Добірка наукової літератури з теми "Стандарт корпоративний"

Статья посвящена возрастающей значимости нефинансовой отчетности для устойчивого развития предприятия. Авторами изучается процесс гармонизации учета с позиций увеличения прозрачности и сопоставимости отчетности, повышения эффективности работы мировых рынков и в целом упрощения процедур ведения международного бизнеса. Пристальное внимание уделено стандартизации отчетности по корпоративной социальной ответственности (КСО) в силу широкого спектра ее пользователей и того факта, что стандарты КСО в состоянии принимать разные формы. В качестве поддержки корпоративного баланса предприятия и его реали-стичной оценки стейкхолдерами рассматривается социальный баланс. В работе предлагается авторское определение социального баланса, рассматриваются принципы его подготовки на основе национальных, союзных и международных концепций, а также специальных европейских нормативных ссылок устойчивого развития. Авторы освещают вопросы учета социальных и экологических факторов деятельности предприятия совместно с МСФО, отмечая, что в настоящее время не существует международного стандарта финансовой отчетности, который был бы посвящен исключительно вопросам экологии в ежегодных корпоративных отчетах. Отмечается растущая потребность в едином согласованном стандарте нефинансовой отчетности или же принятии системы взаимного признания стандартов. В этой связи в рамках анализа лучших практик подготовки корпоративной социальной отчетности изучается взаимовлияние международных стандартов нефинансовой отчетности друг на друга. Фокусируя внимание на таких наиболее признанных стандартах КСО, как GRI’s G4, AccountAbility’s AA1000-Principles Standard, UN Global Compact COP, предполагающих подготовку внешних отчетов по соци-альным и экологическим вопросам, а также ISO 26000, авторы приходят к выводу, что их конвергенция или же принятие единого глобального стандарта должны учитывать, какой из ныне существующих стандартов КСО является наиболее жизнеспособным. В статье делается заключение, что выявленное множество совместных усилий между организациями по стандартизации в области КСО уже само по себе может представлять раннюю фазу процесса конвергенции

Цель: разработка методических подходов к формированию информации интегрированной отчетности корпораций на основе применения корпоративных стандартов учета и отчетности, систематизирующих и обобщающих сведения об основных элементах и характеристиках отчетности. Обсуждение: изменение информационных потребностей заинтересованных сторон способствовали развитию корпоративной отчетности в части необходимости раскрытия финансовых и нефинансовых индикаторов устойчивого развития. Современным форматом корпоративной отчетности выступает интегрированная отчетность, характеризующая экономический потенциал и создание корпорацией стоимости в краткосрочном, среднесрочном и долгосрочном периодах. Раскрытие в отчетности нефинансовой информации вызывает необходимость изменения методов формирования сведений внутренней и публичной корпоративной отчетности. Одним из перспективных направлений подготовки информации интегрированной отчетности является унификация и стандартизация учетной работы посредством разработки корпоративных стандартов учета и отчетности. Результаты: на современном этапе развития корпоративной отчетности об устойчивом развитии распространение получает концепция формата интегрированной отчетности (Integrated Reporting) [7], содержание элементов которой обеспечивает комплексное раскрытие достигнутых в отчетном периоде параметров деловой активности. Основу формирования интегрированной отчетности составляют стратегическая направленность и связанность информации, взаимодействие с заинтересованными сторонами, надежность и полнота, существенность, последовательность и сопоставимость. Систематизацию информации о стратегии, видах деятельности, внешней среде, корпоративном управлении, бизнес-модели, рисках, результатах деятельности и перспективах корпорации целесообразно осуществлять в разрабатываемых и утверждаемых корпоративных стандартах учета и отчетности, обеспечивающих подготовку внутренней и публичной отчетности.

Цель: раскрыть содержание интегрированной отчетности, как современного подхода к формированию корпоративной отчетности. Обсуждение: исследованы причины возникновения новой модели отчетности – интегрированной отчетности. Теоретической основой послужил Международный стандарт по интегрированной отчетности, раскрывающий актуальные направления в корпоративном учете и отчетности, позволяющие систематизировать информацию о создании стоимости в течение определенного периода времени. Результаты: основные положения исследования, характеризующие категории капиталов, принципы, структурные элементы и показатели интегрированной отчетности, отражающие трансформацию капиталов, могут использоваться при разработке содержания интегрированного отчета.

