Добірка наукової літератури з теми "Спосіб описовий"

Мета статті — показати роль діалектизмів і просторіччя в малій прозі В. М. Шукшина. За допомогою цього шару лексики автор зображує не тільки простоту і наївність жителів провінційних міст і сіл, а й належність персонажів до тієї чи іншої місцевості. Об’єкт дослідження — позалітературна лексика у творах малої прози В. М. Шукшина. Предмет вивчення — роль позалітературної лексики серед художніх засобів в ідіостилі В. М. Шукшина. У роботі використано методи аксіологічного, семантичного аналізу й описовий метод. У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки: у творах В. М. Шукшина позалітературна лексика застосовується для більш повної і достовірної мовної характеристики персонажів різних соціальних шарів і груп суспільства, виявляються регіональні особливості їхнього мовлення. Крім того, письменник використовує таку лексику з метою досягнення комічного ефекту своєї промови. Вводячи у структуру тексту літературної лексики, автор не тільки занурює читача в суть справи, а й робить його учасником описуваних подій, відверто зображує побут, спосіб життя, будні й свята пересічних селян.

Стаття присвячена проблемі скорочення слів у сучасній англійській субмові насособудування, що в терміносистемах різних галузей є очевидною. Вона актуальна й для субмови насособудування. Ця галузь зазнає сьогодні бурхливого розвитку й потребує, відповідно, уніфікації й кодифікації власної термінології. Продуктивним способом творення термінів насособудування є абревіація. Тож постала необхідність виявити особливості цього явища, прояснити причини з’яви скорочених термінів. Мета статті – вивчення специфіки процесу скорочення слів у словотвірній системі англійської мови й ідентифікація основних моделей скорочених термінів насособудування. Застосована в дослідженні методика має комплексний характер. Тут використано описовий метод, який уможливив опис словотвірної структури лексичних одиниць термінологічної підсистеми насособудування; структурний – використаний для ідентифіації словотвірних моделей, за якими утворено терміни насособудування; метод компонентного аналізу – для опису значень терміноодиниць цієї підсистеми; метод кількісного підрахунку – для виявлення тенденцій уживання терміноодиниць. Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено аналіз сучасної англійської термінологічної лексики насособудування; ідентифіковано способи творення скорочених термінів, виявлено словотвірні моделі. Висновки. Аналіз способів термінотворення субмови насособудування свідчить про те, що в ній лексичні одиниці, утворені шляхом скорочення, становлять 12%. Цей спосіб посідає четверте місце серед продуктивних способів словотвору розглядуваної субмови (після афіксації, словоскладання й конверсії). Серед способів абревіації галузі насособудування виокремлюємо ініціальну абревіацію, абревіацію, подану у вигляді комбінації ініціальних літер з повним словом, абревіацію у вигляді урізання, внутрішньослівну абревіацію однослівних термінів, абревіацію на основі елімінування, тобто випадіння певних компонентів, абревіацію, що реалізується у вигляді акронімів, абревіацію на основі телескопії.

Мета статті – висвітлити особливості когнітивного підходу до інтерпретації феномена метафоризації термінів. Аналіз здійснено з актуалізацією економічної лексики. Об’єкт аналізу – терміни-метафори, утворені на основі когнітивних процесів. Предметом розгляду обрано когнітивні механізми їх метафоризації. Для цього застосовано описовий метод, прийоми дефінітивного, структурно-семантичного, порівняльного та лексикографічного аналізу. Результати дослідження. Доведено значущість когнітивного метафоричного термінотворення. Установлено, що когнітивна термінологічна метафора – це інструмент, який дає змогу репрезентувати нове спеціальне поняття через відомі об’єкти, реалії іншої сфери знань, і реалізується не лише як засіб номінації, але і як спосіб дефініювання понять. Визначено, що особливість когнітивної метафоризації термінів полягає у здатності фахівця встановлювати подібність між різними елементами окремих галузей знань, баченні одного компонента через інший. Відстежено найчастотніші різновиди когнітивної метафоризації в економічній термінології: гештальтний, дифузний, структурний. З’ясовано, що потужний чинник формування термінології економічної галузі – це прецедентні метафори, утворені на основі актуалізації образів героїв відомих творів. Галузь застосування результатів: зібраний і опрацьований матеріал може бути використаний під час укладання термінологічних словників, подальшого упорядкування й опису економічної термінології. Висновки. Термінологічна метафора в економічній терміносистемі має високу активність і когнітивний характер. Прецедентність – невід’ємна ознака сучасної термінології. Термінологічні словники не «встигають» фіксувати нові метафоризовані одиниці, але виважено й вивірено кодифікують їх, максимально засвідчуючи рівень інтелектуального ресурсу й когнітивного мислення нації.

