Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Спирт жирний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Спирт жирний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Спирт жирний"
1
Архипов, В. П., Р. В. Архипов та З. Ш. Идиятуллин. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ И КИНЕТИКА ЭКСТРАКЦИИ ФЕНОЛА ИЗ ВОДНЫХ РАСТВОРОВ С ПОМОЩЬЮ НЕИОНОГЕННЫХ ПАВ, "Журнал физической химии"". Журнал физической химии, № 8 (2018): 1241–45. http://dx.doi.org/10.7868/s0044453718080071.
Повний текст джерелаАнотація:
Методом ЯМР исследуются эффективность и кинетика процесса экстракция фенола из водных растворов с помощью неионогенных ПАВ при температуре помутнения. Исследованы НПАВ: неонолы АФ9-8, АФ9-9, АФ9-10, АФ9-12, этоксилированные жирные спирты С12Е4, С12Е5, плюроники РЕ6200, РЕ6400, синтанол Brij 35. Эффективность экстракции с применением неонолов и этоксилированных жирных спиртов лежит в пределах 40-60%, а с использованием плюроников РЕ6200, РЕ6400 достигает 80%. Полученные данные могут представлять интерес для специалистов в области фазовых равновесий.
2
Монжаренко, Маргарита Александровна, Антонина Анатольевна Степачёва, and Эсфирь Михайловна Сульман. "KINETIC STUDY OF CARBOXYLIC GROUP HYDROGENATION OF FATTY ACIDS." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Химия, no. 1(39) (March 19, 2020): 47–55. http://dx.doi.org/10.26456/vtchem2020.1.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Работа посвящена кинетическому исследованию селективного восстановления карбоксильной группы стеариновой кислоты, выбранной в качестве модельного соединения, с целью получения стеарилового спирта. В качестве катализатора был выбран 1%Pd/MN-270 - палладий, нанесенный на полимерную матрицу сверхсшитого полистирола гидротермальным методом. Проведено исследование влияния температуры, парциального давления водорода, концентрации субстрата, скорости перемешивания на скорость процесса гидрирования карбоксильной группы стеариновой кислоты, а также на селективность образования целевого продукта - стеарилового спирта. This work is devoted to the kinetic study of the selective reduction of carboxylic groups of stearic acid chosen as a model compound in order to obtain stearyl alcohol. 1%Pd/MN-270 palladium deposited on the polymeric matrix of hypercrosslinked polystyrene by hydrothermal method was chosen as a catalyst. The study of the influence of temperature, hydrogen partial pressure, substrate concentration, mixing rate on the hydrogenation reaction rate and the selectivity of the formation of target product was performed.
3
Криштопина, Анна С., Ирина Н. Уракова, Ольга Н. Пожарицкая, Екатерина В. Разбоева, Вера М. Косман, Валерий Г. Макаров та Александр Николаевич Шиков. "Оптимизация технологического процесса извлечения полигидроксинафтохинона из панциря морских ежей Strongylocentrotus droebachiensis". Химико-фармацевтический журнал 51, № 5 (24 травня 2017): 56–59. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2017-51-5-56-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучен процесс экстракции липофильных веществ из панциря с иглами зеленого морского ежа. Установлено, что наибольшее влияние на выход липофильных веществ оказывает время экстракции, в то время как температура и модуль экстракции оказывают незначительное влияние. В качестве экстрагента, извлекающего максимальное количество липофильных веществ, выбран 95 % этиловый спирт. В результате оптимизации процесса обезжиривания установлено, что максимальный выход липофильных веществ (1,2 %) достижим при обработке сырья в течение 3 ч, при температуре экстракции 55 °C и соотношении сырьё — экстрагент (1:8). В липофильном экстракте обнаружены 57 % свободных жирных кислот, около 7 % фосфолипидов, диглицериды, стерины, триглицериды и углеводороды. Фосфолипиды в липофильном экстракте представлены преимущественно фосфатидилхолином. Лизофосфатидилхолин, лизофосфатидилэтаноламин, фосфатидилинозитол и фосфатидилэтаноламин обнаружены в следовых количествах. Содержание полигидроксинафтохинонового пигмента после очистки сырья от липофильных веществ по данным ВЭЖХ составило 98,5 %.