У статті розглядається можливість законодавчого закріплення нефінансового звіту як способу впровадження корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) в аспекті реалізації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (далі – ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). У сучасному світі співпраця між державою та корпораціями повинна виходити за межі сплати податків і створення робочих місць. Тенденції в економічній та правовій корпоративній доктрині ХХ ст. довели соціальну складову корпоративної діяльності, що є доповненням до основної функції, тобто отримання прибутку. Це неможливо без відповідальної діяльності бізнесу. КСВ – це новий спосіб спілкування бізнесу, суспільства та держави. З огляду на викладене вище, корпорації є стратегічним внутрішнім партнером держави в сфері сталого економічного розвитку, вони формують основу для функціонування такої співпраці у США та країнах ЄС. Водночас процеси законодавчого регулювання соціальної ролі корпорації в ЄС склалися окремо від США. Європейська модель КСВ відзначається вимогою законодавчого закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств. На основі глобального досвіду концепція КСВ може стати платформою для взаємодії держави, суспільства та глобальних корпорацій. Метою статті є аналіз Угоди про асоціацію щодо законодавчого впровадження КСВ у контексті імплементації директив ЄС. Розглянуто різні підходи до впровадження стандартів КСВ. Аналізуються українські джерела, які є методологічно важливими для аргументації економічних і правових передумов упровадження КСВ. Розглядаються перспективи імплементації Директиви 2014/95/ЄС від 22 жовтня 2014 р., що вносить зміни до Директиви 2013/34/ ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами. Автор доходить висновку щодо необхідності закріплення складання нефінансового звіту для великих підприємств у законодавстві про корпоративну соціальну відповідальність в Україні на основі Директиви 2014/95/ЄС.

Метою написання статті є обґрунтування послідовності розробки корпоративних систем управління проєктами як інструменту проривного і еволюційного вдосконалення, розвитку бізнесу та організації. У статті узагальнено основні підходи застосування процесного підходу у побудові корпоративних систем управління проєктами шляхом інтегрування процесів організації, що створює можливість знизити невизначеність у прийнятті рішень, зменшити трансформацію інформації за етапами її обробки та передачі. Автор пропонує модель управління підприємством, що працює за позамовними технологіями, як сукупністю основних, ресурсозабезпечуючих, оціночних та контрольно-вимірювальних бізнеспроцесів, у які інтегровано процес «управляти проєктами» із врахуванням рекомендацій і вимог настанови «Керівництво до бази знань з управління проєктами». Розглянуто можливості підвищення ефективності бізнесу і систем управління за рахунок утвердження у менеджменті документованих стандартів у формі корпоративної системи управління проєктами. Розробка і адаптація корпоративних систем управління на основі процесного підходу до менеджменту створює можливості системного запровадження проєктного менеджменту в організації бізнесу та управлінні; розвиває потенціал організації у підвищенні задоволеності замовника; зосередженості на дослідженні та визначенні докорінних причин невідповідностей у результатах діяльності за подальшого виконання запобіжних і коригувальних дій; підвищеного врахування як поступового, так і проривного поліпшення; збільшує можливості використання набутих знань персоналом для поліпшення.

