Добірка наукової літератури з теми "Стандартна англійська мова"

Вихід Великобританії з Європейського Союзу, відомий як брекзит, привернув увагу політиків і дослідників до майбутнього англійської мови в ЄС. Попри анонсовану політику мультилінгвізму, головними робочими мовами Європейського Союзу впродовж останніх десятиліть були англійська, французька та німецька мови з великим домінуванням англійської як мови міжкультурної комунікації. Серед імовірних прогнозів функціонування англійської мови в ЄС після брекзиту спостерігаються дві радикально протилежні точки зору – від повного припинення її використання у сфері офіційної комунікації Європейського Союзу до утвердження нового європейського варіанта, відмінного від стандартної англійської мови. У статті на матеріалі аналізу англомовного медійного дискурсу ЄС 2016–2021 рр. запропоновано визначення терміна ENGXIT; здійснено огляд медійних і наукових публікацій щодо функціонування англійської мови в Європейському Союзі до та після виходу Великобританії з його складу. Спираючись як на результати аналізу емпіричного матеріалу дослідження, так і на офіційні заяви відповідальних за мовну політику ЄС управлінців і науковців, бачимо, що в найближчому майбутньому англійська мова залишатиметься однією з 24 офіційних мов і трьох активних робочих мов Євроспільноти. Зважаючи на те що в проаналізованих публікаціях англомовних медійних видань ЄС після 2016 року рідко вживається термін ENGXIT, натомість особливо часто зустрічаються висловлювання щодо європейського варіанта англійської мови, так званого Euro-English, припускаємо, що вихід Великобританії з Європейського Союзу може слугувати поштовхом до кодифікації нового варіанта англійської мови та його подальшого активного використання в офіційній комунікації Європейського Союзу. Результати дослідження демонструють унікальну, об’єднавчу роль англійської мови в сучасному глобалізованому суспільстві ЄС і неготовність громадян Євроспільноти відмовлятися від її вжитку в найрізноманітніших сферах життя – від освіти й культури до політики та економіки.

Статтю присвячено проблемі підготовки майбутніх моряків до ефективної комунікації у мультинаціональному екіпажі. Доведено, що цьому значноюмірою сприяє предметно-мовне інтегроване навчання (CLIL), яке реалізується на заняттях із морської англійської мови та передусім спрямоване на те, щоб навчати курсантів морській англійській мові за короткий період часу, застосовуючи професійний контекст. Особливу увагу звернено на опис різних видів діяльності, які можна застосувати до занять з елементами CLIL, адже саме вони допоможуть курсантам успішно засвоїти знання з професійно-орієнтованих предметів, удосконалити комунікативні навички морської англійської мови, підвищити їхню зацікавленість та мотивуватимуть до вивчення мови у майбутньому. Схарактеризовано основні види діяльності: мовленнєва розминка, завдання з розвитку навичок читання, слухання, перегляду, говоріння та письма, рольові ігри та моделювання реальних професійних ситуацій; відпрацювання стандартних фраз для спілкування на морі (SMCP); кейс-стаді тощо.

У статті розглядається тестування як метод контролю якості знань з англійської мови курсантів льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, з урахуванням особливостей військової авіації. Метою контролю є визначення відповідності якості знань курсантів рівневі 4 (операційний) за шкалою ІКАО, під час вивчення дисципліни “Іноземна мова професійного спрямування” у процесі професійної підготовки військових льотчиків та офіцерів бойового управління у ХНУПС. Тести для льотчиків, офіцерів бойового управління та диспетчерів військової авіації у ХНУПС повинні не тільки відповідати стандартам ІКАО, але також мають містити автентичні матеріали з військової тематики, без яких неможлива підготовка таких спеціалістів до ефективної роботи у спільному повітряному просторі з іноземними військовими авіаційними фахівцями та їхньої взаємосумісності під час спільних навчань. Співвідношення між кількістю завдань з військової та цивільної тематики має бути на користь військової авіації, бо курсанти набувають саме військову спеціальність. Тест ІКАО складається з 5-ти завдань для перевірки розуміння на слух та спроможності розмовляти англійською мовою. Результати тесту оцінюються за допомогою 6-ти холістичних дескрипторів: вимова, плавність та швидкість мовлення, використання граматичних структур, вживання лексики, розуміння на слух та взаємодія з рейтером під час розмови. Ефективність упровадження таких мовних тестів була доведена за допомогою експерименту, проведеного з курсантами льотного факультету у ХНУПС. Результати експерименту продемонстрували, що експериментальна група, яка була протестована за допомогою тестів, що містили більшу кількість завдань з військовою лексикою, та мали у своєму складі відкриті форми контролю, впоралася із завданнями успішніше. Мовні тести ІКАО, розроблені рейтерами кафедри авіаційної англійської мови ХНУПС, можна вважати валідними, достатньо об’єктивними та надійними. Такі тести довели свою ефективність і можуть у подальшому використовуватися під час тестування майбутніх військових льотчиків та офіцерів бойового управління за вимогами ІКАО у ХНУПС.

