих цілей передачі самопрезентем у цільовому тексті, а реалізація цієї функції видається можливою лише шляхом відтворення або адаптації. Ілюстративні фрагменти, наведені у нашій роботі, верифікували, що відтворення під час перекладу висловлень-самопрезентем може бути успішно застосоване у разі лінгвокультурної подібності вихідної та цільової мов та культур. Адаптація ж, своєю чергою, застосовується під час перекладу висловлень-самопрезен- тем, які мають специфічні риси, притаманні вихідній лінгвокультурі, у зв’язку з чим, відповідно, виникає потреба у певних змістових та структурних тран- сформаціях.

У статті представлено результати дослідження особливостей перекладу німецьких неологізмів на основі аналізу вибірки даних із тематичного поля «МОДА». Неологізми як лексичні одиниці, що з’являються в мові на певному етапі розвитку суспільства та сприймаються мовцями як «нове», здебільшого виникають у медійному просторі та є типовими для публіцистичних текстів. Формування неологізмів являє собою неконтрольований процес, причому ознака новизни неологізмів є поняттям відносним. Критеріями якісного перекладу неологізмів є адекватність, збереження новизни та компактність представлення. Для здійснення перекладу неологізмів варто дотримуватися трьохетапного алгоритму, який ураховує передперекладацький аналіз, технологію перекладу й постперекладацьке редагування. На кожному з етапів аналізу перекладач застосовує екстралінгвальні знання, власний досвід і навички пошуку інформації. Технологія перекладу неологізмів включає вибір стратегії, способу, прийому й техніки перекладу. Стратегія перекладу неологізмів має бути націлена на очуження, проте в разі виникнення труднощів щодо їх розуміння застосовується одомашнення. Вибір способу перекладу неологізмів спирається на перекладацьке рішення відтворення лексеми засобами мови перекладу чи перенесення лексеми в текст перекладу без змін. Серед прийомів перекладу, які можуть бути застосовані під час перекладу неологізмів, виокремлено такі: лексичне запозичення, модуляція, експлікація, імплікація та мутація. Зазначені прийоми можуть зустрічатися як у «чистому», так і в комбінованому вигляді. Домінуючим прийомом перекладу неологізмів галузі «МОДА» є лексичне запозичення за допомогою технік калькування й транскрипції. Калькування слугує створенню робочого варіанта перекладу для подальшої його оцінки та відповідності критеріям адекватності, новизни й компактності. У разі ускладнення розуміння перекладеного за допомогою калькування неологізму варто вдаватися до модуляції чи мутації. Якщо зазначені прийоми не забезпечують адекватність перекладу, то доречно застосувати експлікацію та імплікацію, розширюючи чи звужуючи значення неологізму в перекладі.

Мета статті – оцінити ступінь адекватності перекладу І.О. Буніним віршу А. Теннісона «Годіва», що є інтерпретацією відомого наративу про леді Годіву. Як інструмент зіставлення обраний парадигматичний аналіз лексики, в якому предмет опису – слова чи фрагменти тексту, які утворюють системний ряд як визначення одного або подібних понять чи формують пов’язані перцептивні образи в тексті чи сукупності текстів. Система текстових парадигм (гіперпарадигма) – зміст тексту. Процес опису гіперпарадигми – інтерпретація тексту. Привертає увагу те, що образ Годіви є амбівалентним. Ця амбівалентність полягає у співіснуючих пластах буття, в одному з яких Годіва – дружина графа Ковентрі, а в іншому – символ співчуття як аксіологічного лінгвокультурного концепту. На образному рівні це протиставлення Годіви «вдягненої» та Годіви «роздягненої». М.М. Маковський в дослідженні «Феномен ТАБУ у традиціях та у мові індоєвропейців: Сутність, форми, розвиток» зазначає, що «поняття «роздягнений» у давнину співвідносилось з поняттями «світлий» – «блискучий, полум’яний» – «сонячний» – «божествений» – «божественно даний» (співвідношення «палати» – «бути даним» – «бути, існувати»), а також «той, що має надприродну силу». Характер Годіви у тексті-перекладі відрізняється більшим психологічним загостренням. Серед різноманітних варіантів перекладу субстантиву “pity” Бунін не випадково обирає співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань. Вибір «співчуття» зумовлюється прагненням концептуально поглибити підпарадигму МОМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ, збагатити її аксіологічно. У перекладі І. О. Буніна зберігається наративна стратегія вихідного тексту. Сутність образів дійових осіб у тексті-перекладі дещо відрізняється від вихідного тексту. Парадигма ЧОЛОВІК ГОДІВИ у тексті-перекладі сприяє конкретності опису основної дійової особи. Чоловік Годіви з «волохатим, немов рука Ісава, серцем» – утілення старозаповітнього «закону». Годіва – утілення аґапе, християнської любові. Проведений аналіз дозволив прийти до висновку про те, що переклад в цілому адекватний оригінальному тексту в збереженні наративних стратегій. Різниця ж, головним чином, полягає в більшій складності парадигматичної організації перекладу в порівнянні з оригіналом, що свідчить про більше багатство його змістовної сторони.

