Добірка наукової літератури з теми "Стимулятор росту"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Стимулятор росту".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Стимулятор росту"
1
Горобець, М. В., П. В. Писаренко, Т. О. Чайка, О. В. Міщенко та В. Ю. Крикунова. "ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ОНТОГЕНЕЗ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 106–15. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначити вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ячменю ярого у виробничих умовах Полтавської області. Оцінювання ефективності використання регуляторів рос-ту рослин та природного мінералу бішофіт виконано на базі експериментальних даних. Експериме-нтальну роботу проведено у виробничих умовах на базі ФГ «Горобець С. Г.» Полтавської області. Для обробки посівів використовували регулятори росту Циркон та Епін-екстра, а також, 1 % роз-чин природного мінералу бішофіт. Показники фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктив-ності фотосинтезу визначено розрахунковим методом за загальноприйнятими методиками. За да-ними п’ятирічних досліджень визначено динаміку впливу регуляторів росту рослин та природного мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал та площу листкової поверхні. Установлено, що за 3 роки проведення експериментальних спостережень при обробці нашими регуляторами росту вихід у трубку стався на 1–3 дні раніше, ніж у контрольному варіанті (без використання регуляторів). На дослідній ділянці 2017–2019 рр. найскоріше сходи спос-терігались у сорту Геліос при обробці стимулятором Циркон, тоді як у контролі сходи зафіксовані на 3 дні пізніше. Кущіння ячменю ярого сорту Геліос та вихід у трубку відбувалось найшвидше при дії 1 % розчину бішофіту, а при дії інших стимуляторів (Епін-екстра, Циркон) сходи та повна стиг-лість фіксувалися на 3 дні пізніше. Застосування стимуляторів Циркон і 1 % розчин бішофіту (для сортів Геліос та Парнас) прискорило настання фази колосіння на 2–4 дні, Епін-екстра – тільки на 1–2 дні. У середньому за час проведення досліджень тривалість фаз розвитку рослин ячменю ярого, оброблених стимуляторами, зменшилася на 1–4 дні порівняно з контрольним варіантом. При вико-ристанні регуляторів росту збільшилася площа листкової поверхні у посівів ячменю ярого порівняно з контролем, що дає змогу найбільш повно використовувати ґрунтово-кліматичні ресурси регіону й отримати максимальний ефект від прийомів агротехнічного впливу. Запропоновані моделі техноло-гій дають змогу без застосування десикації зменшити тривалість вегетаційного періоду в посівах ячменю ярого. При обробці посівів у фазі кущіння стимуляторами росту Епін-Екстра, Циркон і 1% розчином бішофіту скорочується період вегетації на 2–4 дні при вирощуванні ячменю ярого на дер-ново-підзолистих ґрунтах; стимулятор Епін-Екстра і 1 % розчин бішофіту збільшують асиміляцій-ну поверхню листя в рослин ячменю ярого на 8,5 і 11,1 % відповідно, потенціал фотосинтетичного процесу – на 5,7 % і чисту продуктивність фотосинтезу на 3 і 10 %.
2
Krupytska, L., L. Kaprelyants, O. Kylymenchuk та T. Velichko. "Безвідходна біотехнологія отримання симбіотика і метабіотика на основі Вifidobacterium longum – Я 3 та Propionibacterium shermanii – 4". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8527.