Стаття присвячена актуальності підготовки курсантів-старшокурсників до мовного тестування за стандартом НАТО STANAG 6001. Субтест складається з чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання та письма. Оскільки особливі проблеми у випускників виникають під час складання тесту з продуктивних видів мовленнєвої діяльності, тобто говоріння та письма, то слід приділити увагу розвитку саме цих видів. В статті наводяться приклади завдань для розвитку навичок говоріння та письма на основі комунікативного методу для курсантів різних рівнів володіння англійською мовою. Також розглядаються деякі проблеми, з якими стикаються викладачі при викладанні англійської мови в групах на старших курсах. В кінці статті підкреслюється необхідність складання методичних розробок для навчання старшокурсників навичкам говоріння та письма.

Стаття присвячена питанням гейміфікації дошкільної освіти, а саме застосуванню комп’ютерних ігор для вивчення іноземної мови. Більшість застосунків для вивчення англійської мови, що існують на цей час, орієнтовані на дітей більш старшого віку та мають стандартний інтерфейс взаємодії з користувачем. Авторами запропоновано використання інтелектуального інтерфейсу, який базується на методах розпізнання голосу, а саме на методах розпізнавання мовлення на основі обмеженого словника та граматики запитів. У статті наведено повний цикл розробки комп’ютерної гри: спочатку було проведено аналіз та визначення вимог до гри, далі була побудована архітектура, після чого розроблено програмне забезпечення та проведено його тестування. Для проєктування гри було використано сучасний архітектурний фреймворк TOGAF (The Open Group Archіtecture Framework) та відповідний інструмент візуального моделювання Archimate. Такий підхід дозволив авторам визначити вимоги до гри, що базуються на основних цілях та проблемах стейкхолдерів; провести аналіз основних бізнес-процесів гри, зокрема процес роботи з голосовим інтерфейсом, як з точки зору розробника, так і гравця; спроєктувати архітектуру комп’ютерної гри. Для програмної реалізації гри авторами було обрано платформу Unity, а для реалізації голосового інтерфейсу один з класів модулю UnityEngine.Windows.Speech. Наведено приклад роботи одного з рівнів гри, який призначено для вивчення назв фруктів та закріплення знання назв кольорів англійською мовою. Останнім етапом проєктування будь-якої інформаційної системи є тестування, авторами розроблено тест-кейс для тестування одного з рівнів комп’ютерної гри. Даний тест-кейс охоплює усі кроки, які робить гравець під час гри, та доводить коректність роботи як програмного застосунку в цілому, так і окремо голосового інтерфейсу. Розроблена авторами гра дозволить підвищити ефективність та якість вивчення англійської мови дітьми дошкільного віку шляхом збільшення їх зацікавленості та спрощення процесу навчання.

Гаманюк В. А. Європейські освітні стандарти як орієнтир іншомовної освіти в Україні. У статті досліджується проблема впровадження європейських освітніх стандартів у галузі іншомовного навчання в системі вищої немовної освіти в Україні. Аналізуються рамкові програми з англійської та німецької мов для професійного спілкування з огляду на соціокультурний компонент та орієнтацію на автономне навчання.

