Добірка наукової літератури з теми "Стабілізація економіки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Стабілізація економіки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Стабілізація економіки"
1
Богач, Олена, та Тетяна Клименко. "АНАЛІЗ І ОЦІНКА ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що знецінення гривні підриває конкурентоспроможність економіки України. На сьогоднішній день рівень інфляції є одним з найважливіших показників розвитку економіки. Падіння курсу гривні щодо вільноконвертованих валют вже вплинуло на найбільш чутливі до коливань валют сегменти споживчого ринку. Інфляційні процеси призводять до глибоких змін і зачіпають всі сторони соціально-економічного розвитку країни. Зниження темпу інфляції сприяє нормалізації структури внутрішнього попиту, перетворюючи його в фактор розвитку вітчизняних підприємств замість скупки нерухомості, іноземної валюти, землі. Стабілізація купівельної спроможності гривні необхідна для зміцнення грошової системи як форми організації грошового обігу, поліпшення якості грошей і виконуваних ними функцій. В мінімізації інфляційних процесів окрему важливу роль відіграє Національний банк України. Його грошово-кредитна політика спрямована на стабілізацію валютного курсу.
2
Турянський, Ю. І. "ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-01.
Повний текст джерелаАнотація:
Низька ефективність податкового регулювання в Україні обумовлюється інституціональними деформаціями у всіх сферах суспільного життя. Поглибленого дослідження вимагають питання вибору пріоритетності цілей податкових трансформацій та обґрунтування інструментів реформування податково-го регулювання макроекономічних процесів. Структурні кризи економіки актуалізують нові завдання щодо вибору ефективних форм фіскального механізму макроекономічної стабілізації. Для вивчення особливостей українського податкового регулювання були використані системні та інституційні методи. Для оцінки окре-мих параметрів макроекономічного розвитку використовували метод відносних величин, а для аналізу динаміки статистичних даних застосовували метод тренд-аналізу. В Україні спостерігається стан макроекономічної нестабільності, спричинений насамперед значним податковим тиском, зростаючим дефіцитом платіжного балансу, несприятливим середовищем для розвитку підприємництва, низьким рівнем конкурентоспроможності економіки. Виявлені прогалини слід компенсувати розробкою механізмів стимулювання економіки, використо-вуючи досвід інших країн щодо забезпечення прозорості податкового законодавства і його гармонізації з євро-пейськими практиками оподаткування. Необхідно досягти повноцінного функціонування товарних ринків, усу-нення монопольних зловживань, рівності прав покупців і постачальників, забезпечення еластичності пропозиції на ринку. Важливо забезпечити державну підтримку українського експорту, щоб досягти постійного профіциту торгівлі України та накопичення валютних резервів. Макроекономічна стабілізація вимагає фор-мування збалансованої грошової системи, усунення адміністративного тиску на ліквідність банків, усунення прогалин та досягнення рівноваги між фінансовими ринками. Подальші дослідження повинні бути зосереджені на розробці фіскальних інструментів для боротьби з переміщенням капіталу в офшорні зони, стимулюванні створення робочих місць, збільшенні інвестиційної привабливості, збільшенні споживання та зміцненні фінан-сової системи України.