4
Пермякова, И. А., В. В. Вольхин, Д. А. Казаков та Н. С. Воронина. "Алгоритм расчета фазовых равновесий в системах, включающих высшие жирные кислоты, триацилглицерины и низкомолекулярные спирты". Теоретические основы химической технологии 52, № 6 (2018): 676–88. http://dx.doi.org/10.1134/s0040357118060106.
Повний текст джерела
5
Субботкин, М. Ф., та Т. А. Субботкина. "ВЛИЯНИЕ КОРМЛЕНИЯ И КОРМОВЫХ ДОБАВОК НА ЛИЗОЦИМ КАРПОВЫХ РЫБ (СЕМ. CYPRINIDAE), "Успехи современной биологии"". Успехи современной биологии, № 4 (2018): 409–24. http://dx.doi.org/10.7868/s0042132418040075.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены реакции лизоцима карповых рыб на различные субстанции, поступающие в организм в виде корма или кормовых добавок. Основные пищевые ингредиенты - белки, жиры и углеводы, необходимые для строительства организма, могут также оказывать существенное влияние на активность сывороточного лизоцима, тогда как минералы не имеют такого выраженного воздействия. Чередование белковых рационов и разное соотношение углеводных компонентов сопровождаются изменениями в активности лизоцима. Кормовые добавки включают растительные компоненты в виде растений или экстрактов из них, аминокислоты, жирные кислоты, пептиды, витамины, пребиотики, пробиотики, грибы и др. Добавки на основе растительного сырья из традиционной восточной медицины оказывают значительный эффект на иммунитет карповых рыб, способствуя подъему активности лизоцима в сыворотке и некоторых органах более чем в 6 раз. Аминокислоты, жирные кислоты, пептиды, спирты и витамины также обладают высокой стимулирующей способностью в отношении лизоцима, содержащегося в сыворотке и тканях различных органов. Введение в корм пробиотиков и пребиотиков может способствовать значительному подъему активности фермента в сыворотке карповых рыб, хотя наблюдаемый эффект неодинаков. Диеты с хитозаном вызывали увеличение активности лизоцима в организме белого амура Ctenopharyngodon idella в 4-11 раз. Наблюдаемые ответные реакции лизоцима зависят от дозы действующей субстанции и изменяются во времени. Рассматривается разнообразие применяемых единиц измерения активности лизоцима и очень широкий диапазон варьирования показателя в рамках одного вида в работах разных авторов.
6
Монжаренко, Маргарита Александровна, Антонина Анатольевна Степачёва, and Елена Игоревна Шиманская. "RU - CATALYST FOR FATTY ALCOHOLS PRODUCTION." Вестник Тверского государственного университета. Серия: Химия, no. 4(46) (December 27, 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.26456/vtchem2021.4.6.