Сучасні процеси глобалізації освіти у світі висувають нові, все більш високі вимоги до освітніх систем навчальних закладів. При цьому професійні компетенції представника сучасного суспільства повинні сприяти не тільки ефективній реалізації професійних функцій, але й гарантувати успішну адаптацію особистості протягом всього його активного життя в соціумі глобалізованого світу. Тому, сьогодні необхідно готувати фахівця майбутнього. Підготувати такого фахівця складна педагогічна проблема.Особливу роль у вирішенні вказаної задачі відіграють педагогічні предметно-орієнтовані технології електронного навчання. Створення навчальних курсів для предметів у відповідності до стандартів SCORM (Sharable Content Object Reference Model) та IMS забезпечить інтероперабельність і дозволить користуватися кращим досвідом викладачів усього світу щодо створення навчального контенту, педагогічних сценаріїв, використання та налагоджування веб-систем керування контентом тощо, незалежно від того ким та якими засобами вони були створені.За останні роки дослідження в галузі електронного навчання змінили свої акценти від майже чисто технічних аспектів педагогіки до предметно-орієнтованих [1]. Цей поступ є показником позитивної тенденції, яка свідчить про зростаючу кількість вчителів, що беруть участь у створенні електронних ресурсів. Тим не менше, необхідні додаткові дослідження і слід докласти ще багато зусиль для залучення більшого числа вчителів до використання сучасних технологій навчання.Науковці [2] займаються сьогодні дослідженням та розробленням методів та засобів для спільного та повторного використання педагогічних сценаріїв, повторного використання моделей навчання, налаштування цих моделей та відповідних сценаріїв. Створені системи, що автоматизують заповнення атрибутів відповідно до стандартів SCORM та мають «дружній» інтерфейс, який полегшує роботу вчителям, котрі не мають спеціальної підготовки з XML-мови. Наприклад, редактор розробника сценаріїв SLD [3] сумісний також і з стандартом IMS, який на сьогодні вважається найбільш прийнятним у вирішенні проблем сумісності та багаторазового використання сценаріїв.Існують також редактори сценаріїв з відкритим кодом, наприклад, [4].В [5] досліджуються проблема, особливо актуальна для нашої країни. Вона стосується спільного використання та повторного використання досвіду та ноу-хау вчителів з усього світу з відстеженням використання мови та комбінацій мов. Розроблений інструмент, який дозволяє працювати з треками реальних умов навчання. Цей підхід може бути використаний для інженерної підтримки і реорганізації педагогічних сценаріїв в технології.Близькі дослідження [6] дозволили створити в рамках специфікації IMS платформу електронного навчання SAAD, яка містить редактор педагогічних сценаріїв в багатомовному середовищі (поки що реалізовані французька і арабська мови). Платформа забезпечує гнучкість для адаптації сумісного використання до реальних потреб учнів. Розробка ведеться на мові РНР з використанням MySQL бази даних.Ми провели невелике дослідження доступних веб-ресурсів, які містять курси, що відповідають спеціальностям нашого навчального закладу і цікаві нам в плані використання зарубіжного досвіду та ноу-хау.Більшість ресурсів, що містять курси вивчення елементарної статистики, наприклад, університету Чикаго [7], підтримують стандарти SCORM 2004, але відстежують лише англійську мову. В Україні, на жаль, ми таких ресурсів не виявили.Будемо чекати швидкого впровадження відстежування багатомовності в навчальних ресурсах. З іншого боку при створенні власних ресурсів теж плануємо враховувати вказані аспекти.