Повний текст джерелаАнотація:
Для усунення дисбіотичних порушень мікробіоти шлунково-кишкового тракту людини використовують препарти пробіотики. Однак в останні роки накопичуються дані про зниження ефективності класичних пробіотиків, особливо на фоні антибіотикотерапії, тому популярності набуває перспективна група пробіотиків метаболітного типу. Метабіотики містять продукти метаболізму чи структупні компоненти пробіотичних мікроорганізмів. Метою експериментальної роботи стала розробка технології безвідходного виробництва, використовуючи культуральну рідину пробіотичних мікроорганізмів як сировину для створення безклітинного пробіотика. Об’єкти дослідження – культури мікроорганізмів музею кафедри біохімії, мікробіології і фізиології харчування ОНАХТ Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4, культуральна рідина зазначених пробіотичних штамів. Предмет дослідження – структурні елементи метаболічної активності пробіотичних мікроорганізмів, органолептичні,фізико-хімічні і мікробіологічні показники. Після сумісного культивування B. longum – Я 3 + P. Shermanii – PS 4 на лактозному середовищі з додаванням соєвої сироватки за температури (34 ± 1) °С протягом 24 год з титром не менше 1 1010 КУО/см3, отримували супернатант культуральної рідини шляхом центрифугування при 8000 об/хв протягом 20 хв і подальшого фільтрування через бактеріальні фільтри в асептичних умовах. Біфідогенний стимулятор росту очищували від залішків мікробної біомаси за допомогою вакуум-фільтраціі із застосуванням бактеріальних фільтрів (Millipore, 0,22 мкм). Його визначення проводили за методом газово-рідинної хроматографії з використання газового хроматографа GC-16А «Shimadzu», Японія з можливістю програмування температури до 330 °С, полум’яно-іонізаційним детектором і програмним забезпеченням «GC solution». Визначено вміст 1,4-дигидроксі-2-нафтоїнової кислоти у супернатанті консорціуму Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4 у кількості 4,1 мг/л. Розроблено принципопі технологічні схеми безвідходного виробництва біологіно активних добавок на основі класичного та метаболітного пробіотика.
3
Н.Л., Кураченко, та Шаропатова А.В. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОГО СТИМУЛЯТОРА «ГИПЕРГРИН» ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ЯРОВОЙ ПШЕНИЦЫ В УСЛОВИЯХ КРАСНОЯРСКОЙ ЛЕСОСТЕПИ". Bulletin of KSAU, № 12 (18 грудня 2019): 49–56. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-12-49-56.
Повний текст джерелаАнотація:
В полевом опыте в условиях Красноярской лесостепи дана оценка эффективности биологического стимулятора «Гипергрин» при возделывании яровой пшеницы сорта Новосибирская 15. Биологический стимулятор «Гипергрин» применялся в комплексной защите яровой пшеницы, где он использовался в качестве протравителя семян и в баковых смесях по вегетирующим растениям с гербицидами, фунгицидами и инсектицидами. Исследованиями показано, что эффективность применения препарата на посевах яровой пшеницы определяется погодными условиями. В условиях хорошей влагообеспеченности 2016 года биологический стимулятор при его использовании совместно с химическим протравителем и в баковых смесях по вегетирующим растениям способствует повышению урожайности яровой пшеницы на 10 ц/га (p = 0,02). Уровень рентабельности производства зерна яровой пшеницы при этом достигает 167 %. Биологическая стимуляция роста и развития растений яровой пшеницы в условия дефицита влаги (2017–2018 гг.) определяет повышение урожайности зерна пшеницы на 1–4 ц/га. Технология возделывания яровой пшеницы с применением «Гипергрина» совместно с протравителем и в баковых смесях по вегетирующим растениям в среднем за период испытаний определяет минимальную себестоимость продукции (514 руб/ц), максимальную прибыль (317 руб/ц) и рентабельность (62 %). Способ применения биологического стимулятора «Гипергрин» в комплексной защите яровой пшеницы обусловливает структуру урожая культуры. Использование препарата для обработки семян в качестве протравителя и по вегетирующим растениям способствует повышению выживаемости растений к уборке на 11 %. Совместное использование биологического стимулятора с химическим протравителем и обработка посевов яровой пшеницы приводят к увеличению высоты растений на 4 см, количества колосков в колосе на 3 шт. по сравнению с контролем.
