Добірка наукової літератури з теми "Споживачі електроенергії"

Метою роботи є дослідження можливостей оцінки очікуваного балансу потужностей в комбінованій енергосистемі. Особливістю комбінованої локальної системи з сонячними та вітровими електростанціями є випадкові коливання поточної потужності, обумовлені зміною погодних факторів. Для збалансування генерації та споживання електроенергії використовуються такі засоби, як проміжне акумулювання енергії та допоміжні локальні генератори. Об’єкт дослідження – гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Елементами системи є вітрові та сонячні електростанції, засоби балансування потужності, а також споживачі електроенергії. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики енергетичного балансу. Роботу засобів регулювання балансу представлено як динамічну систему, а балансування розглядається як суперпозиція випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є одночасне врахування швидких змін потужності вітрових та сонячних електростанцій, варіативності навантаження та можливостей поточного регулювання. Аналітичне дослідження дає змогу оцінити характеристики розподілу імовірності підсумкових процесів. Запропоновано адаптивну імітаційну модель з можливістю варіації вхідних параметрів, яка дозволяє представити процеси генерації та використання енергії з урахуванням проміжних регулювальних потужностей. В результаті дослідження запропоновано спосіб представлення поточних станів енергосистеми, який дозволяє отримати оцінки ймовірних режимів. Модель допускає побудову множини станів системи та пошук оптимальних рішень. Значимість отриманих результатів полягає як у поданні методу досліджень, придатного для розрахунків необхідних показників, так і в отриманні деяких оцінок, що мають практичне значення. Бібл. 16, рис. 8.

Поява інтелектуальних електромереж, інтелектуальних лічильників та інтелектуальних приладів надає споживачам електроенергії нові засоби для більш ретельного спостереження за їх енергоспоживанням та можливість змінити свої споживчі звички. Завдяки підвищен

Стаття розкриває актуальні питання запровадження енергетичного ринку з урахуванням європейських вимог. Для підвищення інвестиційної привабливості запропоновано застосовують державні механізми підтримки: спеціальні пільгові тарифи, вищі за середньоринкові ціни на електроенергію, податкові, митні пільги, пільги з приєднання об’єктів до електричних мереж, квотні механізми, серед яких стандарти портфелю відновлюваних джерел енергії, зелені сертифікати та інше. Спрямовані такі заходи державної підтримки на створення конкуренції на ринку відновлювальної енергетики та зниження вартості електроенергії для кінцевого споживача.

Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу – скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями. Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі. Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора. Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету. Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт·год за встановленої норми 251 кВт·год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 кВт·год та 493,2 кВт·год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу. Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера. Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки. Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності. Бібл. 10, рис. 9.

Статтю присвячено аналізу структурних зрушень у виробництві та споживанні електроенергії в Україні. Досліджено загальну динаміку потужностей, виробництва та споживання (нетто) електроенергії в Україні у 2000–2017 рр. Розглянуто класифікацію потужностей та виробництва видів генерації електроенергії за маневреністю в Україні. Запропоновано методичний підхід до аналізу структурних зрушень в енергетиці України, за допомогою якого досліджено структурні зрушення у виробництві та споживанні електроенергії в Україні у 2000–2017 рр. Виявлено, що структурні зрушення в енергетичній сфері України відбулися на фоні незначного скорочення кінцевого споживання електричної енергії, скорочення її виробництва при відносно стабільній величині встановленої потужності генерації.