У статті проаналізовано типологію вживання абревіатур на позначення медич- них і фармацевтичних понять у професійних терміносистемах. Метою нау- кової розвідки є визначення найуживаніших моделей таких термінологічних одиниць у відповідних галузях й опис специфіки їх можливих класифікацій на базі комплексного аналізу. З огляду на необхідність прицільного вивчення цієї частини професійного словника англійської мови для адекватного розшифро- вування змісту й функціонального потенціалу скорочень, у роботі запропоно- вано їх класифікацію за тематичним критерієм, за формальним вираженням і за значенням. Увагу акцентовано на дослідженні лексичних абревіативних одиниць, оскільки за результатами аналізу дібраного мовного матеріалу визна- чено, що вони є найбільш уживаними (порівняно з графічними). З’ясовано, що в медичній і фармацевтичній галузях (як у практичному засто- суванні в історіях хвороб, так і в теоретичній базі, відображеній у наукових розвідках і довідковій літературі) абревіації підлягають поняття на позначення таких категорій, як назви й опис хвороб, номінація анатомічних структур і фізіологічних показників, лікувальні й діагностичні процедури, мовні одиниці на позначення лікувальних установ, медичного обладнання, статусу медич- ного працівника і хворого, абревіація в професійних програмах і стандартах. Доведено, що серед дібраних методом суцільної вибірки абревіатур кількісно переважають ініціальні, що стисло передають значення багатокомпонентних лексичних одиниць, виходячи з їх функціонального призначення раціоналізу- вати й оптимізувати фахову мовленнєву діяльність. Вони представлені алфа- вітизмами, акронімами й змішаними скороченнями, причому виявлено, що останні є досить незначною кількісною групою. Визначено, що в синонімічному шарі цих професійних контекстів вживаними є як повні синоніми, так і неповні, з кількісною перевагою останніх. Наявним є явище антонімії, особливо на позначення фізіологічних показників тіла й клі- нічних виявів хвороб. З’ясовано, що надзвичайно поширеними є полісемія, а також омонімія англійських абревіатур, що в разі перекладу рідною мовою реципієнта є проблемою для адекватного тлумачення змісту цільових одиниць.

Стаття присвячена аналізу інноваційних тенденцій тестування майбутніх і діючих авіаційних фахівців. Досліджено процес впровадження Вимог щодо володіння професійною мовою (LPR) та зазначено, що значну кількість тестів на знання авіаційної мови було розроблено та впроваджено кожним суб’єктом надання освітніх послуг окремо. Підкреслено, що незважаючи на те, що їх розроблення, можливо, здійснено у відповідь на LPR ІСАО відповідно до керівних матеріалів, викладених у Документі ICAO 9835, вони мають відмінності у тлумаченні основного матеріалу, методах тестування та, власне, у тому, що є ефективним тестовим інструментом LPR. Це зумовило відмінності у стандартах і практиках їх апробації. У статті висвітлено низку проблем, які можуть свідчити про недостатність ефективності іншомовної підготовки LPR ІСАО, що може поставити під загрозу безпеку авіації.У статті обґрунтовано актуальність і доцільність підвищення рівня професійної іншомовної підготовки спеціалістів з цивільної авіації, а також критерії оцінки мовної компетентності. Висвітлено особливості авіаційної англійської мови для ведення радіопереговорів та їх вплив на безпеку польотів. Зауважено, що авіаційне професійне спілкування набуває все більшого значення, а методи його підготовки та перевірки постають як актуальні для наукових досліджень. Зазначено, що LPR ICAO безпосередньо стосуються зв’язку між пілотами та диспетчерами повітряного руху, а оцінка кваліфікації у сфері радіотелефонного зв’язку відіграє в LPR ICAO провідну роль. Обґрунтовано ряд ключових критеріїв як головних елементів загальної системи тестування, що мають безпосередній вплив на ефективність тесту з авіаційної англійської мови. Підкреслено, що ці критерії дозволяють визначити, наскільки добре тестування відповідає цілям LPR та наскільки загалом результативність тестування є достовірною та справедливою.Ключові слова: тестування ІСАО; іншомовна підготовка; LPR ІСАО; пілот; диспетчер УПР.

У статті досліджується особливості художнього перекладу оказіоналізмів з англійської мови на українську на матеріалі роману Д. Мітчелла «Black Swan Green». Новизна роботи полягає у дослідженні оказіональних одиниць як індивідуально-авторських новоутворень, які не відповідають мовним стандартам, що і є причиною їх неперекладності. У роботі розглядаються підходи до дефініції поняття «оказіоналізм» та з’ясовано місце оказіоналізму серед інших понять неології. Проаналізовано наукові розвідки щодо особливостей оказіоналізмів. Розглянуто основні типи і словотворчі моделі оказіональних слів та способи їх відтворення українською мовою. У результаті дослідження було виявлено, що серед вітчизняних науковців відсутнє чітке розмежування між поняттями «оказіоналізм» та «неологізм». Зазначено, що найуживанішими формами словотвору оказіональних слів виявились афіксація та калькування. Встановлено, що при перекладі оказіоналізмів надзвичайно важливо звертати увагу на тип контексту, в якому вживається слово, на типологічну категорію, до якої належить оказіоналізм, а також на форму його словотворчої моделі.