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англійських фразеологізмів, що описують основні риси людини: її здібності, характер і емоційний стан в англійській та українській мовах. Проаналізовано їхні відмінності та збіжності на лексико-семантичному рівні, виявлено компоненти, навколо яких центруються фразеологізми і які визначають їхнє семантичне наповнення та будову. Виявлено, що семантична та прагматична тотожність досліджуваних одиниць в англійській та українській мовах не завжди корелює з лексичною та синтаксичною, про що свідчать моделі, за якими їх утворено. Компонентний аналіз допоміг з’ясувати, з якими образами найчастіше асоціюється характер людини, її емоційний стан та здібності. Розвідка показала, що до основних способів перекладу фразеологічних одиниць на позначення рис людини відносимо переклад фразеологічним еквівалентом, запозиченим обома мовами з іншої або наявним у мові перекладу; фразеологічним аналогом, який має те саме значення, але базується на іншому образі, переважно нейтральному щодо національного забарвлення; калькою, що полягає у спробі скопіювати англійський образ і створити нову фразеологічну одиницю; описовий переклад, який виявився домінантним з огляду на особливості світосприйняття й уподобань обох народів. Установлено, що основними джерелами постання фразеологізмів та збагачення їхнього складу є запозичення внаслідок міжнаціональних контактів, жива народна мова як відображення звичаїв і традицій, зайнятості носіїв мови в певній сфері, а також Біблія. Фразеологічні одиниці є частиною фольклору, відображенням вірувань, духу народу, його ментальності, тож дослідження їх може привести до розуміння особливостей етносвідомості, допоможе зрозуміти спосіб мислення того чи того народу, що має самобутню манеру вираження.

Фразеологія становить культурно навантажений шар лексики і віддзеркалює знання та уявлення мовців про довкілля та своє буття. Досвід орієнтації у просторі набуває особливого значення для носіїв південних варіантів англійської мови з огляду на демографічні зміни та міграцію з північної до південної півкулі. Саме цим можна пояснити продуктивність фразеологізмів, утворених унаслідок процесів концептуалізації на основі орієнтаційної метафори, у новозеландському національному варіанті англійської мови. Орієнтаційна метафора є внутрішньо систематизованою, слугує важливим інструментом концептуалізації як конкретних, так і абстрактних понять. Продуктивність орієнтаційної метафори у процесах фразеологізації засвідчує ефективність семіотичних засобів, утворених на основі просторових метафор, їх прозорість і комунікативну доцільність, що пояснюється порівняною легкістю декодування втіленої в них інформації. Твердження про те, що концептуальні метафори охоплюють усю сферу людського досвіду і мають значний когнітивний потенціал, наразі підкріплюється численними дослідженнями концептуальної метафори, яка співвідноситься з більшістю сфер людської діяльності. Статтю присвячено аналізу ролі орієнтаційної метафори у процесах формування англомовної картини світу, вербалізованої лекико- фразеологічними засобами новозеландського національного варіанта англійської мови. Матеріал дослідження (200 фразеологізмів) виокремлено зі словників, електронних баз даних, регіональної преси, художніх текстів. Корпус одиниць проаналізовано за допомогою комплексу методів та методик, як-от метод суцільної вибірки та описовий метод, структурно-семантичний метод та компонентний (семний) аналіз, метод фразеологічного опису, метод аналізу словникових дефініцій та зіставний метод, концептуальний аналіз. Результати дослідження підтвердили, що просторові метафори залежать від нашого фізичного і культурного досвіду, а не встановлюються довільно. Метафора – ефективний спосіб пізнання, формування концепту, а також його вербалізації. Метафора має безліч фізичних і соціальних основ, структурує різні сфери людського буття (природа, політика, релігія, масова культура тощо), спрямовує комунікацію та поведінку мовців.