Діловий туризм є важливою складовою світової індустрії туризму. Він ґрунтується на організації ділових заходів та відряджень співробітників корпоративних клієнтів. Важливість для активізації ділової активності в різних галузях економіки та висока інвестиційна привабливість ринку ділового туризму свідчать про його перспективність та підвищення рівня конкуренції у цій сфері. Обґрунтовано необхідність забезпечення управління споживчими перевагами у сфері ділового туризму комплексно на рівні держави, регіону та туристичного підприємства. На рівні держави мають вирішуватись завдання, пов’язані з кадровим забезпеченням, розвитком туристичної інфраструктури, підвищенням технологічного рівня та поліпшення інвестиційного клімату економіки. На рівні регіону необхідно розвивати місцеву туристичну інфраструктуру ділового туризму та популяризувати проведення ділових заходів. На рівні підприємств ділового туризму мають вирішуватися завдання дотримання міжнародних стандартів обслуговування, впровадження інформаційних технологій в надання послуг корпоративним клієнтам. Реалізація цих завдань забезпечить національному ринку ділового туризму конкурентні переваги на міжнародному рівні. Управління споживчими перевагами підприємств ділового туризму повинне ґрунтуватися як на забезпеченні високої якості та широкого асортименту традиційних послуг для корпоративних клієнтів, так і на активному впровадженні сучасних інформаційних технологій. До них належать програмні продукти, що охоплюють процеси бронювання, управління витратами, звітність і відстеження місця розташування мандрівника; технології проведення повністю або частково віртуальних зустрічей та інших заходів; технології оцифрування платежів і бронювань для забезпечення повністю безготівкових транзакції. Впровадження цих технологій підвищує споживчі переваги підприємств ділового туризму через зростання швидкості операційних процесів та полегшення контролю операційних витрат. Дані інформаційні технології підвищують безпечність надання послуг корпоративним клієнтам, що особливо актуально в умовах непередбачуваного поширення Covid-19.

Цель: разработка методических подходов к формированию информации о социальной составляющей устойчивого развития корпораций для принятия заинтересованными сторонами обоснованных экономических решений. Обсуждение: необходимость трансформации корпоративной отчетности обусловлена развитием требований инвесторов к подотчетности бизнеса и раскрытию стратегии корпорации о социальном благополучии заинтересованных сторон. В качестве структурных элементов отчетности об устойчивом развитии наряду с ключевыми показателями эффективности могут использоваться иные различные показатели, составляющие аспекты и подкатегории отчетности. Результаты: социальная категория отчета об устойчивом развитии корпорации наиболее широко представлена в Отчете об устойчивом развитии ((GRI) – Global Reporting Initiative) [1]. Подготовку публичной информации об аспектах отчетности об устойчивом развитии целесообразно осуществлять на основе форматов внутренней отчетности, формирующих содержание корпоративных стандартов учета и отчетности. Для раскрытия информации по подкатегориям отчетности, содержащим значительное количество аспектов, внутренние отчеты, подготовленные в виде таблиц, графиков, иных наглядных форм дополняются текстовыми пояснениями. Целесообразным является агрегирование информации, предполагающее объединение сведений оперативных отчетов в текущих, а текущих отчетов – в сводных. Для подготовки текстовых пояснений к публичной отчетности об устойчивом развитии используются внутренние аналитические отчеты, интерпретирующие информацию нефинансовой корпоративной отчетности.

Авторы: Катерина Вадимовна Сорокина НИУ ВШЭ ksorokina@hse.ru Данная статья представляет собой вторую часть работы, содержащей обзор процесса принятия к использованию Международных стандартов финансовой отчетности[1] (МСФО) на территории стран Европейского союза и других стран мира. Особое внимание в обзоре уделяется процессам, происходящим в США и в Российской Федерации. В последнее время предпринимались многочисленные попытки оценить роль МСФО на развитых и развивающихся рынках капитала, и использовать разультаты этой оценки в качестве аргументов «за» и «против» в дискуссии об эффективности регулирования корпоративной отчетности, в частности, введении обязательного требования использовать единые стандарты учета. Два основных регулирующих органа в области корпоративной отчетности в мире, Комиссия по ценным бумагам и биржам[2] (КЦББ) США и Совет попечителей Фонда МСФО, используют результаты академических исследований, проведенных на базе эмпирических наблюдений использования МСФО с 2005 года, для поддержки своей позиции в отношении возможных преимуществ от внедрения глобальных стандартов отчетности и рекоммендаций по различным подходам к практической реализации этой идеи. Данные по Российской Федерации не упоминаются в этих исследованиях, что оставляет место для анализа процессов добровольного применения IFRS компаниями в РФ до 2012 года и обязательного применения компаниями определенных категорий после 2012 года.