3
Kovalchuk, I. V., M. V. Slusar та I. I. Kovalchuk. "АНАЛІЗ СТАНУ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА УКРАЇНИ, ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(39) (23 грудня 2019): 63–67. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом досліджень була галузь молочного скотарства України. Метою роботи було проаналізувати стан галузі молочного скотарства в Україні, визначення проблем та шляхів подолання кризового стану. Галузь молочного скотарства в Україні характеризується скороченням поголів’я худоби, зменшенням загального обсягу виробництва молока. Втрата молочних корів – це втрата стратегічних ресурсів, відновлення яких у найближчому майбутньому досить проблематичне. Тому стабілізація поголів’я і розвиток молочного скотарства повинні стати важливим пріоритетом аграрного виробництва. Тенденції структури виробництва молока засвідчують поступове нарощування його обсягів великими сільськогосподарськими підприємствами, що є позитивним з точки зору якості молока, економічної ефективності його виробництва. Основними напрямами розвитком молочного скотарства є зосередження уваги на розширенні виробництва молока у великих господарствах. Для підтримання необхідного рівня виробництва молочної сировини молокопереробні підприємства продовжуватимуть ініціювати і фінансувати незалежність країни у даному сегменті національного агропродовольчого ринку, а також захист його від неякісної імпортної продукції; контролювати дотримання екологічних нормативів і протиепідеміологічних заходів, особливо крупними товаровиробниками, що, як правило, розміщують свої виробництва поблизу великих населених пунктів. Основу молочного скотарства повинні становити вітчизняні породи, які за генетичним потенціалом знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за якістю молока, плодючістю, тривалістю продуктивного використання їх переважають. Кількість і якість молочної сировини, що виробляється сьогодні в Україні, не відповідає вимогам ринку. Основними причинами цього є дрібнотоварність виробництва молока, концентрація його переважно у господарствах населення, постійне скорочення молочного поголів’я, низька ефективність селекційної роботи, дефіцит коштів для впровадження передових технологій годівлі, утримання та відтворення стада, відсутність економічних і соціальних стимулів покращення організації праці у молочному тваринництві, зокрема, низький рівень заробітної плати, несприятливі умови праці на селі тощо. Подальше поліпшення ситуації у молочному скотарстві вимагає державного стимулювання виробників шляхом підтримки їх діяльності.
4
Маслова, Н. О. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ КОРОНОВІРУСУ COVID-19". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 121–26. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).121-126.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми, пов’язані з пошуком дієвих інструментів грошово-кредитної політики центральних банків, які зможуть забезпечити високу ефективність впливу на процеси стабілізації економік країн світу в умовах кризових явищ, спричинених пандемією короновірусу COVID-19. Проведено дослідження практики застосування інструментів грошово-кредитної політики, що дозволило узагальнити цей досвід для визначення найбільш ефективних з них з метою застосування центральними банками країн із розвиненими економіками та країн, економіки яких знаходяться на етапі розвитку та реформування.
5
Synyakevych, I. "«Зелена» економіка на шляху творення постринкової економічної системи". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (14 січня 2018): 278–82. http://dx.doi.org/10.15421/411638.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто суть «зеленої економіки» та її значення для подолання глобальних екологічних загроз, що зумовлені деструктивною антропогенною діяльністю і призвели до порушення планетарних меж. «Зелену» економіку розглядають як інструмент на шляху творення постринкової економічної системи. Основні вимоги до «зеленої» економіки такі: збаланcування викидів антропогенних і природних парникових газів з можливостями їх поглинання екологічними системами з метою стабілізації клімату на Землі; розвиток «зеленої» економіки повинен передбачати підвищення глобальної біологічної продуктивності та вуглецепоглинальної спроможності лісових та інших екосистем Землі; використання лише природовідновлюваних екологічно доступних природних ресурсів; збереження біологічного та генетичного різноманіття; екологізація суспільного розвитку, яка повинна охопити економічну, екологічну, соціальну і духовну сфери земної цивілізації; усунення екологічних загроз на глобальному, національному, регіональному та локальному рівнях; оптимізація економічної діяльності за екологічними критеріями; використання безвідходних технологій виробництва і споживання; поглинання ключових ідей «синьої» економіки.
6
Korol’, V. S. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 91–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.91-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) промислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін.
Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівноваженого стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпеченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності.
Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного використання всіх видів природних ресурсів.
Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром національної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріоритетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика.
Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспільства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище.
Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати принаймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисловими і непромисловими викидами.
