Добірка наукової літератури з теми "Статева ознака"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Статева ознака".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Статева ознака"
1
ГЛУШЕНКО, Катерина, та Олександр КОЗИНЕЦЬ. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СТАТЕВО-ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 99–108. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-99-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена дослідженню особливостей протікання психосексуального розвитку в дітей з психофізичними порушеннями з акцентом на формуванні статево-гендерної ідентичності в осіб із сенсорними та мовленнєвими порушеннями. У публікації розглядаються поняття «стать», «статева свідомість», «психосексуальний розвиток». В аспекті статевого виховання та сексуальної просвіти дітей та молоді з інвалідністю йдеться про три головні спектри, які обумовлюють психосексуальний розвиток особистості: статеву самосвідомість (усвідомлення власної статевої приналежності і статі оточуючих); становлення статеворольової поведінки (формування стереотипу адекватної статевої ролі, відповідного психофізіологічним і соматичним ознаками дитини); психосексуальна орієнтація. Як один із «помічників» для батьків у питанні психосексуального виховання дітей та підлітків згадується брошура про правила спідньої білизни («правила трусиків»), розроблена Радою Європи. Брошура містить поради для батьків і вихователів про те, як пояснити дитині, що таке інтимні частини тіла. Також у науковій статті йде мова про актуальність проблеми уникання батьками тем статевого виховання з дітьми з особливими освітніми потребами. Окреслена чотирьохкомпонентна модель сучасного бачення статевої та гендерної ідентичності людини. Наприкінці в статті описані специфічні бар’єри, характерні для дітей з порушеннями розвитку, які їм доводиться долати в період свого психосексуального розвитку. Представлені результати опитування К. О. Глушенко батьків дітей з порушеннями психофізичного розвитку, які відображають ставлення родин до суперечливих питань сексуальної просвіти. Ключові слова: психосексуальний розвиток, статеве виховання, гендерна ідентичність, статева орієнтація, діти з особливими освітніми потребами, сексуальність та інвалідність.
2
Polyakova, L. I., та A. G. Reznikov. "Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку". Endokrynologia 26, № 1 (22 березня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.49.
Повний текст джерелаАнотація:
Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі крові.
3
Antoniuk, N. O. "Множинність злочинів: до питання про вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Кількість вчинених особою злочинів істотно підвищує суспільну небезпеку діянь винного. Адже і обсяг шкоди чи загрози заподіяння шкоди об’єкту, і формування злочинної спеціалізації, і створення ілюзії безкарності, і інші фактори свідчать на користь того, що множинність злочинів має значення як засіб диференціації кримінальної відповідальності. Втім, у чинному Кримінальному кодексі України множинність злочинів не завжди впливає на варіативну регламентацію заходів кримінально-правового впливу. Навпаки, значна кількість випадків сукупності злочинів (окрім сукупності, у якій хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким) практично не має кримінально-правового значення для обсягу кримінальної відповідальності. Також випадки повторного чи рецидивного вчинення злочину впливають на посилення кримінальної відповідальності, якщо у складі вчиненого винним злочину є відповідні кваліфікуючі ознаки. Якщо ж ці ознаки відсутні, суд може врахувати повторність чи рецидив як ознаку, яка посилює покарання. Проте у будь-якому разі правозастосувач не зможе вийти за межі санкції статті Особливої частини КК.
Метою статті є виявлення недоліків диференціації кримінальної відповідальності у разі сукупності, повторності чи рецидиву злочинів. Також планується запропонувати шляхи вдосконалення диференційованого підходу до відповідальності за множинність злочинів, врахування одночасного впливу на посилення відповідальності інших типових кваліфікуючих ознак.
Наукова новизна статті полягає у наданні рекомендації вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сукупності, повторності та у разі рецидиву. Вирішено проблему одночасного врахування кваліфікуючої ознаки організованої групи та ознак множинності.
Висновки. 1) Межі диференціюючого значення множинності злочинів для кримінальної відповідальності мають встановлюватися на рівні закону, а тому не потрібно делегувати цю роль суду без визначених у КК чітких правил визначення кінцевого покарання за множинність; 2) кваліфікуючі ознаки повторності та рецидиву можуть бути виключені зі статей Особливої частини КК і передбачені у Загальній частині з відповідними коефіцієнтами впливу на суворість кримінальної відповідальності; 3) призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд має мати можливість застосовувати покарання вище ніж те, що передбачене у статті Особливої частини КК, проте воно не повинно перевищувати розмір, встановлений у ст. 12 КК для злочину відповідного ступеня тяжкості; 4) якщо усі злочини, що входять у множинність, вчинено у складі організованої групи (якщо ця ознака передбачена як кваліфікуюча), то множинність не повинна посилювати кримінальну відповідальність.