To address urgent problems in the aircraft industry, a common regulatory framework is advantageous. It can be created as part of the system of corporate aviation standards. Corporate standardization would shift all aircraft engineering enterprises from use of the former USSR industrial standards to own system of standards, codes of common practice, and other regulatory documents. The system may include using international, regional, national standards and the standards of NATO. The standardization activities should be organized and managed by the head organization for corporate standardization.Today, the basis for the functioning of aircraft engineering enterprises is the system of activities and interactions based on a set of regulatory documents developed and adopted in the days of the USSR Ministry of Aviation Industry: industry standards, guidelines, regulations, rules, instructions. To solve the problem of replacing industry standards and other equivalent to them regulatory documents of the former USSR so that new regulatory documents can be used by all aircraft engineering enterprises is possible if the system of corporate aviation standards is created in Ukraine. Such standards should have a single place of registration, the general principle of designation, should be issued and maintained by unified corporate rules. The formation of a common regulatory framework of corporate standards should be carried out in the interest of all participants of the aircraft industry in Ukraine.The powers of the head organization for corporate standardization should include the following functions. Coordination of corporate standards system creation actions. Maintenance of common Register of corporate regulatory documents. Approval of duly executed standards and other corporate regulatory documents and their insertion into the Register. Formation of annual plans for standardization. Other activities related to standardization. The ownership of regulatory documents should belong to enterprises and organizations which financed the relevant regulatory documents developping.

Current trends show clear signs of corporate strategy being driven by environmental pressures. Major changes in corporate strategy are clearly visible due to the increased environmental concerns of stakeholders: lots of interested persons, internal and external users (local communities, ecological associations, government representatives, shareholders, investors, clients, and suppliers) present an increasing interest in the environmental performances of the organizations, especially of the enterprises in the private sector. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33154

