Добірка наукової літератури з теми "Соціокультурні процеси"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Соціокультурні процеси".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Соціокультурні процеси"

1

Pironkova, O. F. "Соціокультурні, політичні та економічні трансформації вербально-поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/1715065.

Повний текст джерела
Анотація:
На формування вербально­поведінкових практик взаємодії з психічно хворими впливають наддержавні, державні та мікросоціальні фактори. Зараз Україна переживає період соціокультурних, політичних та економічних трансформацій. Ці процеси неминуче призводять до зміни вербально­поведінкових соціальних практик взаємодії між різними категоріями населення, в тому числі і з психічно хворими. Події останнього року: революційні та військові дії, перевибори президента та депутатів Верховної Ради значно прискорюють ці процеси. Кардинальні трансформації відбуваються в політичній сфері. Наразі керівництво країни декларує про проведення швидких реформ у сфері медичного та соціального сервісу. Вивчення трансформаційних процесів взаємодії з психічно хворими дозволить впливати на них та зробити їх більш контрольованими. Метою роботи стало дослідити соціокультурні, політичні та економічні трансформації, у т.ч. соціально­фармацевтичний маркетинг вербально­поведінкових соціальних практик взаємодії з психічно хворими. Для виконання поставленої мети застосовувалися такі методи дослідження, як аналіз, синтез, контент­аналіз. В результаті дослідження нами виокремлено такі закономірності соціокультурних, політичних та економічних трансформацій: диспропорція в процесах трансформації вербально­поведінкових соціальних практик по відношенню соціуму до психічно хворих, а саме: випередження соціокультурних детермінант щодо політичних та економічних, поява практики в вигляді необов’язковості медичної допомоги, патерналістська вербально­поведінкова практика взаємодії з психічно хворими через обмеження праце­здатності та наданні соціальної допомоги, необхідності прийому саме медикаментозного лікування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Kolisnyk, O. V. "Соціокультурні виміри творчості у суспільстві". Grani 18, № 6 (18 квітня 2015): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/1715122.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автором аналізується контекст сприйняття творчості з позиції такого вагомого явища соціокультурної реальності людини, як життєтворчість. Життєтворчість виступає однією з форм творчого ставлення до дійсності і є особливим видом свідомого конструювання соціокультурного простору, яке здійснюється людиною у формі побудови життєвих планів, моделей їх реалізації й розкривається нами з позиції самоусвідомленого ставлення індивіда до своїх життєвих процесів. Найбільш поширеною формою життєтворчості є самореалізація. Предметом життєтворчості постає, перш за все, сама людина, яка самоздійснює себе через цілепокладання власного життя, обираючи з того, що реально є доступним на даний період часу в конкретних суспільних умовах. Крім того, на процеси творчості й життєтворчості впливають інтенціональні стани, які є показниками внутрішніх ментальних станів людини. Зазначено, що дослідження інтелектуальної та цілеспрямованої життєтворчості особи з позиції її інтенціональних устремлінь є одним з вагомих підходів, який дає можливість більш об’єктивного розуміння механізмів творення значень людиною на шляху її самоздійснення. Інтенціональність є структурним елементом мотивацій, який, проявляючись у процесі комунікації у мовленнєвих актах, бере участь у формуванні індивідуальної сфери значень для людини. В основу розкриття специфіки соціокультурної життєтворчості покладені принципи багатовимірності, плюральності життєвого світу людини, взаємозв’язок її соціально­культурних, індивідуальних і колективних, свідомих і несвідомих сторін, вимога єдності спонтанно­стихійних та свідомо­спрямованих засобів впливу на процеси управління життєвими змінами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Kvik, Andrii. "Ідейно-смислова об’єктивація постсекулярної реальності та християнська реакція на її релігійно-політичні процеси". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (23 грудня 2020): 119–34. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.09.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано основні елементи сучасної теоретичної концепції постсекулярності в контексті компаративного аналізу з основними положеннями теорії секулярності, зіставлено та проаналізовано різні інтерпретації та різні теоретико-методологічні підходи для дефініціювання постсекулярного суспільства. Проведений ретроспективний аналіз причин та процесу формування постсекулярної парадигми в умовах спостереження неспроможності цілісної реалізації принципів секуляризму. Розкривається кореляція між постсекулярною реальністю та конвергентними процесами, як реакцією на соціокультурні трансформації суспільства. З’ясовано роль екуменічної концепції як одного з основних елементів конвергентних процесів суспільства як відповідь на поширення секулярної ідеології та соціокультурні трансформації суспільства. Здійснений комплексний та компаративний аналіз рефлексивно-критичних поглядів на секулярність, а також окреслений плюралізм інтерпретацій застосування терміна «постсекулярність» у новітній філософсько-релігієзнавчій площині.