The purpose of the article is to establish correlations between the presence or absence of cultural specificity of a source-text simile and its replacement with a target-text simile based on a different cognitive model. The paper rests on D.Tartt’s and M. Atwood’s novels and their translations.Methods. The research employs structural-semantic translation analysis, which allows identifying translation transformations, and cognitive translation analysis, which allows constructing cognitive propositional models of the source-text and target-text fiction similes and reveal if they are culturally specific. A simile is defined as an explicit conceptual metaphor, after G. Lakoff and M.Johnson. Cognitive propositional model of the simile is “A is like B”, where “A” and “B” are the target and source domains/concepts respectively. The research addresses the concepts of translation procedure, translation transformation and translation strategy. A translation procedure is conceived as a process of solving a translation problem, a translation transformation – as converting a text unit from one language to another and a translation strategy – as a translator’s general plan of action. Translation transformations are studied as specific linguistic instantiations of translation procedures.Results. The study differentiates between idiomatic, non-idiomatic and allusive conventional similes. It has been revealed that replacement of English fiction simile mappings applies to idiomatic, non-idiomatic and allusive similes and is embodied in the Ukrainian language by culturally specific idiomatic similes.Conclusions. Replacement of fiction simile mappings is carried out by means of lexical-grammatical transformation of holistic substitution, which serves the strategy of domestication. The domestication strategy is compulsory if the translator is limited in making decisions by linguistic and cultural specificity of the English simile, as in the case of idiomatic similes, and it is optional in the case of non-idiomatic or allusive similes that are devoid of linguacultural specificity.Key words: allusive simile, cognitive translation analysis, idiomatic simile, non-idiomatic simile, translation procedure, translation strategy. Мета статті полягає у встановленні кореляцій між наявністю/відсутністю культурної специфіки порівняння тексту оригі-налу і використанням перекладачем процедури його заміни на порівняння, що базується на іншій когнітивній моделі. Робота виконана на матеріалі романів Д.Тартт та М. Етвуд та їхніх українських перекладів.Методи. У дослідженні використано структурно-семантичний перекладацький аналіз, що дозволяє виявити способи і трансформації перекладу і когнітивний перекладацький аналіз, що лежить в основі побудови когнітивних пропозиціональ-них моделей художніх порівнянь в оригіналі і перекладі, і дозволяє встановити, чи є вони культурно специфічними. Порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора за Дж.Лакоффом та М.Джонсоном, когнітивна пропозиціональна модель якого має такий вигляд: «А є як Б», де «А» є доменом цілі, а «Б» – доменом джерела. У дослідженні визначаються поняття перекладацької процедури, способів/трансформацій перекладу та стратегій перекладу. Перекладацька процедура роз-глядається як процес вирішення перекладацької проблеми, способи/трансформації перекладу – як перетворення текстової одиниці з однієї мови на іншу, а стратегія перекладу – як загальний план дій перекладача. Способи/трансформації перекладу вивчаються як специфічне мовне втілення перекладацькоїпроцедури.Результати. У ході дослідження були розмежовані ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні конвенціональні порівняння. Визначено, що перекладацька заміна когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь поширюється на ідіоматичні, неідіоматичні та алюзивні порівняння і втілюється в українській мові культурно специфічними ідіоматичними порівняннями.Висновки. Заміна когнітивних моделей порівнянь здійснюється за допомогою лексико-граматичної трансформації цілісної заміни, яка реалізує стратегію одомашнення. Стратегія одомашнення є примусовою, якщо перекладач є обмеженим у прийнятті рішень лінгвокультурною специфікою англомовного порівняння, як у випадку з ідіоматичними порівняннями, або факультативною, як у випадку з неідіоматичними або алюзивними порівняннями, які не є лінгвокультурно маркованими. Ключові слова: алюзивне порівняння, ідіоматичне порівняння, когнітивний перекладацький аналіз, неідіоматичне порівняння, перекладацька процедура, стратегія перекладу.

У статті висвітлюється поняття аудіовізуального перекладу кінотекстів та особливості перекладу таких текстів українською мовою. Варто відзначити, що переклад фільму займає особливе місце у типології аудіовізуального перекладу. Метою статті є розкриття методики аналізу стратегії одомашнення, застосованої у перекладі мультфільму. Матеріалом дослідження послужив скрипт мультфільму „The Secret Life of Pets” («Секрети домашніх тварин»). У статті розглянуто використання стратегії одомашнення на практиці, проаналізувавши попередньо оригінальні діалоги з англомовного мультфільму „The Secret Life of Pets” та україномовний варіанту. В результаті дослідження в українській версії перекладач надає перекладу діалогів більшої афективності. Отже, найбільша складність у перекладі стилістично забарвленої лексики – це пошук сучасних еквівалентів і часто переклад стилістично-забарвленої лексики залежить від розуміння значення слова в контексті.

Стаття присвячена аналізу необхідності дослідження феномену ретрансляції, чи повторного перекладу, який є невіддільною частиною сучасного перекладацького дискурсу. Існування в певній національній культурі кількох перекладів того самого іншомовного літературного твору, який в оригіналі має зазвичай одне текстове втілення, у вітчизняному перекладознавстві отримало назву «перекладацької множинності». І хоча пересічний читач рідко замислюється над доцільністю нового перекладу вже відомого в цільовій культурі твору, цей феномен детально досліджується європейськими та американськими дослідниками, хоча вітчизняна лінгвістика поки що його оминає. Переклад – це складний та багатогранний процес, який змушує перекладача стикатися з чужою мовною культурою та необхідністю перенаправити смисл написаного в вихідній культурі до цільової культури. Переклад твору, який вже колись було перекладено для однієї або іншої культури, має свої складності: постає питання про цінність повторного перекладу, адже повторний переклад залишається актуальним попри майбутні повторні переклади твору – під час здійснення кожної нової ретрансляції використовуються різноманітні стратегії лінгвокультурної адаптації. Можемо стверджувати, що мова та культура по-різному взаємодіють одна з одною в кожному наступному перекладі. Підкреслюється важливість текстових, паратекстуальних та констектуальних даних під час здійснення повторного перекладу. Завдяки аналізу наявних перекладів та переоцінці сучасної літератури, що стосується феномену повторного перекладу, в статті досліджується, як прийняття певних соціологічних чинників може обґрунтувати мотивацію щодо здійснення повторного перекладу. Дослідження перевіряє обґрунтованість необхідності повторного перекладу та демонструє, що не тільки лінгвістичні фактори, а й соціологічний вплив має велике значення під час мотивації щодо здійснення повторного перекладу. Також важливо дати чітке визначення тому, що таке повторний переклад, та виділити його риси, особливості та роль у будуванні культурних / літературних норм. Однак треба визнати, що в цьому питанні ще далеко до одностайності, і намагання комплексно підійти до вирішення проблеми множинності художніх перекладів з урахуванням міркувань різних теорій та гіпотез визначає актуальність цієї розробки.