Статтю присвячено дослідженню способів перекладу фразеологічних одиниць англійської економічної термінології українською мовою. У статті представлено основні труднощі, які виникають під час перекладу фразеологізмів з англійської українською мовою. Окреслено чинники, від яких залежать правильність і точність перекладу фразеологічних одиниць, серед яких перше місце посідає джерело походження фразеологізму (однакове чи відмінне) у мові оригіналу та в мові перекладу. У роботі розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць загалом і бізнес-фразеологізмів зокрема. Основні способи перекладу фразеологічних одиниць поділяють на фразеологічні (переклад за допомогою фразеологічного аналога та переклад за допомогою абсолютного/відносного еквівалента) та нефразеологічні (описовий переклад, дослівний переклад та контекстуальна заміна). Встановлено, що переклад фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності здійснюється за допомогою описового способу, фразеологічного аналога, фразеологічного еквівалента, дослівно, а також за допомогою транслітерації з поясненням. Здійснено аналіз зазначених способів перекладу, описано переваги і недоліки кожного з них. З’ясовано, що для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності найефективнішим та найрегулярнішим способом перекладу є описовий. Використання описового способу перекладу надає можливість точно та змістовно передати значення термінологічного фразеологізму. Найсуттєвішими недоліками зазначеного способу перекладу є його громіздкість та здатність позбавити фразеологічну одиницю образності. Переклад за допомогою фразеологічного аналога та дослівний переклад належать до менш регулярних способів перекладу термінологічних фразеологізмів. Особливість дослівного способу перекладу полягає в його додатковому поясненні, яке часом може бути надто громіздким та позбавляти фразеологічну одиницю лаконічності, проте воно сприяє правильному розумінню фразеологічної одиниці. Визначено, що переклад за допомогою фразеологічного еквівалента та транслітерація з додатковим поясненням для передачі фразеологічних одиниць економічної сфери діяльності українською мовою використовуються вкрай рідко.

The aim of the investigation is to study word formation processes in the semantics of weather lexis in the online narrative of weather news stories in British newspapers.Methods. The source base of the study is represented by a corpus of electronic texts of the new genre “weather news story” in British electronic quality (www.thetimes.co.uk, www.theguardian.com/uk) and mass (www.www.thesun.co.uk, www.thedailymail.co.uk) newspapers (2014–2017). The research is methodologically based on structural-semantic and functional research methods. The application of a functional approach in our study enables the identification of the specifics of functioning and organization of lexical units in the contextual environment of the online narrative taking into account their role in the formation of content and meaning of weather news stories. At the same time, the use of descriptive and comparative methods allows revealing more deeply the individual (author) features of the texts under study.Results. A review of the literature confirms the idea that the creation of new words is based on the models and word formation types that are already established in the language or re-emerging. The modern word formation of weather lexis in weather news stories is characterized by typical methods of word formation, among which we distinguish the affixation, compounding, blending, shortening, and conversion. The common types of word formation in the genre under research are affixation and compounding. The most common prefixes are prefixes with the contrasting semantics un-, anti-, de- and the diminutive prefix mini-, among the noun suffixes -ation, -er, -ism, ity, -ness and adjective suffixes y, -ly, -al, -ic, -ish, -ent, -ous. Both dictionary (normative) and occasional (author) forms are distinguished. The use of occasional forms serves as an expressive means of reflecting the author’s worldview, where the author deliberately violates language norms to provide a certain expressive background to the story.Conclusions. The analysis of word formation of weather lexis in weather news stories shows that its organization occurs through the prism of word formation features of the narrative and diversifies weather news stories.Key words: word formation, lexis, abbreviation, shortening, compounding, blending, conversion, weather news story. Мета. Мета статті – дослідження дериваційних процесів у семантиці номінацій погоди в онлайн-наративі про погодні новини британських газет.Методи. Джерельна база дослідження представлена корпусом електронних текстів неожанру weather news story інтернет-версій британських періодичних якісних (www.thetimes.co.uk, www.theguardian.com/uk) і масових (www.www.thesun.co.uk, www.thedailymail.co.uk) видань (2014–2017 рр.). Дослідження методологічно ґрунтується на положеннях структурно-семантичного та функційного методів. Застосування функційного підходу у проєкції на наше дослідження дає змогу виявити спе-цифіку функціювання й організації лексичних одиниць у контекстуальному середовищі онлайн-наративу з огляду на їх роль у процесі змісто- та смислотворення погодних новин. Водночас застосовано описовий і порівняльний методи, які допомогли глибше розкрити індивідуально-авторські особливості текстів онлайн-наративу про погодні новини.Результати. Досліджено дериваційні процеси у семантиці номінацій погоди. Здійснений огляд літератури підтвердив ідею про те, що творення нових слів відбувається за тими моделями, за тими словотворчими типами, які вже встановилися в мові або знову виникають. Сучасному дериваційному процесу номінацій погоди в ОНПН властиві типові способи словотворення, серед яких виокремлюємо афіксальний спосіб, спосіб словоскладання, телескопію, скорочення і конверсію. Найпоширені-шими способами словотворення у корпусі дослідження є афіксальний і словоскладання. Найпоширенішими префіксами, які слугували утворенню нових номінацій погоди, є префікси з контрарною семантикою un-, anti-, de- та зменшувальний префікс mini-, серед суфіксів ‒ відіменникові -ation, -er, -ism, ity, -ness і відприкметникові y, -ly, -al, -ic, -ish, -ent, -ous. У корпусі досліджуваних текстів виокремлено узуальні/словникові й оказіональні/авторські форми. Визначено, що вживання оказіональних форм слугує експресивним засобом вираження індивідуально-авторської мовної картини, де автор свідомо порушує мовні норми, аби надати певного експресивного фону оповіді.Висновки. Проведений аналіз дериваційних процесів у семантиці номінацій погоди в онлайн-наративі про погодні новини показав, що організація лексичних одиниць на позначення погоди відбувається крізь призму словотвірних особливостей оповіді. Дериваційні процеси в семантиці номінацій погоди зумовили наявність широкої палітри лексики в ОНПН, яка демонструє авторський чинник його організації та урізноманітнює оповідь.Ключові слова: словотвір, лексика, абревіація, скорочення, словоскладання, телескопія, конверсія, weather news story.

