Добірка наукової літератури з теми "Споживання палива"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Споживання палива".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Споживання палива"
1
Ковалевич, Людмила Анатоліївна, Ірина Володимирівна Леонець, Микола Вікторович Лебля, Денис Олегович Дубінчук та Марина Сергіївна Куницька. "Дослідження витрати палива автосамоскидами в умовах Омелянівського кар’єру". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-122-128.
Повний текст джерелаАнотація:
Оскільки вплив циклічної діяльності на споживання палива вантажними автомобілями при відкритих гірничих роботах у літературі не розглядається, тому пропонується методика оцінки цих ефектів. У цьому дослідженні вимірювалося паливо, яке було спожито за один цикл роботи автосамоскида. Цикл роботи складається з основних етапів: завантаження, маневрування, транспортування, розвантаження та повернення в вихідне положення. Кожен із компонентів циклу пов’язаний із певною витратою палива. Тому функціональна залежність між компонентами циклу (як незалежні змінні) та кількістю споживаного палива за цикл (як залежна змінна) визначає частку кожного компонента у загальній витраті палива автомобіля. Хоча виробники автосамоскидів пропонують приблизні оцінки витрат палива для різних моделей та розмірів вантажівок, існують значні невизначеності щодо фактичних показників споживання палива, які обумовлені специфічними умовами роботи. Специфічні умови (якість доріг тощо) призводять до значних відхилень у фактичному споживанні палива щодо оцінок виробника. Недостатня оцінка потреби кар’єру в паливі призводить до значних труднощів у прийнятті рішення про бюджет кар’єру. Для того, щоб надати достовірні та конкретні оцінки споживання палива для вантажівок, у цьому дослідженні оброблені статистичні дані з Омелянівського щебеневого кар’єру. У цьому підході, в першу чергу, враховуються варіації споживання палива, які обумовлені конкретними умовами видобутку. Ця мета досягається використанням достатньо великої бази статистичних даних про споживання палива.
2
Ковалевич, Людмила Анатоліївна, Володимир Григорович Левицький, Дмитро Миколайович Білобров, Ніна Павлівна Кириленко та Володимир Ігорович Шамрай. "Динаміка споживання паливно-мастильних матеріалів самоскидами на Омелянівському родовищі гранітів". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 142–48. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-142-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано структуру споживання палива на різних етапах транспортного циклу, на основі якої встановлено основні напрями моніторингу роботи транспортних засобів та дотримання технологічного й організаційного режимів. Розраховано інтегральний нормативний коефіцієнт автосамоскидів. Також проведено розрахунок потреби в дизельному паливі та моторному мастилі самоскидів в умовах щебеневого Омелянівського кар’єру. Визначені витрати паливно-мастильних матеріалів на родовищі самоскидами залежно від пори року. Встановлено, що експлуатаційні затрати на паливно-мастильні матеріали для кар’єрних самоскидів залежно від їх вантажопідйомності становлять 20 % від загальних затрат, пов’язаних з їх експлуатацією. Отримано залежність величини потужності на одиницю вантажопідйомності кар’єрного автотранспорту від їх вантажопідйомності. Визначено затрати палива залежно від відстані транспортування і глибини родовища. Облік затрат мастильних матеріалів свідчить, що співвідношення між затратою мастила і палива становить залежно від періоду року від 6 % (для зими) до 12 % (для літа). Зниження затрати мастила можливе лише за рахунок його регенерації, яка здійснюється на спеціалізованій установці.
3
Сандлер, А. К. "Модифікатор важких паливних сумішів". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1329.
Повний текст джерелаАнотація:
Зменшення витрат усіх видів палив може значно поліпшити екологічну ситуацію за рахунок зменшення викиду в атмосферу забруднюючих і токсичних продуктів згоряння палива і зменшення споживання кисню з повітря. Це, в свою чергу, повинно зменшити економічні втрати, пов'язані з природоохоронними заходами, обумовленими роботою транспорту і енергетичних об'єктів. Саме тому розробка засобів, що дозволяють більш ефективно використовувати вуглеводневе паливо в суднових енергетичних установках, на морському транспорті, є системоутворюючим фактором його розвитку.