Захист дисертації відбудеться 29 серпня 2018 р. о 13 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46008, м. Тернопіль, вул. Білогірська, 50, зала засідань.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, основні завдання, визначені об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів, наведено відомості про їх апробацію. Запропоновано механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю (далі КСВ), який є системним процесом, базується на застосуванні основних функцій менеджменту до КСВ: планування, організації, мотивації та контролю, включає такі основні етапи: формування цілей корпоративної соціальної діяльності, організаційно-плановий, етап реалізації, етап формування та оприлюднення результатів корпоративної соціальної діяльності (далі КСД), охоплює всі рівні управління, реалізується в основних бізнес-процесах та сприяє комплексному впровадженню принципів КСВ в діяльність підприємства. Удосконалено теоретико-методичний підхід до визначення рівня розвитку КСВ підприємства залежно від життєвого циклу підприємства та здійснюваних КСВ-заходів, зокрема запропоновано п’ять рівнів розвитку: перший (базовий рівень відповідальності за законодавчо встановленими зобов’язаннями), другий (додатково до першого рівня активна благодійна та/або спонсорська діяльність), третій рівень (високий рівень відповідальності підприємства перед внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами, в тому числі за зобов’язаннями понад законодавчо встановленими), четвертий рівень (рівень стратегічної направленості КСВ та соціальних інвестицій), п’ятий рівень (рівень ефекту синергізму КСВ). Удосконалено методичний підхід до проведення експрес-оцінки КСВ підприємства в частині формування системи якісних та кількісних показників, що на відміну від існуючих додатково включає запропоновані автором показники: фінансової стійкості підприємства та показники відповідальності перед акціонерами та власниками, показники інноваційної активності та якості продукції, показники антикорупційної діяльності, показники енергозбереження. Запропоновано удосконалену методику визначення інтегрального показника ефективності КСВ, який розраховується з використання системи якісних та кількісних параметрів оцінки КСВ, які на відміну від існуючих враховують показники внутрішньої та зовнішньої форми КСВ. Значення інтегрального показника дає можливість визначити рівень розвитку КСВ підприємства. У першому розділі «Теоретичні основи корпоративної соціальної відповідальності підприємств» досліджено генезис та становлення концепції, виділено шість етапів еволюції концепції КСВ. Визначено, що корпоративна соціальна відповідальність повинна розвиватись на основі «ядра» з врахуванням альтернативних концепцій як наукова концепція та практична діяльність і бути тісно пов’язаною з інституційною теорією, теоріями права, менеджменту, економічними теоріями, соціальними та екологічними теоріями та практичними діями задля задоволення всіх заінтересованих сторін, так званих стейкхолдерів. До основних принципів КСВ віднесено такі: добровільності, відповідальності, системності, інтегрованості, прозорості, комплексності, повноти, підзвітності, інноваційності, важливості та реальності тощо. Запропоноване авторське визначення сутності поняття «корпоративна соціальна відповідальність підприємства». З позицій структурного підходу до концепції КСВ, визначено, що соціальна діяльність компанії повинна включати такі структурні компоненти: соціальне сприйняття, соціальна відповідальність, соціальне реагування, соціальне зобов’язання. Досліджено взаємозв’язок цих основних компонентів КСВ підприємства. Відповідно до стейкхолдерської теорії КСВ в контексті її розвитку, автором проведене групування стейкхолдерів підприємства за визначеними ознаками. Визначені характеристики інтересів основних груп заінтересованих осіб в контексті стійкого розвитку. Згруповані основні ініціативні документи міжнародного рівня та стандартів в сфері КСВ, наведена їх характеристика, проведений аналіз існуючих зарубіжних моделей КСВ та визначені особливості їх адаптації в практику діяльності українських підприємств. Визначено взаємозв’язок основних документів та стандартів по КСВ. Проведений аналіз основних документів в сфері КСВ на внутрішньокорпоративному рівні. Визначені основні напрями та форми реалізації КСВ підприємств. Обґрунтовано взаємозв’язок КСВ із етапами життєвого циклу підприємства та визначено п’ять рівнів розвитку КСВ підприємства. У другому розділі «Оцінка рівня розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємств» проведено аналіз основних показників харчової промисловості України, визначено тенденції розвитку підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, проведена оцінка КСВ-практик підприємств та визначений вплив КСВ на ділову репутацію підприємств. Проведено аналіз різних методів та методик оцінки ефективності корпоративної соціальної відповідальності підприємств. Визначено проблеми, які гальмують реалізацію принципів КСВ на підприємствах. Доведено необхідність розробки стратегії соціально відповідальних заходів та її інтеграція в стратегію розвитку підприємства є обов’язковою. Удосконалена система показників для проведення експрес-оцінки КСВ. Авторський доробок передбачає групування показників за складовими: економічна, соціальна, екологічна. Кожна із цих складових має свої групи показників. За результатами оцінки сформовано рейтинг підприємств Житомирської області у сфері КСВ за визначеними показниками. Встановлено, що взаємозв’язок інформативних показників експрес-оцінки КСВ підприємства на проміжних етапах та показників нефінансового звіту є важливим в управлінні КСВ діяльністю підприємств. За кожним показником стандартного елементу звітності GRI G4 закріплено показники експрес-оцінки КСВ підприємства. Запропонована система комплаєнс-критеріїв, яка дозволить оцінити підприємства з позицій належності його до підприємств за статусом «соціально відповідальна компанія». Проведене опитування керівників 18 підприємств харчової промисловості, що дозволило зробити висновки про реальний стан справ в сфері КСВ та визначити існуючі проблеми та фактори, які стримують розвиток КСВ на підприємствах. Доведено, що рівень розвитку КСВ підприємства має вплив на його ділову репутацію. Визначено загальні вагові коефіцієнти впливу ключових параметрів на ділову репутацію підприємств харчової промисловості. У третьому розділі «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності підприємств» отримані наукові