У дисертації здійснено аналіз варіативності фонетичних, лексичних і граматичних відхилень за ознаками часових проміжків функціонування діалекту, а також статі, віку та соціокультурного рівня його носіїв. Сформовані матриці частотних показників досліджуваних відхилень демонструють зміну загальноприйнятої тенденції, згідно з якою особливості функціонування ПСД Англії 1960-2010 років засвідчують суттєве діалектне варіювання на всіх рівнях мови (з домінуванням на фонетичному) та різний ступінь соціокультурної залежності: від високого у 1960-1990 роках до мінімального або нульового після 2000-х років. Виявлено високу частоту діалектних відхилень від норми у мовленні не лише 61-80-річних представників регіону, але йу 16-20-річних, що корелює з основними етапами соціалізації людини. Встановлено, що мовлення жінок відзначається більшою коректністю на фонетичному та лексичному рівнях. На граматичному рівні зафіксовано практично однакову частоту відхилень і у жінок, і в чоловіків.

Старигін П. Є. Академічна мобільність як інструмент реалізації права особи на вищу юридичну освіту в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник В. К. Колпаков. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 119 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 119 сторінок, містить 71 джерела використаної інформації. Пріоритетними напрямками розвитку національної вищої юридичної освіти в України визначено створення умов для академічної мобільності студентів, аспірантів та докторантів серед національних закладів вищої освіти та міжнародні обміни з європейськими та іншими закладами вищої, з урахуванням сучасної демократизації та активізації громадянського суспільства. Слід зазначити, що нові тенденції у публічному будівництві нашої країни, становлення інститутів громадянського суспільства, оптимізація системи публічного управління обумовлюють нові умови реалізації права осіб на вищу, у тому числі юридичну освіту. Модернізація сучасної вищої освіти повинна відбуватись відповідно до засад людиноцентриських методів, і будуватись навколо індивіда. Навчаючись сьогодні, студент самостійно повинен шукати шляхи отримання неформальної освіти, та бути надзвичайно кмітливим і здатним працювати в умовах дедлайнів, для того щоб використовувати на повну широкий спектр можливостей для навчання, академічних мобільностей, обмінів і різних стипендій. Водночас успішні зміни в національній освіті та широке поширення змін пов’язаних з академічною мобільністю стають широким кроком держави до вирощення нової хвилі професійних та грамотних людей, які, окрім формальних знань – мають відповідно досвід та навички, необхідні їм для майбутнього працевлаштування і успішного життя. Об’єктом кваліфікаційної роботи виступають суспільні відносини в сфері реалізації студентами, аспірантами та докторантами права на академічну мобільність, як частини права на вищу юридичну освіту. Предметом дослідження є академічна мобільність студентів, аспірантів та докторантів та досвід країн Європи та США у впровадженні цього процесу у публічне життя.
EN : Qualification work consists of 119 pages, contains 71 sources of information used. Priority areas for the development of national higher legal education in Ukraine are the creation of conditions for academic mobility of students, graduate students and doctoral students among national higher education institutions and international exchanges with European and other higher education institutions, taking into account modern democratization and civil society activation. It should be noted that new trends in public construction in our country, formation of civil society institutions, optimization of the public administration system determine the new conditions for the realization of the right of persons to higher education, including legal education. Modernization of modern higher education should take place in accordance with the principles of human-centered methods, and be built around the individual. In today's study, the student must independently seek ways to obtain non-formal education, and be extremely smart and able to work in terms of deadlines, in order to take full advantage of a wide range of opportunities for learning, academic mobility, exchanges and various scholarships. Decentralization involves the creation of a new model of territorial organization of power, the distribution of tasks, powers and responsibilities; development of the system of local self-government and formation of capable territorial communities, improvement of the state regional policy, etc. At the same time, successful changes in national education and widespread changes related to academic mobility are becoming a broad step for the state to cultivate a new wave of professional and literate people who, in addition to formal knowledge, have the experience and skills they need for future employment and success. The object of qualification work is public relations in the field of realization by students, graduate students and doctoral students of the right to academic mobility as part of the right to higher legal education. The subject of the study is the academic mobility of students, graduate students and doctoral students and the experience of Europe and the United States in implementing this process in public life.