Добірка наукової літератури з теми "Споживчі товариства"

The status of a consumer partnership as one of organizational and legal forms of juridical entities, that is also one of organizational and legal forms of citizens’ more active participation in state-management and their personal needs satisfaction is determined in the article. The norms of the Civil Code and the State Code of Ukraine, the Law of Ukraine “On Cooperation” and the “On Consumer Cooperation” are analyzed. According to the mentioned documents an independent, democratic citizens’ organization who unite in order to conduct common management for the sake of improving their economic and social status on the basis of voluntary partnership and mutual support are considered to be a consumer partnership. The above mentioned regulatory legal acts provide for different features of consumer partnerships. The features of consumer partnerships provided by current legislation are not civil and legal in their nature. Such a situation has become a legacy of the fact that the principles of legal regulation of the system of consumer partnerships, formed in the USSR, has not almost been changed yet. The very fact is that there is a need to develop a new legal model of consumer partnerships, which structure will take into account modern tendencies of the development of European legislation. It’s possible to formulate a list of civil and legal features of consumer cooperative partnerships that will distinguish them among any other partnerships. Namely they are: non-entrepreneurial legal status of consumer partnership; sufficiency of the main rights of the members of a partnership; subjects of property right of the members of a partnership; responsibility of the members of a partnership for obligations of a consumer partnership. All these features allow us to distinguish consumer partnerships as a separate organizational and legal form of non-entrepreneurial partnerships. The following definition of a consumer cooperative partnership can be proposed: it is a non-entrepreneurial cooperative partnership which members have a right for a concern. The size of this concern is determined as a set of unit and additional contributions. The members are liable within the value of the unit and are entitled to profit within the limits determined by law. Key words: cooperative, consumer partnership, features of consumer partnerships.

У статті розглянуто норма-тивно-правову базу функціону-вання перших споживчих това-риств Наддніпрянської України уперіод їх зародження в другій поло-вині ХІХ століття. Проаналізованоособливості адміністративно-пра-вових умов зародження споживчоїкооперації та розглянуто змістстатутів перших споживчихтовариств. Встановлено, що від-сутність єдиного законодавчогоакту у сфері кооперації обумовиловиникнення досить різноманітнихза обсягом та змістом установчихдокументів.Охарактеризовано основніключові положення установчихдокументів кооперативних орга-нізацій Наддніпрянської Україний особливості правого статусуперших кооператорів, визначенопритаманний першим коопера-тивним організаціям поділ членівспоживчого товариства на повно-правних, які володіли всіма закрі-пленими у статутах правами, танеповноправних, обсяг прав якихмав звужений характер порів-няно з першою групою. Відтвореномеханізм управління споживчимитовариствами, визначено основніоргани управління (загальнізбори, правління, ревізійна комі-сія), проаналізовано їхній складі порядок формування. Шляхомпорівняльного аналізу встанов-лено спільні та відмінні риси вустановчих документах першихвітчизняних споживчих коопера-тивів та їх європейських анало-гів. Установлено, що, незважаючина суттєву схожість, статутиперших товариств допускаливідступи від загальноприйнятоїтеорії і практики кооператив-ного руху, зокрема допускалосяобмеження прав членів коопера-тивних організацій. У статутахне було положень, які передба-чали повернення частини коштівза придбаний товар, натомістьосновна увага приділялася виплатідивідендів. Зроблено висновок, щостатути перших споживчих това-риств містили окремі норми таінститути, притаманні акціонер-ним компаніям.