7
Коць, О., та П. Ільчук. "ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ЛІКВІДНОСТІ НА МАКРО- ТА МІКРОРІВНЯХ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 32–42. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251389.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Об’єктом дослідження виступають процеси регулювання ліквідності банків. Ліквідність банківської системи визначає і рівень ефективності діяльності банків, і їхню спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання. Сьогодні забезпечення ліквідності банків є однією із ключових проблем функціонування банківської системи України. Регулювання ліквідності банківської системи — одна із трьох сфер монетарного регулювання, тому дослідження теоретичних та практичних особливостей регулювання банківської ліквідності на макро- і мікрорівні є актуальним сьогодні. У процесі дослідження проаналізовано динаміку рівня ліквідності як для банківської системи України, так і для окремого банку (АТ «БАНК ФОРВАРД») на основі різних показників, що використовуються Національним банком України. Було виявлено наявність надлишкової ліквідності та необхідність її зниження. Запропоновано перелік заходів щодо зниження ліквідності, які можуть бути застосовано на макро- і мікрорівні. Удосконалення регулювання ліквідності банківської системи має відбуватися відповідно до вимог нового режиму монетарної політики — відповідно до вимог та умов інфляційного таргетування. Схематично підхід до оптимізації регулювання ліквідності банківської системи можна представити як два етапи. На першому етапі має відбутися перехід від домінуючого використання операцій постійного доступу, що має місце сьогодні, до дискреційної монетарної політики, що передбачає стимулювання кредитування економіки та підтримання ліквідності на оптимальному рівні. На другому етапі базовою ціллю є стабілізація інфляції відповідно до таргету і сприяння стійким темпам економічного зростання. Також у дослідженні зазначено, що з метою регулювання ліквідності банківської системи під час різних фаз фінансового циклу доцільно застосовувати різні інструменти і наведено перелік актуальних сьогодні інструментів. За умови реалізації загроз регулюванню банківської ліквідності доцільно зосереджуватися на заходах мікрорівня, стимулюючи банки до самостійного збалансування рівня їхньої ліквідності. Ключові слова: банк, ліквідність, банківська система України, макрорівень, мікрорівень, заходи. Формул: 0; рис.: 3; табл.: 2; бібл.: 28.
8
Наумова, Л. Ю. "Бюджетний механізм фінансової стабілізації економіки". Фінанси України, № 4 (2003): 19–28.
Знайти повний текст джерела
9
Кміть, В. "Податкова політика як фактор стабілізації економіки". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія економічна, Вип. 34 (2005): 88–100.
Знайти повний текст джерела
10
Volodymyrivna, Menso Iryna. "LEGAL REGULATION OF E-COMMERCE IN THE EUROPEAN UNION." Часопис цивілістики, no. 41 (August 6, 2021): 61–65. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i41.424.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі законодавства ЄС проведено аналіз поняття «електронна комерція», визначені правовідносини, які становлять це поняття, досліджено поняття та використання електронних документів та електронних підписів.
У ЄС на законодавчому рівні закріплені положення щодо застосування новітніх інформаційних технологій, що забезпечують використання електронних документів і електронних цифрових підписів, метою яких є гармонізація інтересів країн-членів ЄС, юридичних осіб, громадян. Директиви ЄС у сфері електронної комерції покликані забезпечити максимальний захист права на інформацію і гарантувати інформаційну безпеку задля нормального розвитку інформаційного суспільства та стабілізації економічного життя.
Поступово у діловій і правовій практиці з'явилося і закріпилося нове поняття «електронна комерція», проте правова база для регулювання відносин електронної комерції у країнах світу лише починає створюватися. На рівні міжнародних організацій і законодавства окремих країн світу лише з 90-х рр. ХХ ст. почалася робота із прийняття комплексних нормативно-правових актів, присвячених регулюванню відносин, котрі виникають при вчиненні правочинів через мережі електрозв'язку, що пов'язано зі складністю та новизною правовідносин електронної комерції.
Швидкий технологічний розвиток і глобальний екстериторіальний характер мережі Інтернет є засадами ідеології відкритості до різноманітних технологій і послуг, що належать до встановлення відповідності даних оригіналу, в т. ч. за допомогою засобів електроніки.