Повний текст джерелаАнотація:
Данная работа посвящена изучению гидрирования жирных кислот с целью получения жирных спиртов, которые являются ценными продуктами химической промышленности. В процессе гидрирования использовались катализаторы на основе рутения импрегнированного в сверхсшитый полистирол (СПС). Оценивалось влияние типа носителя и содержания металла на выход продуктов гидрирования. Использовались три разных типа СПС: нефункционализированный, с функциональными амино- и сульфогруппами. Анализ результатов показал, что Ru-содержащие катализаторы являются перспективными в гидрировании карбоксильной группы жирных кислот. Ru, стабилизированный СПС с аминогруппами, показал высокий выход стеарилового спирта (86,5%) при высокой конверсии субстрата (90%). Показано, что 1% Ru/MN100 является наиболее эффективным катализатором, который сохраняет свою активность как минимум в 5 последовательных циклах. The current work is devoted to the study of fatty acid carboxylic group hydrogenation in order to obtain fatty alcohols which are the valuable products for fine chemistry. The catalysts based on the ruthenium impregnated into hypercrosslinked polystyrene (HPS) were used in the process. The influence of the type of the support and metal loading on the yield of hydrogenation products was evaluated. Three different types of HPS were used as the catalyst supports non-functionalized, modified with amino- and sulfonic groups. The catalyst based on HPS modified with sulfonic groups showed good selectivity towards the formation of stearic aldehyde, however, was found to be unstable under the reaction conditions. Ru embedded on the HPS modified with amino groups showed a high yield of stearyl alcohol (86.5%) at high substrate conversion (90%). The analysis of the results showed that Ru-containing catalysts can be concerned the permissive in the carboxylic group reduction of fatty acids. 1% Ru/MN100 showed was found to be the most effective catalyst remaining its activity at minimum 5 multiple reuses.
7
Marchyshyn, S. M., I. M. Ivasiuk, D. B. Rakhmetov та L. M. Sira. "МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ СМИКАВЦЯ ЇСТІВНОГО (ЧУФИ) CYPERUS ESCULENTUS L." Фармацевтичний часопис, № 3 (27 вересня 2018): 22–28. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9375.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести макро- і мікроскопічний аналіз підземних органів смикавця їстівного, запропонованого відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка.Матеріали і методи. Мікропрепарати виготовляли з підземних органів чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1) і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610, фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50.Результати й обговорення. Вегетативні й генеративні надземні пагони численні, моноциклічні. Підземні органи – мичкувата коренева система, столони та довгі плагіотропні кореневища. Вони наростають симподіально і несуть редуковані лусковидні листки, додаткові корені і бульби, які розвиваються на кінцевій стадії кущіння із здутих верхівкових частин пагонів. На одній особині може бути до 400 бульб. Бульби округлі, овальні або видовжено-овальні, інколи вигнуті; завдовжки 2,5–3,0 см і завширшки 1,0–3,0 см. Вкриті бульбочки жовто-бурою борозенчасто-зморшкуватою шкіркою. Кореневища безпучкової будови, з добре розвиненою пухкою паренхімою кори, що запасає крохмаль, частково зруйнованими центральною і перимедулярною зонами, щільним вузьким кільцем провідних тканин, відділеним від кори великоклітинною ендодермою. Придаткові корені кореневищ і бульб дуже тонкі, темні, мають первинну будову. Мезодерма первинної кори складається з великих лопатевих клітин, що містять крохмальні зерна. Екзодерма характеризується неоднорідністю; містить клітини з темно-коричневим вмістом, поодинокі механічні волокна та клітини з ефірною олією. Ендодерма чітко відділяє кору від центрального циліндра, клітини якої великі, овальні, часто серед них знаходяться клітини з темним секретом. В осьовому циліндрі молодих коренів виявляється 7–8-архний радіальний пучок і склеренхіма у центрі. Бульби вкриті тонким шаром перидерми, яка включає окорковілі клітини та секреторні ідіобласти з коричневим вмістом. Під покривною тканиною лежить до 5–6 шарів видовжених лежачих склереїд, глибше – кілька шарів брахісклереїд із здерев’янілими пористими оболонками та 2–3 шари склереїдів із целюлозними оболонками. Ідентифіковано і підтверджено якісними мікрореакціями накопичення жирної олії, великих простих крохмальних та дрібних простих алейронових зерен. Кільце камбіальних клітин ущільнене, вузьке. Утворені неповні провідні пучки та відокремлені тяжі судин і трахеїдів розсіюються по паренхімі кори і осьового циліндра.Висновки. Досліджено морфолого-анатомічну будову підземних органів смикавця їстівного (чуфи). Виявлено основні макро- і мікроскопічні діагностичні ознаки кореневищ, коренів, бульб, які будуть використані для розробки методів контролю якості на нову лікарську рослинну сировину.