The purpose of the study is to indicate the translation strategies and techniques that could be opted for while translating religion-related tourist promotional texts so that the target audience would get interested in the tourist objects.Methods. The analysis is based on the linguacultural approach which presupposes equal attention to linguistic presentation of the translation and its cross-cultural appropriateness. Specifically, we scrutinized the relevance of the equivalents on the textual level (lexical and grammatical correctness), the discourse level (conformity to the tourist discourse standards) and communicative level (maintenance of interactive relationship with the target audience). The method applied in the study is comparative analysis of the Ukrainian-English translation pairs.The results of the study testify to the strong tendency of translation adaptation which seems reasonable while the promotion of the destination is on the agenda. The data show that translation of religion-bound units in tourism promotional materials is predominantly based on the domestication approach, such as cultural adaptation of the religious terms through neutralization, generalization, reduction/compression, etc., and adaptation with explanation, particularly when dealing with specific theological concepts or historical church personalities. The foreignization approach which is implemented in literal translation of some religious terms without explanation is aimed at emphasizing the cultural singularity of the tourist object.Conclusions. Since the translation of religion-related tourist promotional texts is mostly expected to be tar-get-recipient-oriented and transparent, it is cultural adaptation that should be opted for as the dominant strategy whereas the local strategy of preservation (literal or loan translation of religious terms) should be employed in a very sensitive and sensible manner after considering the extra-linguistic and linguistic factors, otherwise the overuse of literal translation will impede effective cross-cultural communication.Key words: strategy, promotional text, source text, target recipient, religion. Мета роботи – визначити перекладацькі стратегії і техніки, якими доцільно послуговуватись під час перекладу туристичних промоційних текстів релігійного спрямування задля того, щоб викликати інтерес цільової аудиторії до туристичних об’єктів.Методи. Лінгвокультурний підхід, на якому ґрунтується аналіз, передбачає рівноцінне урахування як мовного оформлення перекладу, так і його міжкультурної відповідності. Зокрема, досліджено релевантність еквівалентів на текстовому рівні (лексико-граматична коректність), дискурсивному рівні (відповідність стандартам туристичного дискурсу) та комунікативному рівні (підтримка інтерактивного зв’язку з цільовою аудиторією). У роботі застосовано порівняльний аналіз українсько-англійських пар перекладу.Результати роботи засвідчують стійку тенденцію адаптації перекладу, що і є досить очікуваним у туристичному дискурсі. Отримані дані вказують, що переклад релігійно-специфічних одиниць у туристичних промоційних текстах загалом ґрунтується на одомашнювальному підході, зокрема культурній адаптації релігійних термінів шляхом нейтралізації, генералізації, редукції/компресії, тощо, а також адаптації з поясненням, якщо йдеться про специфічні теологічні поняття та історичні церковні особистості. Очужувальний підхід, який реалізується при буквальному перекладі окремих релігійних термінів без пояснення, спрямований на підкреслення культурної унікальності туристичного об’єкта.Висновки. Оскільки переклад туристичних промоційних текстів релігійного спрямування має бути насамперед орієнтованим на цільового реципієнта та зрозумілим, слід послуговуватись саме культурною адаптацією як домінуючою перекладацькою стратегією, в той час як локальну стратегію збереження форми оригіналу (буквальний переклад чи калькування релігійних термінів) варто застосовувати з особливою обережністю, беручи до уваги усі лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, інакше надмірне використання літературного перекладу перешкоджатиме ефективній міжкультурній комунікації.Ключові слова: стратегія, промоційний текст, вихідний текст, цільовий реципієнт, релігія.

The purpose of the paper is to identify the peculiarities of literary translation of small genre works by the Polish writer of the 19th century B. Prus into Ukrainian. In accordance with the purpose of the study, the following methods have been used: the analysis of the translated text, the analytical review, the synthesis method.Results. This paper reveals the attempts of exploring the literary translation as a kind of the lingual perspective of the translator mental structures, basically represented by the process of reconstructing one type of information into another. The difference between the linguistic and mental model of the original text and its literary translation primarily is caused by the absence of “common areas” in the mental spaces of the author and the translator. It is extremely difficult for the translator to preserve the mental originality of the text.The overlap areas of mental structures of the author and the translator should have as many similarities as possible, since it makes the literary translation more successful. The translator’s knowledge of the customs, traditions and culture of the original language text contributes to establishing a functional correspondence between the original text and its translation. Translation is an obvious presentation of inter-literary and intercultural relations, which is the basis for the development of multilingual communication. The similarity of the mental structures of the author and the translator allows optimizing intercultural multilingual communication.This paper determines the essence and content of the overlap areas of the mental spaces of the Polish writer B. Prus and the Ukrainian translator D. Andrukhiv in the literary translation of the short story “Antek”.Conclusions. As a result of translating the work of fiction from one language into another, the semantic code of the text changes due to interpenetration of cultural signs. Analyzing the quality of literary translation of the story of “Antek” by the Polish writer B. Prus in Ukrainian proves some differences between the linguistic model of the original text and its literary translation into another language.Key words: mental space, translator, author strategy, common area space. Мета статті полягає у тому, щоб виявити специфіку художнього перекладу українською мовою творів малих жанрів поль-ського письменника ХІХ ст. Б. Пруса. Відповідно до мети дослідження були використані такі методи, як: аналіз перекладаць-кого тексту (у процесі визначення відповідних стильових особливостей тексту (вживання стилістичних прийомів, тобто заміна в перекладі елементів тексту одного функціонального стилю елементами іншого та експресивних засобів мови, фразеологіч-них одиниць, асиндетичних (синонімічних) іменникових сполучень тощо), аналітичний огляд (використано на етапі вивчення актуальності дослідження), метод синтезу (для підбиття підсумків, узагальнення результатів дослідження).Результати. Авторка статті спробувала дослідити художній переклад як своєрідну лінгвальну проєкцію ментальних структур перекладача, основу якої становить процес переробки одного виду інформації в інший. Розбіжність лінгво-ментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову зумовлена насамперед відсутністю «загальних зон» ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Надзвичайно складним завданням для перекладача є збереження ментальної своєрідності тексту оригіналу. Дуже важливо, щоб зони перетину ментальних структур автора та перекладача мали якомога більше спільних ознак, що робить художній переклад успішним. Зона перетину ментальних структур автора та перекладача презентує смислове ядро тексту перекладу, де дуже добре можна відстежити те, настільки ментальність перекладача виявилася спорідненою з ментальністю автора. Обізнаність пере-кладача зі звичаями, традиціями та культурою мови оригіналу сприяє встановленню функціональної відповідності між текстом оригіналу та перекладу.Висновки. У результаті перекладу тексту твору художньої літератури з однієї мови на іншу змінюється смисловий код тексту, відбувається взаємопроникнення культурних знаків, котрі презентують авторську стратегію. Усе це сприяє успішному функціонуванню тексту в іншій культурі. Аналіз якості художнього перекладу оповідання польського письменника Б. Пруса «Антек» українською мовою дав можливість установити певні розбіжності лінгвоментальної моделі тексту оригіналу та його художнього перекладу на іншу мову. Лінгвальна розбіжність на культурологічному рівні зумовлена тим, що перекладацький текст став відображенням зони перетину ментальних просторів автора тексту оригіналу та перекладача. Проте вказані розбіжності суттєво не вплинули на зміст твору та не стали перепоною у сприйнятті художньої інформації реципієнтом.Ключові слова: ментальний простір, перекладач, авторська стратегія, простір спільної зони.