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Червінська, Інна. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УЧНІВ ГІРСЬКИХ ШКІЛ РЕГІОНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.94-98.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано теоретичні підходи до феномену соціокультурна ідентичність, визначено психолого-педагогічні засади формування соціокультурної ідентичності учнів гірських шкіл регіону Українських Карпат. З метою дослідження методологічних, концептуальних і методичних підходів, які розкривають різні варіанти характеристики поняття «соціокультурна ідентичність» у контексті міждисциплінарного дискурсу обґрунтовано природу ідентичності, зумовлену потребою зростаючої особистості у визнанні серед інших успішної самореалізації. Метою дослідження є опис регіональних особливостей процесу формування соціокультурної ідентичності учнів гірських шкіл у контексті сталого розвитку регіону Українських Карпат. Наголошується, що конвергентність застосування методологічних підходів, принципів, методів, форм та ідей зумовлює інноваційні шляхи розв’язання проблеми формування соціокультурної ідентичності зростаючої особистості в освітньому процесі та в позакласній діяльності закладу загальної середньої освіти гірського регіону. Акцентується увага на процесі формування соціокультурної ідентичності особистості в сучасному суспільстві, яка є складною і водночас актуальною проблемою, яка уможливлює більш ґрунтовно зрозуміти специфіку взаємин людини й суспільства, людини й середовища та спрогнозувати можливі варіанти розвитку соціальних процесів, розробити теоретичне підґрунтя нових уявлень про соціокультурний розвиток особистості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ядловська, О. С. "ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА БІЛІНГВІЗМУ: ДО ПИТАННЯ СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 235–40. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-35.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено дослідженню становлення категорії «двомовність», а також співвідношення її проявів у комунікативному та культурологічному контексті. Проаналізовано соціокультурні аспекти еволюції сприйняття білінгвізму як у свідомості окремого індивіда, так і суспільством загалом. Явище двомовності за своєю сутністю виступає лінгвістичним, однак за реалізацією та рефлексію переосмислюється і сприймається в соціумі як культурологічне або соціальне і таке, що впливає на певні мовно-соціальні процеси та є гостро дискусійним й актуальним. Володіння двома мовами передбачає не тільки вербалізацію словникового складу, морфологічних та синтаксичних одиниць, категорій цих мов, але й репрезентацію характерних особливостей та рис певного етносу, його культури, тобто культурологічного контексту. Простежено, що володіння двома чи більше мовами в індивіда є різнорівневим, а еквівалентне володіння неможливе. Провідну позицію завжди посідає рідна мова. Зазначено також, що вивчення іншої мови (іноземної, нерідної) залучає особу до процесу акультурації. Це буде в подальшому формувати соціокультурний чинник явища двомовності та впливатиме як на індивіда, так і на соціум. Окремо варто розглядати аспект впливу на рівень вивчення мови в розрізі перебування особи в конкретній комунікативній ситуації, що вимагає знання певного лексичного шару слів. Підкреслимо також, що в епоху глобалізації, взаємодії цивілізацій та культур, підвищеної інтенсивності різних типів комунікації з одночасними процесами самоідентифікації етносів за спільністю мови виникає необхідність в уточненні багатьох суміжних понять, зокрема таких, як «інтерференція», «диглосія», «поліглосія», інших для усвідомлення причин, природи й механізмів виникнення та функціювання цих явищ у середовищі соціуму. Це надасть можливість розробити низку рекомендацій і заходів, які сприятимуть розширенню сфери використання декількох мов за збереження позицій рідної мови. Розгляд та дослідження зазначених мовних практик двомовності в подальшому може стати шляхом до переосмислення та подолання труднощів етносемантичного рівня у процесі міжкультурної комунікації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Пономаренко, Людмила. "МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА СУЧАСНІ ПРОЦЕСИ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 266–77. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-266-277.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто поняття ментальності українського суспільства, її особливості та роль у формуванні типових життєвих реакцій суспільства, що відображають етнопсихологічні та соціокультурні особливості українського соціуму. Проаналізовано вплив ментальності на розробку та ефективність впровадження внутрішньої та зовнішньої політики, керування внутрішніми соціальними процесами, культурним розвитком тощо. На прикладах пока- зано роль історичного досвіду у формуванні ментальності українського су- спільства. Виокремлено окремі архетипи — трудівника, кочівника, вчителя, жертви та воїна як такі, що мали суттєвий вплив на формування української ментальності, а через неї мають безпосередній вплив на процеси інституціо- налізації в Україні, процеси державотворення та націєтворення. Зазначено, що через досвід попередніх поколінь українців значною мірою сформовано поведінкові та