Метою статті є вдосконалення системи ознак почерку в контексті започаткування нових способів, що уможливлюють достовірне визначення ідентифікаційних ознак за розміщенням особливих точок підписів якісно-описовими та кількісними методами. У процесі дослідження розроблено спосіб визначення положення точок підписів у системі координат, подібній до прямокутної, де горизонтальною віссю вважають лінію підпису, а вертикальною – перпендикуляр до лінії підпису. При цьому використання координатної сітки дає змогу візуально, більш достовірно і точно оцінити як протяжність рухів під час виконання графічних елементів підписів, так і ознаки співвідношення протяжності рухів. Частину ідентифікаційних ознак підписів запропоновано визначати кількісними методами у прямокутній системі координат для встановлення відстаней між окремими точками за їх координатами і числових значень співвідношень відстаней між точками. Впровадження в експертну практику зазначеного способу дослідження підпису зменшить вплив суб’єктивного чинника, забезпечить достовірність визначення ідентифікаційних ознак під час дослідження підписів якісно-описовими методами та убезпечить від надання недостатньо обґрунтованих висновків. Цей спосіб може становити підґрунтя розроблення автоматизованої ідентифікаційної системи «АІС-ПІДПИС». Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено застосуванням емпіричних методів дослідження, у тому числі спостереження, вимірювання, моделювання, прогнозування, формалізації, що дає змогу візуально оцінити окремі ознаки підписів, а також кількісних методів (статистичних, математичних, узагальнення) для встановлення числових залежностей у дослідженні цих ознак.Ключові слова: підпис; ідентифікаційні ознаки; система координат; лінія підпису; координатна сітка.

У статті висвітлено особливості відтворення фразеологічних одиниць як засобів характеротворення персонажів у перекладах твору «Аліса в Задзеркаллі» українською та польською мовами. Подано класифікацію фразеологічних одиниць з точки зору перекладознавства. Визначено способи перекладу фразеологічних одиниць (переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, використання відповідного фразеологізму в цільовій мові). Проаналізовано класифікацію фразеологічних одиниць за їх семантикою (звичайні словосполучення (звороти, свобода вибору яких обмежена); фразеологічні ряди (звороти, що виражають одне, але складне поняття); фразеологічні єдності (звороти, що є одним нерозривним цілим). Визначено, що фразеологічне зрощення – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, і на значення якої ніколи не впливають значення її компонентів; фразеологічна єдність – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, ціле значення якої мотивоване значеннями її компонентів; фразеологічна комбінація – це семантично подільна фразеологічна одиниця, в якій кожне слово має абсолютно незалежне значення. Подано функціональну класифікацію фразеологізмів у творі «Аліса в Задзеркаллі» (фразеологізми, що стосуються характеристики персонажів; фразеологічні одиниці, що передають внутрішній стан героя; фразеологічні одиниці, що допомагають розкрити фізичний стан персонажа; фразеологізми, що характеризують багатий духовний світ героя, мудрість, дотепність). Фразеологізми, що стосуються характеристики героїв і виконують оцінну функцію, тематично поділено на такі групи: фраземи, що допомагають розкрити позитивні якості персонажів; фраземи, що сприяють розкриттю негативних якостей; фраземи, що доповнюють портретну характеристику. Досліджено способи перекладу фразеологічних одиниць українською та польською мовами. Аналіз 150 фразеологічних одиниць привів до висновку, що існує кілька способів перекладу фразеологічної одиниці залежно від того, до якої групи вона належить. Існують такі способи перекладу фразеологічних одиниць – переклад фразеологічного еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, контекстуальні заміни.