4
П. Н., Кузнецов, Васильев А. С. та Соловьева Л. М. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ГЕРБИЦИДОВ И СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА ПРИ ВОЗДЕЛЫВАНИИ ОЗИМОЙ ТРИТИКАЛЕ". Bulletin of KSAU, № 5 (21 травня 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2020-5-40-47.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследований – изучение особенностей формирования засоренности и продуктивности посевов озимой тритикале под влиянием различных гербицидов и стимуляторов роста при использовании разных приемов основной обработки почвы. Задачи исследований: 1) дать оценку формирования засоренности посевов озимой тритикале под влиянием изучаемых приемов; 2) выявить особенности формирования продуктивности озимой тритикале при применении различных приемов основной обработки почвы, гербицидов и стимуляторов роста. Исследования проводились на опытном поле Тверской ГСХА в 2016–2018 гг. на дерново-подзолистой супесчаной почве. Схема опыта включала факторы: А – прием обработки почвы (1 – вспашка отвальным плугом, 2 – дискование в два следа); В – обработка стимулятором роста (1 – без обработки, 2 – «Биоплант Флора», 3 – «Сила Жизни»); С – гербицид (1 – без обработки, 2 – «Эллай Лайт», 3 – «Дианат»). Полученные в результате эксперимента данные выявили положительное действие настоящих препаратов, особенно на фоне отвальной обработки, на основные показатели роста и развития растений, основные элементы структуры урожая, а также на продуктивность культуры в целом. Максимальная урожайность зерна в опыте была получена при применении в системе ухода за посевами гербицида «Эллай Лайт» в сочетании со стимулятором роста «Биоплант Флора», что обеспечило: по вспашке – 4,72, а по дискованию – 4,35 т зерна с 1 га. Прибавка урожая зерна по отношению к контролю соответственно составила 0,60 и 0,47 т/га.
5
Короткова, І. В., М. В. Горобець та Т. О. Чайка. "ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 20–30. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Своєчасне та надійне прогнозування врожайності зернових культур є головною умовою ефектив-ного управління врожаєм. У цьому дослідженні оцінено вплив природних стимуляторів росту Епін-екстра, Циркон та Бішофіт на тривалість основних фаз вегетації ячменю ярого сортів Геліос, Вакула та Парнас української селекції. Зважаючи на поставлену мету, протягом трьох років (2017–2019 рр.) були проведені польові дослідження, орієнтовані на з’ясування найбільш ефективного стимулятору росту для вирощування різних сортів ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження. Встановлено, що передпосівна обробка насіння та обприскування посівів у фазі кущення цими сти-муляторами призводить до скорочення фаз вегетації та посилення фотосинтетичної активності посівів культури. Дослідження проводили у виробничих умовах ФГ «Горобець С. Г.» Решетилівського району Полтавської області. Оцінювалися фактори впливу стимуляторів росту та природнього мінералу бішофіт на чисту продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціал посівів ячменю ярого та площу листкової поверхні рослин ячменю. Обробку стимуляторами росту проводили перед посівом безпосередньо на насіння та обприскування посівів у фазі кущення. Стиму-лятори Епін-екстра та Циркон використовували в нормі 50 г/га, а Бішофіт – 2 л/га. При обробці стимуляторами росту посівів ячменю ярого на чорноземах типових найкращі показники чистої про-дуктивності фотосинтезу були в сортів ячменю ярого після обробки їх 1 % розчином бішофіту. Порівняно з контролем у варіантах з використанням стимуляторів скорочувалися тривалість веге-таційного періоду та настання відповідних фаз розвитку. Максимальний ефект спостерігали при використанні 1 % водного розчину Бішофіту. Обробка посівів цим препаратом сприяла збільшенню площі асиміляційної площі листкової поверхні рослин на 11,1 %, величини фотосинтетичного потен-ціалу – на 5,7 % та продуктивності фотосинтезу посівів – на 10 %. При обприскуванні посівів ячменю ярого на дерново-підзолистому ґрунті у фазі кущіння регуляторами росту Епін-екстра, Циркон і Бішофіт скорочувалась тривалість фаз розвитку рослин і вегетаційний період на 2–4 дні, що дає змогу раніше звичайного терміну почати збирання ячменю ярого на зерно.