захисні реакції поколінь нинішніх, а також згенеровано певні страхи й комплекси у суспільстві. Через архетип трудівника розглянуто стан та перспективи розвитку тру- дових ресурсів в Україні. У межах архетипу кочівника досліджено міграцій- ні процеси в українському суспільстві. Роль інтелігенції в державотворчих та націєтворчих процесах проаналізовано через призму архетипу вчителя. У контексті архетипу жертви вивчено особливості світосприйняття україн- ців як представників постколоніального суспільства. А через архетип воїна схарактеризовано найактивнішу, пасіонарну частину суспільства та її роль у розбудові держави та творенні нації. Зазначено строкатість українського суспільства та фактори, які на це впливають. Визначено елементи, необхідні для формування здорового гро- мадянського суспільства та гармонійного розвитку держави, творення нації. Підкреслено зв’язок між ментальністю суспільства та лідерськими якостями перших осіб, яких таке суспільство обирає.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ляшенко, Олексій. "ГРОМАДЯНСЬКА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (1992–2020)". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 154–81. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-154-181.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті аналізується соціокультурна і громадянська самоідентифікація жителів України, її регіональні відмінності, зокрема особливості громадянської самоідентифікації населення південного регіону України. Показники громадянської самоідентифікації дорослого населення країни є важливими якісно-кількісними характеристиками розвитку української нації як на регіональному і загальнодержавному рівнях, так і у контексті євроінтеграційної політики України. Переважаючими ідентичностями населення України в цілому є національно-державна, а також локальна. Упродовж існування незалежної України виділяється три етапи піднесення національно-громадянської ідентичності, межі між якими чітко співпадають із двома біфуркаційними кризами (Майданами) у 2004–2005 рр. та 2013–2014 рр.. Починаючи з 2004 р. під впливом політичної кон’юнктури в Україні з’явилося й активно пропагувалося певними політичними силами таке поняття як «Південний Схід». Специфічна «південно-східна» ідентичність вибудовувалася на залишковій «радянськості», схильності до патерналізму влади, економічному прагматизмі та демонстративній російськомовності. Південь України цілком заслуговує на те, щоб розглядатися самодостатнім соціокультурним регіоном України, який у соціокультурному відношенні займає проміжне становище між Центром та Сходом. Переважаючими ідентичностями населення Півдня України є національно-державна, а також локальна. Особливою складовою південного регіону України є Крим. Зокрема, для автономії більшою мірою, ніж загалом по Півдню була притаманна саме регіональна самоідентифікація населення. На жаль, наразі ми не маємо змоги відслідковувати реальні соціокультурні процеси, що відбуваються на окупованому півострові. Попри задекларований державою курс на євроінтеграцію і значне просування у цьому напрямку, європейська ідентичність не є першочерговою для жителів жодного регіону України, у тому числі й південного.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Циганюк, Ю. В. "ОКРЕМІ ОЗНАКИ РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНОГО ТИПУ СИСТЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 4(29) (13 квітня 2020): 204–8. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i4(29).424.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто окремі ознаки релігійно-тради-ційного типу системи кримінального процесу. Автором визначено, що глобалізація та інтеграція відбувають-ся у різних правових системах, а це створює окремі наукові проблеми для їх вивчення, в тому числі юри-дичною наукою. Автором для дослідження обрано ана-ліз окремих ознак релігійно-традиційного типу кримі-нального процесу за допомогою ізолюючої абстракції самостійних і нетипових для континентальної системи кримінального процесу елементів. Автор звернув увагу на окремі особливості таких країн, як Індія, Індонезія, Японія, Китай, Ізраїль, Ні-герія, Малаві, Афганістан, Іран і Саудівська Аравія. При порівнянні визначено деякі особливості систем кримінального процесу цих країн, які є атиповими для України. На підставі аналізу наукових джерел проаналізо-вано деякі нетипові для вітчизняного кримінально-го процесу особливості кримінально-процесуальних систем релігійно-традиційного типу. Сформульовано висновки про те, що кримінальний процес цих країн засновується на традиціях, звичаях, релігійних нор-мах, а також враховує соціально-економічну формацію кожної країни. Автор визначив, що відбувається збли-ження усіх кримінальних процесів окремих країн (осо-бливо тих, які географічно близькі) та гармонізація із міжнародними стандартами кримінального судочин-ства. Проте на такі процеси впливають економічні та соціокультурні реалії кожної окремої держави. Автор зазначає про необхідність враховувати, що країни традиційного типу кримінального процесу більш лояльні до запозичення елементів криміналь-ного процесу англо-американської (континентальної) правової системи, а країни релігійного типу таке запо-зичення здійснюють за умови повної трансформації релігійного типу у інший тип кримінального процесу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