4
Chaikivska, E. F. "СТАТЕВИЙ РОЗВИТОК УМОВНО СОМАТИЧНО ЗДОРОВИХ ДІВЧАТОК ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В ПУБЕРТАТНИЙ ПЕРІОД". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (19 березня 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11905.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: оцінити статевий розвиток умовно соматично здорових дівчаток Львівської області в період пубертату. Матеріали і методи. Обстежено 180 умовно соматично здорових дівчаток Львівської області віком від 12 до 17 років. Проведено антропометричні дослідження (визначення маси тіла і розрахунок показника індексу маси тіла, вимірювання зросту, окружності грудної клітки, талії, стегон) і оцінку статевого розвитку за сукупністю розвитку вторинних статевих ознак (волосистості на лобку і в пахвовій ділянці, розвитку молочних залоз і становленням менструацій за J. M. Tanner і Л. Г. Тумилович). Результати. Статеве дозрівання умовно соматично здорових дівчаток Львівської області в 92,78 % випадків починалося з телархе. Середній вік настання телархе склав (10,34±0,05) року, адренархе – (11,13±0,05) року, аксилархе – (11,59±0,07) року, менархе – (12,43±0,04) року. Характерною рисою був розвиток телархе разом з пубархе в 51,67 % дівчаток і аксилархе з пубархе – у 39,44 % дівчаток. Менархе, як правило, наставало після телархе, пубархе і аксилархе, при середній масі тіла не менше за 37 кг, найчастіше на тлі ще недостатньо розвинених вторинних статевих ознак. У 3,33 % випадку спостерігали інвертований пубертат, тобто пубархе випереджало телархе. У 5,00 % дівчаток аксилархе відставало від пубархе на 12 місяців, у 55,00 % – на 3–6 місяців, а в 40,00 % дівчаток воно наставало одночасно з пубархе. Темпи статевого дозрівання в період із 12 до 17 років були відносно сталими, про що свідчить і величина сумарного бала статевого розвитку в 12-, 13-, 14-, 15-, 16- і 17-річних дівчат – рівні бала статевого розвитку, відповідно, були (4,94±0,37); (7,91±0,58); (11,08±0,25); (11,25±0,20); (11,86±0,10) і (11,98±0,02) бала. Висновки. Статевий розвиток умовно соматично здорових дівчаток Львівської області відповідає встановленим віковим нормам української популяції.
5
Karpenko, Bogdan. "УСПАДКОВУВАНІСТЬ ТА СПІВВІДНОСНА МІНЛИВІСТЬ З НАДОЄМ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК КОРІВ-ПЕРВІСТОК ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 44–50. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведені дослідження з оцінки корів-первісток голштинської породи (української чорно-рябої молочної з умовною кровністю голштина вище за 93,75 %) за екстер’єрним типом. База досліджень – племінний завод ПП “Буринське” Підліснівського відділення Сумського району. Використовували сучасну методику лінійної класифікації з оцінкою за двома системами: 9-бальною, з описуванням 18 статей екстер'єру, і 100-бальною, з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, які характеризують: молочний тип, тулуб, кінцівки і вим’я. Викладено популяційно-генетичний аспект з визначення успадковуваності та співвідносної мінливості лінійних ознак з надоєм корів голштинської породи вітчизняної селекції в Сумському регіоні. Встановлено, що найкраще корелюють з величиною надою групові ознаки, які характеризують молочний тип корів (r=0,398), розвиток тулуба (r=0,412), стан кінцівок (r=0,215), морфологічні якості вимені (r=0,466) та фінальна оцінка типу (r=0,474). Найвищі коефіцієнти успадковуваності виявлено для групових ознак молочного типу (h2=0,366), тулуба (h2=0,328), вимені (h2=0,385) та фінальної оцінки (h2=0,477). Середній та помірний рівень успадковуваності встановлено за описовими ознаками: висотою (h2=0,286), глибиною тулуба (h2=0,275), кутастістю (h2=0,414), шириною заду (h2=0,295), поставою тазових кінцівок (h2=0,274), переднім (h2=0,351) і заднім (h2=0,296) прикріпленням вимені та центральною зв’язкою (h2=0,294). Встановлений достатній рівень успадковуваності лінійних ознак та співвідносної мінливості між ними та надоєм дозволяє селекціонерам ефективно вести добір молочної худоби у напрямку поліпшення екстер’єру та продуктивності.