6
Lisoviy, M. M. "Вплив стимуляторів росту на ризогенез клонів Thuja Occidentalis L. в умовах in vitro". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40310301.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано літературні дані стосовно досліджуваної тематики, на підставі чого встановлено необхідність удосконалення методики та поглиблення знань про перебіг процесів ризогенезу мікроклонів Thuja occidentalis L. в умовах in vitro під впливом стимуляторів росту. Для кількісної та якісної оцінки результатів досліджень проведено розподіл за показниками укорінення у балах: 0 балів – укорінення не спостерігається; 1 бал – слабке укорінення (корінці поодинокі, нерозгалужені); 2 бали – середнє укорінення, мікроживець має 2-3 добре розвинених корінці; 3 бали – сильне укорінення, коренева система добре розвинена, розгалужена, більше 3 корінців та використано інтегрований показник укорінення (ІПУ) клонів. Як живильне середовище для мікроклонування досліджуваного виду застосовано 1/2 RW, модифіковане речовинами ауксинового типу НОК та ІМК у концентраціях 0,5 та 1,0 мг/л у всіх можливих комбінаціях. З'ясовано, що найвищі показники укорінення клонів були за використання у ролі стимулятора коренеутворення тільки ІМК (1,0 мг/л), де укорінились 90,0 % мікропагонів із балом 3, та 10,0 % – із балом 2. Результати розрахунку інтегрованого показника укорінення підтвердили висунуте припущення про позитивний вплив стимулятора росту ІМК на досліджувані процеси (середній бал укорінення становив 2,90, а ІПУ – 96,67 %). Встановлено, що зниження концентрації ІМК та використання двох стимуляторів одночасно чи тільки НОК спричиняло зменшення досліджуваних показників укорінення. На підставі статистичного опрацювання отриманих даних біометричних показників адвентивних кореневих систем клонів Thuja occidentalis (середня кількість корінців першого порядку на один експлант, середня кількість корінців другого порядку на один експлант, середня сумарна довжина корінців першого порядку на один експлант та середня сумарна довжина корінців другого порядку на один експлант), отриманих в умовах in vitro, встановлено, що за використання підібраної методики сформувалось 6,03±0,13 шт. корінців на експлант із середньою довжиною 116,13±2,05 мм (коефіцієнт варіації – 11,91 та 9,69 % відповідно) корінців першого порядку та 7,9±0,25 шт. – корінців другого порядку із сумарною середньою довжиною в межах 17,27±0,53 мм за варіації 17,38 та 17,0 % для відповідних біометричних показників та показника точності досліду у межах 2,18-3,17 %. Встановлено експериментально, що оптимальним живильним середовищем для ризогенезу клонів дослідженого виду є 1/2 MS із додаванням ІМК у концентрації 1,0 мг/л.
7
Тищенко, А. В., О. Д. Тищенко, О. О. Пілярська, О. М. Димов, Г. М. Куц та Н. М. Гальченко. "Вплив стимуляторів росту на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність люцерни". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 126–35. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.19.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження впливу стимуляторів росту й умов зволоження на фотосинтетичну діяльність і насіннєву продуктивність сортів люцерни різних років життя та їх взаємозв’язок. Методи. Польовий, лабораторний, ста- тистичний. Результати. Під час вивчення площі лист- кової поверхні в рік сівби в умовах природного зволо- ження в сорту Зоряна на варіанті контроль ці показники коливаються по фазах: стеблування ‒ 6,48 тис. м2/га, бутонізації ‒ 9,95, масового цвітіння ‒ 16,11, масового плодоутворення ‒ 15,46 тис. м2/га. Застосування сти- муляторів росту сприяє збільшенню асиміляційної поверхні рослин люцерни. Кращі результати отримані по стимуляторах Агростимулін і Гарт у фазу масового цвітіння – 18,37 і 18,76 тис. м2/га. За краплинного зро- шення зберігається така ж закономірність. Найбільша площа