ПАВЛІЩЕВА, Яна, та Тетяна БЕСАРАБ. "АСПЕКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ОБІЗНАНОСТІ У ВИКЛАДАННІ ТА ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Acta Paedagogica Volynienses 2, № 1 (14 квітня 2022): 140–46. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.22.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено вивченню соціокультурного аспекту в контексті викладання іноземної мови як невідʼємного компоненту набуття комунікативної компетентності. У роботі досліджуються питання мови як соціокультурного феномену, а також способи та шляхи застосування соціокультурних знань у навчальному процесі. За методологічну основу взято наукові розробки провідних вітчизняних та зарубіжних педагогів, представників комунікативного підходу у викладанні іноземної мови. Автор детально вивчає взаємозвʼязок мови, способів комунікації і соціокультурного контексту, наголошуючи на тому, що вивчення мови передбачає набагато ширші знання, ніж оволодіння лексикограматичною базою. У статті стверджується, що вивчення іноземної мови досягає своєї максимальної мети, коли студенти набувають соціолінгвістичної та дискурсивної компетентності, тобто розуміють релевантність вживаної мови соціокультурному контексту її вживання. Оволодіння зазначеними компетентностями означає розуміння культурних та соціолінгвістичних відмінностей мови, що вивчається, здатність долати мовний бар’єр шляхом неупередженого ставлення до цих відмінностей та, найголовніше, застосовувати відповідні соціокультурні коди в ході комунікативного процесу з іншими людьми. Автор зазначає, що ці навички формуються шляхом безперервного процесу вивчення іноземної мови, заглиблення в соціокультурні аспекти, відмінні від рідної мови, що у свою чергу формує мовну свідомість студентів, а також їхню іншомовну соціокультурну ідентичність. Також наголошується на необхідності створення викладачем відповідного інтерактивного середовища в класі, відтворення комунікативного простору наближеного до природного іншомовного середовища не тільки в мовному аспекті, а й у символічному, який складається з культурних символів, соціальних звичаїв та ритуалів. Тому паралельно з викладанням іноземної мови педагоги мають пояснювати студентам особливості соціального устрою та культури, а також контекстів уживання мовних патернів. Автор аналізує різноманітні способи занурення студентів у відповідний соціокультурний контекст, а також види навчальних матеріалів, що можуть бути застосовані з цією метою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Shipunov, H. V. "Концептуальные особенности определения «левых» и «правых» политических партий в условиях постиндустриального общества". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 1(141) (23 березня 2017): 68. http://dx.doi.org/10.15421/171711.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті з’ясовано, що на сучасному етапі суспільно-політичної еволюції, в умовах переходу передових індустріальних держав на постіндустріальну стадію розвитку, відбувається зміна традиційного розуміння «ліво-правого» партійно-ідеологічного розмежування у форматі одновимірного лінійного поділу. Обґрунтовано, що за таких обставин визначення «лівих» та «правих» політичних партій вимагає дотримання методологічних принципів теорії плюралізації про співіснування традиційних і нових характеристик лівиці та правиці, які не витісняють одне одного з політичного дискурсу, а лише стають більш чи менш значущими в контексті певної суспільно-політичної та економічної ситуації. Тобто, як тільки виникають нові соціальні конфлікти або актуалізуються старі, то одразу ж запускаються процеси трансформації змістового наповнення понять «ліві» та «праві», що є результатом адаптації до нових умов. Відтак доведено, що згаданий поділ набуває двовимірної, ортогональної структури, у межах якої одна вісь відображає традиційне розмежування, засноване на матеріальних (економічних) питаннях, а інша – нове, що базується на постматеріальних (соціокультурних) проблемах. У рамках такої двовимірної структури і відбувається «ліво-праве» позиціонування політичних сил: за одних умов з упором на економічні питання, за інших – на соціокультурні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Соціокультурні процеси"