DOI - 10.46299/ISG.2020.II.VI
У статті розглядається проблема cемантизація дуальних процесів та результатів перекладу в міській та сільській субумовах та інтерпретації поняття “перекладацька стратегія”. Наразі немає чіткого визначення цього поняття. Метою статті є аналіз “перекладацької стратегії” як складової стратегічної компетенції при формуванні її у майбутніх перекладачів.
Автором были определены основные навыки и умения, которыми должен овладеть студент в процессе освоения переводческих стратегий; выделены этапы работы с переводом, представлена классификация данного понятия.
These are the basic skills that students have to master during developing their ability to use translation strategies. The stages of translation were also highlighted.
Library of Congress Cataloging-in-Publication Data

Захищено англійською мовою
Мета: вивчення актуальних підходів до теорії та практики художнього перекладу, їх застосування у практичній діяльності перекладачів художніх текстів та навчання таким прийомам здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Переклад». Наукова проблема: на сьогодні спостерігається бурхливий розвиток перекладознавчої науки, пов’язаний з процесами глобалізації, активного розвитку міжкультурних зв’язків та діалогу культур в різних сферах діяльності людини. З огляду на це теорія та практика перекладу постійно стикається з новими проблемами й викликами та потребує актуалізації відповідно до сучасних реалій та вимог. Методологія дослідження: включає описовий та порівняльний методи, які використовувалися у ході теоретичного осмислення предмета дослідження; метод кількісного аналізу, контекстуальний аналіз та елементи компонентного аналізу, а також перекладацький аналіз, які застосовані у ході практичного дослідження питання культурологічного підходу до перекладу художніх текстів; а також метод моделювання, використаний у ході розробки вправ для навчання художньому перекладу студентів-перекладачів. Основні результати і висновки дослідження: Художнім текстам притаманні образність, естетика мовлення, експресія, зображувальність, відсутність регламентування вживання мовних засобів і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування мови, суб’єктивізм відображення подій та реалій життя, фантазія як основа створення образів та відображення явищ дійсності. Переклад художнього тексту – це складний і багатогранний вид людської діяльності та творчості. Це не просто переклад творів художньої літератури та художніх текстів, однак також і трансформація тексту оригіналу засобами іншої мови, і взаємодія та взаємовплив двох культур – вихідної та цільової, до яких належать оригінальний текст та текст перекладу. На сьогодні актуальними напрямками дослідження перекладу художніх текстів стають питання використання принципів адекватності та еквівалентності художнього перекладу, а також явище «культурного перевороту» у сфері художнього перекладу, яке передбачає використання стратегій доместикації та форенізації культурно-маркованих елементів художнього тексту. У роботі здійснено аналіз перекладу англомовного художнього твору, який містить культурно-специфічну інформацію, який показав, що досить часто перекладач не справляється з відтворенням такої інформації у перекладі. Причинами невмотивованості замін при перекладі культурно-специфічних реалій та лакун, а також неправильного вибору перекладацької стратегії може бути недостатній рівень фонових знань перекладача, брак ефективних перекладацьких підходів до передачі культурних елементів тощо. У роботі досліджені методичні передумови, принципи та особливості навчання перекладу студентів ЗВО. Розглянуті основні етапи та складові навчання художнього перекладу, а також на основі цих даних розроблені вправи для навчання усного та письмового художнього перекладу майбутніх перекладачів. Теоретичне значення: систематизація теоретичних знань про художній стиль англійської мови та актуальні напрямки розвитку художнього перекладу; узагальнення методичних передумови навчання художньому перекладу студентів-перекладачів
Цель: изучение актуальных подходов к теории и практике художественного перевода, их применение в практической деятельности переводчиков художественных текстов и обучении таким приемам соискателей высшего образования по специальности «Перевод». Научная проблема: сегодня наблюдается бурное развитие переводческой науки, связанное с процессами глобализации, активного развития межкультурных связей и диалога культур в различных сферах деятельности человека. Учитывая это, теория и практика перевода постоянно сталкивается с новыми проблемами и вызовами и требует актуализации в соответствии с современными реалиями и требованиями. Методология исследования: включает описательный и сравнительный методы, которые использовались в ходе теоретического осмысления предмета исследования; метод количественного анализа, контекстуальный анализ и элементы компонентного анализа, а также переводческий анализ применены в ходе практического исследования вопроса культурологического подхода к переводу художественных текстов; метод моделирования использован в ходе разработки упражнений для обучения художественному переводу студентов-переводчиков. Основные результаты и выводы исследования: Художественным текстам присущи образность, эстетика речи, экспрессия, изобразительность, отсутствие регламентирования употребления языковых средств и способов их сочетания, отсутствие любого нормирования языка, субъективизм отображения событий и реалий жизни, фантазия как основа создания образов и отражение явлений действительности. Перевод художественного текста – это сложный и многогранный вид человеческой деятельности и творчества. Это не просто перевод произведений художественной литературы и художественных текстов, однако также и трансформация текста оригинала средствами другого языка, и взаимодействие и взаимовлияние двух культур – исходной и целевой, к которым относятся оригинальный текст и текст перевода. На сегодня актуальным направлениям исследования перевода художественных текстов становятся вопросы использования принципов адекватности и эквивалентности художественного перевода, а также явление «культурного переворота» в сфере художественного перевода, который предусматривает использование стратегий доместикации и форенизации культурно-маркированных элементов художественного текста. В работе проведен анализ перевода англоязычного художественного произведения, содержащий культурно-специфическую информацию, который показал, что достаточно часто переводчик не справляется с воспроизведением такой информации в переводе. Причинами немотивированности замен при переводе культурно-специфических реалий и лакун, а также неправильного выбора переводческой стратегии может быть недостаточный уровень фоновых знаний переводчика, отсутствие эффективных переводческих подходов к передаче культурных элементов и т. п. В работе исследованы методические предпосылки, принципы и особенности обучения переводу студентов ВУЗов. Рассмотрены основные этапы и составляющие обучения художественного перевода, а также на основе этих данных разработаны упражнения для обучения устной и письменной художественного перевода будущих переводчиков. Теоретическое значение: систематизация теоретических знаний о художественном стиле английского языка и актуальные направления развития художественного перевода; обобщение методических предпосылок обучения художественному переводу студентов-переводчиков.
Goal: studying of the current approaches to the theory and practice of literary translation, their application in the practical activities of translators of literary texts and teaching such techniques to the students in the course of translation studies. Scientific problem: Nowadays there is a rapid development of translation science associated with the processes of globalization, the active development of intercultural relations and dialogue of cultures in various spheres of human activity. Taking this into account, the theory and practice of translation is constantly faced with new problems and challenges and requires updating in accordance with modern realities and requirements. Research methodology: includes descriptive and comparative methods that were used in the course of theoretical understanding of the research subject; the method of quantitative analysis, contextual analysis and elements of component analysis, as well as translation analysis were applied in the course of practical research on the issue of a cultural approach to the translation of literary texts; the modeling method was used during the development of exercises for teaching literary translation to translation students. The main results and conclusions of the research: Artistic texts are characterized by imagery, aesthetics of speech, expression, depiction, the absence of regulation of the use of linguistic means and methods of their combination, the absence of any standardization of language, the subjectivity of displaying events and realities of life, fantasy as the basis for creating images and reflecting the phenomena of reality. Translation of a literary text is a complex and multifaceted type of human activity and creativity. This is not just a translation of works of fiction and literary texts, but also the transformation of the original text by means of another language, and the interaction and mutual influence of two cultures – source and target, which include the original text and the translated text. Nowadays, the issues of using the principles of adequacy and equivalence of literary translation, as well as the phenomenon of “cultural revolution” in the field of literary translation, which involves the use of strategies for domestication and forenization of culturally marked elements of literary text, are becoming topical areas of research into the translation of literary texts. The paper analyzes the translation of an English-language literary work, containing culturally specific information, which showed that quite often the translator cannot cope with the reproduction of such information in translation. The reasons for the wrong choice of translation strategy may be an insufficient level of background knowledge of the translator, the lack of effective translation approaches to the transfer of cultural elements, etc. The methodological principles and features of teaching translation university students. The main stages and components of literary translation training are considered, and on the basis of these data, exercises have been developed for teaching interpretation and literary translation of future translators. Theoretical meaning: systematization of theoretical knowledge on the literary style of the English language and current trends in the development of literary translation; generalization of the methodological prerequisites for teaching literary translation to student translators.