8
Bendikienė, Vida, Vita Kiriliauskaitė та Benediktas Juodka. "PRODUCTION OF ENVIRONMENTALLY FRIENDLY BIODIESEL BY ENZYMATIC OIL TRANSESTERIFICATION / NEŽALINGO APLINKAI BIODYZELINO GAMYBOS FERMENTINIO ALIEJAUS PERESTERINIMO BŪDU OPTIMIZAVIMO TYRIMAS / ПОЛУЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧНОГО БИОДИЗЕЛЯ ПУТЕМ ФЕРМЕНТАТИВНОЙ ПЕРЕЭТЕРИФИКАЦИИ МАСЛА". Journal of Environmental Engineering and Landscape Management 19, № 2 (28 червня 2011): 123–29. http://dx.doi.org/10.3846/16486897.2011.579448.
Повний текст джерелаАнотація:
In this study, the ability of commercial lipolytic enzyme Lipoprime 50T to catalyze the biotechnologically and environmentally important processes of rapeseed oil hydrolysis and transesterification were investigated and the optimal process conditions were determined using simple and accurate thin layer chromatographic, titrimetric and computer analysis (Micro image 4.0) methods. Lipoprime 50T lipase-catalyzed transesterification of rapeseed oil with several alcohols for fatty acid alkyl esters (biodiesel) production in n-hexane – a common solvent for lipolytic reactions – and in t-butanol – a novel promising solvent for biodiesel production – was investigated. The effects of molar ratio of substrates, reaction temperature and time on the constitution of the methanolysis reaction mixture were analyzed. Lipoprime 50T lipase-catalyzed rapeseed oil methanolysis in n-hexane was determined to be undesirably slow and inefficient process, whereas the lipolytic potential of the studied enzyme was determined to be very high in t-butanol (no rapeseed oil left after 1.5 h from the beginning of the reaction under determined optimal reaction conditions). Santrauka Tirta komercinio preparato Lipoprime 50T, kuriam būdingas lipolizinis aktyvumas, geba katalizuoti biotechnologiniu ir aplinkos apsaugos požiūriu svarbias rapsų aliejaus peresterinimo bei hidrolizes reakcijas. Optimalios vykdytų procesų salygos nustatytos tiksliu bei paprastu plonasluoksnes chromatografijos, titrimetrijos ir kompiuterines analizes (Micro image 4.0) metodais. Optimizuotas biodyzelino – riebalų rūgščių esterių – gavimo procesas bei įvertinta skirtingų alkoholių įtaka Lipoprime 50T lipazės katalizuojamo rapsų aliejaus peresterinimo efektyvumui dviejuose skirtinguose tirpikliuose – n-heksane (įprastinis lipolizes reakcijų tirpiklis) bei tret-butanolyje (naujas perspektyvus tirpiklis biodyzelino sintezės reakcijoms vykdyti). Ištirta molinio substratų santykio, reakcijos temperatūros bei trukmės įtaka rapsų aliejaus metanolizės veiksmingumui tret-butanolyje. Nustatyta, kad Lipoprime 50T lipazės katalizuojama rapsų aliejaus metanolizė nheksane yra lėtas ir ilgai trunkantis procesas, o tret-butanolyje tirti procesai yra ypač spartūs ir efektyvūs (visas rapsų aliejus nustatytomis optimaliomis sąlygomis sureaguoja per apytikriai 1,5 val.). Резюме Была исследована способность коммерческого препарата Lipoprime 50T, обладающего липолитической активностью, катализировать биотехнологически и экологически важные процессы гидролиза и переэтерификации рапсового масла с определением оптимальных для них условий доступным и точным методом тонкослойной хроматографии, титрованием свободных жирных кислот и методом компьютерного анализа данных с помощью программы Micro image 4.0. Получение биодизеля – эфиров жирных кислот – путем переэтерификации рапсового масла некоторыми спиртами было исследовано в обычном для липолитических реакций растворителе н-гексане и в более приемлемом для синтеза биодизеля растворителе трет-бутиловом спирте (т-бутаноле). Также было исследовано влияние молярного соотношения субстратов, температуры и времени на состав продуктов в реакционной смеси. Процесс метанолиза рапсового масла, катализируемый липазой Lipoprime 50T, оказался медленным и малоэффективным в н-гексане, тогда как в т-бутаноле потенциал липолитической активности ферментного препарата был высок (в оптимальных условиях спустя полтора часа от начала процесса в реакционной смеси не оставалось исходного рапсового масла).