6
Нікітіна-Дудікова, Ганна Юріївна. "КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ДІТЕЙ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 224–29. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання про визначення класифікаційних підстав до створення криміналістичної класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей. Установлено, що кpимiнaлicтична клacифiкaцiя злoчинiв cпpямoвaнa нa вдocкoнaлення i poзвитoк мeтoдик poзcлiдувaння oкpeмиx кaтeгopiй злoчинiв, cпpияючи дeтaлiзaцiï, з’яcувaнню ocoбливocтeй ïxніх кpимiнaлicтичних xapaктepиcтик. Визначено, що питaння пpo кpитepiï клacифiкaцiï є нaйвaжливiшим під час пoбудoви клacифiкaцiï злoчинiв, ocкiльки воно є детермінантом тeopeтичнoгo і пpaктичнoгo знaчeння класифікації загалом. Окреслено різні класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей, зупинившись окремо на найбільш значущих із них стосовно практики їхнього розслідування. Визначено суто криміналістичні ознаки як класифікаційну основу криміналістичної класифікації злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості дітей: 1) особа злочинця; 2) особа потерпілого; 3) спосіб учинення злочину; 4) слідова картина; 5) обстановка вчинення злочину. Класифіковано особу злочинця за соціально-демографічними ознаками (статтю, віком, освітою, зайнятістю, наявністю попередньої судимості), за психологічними властивостями і моральними якостями, сексуальною орієнтацією, кількісним складом, характером вчинюваних дій. Особу потерпілого класифіковано за відомостями анкетного характеру (стать, вік, сімейний стан), віктимністю та рисами характеру, особливостями поведінки (до злочинної події, у момент учинення злочину, після його вчинення). Класифіковано спосіб учинення злочину: за стадією або за структурою способу вчинення злочину; за наявністю спротиву вчинюваним діям; за способом подолання опору дитини; за характером дій, спрямованих на досягнення злочинного результату. Слідову картину класифіковано за слідосприймаючим об’єктом; за наявністю геномної інформації людини; за процесуальним статусом особи, яка зберегла у своїй пам’яті ідеальні сліди. Обстановку вчинення злочину класифіковано за локалізацією злочинних дій, за ознаками місць безпосереднього вчинення злочинів, за часом доби.
7
Ткалич, М. Г., М. І. Гречаник та Є. О. Гречаник. "БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ГОМОСЕКСУАЛЬНОСТІ ІНДИВІДА". Problems of Modern Psychology, № 2 (15 лютого 2021): 115–24. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичний аналіз та обґрунтування біологічних чинників становлення гомосексуальності індивіда. Виділено окремий вплив генетичного, онтогенетичного й етологічного факторів на процес формування сексуальної орієнтації індивіда. Здійснено аналіз гомосексуальності крізь призму еволюційної психології. Визначено фактори онтогенетичного розвитку, які впливають на становлення гомосексуальності. Проаналізовано фактори гормонального впливу, який здійснюється протягом внутрішньоутробного розвитку, на становлення гомосексуальності, відзначено вплив тестостерону на поведінку й статеві відмінності в людини й інших тварин. Особливу увагу приділено статевій диференціації мозку під час внутрішньоутробного розвитку. Також розглядається зв’язок стресу матерів і пренатального періоду зі становленням гомосексуальності. Здійснено аналіз основних еволюційних факторів, які впливають на формування гомосексуальності: адаптивність, родинний відбір, нейтральні ознаки, репродуктивний успіх. Важливу увагу приділено питанню дихотомізації статевої поведінки на розбірливу й нерозбірливу в контексті еволюції. Здійснено огляд етологічних чинників розвитку приматів, встановлено зв’язок периферізації, групового способу виживання серед приматів і становлення гомосексуальності, яке може бути спрямоване не лише на задоволення репродуктивних потреб, але й на розв’язання внутрішньогрупових конфліктів, на підвищення соціального статусу в групі, підвищення шансів на виживання, обмін ресурсами, й у цьому контексті гомосексуальність слід розглядати як механізм об’єднання в спільноти проти небезпеки. Здійснено теоретико-методологічний аналіз впливу біологічних чинників на становлення гомосексуальності в процесі еволюції: визначено, що існує значний біологічний внесок у розвиток гендерної ідентичності й сексуальної орієнтації людини.