Високий ступінь ризикованості надання страхових послуг і значне зростан ня господарських операцій щодо страхового захисту зумовлює доцільність дослідження професійної фінансової діяльності у сфері страхування та актуальність зазначеної статті. Метою статті є аналіз існуючих в економіко-правовій доктрині позицій щодо страхування як виду господарських правовідносин, страхової діяльності як виду професійної фінансової діяльності. Проаналізувати співвідношення категорій “страхова послуга”, “страховий продукт” і “страховий товар”, а також сформулювати визначення поняття страхового інтересу, страхової послуги. На підставі виділених ознак запропонувати визначення страхування і страхової діяльності та її види. Авторка розглядає господарський інтерес для споживачів як потреби учасників господарських відносин у певній продукції, роботах, послугах, що задовольняються суб’єктами господарювання у процесі здійснення своєї господарської діяльності. З огляду на це, поняття страхового інтересу визначається як господарський інтерес страхувальника у захисті своїх майнових інтересів, що задовольняється страховиками/перестраховиками у результаті здійснення своєї професійної фінансової діяльності у сфері страхування. У результаті проведеного дослідження зроблено висновок, що страховий продукт і страхова послуга мають різне значення, але є взаємопов’язаними категоріями, оскільки страхувальник не отримає страхову послугу, якщо не буде страхового продукту. Страхова послуга визначається як господарська операція, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. З огляду на це, пропонується в ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” послуги у сфері страхування як вид фінансових послуг замінити на страхові послуги. Сформульовані такі визначення. Страхування – це вид господарських правовідносин, що виникають між страховиком і страхувальником у процесі здійснення страхової діяльності, пов’язаної з наданням страхових послуг. Пропонується уніфіку-вати визначення страхування, що міститься у різних нормативно-правових актах і закріпити термін “страхування” за видом господарських відносин, а також вживати похідні терміни “страхова діяльність” для позначення виду професійної фінансової діяльності у сфері страхування, “страхова послуга” – для виду фінансових послуг. Страхова діяльність – це професійна фінансова діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (страховиками/перестраховиками, товариствами взаємного страхування), з метою задоволення потреб споживачів (страхувальників) у захисті своїх майнових інтересів за рахунок спеціально створеного грошового фонду у разі настання страхових випадків. Здійснено поділ професійної фінансової діяльності у сфері страхування за предметною ознакою, за змістом і за формою страхування.

Дослідження діяльності банківської установи АТ «ОТП Банк» у сфері споживчого кредитування виявило низку проблем, які в подальшому приводять до зниження обсягу доходів банку. Ключовою проблемою дослідження визначено неякісну систему обслуговування клієнтів при оформленні кредиту на споживчий товар. Ґрунтовний аналіз літературних джерел з приводу оптимізації цієї системи на розширення частки продаж та порівняння з існуючими системами банків-конкурентів дозволив сформувати пропозиції щодо підвищення рівня роботи з клієнтами, тобто досягнення максимального результату – прибутку для банку та задоволення потреб для клієнта. Впровадження запропонованого нового програмного забезпечення для проведення процесу кредитування дозволяє підвищити ефективність обслуговування клієнтів, ефект якого розраховано в перспективі за допомогою методу сезонного прогнозування – моделі Холта-Вінтера
The research of the activity of JSC "OTP Bank" in the field of consumer lending revealed a number of problems which further lead to a decrease in the bank's income. The key problem of. the research is the poor quality customer service system while applying for a credit for consumer goods. A profound analysis of the literature resources on optimizing this system to expand sales and comparison with existing systems of competing banks allowed to form proposals to improve the level of work with customers, to achieve maximum results - profit for the bank and meet customer needs. The implementation of the proposed new software for the lending process allows to increase the effectiveness of customer service, the effect of which is calculated in the future using the method of seasonal forecasting - the Holt-Winter model.
Вступ 7 1. Теоретико-методичний розділ 9 1.1. Поняття та сутність систем обслуговування клієнтів при споживчому кредитуванні 9 1.2. Методичні основи оцінки якості системи обслуговування клієнтів. 17 2. Аналітично-розрахунковий розділ 23 2.1. Характеристика діяльності АТ «ОТП Банк» на ринку банківських послуг. 23 2.2. Оцінка ефективності діяльності АТ «ОТП Банк» на ринку споживчого кредитування України 33 3. Проєктно-рекомендаційний розділ 50 3.1. Мделювання системи обслуговування клієнтів АТ «ОТП Банк» під час споживчого кредитування. 50 3.2. Пропозиції щодо підвищення ефективності системи обслуговування. 57 4. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях 69 4.1. Охорона праці та техніка безпеки АТ «ОТП Банк» 69 4.2. Планування та реалізація заходів щодо подолання наслідків надзвичайних ситуацій криміногенного характеру та способи їх уникнення 71 Висновки 75 Список використаних джерел 78 Додатки 82

Проблема багатогранного вивчення властивостей товарів на сучасному етапі формування вільного ринку в Україні, встановлення їх натуральності, виявлення фальсифікованих товарів є занадто актуальною. Незважаючи на те що в Україні прийнято Закон «Про захист прав споживачів», а в кожній області створено товариства споживачів, фактично індивідуальний споживач залишається один на один у протистоянні з виробниками й підприємцями різного рівня. Певну допомогу у виході з цього протистояння може надати кваліфікований товарознавець, що має спеціальні знання з питань визначення якості продукції.