Виконання зобов’язань Україною як члена Енергетичного Співтовариства передбачає зменшення державного втручання, одночасно із забезпеченням доступу до надійних, стійких, сучасних джерел енергії. Положеннями Третього та Четвертого енергетичних пакетів визначено ряд заходів державної допомоги (чи державної підтримки), серед яких: підтримка у питаннях підвищення енергоефективності; заборона відключення вразливих споживачів від електроенергії у критичні моменти; стимулювання до інвестування у нові види виробництва енергії, що походить з відновлюваних джерел; залучення кінцевих споживачів повноцінно брати участь у енергетичному ринку й управляти власним енергоспоживанням. Метою статті є аналіз існуючих механізмів державної допомоги в Україні у різних секторах енергетики і визначення на цій основі шляхів зменшення державного втручання в умовах трансформування системи управління енергетичним сектором. Науковою новизною є сформовані за результатами дослідження пропозиції для створення правових умов розвитку ринкових механізмів з одночасним зменшенням державного втручання у різних секторах енергетики. Висновок. Трансформування системи управління енергетичним сектором в Україні супроводжується зменшенням державної допомоги в окремих секторах енергетики одночасно із фрагментарним впровадженням ринкових механізмів. У результаті аналізу існуючих механізмів державної підтримки в Україні у різних секторах енергетики з’ясовано проблемні питання їх функціонування і визначено пріоритети зменшення державного втручання у зазначену сферу. Можна стверджувати, що задля усунення прогалин функціонування механізмів державної допомоги в різних секторах енергетики для України актуальними є: впровадження енергоефективних заходів на промислових і комунальних підприємствах, запровадження державного стимулювання побутових споживачів до виробництва енергії з відновлюваних джерел; розширення можливостей споживача впливати на власне енергоспоживання; надійний захист вразливих споживачів енергоресурсів через посилення адресності соціальної підтримки.

Актуальність теми дослідження. Використання інформаційних систем та баз даних стає невід’ємною складовою діяльності енергетичних компаній. Інформація про виробництво та споживання електроенергії зберігається в агрегованому вигляді. Це не дає змоги визначати складові балансових витрат електроенергії методом поелементних розрахунків та аналізувати їх структуру. Таким чином, вдосконалення математичного та програмного забезпечення інформаційних систем обліку електроенергії з метою підвищення адекватності визначення втрат електроенергії у розподільних мережах є актуальним завданням. Постановка проблеми. Оснащення розподільних електричних мереж засобами моніторингу їхніх параметрів часто виявляється недостатнім для розв’язування задач планування та ведення режимів. Тому метою дослідження є аналіз можливості застосування системного підходу до створення інформаційних систем РЕМ з використанням даних автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії та інших наявних джерел інформації для підвищення точності моделювання характерних режимів мереж та складових балансу електроенергії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині використовуються декілька підходів для перевірки та відновлення даних щодо електричних навантажень у системах АСКОЕ та Smart Metering: 1) технологія великих даних (Big Data Technology – data management); 2) глобальне обчислення на основі не втрачених даних; 3) статистичні методи; 4) штучні нейронні мережі; 5) кластерний аналіз; 6) застосування методів оцінювання стану; 7) використання типових графіків електричних навантажень. Наведені підходи можуть комбінуватися для отримання додаткових переваг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Необхідною умовою для використання наявних підходів є наявність невтрачених даних. Це робить принципово неможливим застосування відомих підходів для дослідження режимних параметрів РЕМ з прийнятною точністю. Постановка завдання. Отже, основним завданням є дослідження можливості використання системного підходу до побудови інформаційних систем РЕМ із застосуванням технології Smart Metering, а також методів та алгоритмів, які використовуючи наявну інформацію, агреговану за часовими періодами, дадуть змогу визначати режимні параметри РЕМ з необхідною точністю.Виклад основного матеріалу. Для розгортання агрегованих даних у графіки навантаження та генерування, у роботі запропоновано використовувати типові графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії. Для узгодження виміряних параметрів режиму та псевдовимірювань, розрахованих за типовими графіками, запропоновано використовувати алгоритм на основі методу найменших квадратів. Оцінювання точності проводилося шляхом зіставлення втрат електроенергії для цілком спостережної мережі з результатами імітаційних розрахунків. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що застосування типових графіків навантаження та генерування дає змогу відновлювати графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії з прийнятною точністю. Використання типових графіків навантаження та генерування (псевдовимірювань) дає змогу зменшити вартість систем моніторингу розподільних мереж.