8
Reznikov, A. G., O. V. Sachynska та O. A. Faliush. "Пренатальне застосування порогової дози ендокринного дизраптора дибутилфталату викликає передчасну вікову інволюцію органів репродуктивної системи самців щурів". Endokrynologia 24, № 4 (20 грудня 2019): 337–45. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.337.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — виявити морфологічні кореляти гіперандрогенного стану молодих статевозрілих самців щурів, матері яких зазнали експозиції до порогової дози дибутилфталату протягом останнього тижня вагітності, а також дослідити морфофункціональний стан органів репродуктивної системи цих тварин у процесі старіння. Матеріал і методи. Дибутилфталат (ДБФ) вводили самицям щурів Вістар перорально в щоденній дозі 100 мг/кг м.т. упродовж 15-21-го днів вагітності. У 6- та 18-місячних нащадків чоловічої статі визначали масу та гістологічну будову органів репродуктивної системи, кількість сперматозоїдів в епідидимісах і вміст тестостерону в плазмі крові. Результати. У 6-місячних тварин дослідної групи маса органів статевої системи та гістологічна будова простати й сперматогенного епітелію сім’яників не відрізнялись від контролю. Морфологічні ознаки клітин Лейдіга в сім’яниках цих тварин свідчили про їх функціональне напруження, що корелювало з підвищеним удвічі рівнем тестостерону. Натомість у 18-місячнихдослідних тварин порівняно з контролем відповідного віку маса додаткових статевих залоз, епідидимісів і кількість сперматозоїдів вірогідно зменшувались, більше ніж дворазове зниження вмісту тестостерону було на межі вірогідності. Морфологічна будова простати та сім’яників свідчила про посилення вікових інволютивних змін цих органів, кількість мікролейдігом в інтерстиціальному просторі збільшувалась удвічі. Висновок. Гіперандрогенний стан у молодих самців щурів, які зазнали пренатального впливу низьких доз ДБФ протягом критичного періоду статевої диференціації мозку, характеризується морфологічними ознаками функціональної активації клітин Лейдіга. У старіючих піддослідних щурів відбувається передчасна інволюція гормональної та генеративної функцій гонад.
9
Admina, Natalia, Tatiana Osipenko, Iryna Filipenko та Oleksandr Admin. "ОЦІНКА БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ ЗА ЕКСТЕР’ЄРНИМ ТИПОМ ТА ЯКІСНИМ СКЛАДОМ МОЛОКА ЇХ ДОЧОК". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 42–46. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті оцінено бугаїв-плідників за екстер’єрним типом та якісним складом молока їх дочок. Проведені дослідження дозволили диференціювати бугаїв-плідників за екстер’єрним типом будови тіла та вим’я їхніх дочок. За результатами дисперсійного аналізу вплив бугая-плідника на комплекс екстер’єрних ознак, які характеризують вираженість молочного типу корови склав 18,2 %, тулуба – 10,5 %, стан кінцівок/ратиць – 17,3 %, стан морфологічних ознак вим’я – 16,2 % (P>0,95). За ознаками екстер’єру, які характеризують молочний тип корів спостерігалась достовірна мінливість з коливаннями оцінки від 80,1 до 82,9 балів, тулуба – від 80,6 до 82,7 балів. Від бажаного розвитку ознак кінцівок значним чином залежить тривалість господарського використання тварин в сучасних умовах промислової технології утримання. Сама низька оцінка за комплекс ознак кінцівок виявилась у дочок бугая Бессона 393035302 (79,8 бали), а найвища у потомків Чапман 0347903595 – 81,7 бали. Варіативність оцінок за ознаки вим’я становила від 78,7 балів (дочки Ельдорадо 579136891) до 82,3 балів (дочки бугая Чапмана 0347903595) з різницею між цими крайніми варіантами 3,6 балів. Серед бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи, які використовувалися у ДП ДГ „Гонтарівка”, з найкращим балом за екстер’єрний тип (83,0 балів) виявлено бугая Чапмана 0347903595, дочки якого характеризувалися бажаним розвитком статей будови тіла і вим’я (P>0,95). За допомогою дисперсійного аналізу було визначено ступінь впливу бугаїв-плідників на надій та якісний склад молока їхніх дочок та, зокрема, вміст соматичних клітин. Найбільший добовий надій було отримано від дочок бугая-плідника Ельдорадо 579136891, що на 2,2 кг молока більше ніж від дочок Доміно 1500162599. Найкращий вміст жиру та білку у молоці виявлено у дочок бугая-плідника Бессона 393035302, але й вміст соматичних клітин у них також найвищий, що може свідчити про наявність субклінічного маститу. Сила впливу бугаїв-плідників невисока, хоча присутня генетична схильність тварини до підвищеного вмісту соматичних клітин.