асиміляційної поверхні формується у фазу масо- вого цвітіння ‒ 26,45 і 26,47 тис. м2/га. У посівах другого року життя площа листкової поверхні значно збільши- лася в порівнянні з посівами першого року й склала по сорту Зоряна за фазами розвитку: початок бутонізації ‒ 20,27 тис. м2/га, початок цвітіння ‒ 25,49, масове цві- тіння ‒ 35,79 і масове плодоутворення ‒ 28,16 тис. м2/га в умовах природного зволоження (контроль 1). За краплинного зрошення відзначається та ж послідов- ність, але за вищих значень площі асиміляційної поверхні: 32,17; 40,82; 53,61; 45,92 тис. м2/га відпо- відно. Максимальні значення зафіксовані в разі вико- ристання стимуляторів Гарт і Люцис по всіх фазах розвитку (34,31‒34,69; 46,12‒46,74; 61,98‒63,21; 52,80‒54,11 тис. м2/га). Вивчення фотосинтетичного потенціалу показало, що за застосування стимуля- торів росту значення фотосинтетичного потенціалу сприяє зростанню його величини й знаходиться в межах 0,75‒0,78 млн м2×днів/га; 0,47‒0,49 і 2,68‒2,87 млн м2×днів/га в умовах зрошення по фазах розвитку (сорт Зоряна ‒ контроль 1). Без зрошення показники фото- синтетичного потенціалу нижче й складають 0,47‒0,48; 0,29‒0,30 і 1,65‒1,71 млн м2×днів/га відповідно. Кращими варіантами є варіанти з використанням сти- муляторів Гарт і Люцис незалежно від умов зволоження з показниками 0,77‒0,78; 0,49; 2,81‒2,87 млн м2×днів/га (зрошення) та 0,48; 0,30 та 1,70‒1,71 млн м2×днів/га. Максимальний урожай насіння люцерни отримано в разі застосування стимуляторів Гарт і Люцис із коливаннями від 655 до 671 кг/га за зрошення та 472–497 кг/га в умовах природного зволоження. Визначені кореляційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показниками площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒0,945). Висновки. Результати проведених досліджень дозволили встановити вплив стимуляторів росту на асиміляційну поверхню рослин люцерни, фотосинтетичний потенціал, а також кореля- ційні зв’язки між врожайністю насіння люцерни, показ- никами площі листкової поверхні (r = 0,888‒0,945) і фотосинтетичним потенціалом (r = 0,939‒ 0,945).
8
Fedotov, Gennadiy Nikolaevich, Valentin Sergeevich Shalaev та Yuriy Pavlovich Batyrev. "МИКРООРГАНИЗМЫ ПОЧВ И СТИМУЛЯТОРЫ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН". Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 11, № 1 (24 травня 2019): 47. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2019-11-1-47-64.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Изучение влияния регуляторов роста и развития растений (стимуляторов), повышающих посевные качества семян, на развитие почвенных микроорганизмов.Материалы и методы. При изучении выделения углекислоты системами «прорастающие семена – субстрат» при проведении испытаний с живыми и умерщвленными семенами озимого тритикале сорт «Немчиновский 56» удалось, введя определенные приближения, разделить и оценить потоки углекислоты, выделяемые микроорганизмами почв и семенами.Результаты. На основании этого было установлено, что предпосевная обработка семян стимуляторами активизирует развитие микроорганизмов почв в значительно большей степени, чем ускоряет биохимические процессы в семенах. Причем почвы по влиянию ускоренного развития микроорганизмов на биохимические процессы в семенах отличаются друг от друга. Полученные результаты свидетельствуют, что препараты-стимуляторы действуют не только на семена, но и на микроорганизмы почв и, по-видимому, микроорганизмы семян, а результат их действия на микроорганизмы для изменения скорости прохождения биохимических процессов в семенах заранее предсказать нельзя, поскольку неизвестно действие патогенов, находящихся в почвах.Заключение. В связи с этим трудно ожидать, что разработка препаратов-стимуляторов при использовании инертных субстратов без учета взаимодействия этих препаратов с микроорганизмами почв может дать положительные результаты.