1

Вовк, О. В. "Соціокультурні процеси в українському селі Лівобережжя в умовах радянізації у 20 - х - на початку 30 - х років 20 століття". Дис. канд. іст. наук, КНУТШ, 2009.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Гречин, В. М., та В. В. Прийменко. "Вплив інженерії на розвиток сучасної економічної системи". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22218.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Однорал, О. А., Олена В`ячеславівна Назаренко, Елена Вячеславовна Назаренко та Olena Viacheslavivna Nazarenko. "Формування соціокультурної компетенції в процесі навчання іноземної мови". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64696.

Повний текст джерела
Анотація:
Основною метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції. Комунікативна компетенція складається з мовленнєвої, мовної та соціокульурної. Соціокультурна, в свою чергу, поділяється на країнознавчу (знання з історії, географії, економіки, державного устрою та культури країни) та лінгвокраїнознавчу (знання особливостей мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Пелагеша, Н. Є. "Болонський процес як соціокультурний механізм формування європейської ідентичності". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11766.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Ковалевич, В. В. "Механізми соціокультурної детермінації пізнавального процессу в астрономії". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2005.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Квасник, Ольга Віталіївна. "Формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін". Thesis, Київський університет ім. Бориса Грінченка, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22895.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київський університет імені Бориса Грінченка. – Київ, 2014. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціокультурної компетентності студентів технічних університетів. У дисертації вивчено сучасний стан дослідження питання формування соціокультурної компетентності в педагогічній теорії та практиці; соціокультурну компетентність студента технічного університету визначено як інтегративну якість особистості фахівця інженерно-технічного напряму, що відображає його здатність до соціокультурної діяльності та спілкування в полікультурному професійному середовищі та соціумі в цілому; обґрунтовано взаємопов‘язані структурні компоненти соціокультурної компетентності (емоційно-моральний, діагностично-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-комунікативний, особистісний); визначено критерії (емоційно-ціннісний, аналітико-прогностичний, когнітивний, діяльнісно-практичний, мотиваційно-цільовий), показники та рівні (високий, достатній, низький) її сформованості у студентів технічних університетів; розроблено та впроваджено модель формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; здійснено відбір змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності студентів технічного університету у процесі вивчення дисциплін «Психологія», «Педагогіка» та «Психологія управління» психолого-педагогічного циклу; експериментально перевірено ефективність впровадження відібраних змісту, форм і методів формування соціокультурної компетентності.
Dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.04 – Theory and a vocational training. – Borys Grinchenko’s Kyiv University. – Kiev, 2014. The thesis is a theoretical-experimental study of the problem of formation of the socio-cultural competence of students of technical universities. The thesis examined the current state of research problems of formation of socio-cultural competence in educational theory and practice; socio-cultural competence of engineering students is defined as an integrative personal quality specialist engineering and technical direction that reflects the ability to the socio-cultural activities and communication in a multicultural professional environment and society as a whole; reasonably related structural components of sociocultural competence (emotional-moral, diagnostic and prognostic, cognitive, communicative-activity, personal), the criteria (emotionally-evaluative, analytical and predictive, cognitive, activity-practical, motivational and target ) and performance levels (high, enough, low) of its formation for students of technical universities, developed and implemented a model of socio-cultural competence in the study of psychological and pedagogical disciplines done selecting the content, forms and methods of formation of socio-cultural competence of engineering students in the study of the disciplines of psychology, pedagogy and psychology management of psycho-pedagogical cycle; experimentally verified the effectiveness of the implementation of selected content, forms and methods of formation of socio-cultural competence.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Ороховська, Л. А. "Світова спільнота в контексті глобалізаційних процесів: філософсько-історичний та соціокультурний аспекти". Дис. канд. філос. наук, КНУТШ, 2008.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Гончаренко, Тетяна Євгенівна. "Проблеми підготовки студентів вищих навчальних закладів, що навчаються англійською мовою". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/919.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Процюк, І. Є. "Формування соціокультурної компетентності майбутніх фармацевтів у процесі гуманітарної підготовки в коледжах". Thesis, 2019. http://eprints.zu.edu.ua/29383/1/dys_Procjuk.pdf.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Соціокультурні процеси"