В статті проведений аналіз причин коливань напруги, які виникають в системах електропостачання стаціонарних військових аеродромів, та негативних наслідків для споживачів від ненормативних показників якості електроенергії. На підставі проведеного аналізу розглянуті способи регулювання напруги в системах електропостачання та розроблені пропозиції щодо застосування регульованих вольто­додаткових трансформаторів як засобів компенсації коливань напруги в системах електропостачання стаціонарних аеродромів Повітряних Сил.

Впровадження альтернативних джерел енергії в енергосистеми дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля від традиційних джерел генерації, але має і ряд недоліків. Насамперед це нестабільне генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через залежність від погодних умов, що породжує для електричних мереж і енергосистеми в цілому ряд нетипових проблем. Отже, виникає необхідність вдосконалення засобів системної автоматики з метою узгодження електропостачання від ВДЕ та мережевих підстанцій енергосистеми. Вплив ВДЕ на режими районних електричних мереж залежить від значення сумарного розосередженого генерування в ній, від одиничної встановленої потужності ВДЕ, а також від їх місця приєднання до електричної мережи. Традиційний підхід до оцінки оптимальної конфігурації полягає у забезпеченні балансової надійності або адекватності системи генерації. При цьому на перший план виходять показники забезпечення попиту. Однак при оцінці економічних показників енергосистеми, що використовують ВДЕ, треба зважати також на раціональне використання виробленої електроенергії. В статті розглянуто базові показники (індекси) відповідності генерування стосовно споживання, такі як очікування втрати навантаження, імовірність втрати навантаження, частота втрати навантаження, тривалість втрати навантаження. Значення показника балансової надійності повинно вибиратися на основі визначення того рівня надійності забезпечення потреб споживачів в електроенергії, при якому додаткові витрати на його підвищення для енергосистеми стануть вище, ніж компенсація імовірнісного рівня збитків споживачів. Бібл. 6.

Від ефективності функціонування ринку електроенергії залежить ефективність діяльності всіх електроспоживачів, розвиток і конкурентоспроможність галузей промисловості. На даний час уряди різних країн переглядають природний монополізм електроенергетики і вводять до нього елементи конкуренції.