Сучасна англомовна художня література – невичерпне джерело для лінгвістичних та перекладацьких досліджень. Проте ця її характеристика, на превеликий жаль, зіграла з нею злий жарт, адже багато її аспектів залишаються нерозглянутими науковцями. Часто вибір тієї чи іншої лексичної структури визначають не лише семантичні межі висловлювання наратора, а також його точку зору, що є важливим та несправедливо недооціненим сучасними дослідниками лексико-синтаксичним явищем, яке набуває особливої цінності, якщо розглядати його під призмою перекладознавства.
Современная англоязычная художественная литература – неисчерпаемый источник для лингвистических и переводческих исследований. Однако эта ее характеристика, к большому сожалению, сыграла с ней злую шутку, ведь многие ее аспекты остаются нерассмотренными учеными. Часто выбор той или иной лексической структуры определяют не только семантические границы выражения наратора, а также его точку зрения, что является важным и несправедливо недооцененным современными исследователями лексико-синтаксическим явлением, приобретающим особую ценность, если рассматривать его под призмой переводоведения.
Contemporary English fiction is an inexhaustible source for linguistic and translation research. However, this characteristic played a cruel joke on her, because many of its aspects remain unconsidered by scientists. Often, the choice of a particular lexical structure is determined not only by the semantic boundaries of the narrator's expression but also by his point of view. And it is an important and unjustly underestimated lexical and syntactic phenomenon by modern researchers, acquiring special value if viewed under the prism of translation studies.

Наукова розвідка присвячена вивченню структурно-семантичних, стилістичних та перекладацьких особливостей англомовних рекламних текстів.
Научное исследование посвящено изучению структурно-семантических, стилистических и переводческих особенностей англоязычных рекламных текстов.
Scientific research is devoted to the study of structural, semantic, stylistic, and translation features of English-language advertising texts.