У той же час, застосування існуючих пристроїв виявило їх недостатню стійкість до впливу неконтрольованих дестабілізуючих факторів, що генеруються компактно розташованими об’єктами суднової енергетичної установки. Для пошуку шляхів поліпшення характеристик пристроїв модифікації властивостей та структури палив проаналізовані конструкції найпоширеніших конструкцій.
В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. Для розв`язування поставленої задачі запропонована схема модифікатора паливних сумішів.
Під впливом тиску, що створюється паливним насосом високого тиску, паливо надходить до корпусу розпилювача та потрапляє у вхід каналів особливого рельєфу та до незворотного клапану. У каналах, завдяки складному профілю, що характеризується варіативною геометрією по кроку, профілю та глибині, відбуваються процес деструкції внутрішньої структури палива, що рухається з субзвуковою швидкістю. У паливі, що потрапляє крізь незворотній клапан до об’єму втулки, відбувається мікроелектрогідравлічний удар.
За рахунок багаточисельних гідравлічних ударів, що виникають при просуванні палива крізь канали, що характеризуються значною кількістю поворотів, та шайби генеруються дефект структури паливної суміші. Після мікроелектрогідравлічного удару та проходження каналів й сопел Лаваля відбувається процес генерації дефектів структури важкого палива. Дефекти, що виникають, являють собою розрив у безперервної орієнтації, тобто розрив у полі директора n(r)². Завдяки таким розривам утворюються краплі лінійним розміром який не перебільшує 20 мкм при виході з сопла форсунки. Розпилювання палива з таким лінійним розміром дозволяє отримати більшу поверхню згоряння та поліпшити якість робочого процесу.
4
Rudyka, Victor. "МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА СПОЖИВАННЯ РІДКОГО МОТОРНОГО ПАЛИВА". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 1(13), № 1(13) (2018): 55–61. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-1(13)-55-61.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі аналізу актуальних проблем енергетичної безпеки країни та її окремих компонент обґрунтовано методичне забезпечення оцінювання енергетичної безпеки України у сфері виробництва та споживання рідкого моторного палива, а саме: кон’юнктурний аналіз видового енергетичного ринку за джерелами покриття енергетичних інтересів національного господарства; оцінка інтегрального показника видової енергетичної безпеки за якісними показниками, які розраховано за видовим паливно-енергетичним балансом; позиціонування видового енергетичного ринку за ризиками його енергетичної безпеки.
5
Glavatskhih, V. I. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ СУДЕН ЗАЛЕЖНО ВІД ШВИДКІСНОГО РЕЖИМУ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 104–15. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. У статті розглянуто можливість експлуатації суден на малих швидкостях для досягнення суттєвого зменшення рівня споживання пального та, як наслідок, зменшення експлуатаційних витрат. Час доставки вантажу є одним із найважливіших показників якості діяльності судноплавної компанії. Досліджено, яким чином швидкісний режим експлуатації судна впливає на час доставки вантажу й роботу судноплавної компанії в цілому. Для отримання вичерпної об’єктивної інформації та дослідження завдання використано багатокритеріальний аналіз, а визначена множина Парето стає доступною для особи, що приймає рішення, при плануванні експлуатаційного режиму судна. У розв’язанні завдань багатокритеріального аналізу передусім повинні бути визначені й описані набори рішень, із яких варто здійснювати вибір. Роблячи такий вибір, особа, що приймає рішення, може використати додаткові критерії та міркування або покладатися на свої професійні знання, досвід та інтуїцію. Норми витрат палива встановлюються на тепло-технологічних випробуваннях для шкірного судна окремо на ходу й на стоянці. Норми витрати палива залежать від кліматичних умов. У зимовий період витрачається палива більше, оскільки воно витрачається на прогрів вантажних поміщень, лебідок і палубних механізмів – на 6–8% більше порівняно з літніми. Витрати на паливо є головною статтею витрат при використанні морського транспорту. Тому велике значення має розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження витрат палива при експлуатації суден. При плануванні роботи суден у трамповому судноплавстві для перевезення важких масових вантажів проводиться розрахунок бункерування. Економічний ефект рейсів залежить від балансу між кількістю перевезеного вантажу та запасами палива. Має сенс складати план бункерування судна на рейс з урахуванням усіх особливостей маршруту й можливих портів бункерування. При цьому варто брати до уваги ціни на паливо в кожному порту, включаючи вартість доставки до борту судна, тривалість бункерування, можливість поповнення паливом на зовнішньому рейді, де не потрібна оплата портових зборів, що діють на місцевій митній, екологічній, та інші спеціальні вимоги. Пункт про право судновласника на заходження в проміжний порт для бункерування варто включати в рейсовий чартер. Також судновласниками враховується можливість економії палива від руху судна зі зниженою швидкістю, що може дати значний економічний ефект як у трамповому, так і в лінійному й торговельно-промисловому судноплавстві. У роботі обґрунтовано методику вибору інвестиційного проекту придбання судна-балкера з огляду на можливість його експлуатації на різних швидкостях.