1

Скуратівський, В. Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах 20 століття. Т. 1. Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Скуратівський, В. Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах 20 століття. Т. 1. Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Скуратівський, В. Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах 20 століття. Т. 1. Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Скуратівський, В. Л. Екранні мистецтва у соціокультурних процесах 20 століття. Т. 1. Київ, 1997.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Гандзілевська, Галина, та Сергій Штурхецький. Прикладна акмеологія для тих, хто прагне успіху. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-7328-88-8.

Повний текст джерела
Анотація:
Навчальний посібник призначений насамперед для слухачів навчальних дисциплін «Психологія життєуспіху», «Прикладна акмеологія», «Журналістика», зокрема, студентів спеціальності «013 Психологія», «053 Початкова освіта», «061 Журналістика», а також для тих, кому цікава проблема досягнення професійного успіху в акмеперіоді. На прикладі соціокультурної адаптації мігрантів запропоновано акмеологічну модель реалізації життєвого сценарію. Особливу увагу у посібнику приділено феномену «професійний сценарій», вивченню чинників процесу відновлення та примноження його акмеологічних ресурсів. Навчальний посібник пропонує для майбутніх вчителів початкової школи інформаційний ресурс щодо шляхів досягнення професійного успіху, а для майбутніх психологів – практичний інструментарій акмеолога. Майбутні журналісти, окрім кращого розуміння героїв/героїнь своїх публікацій, планування власної кар’єри, зможуть розвинути таку з компетенцій, як здатність до адаптації та дії в новій ситуації. Запропоновано форми, методи й засоби психолого-акмеологічного супроводу вчителя початкової школи у час реформ. Разом з тим посібник буде корисним для всіх, хто прагне досягати вершинного успіху в усіх життєвих сферах. Посібник побудовано у формі інтерв’ю Сергія Штурхецького у Галини Гандзілевської. Містить інтерв’ю з Г.Гандзілевською на радіопередачі «Теорія всього» (ведучі Д. Шевчук, В. Лебедюк); використано результати докторської дисертації Г. Гандзілевської на тему: «Психологія життєвих сценаріїв у акмеперіоді українських емігрантів», її роздуми на сторінці в мережі Facebook «Життєві сценарії: теорія і практика».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Соціокультурні процеси"

1

Казакова, Любов. "ПИТАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ". У МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ, chair Інна Козубай. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v4.15.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ірчишина, Марина. "СОЦІОКУЛЬТУРНА СКЛАДОВА ПРОЦЕСУ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ТЕНДЕНЦІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ". У TENDANCES SCIENTIFIQUES DE LA RECHERCHE FONDAMENTALE ET APPLIQUÉE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/30.10.2020.v3.26.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Алексєєнко, Н. С., О. П. Хапіцька та Р. В. Радьога. "Рівень адаптації до освітнього процесу та соціокультурних відносин у іноземних студентів на різних курсах". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-33.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Соціокультурні процеси"

1

Сулік, О. А. Проблема реалій у соціокультурній компетенції. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6023.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто проблему реалiй у вивченнi iноземної мови, основнi типи та причини виникнення реалiй у мовi та складностi, якi виникають через них у процесi навчання. Вивчає шляхи їх вирiшення через розвиток соцiокультурної компетенцiї у учнiв на уроках.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Остроушко, О. А. Стереотипний образ української мови в процесі реалізації соціокультурної змістової лінії навчання мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1460.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Остроушко, О. А. Стереотипний образ української мови в процесі реалізації соціокультурної змістової лінії навчання мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1428.