Мета: обгрунтувати та проаналізувати способи перекладу сучасних англомовних фільмонімів українською мовою. Теоретичне значення: систематизація теоретичних основ способів перекладу сучасних англомовних фільмонімів українською мовою. Ключові слова: фільмоніми, переклад, метод, особливості, прийоми, трансформації, аналіз, викладання, інформація. Науковою проблемою роботи є пошук оптимальних шляхів для адекватного та ефективного перекладу фільмонімів. За допомогою таких методів як лінгвістичний аналіз, порівняльний аналіз, дедукція та індукція, аналізу контексту, роботи зі словниками, аналізу структури фільмонімів досягнуто мету дослідження, надано рекомендації та запропоновано вправи на переклад фільмонімів, за допомогою яких викладач може покращити організацію занять зі студентами. Основними результатами дослідження є: 1) Виявлення того, що адекватний переклад назви не завжди може бути еквівалентий. Назви фільмів це власні назви і потребують уважного ставлення в процесі перекладу. 2) Осмислення того, що в процесі перекладу необхідно використовувати стратегії перекладу такі як: дослівний переклад, трансформація, повна заміна. 3) Встановлення того, що під час перекладу певної назви фільму необхідно звертати увагу на культурний контекст та інформацію, закладену в назву. Висновки: 1) За допомогою методу лінгвістичного аналізу було встановлено місце та важливість фільмонімів і в мовознавстві, й у сучасній публіцистиці та розмовній мові. 2) Метод порівняльного аналізу було використано для виявлення спільного та відмінного в різних типах фільмонімів, а також в різних способах перекладу. 3) Метод контекстуального аналізу був застосований для виявлення імпліцитного комунікативного задуму, який міститься у фільмонімах.
Цель: проанализировать способы перевода англоязычных фильмонимов на украинский язык. Теоретическое значение: систематизация теоретических основ способов перевода современных англоязычных фильмонимов. Ключевые слова: фильмонимы, перевод, метод, особенности, прийомы, трансформации, анализ, преподавание, информация. Научной проблемой работы является поиск оптимальных путей для адекватного и эффективного перевода фильмонимов. С помощью таких методов как лингвистический анализ, сравнительный анализ, дедукция и индукция, анализ контекста, работы со словарями, анализ структуры фільмонимов достигнута цель исследования, даны рекомендации и предложены упражнения на перевод фільмонимов, с помощью которых преподаватель может улучшить организацию занятий со студентами. Основными результатами исследования являются: 1) Обнаружение того, что адекватный перевод названия не всегда может быть эквивалентен. Названия фильмов это собственные названия и требуют внимательного отношения в процессе перевода. 2) Осмысление того, что в процессе перевода необходимо использовать стратегии перевода такие как: дословный перевод, трансформация, полная замена. 3) Установление того, что при переводе определенного названия фильма необходимо обращать внимание на культурный контекст и информацию, заложенную в название. Выводы: 1) с помощью метода лингвистического анализа было установлено место и важность фильмонимов и в языкознании, и в современной публицистике и разговорной речи. 2) метод сравнительного анализа был использован для выявления общего и отличного в различных типах фильмонимов, а также в различных способах перевода. 3) метод контекстуального анализа был применен для выявления имплицитного коммуникативного замысла, который содержится в фильмонимах.
Goal: explore ways of translating English movie names into Ukrainian. Theoretical meaning: systematization of the theoretical foundations of the methods of translation of modern English-language movie names. Keywords: movie names, translation, method, features, techniques, transformations, analysis, teaching, information. With the help of such methods as linguistic analysis, comparative analysis, deduction and induction, context analysis, work with dictionaries, analysis of the structure of movie names , the purpose of the study was achieved, recommendations were given and exercises for translating movie names were proposed, with the help of which the teacher can improve the organization of classes with students. The main results of the study are: 1) Finding that an adequate translation of the name may not always be equivalent. Movie titles are proper names and require careful attention in the translation process. 2) Understanding that in the process of translation of movie names it is necessary to use translation strategies such as: direct translation, transformation, complete replacement. 3) Establishing that when translating a certain title of a film, it is necessary to pay attention to the cultural context and the information embedded in that title. Conclusions: 1) using the method of linguistic analysis, the place and importance of movie names was established both in linguistics and in modern journalism and colloquial speech. 2) the method of comparative analysis was used to identify common and different in various types of movie names, as well as in various ways of translation.. 3) the method of contextual analysis was used to identify the implicit communicative intent contained in the movie names.

Дипломна робота присвячена встановленню основних особливостей сучасних англомовних рекламних текстів. Фокусується увага на стратегіях перекладу рекламних текстів та еквівалентності тексту оригіналу і тексту перекладу реклами. Запропоновані розробки фрагментів занять для використання у начальному процесі.
Дипломная работа посвящена установлению основных особенностей современных англоязычных рекламных текстов. Фокусируется внимание на стратегиях перевода рекламных текстов и эквивалентности текста оригинала и текста перевода рекламы. Предложены разработки фрагментов занятий для использования в учебном процессе.
The graduate work is devoted to the investigation of the main features of modern English-language advertising texts. The attention is focused on the strategies of translation of advertising texts and equivalence of source text and translation text ads. Development of lessons for their use in educational process is offered.