6
Vlasenko, M., O. Godun та V. Kyrianchuk. "Порівняльна оцінка інноваційних варіантів відкритого ядерно-паливного циклу в Україні". Nuclear and Radiation Safety, № 3(63) (1 вересня 2014): 10–13. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2014.3(63).02.
Повний текст джерелаАнотація:
У рамках участі України в міжнародному проекті МАГАТЕ з інноваційних реакторних установок та ядерно-паливних циклів INPRO виконано порівняльну оцінку варіантів конфігурацій ЯПЦ на основі перспективних реакторних установок III+ та IV поколінь. Критеріями оцінки є зведена вартість виробленої електроенергії, споживання природного урану та накопичення відпрацьованого ядерного палива. Оцінки виконано з урахуванням прогнозної динаміки споживання електроенергіїв Україні до 2100 року та з використанням розробленої у рамках співпраці з МАГАТЕ моделі енергетичної системи України для коду MESSAGE. Показано можливість перспективного розвитку ядерної генерації України на основі інноваційних реакторних установок на воді з надкритичними параметрами з одночасним скороченням об’ємів накопичення відпрацьованого ядерного палива та зниженням зведеної вартості виробленої АЕС електроенергії.
7
Кривошапов, Сергей. "Оцінка точності і достовірності вимірювання витрат палива". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 90–97. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.90-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто необхідність визначення фактичного значення витрати палива під час експлуатації дорожньо-транспортних засобів. По витраті палива можна оцінювати складність умов експлуатації, технічний стан автомобіля, коригувати періодичність технічних впливів, розраховувати ресурс машин. Від витрати палива залежить вартість транспортної операції і інтенсивність забруднення навколишнього середовища. Законодавство обмежує споживання палива, накладає обмеження на точність вимірювання і умови випробування. Розглянуто чинники, що впливають на вимірювання витрати палива. Витрата палива визначається аналітичними і експериментальними методами. Фактичні витрати палива вимірюється за рівнем палива в баку, за даними з контролера блоку управління двигуном (k-line, CAN Buss), шляхом вимірювання потоку палива, що надходить по паливопроводу від бака до форсунок. В останньому випадки застосовуються непрямі методи вимірювання витрати: вимірі силового впливу потоку, перепад тиску, швидкості потоку, часу заповнення мірного обсягу. Проаналізовано переваги та недоліки основних типів витратоміра палива. Дослідження проводилися на поршневому витратомірі палива. Після виміру необхідно виконати наступні аналогового, аналогово-цифрового і чисельного перетворення. Розроблено схему тарировки витратоміра. Зроблено оцінку загальної похибки. Отримано значення абсолютної і відносної похибки на всьому діапазоні вимірюваного показника. Проведено обробку результатів вимірювання методом регресійного аналізу. Отримано коефіцієнти лінійної коригування робочого об'єму витратоміра палива. Зроблено оцінку максимальної помилки за коефіцієнтом детермінації. Запропоновано в програму контролера управління витратоміром включати процедуру коригування та урахування похибки. Розроблено висновки та рекомендації, вказані основні шляхи подальших досліджень..