Сучасна світова економіка нині перебуває на стадії становлення інформаційного суспільства під впливом розвитку інформаційних технологій, новітніх засобів зв'язку, просування глобальної мережі Інтернет. Електронна (комерція) торгівля пов'язана з укладанням комерційних договорів у режимі онлайн із використанням електронних засобів зв'язку. Йдеться насамперед про просування товару чи надання послуги на ринку за допомогою глобальної мережі Інтернет, а також здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних систем. Електронна економіка (веб-економіка) оперує з цифровими даними та включає в себе способи отримання прибутку із використанням мережі Інтернет. Складовою частиною електронної економіки (веб-економіки) є: Інтернет-магазини, Інтернет-ЗМІ, онлайн-реклама, онлайн-розваги та ін.
Дисертації з теми "Стабілізація економіки"
1
Подрєза, Сергій Михайлович. "Системні ризики економіки та стабілізація макроекономічної ситуації в Україні". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30930.
Повний текст джерела
2
Подкур, Ю. С. "Основні чинники розвитку економіки України". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7932.
Повний текст джерела
3
Гармаш, Сергій Володимирович. "Вивчення закордонного досвіду транформацій національних економік". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/28384.
Повний текст джерела
4
Каліновський, Р. О. "Державне фінансування наукового сектору в контексті стабілізації економіки". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/7996.
Повний текст джерела
5
Білоцерківський, Олександр Борисович. "Аналіз чутливості економіко-математичної моделі стабілізації існуючих тарифів на теплову енергію". Thesis, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22653.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено теоретичні відомості про розв'язування задач аналізу чутливості. Було розроблено економіко-математичну модель, що відображатиме рекомендовані нормативні обсяги теплової енергії для населення та комерційних споживачів, який необхідно виробляти та реалізовувати в межах існуючої собівартості та діючих тарифів з огляду на отримання максимального прибутку. Для розв'язання задачі лінійного програмування використовувалася програма Microsoft Excel. Було проведено аналіз чутливості значень цільової функції до зміни ресурсів та досліджено їх вплив. Результати показали, що збільшення запасів природного газу та електричної енергії практично не впливає на прибуток від реалізації рекомендованих нормативних обсягів теплової енергії для населення та комерційних споживачів, тому для підвищення прибутку потрібно зменшити обсяги теплової енергії для населення та збільшити її для комерційних споживачів.
6
Кулик, Т. Ю. "Таргетування інфляції як оптимальний режим монетарної політики". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22272.
Повний текст джерела
7
"Стабілізація функціонування взаємозв'язку економіки й промисловості". Thesis, Вид-во СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20523.
Повний текст джерела
8
Таратун, Лілія Олександрівна, та Liliia Oleksandrivna Taratun. ""Азійське економічне диво": сутність та передумови становлення інноваційної політики (на прикладі Японії)". Master's thesis, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12010.
Повний текст джерелаАнотація:
Випускну кваліфікаційну роботу, присвячена вивчено одній із проблем загальної історії. «Економічному диву» східних країн та комплексному теоретико-методологічному, аналітичному й економіко-інституційному обґрунтуванню впливу державного регулювання на структурні трансформації в системі національної економіки( На прикладі Японії). Проведено дослідження економічних і політичних реформ в Японії. Проаналізовано основні реформи, які були зроблені японським урядом. Зроблено висновок щодо доцільності втілення японських реформ. Розглянуто еволюцію особливостей та механізмів здійснення структурних змін в Японії, що призвели до формування нині існуючих високоефективних ринкових економік. Значну увагу в роботі присвячено дослідженню проблем становлення економіки в окупаційний період, та вплив іноземних капіталів на внутрішній ринок.