Об’єктом дослідження є електричні мережі ливарно-механічного заводу, а також методи та засоби підвищення енергоефективності асинхронних двигунів. Предметом дослідження є якість електроенергії в розподільних електричних мережах. Основною метою роботи є підвищення надійності електропостачання споживачів ливарно-механічного заводу шляхом модернізації основних складових частин системи електропостачання, а саме головної трансформаторної підстанції 110/10 кВ та цехових трансформаторних підстанцій 10/,4 кВ, чим усунуться наявні проблеми, на зразок недостатньої потужності силових трансформаторів. Для утримання показників якості електроенергії в межах існуючих норм проведено дослідження методів і засобів зниження рівня несиметрії та несинусоїдальності напруги шляхом впровадження додаткових технічних засобів. Досліджено ефективність впровадження таких технічних рішень з точки зору економічної ефективності. Розроблено заходи щодо безпечної роботи підстанцій заводу.
The object of research is the electrical network of casting-mechanical plant and methods and means of improving energy efficiency of induction motors. The subject of research is the quality of electricity in the distribution electrical networks. The main purpose of work is improve the reliability of power supply casting-mechanical plant by upgrading major system components power system of plant, namely the main transformer substations 110/10 kV and guild transformer substations 10/4 kV, which to remove existing problems, like insufficient capacity of power transformers. To keep the power quality parameters within the limits of existing rules performed research of methods and means of reducing the voltage unbalance and nonsinusoidality by implementing additional technical tools. Researched the efficiency of these technical solutions in terms of economic efficiency. Developed measures for the safe operation of the power substation of casting-mechanical plant.
ЗМІСТ ВСТУП 8 1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 10 1.1 Коротка характеристика проектованого об'єкту 10 1.2 Причини відхилення показників якості електроенергії від нормованих 11 1.3 Кількісна оцінка показників якості електроенергії в цехових мережах промислових підприємств 16 1.4 Способи підвищення якості електроенергії в умовах промислових підприємств 20 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 27 2.1 Розрахунок електричних навантажень 27 2.1.1 Загальні відомості 27 2.1.2 Визначення розрахункового навантаження по цехах 28 2.2 Побудова картограми електричних навантажень, визначення їх центру і місцерозташування ГПП 29 2.3 Вибір силових трансформаторів 32 2.3.1 Загальні вимоги до силових трансформаторних підстанцій 32 2.3.2 Вибір числа і потужності силових трансформаторів ГПП 32 2.4 Вибір схеми електропостачання підприємства 34 2.4.1 Загальні стани 34 2.4.2 Вибір конструктивного виконання і схеми з'єднання ГПП 35 2.4.3 Розрахунок і вибір перерізу кабелів, що живлять головний розподільний пункт (ГРП) 36 2.5 Вибір схеми розподільної мережі підприємства 36 2.5.1 Вибір раціональної напруги розподільної мережі 36 2.5.2 Компенсація реактивної потужності у мережах напругою 10 кВ промислових підприємств 37 3 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 39 3.1 Вибір схеми електропостачання ТП і трасування КЛ 39 3.2 Розрахунок струмів к.з. в установках напругою вище 1 кВ 41 3.3 Розрахунок струмів КЗ в установках до 1 кВ 44 4 ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 49 4.1 Вибір обладнання на підстанції напругою 110/10 кВ 49 4.1.1 Вибір роз'єднувача 50 4.2 Розрахунок і вибір електричної мережі цеху механічної обробки 52 4.2.1 Вибір схеми цехової електричної мережі 52 4.2.2 Визначення розрахункових навантажень цеху 53 4.2.3 Визначення розрахункових струмів 55 4.2.4 Вибір типу кабелів і їх перерізів 55 4.2.5 Вибір комутаційно-захисних апаратів в системі електропостачання напругою до 1 кВ 57 4.2.6 Вибір розподільних шаф і пунктів 58 4.2.7 Вибір режиму нейтралі в цеху з урахуванням технологічних особливостей споживачів електроенергії 59 4.3 Розрахунок електроосвітлення цеху 60 4.4 Релейний захист і автоматика 62 4.4.1 Релейний захист силових трансформаторів типу ТДН-10000/110 62 4.4.2 Розрахунок диференціального струмового захисту 62 4.4.3 Газовий захист ТДН-10000/110-70У1 68 5 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 70 5.1 Аналіз результатів використання відомих засобів підвищення енергоефективності асинхронних двигунів 70 5.1.1 Активні фільтри і фільтро-компенсуючі пристрої 70 5.1.2 Послідовні фільтри 72 5.1.3 Паралельні фільтри 73 5.1.4. Комбіновані фільтри 77 5.2 Дослідження по вибору параметрів і ефективності застосування пропонованих засобів підвищення енергоефективності АД 79 6 ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 88 6.1 Загальні поняття про собівартість продукції 88 6.2 Класифікація витрат, що утворюють собівартість продукції 89 6.3 Розрахунок собівартості передачі і повної собівартості електроенергії проектованої лінії 90 7 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 98 7.1 Вимоги до заземлюючих пристроїв електроустановок напругою вище 1 кВ з великими струмами замикання на землю 98 7.2 Розрахунок заземлюючого пристрою ГПП 110/10 кВ 100 7.3 Оцінка стійкості роботи об'єкту енергетики до дії вибуху 104 8 ЕКОЛОГІЯ 106 8.1 Актуальність охорони навколишнього середовища 106 8.2 Шумове забруднення довкілля та заходи його зменшення 107 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 109 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 110

Метою даної дипломної роботи є розроблення техніко-економічного обґрунтування систем освітлення для промислових споживачів. Створений програмний продукт повинен бути реалізований веб-технологіями для легкого доступу та крос-браузерності. Крім того, він повинен мати зручний та інтерактивний інтерфейс користувача.
The purpose of this thesis is to develop a feasibility study for lighting systems for industrial consumers. The software product you create should be implemented with web technologies for easy access and cross-browser. In addition, it must have a user-friendly and interface.