8
Trypolska, G. "ВИКОРИСТАННЯ БІОПАЛИВА ГРОМАДСЬКИМ ДОРОЖНІМ ТРАНСПОРТОМ ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПОПИТУ НА БІОПАЛИВО В УКРАЇНІ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (27 грудня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).85-91.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стан розвитку ринку біопалива в Україні. Підставами для виробництва біопалива в Україні є необхідність завантаження наявних цукропереробних заводів, створення та підтримка робочих місць, покращення екологічної ситуації в містах та часткове заміщення імпорту викопних енергоносіїв. Метою статті є розрахувати, чи достатнім буде використання моторного біопалива в системі громадського дорожнього транспорту для виконання зобов’язань, передбачених Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 р. Це є особливо актуальним, зважаючи на те, що переважну частку бензину та дизпалива Україна імпортує, а практично усю вирощену в країні сировину для виробництва біодизелю (в першу чергу ріпак) експортує. Визначено, що станом на 2019 рік біопаливо в Україні практично не виробляється. Наявний іноземний досвід використання високих часток біологічного компонента в паливі аж до повного заміщення викопного палива (наприклад, паливо В100), яке виробляється для специфічних цільових груп, таких як автобуси, вантажівки тощо. На основі наявних статистичних даних та вжитих припущень було визначено, що використання біоетанолу громадським дорожнім транспортом для повного заміщення обсягу біопалива, визначеного Національним планом дій з відновлюваної енергетики не вбачається реальним, оскільки висока частка пасажирських автобусів знаходиться у приватній власності, а також через те, що автобуси технічно не пристосовані до використання високої частки біопалива. Відповідно, потрібні інші інструменти стимулювання використання біоетанолу, в першу чергу повернення вимоги домішування біологічного компонента палива. Визначено, що використання біодизелю громадським дорожнім транспортом може скласти лише 2 % від необхідного розрахованого обсягу дизпалива. За умови наявності біодизелю на ринку, такий обсяг споживання дизпалива в системі громадського дорожнього транспорту досягти цілком реально. Бібл. 17, табл. 2, рис. 2.
9
Гаталяк, М. Я., В. В. Сорока та О. В. Мельник. "МЕТОДИ ЗНИЖЕННЯ ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Vodnij transport, № 1(32) (27 січня 2021): 64–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.1.32.08.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проведено аналіз методів зниження токсичних компонентів відпрацьованих газів суднових дизелів та сформована узагальнююча таблиця. Визначено, що захист навколишнього середовища останнім часом є глобальною проблемою людства. Постійне збільшення споживання вуглеводних палив і викидів в атмосферу шкідливих речовин від їх використання викликає порушення природного процесу самоочищення біосфери і є загрозу життя людини. Для зупинки даного процесу, підписані міжнародні угоди, прийняті державні постанови і програми захисту навколишнього середовища від шкідливих викидів. Найбільш небезпечними компонентами відпрацьованих газів суднових дизельних двигунів фахівці більшості країн і співробітники Комітету з захисту морського середовища ІМО вважаються оксиди азоту NOx і оксиди сірки SOx. З огляду на специфіку суднових дизельних двигунів більшістю країн нормуються тільки викиди оксидів азоту, що знаходяться в складі відпрацьованих газів, а так само накладається обмеження на вміст сірки в суднових паливах, унаслідок чого відбувається зростання цін на паливо і збільшуються експлуатаційні витрати. Зроблено висновок, що розробка заходів із зменшення токсичності відпрацьованих газів може проводитися по таких напрямках: удосконалювання конструкції двигуна, урахування експлуатаційних факторів з корегуванням регулювальних параметрів дизельного двигуна, застосування альтернативних видів палива. Ідентифіковано, що найбільш перспективні рішення в області мінімізації викидів суднових дизельних двигунів можна відобразити наступними напрямками наукових досліджень і технологічних розробок: адаптація конструкції двигуна; оптимізація роботи паливної апаратури; використання каталізаторів виборчої нейтралізації; використання водопаливних емульсій. Доведено, що найбільш прийнятними методами є удосконалення робочого процесу дизеля (на його користь свідчать наступні показники: низькі початкові витрати, пов'язані в основній своїй масі з модернізацією окремих компонентів двигуна, практично незмінними експлуатаційними витратами і низький рівень технічного ризику) та використання водопаливних емульсій. Ключові слова: відпрацьовані гази, водний транспорт, водопаливна емульсія, екологічність, конструкція, судовий дизель.