результати, які спрямовані на розвиток корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Доведено, що управління корпоративною соціальною відповідальністю повинне бути системним процесом, та інтегруватись в систему управління підприємством. Запропоновано ієрархічну схему інтеграції управління КСВ в систему управління підприємством. Запропоновано механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю підприємства, який представлений у вигляді певної послідовності дій, впровадження інструментів інтеграції принципів КСВ в бізнес-процеси підприємства. Визначені напрями організації КСВ в системі корпоративного управління, базові елементи організації КСВ підприємства, процедури, інституції, взаємозв’язок та комунікації між основними елементами. Розроблені напрямки аналізу і оцінки управління корпоративною соціальною відповідальністю. Удосконалено поняття стейкхолдерської вартості. Запропоновано напрями аналізу, які будуть характеризувати рівень КСВ підприємства за групами стейкхолдерів: політики підприємства щодо своїх працівників, ділової репутації компанії у споживачів, політики підприємства щодо ділових партнерів, політики підприємства щодо акціонерів (власників) і інвесторів, політики підприємства щодо держави і суспільства. Щоб оцінити соціальні інвестиції, здійснювані підприємством, запропоновано використовувати кількісні і якісні індекси соціальних інвестицій. В контексті кількісних індексів запропоновано їх розширити та визначати додатково показник – показник ефективності соціальних інвестицій за доданою вартістю. Для комплексної оцінки ефективності КСВ підприємства запропоновано використовувати інтегральний показник ефективності корпоративної соціальної діяльності. Методика удосконалена через використання системи якісних та кількісних показників, які запропоновані автором через визначення коефіцієнту якісних параметрів ефективності КСВ та коефіцієнту кількісних параметрів ефективності КСВ. Визначені значення інтегрального показника ефективності корпоративної соціальної діяльності за рівнями розвитку КСВ. Дана методика апробована на підприємствах Житомирської області. Доведено важливість розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Визначено основні п’ять етапів розвитку ДПП як системного процесу, визначені інтереси заінтересованих сторін-учасників. Розглянутий зарубіжний досвід реалізації проектів ДПП та проаналізована можливість його адаптації в Україні. Висновки є обґрунтованими та коротко представляють основні результати дослідження. Одержані в дисертації результати в сукупності вирішують науково-практичне завдання, яке полягає в обґрунтуванні нових та поглибленні існуючих теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємств.
In the thesis have been substantiated new and advanced existing theoretical and methodological provisions and practical recommendations for the development of corporate social responsibility of enterprises (CSR). The evolutionary stages of formation and development of the CSR concept and the essence of CSR are defined . There has been improved the theoretical and methodical approach to determining the development level of CSR of the enterprise depending on its life cycle and implemented CSR-measures. In the paper have been also developed: the existing standards and initiatives in the sphere of CSR; proposals on their implementation and improvement; the possibilities of adaptation of foreign models of CSR to the Ukrainian practice. Other scientific research results are as follows: have been improved the methodical approach to conducting an express CSR evaluation of the enterprise and the CSR management mechanism; has been improved the method for determining the integral indicator of CSR efficiency, which is calculated using the system of qualitative and quantitative parameters of CSR assessment, which, in contrast to existing ones, takes into account the internal and external forms of CSR. The value of the integral indicator makes it possible to determine the level of CSR development of the enterprise. The thesis highlights the importance of developing public-private partnership in Ukraine.
В работе обоснованы новые и усовершенствованы существующие теоретико-методические положения и практические рекомендации по развитию корпоративной социальной ответственности (КСО) предприятий. Определены эволюционные этапы становления и развития концепции КСО, определена сущность КСО. Предложен механизм управления корпоративной социальной ответственностью, который является процессом, он базируется на применении основных функций менеджмента в КСО: планирования, организации, мотивации и контроля, включает следующие основные этапы: формирование целей корпоративной социальной деятельности, организационно-плановый этап реализации этап формирования и обнародования результатов КСД, охватывает все уровни управления, реализуется в основных бизнес-процессах и способствует комплексному внедрению принципов КСО в деятельность предприятия. Усовершенствован теоретико-методический подход к определению уровня развития КСО предприятия в зависимости от жизненного цикла предприятия и осуществляемых КСО-мероприятий, в частности предложено пять уровней развития: первый (базовый уровень ответственности с законодательно установленными обязательствами), второй (дополнительно к первому уровню активная благотворительная и / или спонсорская деятельность), третий уровень (высокий уровень ответственности предприятия перед внутренними и внешними стейкхолдерами, в том числе по обязательствам свыше законодательно установленных, четвертый уровень (уровень стратегической направленности КСО и социальных инвестиций), пятый уровень (уровень эффекта синергизма КСО). Усовершенствован методический подход к проведению экспресс-оценки КСО предприятия в части формирования системы качественных и количественных показателей, в отличие от существующих дополнительно включает предложенные автором показатели: финансовой устойчивости предприятия и показатели ответственности перед акционерами и владельцами, показатели инновационной активности и качества показатели антикоррупционной деятельности, показатели энергосбережения. Усовершенствована методика определения интегрального показателя эффективности КСО, который рассчитывается с использованием системы качественных и количественных параметров оценки КСО, которые в отличие от существующих учитывают показатели внутренней и внешней формы КСО. Значение интегрального показателя дает возможность определить уровень развития КСО предприятия.