9
ДУБИНИНА, Е. В., Л. Н. КРИКУНОВА, В. А. ТРОФИМЧЕНКО, and К. В. НЕБЕЖЕВ. "THE INFLUENCE OF FRACTIONAL DISTILLATION RATE ON YIELD AND QUALITY OF DOGWOOD DISTILLATE." Известия вузов. Пищевая технология, no. 385 (March 25, 2022). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2022.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Процесс фракционированной дистилляции является одним из ключевых технологических этапов в производстве дистиллированных спиртных напитков из плодов. В настоящей работе определялись оптимальная скорость дистилляции и ее влияние на выход и качественные характеристики кизилового дистиллята. Объектами исследования были образцы сырья, подготовленные к дистилляции путем брожения разбавленной кизиловой мезги, и образцы кизилового дистиллята, полученные однократной фракционированной дистилляцией при разной скорости. Исследовались четыре варианта скорости дистилляции: 3–4; 5–6; 7–8; 9–10 см3/мин. В объектах исследования определяли крепость, а также состав и концентрацию летучих компонентов методом газовой хроматографии. Установлено, что при повышении интенсивности дистилляции в 2,5–3 раза происходило увеличение количества головной фракции в среднем на 20–25% и снижение количества основного погона (кизилового дистиллята) до 7,5% (по объему). Расчетным методом установлено, что повышение скорости дистилляции приводило к снижению выхода основного погона по безводному спирту на 4–4,5%. Показано, что кизиловые дистилляты характеризовались довольно высокой концентрацией изобутанола и изоамилола. В дистиллятах, полученных при медленной дистилляции (от 3 до 6 см3/мин), концентрация высших спиртов снижалась на 10–11%. Дистилляция, проводимая при сниженной скорости, позволяла увеличить в кизиловом дистилляте концентрацию эфиров высших жирных кислот и фенилэтилового спирта в 1,5–2 и 2–2,5 раза соответственно. По результатам органолептического анализа построены профили аромата и вкуса дистиллятов из плодов кизила. Показано, что оптимальной является скорость процесса 3–6 см3/мин, при которой обеспечивается получение кизилового дистиллята с высокими органолептическими характеристиками. The process of fractional distillation is one of the key technological steps in the production of distilled spirits from fruit. In the present work the optimum speed of distillation and its influence on a yield and qualitative characteristics of dogwood distillate were determined. Objects of research were samples of raw materials prepared for distillation by fermentation of dilute dogwood pulp, and samples of dogwood distillate received by single fractionated distillation at various speed. Four variants of speed of distillation were investigated: 3–4; 5–6; 7–8; 9–10 cm3/min. In objects of research the fortress, and also the composition and concentration of volatile components by gas chromatography method was determined. It is established, that at increase of intensity of distillation in 2,5–3 times there was an increase in quantity of head fraction on the average on 20–25 % and decrease in quantity of the basic pogon (cornelian distillate) to 7,5 % (by volume). It is established by a calculated method, that the increase of speed of distillation led to decrease in anhydrous spirit on 4–4,5 %. It was shown, that cornel distillates were characterized by rather high concentration of isobutanol and isoamylol. In the distillates obtained by slow distillation (3 to 6 cm3/min), the concentration of higher alcohols was reduced by 10–11%. The distillation spent at the reduced speed, allowed to increase concentration of esters of the highest fatty acids and phenylethyl alcohol in 1,5–2 and 2–2,5 times accordingly By results of organoleptic analysis the aroma and taste profiles of distillates from dogwood fruits are constructed. It is shown, that optimum is the speed of process 3–6 cm3/min, at which is provided receiving of dogwood distillate with high organoleptic characteristics.