Дане дослідження розкриває політичні та соціальні аспекти становлення та розвиток економічної моделі Японії. Проведене дослідження передумов та факторів формування феномену «економічного дива» дозволило нам виділити загальні передумови формування «економічного дива», які були притаманні всім дослідженим країнам: перехід від централізованого адміністрування до ринкової економіки; освоєння техніки та запровадження результатів науково-технічного прогресу; орієнтація економіки на експорт; активізація внутрішнього ринку; активний розвиток підприємництва.The final qualifying work is devoted to one of the problems of general history. "Economic miracle" of the eastern countries and a comprehensive theoretical and methodological, analytical and economic-institutional justification of the impact of state regulation on structural transformations in the national economy (On the example of Japan). A study of economic and political reforms in Japan. The main reforms made by the Japanese government are analyzed. A conclusion was made as to the expediency of implementing Japanese reforms. The evolution of features and mechanisms of structural changes in Japan, which led to the formation of existing highly efficient market economies, is considered. Considerable attention is paid to the study of the problems of economic formation during the occupation period, and the impact of foreign capital on the domestic market. This study reveals the political and social aspects of the formation and development of Japan's economic model. The study of the preconditions and factors of the phenomenon of "economic miracle" allowed us to identify the general preconditions for the formation of "economic miracle", which were common to all countries studied: the transition from centralized administration to a market economy; mastering technology and introducing the results of scientific and technological progress; export orientation of the economy; activation of the internal market; active development of entrepreneurship.
Частини книг з теми "Стабілізація економіки"
1
Габрелян, Андрій. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПРОТИДІЇ ЕКОНОМІЧНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ". У Державне управління та адміністрування, сфера обслуговування, економіка та міжнародні відносини як рушійні сили економічного зростання держав XXI століття. 2-ге вид. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/paaaseeirdfegcc.ed-2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена визначенню й аналізу напрямів підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів щодо протидії економічній злочинності. Встановлено, що недоліки, які супроводжують діяльність вітчизняних правоохоронних органів щодо протидії економічній злочинності, зумовлюють наступні основні напрями підвищення її ефективності: створення єдиної державної політики, спрямованої на боротьбу з економічною злочинністю; розробка дієвої системи заходів протидії тіньовій економіці; посилення взаємодії між правоохоронними органами; вдосконалення правової бази; вдосконалення ресурсного забезпечення правоохоронних органів; боротьба з корупцією в правоохоронних органах. В результаті реалізації на практиці запропонованих заходів передбачається стабілізація, а в подальшому – й суттєве зменшення рівня економічної злочинності, зниження загального рівня криміналізації економіки, оздоровлення суспільної обстановки в країні.
2
Радіонова, Ірина Федорівна, та Юлія Борисівна Мальковська. "ІНСТИТУЦІЙНИЙ ДИЗАЙН МАКРОФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". У Економіка невизначеності: зміст, оцінювання, регулювання, 52–76. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/eu-cer-3.
Повний текст джерела
3
Троц, Ірина Вікторівна, та Віктор Васильович Дзюбко. "ІННОВАЦІЙНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА СТАРТАПИ ДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ". У Економіка невизначеності: зміст, оцінювання, регулювання, 235–56. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/eu-cer-12.
Повний текст джерела
4
Романенко, Є. О., В. М. Кочетков, and О. О. Кочеткова. "ОРГАНІЗАЦІЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Значення і роль банківської системи визначаються насамперед принциповими змінами в національній економіці. Політика НБУ спрямована на досягнення встановленого рівня інфляції, підтримку стійкості національної валюти і посилення стабільності банківської системи. Цілями грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, дотримання передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення врівноваженого платіжного балансу, створення умов для позитивних структурних зрушень, подолання кризових явищ в економіці в умовах сталого розвитку. Забезпечити стабільність національної валюти можна лише за умови стійкості функціонування банківської системи. Найважливіше завдання банківського менеджменту полягає у тому, щоб у межах виробничо-господарської цільової системи знайти оптимальне співвідношення між прибутком, ризиком і ліквідністю. Для успішного функціонування банку і забезпечення його стійкості в умовах глобалізації важливим є розроблення відповідної стратегії управління ризиком. Мета процесу управління ризиками полягає в обмеженні чи мінімізації рівня ризику.