Резюме Постановка проблеми. У сучасному мовознавстві відчувається посилення інтересу до історичних досліджень мови, особливо в галузі функціонування термінологічної лексики. Подібний аналіз мовних одиниць є актуальним для всіх гуманітарних наук, його значущість можна пояснити тим, що саме в мові відбиваються найважливіші за своїми наслідками зміни, що відбулися у світогляді і житті східних слов’ян, зокрема у формі та змісті семантичного класу слів, об’єднаних загальнокатегоріальним значенням «податок». Проблеми оподаткування й організації ефективного державного податкового контролю цікавили людство з давніх часів, сьогодні вони стали предметом вивчення переважно економічної науки та історії (Р. Бобринев, М. Буланже, О. Василик, Б. Греков, Л. Ларионов, Н. Міллер, Н. Нечай, О. Толкушкін). Є окремі розвідки щодо історії формування терміносистеми російської мови в історичному аспекті (В. Гончаров), однак, наскільки нам відомо, номінації, що слугують на позначення податків, ще не отримали комплексного висвітлення в лінгвістичній літературі. Мета нашого дослідження – аналіз номінацій, що утворюють семантичний клас слів зі значенням «податок, мито, побори». Вивчення специфіки їхньої семантики й функціонування в словниковому контексті дозволить з'ясувати низку питань, пов’язаних з історією формування податкової термінології в цілому. Методологія дослідження. Основними методами дослідження – описовий та порівняльно-історичний, за допомогою яких ми прослідковуємо зміни в означеній групі лексичних одиниць, було застосовано також елементи кількісного аналізу. На матеріалі 313 лексичних одиниць (номінацій на позначення податків та пов’язаних з податковою сферою), відібраних методом суцільної вибірки зі словників проаналізовано історичні зміни, які відбулися із зазначеною лексикою в процесі розвитку. Хронологічні межі охоплюють XI-XVII століття. Основні результати дослідження. Дослідження історії розвитку податкової терміносистеми російської мови має як теоретичне значення – усвідомлення того, як віддзеркалюється навколишній світ і реалії у соціумі під впливом різноманітних факторів, а також і практичне застосування, оскільки цей прошарок лексики стосується різних сфер політичного, культурного, економічного життя й недостатньо описаний лінгвістами. Проаналізовані нами номінації, що позначають різні податки, побори, повинності, одиниці податкової сфери, найменування осіб і територій, оподатковуваних і не оподатковуваних даниною, уможливили виділити шість функціонально-тематичних груп номінацій податкової терміносистеми. Аналіз кожної з груп дозволяє зробити висновки, що окремі номінації мали не одне, а кілька термінологічних значень (наприклад, данина). Багаточисельними виявилися найменування, що відображають родо-видові номінації зборів, данини, пені тощо. Найчастіше ці номінації поєднують два значення: побору і повинності, мита та збору, податку і плати, що засвідчує неврегульованість у сфері податкової термінології і лексичної системи у цілому. Нами репрезентовано продуктивні і непродуктивні способи словотворення номінацій, виявлено, що морфологічний спосіб творення зазначених слів є найбільш продуктивним. В системі податкової термінології зафіксовано явище синонімії та антонімії. Двослівні (складені) назви замінюються однослівними субстантивами (возовое від «мито з воза»; носовоiе «мито з носа судна»). Висновки і перспективи. Отже, численні найменування податкової терміносфери не увійшли до словникового складу сучасної російської літературної мови. Лише деякі з них (дань, оброкъ) можна зустріти в літературних творах, в яких описано подібні реалії («Подорож із Петербурга до Москви» О. Радищева, «Мертві душі» М. Гоголя, «Кому на Русі жити добре» М. Некрасова та інші); інші (дача, даръ) взагалі втратили значення «данини, податку». Перспективи вбачаємо у дослідженні функціональної динаміки номінацій податкової терміносистеми, а також з’ясуванні їхньої ролі у російській мовній картині світу. Ключові слова: історія мови, лексика, номінації на позначення податків, семантика, словотворча модель.