Мета: виявлення мовних особливостей реалізації стратегії театральності в американському політичному дискурсі та вивчення аспектів їх передачі українською мовою. Теоретичне значення: робота дозволяє вивчити особливості збереження засобів реалізації стратегії театральності американського політичного дискурсу у гендерному аспекті під час перекладу українською, що є внеском у перекладознавство, враховуючи велику кількість жінок в американській політиці та зародження цього феномену в Україні. Всебічне дослідження стратегії театральності слугуватиме підґрунтям для наступних розвідок, теоретичних праць і узагальнень новітніх теоретичних положень у галузі перекладознавства.
Цель: выявление языковых особенностей реализации стратегии театральности в американском политическом дискурсе и изучение аспектов их передачи на украинском языке. Теоретическое значение: работа позволяет изучить особенности сохранения средств реализации стратегии театральности американского политического дискурса в гендерном аспекте при переводе украинской, что является вкладом в переводоведение, учитывая большое количество женщин в американской политике и зарождения этого феномена в Украине. Всестороннее исследование стратегии театральности служить основой для последующих исследований, теоретических работ и обобщений новейших теоретических положений в области переводоведения.
Goal: to identify the linguistic features of the theatrical strategy implementation in the American political discourse and to study the aspects of their realization in the Ukrainian translation. Theoretical meaning: The work allows to study the ways of preserving the means of theatrical strategy implementation in gender aspect via translation into Ukrainian, which is a contribution to translation studies. A comprehensive study of the theatrical strategy will serve as a basis for further theoretical works and the newest theoretical papers in the field of translation studies. The article analyzes means of theatrical strategy implementation the in the speeches of American politicians and ways of their rendering in Ukrainian translation. The main gender differences in the use of the theatrical strategy means are identified. The main focus is on the analysis of translation transformations aimed at preserving communicative and pragmatic effect of the source text. In addition, the paper outlined possible paradigms for the use of US politicians’ speeches to teach consecutive translation.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей відтворення мовних аномалій, вжитих у романах англійського письменника Марка Твена, українською мовою. Встановлено, що мовні аномалії мають на меті розширити наявні або породити нові смисли тексту не лише внаслідок використання маркерів соціально-регіональної лексики, але й шляхом використання мовних помилок, малапропізмів, вигуків та архаїзмів, які подекуди не мають зв’язку з територіальним чи соціальним діалектами. Визначено основні стратегії, прийоми і способи відтворення фонографічних, лексико-семантичних, морфологічних та синтаксичних аномалій в українських множинних перекладах. Виконано контекстуальний аналіз фонографічних, лексикосемантичних, морфологічних та синтаксичних аномалій у тексті мови оригіналу і текстах мов перекладу. Встановлено основні типи деформації авторського наміру у перекладі аномалій мови головних та другорядних персонажів Марка Твена українською мовою.
The dissertation focuses on the complex approach to analyzing the language anomalies of Mark Twain’s novels with regard to their phonographic, lexical-semantic, morphological and syntactic levels. Language anomalies are aimed to widen or create new senses of the text as a result of using markers of social-regional vocabulary and creating the informative message of the text by using phonographic, lexical-semantic, morphological and syntactical mistakes, which sometimes aren’t connected with geographic or social dialects. In multiple Ukrainian translations, the main strategies, methods and ways of rendering phonographic, lexical-semantic, morphological and syntactic anomalies have been defined. Translation of phonographic anomalies were done in the target texts with the help of defixation, wrong spelling, change of meaning with further explanations and comments. Syntactic anomalies were recreated taking into consideration grammatical inaccuracies of the target language. To recreate morphological language anomalies the translators used archaisms and agrammatical dyslexion. Contextual analysis of language anomalies in the source language text and target language text has been made. Main types of information loss/changing in the process of English-Ukrainian translation have been defined. The most frequent cause of losing the author’s message is the translator’s conscious or subconscious refusal to recreate the language anomalies and their translation with the help of domestication strategy.

Дипломна робота освітлює питання перекладу української військової термінології на основі англомовного медіа дискурсу. Характерною рисoю вiйськoвoгo пeрeклaду є надмірна тeрмiнoлoгiчнiсть i грaничнo тoчнe, чiткe виклaдeння мaтeрiaлу при вiднoсній вiдсутнoстi eмoцiйних засобів виразності. У вiйськoвoму пeрeклaдi дужe вeликe знaчeння мaє тoчнiсть пeрeклaду, оскільки матеріал, який був перекладений, мoжe служити oснoвoю для прийняття вaжливих рішень і прoвeдeння вiйськoвих oпeрaцiй. Тoму aдeквaтнiсть пeрeклaду вiйськoвих мaтeрiaлiв пeрeдбaчaє нe тiльки тoчну пeрeдaчу змiсту мaтeрiaлу, aлe i бiльш рeтeльну пeрeдaчу йoгo структурнoї фoрми, пoрядку частин, пoслiдoвнoстi виклaду i низка iнших фaктoрiв, якi мoжуть здaвaтися нeпoтрiбними, фoрмaльними, aлe мaють вeликe знaчeння для вiйськoвoгo фaхiвця. Вивчаючи тексти медіа дискурсу було встановлено, що вибір методу перекладу військової термінології безпосередньо залежить від структури самого терміну. Результати дослідження показують, що найбільш поширеними та популярними методами перекладу простих та багатокомпонентних (складних) термінів є лексичні та семантичні заміни, описовий переклад та калькування. У процесі перекладу абревіацій найбільш часто використовуваними призмами є переклад повної форми, а також семантичні заміни, транскрипція та транслітерація.
The diploma paper investigates the question of the translation of Ukrainian military terminology on the basis of English media discourse. Military sublanguage continues to exist in a certain historical period of the country, simultaneously is subjected to the laws of evolutionary development. Its core, that is terminology and periphery, is replenished by “neologisms”, that is, words, idioms, appeared at a certain stage of development of the military sublanguage for transferring of a new military realities and concepts. While investigating journalistic texts, it becomes obvious that the choice of the translation method of military terminology directly depends on the structure of the term itself. The results of the research prove that the most widespread and popular methods of translation of simple and multicomponent (complex) terms are lexical and semantic substitutions, descriptive translation, and calculating. In the process of translating abbreviations, the most frequently used prisms are the translation of the full form, as well as semantic substitutions, transcription and transliteration.

У цій науковій розвідці уточнюється ключове для цього дослідження поняття – дискурс, а також один із його підвидів – політичний дискурс. Основний фокус уваги зосереджується на стратегії дискредитації опонента та мовленнєвому акті. Мовленнєві акти образи, звинувачення, глузування, навішування ярликів і погрози нині дуже часто зустрічаються у процесі політичних дебатів. Їх можна ще назвати мовленнєвими актами агресії, які відносяться до стратегії дискредитації. Кожна стратегія реалізується завдяки лінгвальним засобам мовця. Проаналізувавши висловлювання політиків ми дійшли висновку, що при перекладі стратегії дискредитації опонента було використано лексичні перекладацькі трансформації, а саме: еквівалентний переклад, конкретизацію, генералізацію, прийом опущення та прийом лексичного додавання. А також граматичні перекладацькі трансформації, а саме: перестановка, заміна, членування речення та об’єднання речень. Дипломна робота завершується комплексом різноаспектних вправ, які навчають усному та письмовому перекладу політичної лексики взагалі та стратегії дискредитації зокрема.
В этой научной разведке уточняется ключевое для данного исследования понятие – дискурс, а также один из его подвидов – политический дискурс. Основной фокус внимания сосредотачивается на стратегии дискредитации оппонента и речевом акте. Речевые акты оскорбления, обвинения, насмешки, навешивание ярлыков и угрозы сейчас очень часто встречаются в процессе политических дебатов. Их можно еще назвать речевыми актами агрессии, которые относятся к стратегии дискредитации. Каждая стратегия реализуется благодаря лингвальным средствам говорящего. Проанализировав высказывания политиков, мы пришли к выводу, что при переводе стратегии дискредитации оппонента были использованы лексические переводческие трансформации, а именно: эквивалентный перевод, конкретизацию, генерализацию, прием опущения и прием лексического добавления. А также грамматические переводческие трансформации, а именно: перестановка, замена, членение предложения и объединения предложений. Дипломная работа завершается комплексом разноаспектных упражнений, которые учат устному и письменному переводу политической лексики вообще и стратегии дискредитации в частности.
This scientific work clarifies the key concept of this study – discourse, as well as one of its subspecies – political discourse. The main focus of attention is focused on the strategies of discrediting the opponent and the speech act. Speech acts of insult, accusations, ridicule, labeling and threats are now very common in the process of political debates. They can also be called speech acts of aggression, which relate to the discrediting strategy. Each strategy is realized thanks to the linguistic means of the speaker. After analyzing the statements of politicians, we came to the conclusion that during the translation of the opponent’s discrediting strategy the next lexical translation transformations were used, namely: equivalent translation, concretization, generalization, omission, and addition. As well as grammatical translation transformations, namely: rearrangement, replacement, division of sentences and combining sentences. The thesis ends with a set of diverse exercises that teach the interpretation and translation of political vocabulary in general and discrediting strategies in particular.