Основною метою кваліфікаційної роботи є дослідження й підвищення рівня якості підприємства за допомогою міжнародних стандартів якості серії ISO 9000. Об’єктом дослідження обрано товариство з обмеженою відповідальністю «СХІДГАЗЕНЕРГО». Предметом дослідження є міжнародна система менеджменту якості ISO 9000, що дозволяє підвищити рівень якості підприємства. В роботі проведено загальний аналіз об’єкта дослідження, визначені цілі та стратегії їх реалізації. Проведено аналіз ринку й було виявлено можливість конкурентної переваги за допомогою підвищення якості товариства. Було проведено SWOT-аналіз, виявлено ключові ризики для підприємства й розроблено процес управління ризиками для якості.

ДОСТУП ДО ДОКУМЕНТУ ТІЛЬКИ НА ТЕРИТОРІЇ БІБЛІОТЕКИ ОНЕУ. Для доступу натисніть на посилання ⬇️
Глобалізаційні процеси, які відбуваються у світовій економіці, істотно впливають на розвиток бухгалтерського обліку як інформаційної системи, розширюють коло заінтересованих у діяльності компанії осіб та урізноманітнюють сферу їхніх інтересів, що у свою чергу вимагає трансформації підходів до складання корпоративної звітності компаній у мінливому економічному середовищі. Існує ряд проблем, які перешкоджають підвищенню якості звітної інформації. Найістотнішими серед них є: несформованість інституційних основ для поширення Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в Україні; недосконалість методик оцінки корисності облікової інформації; складність підходів до формування нефінансових показників з метою складання інтегрованої звітності тощо. Недостатня увага приділяється зв’язку корпоративної звітності з корпоративним управлінням і з теорією стейкхолдерів, усуненню розбіжностей між українськими стандартами обліку та МСФЗ, розробкам з формування Інтегрованої звітності, що в комплексі перешкоджає розвиткові інвестиційних відносин.
The globalization processes taking place in the global economy significantly affect the development of accounting as an information system, expand the range of stakeholders and diversify their interests, which in turn requires a transformation of approaches to corporate reporting in a changing economic environment. There are a number of issues that prevent the quality of reporting information from improving. The most significant among them are: lack of institutional framework for the dissemination of International Financial Reporting Standards (IFRS) in Ukraine; imperfection of methods for assessing the usefulness of accounting information; the complexity of approaches to the formation of non-financial indicators in order to compile integrated reporting, etc. Insufficient attention is paid to the connection of corporate reporting with corporate governance and stakeholder theory, the elimination of differences between Ukrainian accounting standards and IFRS, developments in the formation of integrated reporting, which hinders the development of investment relations.

Доказано, что эффективная система комплаенс не ограничивает возможности экономического роста и, тем более, не чинит им препятствий, а, наоборот, придает предприятию уверенности при разрешении неоднозначных или критических ситуаций. Служба комплаенс защищает компанию от репутационных рисков, открывая тем самым дополнительные возможности для ее развития.