10
Хмельничий, Леонтій Михайлович, та Сергій Леонтійович Хмельничий. "ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЛІНІЙНИХ ОЗНАК ЕКСТЕР’ЄРУ КОРІВ-ПЕРВІСТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 7–12. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження з вивчення популяційно-генетичних параметрів лінійних ознак типу корів-первісток української чор-но-рябої молочної породи проведені у стаді приватного підприємства Підліснівської філії ПП “Буринське” Сумського райо-ну. Оцінка екстер'єрного типу корів-первісток проводилася за методикою лінійної класифікації згідно останніх рекомен-дацій ICAR у віці 2-4 місяців після отелення за двома системами – 9-бальною, з лінійним описом 18 статей екстер'єру і 100-бальною системою класифікації з урахуванням чотирьох комплексів селекційних ознак, які характеризують: вираже-ність молочного типу, розвиток тулуба, стан кінцівок і морфологічні якості вимені. Найвищий рівень достовірного до-датного зв’язку з величиною надою за лактацію корів-первісток виявлено за груповими ознаками екстер’єру, що харак-теризують вираженість молочного типу корів (r=0,451), розвиток тулуба (r=0,434), якісні показники морфологічних ознак вимені (r=0,468) та за фінальною оцінкою типу (r=0,488). Позитивний зв’язок з надоєм спостерігався за рядом окремих описових ознак екстер’єру: висотою у крижах (r=0,358), глибиною тулуба (r=0,413), кутастістю (r=0,469), шириною заду (r=0,431), поставою тазових кінцівок (r=0,374), переднім (r=0,466) та заднім (r=0,347) прикріпленням вимені, центральною зв’язкою (r=0,258) та переміщенням (r=0,334). Вгодованість корелює з надоєм від’ємно (r=0,338). Достатній для ефектив-ного добору рівень коефіцієнтів успадковуваності лінійних ознак корів виявився за переважною більшістю групових ознак, які характеризують молочний тип (0,356), розвиток тулуба (0,312), вимені (0,415) та загальною оцінкою типу (0,487), та за описовими ознаками висоти у крижах (0,284), ширини грудей (0,144), глибини тулуба (0,347), кутастості (0,436), ши-рини заду (0,274), постави тазових кінцівок (0,322), переднього (0,357) та заднього (0,258) прикріплення вимені та центральної зв’язки (0,233). Встановлена істотна та достовірна кореляційна мінливість групових та описових статей екстер’єру з надоєм за першу лактацію підтверджує можливість та доцільність одночасної селекції за продуктивністю та типом.
Дисертації з теми "Статева ознака"
1
Жуков, С. М. "Учні земських шкіл Харківської губернії: етносоціальний портрет (д. п. XIX – п. XX ст.)". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/955.
Повний текст джерела
2
Краснокутська, Юлія Василівна. "Застосування різних форм розвитку швидкісних здібностей у учнів загальноосвітньої школи". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2211.
Повний текст джерелаАнотація:
Краснокутська Ю. В. Застосування різних форм розвитку швидкісних здібностей у учнів загальноосвітньої школи : кваліфікаційна робота магістра спеціальність 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник Д. В. Ванюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 45 с.UA : Кваліфікаційна робота складається з 45 сторінок, 5 таблиць, 2 рисунків 50 літературних джерел. Об'єкт дослідження - показники різних форм швидкісних здібностей. Мета роботи - виявити показники і рівень розвитку різних форм швидкісних здібностей учнів різних вікових груп. Методи дослідження - аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, контроль розвитку швидкості, оцінка рівня розвитку різних форм швидкісних здібностей, методи математичної статистики. Розвиток швидкісних здібностей у учнів різного шкільного віку мають тенденцію до постійного, але не рівномірного підвищена. Показники розвитку різних форм швидкісних здібностей свідчать, що в окремих вікових групах хлопчиків і дівчат спостерігається покращення результатів, в інших випадках покрашення немає (хлопці 14-15 років - частота рухів кістю, у дівчат 16-17 років швидкість цілісного руху і частота рухів ніг). Найкращі середньо-групові показники різних форм швидкісних здібностей між учнями однієї віково-статевої групи були виявлені у хлопчиків у порівнянні з дівчатами. Показники хлопчиків були вірогідно кращі у віці 12-13 і 14-15 років у порівнянні з дівчатами. Рівень розвитку різних форм швидкісних здібностей у хлопчиків і дівчат находяться на задовільному і середньому рівні.