Білюк А. С. Особливості неологізмів англійської мови сфери екології, способи та прийоми їх перекладу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Ю. А. Зацний. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 55 с.
EN : he presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the features of English neologisms in the field of ecology and methods of their translation. The object of the work is the neologisms of modern English in the field of ecology and environmental protection. The main aim of the paper is to identify the leading ways of creation and translation of neologisms into Ukrainian and to give their full analysis. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the linguistic and sociolinguistic features of new lexical and phraseological units related to the field of ecology, in particular, ways of their formation, concentration around current environmental issues, and ways of translation. The most productive ways to create new words in the field of ecology are compounds and portmanteau, affixation and abbreviation. Among the semantic ways of creation - metaphorical transfer, narrowing and deterioration of meaning. In most cases, innovations still have no equivalent in the Ukrainian language. Calque translation is used to translate such neologisms. A significant advantage of this method is its conciseness and accuracy. Transcoding is also often used to translate eco-neologisms, especially for terms and names. The method of direct inclusion and approximate translation is much less common. Descriptive translation is the most common and simple, but a significant disadvantage of this method is its cumbersomeness and inconvenience in further use.
UA : Дипломна робота – 55 стор., 77 джерел Об’єкт дослідження: неологізми сучасної англійської мови, пов’язані зі сферою екології та захисту навколишнього середовища. Мета роботи: визначення основних способів та особливостей перекладу англомовних неологізмів сфери екології. Теоретико-методологічні засади: розробки щодо процесів збагачення словникового складу англійської мови (Зацний Ю. А., Заботкіна В. І., Гілерт П., Альгео Дж.), механізмів створення нових слів (Винокуров А. М., Івлева Г. Г., Каращук П. М.) та теорії перекладу (Комісаров В. Н., Виноградов В. С.). Отримані результати: найбільш продуктивними способами творення інновацій сфери екології є словоскладання та телескопія, афіксація та абревіація. Серед семантичних способів творення – метафоричне перенесення, звуження та погіршення значення. У більшості випадків новоутворення все ще не мають еквіваленту в українській мові. Для перекладу таких неологізмів частіше вживається калькування. Значна перевага цього методу у його лаконічності та влучності. Також для перекладу еконеологізмів часто використовують транскодування, особливо для термінів та назв. Набагато рідше зустрічається метод прямого включення та приблизного перекладу. Найбільш поширеним і простим є описовий переклад, однак значний недолік цього методу – його громіздкість і незручність у подальшому використанні.

Визначити сутність інноваційної фразеології в сфері економіки та здійснено класифікацію американських фразеологізмів сфери економіки та бізнесу. Автором охарактеризовано мовні особливості інноваційної фразеології сфери економіки та бізнесу, визначено вплив спільноти на формування інноваційних фразеологізмів. Проаналізовано особливості словотворення нової американської фразеології та показано способи перекладу нової американської фразеології. Досліджено 223 інноваційні американські фразеологізми, які було поділено на тематичні групи Characteristics of the current economy, Characteristics of corporations, firms, Trade and types of trade enterprises, Goods and customers, Management, Marketing and advertisement, Capital investments, Work, employment, workers, working life. Показано, що група Work, employment, workers, working life є найчисельнішою та містить 45 фразеологізмів. Здійснено переклад інноваційних американських фразеологізмів газетних статей у сфері економіки та бізнесу, де здебільшого застосували описовий та еквівалентний переклад.

У поданiй статтi топонiми розглядаються як категорiя власних назв i як складова частина фразеологiзмiв французької мови. Аналiзуються поняття «ендонiм» i «екзонiм». Визначаються способи перекладу сталих виразiв iз топонiмним компонентом (повнi i частковi еквiваленти, описовий метод, калькування) й особливостi перекладу топонiмiв при використаннi кожного з них.