10
ПОЧИЦКАЯ, И. М., Ю. Ф. РОСЛЯКОВ, В. В. ЛИТВЯК, Н. В. КОМАРОВА, and Е. И. КОВАЛЕНКО. "INFLUENCE OF HEAT TREATMENT ON AROMA AND COLOR CHARACTERISTICS OF WHEAT BREAD." Известия вузов. Пищевая технология, no. 1(361) (March 20, 2018). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2018.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
В формировании потребительских предпочтений важная роль отводится внешнему виду и аромату пищевых продуктов. При выпечке хлебобулочных изделий в процессе меланоидинообразования происходит изменение цвета и появление характерного хлебного запаха. Целью работы явилось исследование ароматобразующих веществ и цветовых характеристик белого пшеничного хлеба, подверженного термической обработке. Объектами исследований служили образцы белого пшеничного хлеба, нагревание которых проводили в сушильном шкафу при температурах 90, 120, 150, 180 и 210°С с интервалом в 10 мин на протяжении 2 ч. Исследование летучих компонентов осуществляли методом газовой хроматографии с масс-селективным детектированием. Образцы фиксировали фотоаппаратом Canon EOS 750D. В результате исследований обнаружено более 120 летучих веществ, идентифицировано 76, из них 31 существенно влияет на аромат белого хлеба. В основном это карбонильные соединения и низшие жирные кислоты, а также спирты, сложные эфиры и некоторые серосодержащие соединения. Анализ изменения цветовых характеристик белого пшеничного хлеба показал, что с увеличением температуры нагревания наблюдается значительное потемнение образцов. Если при температуре 90°С происходит еще незначительное изменение цвета, даже после 2-часового воздействия, то при увеличении температуры до 180–210°С цвет образцов хлеба темнеет в первые 10 мин и в последующем меняется незначительно. Таким образом, результаты исследований показали, что температуру и длительность обжарки необходимо оптимизировать для создания наиболее востребованных потребительских свойств продукта. In the formation of consumer preferences FOR food an important role belongs to appearance and aroma. At baking as a result of the melanoid formation process the color changes and typical of bread aroma appears. The purpose of work was studying the aroma-forming substances and color characteristics of the white bread at heat treatment. The objects of the research were samples of white bread heated in a drying oven at temperatures of 90, 120, 150, 180 and 210°C with a time interval of 10 minutes for 2 hours. The volatiles were investigated by gas chromatography with mass-selective detection. The image was recorded on a Canon EOS 750D camera. As a result of the research more than 120 volatile substances were detected, it is identified 76 from which 31 make an essential contribution to aroma of white bread. Basically, these are carbonyl compounds and lower fatty acids, as well as alcohols, esters and some sulfur-containing compounds. An analysis of the change in the color characteristics of white bread showed that with an increase in the heating temperature a significant darkening of the samples is observed. At a temperature of 90°C there is still a slight color change even after a 2-hour exposure to temperature, then as the temperature increases to 180–210°C, the color of the bread samples becomes darker within the first 10 minutes and then changes insignificantly. Thus, the results of research have shown that the temperature and duration of roasting should be optimized to create the most popular consumer properties of the product.
Дисертації з теми "Спирт жирний"
1
Дзевочко, Альона Ігорівна, Михайло Олексійович Подустов та Яна Олегівна Кравченко. "Сульфатування сумішей органічних продуктів в трубчастому реакторі". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/29479.
Повний текст джерела
2
Дзевочко, Альона Ігорівна, та Михайло Олексійович Подустов. "Одержання комбінованих поверхнево-активних речовин сульфатуванням сумішей органічних продуктів". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44191.