9
Zhernosekova, I. V., Т. G. Hutornaya, А. А. Tymchuk, N. P. Chernogor та A. I. Vinnikov. "Роль треоніну в синтезі стимулятора росту стрептоміцетом". Biosystems Diversity 17, № 3 (19 листопада 2009): 24–27. http://dx.doi.org/10.15421/010962.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано позитивну дію треоніну на стимулювальну активність стрептоміцету. Методом гель-хроматографії виявлено збільшення кількості груп фракцій культуральної рідини, які стимулювали ріст дріжджів роду Candida. Показано, що треонін підвищував сумарну питому стимулювальну активність фракцій на 14 %. Ступінь очищення контрольної (без треоніну) та дослідної (із треоніном) груп фракцій культуральної рідини склав 2,0 та 1,6 раза.
10
Кабанець, В. М., В. І. Оничко, Л. П. Музика та С. І. Бердін. "СОРТОВА РЕАКЦІЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КАРТОПЛІ ПРИ ОБРОБЦІ ПОСІВІВ РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 45, № 3 (21 лютого 2022): 27–37. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Якість насіннєвого матеріалу будь-якої сільськогосподарської культури є основою її врожайності. Враховуючи значну вартість посадкових бульб картоплі, збільшення коефіцієнту розмноження насіння високих генерацій є фактором зниження собівартості посадкового матеріалу. Використання стимулятору росту дозволяє не тільки збільшити вихід насіннєвих бульб з одиниці площі, а і вирішити це екологічно безпечним шляхом. Враховуючи значну кількість рістстимулючих препаратів та їх чутливість до ґрунтово-кліматичних умов у разі застосування, актуальним є проведення широкого спектра зональних досліджень по підбору більш ефективних стимуляторів росту. У дослідженнях, що проводились в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН України, вивчалась біологічна реакція сортів картоплі Скарбниця, Щедрик, Слов'янка на позакореневу обробку посівів регуляторами росту Агрінос Д, Вегестим, РК, Вимпел-К (Агролайт-У) і Гумати (Гуміфілд ВР-18, Фульвітал Плюс). Об´єктом досліджень виступали процеси формування насіннєвої продуктивності картоплі під дією зазначених препаратів. Встановлено, що в умовах північно-східного Лісостепу є позитивний вплив усіх препаратів, що досліджувались, на формування насіннєвої продуктивності. Виявленні особливості реакції сортів на формування складових насіннєвої продуктивності. Середній у сорту вихід насіннєвих бульб був у межах від 40,5 % у сорту Щедрик і до 45,9 % у сорту Скарбниця. Застосування Гуматів у більшості випадків суттєво збільшувало насіннєву продуктивність, але в структурі врожайності їх вага значно поступалася контролю. Слід зазначити, що посадковий матеріал картоплі більшою мірою доцільно розглядати не з точки зору вагових показників, а кількості бульб придатних для висадки. Як показали дослідження, при застосуванні стимуляторів росту фракційний склад під дією препаратів у середньому по досліду збільшувався у бік насіннєвих бульб від 1,7 % (Вимпел–К) до 3,5 % (Агрінос Д) та у крупної фракції – від 1,5 % (Агрінос Д) до 5,3 % (Гумати). У розрізі сортів більшу прибавку насіннєвих бульб сформували посіви, які були оброблені Гуматами. Сортом, який позитивно не відреагував на застосування препаратів, був сорт Слов’янка. Максимальне збільшення коефіцієнту розмноження у нього відзначалось при обробці Гуматами (2,0), а при застуванні Вимпел–К (Агролайт–У ) рослини зменшили показник виходу насіннєвих бульб відносно контролю. У результаті проведених досліджень закономірно узагальнити, що застосування регуляторів росту в посівах картоплі в умовах північно-східного Лісостепу позитивно впливає на збільшення насіннєвої продуктивності, як у вагових, так і у кількісних параметрах. При застосуванні препаратів виявлена різна реакція сортів на вид препарату. Більш суттєво на формування посадкового матеріалу виявилась система обробки посівів із застосуванням комплексу Гуматів. Меншою мірою на позакореневу обробку посівів регуляторами росту реагував сорт Слов’янка.
Дисертації з теми "Стимулятор росту"
1
Перетятько, Ірина Володимирівна, Олена Йосипівна Міхедькіна, М. В. Василейко та Лідія Василівна Кричковська. "Ванілін та ацетилпіроли в синтезі халконів з потенційною рістстимулюючою активністю". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47429.
Повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Стимулятор росту"
1
Ходаніцька, Олена, Оксана Шевчук та Олеся Ткачук. "ВПЛИВ СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ПРОЦЕСИ ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ГРЕЧКИ". У RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.11.2021.v2.01.
Повний текст джерела
2
Степанов, А. А., О. С. Якименко, П. С. Шульга та Д. Д. Госсе. "Природных гуматы как стимуляторы роста растений на загрязненных городских почвах". У Global science. Development and novelty. НИЦ "Л-Журнал", 2017. http://dx.doi.org/10.18411/gdsn-25-12-2017-14.
Повний текст джерела
3
Горбунов, М. Ю., та А. Н. Мрачковская. "Использование стимуляторов роста для повышения товарного выхода рассады петунии". У ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. НИЦ «Л-Журнал», 2018. http://dx.doi.org/10.18411/lj-28-02-2018-70.
Повний текст джерела
4
Лебедева, Наталья Николаевна. "INDUCING THE MORPHOGENESIS OF PANICULATE PHLOX IN CULTURE IN VITRO USING THE GROWTH STIMULANT YANTARIN." In Научные исследования в современном мире. Теория и практика: сборник избранных статей Всероссийской (национальной) научно-практической конференции (Санкт-Петербург, Декабрь 2020). Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.37539/nitp312.2020.68.92.007.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью данной работы являлось изучение влияния стимулятора роста Янтарин®, ВРК на морфогенетическую активность флокса метельчатого in vitro . В качестве трансплантов использовали введенные в культуру in vitro сегменты ткани с почками и мелкие листовые пластины флокса метельчатого. The Purpose of this work was to study the effect of the growth stimulant Yantarin®, IBS on the morphogenetic activity of paniculate Phlox in vitro. In vitro tissue segments with kidneys and small leaf plates of paniculate Phlox were used as transplants.
5
"Влияние стимуляторов роста на содержание хлорофилла “a” и “b” и каротиноидов в листьях пшеницы". У ГЕНОФОНД И СЕЛЕКЦИЯ РАСТЕНИЙ. Институт цитологии и генетики СО РАН, 2020. http://dx.doi.org/10.18699/gpb2020-66.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Стимулятор росту"
1
Лобов, Вячеслав Йосипович, Ігор Ігорович Дубовик та Василь Миколайович Савосько. Спосіб сівби насіння. Кривий Ріг, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/565.
Повний текст джерелаАнотація:
Спосіб сівби насіння, що містить створення в ґрунті борозен, подачу в них через сошник насіння і ущільнення борозен, при цьому додатково здійснюють підготовку насіння, поєднуючи її з подачею насіння у борозни шляхом змішування в сошнику потоку насіння з потоком водяного розчину добрив і стимуляторів росту, а ущільнення борозен поєднують з подачею в них спільного потоку насіння і водяного розчину добрив і стимуляторів росту на глибину закладення шляхом інтенсивного зволоження ґрунту водою, причому додатково в робочій зоні сівалки у атмосферному повітрі вимірюють фізико-хімічні властивості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), який виникає при переміщені посівного агрегату, обчислюють гігроскопічність цього пилу, по якому визначають вологість ґрунту, і в залежності від її рівня автоматично керують виконавчими механізмами сошників сівалки, наприклад гідроциліндрами, які регулюють потрібні глибини борозен для закладання насіння, а у посівну борозну вводять порцію води для приведення ґрунту до стану оптимальної вологості, що забезпечує необхідну польову схожість насіння в тому випадку, якщо вологість ґрунту, розрахована за даними її вимірювань до висіву і в процесі висіву, менше нормованої, та визначають коефіцієнт спектральної яскравості сільськогосподарського пилу (пилу ґрунтової дефляції), по якому розраховують гумусові речовини ґрунту, та в залежності від його рівня керують виконавчими механізмами, які регулюють подачу у борозни органічних речовин, які необхідні рослинам для забезпечення потрібної родючості.