10
Zhemba, A. Y. "ЕКОЛОГІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ЯК КОМПОНЕНТИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 94 (25 червня 2021): 31. http://dx.doi.org/10.31713/ve220214.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено дослідження екологічної та енергетичної безпеки як компоненти міжнародних економічних відносин. Оскільки водна сфера впливає на стан багатьох галузей, то проаналізовано вплив водорозподільних мереж на розвиток секторів національного господарства. Представлено базову модель водопостачання в економічній сфері, в якій виявлено фактори впливу на всі сектори економіки в кожній країні. Проаналізовано стан сфери водопостачання в Україні. Продовольчу галузь розглянуто з позиції прерогативи продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються, що особливо стосується Економічного співтовариства країн Західної Африки.Констатовано, що бідність та продовольча безпека в Африці є головною проблемою економіки для багатьох країн. Доведено, що інтеграція є кращим інструментом для вирішення проблеми забезпечення продовольчої безпеки в країнах, що розвиваються. Запропоновано також дослідження однієї з найважливіших галузей критичної інфраструктури – енергетичної сфери. Опрацьовано оптимізацію роботи енергосистеми в КНР. Запроваджено аналіз енергоефективності в Україні. Для цього використано показник енергоємності, показник ефективності використання палива/ціни, індекс Герфіндаля-Гіршмана. За допомогою індекса енергоємності доведено, що споживання енергії в Україні стає більш ефективним. Значення коефіцієнту палива/ціни вказує на позитивну тенденцію у споживанні енергії в останні роки. Визначений індекс Герфіндаля-Гіршмана у гідроенергетиці показує, що ринкова концентрація на ринку гідроелектроенергії є середньою, що є позитивним явищем для України, однак при цьому необхідним є контроль галузі Антимонопольним Комітетом України.
Дисертації з теми "Споживання палива"
1
Сотник, Микола Іванович, Николай Иванович Сотник, Mykola Ivanovych Sotnyk та С. М. Лазарович. "Створення системи моніторингу споживання палива підприємствами теплозабезпечення Сумської області". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40545.
Повний текст джерелаАнотація:
Існуючі системи моніторингу споживання теплової енергії якими
користуються у житлово-комунальному господарстві та бюджетних закладах
ґрунтуються на укрупнених середніх показниках за три останні роки, на базі
визначення середньої температури за сезон та теплового навантаження
будівлі.
2
Трушляков, Є. І., А. М. Радченко, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, С. Г. Фордуй, Я. Зонмін, E. I. Trushliakov та ін. "Визначення проектної холодопродуктивності системи кондиціювання повітря в конкретних кліматичних умовах і різними методами". Thesis, 2020. http://eir.nuos.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4342.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначення проектної холодопродуктивності системи кондиціювання повітря в конкретних кліматичних умовах і різними методами = Determine of project cooling capacity of the air conditioning system in actual climate conditions and by different methods / Є. І. Трушляков, А. М. Радченко, С. А. Кантор, В. С. Ткаченко, С. Г. Фордуй, Я. Зонмін // Матеріали XI міжнар. наук.-техн. конф. "Інновації в суднобудуванні та океанотехніці". В 2 т. – Миколаїв : НУК, 2020. – Т. 1. – С. 449–453.Анотація. Запропоновано використання скорочення питомого споживання палива та вироблення холоду для визначення проектної холодопродуктивності холодильних машин системи кондиціювання повітря. Показано, що значення проектної холодопродуктивності, розраховані за обома показниками ефективності однакові для одних і тих же кліматичних умов.
Determine of project cooling capacity of the air conditioning system in actual climate conditions and by different methods It is proposed to use a reduction in specific fuel consumption and cold production to determine the design refrigeration capacity of refrigeration machines of the air conditioning system. It is shown that the value of the design refrigerating capacity calculated by both efficiency indicators are the same for the same climatic conditions.
3
Миколюк, О. А., та O. A. Mykoliuk. "Управління енергетичною безпекою підприємств". Дисертація, 2019. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/8882.
Повний текст джерела