Повний текст джерела
3
Мельник, Юрій Романович. "Наукові основи технологій естерів вищих жирних кислот". Diss., Національний університет "Львівська політехніка", 2021. https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/56690.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена розробленню наукових основ технології естерів вищих жирних кислот. Встановлено закономірності одержання естерів вищих жирних кислот трансестерифікацією тригліцеридів та естерифікацією вищих жирних кислот аліфатичними спиртами. Встановлено, що оксиди металів та іони металів, іммобілізовані на катіоніті КУ-2-8, у реакції трансестерифікації діють як гетерогенні каталізатори. Показано, що активність оксидів металів у реакції трансестерифікації
зумовлена присутністю слабких кислотних центрів та зростає зі збільшенням поверхневої кислотності досліджених оксидів. Найвищу активність в реакції трансестерифікації виявляють каталізатори, які містять іони цинку, нікелю та олова. Встановлено оптимальні умови застосування досліджених каталізаторів та визначено вплив умов на технологічні показники процесу трансестерифікації,
зокрема, конверсію тригліцеридів та питому продуктивність реактора. Досліджено закономірності естерифікації вищих жирних кислот сумішами спиртів. Запропоновано здійснювати екстрагування кислот соапстоку головною фракцією етилового спирту з подальшою естерифікацією отриманого екстракту при каталізі птолуенсульфокислотою. Показано можливість повторного використання запропонованих каталізаторів при трансестерифікації відпрацьованих та нерафінованих олій та застосування сумішей спиртів, зокрема головної фракції та сивушної олії. Здійснено дослідно-промислову апробацію результатів досліджень, зокрема одержання дослідної партії н-пропілових та етилових естерів вищих жирних кислот трансестерифікацією соняшникової олії. The dissertation is devoted to the development of scientific foundations and the technology of higher fatty acids esters. The regularities of higher fatty acids esters obtaining by triglycerides transesterification and higher fatty acids esterification with aliphatic alcohols have been established. It is found that metal oxides and cation exchange resin KU-2-8 with immobilized metal ions act in the reaction as heterogeneous catalysts. It is shown that the metal oxides activity in the transesterification reaction is due to the presence of weak acid sites and increases with an increase in the surface acidity of the investigated metal oxides. It is shown that the highest activity in the transesterification
reaction is exhibited by catalysts containing ions of zinc, nickel and tin. The optimal conditions for the use of the investigated catalysts are established. The effect of conditions on the technological parameters of the transesterification process, in particular on the triglycerides conversion and the reactor specific productivity of higher fatty acids esters, is studied. The regularities of higher fatty acids esterification by alcohol mixtures have been investigated. It is proposed to carry out the acids extraction from the soapstock with the head fraction of ethyl alcohol, followed by esterification of obtained extract catalyzed with p-toluenesulfonic acid. The possibility of proposed catalysts using for the processing of used and unrefined vegetable oils, and alcohols mixtures, in particular the ethyl alcohol head fraction and fusel oil, is shown. The possibility of ethyl alcohol using with a water content of up to 10% is established. The industrial testing of research results has been carried out, in particular, obtaining a pilot batch of n-propyl and ethyl esters of higher fatty acids by sunflower oil transesterification. The possibility of re-use of metal oxides and cation exchange resin KU-2-8 with immobilized metal ions as the transesterification reaction catalysts is shown.
4
Петрова, Ірина Анатоліївна, та Сергій Олександрович Петров. "Використання експертних досліджень спирту у виявленні виробника небезпечної продукції". Thesis, Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46268.
Повний текст джерела
5
Подустов, Михайло Олексійович, Альона Ігорівна Дзевочко та М. І. Солдатова. "Вивчення фізико-хімічних характеристик реакційних мас при сульфатувані сумішей органічних речовин". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43968.
Повний текст джерела
6
Чумак, Ольга Петрівна, та Т. О. Круть. "Дослідження властивостей олії з насіння ріпи". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40398.
Повний текст джерела