Стаття присвячена особливостям відтворення засобів створення гумористичного ефекту при перекладі з англійської мови українською роману Д. Адамса The Restaurant at the End of the Universe. У роботі проаналізовано переклади Павла Насади «Ресторан на краю Всесвіту» (1996 р., журнал «Всесвіт») та Олексія Антомонова «Ресторан "Кінець світу"» (2016 р., НК Богдан). Досліджуваний матеріал є другою частиною популярної серії науково-фантастичних романів «Путівник Галактикою». Дослідники творчості Д. Адамса приділяють більше уваги першій частині серії, наводять аналіз оказіоналізмів, досліджують категорію абсурду та розглядають переклади іншими мовами. Ця робота має на меті висвітлити особливості та способи відтворення таких гумористичних елементів як алогізм, гра слів, гіпербола та зевгма при перекладі з англійської мови українською. Вважаємо, що ці одиниці є характерними для авторського стилю Д. Адамса у досліджуваному романі, а отже, мають бути відтворені у перекладі повністю, частково або компенсовані. Отримані результати свідчать, що 1) при перекладі алогізмів найбільш продуктивним способом є передача алогізмом; перекладацька трансформація - дослівний переклад; алогізм є універсальним засобом створення гумористичного ефекту та утворюється на рівні смислу; 2) гіпербола переважно зберігається в обох перекладах через використання дослівного перекладу; перебільшення є універсальним засобом створення гумористичного ефекту і не залежить від мови, якою виражається; 3) гра слів передається грою слів, алогізмом; провідна перекладацька трансформація – компенсація; гра слів є культуро- та мовнозалежною одиницею, а тому потребує індивідуальних рішень у кожному окремому випадку; 4) зевгма зберігається у перекладах при дослівному перекладі та модуляції. При перекладі засоби створення гумористичного ефекту передають ідентичними, подібними або іншими засобами, нейтральною лексикою зі збереженням загального смислу повідомлення або нульовим відповідником. Слід зазначити, що переклад П. Насади є часто ближчим до оригіналу внаслідок переважання дослівного перекладу та використання стратегії очуження. У перекладі О. Антомонова простежується модуляція, а також частотне використання зниженої лексики, що відчутно змінює інтенцію та стиль автора. Тут переважає стратегія одомашнення. Обидва переклади пропонують вдалі рішення для відтворення засобів створення гумористичного ефекту і є популярними серед читацької аудиторії.

У статтi дослiджено гендерний аспект перекладу табуйованої лексики у художньому творi. Матерiалом дослiдження є роман Дж. Р. Р. Мартiна «Гра престолiв» i два його переклади українською мовою, виконанi Наталею Тисовською та В’ячеславом Бродовим. Визначено основнi групи табуйованої лексики для дослiджуваного твору: слова на позначення продажної жiнки, найменування частин тiла i фiзiологiчних процесiв. Встановлено, що жiнка-перекладач надає перевагу вилученню, генералiзацiї чи модуляцiї при перекладi, уникає дослiвного перекладу, роблячи переклад стилiстично нейтральним. На противагу, чоловiк-перекладач використовує дослiвний переклад, конкретизацiю i компенсацiю, уводячи стилiстично-знижену лексику навiть там, де вона нейтральна в оригiналi. Вважаємо цi стратегiї яскравими прикладами жiночого та чоловiчого пiдходiв до перекладу, оскiльки в обох випадках змiнюється авторська iнтенцiя.

Для підготовки студентів мовних спеціальностей старших курсів, актуальним є вивчення різноманітних інтенцій та комунікативних стратегій. Вживання мітігативних стратегій різного рівня спрямоване на запобігання непорозумінь та конфліктів, тобто сприяє створенню психологічного клімату у спілкуванні та покращенню взаємодії учасників комунікації, які будують свої висловлювання, виходячи із вимог, що пред’являються до культури мови, тому набір маркерів пом’якшення у різних мовах відрізняється. Ввічливість є специфічною рисою комунікативної поведінки носіїв англійської мови, та універсальним принципом, який у практиці мовної взаємодії відіграє значну регулятивну роль.

Стаття присвячена вивченню особливостей викладання «Порiвняльного лiтературознавства» в зарубiжних унiверситетах. У нiй з’ясовано, що Comparative Studies становлять окремi програми на рiзних рiвнях освiти – бакалаврському, магiстерському та докторському. Для порiвняння розглянуто дев’ятнадцять унiверситетiв Європи, США, Канади та Австралiї. На матерiалах програм Comparative Studies цих унiверситетiв вдалося визначити провiдну проблематику дослiджень i курсiв, якi викладаються студентам. До таких напрямкiв зараховуються, зокрема, лiтература i кiно, лiтература i постколонiальнi студiї, лiтература i переклад.