EN : The qualification paper consists of 45 pages, 5 tables, 2 figures, 50 references. Object of research - the indicators of different forms of manifestation of speed. Purpose - the determination of indicators and the level of development of different forms of rapidity among students of different age groups. Research methods - analysis and generalization of scientific-methodical literature, control the development speed, the assessment of the level of development of various forms of speed, methods of mathematical statistics. Development of various forms of rapidity among students of various school ages tend to a constant, but not uniform growth. Indicators of development of different forms of speed show that in the individual age groups of boys and girls observed an improvement of the results, in other cases no improvement (boys 14-15 years - the frequency of strokes, the girls 16-17 years holistic the speed of movement and frequency of movements of the feet). Best medium group indicators of various forms of speed between pupils of the same age-sex groups were found in boys compared to girls. The performance of boys was significantly better at the age of 12-13 and 14-15 years of age compared with girls. The level of development of different forms of speed in boys and girls is satisfactory and average.
3
Беба, Олександр Миколайович. "Визначення різних форм прояву швидкісних здібностей в учнів шкільного віку". Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5926.
Повний текст джерелаАнотація:
Беба О. М. Визначення різних форм прояву швидкісних здібностей в учнів шкільного віку : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 017 "Фізична культура і спорт" / наук. керівник Т. М. Чижинок. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 46 с.UA : Кваліфікаційна робота складається з 46 сторінок, 5 таблиць, 2 рисунків 51 літературних джерел. Об'єкт дослідження - показники різних форм швидкісних здібностей. Мета роботи - визначити показники і рівень прояву різних форм швидкісних здібностей учнів різних вікових груп. Методи дослідження - аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, контроль розвитку швидкості, оцінка рівня розвитку різних форм швидкісних здібностей, методи математичної статистики. Розвиток швидкісних здібностей у учнів різного шкільного віку мають тенденцію до постійного, але не рівномірного підвищення. Показники різних форм швидкісних здібностей свідчать, що в окремих вікових групах хлопчиків і дівчат спостерігається покращення результатів, в інших випадках покрашення немає, але саме: у хлопців 14-15 років - частота рухів кістю; у дівчат 16-17 років швидкість цілісного руху і частота рухів ніг. Найкращі середньо-групові показники різних форм швидкісних здібностей у учнів однієї віково-статевої групи були виявлені у хлопчиків у порівнянні з дівчатами. Показники хлопчиків були вірогідно вищі у віці 12-13 і 14-15 років у порівнянні з дівчатами. Рівень прояву різних форм швидкісних здібностей у хлопчиків і дівчат находяться на «задовільному» і «середньому» рівні.
EN : The qualification paper consists of 46 pages, 5 tables, 2 figures, 51 references. Object of research - the indicators of different forms of manifestation of speed. Purpose - the determination of indicators and the level of development of different forms of rapidity among students of different age groups. Research methods - analysis and generalization of scientific-methodical literature, control the development speed, the assessment of the level of development of various forms of speed, methods of mathematical statistics. Development of various forms of rapidity among students of various school ages tend to a constant, but not uniform growth. Indicators of development of different forms of speed show that in the individual age groups of boys and girls observed an improvement of the results, in other cases no improvement (boys 14-15 years - the frequency of strokes, the girls 16-17 years holistic the speed of movement and frequency of movements of the feet). Best medium group indicators of various forms of speed between pupils of the same age-sex groups were found in boys compared to girls. The performance of boys was significantly better at the age of 12-13 and 14-15 years of age compared with girls. The level of development of different forms of speed in boys and girls is satisfactory and average.
Тези доповідей конференцій з теми "Статева ознака"
1
Митрофанова, Ю. С. "Група осіб як особливо кваліфікуюча ознака кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності особи". У LEGAL SCIENCES: RESEARCH AND EUROPEAN INNOVATIONS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-074-2-53.
Повний текст джерела