Повний текст джерела
Анотація:
доведено, що реалізація соціокультурної змістової лінії навчання української мови неможлива без урахування ряду соціолінгвістичних чинників, зокрема функціонального співвідношення між російською й українською мовами в сучасній мовній ситуації, стереотипного образу української мови. Робота має бути спрямована на формування позитивного стереотипного образу української мови, на формування в учнів потреби повсякчас послуговуватися рідною мовою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Бакум, З. П., та О. О. Пальчикова. Психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови. Видавничий дім, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/408.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Пальчикова, О. О. Психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови. Криворізький державний педагогічний університет, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/467.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Гарлицька, Т. С. Формування мовного оточення міста під впливом лінгвокультурних та соціально-психологічних чинників. Видавництво «КОД», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3911.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються лінгвокультурні та соціально-психологічні чинники, які впливають на формування мови сучасного міста; дається визначення поняття «мова міста» та характеристика основних форм спілкування в міському середовищі. У роботі наголошується, що такі соціальні чинники, як соціальне середовище, потужність спільноти, соціальний контекст, у якому відбувається спілкування, стосунки між комунікантами, вікові, гендерні особливості, соціальні ролі та статус мовця, рівень загальної освіти та авторитет індивіда, його соціальне оточення, нерозривно пов’язані з психологічними умовами, які є рушійною силою окремих соціальних і комунікативних процесів, зокрема вираження експресивно-емоційного ставлення до висловлюваного, прагнення виділитися, видаватися дотепним, демонстрація мовної розкутості тощо. Варто зазначити, що лінгвопсихологічна рівновага між нормативною і ненормативною лексикою, що спостерігається під час спокійного життя, порушується в епоху сильних суспільних потрясінь, зокрема війни; за таких умов жаргонізація мовлення до певної міри є природним мовним процесом. Активному впровадженню некодифікованої лексики в мовне середовище міста також сприяють демократизація та розкутість таких сфер суспільного життя, як ЗМІ, художня література, кінематограф, міський фольклор, а також дегуманізація та деморалізація соціокультурних цінностей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Гостра, Катерина Вікторівна. Специфіка використання прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6028.

Повний текст джерела
Анотація:
Іншомовна освіта в світі і в Україні наразі змінила вектор руху: стратегічною метою є не отримання знань – не заучування правил, слів і теоретичного матеріалу, а формування практичних навичок – формування компетентної особистості, здатної спілкуватися з носієм мови на рівних, тобто формування вторинної мовної особистості, яка здатна розтлумачити та використати будь-яку інформацію іноземною мовою, включаючи прецедентні феномени культури. Прецедентні феномени культури як когнітивні структури містять культурологічну, історико-культурну, соціокультурну, національну інформацію, яку неможливо перекласти лише з допомогою лексики, а потрібно залучати фонові знання, що і зумовлює необхідність роботи з ними на уроках іноземної мови. Установлено, що успішна і продуктивна організація роботи з прецедентними феноменами культури на уроках російської мови як іноземної уможливлює активізацію процес формування вторинної мовної особистості, сприяє його ефективності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Удріс, Ірина Миколаївна, та Наталя Сергіївна Удріс-Бородавко. Модний образ у фешн-ілюстрації Ар-нуво та Ар-деко: сюжет «жінка і авто». ЛНАМ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5100.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто процес формування модного жіночого образу, який став неодмінною складовою культури періоду ар-нуво та ар-деко засобами фешн-ілюстрації. На основі аналізу робіт таких авторів як Ю. Стюарт, Ж. Шере, Ч. Ґібсон, Г. Фішер, Е. Пенфілд, Д. Леєн-декер, Т.Лемпіцкі, Ж. Лепап та інших з’ясовано, що в одній групі творів образ привабливої жінки використано для просування нового транс-портного засобу, в іншій групі візуалізується бажаний для глядачів взірець стилю життя – розкіш, упевненість у собі, активність серед динамічних суспільних змін. У результаті аналізу зроблено висновок, що модна ілюстрація ар-нуво та ар-деко розвивалася під впливом соціокультурних трансформацій і впливала на формування смаків, цінностей і пріоритетів цільової групи адресатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії